.

Електрообладнання пасажирських вагонів (курсова)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
3 5819
Скачать документ

Курсова робота

Електрообладнання пасажирських вагонів

План

І. Вступ

ІІ. Основна частина

Комутаційна апаратура

Пакетні виключателі і переключатель.

Контактори.

Реле.

Захисна апаратура.

а) Плавки запобіжник.

б) Запобіжники трубчастого типу

в) Автоматичні виключателі.

г) Реле максимальної напруги

Експлуатація комутаційної і захисної апаратури.

ІІІ. Заключна частина

Охорона праці

ІV. Використана література

Комутаційна апаратура

Комутаційна апаратура — це електричні пристрої, за допомогою яких
здійснюють включення, вимикання і переключення електричних ланцюгів. По
призначенню комутаційна апаратура поділяється на двох груп:

апаратура, що служить для безпосереднього включення, чи вимикання
переключення електричних ланцюгів (вимикачі, перемикачі, кнопки,
рубильники). Цю апаратуру пускає в хід безпосередньо обслуговуючий
персонал. Розміщено апаратуру в службових приміщеннях на розподільних
щитах і панелях;

апаратура, що служить для дистанційного включення, чи вимикання
переключення електричних ланцюгів (контактори і реле); апарати цієї
групи приводяться в дію за допомогою кнопок, вимикачів, чи датчиків
захисної апаратури і можуть бути встановлені на значній відстані від
службових приміщень, там де це зручно, з умов монтажу відповідних
електричних ланцюгів.

Основними вузлами апаратів є контактні з’єднання, дугогасильні пристрої,
електромагнітна система. Від конструктивного виконання і стану
контактних з’єднань в основному залежить надійність роботи апарата.

Опір електричного контакту в місці зіткнення контактних поверхонь
називають перехідним. Перехідний опір значно більше опору суцільного
провідника і залежить від матеріалу, температури і сили натискання
контактів, форми і стани контактної поверхні.

Для зменшення перехідного опору і підвищення зносостійкості контакти
найбільш відповідальних з’єднань виготовляють зі срібла і сплавів срібла
з вольфрамом, нікелем, кадмієм і ін. Дугогасильні пристрою електричних
апаратів призначені для захисту контактних з’єднань від дії електричної
дуги, що виникає між контактами при їхньому розмиканні.

Існують кілька способів гасіння електричної дуги. Спосіб магнітного
дуття полягає в розтягуванні дуги під дією сильного магнітного полючи,
створюваного спеціальною котушкою, що складається з декількох витків
дроту великого перетину, розташованої поблизу контактів. При протікань
по котушці робочого струму між полюсами магнітопроводу створюється
магнітний потік Ф, напрямок якого залежить від напрямку струму в
котушці. Контакти розташовані між полюсами усередині дугогасильної
камери, виконаної з асбоцемента, що володіє високою теплостійкістю й
ізолюючими властивостями. При розмиканні контактів між ними виникає
дуга, на яку, як і на будь-який провідник зі струмом, що знаходиться в
магнітному полі, діє сила, що виштовхує F. Під дією цієї сили і потоків
нагрітого повітря усередині дугогасильної камери дуга подовжується,
прохолоджується і гасне.

У деяких контакторах застосоване так називане деіонне гасіння дуги.
Гасіння дуги відбувається в камерах з деіонними ґратами. Дуга, що
виникає між робочими контактами, під дією нагрітого повітря піднімається
догори і, стикаючись із пластинами, розбивається на ряд дуг. При цьому
пластини, закріплені в стінках дугогасильної камери, відіграють роль
радіаторів, інтенсивно відводячи тепло дуги і сприяючи її гасінню.

У багатьох апаратах (контакторах, реле) для гасіння електричної дуги
застосовують дугогасильні пристрою, що сполучать магнітне гасіння з
розбиванням дуги в деіонних ґратах.

Гасять дугу також шляхом подвійного розриву ланцюга контактами
мостикового типу. Система складається з рухливого контакту, що під дією
сили F піднімається і замикає електричний ланцюг контактами. При цьому
ізоляційна пластина, стискаючи пружину, забезпечує необхідний контактний
тиск. При розмиканні електричний ланцюг розривається в двох місцях — між
рухливим контактом і нерухомими контактами. У цьому випадку дута гасне
значно швидше. У трубчастих запобіжниках з фібровим корпусом і в
пакетних вимикачах деіонізація дуги відбувається за рахунок розкладання
частини матеріалу (фібри). Фібра під дією високої температури дуги
переходить у газоподібний стан і швидко збільшує тиск усередині
трубчастого корпуса. Наявність газів, що володіють високими дугогасильні
властивостями, сприяє енергійної деіонізаційної дуги і швидкому її
гасінню.

В апаратах, у яких при розмиканні контактів виникають порівняно невеликі
дугові розряди, контакти шунтирують конденсаторами, що відбирають
частину енергії дугового розряду на заряд.

Електромагнітні системи апаратів виконують основні функції чи замикання
розмикання контактів. До складу електромагнітної системи входять
котушка, ярмо і якір, що механічно зв’язаний з контактною системою. При
подачі напруги на котушку якір притягається до сердечника, що
супроводжується чи замиканням розмиканням контактів. Після відключення
котушки іноді спостерігається «приліпання» якоря до сердечника під дією
залишкової магнітної індукції. Для запобігання цього явища в апаратах
постійного струму використовують немагнітні прокладки товщиною 0,1-0,2
мм, що утворять зазор між сердечником і якорем. В апаратах перемінного
струму між рухливою і нерухомою частинами магнітопровода також створюють
повітряний зазор 0,15-0,2 мм.

В апаратах перемінного струму виникає вібрація якоря в положенні, коли
він притягнуть до сердечника. Це порозумівається дією перемінного
магнітного полючи. Вібрація якоря супроводжується гудінням і створює
додаткові зусилля в механічній системі апарата.

Для згладжування вібрації на сердечнику електромагніта поміщають мідний
чи латунний короткозамкнутий виток, у якому під дією перемінного
магнітного потоку котушки, що втягує, індукується е.р.с. і з’являється
струм, що наводить у якорі магнітний потік, зрушений на 90° стосовно
основного магнітного потоку. Унаслідок цього проходження двох магнітних
потоків через нульове значення збігатися не може і якір буде постійно
щільно притягнуть до сердечника.

Іноді виконання окремих операцій по керуванню електродвигунами вимагає
створення деякої витримки часу, що при відключенні досягається за
допомогою електромагнітного заспокоювача, виконаного у виді мідного
кільця (трубки) і встановленого на магнітопривід. Затримка відпадіння
якоря після відключення котушки відбувається внаслідок того, що
спадаючий у сердечнику магнітний потік наводить у цьому кільці (трубці)
струм, що перешкоджає зникненню магнітного потоку.

Пакетні вимикачі і перемикачі. Ці апарати призначені для переключення в
ланцюгах постійний і перемінний токи при номінальних струмах до 100 А.

Пакетні вимикачі і перемикачі складаються з окремих пакетів, кожний з
який є самостійним полюсом. Пакети вимикачів зібрані з дисків (шайб),
виконаних з теплостійкого ізолюючого матеріалу, нерухомих ножових
контактів із гвинтами для приєднання наконечників проводів, що
підводять, рухливих контактів, укріплених на поворотній чотиригранній
осі. Для швидкого гасіння дуги в камері пакета маються спеціальні
фіброві шайби. У кришці вимикача знаходиться перемикаючий механізм із
пружиною, що забезпечує миттєвий розрив контактів і точну фіксацію
положення рухливих контактів щодо нерухомих. Розмикання ланцюга
пакетними вимикачами відбувається відразу в двох місцях, що сприяє більш
швидкому гасінню дуги і захищає контакти від загорання. Пакети вимикача
збирають на спеціальних скобах зі стяжними шпильками. Пакетні вимикачі
фіксують свої рухливі контакти в чотирьох положеннях, зрушених на 90°.

Кожен пакет вимикача утворить окремий електричний ланцюг і може бути
включений у схему чи самостійно в комбінації з іншими пакетами. Пакетні
вимикачі мають положення Включене і Виключено.

Пакетні перемикачі мають три робітники положення й одне виключене.
Перемикачі звичайно використовують у різних ланцюгах керування і
вимірів. Кількість пакетів у перемикачі може досягати 10-15 шт. Ці
апарати зручні в роботі, тому що одним поворотом рукоятки можна
здійснити складні переключення схеми.

Контактори. Керований на відстані вимикач, призначена для замикання і
розмикання під навантаженням електричних ланцюгів, називається
контактором. У залежності від роду струму розрізняють контактори
постійний чи перемінний токи.

Контактори виконують однополюсними і багатополюсними, із замикаючими чи
контактами, що розмикають, з головними і допоміжними. Конструкція
електромагнітної системи контактора може бути з поворотним і з
прямолінійно рухається якорем (прямоходовий).

Основними частинами контактора постійного струму поворотного типу є:
ізоляційна плита, магнітопровід, що складається з Г-образного ярма і
сердечника; котушка, що втягує, укріплена на сердечнику; дугогасильний
пристрій, головні контакти — нерухомий, рухливий і допоміжні; поворотний
якір.

Головні контакти контактора служать для переключення силових електричних
ланцюгів (ланцюгів електродвигунів, перетворювачів, електропечей,
електрокалориферів і ін.); допоміжні призначені для переключення
ланцюгів керування і сигналізації. Натискання головних контактів
регулюється пружиною. Набудовують контактор на спрацьовування за
допомогою пружини, що відключає.

Зіткнення контактів один з одним і замикання ланцюга при включенні
контактора відбудеться раніш, ніж якір електромагніта цілком
притягнеться до полюса. В міру руху якоря рухомий контакт буде як би
«провалюватися», упираючись у нерухомий контакт і стискаючи пружину.
Провал контактів, тобто зсув рухливого контакту від рівня крапки його
торкання з нерухомим, необхідним для забезпечення надійного включення.
Практично провал контактів визначають по переміщенню контактного важеля
(за рахунок стиску контактної пружини) від початку зіткнення контактів
до закінчення процесу включення.

Після зіткнення контактів відбувається перекочування рухливого контакту
по нерухомому з прослизанням. Пружина створює необхідне натискання в
контактах, тому при перекочуванні відбувається взаємне зачищення
контактних поверхонь від окісної плівки, нагару і забруднень. Усе це
зменшує перехідний опір контактів і поліпшує умови їхньої роботи.
Спільний процес перекочування контактів і їхнього взаємного ковзання
називається притиранням.

Розчином контактів називається відстань між рухливим і нерухомим
контактами у відключеному стані контактора. Розчин контактів звичайно
складає 1-20 мм.

Контактори прямоходового типу розраховані переважно на менші номінальні
струми і більш легкі умови роботи.

На середній сердечник Ш-видного магнітопровода насаджена котушка, що
включає. Якір, жорстко скріплений із траверсою, постійно віджимається
нагору пружинами. З траверсою з’єднані силові мостикові контакти.
Допоміжні контакти переключаються кронштейном.

При подачі напруги на котушку якір, переборюючи дію пружини,
притягається до сердечника і переміщає вниз траверсу із силовими
мостиковими контактами з кронштейном. Контактне натискання створюють
пружини кожного містка. Відключення контактора відбувається під дією
пружин при знятті напруги з котушки. Пружини перемішають якір, і
траверсу з мостиковими контактами нагору.

Основними параметрами контакторів є напруга включення (утягування
якоря), напруга відключення, власний час включення, що для контакторів
постійного струму дорівнює 0,05-0,3 з, а перемінного — 0,03-0,07 з,
власний час відключення — для контакторів постійного струму 0,07-0,12 з,
перемінного — 0,02-0,08 с.

Контактори постійний і перемінний токи розраховані на номінальні напруга
50; 110; 380 і 3000 В и на номінальні струми від 10 до 160 А.

Реле. Для переключення електричних ланцюгів керування, сигналізації й
ін., по яких протікають малі струми, широко використовують різні
електромагнітні реле. Звичайно реле передають команди (сигнали) іншим
апаратам. Чисельне значення параметра, на яке набудовується реле і при
який спрацьовує, називається підставкою реле. На пасажирських вагонах
застосовуються різні по своєму призначенню реле.

Проміжні реле — керують включенням інших електричних апаратів з більш
могутніми контактами.

Реле часу — це такі реле, у яких замикання і розмикання контактів
відбувається з визначеною витримкою часу від моменту подачі сигналу на
спрацьовування; вони використовуються в різних ланцюгах автоматизації
для забезпечення визначених інтервалів при пуску і зупинці устаткування.

Реле напруги спрацьовує, коли напруга на його обмотці виявиться вище
(реле максимальної напруги) чи нижче (реле мінімальної напруги)
заданого.

Диференціальне реле реагує на різницю двох параметрів, наприклад,
струмів, що надходять від двох контрольованих об’єктів.

Поляризовані реле відрізняються швидкодією, високою чутливістю і
здатністю реагувати на напрямок струму в котушці, що досягається
унаслідок включення в його магнітний ланцюг постійного (поляризуючого)
магніту.

Токові реле у взаємодії з контакторами захищають (відключають) споживачі
електроенергії (двигуни, трансформатори, нагрівачі і т.д.) від тривалих
щодо невеликих перевантажень, а також від миттєвих кидків струму
(коротких замикань). Захист від тривалих перевантажень досягається
тепловими розщіплювачами, від миттєвих кидків струму — максимальними
розщіплювачами. Останні можуть бути відсутні, а токове реле в цьому
випадку називають тепловим реле.

Теплові реле по своїй конструкції можуть бути регульованими по струму
навантаження і нерегульованими, а також із блокуванням від повторного
включення і без її. Теплові реле можуть безпосередньо вбудовуватися в чи
контактори в магнітні пускачі. Основним елементом теплового реле є
біметалічна пластина, що нагрівається від надягнутої на неї спирали.
Через цю спіраль проходить струм навантаження ланцюга, що захищається.
При протіканні підвищеного струму пластина прогинається вправо,
переміщаючи своїм верхнім кінцем шток, що давить на важіль. Останній
повертається по годинній стрілці, переборюючи силу пружини і розмикає
контакти. Затиски служать для підключення реле до ланцюга, що
захищається, а затиски — для включення контактів реле в ланцюг
харчування котушки контактора.

Реле зворотного струму (РОТ) служить для автоматичного підключення
генератора до системи електропостачання вагона і його відключення. Воно
підключає генератор, коли його напруга стає вище напруги акумуляторної
батареї. При цьому передбачається, що в момент включення РОТ генератор
може віддати номінальну потужність.

Реле зворотного струму відключає генератор тоді, коли напруга генератора
стає менше напруги акумуляторної батареї, тобто коли струм у його
ланцюзі змінить напрямок і досягне визначеного значення.

Реле зворотного струму має П-видний магнітопровід прямокутного перетину,
нерухомо закріплений на задній панелі, що гвинтами кріпиться до станини
стабілізатора. На сердечнику магнітопровода надіта котушка, включена
паралельно генератору і намотана тонким проводом на двох каркасах з
електроізоляційного картону. Зовні одного з каркасів надіта котушка,
включена послідовно в ланцюг якоря генератора. Між полюсами
магнітопровода розташований поворотний якір, що має спеціальний виріз, у
який уставляється штифт стяжної лепти. До якоря жорстко прикріплений
рухомий силовий мідний контакт, яким може замикатися з нерухомими
силовими контактами. До контакту приварений ізольований керамічними
втулками в гнучкий провід. Контакт з’єднаний із плюсом акумуляторної
батареї, контакт — із плюсом генератора і контакт — із плюсом мережі
(споживачів). З якорем через стяжну стрічку з’єднана пружина, під дією
якої рухомий контакт замикається з нерухомим контактом. Під силовими
контактами на ізоляційній панелі змонтовані два допоміжних контакти. Ці
контакти можуть замикатися і розмикатися за допомогою куліси, що
переміщається разом з контактом. Регулювальні гвинти створюють
необхідний тиск нерухомих контактів на рухомий. За допомогою резисторів
регулюють відповідно напруга включення і відключення реле.

На якір реле зворотного струму діють дві сили — що намагнічує,
створюваним струмом, що протікає по рівнобіжній котушці, і сила
пружності пружини. При зростанні частоти обертання генератора
збільшується його напруга і росте струм у котушці. Коли напруга
генератора досягне значення, на яке відрегульоване РОТ, якір
його під дією сили, що намагнічує, переборюючи силу пружності
пружини, притягається до сердечника. Силовий контакт замикається,
підключаючи генератор до акумуляторної батареї АБ і навантаженню H.
Одночасно якір реле пересуває кулісу, що розмикає допоміжний контакт, і
в ланцюг рівнобіжної котушки послідовно резистору R1 уводиться резистор
R2. Унаслідок цей струм у котушці зменшується, підготовляючи
переключення реле при зниженні частоти обертання генератора. При
включенні РОТ послідовна котушка діє згідно з рівнобіжною котушкою,
утримуючи якір реле в притягнутому положенні, незважаючи на зменшення
струму і магнітного потоку рівнобіжної котушки.

Якщо частота обертання якоря генератора зменшується, то його напруга
починає падати. Коли напруга генератора стане менше напруги
акумуляторної батареї, через послідовну котушку почне протікати струм у
зворотному напрямку від акумуляторної батареї до генератора, а її
магнітний потік буде спрямований назустріч магнітному потоку рівнобіжної
котушки. У випадку зростання зворотного струму результуючий потік
зменшується настільки, що контакти під дією пружини переключаються у
вихідне положення. У такий спосіб генератор відключається від
акумуляторної батареї і навантаження, а резистор R2 — з ланцюга котушки.

Захисна апаратура

Плавкі запобіжники складаються з корпуса (патрона), металевої плавкої
вставки і контактного пристрою.

Плавку вставку виготовляють з легкоплавкого металу (частіше з чи цинку
лудженої міді) у виді каліброваного чи дроту пластини. Вона включається
послідовно в електричний ланцюг, що захищається, і розраховується на
визначений струм. При перевантаженнях і коротких замиканнях температура
нагрівання перевищує температуру плавлення, вставка плавиться і розриває
(знеструмлює) ланцюг. У вагонах застосовують запобіжники різних
конструкцій.

Найбільше поширення одержали запобіжники трубчастого типу, а для захисту
електричних ланцюгів з невеликими струмами (до 5 А) — запобіжники типу
ПД із власниками ДПК-1 чи ДПК-2.

Запобіжники трубчастого типу встановлюють найчастіше вертикально.
Контактні ніжки запобіжника вставляються в пружні затиски (пінцети)
контактних стійок, установлених на ізоляційній плиті. Фігурну плавку
вставку з декількома вузькими перешийками, зміцнюють до ножів гвинтами,
поміщають у порцеляновий чи фібровий корпус у більшості запобіжників з
наповнювачами, що складається з кварцового чи піску мармурової крихти,
що поліпшують гасіння дуги. Контактні ножі кріплять в обоймах 5, що
навертають на торці корпуса запобіжника.

У запобіжників типу ПР, розрахованих на струм до 60 А, обойма одночасно
служить і контактною частиною, що затискається в губках контактних
стійок. При цьому плавка вставка вставляється у фібровий корпус
латунними ніпелями, що мають прорізу для пропуску плавкої вставки. На
ніпелі навертають латунні обойми, що притискають загнуті кінці плавких
вставок і в такий спосіб забезпечує надійний електричний контакт.

Запобіжники типу ПР мають різні габаритні розміри і виготовляються на
номінальну напругу постійного струму 250 В и перемінного струму 500 В.
Патрони запобіжників розраховують на струми від 15 до 1000 А, а плавкі
від 6 до-7000А. На вагонах запобіжники звичайно застосовуються на струми
не вище 250 А. У патрон запобіжника можуть установлюватися плавкі
вставки тільки визначеного поминала. Значення струмів патронів і плавких
уставок приведені нижче.

Номінальний струм Номінальним струм
плавкому

патрона, А
вставки, А

15 6,
10, 15

60 15, 20 ,25, 35,
45, 60

100 60.
80, 100

200 100, 125,
160, 200

350 200, 225,
260, 300, 350

Встановлювати в патрон вставки з завищеним значенням неприпустимо, тому
що ланцюг, що захищається, може вийти з ладу.

Запобіжник типу ПК складається зі скляної трубки, металевих ковпачків і
плавкої вставки у вид-прямій дротовій нитці, розташованої по осі трубки
і припаяної до ковпачків. Запобіжник вставляють у корпус власники ДПК, у
якому він утримується голівкою, що загвинчується. До виводів припаюють
проводу ланцюга, що захищається. Власника встановлюють на панелі
горизонтально і зміцнюють за допомогою гайок, навернених на різьбову
частину корпуси.

Плавкі вставки запобіжників характеризуються номінальним струмом, тобто
струмом, що плавка вставка може витримувати довгостроково. Час
перегоряння плавкої вставки залежить від значення, що протікає по ній
струму (чим струм більше, тим час менше). Залежність часу перегоряння
плавкої вставки від струму, що протікає по ній, називається захисної
(ампер-секундної) характеристикою запобіжника.

Однією з основних умов вибору запобіжників є забезпечення селективності
чи вибірковості їхньої дії. Це означає, що при короткому замиканні на
якій-небудь ділянці ланцюга повинний перегоріти тільки найближчий
запобіжник цього ланцюга, а інші не повинні спрацьовувати. Для цієї мети
запобіжники, установлені ближче до джерела струму, повинні мати більший
номінальний струм.

Автоматичні вимикачі складаються з контактної системи, механізму
вільного розчіплювання, комбінованого розщеплювача (теплового і
електромагнітного) і дугогасильного пристрою.

При автоматичному відключенні важелі механізму вільного розчіплювання
«ламаються» під впливом комбінованого розщеплювача, і автоматичні
вимикачі відключаються. Механізм вільного розчіплювання сприяє
моментальному замиканню і розмиканню контактів, що не залежать від
швидкості повороту рукоятки, і миттєвому їхньому розмиканню під дією
розщеплювачів.

Від теплового розщеплювача автоматичний вимикач спрацьовує з визначеною
витримкою часу при виникненні перевантаження, а від електромагнітного —
миттєво при короткому замиканні в ланцюзі.

Автоматичні вимикачі виробництва ПНР включаються і виключаються за
допомогою кнопок, виробництва ГДР і СРСР — за допомогою рукоятки,
причому перші мають два положення включене — і виключене — 0, а другі —
три положення: Вкл – 0 – откл.

У випадку автоматичного спрацьовування вимикача типу А63-МГ його
рукоятка стає в середнє положення 0. При відключенні вручну рукоятка
стає в нижнє положення Откл.

Для відновлення вимикача після автоматичного відключення необхідно
рукоятку із середнього положення спочатку перевести в нижнє,
забезпечивши фіксацію засувки, а потім — у верхнє положення Вкл.

При включеному вимикачі струм проходить через біметалічну пластину,
токову котушку, дві пари замкнутих контактів нерухомих і рухливих.

При токовому перевантаженні в ланцюзі, що захищається, біметалічна
пластина, нагріваючи, випрямляється і давить своїм верхнім кінцем на
штифт, що переміщає рухливі контакти вправо і розмикає електричний
ланцюг.

При виникненні в ланцюзі короткого замикання сердечник, миттєво
втягуючись усередину котушки, своєю підставою переміщає вправо рухливі
контакти, виключаючи автоматичний вимикач.

Реле максимальної напруги (РМН) відіграє роль захисту мережі від
перевищення напруги, що може виникнути через несправність регулятора
напруги генератора, обриву ланцюга акумуляторної батареї й в інших
аварійних випадках. У залежності від типу вагона і року його будівлі
реле максимальної напруги мають різне конструктивне виконання. Однак усі
типи реле при спрацьовуванні у випадку перевищення напруги в мережі
діють на ланцюг порушення генератора і відключають його.

На вітчизняних вагонах у якості реле максимальної напруги з 1958 р.
використовувалося електромагнітне реле типу Р-106. Досвід експлуатації
цього реле показав, що в деяких випадках спостерігався «дзвінковий»
режим його роботи. Тому з 1966 р. замість одного реле установлюють
вимірювальне і виконавче електромагнітне реле. Причому з 1975 р. для
підвищення ефективності захисту замість вимірювального електромагнітного
реле застосовують електронний напівпровідниковий блок, що має два
вимірювальних канали з витримкою часу (підставка на 15-20% перевищує
номінальну напругу) і без витримки часу (підставка перевищує напругу на
30-40%).

На вагонах будівлі ПНР вимірювальна частина захисту від перевищення
напруги — напівпровідникова без витримки часу, а виконавча —
електромагнітне реле.

На вагонах будівлі ГДР захист виконується за допомогою електромагнітного
поляризованого реле, що відновлюється тільки при непрацюючому
генераторі.

Вагони експлуатаційного парку, що раніше не мали захисту від перевищення
напруги при планових видах ремонту, обладнаються таким захистом. Причому
на вагонах без кондиціонування повітря встановлюють напівпровідникове
РМН із двома вимірювальними каналами, а на вагонах з кондиціонуванням
повітря — реле максимальної напруги, виготовлені в ГДР.

Реле зниженого (мінімального) напруги (РПН) спрацьовує при зниженні
напруги акумуляторної батареї до найменшого припустимого значення,
відключаючи споживачі, крім аварійного висвітлення і сигналізації (на
деяких вагонах будівлі до 1969 р. відключається тільки установка
кондиціонування повітря).

Реле зниженої напруги так само, як і реле максимальної напруги, мають
різні конструктивні виконання.

На вагонах будівлі СРСР і ВНР захист від зниження напруги здійснюється
електромагнітним реле, що відновлюється вручну, коли акумуляторна
батарея одержить визначений заряд і її напругу підвищиться до
номінального значення.

На вагонах будівлі ГДР і -ПНР захист здійснюється спеціальним блоком
контролю зниження напруги акумуляторної батареї, що складається з
електромагнітного реле і напівпровідникового блоку керування, що
забезпечує витримку часу (до 5-8 с) при включенні могутніх споживачів і
автоматичне відновлення захисту при досягненні напруги акумуляторної
батареї номінального значення.

Експлуатація комутаційної і захисної апаратури

Комутаційна і захисна апаратура в основному розміщена в розподільних
пристроях. У процесі виконання технічного обслуговування ТО-1 очищають
від пилу, бруду і протирають щити розподільних шаф, пультів керування з
лицьової сторони, а також у доступних місцях з монтажної сторони,
перевіряють стан проводів і контактних з’єднань, надійність їхнього
кріплення, чіткість і легкість роботи вимикачів і пакетних перемикачів.
Нещільний контакт, неправильний чи неповний набір елементів його
кріплення приводять до збільшення перехідного опору і перегріву проводу,
що може привести до загоряння.

Перевіряють стан плавких запобіжників. Запобіжники з нарізними
сполученнями повинні бути загорнені до відмовлення і перевірені на
нагрівання, а запобіжники з ножовими контактами — щільно вставлені у
свої затиски. Заміняти перегорілі чи запобіжники відновлювати
автоматичні вимикачі дозволяється тільки після виявлення й усунення
причини їхнього перегоряння (спрацьовування). Забороняється заміняти
запобіжники, що знаходяться під навантаженням. Запобіжники, установлені
замість перегорілих, повинні відповідати їм по номінальному струмі.
Запобіжники встановлюють тільки заводського виготовлення які мають чітке
маркірування виробничої ділянки, що робить його відновлення. При ремонті
трубчастих запобіжників дозволяється використовувати тільки калібровані
пластинчасті плавкі вставки. При нагріванні корпуса запобіжника
необхідно відключити навантаження, зняти запобіжник і виявити причину
нагрівання, який найчастіше є результат ослаблення затягування
різьбового ковпачка. Виключене положення автоматичного вимикача вказує
на несправність ланцюга, що захищається їм.

Запобіжники генератора й акумуляторної батареї дозволяється знімати
тільки після відключення навантаження на стоянці потяга (за винятком
аварійних ситуацій).

Знімати запобіжники генератора й акумуляторної батареї з ножовими
контактами необхідно за допомогою спеціальної ізолюючої ручки. При
знеструмленні розподільного пристрою під час роботи генератора спочатку
відключають споживачі, потім знімають запобіжник генератора і запобіжник
акумуляторної батареї. Знімати запобіжник акумуляторної батареї при
роботі генератора категорично забороняється, тому що при цьому виникає
різке підвищення напруги в мережі, що іноді приводить до пробою ізоляції
проводів, вибуху колб ламп накалювання. Крім того, підвищене напруга
може вивести з ладу напівпровідникові пристрої.

При єдиній технічній ревізії силові і допоміжні контакти реле,
контакторів шліфують шкуркою марки 00, а що мають сліди підгоряння
зачищають надфілем, не допускаючи перекручування профілю контактів.
Посріблені контакти протирають серветкою, змоченої в бензині. Напруги
спрацьовування РМН і РПН вносять у книгу форми ВУ-94.

Основними несправностями комутаційної апаратури є ушкодження силових
контактів, допоміжних контактів, пружин, механічне заїдання якоря, а
також ушкодження чи ізоляції обривши котушки апарата.

Котушку з ушкодженої, обвугленої внаслідок перегріву ізоляцією можна
відрізнити від справної по виступившому назовні липкому просочувальному
лаку і специфічному запаху гару. Деякі причини несправностей реле і
контакторів і способи їхнього усунення.

Таблиця 1

Несправність Причина Способи усунення

Реле або контактор не включається

Реле або контактор не відключається

Контакти перегріваються

Контакти оплавлені Механічне заїдання якоря

Обрив обмотки або виводів котушки Ослаблена пружина, що відключається

Зварилися контакти Малий провал або мала сила натискання контактів

Малий розчин контактів

Послаблена пружина, що відключається Відрегулювати вільний хід якоря

Замінити котушку новою, відремонтувати Відрегулювати натискання
пружини Зачистити контакти Відрегулювати провал
контактів, зачистити контакти

Зачистити контакти, відрегулювати розчин контактів

Відрегулювати натяг пружини

Несправності реле зворотного струму (РОТ) виявляються в тім, що воно
працює в дзвінковому режимі, тобто те включається, те відключається.
Дзвінковий режим роботи реле в результаті впливу електричної дуги
приводить до сильного підгорання його силових контактів, до ушкодження
(підгорання і деформації) пластинчастих пружин допоміжних контактів і,
крім того, до частих динамічних перевантажень приводу внаслідок того, що
генератор при зворотному струмі буде працювати в руховому гальмовому
режимі.

Дзвінкова робота реле виникає при низькій напрузі чи включення
відключення РОТ, тобто при підвищенні опору резистора чи відключення
зниження опору резистора включення. Причиною дзвінкової роботи РОТ може
бути також обрив ланцюга резистора відключення.

Іноді виникають несправності, унаслідок яких переключення РОТ чи
запізнюється зовсім не відбувається. Реле зворотного струму РОТ може не
включатися по наступним причинах: не замкнуті нижні допоміжні контакти,
чи обривши міжвиткові замикання рівнобіжної котушки, обривши ланцюга
резистора включення, неправильно відрегульовані чи мають значний знос
силові контакти (в останньому випадку якір реле притягається).

Реле зворотного струму пізно включається при підвищених напругах
включення і відключення реле. Це може привести до недозаряду
акумуляторної батареї. РОТ не відключається в тому випадку, коли
приварюються силові контакти. При цьому через якір генератора тече
великий зворотний струм, що приведе до різкого розряду акумуляторної
батареї і згорянню її запобіжника.

При виявлених у шляху проходження несправностях РОТ необхідно відключити
генератор і перейти на харчування від сусіднього вагона. У шляху
проходження роботи з ремонту і регулюванні, реле і контакторів робити не
можна.

Усі види ремонту реле і контакторів виконують в електроцехах вагонних
дільниць і депо.

Реле зворотнього струму

1 – ізоляційна панель;

2 – допоміжний контакт;

3 – рухливий контакт;

4 – регульовані болти;

5 – нерухливий контакт;

6 – гнучкий провід;

7-8 – резистори;

9 – станина стабілізатора;

10 – котушка;

11 – магнітопровід;

12 – котушка;

13 – задня панель;

14 – з’єднуюча пружина;

15 – стяжна стрічка;

16 – куліса;

17 – повертаючий якір;

18 – штифт;

Трубчатий запобіжник

ЗАЛІЗНИЧНИЙ ТРАНСПОРТ ПО ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ І
ОБСЛУГОВУВАННЮ ПАСАЖИРІВ

Залізничні пасажирські перевезення внаслідок свого широкого розвитку і
універсальності, регулярності руху мають перевагу перед іншими видами
транспорту. Залізниці надають широкі можливості для здійснення поїздок
на відпочинок, для особистої та ділової мети, для туризма по нашій
країні, і за її межами. Широко розвиваються перевезення пасажирів в
міжнародному сполученні.

В даний час упроваджується швидкісний рух пасажирських поїздів, що
дозволяє значно скоротити час знаходження в дорозі Пасажиру надаються
послуги і зручності в придбанні квитка, отриманні довідок та інформації
на вокзалах, а також відпочинок, харчування, користування камерами
зберігання, надання медичної допомоги. В поїздах пасажир забезпечується
необхідними зручностями і комфортом, надаються платні та безкоштовні
послуги.

Встановлюють пасажирські сполучення по нових направленнях і з новими
пунктами, вводяться нові пасажирські поїзда, безпересадочні вагони.

Головне завдання робітників залізничного транспорту – забезпечення руху
пасажирських поїздів згідно розкладу, безпека пасажирів, висока культура
їх обслуговування, надання максимального виду послуг.

В спілкуванні з пасажирами провідники повинні бути ввічливими,
культурними, піклуватися про їх зручності при користуванні послугами
залізничного транспорту.

Провідники пасажирських вагонів повинні вміло обслуговувати нові вагони
обладнанні електропневматичними гальмами, механічним приводом генератора
від вісі колісної пари, примусової вентиляції та інших пристроїв,
необхідних для зручностей пасажирів.

ОХОРОНА ПРАЦІ

Провідник повинне чітко знати і виконувати правила техніки безпеки при
обслуговуванні пасажирських вагонів. Провідник несе відповідальність не
тільки за свою безпеку, а й за безпеку пасажирів.

Працівники, які зв’язані з рухом поїзда і обслуговуванням пасажирів,
періодично проходять медичну перевірку.

Начальники вагонних депо, резервів провідників і контор обслуговування
пасажирів несуть відповідальність за порушення правил охорони праці,
техніки безпеки, промислової санітарії і гігієни.

Перед відправленням в рейс провідники вагонів зобов’язані получити
інструктаж по техніці особистої безпеки і безпечного проїзду пасажирів.
Інструктаж повинне проводити механік-бригадир, начальник поїзда чи
інструктор.

Потрібно також додержуватися особливої обережності під час ходіння по
коліях.

Перш ніж перейти колію, потрібно впевнитися чи не рухається по ній поїзд
чи локомотив, подивившись при цьому вправо і вліво. Переходити колію
потрібно тільки під прямим кутом, не ступаючи на головки рейсів. Між
відчепленими вагонами дозволяється проходити тільки в тому випадку, якщо
відстань між ними не менше 5 м.

Не дозволяється переходити колію в місцях де розміщені стрілочні
переводи.

Не можна лізти під вагон. Можна переходити тільки через тамбур
пасажирського вагона або гальмову площадку грузового вагона.

Під час одягання провідником приводного ременя генератора чи усунення
яких-небудь несправностей пд. Вагоном, другий провідник повинне
находитися біля вагона з сигналом зупинки.

Категорично забороняється підходити з відкритим вогнем до відкритого
ящика акумуляторної батареї.

Знімати і вішати порядкові номери вагонів можна тільки на стоянці
поїзда.

Для переноски кип’ятка на станціях потрібно користуватися відром з
щільно закритою кришкою.

Перед прибиранням з допомогою пилотяга необхідно впевнитися в його
справності.

Не можна проводити прибирання вагона пилотягом при проходженні поїзда по
стрілочним переводам.

Застеляючи постільні засоби на верхніх полках на ходу поїзда, необхідно
користуватися драбиною-стрім’янкою.

Під час прибирання в тамбурі двері повинні бути щільно закритими.

Під час приготування пасажирами чай потрібно додержуватися обережності.
Розносити чай потрібно тільки на підносі.

Виявивши у вагоні несправності, загрожуючи небезпечному руху поїзда чи
життю людей потрібно прийняти міри, щоб зупинити поїзд.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

В.П. Єгоров “Електрообладнання пасажирських вагонів”.

В.І. Матвєєв “Посібник провіднику пасажирських вагонів”.

В.П. Щербаков “Провідник пасажирської вагонів”.

Пакетний переключатель

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019