Реферат на тему:
Класифікація обладнання для приготування та продажу напоїв
Для приготування та продажу напоїв у роздрібній торговій мережі
застосовується спеціальне обладнання: сатураторні установки та
сифонозарядні станції для приготування та продажу газованої води,
змішувальні установки для одержання коктейлів, кавоварочні апарати для
індивідуального приготування кави, колонки для продажу соків,
ізотермічні ємності для продавання пива та квасу, автоцистерни для
молока й квасу.
Використання даного обладнання дає можливість готувати напої у
присутності покупця, забезпечити зберігання їх першорядних властивостей
та високу якість напоїв під час їх продажу, точність дозування,
дотримання санітарно-гігієнічних умов. При цьому підвищується рівень
обслуговування, облегшується праця робітників торгівлі, підвищується
продуктивність їх праці.
Обладнання для приготування та продажу напоїв класифікують:
1. За функційним призначенням – для приготування та продажу напоїв
обладнання ділять на дві групи: обладнання, яке має технологічні
пристрої для приготування напоїв на місці продажу (сатураторні
установки, сифонозарядні станції, кавоварочні апарати, змішувальні
установки) та обладнання для продажу готових напоїв і молока
(ізотермічні цистерни, автоцистерни для продажу пива, квасу, молока,
колонки для продажу соків).
2. В залежності від місця використання – розрізняють стаціонарне та
пересувне обладнання. Стаціонарне обладнання встановлюють у магазинах,
кіосках; пересувне дозволяє максимально наблизити товар до покупця.
3. За ступенем автоматизації – розрізняють неавтоматизоване обладнання,
в якому приготування, дозування та відпускання напоїв здійснюють уручну;
і напівавтоматичне, де приготування та дозування напою проходить
автоматично, а відпускання – вручну.
4. За видом дозуючого пристрою – розрізняють обладнання з вмонтованими
дозаторами та обладнання, де дозування здійснюється вручну – за
допомогою стаканів, мензурок, кружок.
5. За способом підтримання температури напоїв – розрізняють обладнання,
де охолодження здійснюється за допомогою льоду або холодильної машини;
ізотермічне, де температура підтримується шляхом теплоізоляції; з
електричним підігрівом.
Сатураторні установки та сифонозарядні станції
Сатураторні установки призначені для приготування газованої води і
відпускання її покупцям із сиропом або без сиропу.
Газована вода одержується шляхом насичення водопровідної води
вуглекислим газом. При розчині вуглекислого газу у воді відбувається
хімічна реакція з утворенням вугільної кислоти (Н2С03), від чого вода
набуває кислого смаку. Газована вода добре вгамовує спрагу, сприяє
кращому засвоюванню їжі. Інтенсивність розчинення газу у воді залежить
від температури та тиску. Чим нижча температура і вищий тиск, тим краще
розчиняється газ. Ось чому перед поступанням у сатуратор вода
охолоджується, і в ньому підтримується постійний тиск. Готова газована
вода повинна містити вуглекислого газу не менше 0,7% маси, що складає 4г
С02 на 1 л води.
За способом виготовлення газованої води розрізняють установки
періодичної та безперервної дії. В установках періодичної дії з наливним
саіуратором вуглекислий газ із водою перемішують уручну. В
автоматизованих сатураторах безперервної дії приготування та відпускання
води відбуваються одночасно.
Сатураторна установка періодичної дії складається із наливного
сатуратора С-ЗМ, вуглекислотного балона, редуктора УР-2, колонки,
стаканомийки та водоохолоджувача.
Наливний сатуратор С-ЗМ представляє собою стальний циліндричний бак із
сферичним дном, облицьованим листовим алюмінієм. У сатураторі
встановлений вал із лопастями. Один кінець вала прикріплений на
підшипнику, другий через сальник виведений зовні і на ньому є знімальна
рукоятка. Місткість сатуратора – 50 л, робочий тиск – 0,3 МПа (3
кгс/см3), температура газування – 8-12 °С.
На корпусі сатуратора розташовані: манометр для контролю за тиском;
повітроспускний клапан для випуску повітря і вуглекислого газу після
заповнення сатуратора водою; запобіжний клапан для травлення газу після
заповнення сатуратора водою; запобіжний клапан для травлення газу, коли
тиск вищий норми; два штуцери для під’єднання шлангів подачі
вуглекислого газу та води.
Вуглекислотний балон виготовлений із стальної труби і пофарбований у
чорний колір, у верхній частині балона є запірний вентиль і штуцер для
приєднання редуктора УР-2, захисний ковпак, а у нижній – стальний башмак
для установки балона у вертикальному положенні. Тиск газу в балоні -до 7
МПа (70 кгс/см3).
Вуглекислотний редуктор УР-2 призначений для зниження та підтримання
постійного тиску газу при подачі його з балона в сатуратор. Редуктор має
два манометри високого тиску – для показання тиску газу а балоні,
низького тиску -для показання робочого тиску при подачі газу в
сатуратор.
В комплект сатураторної установки входять роздавальна колонка КВ-1 із
двома мірними колбами для сиропу і краном для відпускання газованої
води; стаканомийка ОМ-1, яка підключається до водопроводу;
водоохолоджувач, який представляє собою ванну, де знаходиться змійовик
та водяна ожеледа.
Сатураторна установка безперервної дії складається із авто-сатуратора
АС-1, вуглекислотного балона, редуктора УР-2, водоохолоджувача і
стаканомийки.
Механізм автосатуратора АС-1 змонтований на металевій основі, за
допомогою якої він кріпиться до прилавка.
Механізм закривається кожухом та пломбується. На передній стороні кожуха
знаходяться рукоятки для відпускання газованої води, для сиропу та
зливний кран. На задній стороні кожуха прикріплені дві колби із сиропом.
Автосатуратор підключається до водопроводу, до балона із вуглекислим
газом, до колб із сиропом. І Іродуктивність – 6-8 відпускань за хвилину
при величині дози газованої води 180 ± 10 мл, сиропу 20 ± 1 мл.
Використання автосатуратора дає змогу автоматизувати процес приготування
газованої води при постійному тиску газу 0,4 МПа (4кгс/см3) і води 0,2
МПа (2кгс/см3). Це забезпечує високу якість води, автосатуратор займає
мало місця, має велику продуктивність і менш небезпечний в експлуатації.
Правила експлуатації сатураторної установки
При підготовці сатураторної установки до роботи перевіряють правильність
її підключення до водопроводу, каналізації, редуктора, підключення
редуктора до вуглекислотного балона. Балон надійно закріплюють у
вертикальному положенні. Після у ванну водоохолоджувача завантажують
ожеледу. Для заповнення наливного сатуратора водою відкривають
повітроспускний клапан, вентиль водопроводу і заливають його до повної
місткості. Після цього закривають клапан, вентиль водопроводу і
настроюють редуктор УР-2 на необхідний робочий тиск. Для цього повністю
вивертають регулюючий гвинт, обертаючи його проти годинникової стрілки,
повільно відкривають вентиль балона і, обертаючи регулюючий гвинт за
годинниковою стрілкою, встановлюють робочий тиск 0,05 МПа (0,5кгс/см3)
за манометром низького тиску. Далі відкривають зливний кран, вентиль
редуктора для подачі газу в сатуратор і під тиском зливають 8-10 л води.
Води у сатураторі повинно залишитись 4/5 його ємності. Потім підвищують
тиск до 0,2МПа (2 кгс/см3) та подають газ у сатуратор. Інтенсивно
обертаючи рукоятку, переміщують газ із водою до тих пір, поки у
сатураторі не стане тиск 0,3 МПа (3 кгс/см3). По мірі відпускання
газованої води тиск у сатураторі падає, і коли він знизиться до 0,1 МПа
(1 кгс/см3), слід воду підгазувати. Після закінчення газованої води
процес її підготовлення повторюється.
TH
ceeeeeeeeee*eeEeee*eee*e
?ни. Сифонозарядна станція СЗС-200 (рис. 3.33) виконана у вигляді
стійки-прилавка, всередині якого в трьох відсіках розміщені основні
вузли, електрообладнання та комунікації. Станція складається із таких
основних вузлів: водоохолоджувача-сатуратора, водонасосного агрегату,
сифононаповнювальних стояків, холодильних агрегатів та вуглекислотного
балона з редуктором.
Сатуратор-водоохолоджувач має сатуратор, який представляє собою
герметичний бачок із нержавіючої сталі. На кришці бачка змонтовані
форсунки із зворотним клапаном, реле рівня заповнення бачка газованою
водою, запобіжний клапан, трубки вводу вуглекислого газу та виводу
газованої води, опущені до дна бачка.
Водоохолоджувач представляє собою спарені змійовики, обвиті кругом
бачка. По одному з них циркулює хладон, який охолоджує воду, а по
другому охолоджена вода поступає в сатуратор. Сатуратор-водоохолоджувач
поміщений у металевий кожух із теплоізоляцією.
Водонасосний агрегат складається із насоса, редуктора, фільтра,
забезпечує підвищення тиску води, яка поступає в сатуратор, до 0,7 МПа
(7кгс/см3) і підтримує його на постійному рівні. Сифононаповнюючі стояки
складаються з розливної головки з рукояткою, захисного кожуха, ніжної
педалі для затискання сифона в кожусі. Два холодильні агрегати ВГІ-2,2
встановлені в крайньому відсіці. Вуглекислотний балон із редуктором УР-2
встановлюють біля станції.
Правила експлуатації сифонозарядної станції
Робота станції забезпечується при мінімально допустимому тиску 0,06 МПа
(0,6 кгс/см3). Станція працює таким чином. Вода з водопроводу, проходячи
через фільтр грубого очищення і водяний редуктор, поступає у
водонасосний агрегат.
Якщо в сатураторі газованої води недостатньо, то за допомогою реле рівня
включається електродвигун водонасосу і вода під тиском 7кгс/см3 поступає
у водоохолоджувач, охолоджується до температури + 6 °С і через форсунку;
розпиляючись, поступає в бачок. Вуглекислий газ поступає по трубці, яка
опущена до дна бачка, піднімається вверх і, зустрічаючись із дрібними
краплями води, інтенсивно розчиняється. Коли газована вода заповнює
бачок до межі, реле рівня відключає електродвигун водонасосу. Виходу
газу з бачка перешкоджають зворотний клапан форсунки і трубки вводу
газу. Запобіжний клапан випускає залишковий газ при підвищені тиску вище
0,9 МПа (9кгс/см3).
Температурний режим роботи станції регулюється за допомогою термореле
холодильної установки. Охолоджена газована вода по трубці виводу
поступає в сифононаповнювальний стояк. Для заповнення порожній сифон
вставляють у захисний кожух, затискають його за допомогою ніжної педалі
і, періодично провертаючи рукоятку розливної головки, заповнюють сифон
газованою водою.
Обладнання для приготування та продажу кави та молочних коктейлів
Для швидкого приготування кави в присутності покупця в магазинах
застосовують напівавтоматичні кавоварильні апарати -експрес-кавоварки, а
для приготування молочних коктейлів – змішувальні установки.
Експрес-кавоварки встановлюють на прилавках у кафетеріях магазинів, їх
підключають до електромережі, водопроводу і обов’язково заземлюють. В
комплекті з кавоварильними апаратами встановлюють кавомолки. Наша
промисловість експрсс-кавоварок не випускає. В основному в торгівлі
експлуатуються кавоварки типів “Балатон”, “Омина-люкс” (рис. 3.34),
“Казино”, “Універсаль”, “Лайма”, “Балатон-люкс”, які випускаються в
Угорщині.
Рис. 3.34. Кавоварильннй апарат “Омина-люкс”:
1 – блок-крани, 2 – запірні вентилі, 3 – поличка із піддоном для чашок,
4 – манометри, 5 – корпус, 6 – кнопка відпускання кави, 7 – запірні
вентилі,
8 – трубка для контролю рівня води, 9 – трубка для злішання води й
випускання пари.
Розрізняються вони кількістю блоків-екранів, місткістю водогрійних
котлів та способом пропускання нагрітої води через шар кави. Кількість
блок-кранів може бути від 1 до 4. Пропускання води відбувається або за
рахунок сили, яка створюється парою у водогрійному котлі, або за рахунок
поршня, який приводиться до руху вручну або гідравлічним приводом.
Експрес-кавоварки мають принципово однакову будову і складаються із
трьох основних частин: водонагрівального горизонтального котла,
блок-кранів для приготування та дозування кави, гідроприводу.
Охолоджувач напоїв ОН-30 (рис. 3.36) служить для охолодження та
підтримання температури заздалегідь охолоджених напоїв та продажу їх без
дозування на торговельних підприємствах.
Охолоджувачі напоїв випускаються в двох виконаннях за кількістю бачків
(ОН-30-2, ОН-30-3) і за комфортністю (ОН-30-2л, ОН-30-Зл).
До складу охолоджувача входять герметична холодильна машина, бачки із
кришками, перемішувальний пристрій, зливний пристрій та краплезбірник.
Охолоджувач має основу і каркас, який облицьований з чотирьох боків
панелями. Бічні панелі мають отвори для проходження повітря, яке
охолоджує конденсатор. На верхній панелі розміщені бачки з пластмаси для
напоїв, закриті кришками. Дно бачка має отвір, через який проходять
трубопроводи випарника холодильної машини. Внизу бачка встановлений
корпус насоса із робочим колесом, в середині якого розташована ведена
магнітна напівмуфта. Нижче бачка закріплена ведуча магнітна напівмуфта
електродвигуна. При включенні двигуна напівмуфта обертає робоче колесо
насосу, проходить засмоктування соку, який поступає з бачка по трубці
подачі на бічну поверхню випарника, й на кришку бачка. Це сприяє кращому
охолодженню соку й створює ефект фонтана. Через зливний пристрій кожного
бачка при натисканні важеля напій виливається в стакан. На передній
панелі розміщені вимикачі перемішуючих пристроїв.
Рис. 3.36. Охолоджувач напоїв ОН-30:
1 – герметична холодильна машина. 2 – бачки із кришкою, 3 –
перемішувальні пристрої. 4 – зливні пристрої, 5 – каплезбірник.
Усередині корпуса змонтована холодильна машина із герметичним
компресором. Живлення електродвигуна компресора здійснюється від
електромережі однофазного струму. Випарник цієї машини має вигляд
циліндричного кожуха, в середині якого знаходиться трубчастий змійовик,
виготовлений із нержавіючої сталі.
Регулюють температуру вимкненням та зупинкою холодильної машини за
допомогою датчика-реле температури.
Правила експлуатації охолоджувача напоїв ОН-30
Охолоджувач встановлюють на прилавки. За допомогою гвинтових ніжок, його
виставляють у горизонтальному положенні, за допомогою вилки вмикають у
розетку із заземляючим контактом до мережі 220 В.
Для перевірки роботи холодильної машини знімають кришки бачків і
провертають ручку терморегулятора (на панелі зліва). Через 10 хв
випарник повинен повністю покритись інеєм або конденсаторною вологою.
Якщо ефекту охолодження немає, відключають охолоджувач від електромережі
та викликають механіка.
Після перевірки роботи холодильної машини проводять санітарну обробку.
Знімають бачки, гумову зливну трубку, кожух насоса, краплезбірник.
Промивають все миючим розчином, чистою водою, просушують. Поверхню
корпуса протирають тканиною, змоченою миючим розчином, після чистою
водою, просушують. Всі зняті частини ставлять на місце. Наливають у
бачки воду, вимикають насос, при відсутності шуму впевнюються у його
нормальній роботі. Не дозволяється вмикати насос без рідини в бачках.
Після цього вмикають насос, випускають воду, наповнюють бачки напоєм до
верхньої відмітки і закривають кришки. Вмикають насос вимикачем і
холодильну машину – поворотом ручки терморегулятора. Регулювання
температури напою від 6 до 20 °С проводиться за допомогою
терморегулятора. Задана температура підтримується автоматично.
Особливо ретельну санітарну обробку охолоджувача напоїв проводять після
закінчення роботи.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
