.

Обробка сільськогосподарської птиці і дичини (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
3 4409
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Обробка сільськогосподарської птиці і дичини

ОБРОБКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПТИЦІ І ДИЧИНИ

Значення птиці у харчуванні людини. її класифікація

До сільськогосподарської птиці належать кури, гуси, качки, індики. М’ясо
птиці поживне і легко засвоюється (на 93 %). Воно містить білки (15-22
%), жири (5-39 %), мінеральні солі, екстрактивні речовини, а також
вітаміни A, D, РР, групи В. Жир птиці плавиться при низькій температурі
(23-39 °С), в ньому багато ненасичених кислот. При тепловій обробці він
розтоплюється і просочує м’язову тканину, завдяки чому м’ясо стає
соковитим, поліпшується його смак. У м’ясі птиці переважають повноцінні
білки. З мінеральних речовин м’ясо містить солі калію, натрію, фосфору,
кальцію, заліза, міді. В м’ясі птиці багато екстрактивних речовин, тому
бульйони, особливо з курей, ароматні, викликають посилене виділення
травних соків, а це сприяє кращому засвоєнню їжі.

Порівняно із забійною худобою м’язова тканина птиці більш щільна і
дрібно-волокниста. Сполучної тканини менше, вона ніжніша і пухкіша. У
м’яса курей та індиків грудні м’язи білі, гусей і качок — темні. Жирові
відкладення розміщені під шкірою, на кишечнику і шлунку. Завдяки
рівномірному розподілу жиру між м’язовими пучками м’ясо птиці має ніжну
консистенцію, приємний смак і аромат. Шкіра тонка, від рожевого до
жовтого кольору, залежно від породи.

М’ясо птиці класифікують за видом, віком, способом обробки, термічним
станом, вгодованістю, якістю обробки.

За видом м’ясо птиці поділяють на куряче, качаче, гусяче, індиче. За
віком птицю поділяють на молоду і дорослу. Молода птиця має
неокостенілий, хрящовий кіль грудної кістки і неороговілий дзьоб. На
ногах у курчат та індичат ніжна, еластична луска, у півнів — м’які
рухливі шпори у вигляді горбиків, у гусенят і каченят — ніжна шкіра.

У дорослої птиці твердий, окостенілий кіль грудної кістки й ороговілий
дзьоб. У курей та індиків на ногах тверда луска, у півнів та індиків —
тверді ороговілі шпори, в гусей і качок — тверда шкіра.

За способом обробки тушки птиці бувають напівпотрошені — з видаленим
кишечником; потрошені — без внутрішніх органів (крім нирок, легень і
сальника), голови, шиї і ніг; потрошені з комплектом потрухів і з шиєю —
потрошені тушки, в порожнину яких укладений комплект потрухів (печінка,
серце, шлунок).

За термічним станом тушки птиці бувають остиглі (з температурою в товщі
м’язів не вище 25 °С), охолоджені (з температурою 0-4 °С) і заморожені
(з температурою не вище -6 °С).

За вгодованістю і якістю обробки тушки птиці поділяють на 1 і II
категорії.

Тушки птиці 1 категорії мають добре розвинені м’язи, кіль грудної кістки
злегка виділяється. Підшкірний жир у гусей і качок вкриває всю тушку,
крім гомілки і крилець; у курей та індиків жир відкладений в ділянці
живота, грудей і на спині (у вигляді суцільної смуги).

Тушки старих півнів, які мають шпори 15 мм завдовжки, незалежно від
вгодованості відносять тільки до II категорії.

Тушки птиці усіх видів, які не відповідають вимогам II категорії,
належать до худої.

Якість м’яса птиці оцінюють за зовнішнім виглядом тушок, вгодованістю,
кольором м’яса, його консистенцією, станом жиру, запахом, якістю
бульйону. За цими ознаками тушки птиці поділяють на свіжі, сумнівної
свіжості і несвіжі.

Свіжі тушки мають дзьоб глянцюватий, сухий, щільний і без запаху. Очне
яблуко заповнює всю орбіту. Колір шкіри біло-жовтуватий, місцями з
рожевим відтінком. Поверхня суха, м’язи щільні, пружні, колір м’язів у
курей та індиків світло-рожеиий, грудні м’язи білі з рожевуватим
відтінком. Підшкірний і внутрішній жир білий, злегка жовтуватий або
жовтий, без стороннього запаху. У гусей і качок м’язова тканина
червоного кольору, поверхня злегка волога. Бульйон при варінні прозорий,
ароматний. Свіжі заморожені тушки вкриті інеєм, при постукуванні видають
чіткий звук.

J

hnJ

hnJ

hnJ

hnJ

hnJ

hnJ

hnJ

hnJ

hnJ

Тушки сумнівної свіжості мають дзьоб без глянцю, очні яблука трохи
провалені, колір шкіри сірувато-жовтий, поверхня тушки місцями волога,
липка під крильцями. Підшкірний і внутрішній жир білий, із
жовтувато-сірим відтінком, має легкий запах. М’язи не дуже пружні,
бульйон при варінні не дуже прозорий, має неприємний запах. Такі тушки в
реалізацію не допускаються.

Тушки несвіжі мають мутний дзьоб, очі провалені, мутні, шкіра
жовто-сіра. Поверхня липка, подекуди з плісенню. Внутрішній жир має
зеленуватий відтінок і кислий запах. М’язи рихлі. Такі тушки
використовувати забороняється.

Не використовуйте для приготування страв тушки птиці, які не
відповідають вимогам II категорії, мають деформовані (скривлені) спину і
грудну кістку, з подряпинами па спині, мають темну пігментацію (за
винятком індичок), були заморожені більше одного разу.

Кулінарне використання сільськогосподарської птиці залежить від виду,
віку і вгодованості. З м’яса молодих курей і курчат готують смажені і
відварні другі страви. З м’яса старих курей і півнів — січені вироби і
тушковані страви; з гусей і качок — смажені тушковані страви. Міцні й
ароматні бульйони виходять з м’яса дорослих, вгодованих курей та
індиків. Бульйони з м’яса гусей і качок мають специфічний запах, тому їх
використовують тільки для приготування розсольників, капусняків.

М’ясо дичини порівняно з м’ясом сільськогосподарської птиці має темніше
забарвлення, не таке ніжне, містить більше білків (23-25 %),
екстрактивних речовин, які надають йому своєрідного смаку й аромату
(злегка гіркуватого із смолистим присмаком), і мінеральних солей
кальцію, фосфору, заліза, кобальту, міді (1,3-1,6 %), але менше жиру
(1-2 %).

Обробка сільськогосподарської птиці та дичини

Птицю і дичину обробляють у цеху для обробки птиці і субпродуктів або на
дільниці обробки птиці в м’ясо-рибному цеху.

Кулінарна обробка сільськогосподарської птиці складається з таких
послідовних операцій: розморожування; обсмалювання; відрубування голови,
шийки, ніжок, крилець; потрошіння, проминання і заправляння або
приготування напівфабрикатів.

У цеху використовують таке обладнання: виробничі столи, пересувні
стелажі, шафу для обсмалювання птиці, розрубувальну колоду, ванни,
м’ясорубку або універсальний привід П-ІІ. Обладнання розміщують за ходом
операцій обробки птиці.

Розморожування. Птицю розморожують на повітрі при температурі 16-18 °С.
Для цього з тушок знімають папір, розправляють їх і викладають на столи
або полиці стелажів спинкою донизу в один ряд так, щоб вони не торкалися
між собою. Розморожують гусей та індиків 8 год, курей і качок — 5-6 год.

Hе викладайте птицю для розморожування розрізом в черевці донизу:
через нього витікатиме сік.

Обсмалювання. Волосинки, залишки пір’я і пух на поверхні тушки
обсмалюють. Перед обсмалюванням тушки обсушують потоком теплого повітря
або чистою тканиною, потім натирають висівками або борошном (від ніжок
до голови), щоб волосинки набрали вертикального положення і легше було
їх обсмалювати.

Птицю обсмалюють полум’ям, яке не димить, обережно, щоб не пошкодити
шкіру і не розтопити підшкірний жир. На великих підприємствах
використовують пристрої УОП-1 і УОП-2. Тушки підвішують на гачки під
витяжною вентиляцією і обсмалюють газовою горілкою на гнучкому шланзі.
Недорозвинені пір’їни (колодки) видаляють за допомогою пінцета або
маленького ножа. Відрубування голови, шийки, ніжок, крилець. У
напівпотрошеної птиці відрубують (відпилюють) голову на рівні Другого
шийного хребця, потім на шиї збоку спинки роблять поздовжній розріз
(рис. 85), знімають шкіру з шиї і відрубують (відпилюють) шию по
останньому шийному хребцю.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020