.

Міжнародні і українські метрологічні організації (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2153
Скачать документ

Реферат

на тему:

Міжнародні і українські метрологічні організації

1. Міжнародні метрологічні організації

Розширення культурних і економічних зв’язків між державами світу
потребувало вирішення одного із невідкладних завдань — забезпечення
міжнародної єдності вимірювань і одноманітності мір.

Першим кроком до вирішення цієї проблеми стало впровадження наприкінці
XVIII ст. у Франції метричної системи мір. На думку її творців, вона
мала слугувати “на всі часи, для всіх народів”.

У 1870 році в Парижі з ініціативи Петербурзької академії наук відбулося
засідання, на якому пропонувалося організувати комісію з виготовлення
прототипів міри довжини та маси (метра і кілограма). Така комісія була
організована, і в 1872 році нею було прийнято рішення про створення
платино-іридієвих еталонів метра та кілограма як основних одиниць
метричної системи.

20 травня 1872 р. 17 держав Європи та Америки, у тому числі й Росія, на
Міжнародній дипломатичній конференції, присвяченій мірі довжини метру, з
метою забезпечення міжнародної єдності і вдосконалення метричної системи
підписали Метричну конвенцію.

Вищим органом Міжнародної метричної конвенції є Генеральна конференція з
мір і ваги (ГКМВ), яка збирається один раз на 6 років для обговорення
наукових проблем з метрології та прийняття необхідних заходів щодо
розповсюдження та вдосконалення метричної системи. Структурна схема
органів міжнародної метричної конвенції наведена на рис. 1.

Одним із важливих положень Метричної конвенції є затвердження нею згоди
держав на утворення Міжнародного бюро мір і ваги (МБМВ) як наукового
постійно діючого метрологічного закладу для наукової роботи та сприяння
поширенню метричної системи мір у міжнародному масштабі.

Діяльністю МБМВ керує Міжнародний комітет мір і ваги (МКМВ), який щороку
заслуховує і затверджує звіт про роботу бюро, його плани та фінансування
тощо. При МКМВ працюють 8 консультативних комітетів (див. рис. 1).

Рис. 1. Органи міжнародної метричної конвенції:

консультативні комітети:

ККЕ — з електрики; ККФР — фото-і радіометрії; ККТ — з термометрії; ККВМ
— з визначення метра; ККВС — з визначення секунди; ККЕІВ — еталонів
іонізуючого випромінювання; ККО — з одиниць; ККМ — з визначення маси

Міжнародне бюро мір і ваги розташоване у Севрі (поблизу Парижа). В його
спеціальних приміщеннях зберігаються міжнародні еталони метра,
кілограма, електричних і світлових одиниць, радіоактивності тощо. Бюро
організовує регулярні міжнародні звіряння національних еталонів довжини,
маси, електрорушійної сили, електричного опору, сили світла, світлового
потоку, джерела іонізаційного випромінювання та інших зразків мір.

У 1956 році була утворена Міжнародна організація законодавчої метрології
(МОЗМ) з метою вирішення таких завдань:

• створення центру документації й інформації про національні служби
контролю за вимірювальними приладами та з метою їх повірки;

• уніфікація методів і правил вирішення завдань законодавчої метрології;

• переклад і випуск текстів законодавчих правил про вимірювальні засоби
та їх використання;

• складання типових проектів законів і регламентів щодо вимірювальних
засобів та їх використання;

• розробка проекту матеріальної організації типової служби для повірки
вимірювальних приладів і контролю за ними;

• розробка характеристик та якості вимірювальних приладів, які
використовуються у міжнародному масштабі.

У складі Міжнародної організації законодавчої метрології є Міжнародне
бюро законодавчої метрології, розташоване у Парижі. Його роботою керує
комітет законодавчої метрології. У Міжнародній організації законодавчої
метрології функціонує 66 секретаріатів-доповідачів, які розробляють як
загальні питання законодавчої метрології, так і питання щодо окремих
видів приладів (ваги, тахометри, манометри, спиртометри та ін.).

Нині Міжнародну Метричну конвенцію підписали 44 держави, а метрична
система мір визнана й узаконена 129 державами.

2. Державні метрологічні організації України

Першим науковим метрологічним закладом у Росії була закладена Д.І.
Менделєєвим Головна палата мір і ваги у Петербурзі. її головним
завданням було збереження одноманітності, вірності і взаємовідповідності
державних мір. Головна палата здійснила велику роботу щодо організації
метрологічної служби у державі і переходу до метричної системи. Згодом
на базі Головної палати мір та ваги був створений Науково-дослідний
інститут метрології імені Д.І. Менделєєва (1927 р.). У лабораторіях
Інституту розробляються і зберігаються державні еталони основних одиниць
вимірювання, нові методи точних вимірювань, сучасні засоби вимірювання
та ін.

Верховна Рада України Постановою від 12 вересня 1991 р. № 1545-12 “Про
порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства
СРСР” продовжила чинність постанов Ради Міністрів колишніх СРСР та УРСР
з питань організації робіт щодо стандартизації та метрології.

Центри стандартизації і метрології в Україні забезпечують державний
метрологічний нагляд, експертизу, контроль за дотриманням метрологічних
норм і правил та єдність вимірювання і одноманітність засобів
вимірювання в нашій державі.

Враховуючи міжнародний характер стандартизації, метрології та
сертифікації і необхідність взаємозамінності продукції, вузлів та
елементів, а також усвідомлюючи важливість економічного та
науково-технічного співробітництва всіх держав, 13 березня 1992 р.
держави СНД підписали угоду про проведення узгодженої політики в галузі
стандартизації, метрології та сертифікації. Відповідно до цієї угоди на
території України вважаються чинними стандарти колишнього СРСР.

Угода, укладена державами СНД, передбачає:

Oe

O

?

O

$a$

• використання і розвиток основних положень чинних систем стандартизації
і метрології;

• визнання чинних стандартів ГОСТ як міжнародних;

• збереження абревіатури ГОСТу за повними міжнародними стандартами;

• визнання існуючих державних еталонів одиниць фізичних величин як
міжнародних;

• проведення робіт з питань сертифікації на підставі загальних
організаційно-методичних положень;

• створення міждержавної ради з проблем стандартизації, метрології та
сертифікації.

Міжнародна рада з питань стандартизації, метрології та сертифікації
координує і розробляє рішення щодо проведення організаційних, методичних
і науково-дослідних робіт з питань стандартизації, метрології та
сертифікації. До її складу входять представники держав-учасниць, які від
імені держав наділяються правом бути членами ради і уповноваженими
представниками держав для виконання функцій, покладених на Раду.

Робочим органом Ради є постійно діючий технічний секретаріат, який
знаходиться у Мінську.

Вищим органом з питань стандартизації, метрології та якості продукції є
Державний комітет України з питань стандартизації, метрології та
сертифікації (Держстандарт України).

У структурі Держстандарту України нараховується 35 центрів
стандартизації, метрології та сертифікації, в тому числі 26 обласних
(Український науково-виробничий центр стандартизації, метрології та
сертифікації, Білоцерківський, Вінницький, Волинський,
Дніпропетровський, Донецький, Житомирський, Закарпатський,
Івано-Франківський, Кіровоградський, Кримський, Луганський, Львівський,
Миколаївський, Одеський, Полтавський, Рівненський, Тернопільський,
Харківський, Херсонський, Хмельницький, Черкаський, Чернігівський,
Чернівецький), 9 міських (Горлівський, Дрогобицький, Кременчуцький,
Криворізький, Маріупольський, Мелітопольський, Краматорський,
Северопольський, Червоноградський). Крім того, до складу Держстандарту
України входять декілька науково-дослідних інститутів: Львівський ДНДІ
“Система”, Харківське науково-виробниче об’єднання “Метрологія”,
УНДІССІ; два навчальні заклади: вище училище метрології та якості у м.
Одесі та український навчально-науковий центр у м. Києві (колишній
ВІСМ); заводи “Еталон” (у Києві, Харкові, Донецьку, Умані, Білій
Церкві); дослідні заводи “Прилад” (у Вінниці та Полтаві) і магазини
стандартів (у Києві та Харкові).

Держстандарт України здійснює державне управління забезпеченням єдності
вимірювань в Україні і організовує проведення фундаментальних досліджень
в галузі метрології, створення та функціонування еталонної бази України,
проведення повірок засобів вимірювальної техніки та ін.

Рішення Держстандарту України з питань метрології є обов’язковими для
виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами
місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями, громадянами —
суб’єктами підприємницької діяльності та іноземними виробниками.

На початку XXI століття Україна реалізує свій державний суверенітет з
метою визначення свого місця серед міжнародного товариства і
забезпечення миру, стабільності, добробуту українському народу, а також
заради активної участі у світовій торгівлі та науковому співробітництві.

Україні є що запропонувати своїм партнерам — від космічних технологій,
продукції суднобудування до ліків і продуктів харчування. Якість
вітчизняної продукції базується більш ніж на 200-річному досвіді, вона
закріплена відповідними стандартами та сертифікатами.

Україна готується вступити до Світової організації торгівлі (СОТ), хоча
і сьогодні багато видів продукції з успіхом конкурують із кращими
світовими зразками. Реалізація цього курсу потребує подальшого розвитку
та удосконалення національної системи стандартизації, метрології та
сертифікації у напрямку зближення з міжнародними і європейськими
стандартами, угодами і підходами. Цьому сприятиме участь України у
Міжнародній організації з питань стандартизації (ISO), Міжнародній
електротехнічній комісії (ІЕС), Міжнародній організації законодавчої
метрології (OIML) та інших міжнародних організаціях, де її представляє
Держстандарт.

Законодавчою основою національної метрологічної системи є Закон України
“Про метрологію та метрологічну діяльність” від 11 лютого 1998 року N°
113/98-ВР, який визначає правові основи забезпечення єдності вимірювань
у нашій державі, регулює суспільні відносини у сфері метрологічної
діяльності та спрямований на захист громадян і національної економіки
від наслідків недостовірних результатів вимірювання.

Технічною основою національної метрологічної системи є система Державних
еталонів одиниць фізичних величин. Еталонна база України складається з
28 Державних еталонів одиниць фізичних величин, а саме: маси, довжини,
температури, сили світла, часу, частоти, енергії згорання, тиску, об’єму
рідини, прискорення сили тяжіння, магнітної індукції, молярної частки
компонентів у газовому середовищі тощо.

З метою підвищення ефективності метрологічної діяльності створюється
наукова, технічна та організаційно-правова база метрології. За станом на
1998 рік у сфері метрології діє понад 40 національних нормативних
документів (ДСТУ) і понад 350 Міжнародних стандартів (ГОСТів).

Список використаної літератури

В.Д.Цюцюра, С.В.Цюцюра. Метрологія та основи вимірювань. Навч. посібн.,
К., “Знання -Прес”, 2003

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020