.

Молочні супи (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2579
Скачать документ

Реферат на тему:

Молочні супи

Молочні супи готують на коров’ячому незбираному молоці або на суміші
незбираного молока з водою, а також на молоці згущеному стерилізованому
без цукру, молоці коров’ячому незбираному сухому.

Академік І.П.Павлов назвав молоко “дивною” їжею, виготовленою самою
природою. Молоко коров’яче – це фізіологічна рідина, продукт нормальної
секреції молочної залози тварин. У ньому міститься понад 100 різних
компонентів, які добре збалансовані, тому легко і майже повністю
засвоюються організмом людини.

Молоко містить, %: води – 85-89, білків – 2,8-4, жирів – 2,9-6,
молочного цукру – 4-4,7, мінеральних речовин – 0,7-1, вітаміни А, D, Е,
С, РР, групи В, ферменти.

Білки молока належать до групи повноцінних. Їх поділяють на три види:
казеїн (у середньому 2,7 %), молочний альбумін (0,4 %), в якому
сконцентрована значна кількість триптофану – дуже дійової біологічної
речовини, і глобулін (0,2 %), який має антибіотичні та імунні
властивості, що захищають організм від інфекції.

Казеїн – складний білок, який міститься у молоці в сполуці з кальцієм (у
вигляді казеїно-кальцієвої солі), утворює колоїдний розчин, надає молоку
білого кольору. При кип’ятінні він не зсідається, якщо кислотність
молока не підвищена. Це дає змогу пастеризувати та стерилізувати молоко.
Під впливом молочної кислоти кальцій відщеплюється, а казеїн випадає в
осад, утворюючи щільний згусток. Коли на молоко діє сичужний фермент,
молоко також зсідається, але осад при цьому містить більшу кількість
кальцію. Ці властивості використовують при виробництві кисломолочних
продуктів, сичужних сирів.

Альбумін належить до простих білків, він розчиняється у воді. Глобулін –
також простий білок, але у воді не розчиняється. При нагріванні молока
до температури вище 75 °С ці білки зсідаються і випадають в осад.

Білки альбумін і глобулін називають сироватковими. На відміну від
казеїну вони не зсідаються ні за кислотної, ні за сичужної коагуляції.
Тому при виготовленні сиру вони залишаються в молочній сироватці у
вигляді найдрібніших часточок.

Молочний жир у молоці міститься у вигляді емульсії з жирових кульок.
Кожна кулька оточена білково-лецитиновою оболонкою, яка перешкоджає їх
сполученню. Ця властивість дає змогу готувати з молока вершки, морозиво,
сухе молоко. Молочний жир містить до 40 % ненасиченої олеїнової кислоти,
близько 7 % низькомолекулярних жирних кислот (масляної, капронової,
каприлової), які надають жиру специфічного приємного смаку, має м’яку
консистенцію, температура топлення його – 25-30 °С, тому він легко
засвоюється організмом людини (на 96 %).

Із жироподібних речовин молоко містить фосфатиди (лецитин і кефалін),
які мають емульгуючі властивості, і стеарини (холестерин і ергостерин).

Молочний цукор (лактоза) знаходиться у молоці у вигляді дрібних
кристаликів. Під дією ферментів лактоза зброджується і утворюється
молочна кислота, яка викликає скисання молока. На цьому основано
виробництво кефіру, кумису, простокваші та інших кисломолочних
продуктів.

У кишечнику лактоза поступово всмоктується і як живильне середовище
стимулює розвиток молочно-кислих мікробів, які, утворюючи молочну
кислоту, пригнічують гнильну мікрофлору і запобігають нагромадженню
шкідливих речовин, сприяють кращому засвоєнню кальцію та фосфору.

При нагріванні молока до температури 120 °С і вище лактоза вступає в
реакцію з білковими речовинами молока, при цьому утворюються сполуки
(меланоїдини). Молоко набуває коричневого відтінку. Смак і запах його
змінюється.

Мінеральні речовини молока – це солі фосфору, калію, натрію, магнію та
мікроелементів цинку, свинцю, кобальту, йоду, фтору та ін. В молоці їх
близько 80.

Вітаміни молока (їх близько 30) представлені жиророзчинними А, D, Е і
водорозчинними В1, В2, В6, В12, С, РР.

Гази молока – кисень, водень і вуглекислий газ при кип’ятінні
вивітрюються, а на поверхні молока утворюється піна.

Ферменти молока представлені ліпазою, лактазою, каталазою, редуктазою;
вони сприяють кращому травленню й обміну речовин.

Свіже коров’яче молоко на молокозаводі обчищають від механічних домішок,
а потім піддають тепловій обробці для знищення мікроорганізмів і
підвищення його стійкості при зберіганні. За способом теплової обробки
коров’яче молоко поділяють на пастеризоване і стерилізоване.

Пастеризованим називають молоко, яке піддають обробці при температурі не
вище 100 °С, а потім охолоджують. Виробляють пастеризоване молоко з
вмістом жиру: 3,5, 2,5 і 1,5%; 3,2 і 6 %; топлене з вмістом жиру 4 і б
%; білкове – 1 і 2,5 %; з вітаміном С, яке містить 3,2 і 2,5 % жиру, і
нежирне.

Стерилізованим називають молоко, яке піддавали обробці при температурі
вище 100 °С. Його випускають у пляшках і пакетах з вмістом жиру 3,2 і
3,5 %.

Молоко являє собою однорідну рідину без осаду. Молоко топлене і
пастеризоване 4- і 6-процентної жирності без вершків. Колір білий з
жовтуватим відтінком, топлене – з кремовим відтінком, нежирне – з
синюватим відтінком. Смак і запах властиві молоку без сторонніх
присмаків і запахів. Топлене молоко має виражений присмак пастеризації,
білкове – солодкуватий присмак, стерилізоване – із слабким присмаком
кип’яченого молока. Кислотність усіх видів молока не перевищує 21 °Т,
молока 3,5- і 6-% жирності – 20, білкового – 25 Т.

Не допускаються дефекти молока: гіркість, запліснявілість, з присмаками
і запахами, не характерними для молока, з різко вираженим присмаком
кормів, забруднене, з тягучою консистенцією і кольоровими відтінками.

У кулінарії молоко використовують для приготування перших страв, соусів,
каш, киселів, омлетів, пряжені, гарячих і холодних напоїв.

Промисловість виробляє також молочні консерви. До них належать згущене і
сухе молоко.

Згущене молоко одержують з високоякісного свіжого молока випаровуванням
з нього води і консервуванням цукром або стерилізацією. У згущеному
молоці міститься, %: води – 26-74; білків – 7-11; жиру – 0,5-9,5;
вуглеводів – 9,5-58,5;мінеральних речовин – 1,5-1,8 і вітаміни.

Згущене молоко випускають таких видів: згущене молоко з цукром, нежирне
згущене молоко з цукром, згущене стерилізоване молоко без цукру.

Молоко згущене з цукром повинно мати смак солодкий з присмаком
пастеризації; згущене стерилізоване молоко – смак, властивий топленому
молоку. Консистенція однорідна, без кристалів молочного цукру. Згущене
стерилізоване молоко має консистенцію рідких вершків. Колір білий з
кремовим відтінком.

Фасують згущене молоко з цукром у металеві банки, фляги, дерев’яні і
фанерно-штамповані бочки. Маркірують молочні консерви так само, як і
овочеві (індекс молочної галузі промисловості – “М”), в два ряди.
Зберігають при температурі від 0 до 10 °С і 85% відносній вологості
повітря до 8 міс., а на підприємствах масового харчування – 5-10 діб.

У кулінарії використовують згущене молоко так само, як і свіже, а також
для виробництва морозива, приготування кремів.

Сухе молоко – це високопоживний продукт, який одержують просушуванням
пастеризованого свіжого коров’ячого незбираного або знежиреного молока з
додаванням цукру або без нього. Воно містить, %: води – 4, білків –
25,5, жиру – 25, лактози – 39,4, мінеральних речовин –6% .

Сухе молоко виробляють плівковим або розпилювальним способом сушіння,
При плівковому способі сушіння згущене молоко наносять тонким шаром на
нагріту поверхню вальців, де воно висихає. Плівку сухого молока
знімають, охолоджують і перемелюють. Способом плівкового висушування
дістають в основному знежирене молоко.

При розпилювальному способі сушіння попередньо згущене молоко розпилюють
у камері за допомогою форсунок або дисків, а потім висушують повітрям,
нагрітим до температури 150 °С. Молоко, одержане цим способом сушіння,
відрізняється високою якістю і доброю розчинністю.

Молоко незбиране сухе (крім молока сухого знежиреного) поділяють на
вищий і І сорти. Смак і запах молока сухого незбираного вищого сорту
властиві свіжому пастеризованому молоку при розпилювальному сушінні і
перепастеризованому (кип’яченому) – при плівковому сушінні. В молоці І
сорту допускається слабкий присмак кормів, пастеризованому при
розпилювальному сушінні – присмак перепастеризації. Консистенція молока
вищого сорту – дрібний сухий порошок. Допускається незначна кількість
грудочок, які легко розсипаються при механічній дії на них. Колір молока
вищого сорту – білий з легким кремовим відтінком, кремовий – для
плівкового. В молоці І сорту допускаються окремі пригорілі частинки
сухого молока. В кулінарії використовують тільки сухе молоко вищого
сорту. Розчиняючи сухе молоко у воді, одержують рідке молоко нормальних
смакових властивостей, яке називають відновленим.

Для цього молочний порошок розтирають у невеликій кількості холодної
води, потім додають гарячу до норми і доводять до кипіння. На склянку
води (200 мл) беруть 25 г розпилювального молока або 35 г плівкового.
Сухе молоко використовують так само, як і свіже.

Молочні супи готують з крупами, макаронними виробами, домашньою
локшиною, галушками, овочами. Макаронні вироби, крупи з цілих зерен і
овочі погано розварюються у молоці, тому їх спочатку варять до
напівготовності у воді, а потім у молоці. Норма закладання солі на 1000
г молочного супу 6 г.

Молочні супи варять у невеликій кількості, оскільки при тривалому
зберіганні погіршуються колір, запах і смак, а також консистенція.
Готовий суп заправляють вершковим маслом або маргарином.

Суп молочний з крупами. Підготовлені крупи варять у підсоленій воді до
напівготовності 10-15 хв. Вливають гаряче молоко, додають сіль, цукор і
варять до готовності. Якщо суп варять на незбираному молоці, крупи слід
попередньо проварити у воді 5-7 хв., відкинути на сито і дати стекти
воді, а потім покласти в кипляче молоко і варити до готовності.

Готуючи суп з ячною або манною крупою, просіяні крупи засипають
тоненькою цівкою в кипляче молоко або суміш молока з водою, додають
сіль, цукор, варять 5-7 хв. до готовності.

Подаючи на стіл, суп наливають у тарілку, додають вершкове масло або
маргарин столовий.

Молоко – 700, вода – 350, крупа манна або рис – 70, кукурудзяна, ;
пластівці вівсяні Геркулес – 60 або ячна, гречана, перлова, пшоно – 80,
масло вершкове – 10, цукор – 10. Вихід –1000.

Суп молочний з макаронними виробами. Макаронні вироби варять до
напівготовності (макарони – 15-20 хв., локшину – 10-12, вермішель – 5-7
хв.), воду зливають, а макарони кладуть у киплячу суміш молока й води і,
періодично помішуючи, варять до готовності, додаючи сіль, цукор.

Макаронну засипку (“зірочки”, “алфавіт”, “вушка”) відразу засипають у
кипляче молоко або суміш молока з водою, додають сіль, цукор, варять до
готовності. Подаючи на стіл, наливають суп у тарілку, кладуть шматок
вершкового масла.

Молоко – 700, вода – 220, макарони, локшина домашня, вермішель, фігурні
вироби – 80, масло вершкове – 10, цукор – 10. Вихід – 1000.

Суп молочний з овочами. Моркву, ріпу нарізують скибочками, брусочками,
часточками або кубиками; картоплю – кубиками або часточками; білоголову
капусту – шашками; цвітну капусту розбирають на суцвіття, стручки
квасолі розрізують на 2-3 частини. Ріпу, деякі сорти білоголової капусти
і цвітну капусту попередньо бланшують, щоб зникла гіркість.

У киплячу підсолену воду кладуть пасеровані моркву і ріпу, доводять до
кипіння, додають картоплю, капусту і варять при слабкому кипінні до
готовності. За 5-7 хв. до закінчення варіння кладуть варену квасолю,
вливають гаряче молоко, солять і доводять до кипіння. Суп інколи
заправляють пасерованим борошном, розбавленим молоком або водою.

Подаючи на стіл, суп наливають у тарілку, кладуть шматочок вершкового
масла.

Молоко – 500, вода – 200, капуста цвітна – 154/80 або білоголова –
100/80, картопля – 267/200, морква – 50/40, квасоля овочева свіжа –
111/100, масло вершкове або маргарин столовий – 10. Вихід – 1000.

Суп молочний по-поліському. У кипляче молоко кладуть попередньо
відварену локшину, додають сіль, цукор і варять до готовності. При
подачі в суп кладуть шматочок вершкового масла або маргарин.

Приготування локшини. Крохмаль, сіль, цукор, яйця добре перемішують,
додають молоко і замішують тісто однорідної маси. З тіста випікають на
змащених салом і розігрітих сковородах млинчики 1-2 мм завтовшки. Їх
нарізують на локшину і підсушують.

Молоко – 920, для локшини: крохмаль – 40, молоко – 80, цукор – 2,4, яйця
– 6,4, сіль – 1,6, сало шпик – 1,66/1,6, маса локшини – 80, маса вареної
локшини – 200, цукор – 6, масло вершкове або маргарин столовий – 8.
Вихід – 1000.

Затірка молочна (стиранка). З пшеничного борошна, яєць, солі, води,
замішують круте тісто і натирають його на тертці. Тісто можна не
замішувати, а розтерти. У киплячу суміш молока і води вводять розтерте
тісто, додають цукор, сіль і варять до готовності. Заправляють маслом
або маргарином.

Молоко – 700, вода – 350; для тіста: борошно пшеничне – 70, яйця – 12,
сіль – 2; маса тіста – 80, цукор – 10, масло вершкове або маргарин
столовий – 10. Вихід – 1000.

Кип’ятіть молоко в посудині з товстим дном, на сильному вогні, весь час
помішуючи, щоб воно не пригоріло.

Якщо молоко пригоріло, відразу перелийте його в чистий посуд, додайте
трошки солі і перемішайте.

Молоко не пригорить, якщо посуд для його кип’ятіння сполоснути холодною
водою.

Вимоги до якості молочних супів.

Консистенція продуктів, з яких приготовлений суп, м’яка, форма
зберігається. Колір білий, смак солодкуватий, слабкосолоний, без
присмаку і запаху підгорілого молока. Термін зберігання молочних супів
30-40 хв.

Список рекомендованих джерел:

Абатуров П.В. и др. Сладкие блюда и напитки. – М.: Зкономика, 1972. –
144 с.

Азбука домашнього господарювання. / Е.0. Блажко, М.Й. Барановський,
Д.М.Володарська та ін.; Упоряд. Д.М. Володарська. – К.: Техніка, 1980.
-367с.

Анфімова Н.К., Захарова Т.І. Кулінарія. – М.: Економіка, 1987. – 272 с.

Баранов В.С. Технология производства продуктов общественного питання.
-М.: Экономика, 1982. – 399 с.

Барановський В.А. Официант – бармен. – Ростов н/Д.: Феникс, 2000. –
320с.

Бриджит Джоунз Приемы, торжества и банкеты. – Минск: Белфакеиздатгрупп,
1998.-255с.

Вищепан О.Г., Мельман М.Є., Швіліх В.Ц. Як консервувати овочі. –
К.:Держсільгоспвидав, УРСР, 1980. – 132с.

Все об украинской кухне. / Сост. Д. Билык. – Донецк: ПКФ “БАО”, 2000.
-352с.

Губа Н.И. Овощи и фрукты на вашем столе. – К.: Урожай, 1984. – 344с.

Доцяк В.С. Українська кухня: Технологія приготування страв. К.: Вища
шк., 1995. – 550 с.

Дудченко Л.И. й др.. Пряно – ароматические и пряно – вкусовые
растения:Справочник / Л.И. Дудченко, А.С. Козьяков, В.В. Крищенко. – К.:
Наук.думка, 1989. – 304с.

Замечательные уроки кулинарного искусства / Составитель Похлебкина А. –
Донецк: ПКФ “БАО”, 2000. – 224с.

Золотая книга хорошого тона / Пер. С франц. Н.Ф. Васильковой. –
Смоленськ: Русич, 1999.-368с.

Здобнов А.Й., Ковалев Н.И. Эстетические требования к оформлению блюд:
Учеб. Пособие. – К.: Вища шк., 1989. – 126 с.

Искусство готовить. Часть 1. / За ред. Подолюк 0.0. – К.: Глобус, 1993.
– 270с.

Искусство готовить. Часть 2. / За ред. Подолюк 0.0. – К.: Глобус, 1993.
-287 с.

Кравцов И.С. Домашнєє консервирование й хранение пищевьіх продуктов.
-Одеса: Маяк, 1968. – 336с.

Кіросір Л.М., Титаренко В.П. Традиційні українські страви. – Полтава:
ПДПУ, 1999. – 120с.

Книга о вкусной й здоровой пище. / А.И. Опарин. – М.: Пищевая
промышленность, 1965. -448с.

Ковалев Н.И., Осипов И.И. Овощные блюда. -М.: Зкономика, 1967. – 128с.

Консервирование. / Сост. С.И. Литвиненко. – Донецк.: Стакер, 1999. –
416с.

Кулинария./ Л. Каганова. – М.: Торговая литература, 1980. – 404с.

Лавренова Г.В., Лавренов В.К., Лавренов Ю.В., Онипко В.Д. Специи и
пряности. – Донецк: Стакер, 1999. – 368с.

Лагутина Л.А., Лагутина С.В. Блюда из сыра. Сборник кулинарных рецептов.
– Ростов н/Д.: Феникс, 2000. – 224с.

Лагутина Л.А., Лагутина С.В. Все о чае и о кофе. Сборник кулинарных
рецептов. – Ростов н/Д.: Феникс, 2000. – 224с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020