Реферат на тему:
Елементи конструктивних виробничих будинків
Сучасні виробництва розміщуються в одно- і багатоповерхових будівлях,
схеми і конструкції яких вельми різноманітні. У гідромеліоративному і
гідротехнічному будівництві, як правило, застосовують одноповерхові
виробничі будівлі. По числу прольотів одноповерхові будівлі можуть бути
одно- і багатопролітні.
Комплекс несучих конструкцій, що сприймають навантаження від ваги
захищаючих конструкцій будівлі (крівля, стінні панелі,
палітурки скління), атмосферні (сніг, вітер) і крани
навантаження називають каркасом будівлі. Каркас може бути сталевим,
залізобетонним і змішаним — із сталі і залізобетону. Вибір матеріалу
каркаса визначається техніко-економічним розрахунком.
Конструктивна схема сталевого каркаса одноповерхової промислової
будівлі показана на мал. 1. По вигляду внутрішньоцехового транспорту
виробничі будівлі підрозділяють на безкранові, з мостовими
(мал. 2, а) і підвісними (мал. 1 і 2, б) кранами. Вибір типу транспорту
визначається призначенням будівлі. Крани переміщаються по підкранових
балках, що встановлюються на колони або прикріплюваним до ригелів.
Мал. 1. Конструктивна схема каркаса виробничої будівлі: 1 — колони;
2—кроквяні ферми; 3 — балки монорельса (для підвісного крана);
4—горизонтальні зв’язки по верхніх поясах ферм; 5 — вертикальні зв’язки;
6 — зв’язки по колонах; 7— прогонів з тяжамі (показані тільки на одному
прольоті).
Мал. 2. Поперечні рами каркаса виробничої будівлі: 1 — колони; 2
—ригелі (кроквяні ферми); 3 — мостовий кран; 4 — підкранові балки; 5 —
підвісний кран.
Основними елементами каркаса є поперечні рами (мал. 2), що складаються з
колона, зазвичай жорстко затиснених у фундаменті, і ригелів, жорстко або
шарнірно сполучених з колонами. Ригелі можуть бути суцільні (балки) або
крізні (ферми). Суцільні ригелі (балки) мають меншу будівельну висоту в
порівнянні з крізними, простіше у виготовленні і зручніше при
транспортуванні, проте на них витрачається більше металу. Тому основним
типом ригеля в каркасних виробничих будівлях є кроквяна ферма. У
необхідних випадках для освітлення і вентиляції в будівлях передбачають
ліхтарі.
Жорсткість і стійкість рамного каркаса забезпечуються роботою
вертикальних і горизонтальних зв’язків, що встановлюються по шатру
(фермам) будівлі і між колонами
Вертикальні зв’язки між колонами каркаса (див. мал. 1) забезпечують
просторову жорсткість і геометричну незмінність сталевого каркаса
будівлі в подовжньому напрямі. Вони сприймають зусилля від
вітрового тиску на торці будівлі і подовжнього гальмування кранів, а
також підвищують стійкість з площини рами. Проста і найбільш конструкція
зв’язків, що часто зустрічається, — хрестова (див. мал. 1). Вертикальні
зв’язки між колонами влаштовують посередині будівлі, оскільки
встановлені у торців будівлі ці зв’язки перешкоджають вільним
температурним деформаціям подовжніх елементів каркаса, що може привести
до виникнення додаткової температурної напруги.
Відстань між осями колон (при ступінчастих колонах — між осями
надкранової частини колон) називається прольотом будівлі. Згідно вимогам
уніфікації виробничих будівель проліт призначають відповідно до
укрупненого модуля, кратного 6 м (рідкісний 3 м).
Мал. 3. Конструкція торцевого фахверка: 1 — кроквяна ферма; 2 — колона
каркаса будівлі; 3 — основні стійки фахверка; 4 — комірний ригель; 5 —
ригелі фахверка; 6 — розпірка; 7 — проміжні стійки фахверка;
Прийняті прольоти — 18, 24, 30, 36 м і більш. Відстань між колонами в
подовжньому напрямі, зване кроком рам, також приймають кратним 6 м
(зазвичай 6 або 12 м). У багатопролітних будівлях в середніх рядах
відстань між колонами може бути збільшена до 18 або 24 м, але в цьому
випадку необхідне застосування підкроквяних ферм. Для підтримки стінної
огорожі, палітурок скління, воріт і інших елементів встановлюють
торцевий (мал. 3) і, якщо необхідно, подовжній фахверк, що складається
із стійок (колон), ригелів і розпірок. При самонесущих цегляних стінах,
а також при захищаючих конструкціях із стінних збірних панелей і кроці
колон, рівному довжині панелі, подовжній фахверк відсутній. Елементи
фахверка сприймають і горизонтальні вітрові навантаження.
Колони, одні з основних елементів каркаса виробничої будівлі і інших
конструктивних комплексів, можуть бути центрально- і нецентрально
стислими (залежить від способу їх завантаження). Центрально-стислі
колони застосовуються для підтримки міжповерхових перекриттів і
покриттів будівель, в робочих майданчиках, шляхопроводах, естакадах і
т.п. Нецентрально стислі колони влаштовують в каркасах виробничих
будівель.
Колони складаються з наступних основних елементів (мал. 4): стрижень
(стовбур) 4 — основний несучий елемент; головок 5, на який
спирається вищерозміщена конструкція, що навантажує колону; база 3, що
передає тиск від стрижня на фундамент 2 і що закріплює колону у
фундаменті.
Мал. 4. Типи колон: а – суцільна постійного перетину; б, в – те ж,
крізні; г – суцільна постійного перетину з консоллю для підкранової
балки; д – крізна ступінчаста для крайнього ряду; е – те ж, для
середнього ряду; 1 – розрахункова схема; 2 – фундамент; 3 – база; 4 –
стрижень; 5 – оголовок.
У безкранових будівлях і будівлях, обладнаних підвісними кранами, колони
мають постійний по висоті перетин (мал. 4, а…в). При використовуванні
у виробничих будівлях мостових кранів відносно невеликої
вантажопідйомності (до 15 т) також застосовують колони постійного
перетину, причому навантаження від кранів передається на стрижень
колони через консолі, на які спираються підкранові балки (мал. 4, г).
При мостових кранах значної вантажопідйомності влаштовують ступінчасті
колони (мал. 4, д,е), в яких підкранові балки спираються на уступ
нижньої ділянки колони і розташовуються по осі підкранової гілки. По
конструкції колони можуть бути суцільні (мал. 5) або крізні (мал. 6).
Перевага крізних колон перед суцільними полягає в тому, що, призначаючи
відповідну відстань між гілками, можна отримати колону, рівностійку
відносно обох головних осей як при однакових розрахункових (приведених)
довжинах lХ = lY, так і при різко різних. Це забезпечує ефективніше
використання матеріалу гілок і, відповідно, меншу вагу крізних колон.
Проте виготовлення крізних колон складніше, трудомістко, тому дорожче.
Мал. 5. Поперечні перетини суцільних колон:
а. б, в — центрально-стислих; г, д. е – нецентрально
стислих.
Складені стрижні (суцільні і крізні), аналогічні по конструкції і роботі
колонам, також використовують в гідротехнічних затворах, для щогл,
стріл, баштових опор, як елементи важких гратчастих ферм.
Мал. 6. Поперечні перетини крізних колон і стрижнів:
а…г — центрально-стислих; д…ж — нецентрально стислих.
PAGE
PAGE 7
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
