.

Особливі види високопродуктивного ручного зварювання (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
2 2416
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Особливі види високопродуктивного ручного зварювання

ПЛАН

1. Організаційні заходи щодо підвищення продуктивності зварювання

2. Високопродуктивні види зварювання

2.1. Зварювання високопродуктивними покритими електродами

2.2. Зварювання здвоєним електродом, гребінкою електродів, трифазною
дугою

2.3. Зварювання з глибоким проплавленням

2.4. Зварювання лежачим електродом

2.5. Зварювання похилим електродом

Список використаної літератури

1. Організаційні заходи щодо підвищення продуктивності зварювання

При виготовленні зварних виробів продуктивність праці зварника може бути
підвищена завдяки організаційним і технічним заходам.

До першої групи заходів відносяться різні прогресивні прийоми й
удосконалення виконання ручного зварювання, які полягають у:

раціональному облаштуванні електротримачів, що дозволяє зменшити час на
зміну електродів;

правильному розміщенні деталей, які зварюються, і оснащення на робочому
місці, що зменшує втрати часу на перехід;

використанні пристосувань для швидкого повороту деталей у процесі
зварювання; організації зручного місця зварника (спеціальний стіл, що
обертається стілець і ін.);

поділі окремих операцій на переходи і виконанні їх у визначеній
послідовності, і інші заходи, що зменшують час перерв у горінні дуги.

Виконання цих заходів дозволяє зварникам збільшити час горіння дуги
протягом робочого дня на 10—15%, що варто вважати великим досягненням,
тому що тільки час зміни електродів складає 7—10% часу робочого дня.

Технічні заходи представляють більш широкі можливості збільшення
продуктивності праці.

2. Високопродуктивні види зварювання

2.1. Зварювання високопродуктивними покритими електродами

Найбільш ефективні електроди із залізним порошком у покритті; це
підвищує коефіцієнт наплавлення до 18 г/(А ч) замість 8 — 10 г/(А ч)
для звичайних електродів. При зварюванні покритими електродами із
залізним порошком в утворенні шва бере участь не тільки метал
електродного стрижня, але й залізний порошок, введений до складу
покриття. Ці електроди повинні називатися високопродуктивними.

Продуктивність електродів характеризується масою електродного
металу, що перейшов на виріб за одиницю часу. Наочне
представлення про продуктивність електродів дає наступний
приклад: електроди АНО-5, ОЗС-6 і АНО-18, що мають у покритті 30 —
35% залізного порошку (стосовно маси всього покриття) при діаметрі
стрижня 4 мм дають вихід наплавленого металу 35 — 40 г/хв;
електроди АНО-1, ОЗС-3, АНО-19 при змісті 50 — 65% залізного порошку
дають 65 — 70 м/мін наплавленого металу (у порівнянні з 23 — 30
г/хв для звичайних електродів АНО-4, МР-3, ОЗС-4 і ін.).

Однак варт враховувати, що високопродуктивні електроди дозволяють
виконувати зварювання тільки в нижньому і похилому (кут 15 — 20о)
положеннях; джерела живлення для зварювання цими електродами
повинні мати підвищену напругу холостого ходу (не менше 65 В).

2.2. Зварювання здвоєним електродом,

гребінкою електродів, трифазною дугою

При зварюванні здвоєним електродом процес ведуть двома стрижнями,
з’єднаними між собою контактним точковим зварюванням (мал. 1). Дуга
переходить з одного стрижня на іншій, поперемінно оплавляючи їх.
Продуктивність зварювання підвищується на 20 — 40% у порівнянні зі
зварюванням однострижневим електродом. Підвищення продуктивності
зварювання досягається змінним підігрівом кожного зі стрижнів дугою, що
горить між сусідніми стрижнями і виробом, збільшенням часу горіння дуги,
зменшенням часу на зміну електродів.

Рис. 1. Схема здвоєного електрода (я), гребінки (б) і зварювання
трифазним струмом (у, г): 1 — зв’язування електродів, 2 — трифазний
трансформатор, 3,4 — електроди, 5 — дуга

Електроди розташовуються так, щоб їхня загальна вісь збігалася з віссю
чи шва при великому куті оброблення крайок була перпендикулярна цієї
осі. Зварювальний струм складає від 100—180 А при діаметрі електродів 3
+ 3 мм до 300 — 400 А при діаметрі 6 + 6 мм.

Здвоєними електродами можна зварювати за один прохід метал товщиною до
12 мм.

Електроди можна розташовувати по декілька стрижнів у ряд у виді
гребінки. Так само як при зварюванні здвоєним електродом, дуга
збуджується на електроді, що знаходиться на більш близькій відстані від
виробу, що зварюється. При плавленні цього електрода дуга переходить на
інший стрижень і т.д. Електродна гребінка дозволяє глибоко опускатися в
оброблення крайок, розташовуючи гребінку уздовж шва, тому можна глибоко
проплавляти основний метал і одержувати гарне формування шва. Зварювання
електродною гребінкою дозволяє підвищити удвічі продуктивність у
порівнянні зі зварюванням звичайним електродом.

Продуктивність ручного дугового зварювання можна підвищити ще на велику
величину, якщо використовувати трифазний струм. При зварюванні трифазною
дугою застосовують два електроди, до яких підводяться дві фази від
джерела харчування, а третя фаза — до виробу, що зварюється. У кожен
даний момент у процесі зміни синусоїдального струму можуть горіти одна
чи дві дуги; при цьому виділяється велика кількість теплоти, швидкість
плавлення металу зростає і продуктивність зварювання збільшується на 50
— 60% у порівнянні зі зварюванням однофазною дугою. Маса наплавляємого
металу досягає 30 г/(А ч).

Однак при зварюванні трифазною дугою сильно обтяжений електродотримач,
що веде до стомлюваності зварника. Тому зварювання трифазною дугою краще
виконувати механізованими способами.

2.3. Зварювання з глибоким проплавлянням

Цей вид зварювання ще називають зварюванням обпиранням. Для зварювання
застосовують електроди зі збільшеною товщиною покриття. Сталевий
стрижень електрода плавиться трохи швидше покриття, у
результаті чого на кінці електрода з покриття утвориться втулка
(козирок). Спираючи втулку електрода на поверхню виробу, зварник
переміщає дугу уздовж шва. Гази, що утворяться при плавленні покриття,
своїм тиском витісняють рідкий метал зі зварювальної ванни,
утворити валик, виріб проплавляється на велику величину, чим при
зварюванні електродом у висячому положенні. При цьому обсяг наплавленого
металу в звареному шві значно зменшується без зниження міцності
шва. Цей спосіб зварювання дозволяє зменшувати глибину оброблення крайок
і зварювати метал значної товщини без оброблення крайок з
великою швидкістю. Зварювання виконують без коливальних поперечних
рухів електрода.

Техніка зварювання обпиранням полягає в тому, що після запалювання дуги
зварник встановлює електрод під кутом 70 — 80° до площини виробу,
опускає покриття електрода на поверхню виробу і дуга автоматично буде
переміщатися по осі шва; зварнику приходиться слабко натискати
електродотримач на електрод по його осі до виробу.

Таблиця 1. Режими зварювання опиранням стикових зєднань без скосу кромок
електродами марки ОЗС-3

Спосіб зварювання обпиранням особливо доцільно застосовувати при
виконанні кутових швів у положенні «у човник», використовуючи для цього
електроди марки ОЗС-3 (табл.1) і подібних їм марок. Крім збільшення
продуктивності при зварюванні обпиранням виходить висока якість металу
шва.

Зварювання обпиранням у вертикальному положенні по напрямку зверху вниз
можна виконувати електродами АНО-9. При накладенні кутових швів з
катодом 8 мм застосовують електроди діаметром 4 мм; швидкість зварювання
10 м/ч, що в два рази більше швидкості зварювання електродами
УОНИИ-13/55 діаметром 5 мм.

2.4. Зварювання лежачим електродом

Зварювання лежачим електродом (рис. 2, б). В оброблення деталей, що
зварюються, укладають один чи кілька електродів, довжина яких звичайно в
два рази більше стандартних. Від витікання металу при виконанні
стикового шва охороняє мідна підкладка. При виконанні кутового шва
підкладка не потрібно. Зверху електроди притискаються до крайок деталей
мідною чи бронзовою колодкою. Дуга збуджується допоміжним електродом і
потім продовжує горіти, розплавляючи електрод і основний метал. Довжина
дуги дорівнює товщині покриття, що складає 1,5 — 3,0 мм. Зварювання
лежачим електродом можна здійснювати і під шаром флюсу. Вона може
застосовуватися для виконання як прямолінійних, так і криволінійних
швів, для чого необхідні спеціальні пристосування.

Рис. 2. Схема зварювання:

а — похилим електродом: 1 — електрод. 2 — обойма, 3 — штанга; б —
лежачим електродом: 1 -шов, 2 – дуга, 3 – лежачий електрод, 4 – метал,
що зварюється

2.5. Зварювання похилим електродом

Зварювання похилим електродом (рис. 1, а). Електрод спирається краєм
покриття об метал, що зварюється. Другий кінець електрода затиснутий в
обоймі, що

під час зварювання вільно опускається, сковзаючи по штанзі. Кут нахилу
електрода залишається постійним. Дугу збуджують так само, як і при
зварюванні лежачим електродом.

Продуктивність праці зварника при використанні цих способів зростає,
тому що один зварник може працювати на декількох посадах.

Для зварювання похилим і лежачим електродами необхідні спеціальні
електроди марок ОЗС-12, ОЗС-15Н (похилий електрод) і ОЗС-17Н по якості
наплавленого металу близькі до типу Е-46. Електроди виготовляються
діаметрами 4,5 і 6 мм, довжиною від 450 до 700 мм.

Список використаної літератури

Зварювальне устаткування. Каталог-довідник, ч. 1—3. – К., 1992

Бельфор М. Г., Патон В. Е., Устаткування для дугового і жужільного
зварювання і наплавлення, М., 1984;

Гитлевич А. Д., Етингоф Л. А., Механізація й автоматизація зварювального
виробництва, М., 1982;

Севбо П. І. Комплексна механізація й автоматизація зварювального
виробництва. – К., 1984;

Чвертко А. І., Тимченко В. А., Установки і верстати для електродугового
зварювання і наплавлення. – К., 1999.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020