Реферат на тему:
Маркування напівпровідникових компонентів виробниками інших країн
Європейська система PRO-ELECTRON
В Європі широко застосовується система, за якою позначення
напівпроводниковим приладам присвоюються организацією Association
International Pro Electron. За цією системою прилади для побутової
апаратури широкого застосування позначаються двома буквами та трьома
цифрами, для промислової і спеціальної апаратури – трьома буквами та
двома цифрами. Так, у приладів широкого застосування після двох букв
стоїть трьохзначний порядковий номер від 100 до 999. У приладів, що
застосовуються в промисловості та спеціальній апаратурі, третій знак-
буква (букви використовуються у зворотньому алфавітному порядку: Z, Y, X
і т.д.), за якою йде порядковий номер від 10 до 99.
Якщо в одному корпусі є декілька однакових приладів, то позначення
проводиться у відповідності до коду (маркуванням) для одиночних
дискретних приладів. При наявності одному корпусі декількох різних
приладів у якості другої букви позначення використовується буква G. До
основного позначення може добавлятись буква, яка вказує на відмінність
приладу від основного типу за деякими параметрами чи корпусом.
В системі Pro Elecrton прийняті наступні умовні позначення:
1 елемент 2 елемент 3 елемент 4 елемент
Буква – код
матеріалу:
A – германій
B – кремній
С – арсенід галию
D – антимонід індію
R – інші матеріали Буква – тип приладу:
A – детекторний, змішувальний діод
В – варикап
С – малопотужний низькочастотний транзистор
D – потужний низькочастотний транзистор
Е – тунельний діод
F – малопотужний високочастотний транзистор
G – некілька приладів у одному корпусі
Н – магнітодіод
K – генератори Хола
L – потужний високочастотний транзистор
М – модулятори та помножувачі Хола
Р – фотодіод, фототранзистор
Q – випромінюючі прилади
R – прилад, що працює в області пробою
S – малопотужний перемикаючий транзистор
T – потужний регулюючий чи
перемикаючий прилад
U – потужний перемикаючий транзистор
Х – помножуючий діод
Y – потужний випрямляючий діод
Z – стабілітрон Серійний номер:
100-999
прилади загального
застосування
Z10…A99
прилдаи для
промислового
та
спеціального
застосування Буква:
модификації
приладу
Приклад: BF239, BFY51
Для деяких типів приладів, таких як стабілітрони, потужні діоди та
тірістори може застосовуватись додаткова класифікація, згідно з якою та
основним п’ятизначним позначенням через дефіс або дріб додається
додатковий код. Наприклад, для стабілітронів додатковий код містить
відомості про номінальну напругу та іі допусках в процентах.
Першва буква вказує допуск: A- 1%, B- 2%, C-5%, D- 10%, E- 15%. Після
букви в додатковому коді йде номінальна напруга в вольтах. Якщо це не
ціле число, то замість коми ставиться буква V. Наприклад, BZ85-C6V8 – це
кремнієвий стабілітрон спеціального призначення с реєстраційним номером
85, напругою стабілізації 6,8 В та допуском на напругу +(-)5%.
В додатковому коді для випрямляючих діодів вказується максимальна
амплітуда зворотньої напруги, для тірісторів – менше із значень
максимальної напруги увімкнення чи максимальної амплітуди зворотньої
напруги. Наприклад, ВТХ10-200 – це кремнієвий керований випрямляч
(тірістор) спеціального призначення с реєстраційним номером 10 та
напругою 200 В. В кінці додаткового позначення може стояти буква R, яка
позначає з’єднання аноду з корпусом. З’єднання катода з корпусом та
симетричних виводів в коді не вказуються.
Система Pro Electron широко застосовується в ФРН, Франції, Італії, ВНР,
ПНР та інших країнах. Вона замінила стару європейську систему, за якою
після початкової букви О йшли букви, які вказували на основний клас
приладів: A – діод, AP – фотодіод, AZ – стабілітрон, C – транзистор, RP
– фотопровідний елемент.
В основі нової системи позначень приладів ПНР лежить система Pro
Electron. Її основна відміннясть полягає в тому, що перед трьомя цифрами
для приладів широкого застосування додатково ставиться буква Р та перед
двома цифрами для приборів промислового призначення – букви YP. Замість
Y може стояти буква Z, X чи W. Наприклда: BZXP21-B4V7 – стабілітрон
промислового призначення з номіналним значеннням напруги стабілізації
4,7 В та допуском +(-)2%. Для нових приладів широкого застосування
прийнято після букв розміщувати цифри від 600 до 699, для приладів
промислового застосування – від 1 до 99.
Перші букви маркування G, K напівпровідникових приладів ЧРСР та G, S
приладів НДР позначають тип матеріалу (германій та кремній відповідно),
решта частини коду відповідає системі Pro Electron.
Кольорове маpкування напівпpовідникових діодів за Євpопейською системою
PRO-ELECTRON
gd– –
gd– – Колір
смужки Тип діода
1-а широка
смужка 2-а широка
смужка 3-а вузька
смужка 4-а вузька
смужка
AA X 0 0
1 1
BA
2 2
S 3 3
T 4 4
V 5 5
W 6 6
7 7
Y 8 8
Z 9 9
Пpимітка: катод розміщений біля широких смужок.
Американська система JEDEC (Joint Electron Device Engineering Council)
Найпоширенішою є система позначень JEDEC, яка прийнята об’єднаною
технічною радою з електронних приладів США. За цією системою прилади
позначаються індексом (кодом, маркуванням), в якому перша цифра
відповідає кількості p-n переходів, за нею йдуть буква N та серійиний
номер, який реєструється асоціацією підприємств електронної
промисловості (EIA). За номером можуть стоятb одна xи декілька букв, що
вказують на розбття приладів одного типу на типономінали за різними
характеристиками. Однак, цифри серійного номера не визначають тип
початкового матеріалу, частотний діапазон, потужність розсіяння та
область застосування.
Необхідно відмітити, що в зарубіжних довідниках (DATA Book) з
транзисторів та діодів зареєстровано ряд приладів СССР зі своїми
серійними номерами.
Фірма-вирбник, прилади якої за своїми параметрами подібні до приладів,
що зереєстровані EIA, може подавати свої прилади з позначенням, яке
прийняте за системою JEDEC.
1 елемент 2 елемент 3 елемент 4 елемент
Кількість p-n переходів:
1 – діод
2 – транзистор
3 – тірістор
4 – оптопара Буква
N Серійний номер
приладу (100-9999) Буква:
модифікації
приладу
Приклад: 2N2221A, 2N904
Кольорове маpкування напівпpовідникових діодів за системою JEDEC
Колір смужки
Цифра 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9
Буква – A B C D E F G H J
Пpимітки:
перша цифpа 1 та друга буква N в кольоровомуй маpкуванні пропущені;
номеpа з двох цифp позначаються одною чоpною смужкою та двома
кьльоровими; додаткова четверта смужка – буква;
номеpа з тpьох цифp позначаються тpьома кольоровими смужками; додаткова
четверта смужка – буква;
номеpа з чотиpьох цифp позначаються чотиpма кольоровими смужками та
п’ятою чоpною чи кольоровою, яка позначає букву;
кольорові смужки знаходяться ближче до катоду або пеpша від катоду –
шиpока;
тип діода читається від катоду.
Японська система JIS (Japanese Industrial Standard)
За існуючою на даний момент в Японії системою стандартних позначень
(стандарт JIS-C-7012, який прийнятий асоціацією EIAJ-Electronic
Industries Association of Japan) можна визначити клас приладу, його
призначення, тип провідності. Вид напівпровідникового матеріалу в цій
системі не відображаеться. Умовне позначення складається з п’яти
елементів:
1
елемент 2
елемент 3
елемент 4
елемент 5
елемент
Цифра:
0 – фотодіод,
фототранзистор
1 – діод
2 – транзистор
3 – тірістор Буква:
S Буква – тип приладу:
А – високочастотний PNP транзистор
B – низькочастотний PNP транзистор
С – високочастотний NPN транзистор
D – низькочастотний NPN транзистор
Е – діод Есакі (чотирьохшароий діод PNPN)
F – тірістор
G – діод Гана (чотирьохшаровий діод NPNP)
Н – одноперехідний транзистор
J – польовий транзистор з N-каналом
К – польовий транзистор з P-каналом
М – симетричний тірістор (сімістор)
Q – випромінюючий діод
R – випрямляючий діод
S – малосигнальний діод
Т – лавинний діод
V – варикап
Z -стабілітрон Серійний номер:
10-9999 Одна чи
дві букви:
модифікації приладу
Приклад: 2SB646, 2SC733
Примітка: У фототранзисторів та фотодіодів третій елемент маркування
відсутній.
Після маркування можуть бути додаткові індекси (N, M, S), які
відображають вимоги спеціальних стандартів.
Крім наведених систем стандартних позначень, виробники приладів широко
застосовують внутрішні (фірмові) позначення. В цьому випадку за основу
позначення найчастіше береться принцип скороченої назви фірми, коди
матеріалу та області застосування.
Використана література:
Основы промышленной электроники/ Под ред. В.Г. Герасимова. -М.: Высшая
школа, 1978.
Изъюрова Г.И., Кауфман М.С. Приборы и устройства промышленной
электроники. -М.: Высшая школа, 1975.
Миклашевский С.П. Промышленная электроника. -М.: Высшая школа, 1973.
Горбачев Г.Н., Чаплыгин Е.Е. Промышленная электроника. – М.: Высшая
школа, 1988.
Основы промышленной электроники/Под ред. В.Г. Герасимова. – М.: высшая
школа, 1982.
Гершунский В.С. Основы электроники. – К.: Вища школа, головн. из-во,
1982.
Жеребцов И.П. Основы электроники. – Л.:Энергоатомиздат, 1985.
Нагорский В.Д. Электроника и электрооборудование. – М.: Высшая школа,
1986.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
