Реферат на тему:
Організація лікувального і лікувально-профілактичного харчування
Правильне харчування важливе для життєдіяльності здорового організму.
Особливого значення воно набуває для людини хворої. При лікуванні
багатьох захворювань медикаменти не дають належного ефекту, якщо вони не
поєднуються з відповідним лікувальним харчуванням. Лікувальним або
дієтичним є харчування, що повною мірою відповідає потребам хворого
організму в харчових речовинах та способах кулінарної обробки продуктів.
Основне завдання його – відновити порушену рівновагу в організмі під час
хвороби.
Особам, що потребують дієтичного харчування, за рекомендацією лікаря
визначають раціони, або дієти, які включають певний комплекс страв і
продуктів. Кожна дієта має номер. Найчастіше використовуються у
дієтичних їдальнях основні дієти № 1,2, 5, 7, 9, 10. В нумерації дієти №
7 і 10 наводяться під загальним № 7/10, оскільки вони мають багато
спільного. Дієтичне харчування здійснюється під постійним контролем
медичного працівника, посада якого вводиться в штат їдальні.
Лікувальне харчування ґрунтується на загальних принципах раціонального
харчування і має бути повноцінним, враховувати особливості захворювання.
Їжу для хворих готують за правилами раціональної технології. Вона має
деякі особливості, які передбачають певний набір продуктів для кожної
лікувальної дієти, забезпечення щадних режимів харчування, застосування
спеціальних прийомів обробки, що зменшують вміст певних речовин (цукрів,
екстрактивних речовин), обмеження солі і прянощів, підвищення вітамінної
активності страв.
Набір продуктів визначається характеристикою дієт. Для приготування
дієтичних страв використовують такі продукти: хліб пшеничний з борошна
вищого, І і II сортів (крім дієти № 9) вчорашньої випічки; масло
вершкове і топлене; оливкову, кукурудзяну, соняшникову олію, нежирну
яловичину; курей, кролів, нежирну рибу (тріску, судака, окуня, навагу,
щуку); крупи і макаронні вироби; молоко, кефір, кисле молоко, некислий
сир; свіжі овочі з деякими обмеженнями залежно від характеру дієти.
Для приготування страв для всіх дієт забороняється використовувати
копчені ковбаси, закусочні консерви, жирне м’ясо, гусей, качок, жирну
рибу, свиняче сало, чорний хліб, тістечка з кремом, гострі приправи.
Різні види м’яса і птиці є важливим джерелом повноцінних білків. Проте
екстрактивні речовини, що містяться в них, сприяють сильному виділенню
шлункового соку. Велика кількість жирів негативно впливає на роботу
печінки, нирок і протипоказана при багатьох захворюваннях (виразкова
хвороба шлунка, гастрит з підвищеною кислотністю). Тому для лікувального
харчування використовують м’ясо, що містить мало сполучної тканини, без
кісток і жиру, а при захворюванні печінки, нирок, подагрі, атеросклерозі
його споживання різко обмежують. Крім загальних рекомендацій щодо набору
продуктів для лікувального харчування існують обмеження, які стосуються
вмісту в стравах окремих хімічних речовин (екстрактивних, холестерину,
цукрів), що зумовлено особливостями кожної дієти. Досягається це набором
продуктів і спеціальними прийомами кулінарної обробки. Так, при
цукровому діабеті з раціону виключають цукор і обмежують загальний вміст
у стравах вуглеводів. Для зниження вмісту вуглеводів у раціоні обмежують
кількість меду, круп, макаронних виробів, бобових, хліба, плодів,
овочів, що містять багато цукрів і крохмалю. Крім того продукти піддають
спеціальній кулінарній обробці. Наприклад, моркву, буряки, картоплю
дрібно нарізують і кілька разів промивають холодною водою. При
захворюванні нирок з раціону виключають екстрактивні речовини і різко
обмежують вміст солі. Для зниження вмісту екстрактивних речовин м’ясо і
рибу відварюють, бульйон зливають, а з варених продуктів готують страви.
Виключаючи з раціону окремі речовини або різко обмежуючи їх, слід
зберегти при цьому смакові властивості їжі. Коли їжа смачна, вона краще
перетравлюється і засвоюється організмом. Щоб їжа була м’якою, мала
ніжну консистенцію, продукти слід варити на парі в спеціальних
пароварильних апаратах, протирати, збивати для насичення повітрям.
У процесі приготування дієтичних страв застосовують такі способи
теплової обробки: варіння у воді або на парі, припускання, іноді
смаження основним способом і запікання попередньо відварених продуктів
до утворення ніжної, ледь помітної кірочки.
Технологічна обробка продуктів для страв лікувального харчування має
забезпечувати щадний режим. Розрізняють хімічний, механічний і термічний
щадний режими. При хімічному з раціону виключають сильні подразники
окремих ділянок шлунково-кишкового тракту і його залоз: міцні бульйони,
грибні відвари, кислі соуси і приправи, гострі продукти.
Смаження не застосовують, оскільки при цьому утворюються продукти
пірогенетичного розщеплення білків, жирів, вуглеводів, меланоїдини та
інші речовини, які подразнюють органи травлення. Дуже шкідливими є
продукти окислення жирів і акролеїн, які утворюються при смаженні.
Механічний щадний режим застосовують при виготовленні страв для осіб з
виразкою шлунка і порушенням функції жувального апарату. При цьому їжу
готують протертою або подрібненою (кулешики, січені вироби, киселі). Щоб
на виробах не утворювалася груба кірочка, їх не смажать, а варять у
воді, на парі або припускають. Виключають продукти, які містять грубу
клітковину (сирі овочі).
При термічному щадному режимі температура подавання гарячих страв 60-65
°С, холодних – 10-12 °С.
Лікувально-профілактичне харчування організовують на промислових
підприємствах для робітників, що працюють в умовах шкідливих професійних
факторів (підвищена температура або вологість, вібрація, виділення
шкідливих газів), які негативно впливають на здоров’я людини.
Організовують його так само, як і лікувальне харчування.
В спеціальні дієти вводять продукти, які прискорюють виведення з
організму шкідливих речовин, і вилучають продукти, що сприяють швидкому
їх засвоєнню. Лікувально-профілактичне харчування сприяє захищеності
організму від впливу зовнішнього середовища.
Підприємства, на яких готують дієтичні страви, оснащують м’ясорубками з
дрібними решітками, протиральними машинами, механізмами для розмелювання
продуктів, пароварильними казанами і шафами, електричними плитами,
холодильниками. У достатній кількості мають бути кухонний посуд
(казани-коробіни, рибні, казани з сітчастими втулками, глибокі листи,
сотейники), мірний посуд та інвентар (шумівки, сита для протирання
продуктів, копистки, вінчики, друшляки). Матеріали, з яких виготовлені
обладнання, посуд, інвентар, мають повністю виключати можливість
хімічних і електрохімічних реакцій між металом та їжею.
У дієтичному харчуванні слід суворо додержуватись правил санітарії й
гігієни. Дуже важливо, щоб меню певної дієти було різноманітним, а
страви мали привабливий вигляд і збуджували апетит.
Список рекомендованих джерел:
Абатуров П.В. и др. Сладкие блюда и напитки. – М.: Зкономика, 1972. –
144 с.
Азбука домашнього господарювання. / Е.0. Блажко, М.Й. Барановський,
Д.М.Володарська та ін.; Упоряд. Д.М. Володарська. – К.: Техніка, 1980.
-367с.
Анфімова Н.К., Захарова Т.І. Кулінарія. – М.: Економіка, 1987. – 272 с.
Баранов В.С. Технология производства продуктов общественного питання.
-М.: Экономика, 1982. – 399 с.
Барановський В.А. Официант – бармен. – Ростов н/Д.: Феникс, 2000. –
320с.
Бриджит Джоунз Приемы, торжества и банкеты. – Минск: Белфакеиздатгрупп,
1998.-255с.
Вищепан О.Г., Мельман М.Є., Швіліх В.Ц. Як консервувати овочі. –
К.:Держсільгоспвидав, УРСР, 1980. – 132с.
Все об украинской кухне. / Сост. Д. Билык. – Донецк: ПКФ “БАО”, 2000.
-352с.
Губа Н.И. Овощи и фрукты на вашем столе. – К.: Урожай, 1984. – 344с.
Доцяк В.С. Українська кухня: Технологія приготування страв. К.: Вища
шк., 1995. – 550 с.
Дудченко Л.И. й др.. Пряно – ароматические и пряно – вкусовые
растения:Справочник / Л.И. Дудченко, А.С. Козьяков, В.В. Крищенко. – К.:
Наук.думка, 1989. – 304с.
Замечательные уроки кулинарного искусства / Составитель Похлебкина А. –
Донецк: ПКФ “БАО”, 2000. – 224с.
Золотая книга хорошого тона / Пер. С франц. Н.Ф. Васильковой. –
Смоленськ: Русич, 1999.-368с.
Здобнов А.Й., Ковалев Н.И. Эстетические требования к оформлению блюд:
Учеб. Пособие. – К.: Вища шк., 1989. – 126 с.
Искусство готовить. Часть 1. / За ред. Подолюк 0.0. – К.: Глобус, 1993.
– 270с.
Искусство готовить. Часть 2. / За ред. Подолюк 0.0. – К.: Глобус, 1993.
-287 с.
Кравцов И.С. Домашнєє консервирование й хранение пищевьіх продуктов.
-Одеса: Маяк, 1968. – 336с.
Кіросір Л.М., Титаренко В.П. Традиційні українські страви. – Полтава:
ПДПУ, 1999. – 120с.
Книга о вкусной й здоровой пище. / А.И. Опарин. – М.: Пищевая
промышленность, 1965. -448с.
Ковалев Н.И., Осипов И.И. Овощные блюда. -М.: Зкономика, 1967. – 128с.
Консервирование. / Сост. С.И. Литвиненко. – Донецк.: Стакер, 1999. –
416с.
Кулинария./ Л. Каганова. – М.: Торговая литература, 1980. – 404с.
Лавренова Г.В., Лавренов В.К., Лавренов Ю.В., Онипко В.Д. Специи и
пряности. – Донецк: Стакер, 1999. – 368с.
Лагутина Л.А., Лагутина С.В. Блюда из сыра. Сборник кулинарных рецептов.
– Ростов н/Д.: Феникс, 2000. – 224с.
Лагутина Л.А., Лагутина С.В. Все о чае и о кофе. Сборник кулинарных
рецептов. – Ростов н/Д.: Феникс, 2000. – 224с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
