Реферат на тему:
Гальмові системи колісних тракторів з пневматичним приводом
Рис. 1. Регулятор тиску:
1 — шків; 6 — впускний клапан; 7 і 22 — пружини; 14 — плунжери; 21 і 23
— штоки; 24 і 25 — кулькові клапани; 26 — корпус регулятора тиску, 27 і
28 — фільтри
Коли тиск у системі досягне верхньої межі, регулятор тиску і
розвантажувальний пристрій переключають компресор на холостий хід, і
нагнітання повітря в балони припиняється. Відбувається це таким чином
(рис. 1). Під дією зрослого тиску, який передається з балонів, кулькові
клапани 25 і 24 регулятора тиску разом із штоком 23 переміщуються вгору,
долаючи опір пружини 22. При цьому верхній клапан 24 перекриває канал А
і, таким чином, ізолює від атмосфери канал Б, куди із балонів прямує
стиснуте повітря. Під дією тиску повітря два плунжери 14
розвантажувального пристрою разом з коромислом переміщуються вгору,
долаючи опір пружини. Штоки 21 плунжерів натискують на впускні клапани
компресора, відкривають їх і утримують в такому положенні. В результаті
поршні, які рухаються в протилежних напрямках, вільно переганяють
повітря із одного циліндра в другий через порожнину В.
Рис. 2. Схема дії повітрерозподільника
33 — трубопровід до причепа; 34 — роз’єднувальний кран; 36 — манжета; 37
— повітророзподільник; 38 і 39 — впускний і випускний клапани
повітророзподільника; 40 — балон причепа
З витраченням повітря тиск в балонах зменшується до нижньої межі,
пружина 22 перемістить клапани регулятора тиску вниз. При цьому клапан
25 роз’єднує балони і канал Б, а клапан 24, відійшовши від свого сідла,
відкриває вихід стиснутому повітрю із канала Б в атмосферу. Під дією
пружини плунжери 14 переміщуються вниз і звільняють впускні клапани —
компресор переключається на робочий режим. У випадку відказу регулятора
тиску у балоні є кульковий запобіжний клапан. Він випускає надлишок
повітря в атмосферу, коли тиск в системі досягає граничного.
Внаслідок розвантаження порожнини Е повітророзподільника причепа тиском
(рис. 2), що діє з порожнини Ж на манжет, вона переміщується вгору разом
із штоком 35. При цьому спочатку закривається випускний клапан 39 і
роз’єднує порожнини Л і К, потім відкривається впускний клапан 38, і
стиснуте повітря з балона 40 через порожнини Ж і К спрямовується в
гальмові камери 41 — відбувається гальмування причепа.
Причіп автоматично загальмовується і при випадковому від’єднанні його
від тягача, оскільки внаслідок витоку повітря через розірваний шланг
порожнина Е повітророзподільника розвантажується від тиску.
°
A
K
-icна гальмівна камера – останній виконуючий механізм гальмівної
системи. На бiльшостi колісних машин встановленi дiафрагмовi гальмiвнi
камери, в яких вiдбувається перетворення тиску стисненого повiтря у
зусилля на штоку, який приводить у дiю гальмiвний механiзм.
Схему гальмiвної камери наведено на рис. 3, а. Тиск повiтря, що
сприймається дiафрагмою 1, частково передається на опорний диск 5 i шток
4, стискуючи пружину 3, приводить у дiю розтискний кулак колодкового
гальма. Гальмівні камери з пружинним енергоакумулятором (рис.3, б) дають
змогу застосовувати на автомобiлi робочу, стоянкову i запасну гальмiвнi
системи.
Рис. 3. Схеми гальмiвних камер:
а – гальмiвна камера: б – гальмiвна камера з пружинним
енергоакумулятором; 1 – дiафрагма; 2 – корпус гальмiвної камери; 3 –
пружина; 4 – шток; 5 – опорний диск; 6 – пружина; 7 – поршень; 8 –
штовхач; 9, 10 – отвори; 11 – цилiндр
З’єднання тягача з причепом здiйснюється за одно- i двопровiдною
схемами.
При однопровiднiй схемі у разі роз’єднання (обриву) повітропроводу
причеп загальмовується автоматично, оскiльки повiтря з його магicтралi
(як i при гальмуваннi) виходить в атмосферу.
Двопровiдна схема передбачає, що гальмiвна система причепа обладнана
аварiйним клапаном для автоматичного гальмування причепа у разi йоro
вiдриву вiд тягача.
Однопровiдна система може бути вiдрегульована так, щоб гальмування
причепа дещо випереджало гальмування тягача, тому вона забезпечує кращi
умови гальмування авиопоїзда, нiж двопровiдна.
Список літератури:
Канарчук В.Є., Лудченко О.А., Чигиринець А.Д. Основи технічного
обслуговування і ремонту автомобілів: Підручник. – К.: Вища шк., 1994. –
(У 3-х кн.): Кн. 1: Теоретичні основи: Технологія. – 342 с; Кн. 2:
Організація, планування і управління. – 383 с; Кн. 3: Ремонт
автотранспортних засобів. – 599 с.
Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних
засобів автомобільного транспорту. – К.: Мінтранс України, 1998. -16 с.
Форнальчик Є.Ю., Оліскевнч М.С., Мастикаш ОЛ., Пельо Р.А. Технічна
експлуатація та надійність автомобілів: Навчальний посібник. – Львів:
Афіша, 2004.-492 с.
Положение о техническом обслуживании и ремонте лесозаготовительного
оборудования. – М.: ЦНИИМЗ, 1979. – 237 с.
Адамовський М. Г., Борис М. М. Експлуатація і ремонт лісозаготівельного
устаткування: Методичні вказівки, робоча програма і контрольні завдання
для студентів лісомеханічного і заочного факультетів. Львів: НЛТУУ,
2005. – 30 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
