Курсова робота
Організація роботи товарних касирів та таксувальників на залізній дорозі
ПЛАН
І. ВСТУП
Залізничний транспорт в сучасному світі
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1.Призначення товарних контор
2. Основні права й обов’язки товарного касира й таксувальника
3. Технологічний процес роботи товарної контори
4. Оснащення товарних контор
III ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
1. Вимоги охорони праці для товарного касира.
IV. Використана література
ВСТУП
Залізничний транспорт в сучасному світі
Розвиток незалежної України вимагає безперервного нарощування обсягу
перевезень вантажів. Для рішення цих завдань передбачається розвиток
мережі залізниць шляхом будівництва нових залізничних ліній, других
колій, автоблокувань, диспетчерської й електричної централізації,
електрифікації найбільш вантажонапружених напрямків, будівництва нових і
реконструкції існуючих станцій і вузлів. Однак обсяг перевезень повинен
рости в основному за рахунок підвищення продуктивності праці, тобто за
рахунок інтенсифікації суспільного виробництва. Основою такої
інтенсифікації є проведення заходів щодо прискорення науково-технічного
прогресу й удосконалюванню керування виробництвом.
Основними напрямками подальшого науково-технічного прогресу на
транспорті є розробка й впровадження в експлуатацію:
вантажних електровозів і тепловозів підвищеної потужності, обладнаних
пристроями рекуперативного гальмування, а також нових маневрових
тепловозів;
великовантажних (вантажопідйомністю до 125 т) і спеціалізованих
вантажних вагонів з підвищеним навантаженням на погонний метр колії (у
тому числі за рахунок використання габариту «Т») з візками й гальмами,
розрахованими на швидкість більше 100 км/год, що забезпечують збільшення
провізної спроможності залізниць за рахунок підвищення маси й швидкості
руху поїздів;
нових конструкцій верхньої будови колії, що забезпечують пропуск
зростаючих вантажопотоків, збільшення швидкостей руху поїздів, погонних
й осьових навантажень на колію; високопродуктивних колійних машин, що
дозволяють підвищити рівень комплексної механізації робіт з ремонту й
поточного утримання колії, збільшити вироблення в надавані вікна;
більше зроблених пристроїв диспетчерської й електричної централізації,
автоблокування, автоматичної локомотивної сигналізації й
авторегулювання, дротового і радіозв’язку;
автоматизованої системи керування залізничним транспортом на базі
серійних електронних обчислювальних машин п’ятого покоління, розвиток
мережі передачі даних про дислокацію й пересування вантажів вагонів,
локомотивів і поїздів, нових засобів комплексної механізації з
автоматичним і програмним керуванням на великих вантажних дворах і
контейнерних пунктах.
Велика увага буде приділено підвищенню потужності й маневреності
сортувальних і вузлових станцій, розвитку вагонного, локомотивного, й
вантажного господарства, а також заводської бази з ремонту вагонів і
локомотивів.
Значно поповниться парк рухомого состава. При цьому промисловість буде
поставляти залізницям локомотиви й вагони з більш високими
техніко-економічними показниками.
Будуть будуватися вантажні вагони із суцільнометалевими кузовами й на
роликових підшипниках, у тому числі восьмиосні піввагони
вантажопідйомністю 125 т, цистерни вантажопідйомністю 120 т.
Широка спеціалізація вантажних вагонів дозволить збільшити рівень
комплексної механізації вантажо-вивантажувальних робіт і підвищити
схоронність перевезених вантажів.
Прискорення обороту вантажного вагона й у сучасних умовах залишається
найважливішим резервом підвищення ефективності використання транспортних
засобів. Основний приріст перевезень на залізницях повинен відбуватися
за рахунок підвищення продуктивності праці й використання внутрішніх
резервів: подальшого поліпшення експлуатаційної роботи, інтенсифікації
використання вагонів, прискорення їхнього обороту.
Оборот вагонів, як комплексний показник відображає результати діяльності
всіх служб. Працівники кожної служби підрозділів повинні прагнути
прискорювати доставку вантажів для безперебійного й своєчасного
задоволення потреб народного господарства.
Більша роль у виконанні поставленого завдання по прискоренню обороту
вагонів належить фахівцям і вченим транспорту. Не менш важливими є
заходи, спрямовані на вдосконалення планування й керування перевізним
процесом.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Призначення товарних контор
У товарних конторах виконують операції, пов’язані з документальним
оформленням перевезень що відправляють і вантажів, що прибувають,
визначають розміри належних платежів і провадять розрахунки по платежах
з відправниками й одержувачами вантажів, не охопленими системою
централізованих розрахунків, контролюють виконання плану перевезень, а
також складають станційну звітність по встановлених формах. Крім того,
на товарні контори покладено обов’язки інформування одержувачів про
прибуття вантажів. Територіальне товарну контору розташовують, як
правило, при в’їзді на вантажний двір для зручності обслуговування
відправників й одержувачів вантажів.
Товарна контора великої вантажної станції повинна мати операційний зал
для відправників й одержувачів вантажів, робочі приміщення для товарних
касирів, таксувальників, комерційних агентів, кімнати для працівників
інформаційного бюро, актове – пошукові групи, транспортно-експедиційного
обслуговування й архіву.
В операційному залі вивішують основні правила прийому й видачі вантажів,
правила заповнення перевізних документів, оголошення про заборони й
обмеження навантаження вантажів в окремі пункти або напрямки, про
відкриття й припинення прийому вантажів, перевезені у змішаних
залізнично-водних повідомленнях, і т.д. Робоче місце товарного касира й
таксувальника обладнується поворотним стільцем, зв’язком з підрозділами
станції столом , лічильно-підсумовуючими й фактурними машинами, ЕОМ,
пристроями для штемпелювання й нумерації документів. На робочому місці
товарного касира повинні бути керівні документи, тарифні керівництва,
підсобні таблиці й матеріали.
Час роботи товарної контори встановлюють із урахуванням найкращого
обслуговування відправників й одержувачів вантажів, а також вантажних
станціях товарні контори працюють цілодобово. На невеликих станціях, де
по місцевих умовах цілодобова робота не викликається необхідністю,
товарна контора може працювати в одну або дві зміни.
Із впровадженням на залізницях централізованих розрахунків за
перевезення вантажів на залізницях організовані розрахункові (вузлові)
товарні контори (РТК, УРТК), які обслуговують станції великих
залізничних вузлів, відділень й у ряді випадків декількох відділень
доріг. РТК контролюють правильність оформлення перевізних й інших
документів, розраховуються через банк із підприємствами, організаціями й
установами за перевезення й інші послуги, забезпечують повноту
надходження доходів від перевезень, враховують витрату бланків
перевізних документів по станціях, представляють звіти на фабрики
механізованого розрахунку й у фінансову службу дороги.
До складу РТК входять групи обробки документів по відправленню, видачі
вантажів, додаткових зборах, бухгалтерія, група механізованої обробки
даних й експедиція.
Основні права й обов’язки товарного касира й таксувальника
Товарний касир є відповідальним комерційним працівником станції. Від
якості роботи товарного касира залежить забезпечення своєчасного й
чіткого виконання цілого ряду вантажних і комерційних операцій на
станції й у шляху проходження вантажів .
У коло обов’язків товарного касира входять:
> перевірка правильності заповнення відправником перевізних
документів на пропоновані для перевезення вантажі;
> візування накладних з доручення начальника станції;
> оформлення прийому вантажів до відправлення;
> оформлення видачі прибувших вантажів;
> вирахування належних платежів і зборів, пов’язаних
з перевезенням вантажів; розрахунки за перевезення вантажів;
> оформлення переадресування вантажів й інші операції. Товарний касир
веде
> оперативний облік виконання плану перевезень вантажів,
> складає звітність по навантаженню,
> складає звітність по вивантаженню,
> складає звітність по простою рухомого складу на під’їзних
коліях,
> веде касову книгу,
> складає касову звітність і т.д.,
> зберігає бланки документів суворої звітності
> веде звітність по бланках документів суворої звітності. Стежить за
внесенням змін і доповнень у Тарифні керівництва й Правила, затверджені
Укрзалізницею й у відповідних випадках Управлінням залізниць.
Особа, яка призначається на посаду товарного касира, повинна мати
середню освіту, пройти індивідуальне навчання тривалістю не менш шести
місяців і попередньо здати іспит у відповідній комісії.
Товарний касир зобов’язаний знати:
> Статут залізниць України ;
> Правила перевезень вантажів;
> Основні положення Технічних умов навантаження й кріплення, вантажів;
> Основні положення Правил планувань перевезень вантажів;
> Тарифи на перевезення вантажів і тарифні керівництва;
> Форми комерційної, облікової й звітної документації;
> Правила обліку й зберігання документів суворої звітності й
порядок використання їх;
> Правила ведення касової книги й складання касової звітності;
> Схему мережі залізниць й основні маршрути проходження
вантажів;
> Технологію роботи вантажних дворів, під’їзних колій
і транспортно-експедиційних організацій;
> Правила технічної експлуатації залізниць;
> Інструкцію із сигналізації на залізницях у встановленому обсязі,
> Статут про дисципліну робітників та службовців залізничного
транспорту.
У своїй роботі товарний касир підпорядковується начальнику станції (ДС).
На станціях, де встановлена посада старшого товарного касира або
завідувача товарною конторою, товарний касир підкоряється цим особам.
Коло обов’язків кожного старшого товарного касира встановлює начальник
станції.
Таксувальник займається таксуванням перевізних документів і підрахунком
сум провізної плати й зборів за послуги по кожному документі на вантажі,
що відправляють, перевіряє правильність таксування документів на
прибувші вантажі, веде облік стягнених сум і становить звіти
по встановлених формах.
Щоб правильно, швидко й чітко виконувати свої обов’язки, таксувальник
повинен знати:
> Порядок таксування документів;
> Схему залізниць і вміти вільно орієнтуватися й знаходити
найкоротші відстані по ній;
> Систему побудови тарифних керівництв і вміти користуватися ними;
> Статут залізниць України і Правила перевезень вантажів у
встановленому обсязі;
> Форми перевізних документів і правила заповнення їх;
> Порядок пересилання перевізних документів у розрахункову товарну
контору й технічну контору своєї станції;
> Інструкції з обліку й звітності.
Для призначення на посаду таксувальника необхідно мати загальну середню
освіту й пройти індивідуальне навчання тривалістю до Трьох місяців зі
здачею відповідного іспиту.
Технологічний процес роботи товарної контори
Під технологічним процесом мається на увазі раціональна система
організації роботи, заснована на широкому впровадженні передового
досвіду, сучасної техніки й прогресивної технології виконання операцій і
що передбачає найбільш ефективне використання технічних засобів і
скорочення трудових витрат.
Технологічний процес роботи товарної контори повинен забезпечувати
виконання покладених на нього завдань, у тому числі:
> контроль за виконанням плану навантаження в цілому по станції й по
кожному відправнику,
> оформлення перевізних документів,
> нарахування провізних платежів і зборів і розрахунки з
відправниками й одержувачами вантажів, не включеними в систему
централізованих розрахунків,
> інформацію одержувачів про прибуття вантажів,
> складання встановлених форм обліку й звітності.
Зміст і порядок розробки технологічного процесу роботи товарної контори
викладені в Типовому технологічному процесі роботи вантажної станції,
затвердженому Укрзалізницею.
При його розробці необхідно на основі наукової організації праці,
широкого впровадження передового досвіду й з урахуванням місцевих умов
передбачити чітку узгодженість у роботі товарної контори з іншими цехами
станції й під’їзних колій підприємств й організацій з метою найбільш
раціонального використання засобів станції й скорочення простою вагонів.
Для виконання цих завдань товарна контора повинна бути оснащена
відповідними засобами зв’язку й механізації конторської праці.
Розміщення й устаткування робочих місць повинні забезпечувати поточність
виконання операцій по оформленню й обробці документів.
Технологічний процес роботи товарної контори є окремим розділом
технологічного процесу роботи станції. Виписки з нього, схеми
документообігу й поопераційні графіки й норми часу на виконання окремих
операцій повинні бути на робочих місцях відповідних працівників товарної
контори.
На під’їзних коліях промислових підприємств або в пунктах перевалки з
більшим вантажообігом, вилучених від основної товарної контори, можуть
створюватися філії товарних контор, робота яких повинна бути пов’язана з
роботою , основної товарної контори.
Взаємозв’язок у роботі товарної контори з розрахунковою товарною
конторою здійснюється на основі Типового технологічного процесу роботи
товарних контор станцій і розрахункових товарних контор (в умовах
інтегрованої обробки дорожньої відомості), затвердженого Укрзалізницею в
грудні 1999 р. Цей технологічний процес передбачає послідовність
операцій по обробці документів у товарній конторі, оформлення документів
у РТК, видачу результатів обробки інформації обчислювальним центром
(ОЦ), а також взаємини станцій і РТЖ із ОЦ.
Оснащення товарних контор
До оснащення товарних контор належать засоби зв’язку, різні довідкові
пристрої, допоміжні прилади, таблиці, покажчики й засоби механізації
конторської праці.
Значну частину робочого часу працівники товарної контори використовують
на видачу всіляких довідок відправникам й одержувачам вантажів. Щоб не
відволікати працівників товарної контори й не займати їхнього робочого
часу, в операційному залі встановлюють різні довідкові пристрої у
вигляді настільних барабанів (багатогранників), пелюсткових стендів,
покажчиків, плакатів, на яких розміщаються зразки заповнених накладних
на різні види відправлень, таблиці зборів за зберігання вантажів,
порядок упаковки домашніх речей у контейнерах, правила пломбування
останніх, календарний графік приймання дрібних відправок по
призначеннях, види упаковки окремих вантажів, суми штрафів за простій
вагонів й інша інформація, що з урахуванням місцевих умов може цікавити
відвідувачів товарної контори станції.
У товарних конторах великих вантажних станцій застосовуються спеціальні
довідкові установки.
На робочих місцях працівників товарної контори передбачається
механізація процесів праці, що дозволяє всі операції виконувати з
мінімальною витратою часу. Наприклад, для переміщення документів від
одного робочого місця до іншому усередині контори ефективні спеціальні
транспортери з вузькою стрічкою або пересувні візки.
Для швидкого знаходження даних, необхідних при оформленні приймання й
видачі вантажів, доцільні створювати різного роду стенди й турнікети з
постійною й змінною інформацією, що обертаються пелюсткові одно і
двох’ярусні стенди, які містять інформації в десятки разів більше, ніж
обертові багатогранники. До такої інформації ставляться відомості про
пункти переходу вантажу з залізниці на залізницю , найкоротші відстані
від даної станції до станцій призначення, що найбільш часто
зустрічаються, строки доставки вантажів, тимчасові обмеження
навантаження, розміри штрафів за простій вагонів, зборів за подачу й
прибирання вагонів, переліки реквізитів для кодування інформації,
переданої в ОЦ, і ін.
У товарній конторі станції Львів застосовується світлове табло для
прискорення й полегшення оформлення приймання до відправлення вантажів
дрібними відправками. Складається воно з 100 секцій, кожна з яких з
лицьового боку закрита прозорою пластиною. У нижній частині табло
знаходяться кнопки (по числу секцій). Товарний касир при візуванні
накладної знаходить у довіднику номер станції призначення вантажу й
натискає відповідному цьому номеру кнопку, після чого висвітлюється
пластина, на якій зазначені вантажосортувальна платформа, день приймання
дрібних відправок і номер складу, де будуть формувати збірний вагон у
даному напрямку. Час на візування однієї накладної при цьому
скорочується до 0,5 хв.
При обробці перевізних документів широке застосування знаходять пишучі й
обчислювальні машини: рахункові з ручним введенням вихідних даних, це в
основному підсумовуючі не записуючі, підсумовуючі записуючі й
обчислювальні; клавішні лічильно-текстові, у їхньому числі фактурні й
лічильно-текстові багато лічильникові бухгалтерські «Аскота»;
лічильно-перфораційні й електронно-обчислювальні.
У товарних конторах станцій і РТК використаються в основному рахункові
підсумовуючі й обчислювальні машини з ручним уведенням вихідних даних і
клавішні лічильно-текстові машини. Лічильно-перфораційні й
електронно-обчислювальні машини застосовуються на машинолічильних
станціях й в ОЦ.
Для обробки даних перевізних документів на ЕОМ дорожніх
обчислювальних центрів необхідна інформація із цих
документів переноситься на дискету. Інформація з дискети по
каналах зв’язку передається в ОЦ, можливе також пересилання дискети
в ОЦ без передачі даних по каналах зв’язку.
Оформлення документів на станціях
По відправленню вантажів.
Заповнену відповідно до Правил накладну (комплект перевізного документа)
на вантаж, що відправляється, разом з довідкою банку, що підтверджує
право відправника провадити розрахунки за перевезення централізовано,
відправник пред’являє в товарну контору для перевірки правильності
заповнення й візування.
Товарний касир перевіряє: правильність заповнення накладної
відправником; наявність плану (дозволу) на перевезення; чи відкрита
станція призначення для операцій з даним вантажем, немає чи конвенційних
заборон навантаження; наявність прикладених документів (якісне
посвідчення, сертифікат, ветеринарне свідоцтво); під час перевезення
вантажів на відкритому рухомому складі – чи можна даний вантаж
перевозити в цьому рухомому составі; чи передбачене дане перевезення
Технічними умовами навантаження й кріплення вантажів; по розмірах
вантажу, указаним відправником у накладної (довжині, ширині, висоті) –
чи не виходить даний вантаж при розміщенні його на рухомому складі за
межі габариту навантаження; при навантаженні засобами відправника – є чи
заявка на подачу вагона під навантаження й наявність доручення на
представника відправника вантажу, а також інші необхідні дані, що
належать до даного перевезення.
Переконавшись у наявності всіх необхідних умов для виконання даного
перевезення, товарний касир візує накладну (проставляє номер плану
перевезення, число й місяць ввозу вантажу на станцію, навантаження його
у вагон), після чого повертає її відправнику.
Після приймання вантажу в склад станції або навантаження його у вагон
засобами відправника накладну передають у товарну контору. Товарний
касир перевіряє правильність оформлення приймання вантажу до
перевезення, при необхідності вносить відповідні уточнення.
На завантажений вагон прийомоздавач вантажу становить вагонний лист і
пересилає його в товарну контору. У товарній конторі комерційний агент
з’єднує вагонні листи з накладними й дорожніми відомостями, проставляючи
в останні відомості про занурені вагони.
Копії вагонних листів передають товарному касирові для заліку в
навантаження. Пам’ятки прийомоздавача або натурні листи й відомості
подачі й прибирання вагонів надходять до товарного касира для подальшого
оформлення.
Провізна плата визначається на ЕОМ обчислювального центра по двох
варіантах. По першому провізна плата визначається за заявкою на
попереднє таксування й по документах за конкретне перевезення. При
оформленні перевізних документів сума провізної плати
проставляється в них із протаксированих на ЕОМ заявок
на попереднє таксування. Після оформлення квитанцію в прийманні
.вантажу видають відправникові із зазначенням суми провізної плати;
дорожню відомість, накладну й вагонний лист передають у технічну контору
для проходження з вантажем, а з корінця дорожньої відомості провадиться
заготівка на перфострічку й передача в ОЦ інформації, необхідної для
складання статистичної звітності й повторного розрахунку провізної
плати за перевезення. По другому варіанті суму провізних плат у
перевізні документи не вносять. У всіх бланках комплекту документів
проставляється номер відправлення й барвистий штемпель
«Розрахунок плат через ОЦ», після чого квитанцію в прийманні вантажу
видають відправникові. На додаток до квитанцій у прийманні вантажу,
виданим станцією, ЕОМ після розрахунку провізної плати видає для кожного
відправника вантажу по кожному відправленню «Довідку про провізні
плати».
У довідці про провізні платежі прийняті умовні позначення: КП – код
платника; ШО – код опорної станції але передачі інформації; СТВ – код
станції відправлення; НП – порядковий номер; НД – номер
документа (відправлення), ІШ – номер вагона; ПП – провізна плата.
По дрібних і контейнерних відправленнях, не зануреним у вагон, графа
«Номер вагона» не заповнюється.
Довідки з ОЦ передають по каналах зв’язку з роздруківкою на станціях для
вручення відправникам вантажу. Станціям, що не мають зв’язку з ОЦ,
довідки передають через опорні станції по передачі інформації. Довідка
повинна бути завірена підписом товарного касира й календарним штемпелем
станції відправлення й вручена платникові протягом 24 ч із моменту
приймання вантажу до перевезення. За узгодженням із платником «Довідки
про провізні плати» можна видавати на групу відправлень.
При оформленні відправлень із міжвідомчим розрахунком дорожню відомість
й її частини заповнюють на бланках з типографським відбитком «Розрахунок
через Управління залізниці». Квитанцію в прийманні вантажу видають
відправникові в момент приймання вантажу до перевезення без вказівки в
ній суми провізної плати. Видача «Довідок про провізні плати» при
міжвідомчих розрахунках за перевезення не потрібно.
Для оформлення перевезень вантажів, що належать громадянам, а також
підприємствам й організаціям, що не пред’явили довідок установи Банку
на право централізованих розрахунків за перевезення, станція
відправлення складає перевізні документи на бланках суворого обліку,
таксує належні платежі й нараховує додаткові збори і штрафи. Платежі
стягує квиткова (багажна) каса станції або товарна
контора на підставі протаксіруванної накладній по квитанції різних
зборів (форма ГУ-57), у якій вказується «За перевезення вантажу до
станції … за накладною № …». Після здачі квитанції різних
зборів товарному касирові останній вручає відправнику
квитанцію в прийманні вантажу. Квитанція різних зборів,
прикріплюється до лицьової сторони корінця дорожньої
відомості. У дорожній відомості й корінці робиться оцінка «Сума
стягнена по квитанції різних зборів № …».
Квитанцію в прийманні вантажу видають відправникові після підпису
накладної й всіх частин дорожньої відомості товарним касиром і
накладення календарних штемпелів про час приймання вантажу.
Приймання вантажів з новобудов оформляють здавальними списками форми
ГУ-40.
Приймання вантажів від іноземних залізниць виробляється на прикордонній
станції по передатній відомості форми ИНУ-3.
На всі передані вантажі дорога, що здає, становить передатну відомість у
шести екземплярах, з яких три екземпляри залишає в себе й три передає
дорозі приймаючої. Порядок заповнення відомостей викладається в
Прикордонній залізничній угоді. Агент приймаючий дорогі перевіряє
відповідність зазначених у передатних відомостях відомостей даним
перевізних документів. Після перевірки перевізні документи пересилаються
в технічну контору станції для подальшого проходження з вантажем на
станцію призначення, а передатні відомості надходять у товарну контору.
Кодування інформації в первинних документах.
При інтегрованій обробці даних по вантажних перевезеннях здійснюють
кодування реквізитів перевізних й інших документів, що є носіями
інформації, що необхідна для керування перевізним процесом.
Реквізити перевізних документів кодує відправник вантажу при їх
заповненні. Частину кодів записує прийомо-здавач вантажу при прийманні й
оформленні навантаження. Інші вносяться в товарній конторі станції при
оформленні документів. Товарна контора вносить відсутні коди й в інші
документи, інформація з яких повинна вводитися в ЕОМ.
Перелік первинних документів, реквізитів для заготівки інформації, їхні
коди, розрядність і зміст кодуючих ознак приведені в § 17-30 Типового
технологічного процесу роботи товарних контор станцій і РТК. Після
прибуття вантажів.
Перевізні документи після прибуття вантажів на станцію призначення
надходять у технічну контору, що на кожному документі проставляє
календарний штемпель про час прибуття, після чого накладні й дорожні
відомості передає в товарну контору, а вагонні листи – на пункти
вивантаження. Залежно від місцевих умов вагонні листи разом .с іншими
перевізними документами можуть передаватися в товарну контору, де їх
перевіряють, а потім уже направляють на пункти вивантаження.
Перевізні документи, що надійшли з технічної контори, на прибулі під
вивантаження вантажі, комерційний агент записує в Книгу прибуття
вантажів (форма ГУ-42), указує порядковий номер запису в дорожній
відомості, потім накладну й дорожню відомість передає інформаторові для
повідомлення одержувача про прибуття вантажу. Від інформатора документи
надходять товарному касирові для оформлення видачі вантажу.
Товарний касир відзначає в накладних час і місце вивантаження вантажів
(номера складу, секції або ділянки), які зазначені у вагонних листах на
вивантажені вантажі, що надійшли від прийомоздавачів. На підтвердження
одержання вантажу одержувач розписується в дорожній відомості, указуючи
номер довідки Банку, номер свого рахунку, найменування установи Банку і
його місцезнаходження (район, місто, область), а також семизначний код
платника.
У графі накладній «Стягнено при видачі» ставиться штемпель
«Централізований розрахунок». Крім того, товарна контора на дорожній
відомості й накладній проставляє календарний штемпель із датою видачі
вантажу, після чого накладну вручають одержувачеві. Вантажовласники, що
мають договори на обслуговування їхніми транспортно-експедиційними
організаціями автомобільного транспорту або залізниці, видають цим
організаціям доручення на право здачі вантажів до перевезення й
одержання прибулих вантажів. При наявності такого доручення
розкредитування документів й одержання вантажу здійснює працівник
транспортно-експедиційної організації, якому вручають накладну й інші
документи для наступної передачі одержувачеві.
По дорожніх відомостях на вантажі, видані одержувачам, що не
користуються правом централізованих розрахунків, станція призначення
робить остаточний розрахунок з одержувачем вантажу й стягує з його суму
доплат по квитанції різних зборів (форма ГУ-57). Квитанцію різних зборів
прикріплюють до дорожньої відомості.
Перевірочне таксування й стягнення яких-небудь плат по дорожніх
відомостях на вантажі, що прибули в адреси одержувачів, що користуються
правом централізованого .розрахунку, на станції призначення не
виконують.
У дорожніх відомостях на прибулі вантажі товарний касир станції
перевіряє коди станцій відправлення й призначення. При відсутності коду
станції призначення, а .також у випадку, коли вантаж був спочатку
адресований на іншу станцію, проставляється код станції видачі вантажу.
Код первісної станції зберігається.
При переадресуваннях або розпиленні вантажів міжвідомчого
централізованого розрахунку станція переадресування або розпилення поруч
із найменуванням станції розпилення (переадресування) проставляє
встановлений код даної станції.
По дорожніх відомостях складаються супровідні відомості (форма ФДУ-91)
по наступних видах перевезень вантажів з підрозділом на пряме й місцеве
сполучення: народногосподарські, міжвідомчого розрахунку, військові
оплачені, кредитові з військовою вимогою форми № 2, у вагонах неробочого
парку, здача на воду для видачі на воді, здача на воду під час
перевезення «вода в транзиті», міжнародні, грубі корми з оплатою
50%-ного тарифу за рахунок Бюджету. Форма ФДУ-91:
Дорожні відомості на видані одержувачам вантажі при супровідній
відомості форми ФДУ-91 і записані в супровідний опис (форма ФДУ-93) по
встановлених періодах висилаються в РТК.. Форма ФДУ-93: По додатковим
зборам.
Документи для нарахування додаткових зборів (пам’ятки прийомоздавача
форми ГУ-45, відомості подачі й прибирання вагонів форми ГУ-46,
відомості без номерного обліку простою вагонів форми ГУ-47)
складаються станцією в трьох екземплярах.
У пам’ятки прийомоздавача й відомості подачі й прибирання вагонів
включають також збори за маневрову роботу, не сполучену за часом з
подачею (збиранням) вагонів і виконувану по окремих вимогах
вантажовласників. При цьому вказують час початку й закінчення маневрів.
У цих документах указують повне найменування підприємства й код
платника, номер довідки (розписки) Банку, номер рахунку, найменування
установи Банку і його місцезнаходження (район, місто, область).
Нумерація відомостей подачі й прибирання вагонів, пам’яток
прийомоздавача ведеться шестизначна: два знаки – місяць, один знак –
п’ятиденка, за якої представляються відомості подачі й прибирання
вагонів, і три знаки – порядковий номер відомостей по кожному клієнті з
початку року.
Додаткові збори за зберігання вантажів, промивання вагонів, зважування й
перевірку маси вантажів (крім зборів за зважування імпортних вантажів на
припортових станціях, сума яких повинна включатися в перевізні документи
й стягуватися з одержувача на станції призначення), штрафи за
недовантаження вагонів й ін. включають у накопичувальні картки (форма
ФДУ-92).
Накопичувальні картки ведуть на станції по кожному платнику в трьох
екземплярах із вказівкою в них необхідних даних для визначення розмірів
зборів. При цьому кожен вид збору підтверджують підписом уповноваженого
представника платника. Нумерація накопичувальних карток шестизначна: 4
знаки – число й місяць й 2 знаки – порядковий номер за це число. Якщо
накопичувальна картка представляється в РТК не щодня, то в номері
вказується останнє число, за яке включені збори в накопичувальну картку.
Всі необхідні для нарахування додаткових сбірів документи по
встановлених періодах при супровідному описі форми ФДУ-93 направляють у
РТК. Після розрахунків у РТК два екземпляри документів повертають на
станцію, що один з них вручає платникові.
Охорона праці
Працівники товарной контори при виконанні ними посадових обов’язків,
знаходяться в зоні підвищеної небезпеки і тому повинні дотримуватись
вимог з охорони праці.
Основні вимоги дотримання працівниками Товарної контори правил охорони
праці викладені у відповідних галузевих інструкціях, розроблених
Міністерством транспорту України та Державною адміністрацією
залізничного транспорту України.
1. Загальні положення
Основними обов’язками працівників Товарної контори є: задоволення вимог
щодо перевезень вантажів при безумовному забезпеченні безпеки руху та
збереження вантажів, що перевозяться, ефективне використання технічних
засобів, дотримання вимог охорони праці і навколишнього природного
середовища (п. 1.1 ПТЕ).
Кожний працівник Товарної контори при виконанні своїх обов’язків
зобов’язаний дотримуватися вимог нормативних актів з охорони праці та
Правил пожежної безпеки.
Кожний працівник Товарної контори в межах своїх службових обов’язків
несе особисту відповідальність щодо виконання вимог нормативних
документів з охорони праці.
В разі порушень вимог нормативних документів з охорони праці працівники
Товарної контори несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
2. Вимоги пожежної безпеки
Для попередження виникнення пожежі на території та в службових
приміщеннях Товарної контори необхідно дотримуватися таких правил:
Працівники Товарної контори зобов’язані:
— чітко знати і виконувати встановлені правила пожежної безпеки, не
допускати дій, що можуть призвести до пожежі;
— суворо виконувати вимоги технологічних регламентів (інструкцій) щодо
забезпечення пожежної безпеки у виробничих процесах і при експлуатації
рухомого складу;
— не допускати використання несправних інструментів,
приладів, устаткування, дотримуватися правил безпеки під час їх
експлуатації, а також виконувати вказівки керівників та осіб,
відповідальних за пожежну безпеку;
— прибирати робочі місця та відключати електрообладнання
після закінчення роботи;
— вміти користуватися наявними засобами пожежогасіння;
— у разі виникнення пожежі або виявлення її ознак негайно повідомити
пожежну охорону.
Порядок дій працівників Товарної контори під час ліквідації пожеж
Керівник Товарної контори або інша керівна посадова особа, яка
прибула до місця пожежі, зобов’язана:
— продублювати повідомлення про пожежу в пожежну частину;
— залучити до гасіння пожежі добровільну пожежну дружину об’єкта,
повідомити про подію начальника Товарної контори (в разі прибуття до
місця пожежі іншої керівної посадової особи);
— у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування,
використовуючи для цього всі існуючі сили та засоби;
— видалити за межі небезпечної зони всіх працюючих, не пов’язаних з
ліквідацією пожежі;
— припинити всі роботи (якщо це можливо за технологічним процесом
виробництва), крім робіт, пов’язаних з гасінням пожежі;
— вжити необхідні заходи, у разі потреби, з відключення електроенергії
(за винятком живлення систем протипожежного захисту), зупинення
пристроїв, агрегатів, апаратів, газових, парових та водяних комунікацій,
систем вентиляції в аварійному і суміжних з ним приміщеннях (за
винятком пристроїв протидимового захисту) та виконати інші заходи, які
сприяють запобіганню поширенню пожежі і задимленості будівлі;
— перевірити1 включення в роботу автоматичних систем протипожежного
захисту (сповіщення людей про пожежу, пожежогасіння,
протидимового захисту);
— здійснювати керівництво гасінням пожежі до прибуття пожежної
охорони з урахуванням специфіки об’єкта, що горить;
— забезпечити захист людей, які беруть участь у гасінні пожежі, від
можливих обвалів конструкцій, ураження електрострумом, отруєнь, опіків;
— організувати зустріч пожежної охорони і надати допомогу у виборі
найкращого шляху для під’їзду до місця пожежі та в установці пожежного
інвентарю на водні джерела;
— одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію матеріальних
цінностей і забезпечити їх збереження.
Використана література
l. A.A. Шрамов пособие товарному кассиру и таксировщику изд. Москва
„Транспорт” 1992 г.
2. А.В Крейнин Железнодорожные тарифи и таксировка изд. Москва
«Транспорт» 1988г.
3. Справочник эксплуатационника изд. Москва «Транспорт» 1971г.
4. ІНСТРУКЦІЯ з ведення станційної комерційної звітності вид. МТУ
України 2003 р.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
