.

Нанесення розмірів. Масштаб (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 3855
Скачать документ

Реферат на тему:

Нанесення розмірів. Масштаб

Нанесення розмірів на кресленнях. Усі зображення креслення дають
уявлення про форму деталі й не дають змоги робити висновок про її
розміри. Тому нанесення розмірів на креслення – одна з найважливіших і
відповідальних стадій його виконання.

Відповідно до ЄСКД існують такі основні вимоги до нанесення розмірів на
кресленнях:

1) розміри на кресленнях зазначають за допомогою розмірних ліній та
розмірних чисел;

2) лінійні розміри та їх граничні відхилення вказують на кресленнях у
міліметрах без позначення одиниці. В тексті на полі креслення, в
пояснювальних записках і технічних умовах обов’язково зазначають
одиниці. Якщо лінійні розміри на кресленні задано не в міліметрах, а,
наприклад, у сантиметрах, метрах, то одиницю вказують безпосередньо біля
розміру або в технічних вимогах. Кутові розміри та граничні відхилення
зазначають у градусах, мінутах і секундах з позначенням одиниці (5°;
30°12′; 45°18’3″; 30° ± Г; 12° ± 1′).

Не допускається застосовувати для розмірних чисел прості дроби, за
винятком розмірів, указаних у дюймах;

3) кожний розмір зазначають на кресленні тільки один раз і на тому
зображенні, де даний елемент деталі показано найбільш ясно; не
допускається наносити розміри у вигляді замкненого розмірного ланцюга,
тобто сукупності розмірів, що утворюють замкнений контур, за винятком
випадків, коли один із розмірів ланцюга вказано у вигляді довідкового
без граничних відхилень. На будівельних кресленнях розміри наносять у
вигляді замкненого ланцюга;

4) не рекомендується проставляти на кресленні розміри невидного контуру,
зображеного штриховими лініями.

Розмірні та виносні лінії. Розміри на кресленнях зазначають розмірними
числами і розмірними лініями. Під час нанесення розміру прямолінійного
відрізка розмірну лінію проводять паралельно цьому відрізку, а виносні
лінії – перпендикулярно до розмірних.

Розмірні лінії проводять суцільною тонкою лінією та обмежують вузькими
стрілками у вигляді гострих кутів. Розміри елементів стрілок розмірних
ліній вибирають залежно від товщини s суцільної основної лінії та
креслять стрілки приблизно однаковими на всьому кресленні. Стрілки мають
впиратися вістрям у відповідні лінії контуру – виносні, осьові та ін.

Наносячи розмір кута, розмірну лінію проводять у вигляді дуги з центром
у його вершині, а виносні лінії – радіально.

Під час нанесення розміру дуги кола розмірну лінію проводять
концентричне дузі, виносні лінії – паралельно бісектрисі кута, а над
розмірним числом ставлять знак . Допускається розташовувати виносні
лінії розміру дуги радіально, а якщо є ще концентричні дуги, необхідно
вказувати, якої дуги стосується розмір.

Відстань між паралельними розмірними лініями, а також відстань від
розмірних ліній до паралельних їм ліній контуру, осьових, центрових,
виносних мають знаходитися в межах 6…10 мм.

Розмірні лінії по можливості не повинні перетинатися між собою.

Виносні лінії проводять, як правило, перпендикулярно до розмірних,
причому вони мають виходити за кінці стрілок розмірних ліній на 1…5
мм.

Розмірні лінії допускається проводити з обривом і зі стрілкою тільки
біля одного кінця в таких випадках:

1) при зазначенні розмірів симетричного предмета або симетрично
розташованих елементів, якщо їх вигляд чи розріз зображено тільки до осі
симетрії або з обривом; при цьому розмірну лінію обривають далі осі чи
лінії обриву предмета;

2) при зазначенні розміру діаметра кола незалежно від того, як зображено
коло – повністю або частково; при цьому розмірну лінію обривають далі
центра кола.

Якщо довжина розмірної лінії недостатня для розміщення на ній стрілок,
то її продовжують за виносні лінії (або за контурні, осьові, центрові),
а стрілки наносять зовні, спрямувавши вістря до відповідних ліній. При
нестачі місця для стрілок на розмічальних лініях, розташованих
ланцюжком, стрілки допускається заміняти засічками, які наносять під
кутом 45° до розмірних ліній, або чіткими точками.

При нестачі місця для стрілок через близько розташовану контурну або
виносну лінію останню допускається переривати.

Якщо потрібно показати координати вершини кута, що скругляється, або
центра дуги скруглення, то виносні лінії проводять від точки перетину
сторін кута, який скругляється, чи центра дуги скруглення .

Розмірні числа. Їх на кресленнях треба проставляти чітко та ясно. При
цьому необхідно додержуватися таких вимог:

1. Розмірні числа слід наносити над розмірною лінією якомога ближче до
її середини.

2. Наносячи кілька паралельних або концентричних розмірних ліній на
невеликій відстані одну від одної, розмірні числа над ними
рекомендується розташовувати в шаховому порядку.

3. Кутові розміри слід наносити так. У зоні, розташованій вище
горизонтальної осьової лінії, розмірні числа треба поміщати над
розмірними лініями з боку їх опуклості, а в зоні, що знаходиться нижче
горизонтальної осьової лінії, – з боку вгнутості розмірних ліній. В
заштрихованій зоні наносити розмірні лінії не рекомендується. В цьому
разі розмірні числа слід указувати на горизонтально нанесених поличках.
Для кутів малих розмірів при нестачі місця розмірні числа потрібно
поміщати на поличках ліній-виносок у будь-якій зоні.

5. Розмірні числа та граничні відхилення не допускається розділяти або
перетинати будь-якими лініями креслення. Не допускається розривати лінію
контуру для нанесення розмірного числа та наносити розмірні числа в
місцях перетину розмірних, осьових і центрових ліній. У місці нанесення
розмірного числа осьові, центрові лінії та лінії штрихування треба
переривати.

Умовні знаки. Діаметри. Циліндричні поверхні позначаються на кресленнях
умовним знаком O, що має вигляд кола, перетятого прямою лінією. Висота
та нахил останньої відповідають висоті й нахилу розмірних чисел.
Нанесення знака діаметра дає змогу іноді уникати зайвої проекції
зображуваної деталі.

Знак діаметра наноситься над розмірною лінією, перед розмірним числом.

Розмір діаметра циліндричної поверхні рекомендується наносити між
твірними. Розміщення його по колу допускається тільки в разі
необхідності.

Розміри кількох однакових елементів виробу, як правило, наносять один
раз із зазначенням на полиці лінії-виноски кількості цих елементів.

Наносячи розміри елементів, рівномірно розташованих по колу виробу
(наприклад, отворів), замість кутових розмірів, що визначають взаємне
розташування елементів, зазначають тільки їх кількість.

Розміри двох симетрично розташованих елементів виробу (крім отворів)
наносять один раз без зазначення їх кількості, групуючи, як правило, в
одному місці всі розміри. Кількість однакових отворів завжди вказують
повністю, а їх розміри – тільки один раз.

Радіуси. Перед розмірним числом, що вказує значення радіуса, наноситься
велика літера R латинського алфавіту, її висота та висота розмірного
числа мають бути однаковими. У разі проведення кількох розмірних ліній
радіусів з одного центра вони не повинні розташовуватися на одній
прямій.

Якщо радіуси скруглень, згинів на всьому кресленні однакові або
який-небудь радіус переважає, то замість нанесення розмірів цих радіусів
безпосередньо на зображення в технічних вимогах рекомендується робити
такі записи, як “Радіуси скруглень 4 мм”, “Внутрішні радіуси згинів 10
мм”, “Невказані радіуси 8 мм” тощо.

Конусність і похил. Перед розмірним числом, що характеризує конусність,
наносять знак , гострий кут якого має бути спрямований у бік вершини
конуса. Перед розмірним числом, яке визначає похил, наносять знак Список рекомендованої літератури Анисимов М.В., Анисимова Л.М. Креслення: Підручник.– К.: Вища шк., 1998.– 239 с. Антонович Є. А., Василишин Я. В., Шпільчак В. А. Російсько-український словник-довідник з інженерної графіки, дизайну та архітектури: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2001. – 240 с. Боголюбов С.К. Черчение.– М.: Машиностроение, 1985.– 336 с. Боголюбов С.К. Индивидуальные задания по курсу черчения: Практ. пособие для учащихся техникумов.– М.: Высш. шк., 1989.– 368 с. Ботвинников А.Д., Вышнепольский И.С. Черчение в средней школе: Пособие для учителя.– М.: Просвещение, 1989.– 111 с. Верхола А.П. Словник з креслення.– К.: Вища шк., 1994.– 203 с. Воротников И.А. Занимательное черчение. Кн. для учащихся сред.шк.– М.: Просвещение, 1990.– 223 с. Годик Е.И., Лысянский В.М., Михайленко В.Е и др. Техническое черчение.– К.: Вища шк., Головное изд-во, 1983.– 440 с. ГОСТ 2.301-68 и др. Единая система конструкторской документации. Общие правила выполнения чертежей. Издательство стандартов.– М., 1991.– 236 с. ГОСТ 2.001-70 и др. Единая система конструкторской документации. Основные положения: Сборник.– М., 1983.– 352 с. Михайленко В. Є., Найдиш В.М. Тлумачення термінів з прикладної геометрії, інженерної та комп’ютерної графіки.– К.: Урожай, 1998.– 197 с. Михайленко В.Е., Пономарев А.М. Инженерная графика: Учебник.– К.: Выща шк., 1990.– 303 с. Кириллов А.Ф. Черчение и рисование. Учебник для техникумов. 3-е изд., перераб. и доп.– М.: Высш. шк., 1980.– 375 с. Кузьмина И.А., Хомутова А.И. Задачник по основам черчения.– М.: Машиностроение, 1985.– 128 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020