Реферат на тему:
Компонування комплексно-механізованих робочих місць
В даний час у більшості діючих зварювальних цехів, особливо в умовах
дрібносерійного та одиничного виробництва, операції складання під
зварювання і безпосередньо зварювання здійснюються на робочих місцях з
невисоким рівнем механізації. Складання, завантаження і вивантаження,
міжопераційне маніпулювання виконується, в основному, за допомогою
цехових транспортних засобів або безпосередньо вручну самим робітником.
Значний обсяг займає ручне зварювання, відсутні сучасні засоби оснащення
і наукова організація праці. Багато нестандартного устаткування, що діє
зараз, створювалося для рішення конкретних задач і не завжди відповідає
сучасному рівню розвитку зварювальної техніки.
Реальним шляхом підвищення продуктивності праці і якості зварних
конструкцій є створення і впровадження у виробництво комплексних
механізованих робочих місць і утворених на їхній базі ділянок, де
механізовані цілком або здебільшого всі основні і допоміжні технологічні
операції. Найкращий результат досягається при дотриманні умови
об(єднання механізованого устаткування з науковою організацією праці. Це
забезпечує виконання трудового процесу з мінімальною витратою фізичної і
психологічної енергії працюючих.
Аналіз структури випуску зварних конструкцій і аналіз досвіду передових
підприємств-виробників цих конструкцій показує, що мають місце реальні
передумови по створенню комплексних механізованих робочих місць для
виготовлення груп металоконструкцій і скомпонованих на базі робочих
місць механізованих ділянок. Такі робочі місця, які компонуються методом
агрегатування з уніфікованого устаткування, і які доукомплектовані
технологічними й організаційними засобами оснащення, що забезпечують
застосування сучасної технології, дозволять підвищити продуктивність
праці і якість зварних конструкцій, скоротити терміни проектування,
підвищити технічний рівень устаткування і широко використовувати
передовий досвід при проектуванні знову створюваних зварювальних цехів,
або зварювальних цехів, що реконструюються .
Устаткування комплексних механізованих робочих місць, а, отже, і самі
робочі місця можуть мати різні ступені і рівні механізації й
автоматизації в залежності від пропонованих до них вимог при
використанні в тих або інших виробничих умовах.
Кожне робоче місце повинне забезпечувати можливість виготовлення зварних
конструкцій визначеної класифікаційної групи. Класифікаційні групи
конструкцій можуть бути складені за наступним принципом:
у залежності від виду зварного шва – прямолінійного, криволінійного,
кільцевого;
у залежності від довжини звареного шва – довгих (довжиною більш 5м.),
середньої довжини (від 1,5 до 5 м) і коротких (довжиною менш 1,5м.)
у залежності від просторового положення швів – у горизонтальній,
нахиленій або вертикальній площині;
у залежності від взаємного розташування швів – паралельно,
перпендикулярно або під кутом друг до друга;
у залежності від способу зварювання швів – ручне, механізоване або
автоматичне;
у залежності від технологічних особливостей швів – двосторонній,
багатошаровий і т.ін.
у залежності від умов кріплення виробу – консольно, у двох опорах, або
ін.
Центральною ланкою механізованого робочого місця є зварювальна або
складально-зварювальна установка, що забезпечує одержання якісного
зварного шва за рахунок створення належних умов для взаємного
переміщення виробу, що зварюється, і зварювального апарата в залежності
від характеру зварного шва. Очевидно, що комплексність полягає в
механізації всіх операцій технологічного процесу виготовлення
конструкції.
Технологія виготовлення зварної конструкції містить у собі наступні види
операцій:
Заготівельні – очищення металу, виправлення, розмітка, різання,
підготовка крайок під зварювання, гнуття й ін.
Складальні – взаємне розташування деталей або вузлів у пристосуванні для
постановки прихваток або для виконання зварювання;
Зварювальні – одержання нероз’ємного з’єднання за допомогою
електродугового, електрошлакового процесів або зварювання опором.
Переміщення деталей або вузлів від операції до операції повинне
здійснюватися за допомогою транспортних пристроїв і теж повинне бути
максимально механізовано. Крім того, необхідно враховувати, що при
виконанні будь-яких операцій може виникнути необхідність у зміні
просторового положення деталі, вузла або конструкції – поворот навколо
горизонтальної або вертикальної осі, або нахил на деякий кут і т.п.
Після операцій складання вузли, підвузли або конструкції в цілому за
допомогою відповідних транспортних засобів і транспортного устаткування
надходять на комплексно-механізовані робочі місця для їхнього
зварювання.
Незалежно від способу зварювання (ручне, механізоване або автоматичне)
виріб необхідно подати на місце складання і зварювання, розмістити в
просторі таким чином, щоб забезпечити якісне формування зварного шва з
урахуванням необхідності формування і захисту його зворотної сторони,
забезпечити закріплення та зручне розташування зварювального
устаткування.
Таким чином, компонування робочого місця для зварювання повинно
включати:
– устаткування для встановлення виробу, що зварюється, у зручне
просторове положення, що забезпечує найбільш сприятливі умови для
формування зварного шва,
– зварювальне устаткування (автомати, напівавтомати, джерела живлення
зварювальної дуги й ін.);
– устаткування для встановлення та закріплення зварювальних апаратів
(автоматів або напівавтоматів) і їхнього переміщення ( при
необхідності);
– устаткування для переміщення зварювальників для розміщення їх в
найбільш зручному положенні відносно зварювального виробу під час
виконання процесу зварювання (при необхідності);
– устаткування для забезпечення захисту зварного шва в процесі
зварювання (флюсоподаючі і флюсозбиральні апарати), пристрої для
забезпечення подачі захисного газу (централізованим способом або за
допомогою балонних рамп або окремих балонів із захисним газом);
– устаткування для виконання просторових переміщень виробу до, під час і
після зварювання.
Розглянемо, як приклад, варіант компонування комплексно-механізованого
робочого місця для зварювання виробу, зображеного на рис. 1. Для
простоти відвернемося від конкретизації типів устаткування, що
обираються.
Рис. 1. Зварний виріб.
Конструктивно-технологічний аналіз виробу показує, що зварюванню на
робочому місці, що проектується, підлягають наступні шви:
1. Кільцевий шов діаметром 100 мм. З’єднання таврове. Довжина шва 314
мм.
2. Прямолінійний шов довжиною 50 мм. при зварюванні ребра з фланцем
діаметром 300 мм. З’єднання таврове. Кількість швів – 8.
3. Прямолінійний шов довжиною 120 мм. при зварюванні ребра з циліндром
діаметром 200 мм. Шов нестандартний. Кількість швів – 8.
Приймаючи до уваги незначну довжину зварних швів, як спосіб зварювання
вибираємо механізоване зварювання у вуглекислому газі. Проводимо вибір
напівавтомата для зварювання.
Складені на прихватках вироби доставляються на робоче місце цеховим
транспортом у спеціальній тарі. Разом з тим, необхідна доставка виробу з
тари до планшайби універсального обертача, а також переміщення вже
звареного виробу в тару готової продукції. Тому обираємо
консольно-обертовий кран (рис.2.).
Рис. 2. Кран консольно-обертовий.
Для збільшення зони обслуговування і зручності доступу до виробу
зварювальний напівавтомат закріпимо на спеціальній консольній підвісці,
(рис. 5.3.) що встановлюється на консольно-обертовому крані.
Рис.3. Підвіска зварювального напівавтомата
Підвіска являє собою консоль у виді «ламкої» стріли з механізмом
підйому.
Передбачаємо спосіб подачі захисного газу – централізовано або з балона.
Зупинимося на використанні балонів із захисним газом. Отже, необхідно
застосовувати спеціальні стійки для кріплення балонів (рис. 4.).
Рис. 4. Стійка для закріплення балонів із захисним газом
У процесі зварювання виріб необхідно обертати зі швидкістю зварювання
при виконанні кільцевого шва, а також повертати в просторі для зручного
розташування виробу при зварюванні прямолінійних швів у процесі приварки
ребер. При цьому варто врахувати, що для забезпечення найкращих умов для
формування звареного шва, зварювання рекомендується виконувати в
положення «у човник». Таким чином, потрібно забезпечити різні кути
нахилу виробу стосовно горизонту. Цим вимогам відповідає універсальний
обертач. Для кріплення виробу до планшайби універсального обертача
використовуємо затискний пристрій, розглянутий раніше (рис. 5, б).
Рис.5. Універсальний обертач
Виходячи з викладеного, компонування комплексно-механізованого робочого
місця виконуємо за допомогою наступного устаткування (тип устаткування
визначається для конкретних умов, таких, як вага виробу, режими
зварювання і т.п.):
Кран консольно-обертовий;
Підвіска напівавтомата;
Напівавтомат зварювальний;
Обертач універсальний з кріпильним пристроєм на планшайбі;
Стійка для балонів із захисним газом;
Тара для складування заготівель і готової продукції.
Для підвищення продуктивності виготовлення конструкцій передбачимо
наявність двох універсальних обертачів. У той час, коли на одному
обертачі буде виконуватися зварювання, на іншому будуть виконуватися
роботи з встановлення і закріплення чергового виробу. Загальний вид
комплексно-механізованого робочого місця, скомпонованого з урахуванням
викладених умов представлений на рис. 6.
Рис. 6. Загальний вигляд і план
комплексно-механізованого робочого місця.
кран консольно-поворотний; 2 – підвіска напівавтомата;
3 – напівавтомат зварювальний; 4 – стійка з балонами з захисним газом;
5 -універсальні обертачі; 6 – тара для складування.
Аналогічне компонування робочого місця може бути виконане з типових
елементів і уніфікованих вузлів устаткування.
Етап 1.
Етап 2.
Етап 3.
Етап 4.
Етап 5.
Монтується механізм приводу переміщенням кабіни зварювальника і сама
кабіна.
Рис. 7. Варіант компонування КМРМ з уніфікованих елементів.
Таким чином, формується комплексно-механізоване робоче місце (КМРМ), яке
оснащено всім необхідним обладнанням. В разі потреби, таке КМРМ може
бути дедалі розвинуто, тобто змонтовані напрямні для пересування
зварювального напівавтомату, встановлені додаткові стійки і встановлено
другий універсальний обертач і т.ін. (рис. 8.).
Рис. 8. Комплексно-механізоване робоче місце з добудованими додатковими
пристроями.
При компонуванні робочих місць для автоматичного зварювання підходи
зберігаються ті ж самі. Однак варто враховувати, що установки для
автоматичного зварювання, як правило, більш спеціалізовані і призначені
для зварювання вузької номенклатури зварних швів.
Розглянемо варіанти компонування установок для автоматичного зварювання.
Для початку розглянемо компонування установок для зварювання
прямолінійних стикових швів на підкладках і флюсових подушках.
Зварювання прямолінійних стикових швів на підкладках і флюсових подушках
Установки (рідше верстати) цього типу зазвичай застосовують для
зварювання стикових швів листових конструкцій: полотнищ, труб,
резервуарів. До складу установки звичайно входять стенд із флюсовою
подушкою або металевою підкладкою і зварювальний автомат самохідного
типу, що переміщається по напрямних, закріпленим на стенді, або автомат
підвісного типу, закріплений на висувній штанзі колони, установлюваної
поруч зі стендом.
На рис. 9. приведені типові компонувальні схеми, до яких може бути
зведена більшість застосовуваних у даний час компонувань установок цього
типу.
Перші три компонування (рис. 9, а-в) використовують для зварювання
плоских листових секцій (полотнищ), а три інші (рис. 9, г-е) – для
зварювання зовнішніх прямолінійних швів обичайок. Внутрішні прямолінійні
шви обичайок зварюють, як правило, на установках, скомпонованих по
схемах на рис. 9, а , іноді 9, г
Рис. 9. Типові схеми компонування верстатів і установок для зварювання
прямолінійних стикових швів на підкладках та флюсових подушках.
Компонування, представлене на рис. 9, а, найбільш поширена для
зварювання виробів типу полотнищ, для стикування стрічок, зварювання
внутрішніх прямолінійних швів обичайок.
При цьому компонуванні дві балки, що сприймають зусилля притиску,
прикріплені до кінців станини за допомогою стійок-зв’язків. При
використанні компонування на рис. 9, а для зварювання внутрішніх швів
обичайок з метою забезпечення завантаження і вивантаження виробу один зі
зв’язків, що з’єднують балку зі станиною, — знімний.
Притиск крайок, що зварюються, у цій і більшості інших компонувань
здійснюється шляхом їхнього підтискання зверху до нерухомої підстави (з
наступним підтиском флюсової подушки або підкладки) або знизу до двох
нерухомих балок. На окремій металоконструкції або на одній з балок (або
на обох) знаходяться напрямні для самохідного зварювального апарата, у
якості якого іноді застосовують зварювальні трактори. Листи в зону
зварювання подаються по рольгангу. При необхідності послідовно зварити
кілька рівнобіжних швів на одному полотнищі воно переміщається щодо
нерухомих балок і подушки (підкладки) до введення чергового з’єднання
елементів, що зварюються, у зону зварювання.
При зварюванні полотнищ можуть бути застосовані установки, побудовані за
схемою, приведеної на рис. 9, б. Пересувний портал з напрямними
зварювального апарата по черзі встановлюють над кожним швом, що
зварюється. Разом з порталом може переміщатися флюсова подушка або
металева підкладка, розташована під виробом, що зварюється. У цьому
випадку опори виробу повинні опускатися, пропускаючи флюсову подушку або
підкладку.
У компонуванні, приведеної на рис. 9, в, крайки елементів, що
зварюються, притискаються до стенда за допомогою магнітів, розташованих
під виробом, або притискачів, змонтованих на пересувному порталі.
Застосовують також притиск за допомогою ролика, розташованого перед
зоною зварювання і закріпленого на каретці, що несе зварювальний апарат.
Портал по черзі встановлюють над кожним стиком.
Установка, схема якої показана на рис. 9, г, призначена для зварювання
прямолінійних швів тіл обертання. Найбільший діаметр виробу при
зварюванні зовнішніх швів визначається висотою лінії зварювання над
рівнем підлоги, рівнем плити або опорних балок станини. Верхні балки і
балка, на яку укладають виріб, консольно закріплені в стійці. Другі
кінці цих балок з’єднані знімною стяжкою. У багатьох установках консоль,
на яку надягають обичайки, для полегшення завантаження заготівлі і
вивантаження звареного виробу, може обертатись навколо вертикальної осі.
Більш жорсткі — двохстоякові стенди, у яких друга стійка виконана у
вигляді арки з прорізом, що дозволяє здійснювати завантаження і
вивантаження обичайок.
Установка, схема якої приведена на рис. 9, д, складається з
універсального затискного стенда і колони з висувною штангою, що несе
несамохідний зварювальний автомат. Переміщення несамохідного автомата
можливо також за допомогою пересувної колони (візка). У компонуваннях
такого типу, тобто скомпонованих з універсального затискного стенда й
окремого маніпулятора зварювального автомата, можуть бути застосовані
також колони з консолями і портали з траверсами, по яких переміщається
самохідний автомат. Однак ці компонування застосовують рідше, ніж
компонування по рис. 9, г, із самохідним зварювальним автоматом (у тому
числі трактором), що переміщається по напрямних на затискному стенді,
тому що компонування по рис. 9, г не вимагає окремої колони (візка), а
тому простіше, компактніше і дешевше.
`
n
ae
ae
&
&
F
$
$
$
е представлена схема прохідної установки (стану) для зварювання
прямолінійних зовнішніх швів труб зі зварювальним рухом, здійснюваним
виробом. Зварювальний автомат нерухомий. Нерухома жорстка або гусенична
підкладка, розташована усередині труби, прикріплена до станини вузькими
(ножовими) кронштейнами, що проходять через зазор у стику. Змикання
стику в зоні зварювання і притиск крайок, що зварюються, до підкладки
здійснюються роликовою кліттю.
Зварювання прямолінійних стикових швів циліндричних виробів без
підкладок і флюсових подушок
Устаткування цього типу застосовують головним чином для зварювання
поздовжніх швів обичайок, зварених з однієї сторони або зібраних на
прихватках, а також утримуваних у зібраному стані складальним пристроєм
або силами пружності елементів, що зварюються, без застосування
підкладок або флюсових подушок, тобто коли немає небезпеки протікання
розплавленого металу через зазор у стику. При зварюванні прямолінійних
швів зварювальним рухом є переміщення зварювального автомата (рідше
виробу) уздовж осі виробу, а обертання роликів роликоопор
використовується як допоміжний (зрідка як коректувальний) рух (рис.
10.).
Компонування, що відповідає схемі, приведеної на рис. 10, а, складається
з роликового обертача (стенда) і самохідного зварювального автомата, що
переміщається по напрямних, закріплених на двох стійках або іншій
металоконструкції. Таке компонування характерне для спеціалізованих і
спеціальних установок, застосовуваних при постійному або мало
змінюваному по висоті положенні шва. Для розширення діапазону діаметрів
виробів, що зварюються, напрямні зварювального автомата розташовують на
траверсі, що переміщується по вертикалі.
Компонування, представлене на рис. 5.10, б, складається з роликового
обертача (стенда) і стаціонарної колони з висувною штангою, що несе
несамохідний (підвісний) зварювальний автомат. Зварювальний рух
здійснюється переміщенням штанги уздовж своєї осі.
Рис. 10. Типові схеми компонування установок і верстатів для зварювання
прямолінійних стикових швів циліндричних виробів без підкладок і
флюсових подушок.
Це компонування досить універсальне, тобто придатне для зварювання
виробів різного діаметра і може бути використано при відповідній
конструкції зварювального автомата також для зварювання внутрішніх
поздовжніх швів. Довжина поздовжнього шва обмежена ходом штанги.
Компонування за схемою на рис. 10, в відрізняється від попередніх
застосуванням консолі і самохідного зварювального автомата. При
стаціонарному стенді і завантаженні виробів зверху колона повинна бути
поворотною або встановленою на візку для виведення консолі за межі
виробу.
Компонування по рис. 10, г придатне для зварювання виробів будь-якої
довжини і широкого діапазону діаметрів. Так, як зварювальний рух
здійснюється переміщенням візка, то привод і направляючі візки повинні
забезпечувати плавність цього руху і визначений діапазон регулювання
швидкості.
У компонуваннях, схеми яких показані на рис. 10, а-г, виріб при
зварюванні не переміщається уздовж своєї осі. Зварювальний рух
виконується зварювальним автоматом. Роликові стенди в цих компонуваннях
можуть бути не тільки стаціонарними, як показано на рис. 10, але й
пересувними, встановленими на візках, що полегшує операції завантаження
і вивантаження виробу і дозволяє ефективніше використовувати зварювальне
устаткування.
Для складання поздовжніх стиків і зварювання зовнішніх швів обичайок у
потоці застосовують прохідні установки (стани), у яких зварювальний
автомат нерухомий, а зварювальний рух здійснюється переміщенням виробу.
Утримання крайок зібраного стику в заданому положенні здійснюється
роликовими кліттями і проводками (рис. 10, д). Якщо стики утримуються в
зібраному положенні прихватками або технологічним швом, то в
компонуванні по рис. 10, д для поздовжнього переміщення труби
використовують рольганг. При застосуванні рольганга необхідні додаткові
піднімальні ролики для виведення стику, що зварюється, перед початком
зварювання у верхнє положення.
Установки з компонуванням, зображеним на рис. 10, е, застосовують для
зварювання внутрішніх швів відносно коротких обичайок. Положення лінії
зварювання по вертикалі змінюється незначно навіть при великому
діапазоні діаметрів виробів, що зварюються, і настроювання положення
мундштука по висоті може здійснюватися коректором зварювальної голівки.
Вимоги до плавності переміщення візка зі штангою високі, як і в
компонуваннях, приведених на рис. 10, г. Щоб уникнути необхідності
переміщати довгу штангу усередині виробу, що зварюється, зі зварювальною
швидкістю, іноді застосовують компонування (рис. 10, ж), у якій консоль
з напрямними вводиться усередину виробу на маршовій швидкості без
зварювання, а зварювання здійснюється самохідним зварювальним автоматом.
Уведення зварювального автомата усередину виробу можливо і за рахунок
переміщення роликового стенда з виробом (рис. 10, к).
При зварюванні внутрішніх швів прямошовних труб довжиною до 12 м частіше
застосовують компонування (рис. 10, и), що відрізняється від попередніх
тим, що зварювальний рух здійснюється трубою за допомогою пересувного
роликового стенда або рольганга. Це викликано тим, що через велику
довжину штанги і відносно малого її перетину переміщення візка зі
штангою при зварюванні довгих внутрішніх прямолінійних швів приводить до
значних коливань штанги і зварювального автомата, закріпленого на ній. У
компонуванні, показаної на рис. 10, и, на зварювальному автоматі або на
правому кінці штанги встановлюють додаткові ковзанки, що служать другою
опорою для штанги і центрують зварювальний автомат щодо труби при
зварюванні.
Зварювальний автомат можна кріпити до штанги шарнірно і центрувати його
щодо труби власними роликами. Це частково розвантажує штангу від
центруючих зусиль з боку труби і зменшує вібрацію всієї конструкції при
зварюванні.
Більшисть з розглянутих компонувань установок і верстатів по рис. 10.
придатні для зварювання як прямолінійних, так і кільцевих швів
обичайок.
Компонування установок для зварювання кільцевих швів і наплавлення
поверхонь виробів, що закріплюються консольно.
На рис. 11. приведені типові схеми, до яких може бути зведена більшість
застосовуваних у даний час компонувань установок і верстатів цього
типу.
Установки для зварювання середніх і великих деталей мають окремо
розташовану колону, штанга або консоль якої несе зварювальний автомат
(рис. 11, а-г).
Обертачи з фіксованим кутом нахилу осі обертання виробу (рис. 11, в)
застосовують у тих випадках, коли установка призначена для зварювання
однотипних виробів. Обертач з перемінним кутом нахилу осі обертання
(універсальний обертач) додає установці велику універсальність, тому що
дозволяє робити зварювання швів усіх видів (рис. 11, г). У деяких
установках підставу механізму переміщення зварювальної голівки
(зварювального інструмента) закріплено на станині обертача або
маніпулятора (рис. 11, д) або навіть на поворотній частині маніпулятора
(рис. 11, е). Іноді в невеликих установках універсальний обертач і
зварювальний апарат закріплюють на одній колоні (рис. 11, ж).
Спеціалізовані верстати для зварювання невеликих виробів часто виконують
із загальною станиною, на якій розміщені корпус обертача і кронштейн зі
зварювальним апаратом (голівкою, мундштуком) (рис. 11, и, к).
Рис. 11. Типові схеми компонувань установок і верстатів для зварювання
кругових швів у наплавлення поверхонь виробів, що закріплюються
консольно.
Розрізняють ліве і праве виконання установок і верстатів.
При лівому виконанні привод обертача розташований праворуч від виробу
(виріб знімається вліво), якщо дивитися з боку зони обслуговування, а
при правому виконанні — привод обертача знаходиться ліворуч від виробу
(виріб знімається вправо).
На рис. 11, ж, и зображені компонування лівого виконання, а на
рис. 11, б—е, к — компонування правого виконання. При виборі виконання
установки (верстата) враховують вимоги ергономіки, зокрема, зручність
обслуговування верстата або установки, завантаження і вивантаження
виробів і зручність керування в конкретних умовах застосування.
Компонування установок для зварювання кільцевих швів і наплавлення
поверхонь виробів, що закріплюються на двох опорах.
Установки і верстати цієї групи застосовують для зварювання і
наплавлення виробів з великим (більш 1,5—2) відношенням довжини до
діаметра. Основна відмінність цієї групи установок і верстатів від
розглянутих у попередньому розділі — витягнуте уздовж осі виробу
компонування, наявність у обертача другої стійки для забезпечення
осьової опори виробу, у тому числі і при осі обертання, що нахиляється.
На рис. 12. приведені типові схеми, до яких може бути зведена більшість
компонувань установок і верстатів цієї групи.
У малій і середній універсальній установках (верстатах) зварювальний
автомат (голівка) може переміщатися по напрямних на верхній або задній
площині станини, а також може бути виставлений у необхідному місці
уздовж осі виробу (рис. 12, а).
У невеликих верстатах механізми переміщення зварювального автомата
(голівки, інструмента) виконують у вигляді двох- або трьохкоординатної
супортної групи, у найпростіших випадках ці механізми виготовляють у
вигляді горизонтальної і вертикальної штанг із фрикційними затискачами
(рис. 12, б).
У спеціалізованих і спеціальних верстатах такого компонування (рис. 12,
а,б) зварювальна голівка або інструмент звичайно мають тільки
налагоджувальне і коректувальне переміщення інструмента поперек
кільцевого шва. У спеціальних верстатах-напівавтоматах і автоматах для
полегшення завантаження і вивантаження виробу іноді передбачають відвід
зварювального інструмента від виробу (зазвичай нагору і назад).
У середніх і великих установках для кріплення і переміщення зварювальних
апаратів застосовуються траверси, розташовані паралельно осі виробу, або
колони, що стоять окремо або на загальній плиті з обертачем.
В універсальних установках із траверсою (рис. 12, в) остання має
напрямні на всю довжину виробу. Один або два зварювальних автомати
(голівки), можуть бути встановлені в будь-якій точці траверси за
допомогою ручного або механізованого приводу. Кожний зі зварювальних
автоматів (голівок) зазвичай має індивідуальний ручний або механізований
привод підйому. У деяких випадках траверса має власний привод
вертикального переміщення.
У спеціальних установках з таким компонуванням зварювальний автомат
кріпиться в постійному положенні. Широко поширені установки такого виду
з двома зварювальними автоматами або голівками. Застосовують їх при
виготовленні різних судин для зварювання обичайок із двома днищами.
Установку зі стаціонарною колоною і висувною штангою або консоллю (рис.
12, г), розташовану паралельно осі виробу, застосовують у тих випадках,
коли найбільша довжина виробу не перевищує ходу штанги або довжини
консолі.
Установки, скомпоновані за схемою, приведеною на рис. 12, д, мають
пересувну колону (візок) і на них можна зварювати вироби будь-якої
довжини в межах ходу візка.
Рис. 12. Типові схеми компонувань установок і верстатів для зварювання
кільцевих швів і наплавлення виробів, що закріплюються в двох опорах
Компонування (рис. 12, е, ж, и) забезпечують нахил осі виробу для
поліпшення формування зварного шва при зварюванні таврових, кутових і
напускних з’єднань. Компонування, схема якого зображена на рис. 12, е,
відрізняється застосуванням малого універсального обертача з кронштейном
для другої опори виробу. Таке компонування придатне тільки для досить
легких виробів. Компонування, показане на рис. 12, ж, відрізняється тим,
що траверса з передньою і задньою бабками може бути нахилена навколо
горизонтальної осі і зафіксована в обраному положенні за допомогою
фіксатора і ділильного диска. Компонування на рис. 12, и відрізняється
від компонування на рис. 12, ж тим, що траверса розташована не під
виробом, а за виробом. Це компонування ускладнює пересування задньої і
передньої бабок, тому що площина стику між ними вертикальна, але має і
переваги: флюс і кірка при зсипанні з виробу не попадають на траверсу й
інші механізми; полегшеним є доступ до виробу.
Компонування установок для зварювання кільцевих швів і наплавлення
поверхонь виробів на роликових обертачах.
Установки і верстати цього типу застосовують в основному для зварювання
стикових швів і рідше – кутових, а також для наплавлення циліндричних і
конічних поверхонь обертання. На установках даного типу зварюють
циліндричні і конічні вироби діаметром 50 мм – 10 м і більш при
будь-якій довжині, а також вироби сферічної форми.
Основна відмінність цих верстатів і установок — наявність роликових
обертачів. При зварюванні кутових швів, особливо великого калібру, іноді
передбачають нахил осі обертання виробу до 60 градусів до горизонту.
В усіх випадках, коли зварювальний робочий орган можна переміщати уздовж
виробу зі зварювальною швидкістю, установку використовують для
зварювання не тільки кругових, але і прямолінійних швів, розташованих по
утворюючій виробу.
Компонування більшості установок з роликовими обертачами можуть бути
зведені до схем, приведених на рис. 13. Установки, схеми компонувань
яких представлені на рис. 13, а, б, займають невелику площу і не
вимагають застосування колони. Такі установки придатні для зварювання
виробів приблизно однакових діаметрів. При зварюванні виробів різних
діаметрів необхідно налагоджувальне переміщення зварювального автомата
(голівки) по вертикалі або вертикальне переміщення траверси зі
зварювальним апаратом.
По схемах, зображеним на рис. 13, а, б, компонують невеликі установки і
верстати для зварювання кільцевих швів на роликових опорах. Це зазвичай
спеціальне або спеціалізоване устаткування, зварювальна голівка
(інструмент) має невелике налагоджувальне переміщення по вертикалі і
горизонталі. Іноді такі установки і верстати мають дві зварювальні
голівки для зварювання одночасно двох кругових швів.
Рис. 13. Типові схеми компонувань установок і верстатів для зварювання
кругових швів і наплавлення поверхонь виробів на роликових опорах
Установки, скомпоновані за схемою рис. 13, в, – універсальні, але у
випадку застосування колони з висувною штангою займана ними площа більше
через місце, необхідне для неробочої сторони штанги.
Установку, схема компонування якої приведена на рис. 13, г, застосовують
для зварювання внутрішніх швів. При малих діаметрах виробів флюсоапарат,
котушку з дротом і пульт керування зварювального апарата виносять за
межі зони зварювання (на інший кінець висувної штанги). Іноді в таких
компонуваннях замість висувної штанги застосовують консоль, а для
переміщення зварювального апарата по горизонталі основу консолі кріплять
до візка, що має напрямні, розташовані уздовж осі виробу .
Установка, схема компонування якої зображена на рис. 13, д, складається
із самохідного стенда і стаціонарної неповоротної колони. Довжина виробу
не обмежується ходом висувної штанги. Установка, скомпонована за схемою
на рис. 13, е, складається з одного або двох і більш стаціонарних
роликових стендів і неповоротної колони, розташованої на самохідному
візку. Для такого компонування характерний високий ступінь використання
зварювального устаткування при наявності двох і більш роликових стендів,
тому що в той час, коли на одному стенді йде зварювання, на другому
відбувається розташування чергового виробу і підготовка його до
зварювання.
Обертання виробу за допомогою роликових обертачів має наступні переваги:
швидкість зварювання дорівнює окружної швидкості обертання роликів і не
залежить від діаметра виробу; зручна установка виробу на пристрій для
обертання, тобто на роликовий стенд; відсутня необхідність кріплення
виробу, крім малих установок, коли вага виробу мала для створення
достатніх сил тертя між виробом і роликами – у цьому випадку
використовують додатковий притискач виробу до роликів; зручне обертання
довгих та нежорстких виробів.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
