.

Генератор, система запалювання, контрольно-вимірювальні прилади (контрольна)

Язык: украинский
Формат: контрольна
Тип документа: Word Doc
0 2204
Скачать документ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з будови автомобіля

Генератор, система запалювання, контрольно-вимірювальні прилади

ГЕНЕРАТОР

Генератор – основне джерело електричної енергії в автомобілі – слугує
для живлення всіх споживачів і заряджання акумуляторної батареї при
середній та великій частоті обертання колінчастого вала двигуна. На
сучасних автомобілях установлюються трифазні генератори змінного струму
з випрямлячами на кремнієвих діодах (Г221 – ВАЗ, Г250-Ж1 – «Москвич»,
Г250-Н1 – ГАЗ-24, Г502-А – ЗАЗ).

Генератор складається із статора та ротора.

Статор виготовляють у вигляді кільця з окремих сталевих пластин,
ізольованих одна від одної лаком. На його внутрішній поверхні є обмотка,
яку розподілено на три фази, розташовані під кутом 120° одна відносно
одної. Кожна фаза утворюється з шести котушок. Котушки однієї фази
з’єднані між собою послідовно, а групи котушок – зіркою, тобто одні
кінці трьох груп з’єднані між собою, а інші – виводяться в коло.

Ротор складається з вала, обмотки збудження і шести пар полюсів та, що
створюють магнітне поле. На валу ротора встановлено два контактних
кільця, через які в обмотку збудження подається електричний струм. По
контактних кільцях ковзають щітки. Ротор обертається в шарикових
підшипниках, установлених у кришках і статора. Всередині задньої кришки
генератора вміщено випрямний блок, що складається з шести кремнієвих
діодів.

Генератор кріпиться до двигуна за допомогою нижнього кронштейна та
верхньої натяжної планки з лівого («Москвич») або з правого (ВАЗ,
ГАЗ-24) боку. На автомобілі ЗАЗ генератор установлюється в розточці
напрямного апарата вентилятора й закріплюється в ньому трьома болтами.

Працює генератор так. Після вмикання запалювання струм від акумуляторної
батареї надходить в обмотку збудження, встановлену на роторі генератора.
Під час обертання ротора його магнітний потік перетинає витки обмоток
статора, й у них індукується змінний струм, який потім випрямляється й
подається в зовнішнє коло. Коли напруга, яку виробляє генератор,
перевищуватиме напругу акумуляторної батареї, струм від генератора піде
на заряджання батареї та живлення інших споживачів системи
електрообладнання. В обмотку збудження генератора в цей час струм також
надходить від генератора, а не від акумуляторної батареї.

Напруга генератора зі збільшенням частоти обертання колінчастого вала
двигуна і зв’язаного з ним ротора генератора зростає й може досягти
значення, за якого порушується нормальна робота всіх приладів
електрообладнання. Для підтримання напруги генератора в певних межах на
автомобілях ВАЗ-2105 і «Москвич-2140» у кришку генератора з боку
контактних кілець вбудовано інтегральний нерозбірний регулятор напруги.
Всі елементи регулятора змонтовано на металевій основі, залито
герметиком і закрито кришкою. Для з’єднання з генератором регулятор має
два виводи – «В» та «Ш» у вигляді жорстких пластин. Мінусовий затискач
виведено через корпус регулятора на масу генератора. Конструкція
щіткотримача й кришки така, що обидві щітки генератора ізольовано від
маси.

У разі збільшення частоти обертання ротора, коли напруга генератора
перевищить 13,5…14,5 В, за допомогою регулятора напруги припиняється
надходження струму в обмотку збудження ротора. Внаслідок цього напруга
генератора спадає, регулятор знову пропускає струм в обмотку збудження,
й процес повторюється. Завдяки великій частоті перебігу цього процесу
напруга генератора залишається практично сталою в межах 13,5…14,5 В.

На автомобілях ЗАЗ-968 і ГАЗ-24 регулятори напруги встановлюються окремо
від генераторів (на автомобілі ЗАЗ-968 регулятор вібраційного типу, а на
ГАЗ-24 – транзисторний). Принцип дії обох регуляторів однаковий.

Коли частота обертання колінчастого вала двигуна велика й напруга
генератора нижча від 14… 15 В, струм в обмотку збудження надходить,
минаючи додатковий резистор (опір). Коли напруга генератора підвищиться
до 14… 15 В, резистор умикається в коло обмотки збудження, внаслідок
чого її опір збільшується, зменшуються сила струму в ній і створюване
ним магнітне коло. Як наслідок, знижується напруга генератора,
додатковий резистор вимикається, після чого процес повторюється.

Отже, завдяки періодичному вмиканню додаткового резистора в коло обмотки
збудження й вимиканню його напруга генератора підтримується сталою в
заданих межах незалежно від частоти обертання колінчастого вала двигуна.
Вона визначається співвідношенням часу замкненого й розімкненого станів
контактів регулятора напруги (вібраційний регулятор) або відкритого й
закритого станів транзистора (транзисторний регулятор).

СИСТЕМА ЗАПАЛЮВАННЯ

Робоча суміш у циліндрах карбюраторного двигуна запалюється електричною
іскрою, що проскакує між електродами свічки запалювання. Повітряний
проміжок між електродами свічки має великий електричний опір, тому між
ними треба створити високу напругу, щоб виник іскровий розряд. Іскрові
розряди мають з’являтися при певному положенні поршнів та клапанів у
циліндрах і чергуватися відповідно до встановленого порядку роботи
двигуна. Ці вимоги забезпечуються системою запалювання, що складається з
джерел струму (акумуляторна батарея та генератор), котушки запалювання,
переривника, розподільника, конденсатора, свічок запалювання, вмикача
(замка) запалювання, проводів високої і низької напруг.

Котушка запалювання слугує для перетворення струму низької напруги
(надходить від акумуляторної батареї або генератора) на струм високої
напруги. Це підвищувальний трансформатор, первинною обмоткою якого
проходить переривчастий струм низької напруги, а такий самий струм
високої напруги виробляється у вторинній обмотці.

Коло низької напруги проходить від позитивного затискача акумуляторної
батареї (генератора) через вмикач запалювання, додатковий резистор,
первинну обмотку котушки запалювання й контакти переривника на масу
автомобіля, а потім на мінусовий затискач акумуляторної батареї, після
якого замикається на її позитивний затискач.

До кола високої напруги входять вторинна обмотка котушки запалювання,
розподільник і свічки запалювання, з’єднувальні проводи високої напруги.
Котушка складається з осердя з надітою на нього ізольованою втулкою, на
яку намотуються вторинна й поверх неї первинна обмотки, ізолятора,
карболітової кришки із затискачами та корпусу з магнітопроводом. Зовні
на корпусі котушки встановлюють резистор, що є додатковим опором
(двигуни «Москвич», МеМЗ, ГАЗ-24), який умикається послідовно в коло
первинної обмотки і зменшує її нагрівання під час роботи двигуна з малою
частотою обертання колінчастого вала. На автомобілі ВАЗ котушка
запалювання не має додаткового опору.

Коли в первинній обмотці проходить струм низької напруги, осердя
намагнічується й навколо обох його обмоток створюється сильне магнітне
поле. Після розмикання контактів переривника струм у первинній обмотці
припиняється, створене ним магнітне поле зникає, перетинаючи витки
вторинної обмотки, в якій наводиться ЕРС індукції. Значення цієї ЕРС
пропорційне швидкості зміни магнітного потоку, що пронизує обмотки
котушки. Завдяки великій кількості витків у вторинній обмотці й високій
швидкості зникання магнітного поля напруга на вторинній обмотці досягає
20…24 тис. В.

Водночас магнітні силові лінії перетинають витки первинної обмотки, в
якій індукується ЕРС самоіндукції до 300 В, а також осердя, в якому
з’являються вихрові струми, що спричиняють його нагрівання. Для
зменшення нагрівання осердя виконують з окремих тонких сталевих пластин,
ізольованих одна від одної окалиною.

Коли двигун працює з малою частотою обертання колінчастого вала,
тривалість перебування контактів переривника в замкненому стані більша,
й струм у первинному колі встигає досягти свого максимуму. В результаті
ввімкнений в це коло резистор нагрівається, його опір збільшується,
загальний опір первинного кола зростає, а отже, сила струму в ньому
зменшується, що знижує нагрівання котушки запалювання.

Коли частота обертання колінчастого вала збільшується, тривалість
перебування контактів переривника в замкненому стані зменшується, й сила
струму в первинній обмотці не встигає досягти максимального значення;
тому температура додаткового резистора виявляється меншою, загальний
опір первинного кола знижується, внаслідок чого струм у цьому колі трохи
підсилюється.

Під час пуску двигуна стартером за допомогою тягового реле додатковий
резистор закорочується, й у первинну обмотку надходить струм більшої
сили. Це забезпечує збільшення магнітного потоку й дає змогу дістати
вищу напругу у вторинному колі, чим полегшується пуск двигуна.

Електрорушійна сила самоіндукції, що наводиться в первинній обмотці
котушки запалювання, при розмиканні контактів переривника спричиняє
іскріння між ними й намагається підтримати струм у первинному колі,
перешкоджаючи швидкому зникненню магнітного поля. Внаслідок цього у
вторинній обмотці може індукуватися недостатня ЕРС.

Для захисту контактів переривника та збільшення ЕРС у вторинній обмотці
котушки запалювання паралельно контактам умикається конденсатор, який на
початку розмикання їх заряджається, завдяки чому зменшується іскріння
між ними. Після повного розмикання контактів конденсатор розряджається
через первинну обмотку котушки запалювання, створюючи в ній імпульс
струму зворотного напряму. Внаслідок цього прискорюється знищення
магнітного поля, що створюється первинною обмоткою, й істотно
підвищується ЕРС, яка індукується у вторинній обмотці котушки

Контрольно-вимірювальні прилади

До контрольно-вимірювальних приладів належать: ( амперметр (або
контрольна лампа); (покажчик температури охолодної рідини; ( покажчик
тиску оливи; ( покажчик рівня палива; ( аварійні сигналізатори
температури охолодної рідини та тиску оливи.

Амперметр на автомобілях «Москвич» і ГАЗ-24 ввімкнено послідовно в коло
акумуляторної батареї та генератора. Він показує силу розрядного й
зарядного струмів. Через амперметр проходить струм до всіх споживачів,
крім стартера та звукового сигналу.

Амперметр складається з корпусу, постійного магніту, латунної шини,
якоря зі стрілкою та шкали. Коли електричне коло розімкнене, якір зі
стрілкою під дією магнітного поля постійного магніту утримується в
середньому положенні на нульовій поділці. Під час проходження струму
через латунну шину створюється магнітне поле, під дією якого
намагнічений якір зі стрілкою повертається в той чи інший бік залежно
від напряму струму, показуючи заряджання або розряджання акумуляторної
батареї.

Контрольну лампу заряджання акумуляторної батареї на автомобілях ВАЗ і
ЗАЗ ввімкнено в коло через реле. Коли ввімкнено запалювання й двигун не
працює або працює з малою частотою обертання колінчастого вала, контакти
реле утримуються в замкненому стані; при цьому лампа на щитку приладів
світиться червоним світлом, указуючи, що заряджання акумуляторної
батареї не відбувається. В разі збільшення частоти обертання, коли
напруга генератора на 0,2…1,5 В перевищить напругу батареї, контакти
реле розмикаються, вимикаючи акумуляторну батарею від живлення
споживачів, контрольна лампа гасне, а батарея вмикається на заряджання
від генератора.

Покажчик температури охолодної рідини складається з датчика,
встановленого в головці циліндрів, і покажчика, розташованого на щитку
приладів.

У корпусі датчика розміщено термістор – напівпровідниковий прилад, що
змінює свій опір залежно від температури охолодної рідини, яка його
обмиває.

Електромагнітний покажчик складається з корпусу, всередині якого
розміщуються нерухомий постійний магніт, три котушки, резистор і рухомий
постійний магніт зі стрілкою. Коли ввімкнено запалювання, струм, що
проходить обмотками котушок, створює результуюче магнітне поле, яке
взаємодіє з магнітним полем рухомого постійного магніту й установлює
стрілку на відповідну поділку шкали. Сила взаємодії й положення стрілки
визначаються опором термістора в датчику, оскільки від цього опору
залежить сила струму в котушках, а отже, й результуюче магнітне поле.
Нерухомий магніт слугує для встановлення стрілки на нульову поділку.

На автомобілях ВАЗ шкала покажчика, замість поділок і цифр, має світлу й
червону зони. Якщо стрілка розташована в червоній зоні, то це свідчить
про перевищення температури, а отже, про несправності.

Покажчик тиску оливи двигунів «Москвич» і ГАЗ-24 також складається з
датчика, сполученого з головною оливною лінією, та покажчика,
розташованого на щитку приладів. Він слугує для контролю за тиском у
системі мащення двигуна й побудований аналогічно покажчику температури
охолодної рідини, за винятком того, що датчик має реостат.

Коли тиск оливи збільшується, діафрагма прогинається й переміщує рухомий
контакт реостата. При цьому змінюється опір і струм у колі обмоток
покажчика, а отже, й створюваний ними магнітний потік, який, взаємодіючи
з магнітним потоком рухомого постійного магніту, спричиняє переміщення
стрілки 8 покажчика на відповідну поділку шкали.

На автомобілях ВАЗ, ЗАЗ та ГАЗ-24 про зниження тиску оливи сигналізує
контрольна лампа червоного кольору на щитку приладів, яка засвічується в
разі спадання тиску нижче 0,035…0,045, 0,04…0,09 і 0,05…0,07 МПа
відповідно.

Покажчик рівня палива складається з реостатного датчика, закріпленого на
верхній стінці паливного бака, та покажчика, встановленого на щитку
приладів. Датчик має вигляд реостата, змонтованого всередині металевої
коробки. Залежно від рівня палива змінюється положення поплавця,
зв’язаного важелем із рухомим контактом реостата, змінюючи його опір і
силу струму в колі обмоток покажчика, а їхнє результуюче магнітне поле,
взаємодіючи з магнітним полем рухомого магніту, переміщує стрілку на
відповідну поділку шкали. Зі збільшенням рівня палива в баці опір
реостата зростає, а зі зменшенням – спадає.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020