Реферат на тему:
Основні правила оформлення креслень
Короткий історичний огляд. Історія розвитку креслення сягає далекого
минулого. Ще на початку зародження писемності думки виражали малюнками
предметів. З’явившись на світанку людської культури у вигляді первісного
рисунка, картинне письмо розвинулося в письмо літерне. У процесі творчої
діяльності людини воно стало фігурувати у вигляді зображального письма,
яке використовується і тепер у технічних кресленнях.
Пам’ятки київського будівництва, кам’яні монументальні споруди Києва
мали велике значення у розвитку всієї стародавньої архітектури на Русі.
Чудовими пам’ятками архітектури X ст. є Десятинна церква та залишки
кам’яних воріт, відомі під назвою софійських. За часів правління князя
Ярослава Мудрого були споруджені кам’яні кріпосні ворота, що дістали
назву “Золоті ворота”.
У наші часи створено значну кількість унікальних будівель і споруд у
Києві: Палац піонерів і школярів (1965), Палац культури “Україна”
(1970), а також будівля Верховної Ради України (1933), металургійні
заводи “Запоріжсталь” (1930), “Криворіжсталь” (1934), Харківський
тракторний завод (1931) та ін.
У XVIII-XIX ст. з’являються будівельні креслення із зображенням розрізів
і планів споруд, виконаних у проекційному зв’язку один з одним, які
нагадують сучасні креслення. Поступово формуються суворі правила
складання креслень, креслярської документації.
З розвитком мореплавства й освоєнням земних просторів виникла
необхідність у складанні карт, планів. Поява ремесел, а потім
промислового виробництва потребувала створення строгої науки графічного
зображення різних конструкцій.
Поняття про креслення. Креслення – це графічний конструкторський
документ, що визначає конструкцію виробу, а також містить відомості,
необхідні для розроблення, виготовлення, контролю, монтажу й
експлуатації виробу, включаючи його ремонт. У технічному кресленні,
об’єктами якого є прилади, устаткування, окремі електрорадіоелементи,
використовують різні види креслень у вигляді окремих конструкторських
документів.
Під час виконання та оформлення креслень й інших конструкторських
документів слід керуватися правилами, встановленими міждержавними
стандартами (державними стандартами колишнього СРСР).
Перший збірник стандартів “Чертежи в машиностроении” було видано в 1929
р. Стандарти систематично переглядалися, вдосконалювалися та
доповнювалися. У 1965-1968 рр. чинні стандарти було переглянуто з метою
створення єдиних правил виконання конструкторської документації всіх
галузей промисловості. Назву “Чертежи в машиностроении” було замінено на
“Єдину систему конструкторської документації” (ЄСКД). У 1980-1981 рр.
було введено в дію нові стандарти на умовні графічні позначення в
електричних схемах з урахуванням рекомендацій Міжнародної організації зі
стандартизації (ІSО), Міжнародної електротехнічної комісії (ІЕС) та ін.
ЄСКД – це комплекс стандартів, що встановлюють для всіх галузей
промисловості, наукових установ та інших організацій єдині правила і
положення щодо розроблення, оформлення та обігу конструкторської
документації.
Креслярські приладдя. Якість виконання креслень залежить від
креслярського приладдя та від того, як користуватися ним.
Для виконання графічних робіт як креслярське приладдя застосовуються:
а) креслярські дошки, виготовлені з м’яких порід деревини або із
спеціальних пластмас розмірами 500х700, 700х1000, 1000х1300 мм та ін.;
б) лінійки і косинці , призначені для проведення коротких ліній та
побудови кутів;
в) рейсшина – довга лінійка з короткою планкою, що прикріплюється під
прямим кутом до одного кінця лінійки;
г) лекало – фігурна пластина з криволінійними окресленнями для креслення
кривих ліній;
д) транспортир – півкруг, поділений на 180°, нижню частину якого
з’єднано з лінійкою, на якій центр позначено рискою. Транспортир
призначений для побудови та вимірювання кутів;
е) готовальня – набір креслярських інструментів, розміщених у
спеціальному футлярі зі спеціальними гніздами.
є) креслярський прилад – пристрій, що складається зі стола з дошкою, на
якому закріплено механічний пристрій для проведення паралельних ліній.
За конструкцією останній може бути пантографної системи, стрічковим або
координатної системи.
Креслярські матеріали. Креслярський папір – цупкий білий папір, який
виготовляють з біленої деревної целюлози. На папері з гладкою поверхнею
виконують креслення тушшю, а на папері з шорсткою поверхнею – олівцем.
Кращим креслярським папером є ватман.
Міліметровий папір – це папір з нанесеною сіткою взаємно
перпендикулярних ліній, що відстоять одна від одної на 1 мм. Такий папір
застосовують для виконання діаграм, графіків, ескізів.
Калька – це прозорий водонепроникний аркуш паперу або іншого матеріалу з
гладкою поверхнею, її використовують для зняття копій тушшю з креслень.
Зняття копій олівцем виконують на прозорому креслярському папері з
матовою поверхнею (олівцевій кальці).
Олівці бувають тверді (їх позначають літерою Т), м’які (їх позначають
літерою М) і середньої твердості (їх позначають літерами ТМ та СТ).
Тверді олівці – це олівці, наприклад, з позначенням Т, 2Т, ЗТ, м’які –
М, 2М, ЗМ. У зарубіжних країнах тверді олівці позначають літерою Н, а
м’які – літерою В. Тверді олівці застосовують під час виконання точних
креслень, м’які – начерків, рисунків, ескізів; обведення креслення
провадиться олівцем середньої твердості.
Туш – це чорна або кольорова рідина, яка на відміну від чорнила після
висихання не розчиняється водою. Як правило, туш використовують для
обведення та копіювання креслень.
Креслення, призначені для разового використання у виробництві,
допускається виконувати у вигляді ескізних конструкторських документів.
Лінії креслення. Основні відомості щодо ліній креслення наведено в табл.
1. Товщину ліній вибирають залежно від розмірів, складності зображення
та призначення креслення, причому вибрані товщини мають бути однаковими
для всіх зображень на цьому кресленні. Товщини ліній на кресленні
залежать від вибраної товщини s суцільної основної лінії. Практично
значення s вибирають у межах 0,6…1,5 мм залежно від розмірів і
складності зображення, а також розмірів формату креслення. Найменша
товщина ліній, що виконуються олівцем, має бути 0,3 мм, а найменша
відстань між лініями – 0,8…1,0 мм.
Основні написи. Вони мають бути розташовані в правому нижньому куті. На
аркушах формату А4 ці написи роблять вздовж короткої сторони аркуша, а
на аркушах інших форматів вони можуть бути орієнтовані як уздовж
короткої, так і вздовж довгої сторони аркуша. Текстові написи завжди
наносяться паралельно основним.
Стандартами встановлено форму, розміри, зміст, розташування граф
основного напису, а також розміри рамок на кресленнях і схемах.
Термінологія і визначення в конструкторській документації мають бути
єдиними відповідно до чинних стандартів, а в разі їх відсутності –
загальноприйнятими в науково-технічній літературі.
Список рекомендованої літератури
Анисимов М.В., Анисимова Л.М. Креслення: Підручник.– К.: Вища шк.,
1998.– 239 с.
Антонович Є. А., Василишин Я. В., Шпільчак В. А. Російсько-український
словник-довідник з інженерної графіки, дизайну та архітектури: Навч.
посібник. – Львів: Світ, 2001. – 240 с.
Боголюбов С.К. Черчение.– М.: Машиностроение, 1985.– 336 с.
Боголюбов С.К. Индивидуальные задания по курсу черчения: Практ. пособие
для учащихся техникумов.– М.: Высш. шк., 1989.– 368 с.
Ботвинников А.Д., Вышнепольский И.С. Черчение в средней школе: Пособие
для учителя.– М.: Просвещение, 1989.– 111 с.
Верхола А.П. Словник з креслення.– К.: Вища шк., 1994.– 203 с.
Воротников И.А. Занимательное черчение. Кн. для учащихся сред.шк.– М.:
Просвещение, 1990.– 223 с.
Годик Е.И., Лысянский В.М., Михайленко В.Е и др. Техническое черчение.–
К.: Вища шк., Головное изд-во, 1983.– 440 с.
ГОСТ 2.301-68 и др. Единая система конструкторской документации. Общие
правила выполнения чертежей. Издательство стандартов.– М., 1991.– 236 с.
ГОСТ 2.001-70 и др. Единая система конструкторской документации.
Основные положения: Сборник.– М., 1983.– 352 с.
Михайленко В. Є., Найдиш В.М. Тлумачення термінів з прикладної
геометрії, інженерної та комп’ютерної графіки.– К.: Урожай, 1998.– 197
с.
Михайленко В.Е., Пономарев А.М. Инженерная графика: Учебник.– К.: Выща
шк., 1990.– 303 с.
Кириллов А.Ф. Черчение и рисование. Учебник для техникумов. 3-е изд.,
перераб. и доп.– М.: Высш. шк., 1980.– 375 с.
Кузьмина И.А., Хомутова А.И. Задачник по основам черчения.– М.:
Машиностроение, 1985.– 128 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
