Реферат на тему:
Діагностування, технічне обслуговування і регулювання паливного насоса
високого тиску
1. Перевірка і регулювання момента подачі пального паливною помпою
високого тиску дизеля
Насос високого тиску перевіряють на стенді дизельної паливоподаючої
апаратури СДТА (рис. 6.58). Паливний насос високого тиску перевіряють на
початок, рівномірність і величину подачі палива в циліндри двигуна.
Рис. 6.58. Схема стенду дизельної паливної апаратури СДТА-1:
1 – паливний насос, що перевіряється; 2 – форсунка; 3 – мірні циліндри;
4 – покажчик рівня палива; 5 – термометр; 6 – верхній паливний бак; 7 –
паливопідкачувальний насос; 8 – паливний фільтр; 9 – манометр; 10 –
демпфер; 11 – розподільник палива; 12 – нижній паливний бак; 13 – стіл
стенду
Для визначення почала подачі палива застосовують моментоскопи — скляні
трубки з внутрішнім діаметром 1,5 — 2,0 мм, встановлювані на вихідному
штуцері насоса, і градуйований диск (лімб), який кріпиться до валу
насоса. При провертанні валу секції насоса подають паливо в трубки
моментоскопів. Момент початку рухи палива в трубці першого циліндра
фіксують по градуйованому диску. Це положення приймають за 0° — початок
відліку. Подача палива в подальші циліндри повинна відбуватися через
певні кути повороту валу відповідно до порядку роботи циліндрів двигуна.
Для двигуна 740 автомобіля КамАЗ порядок роботи циліндрів
1—5—4—2—6—3—7—8, подача палива в п’ятий циліндр (секцією насоса 8)
повинна відбуватися через 45°, в четвертий (секцією 4) — 90°, в другій
(секцією 5) — 135°, в шостій (секцією 7) — 180°, в третій (секцією 3) —
225°, в сьомій (секцією 6) — 270° і восьмий (секцією 2) — 315°. При
цьому допускається неточність інтервалу між початком подачі палива
кожною секцією щодо першої не більш 0,5°.
Момент початку подачі палива секцією регулюють, вкручуючи або закручуючи
регулювальні болти штовхача.
2. Перевірка і регулювання кількості та рівномірності подачі пального
секціями паливної помпи високого тиску дизеля
Кількість палива, що подається в циліндр кожній з секцій насоса при
випробуванні на стенді, визначають за допомогою мірних мензурок. Для
цього насос встановлюють на стенд і вал насоса приводиться в обертання
електродвигуном стенду. Випробування проводиться спільно з комплектом
справних і відрегульованих форсунок, які з’єднуються з секціями насоса
трубопроводами високого тиску однакової довжини (600±2 мм). Величина
циклової подачі (кількість палива, що подається секцією за один хід
плунжера) для двигуна 740 КамАЗ повинна складати 72,5 — 75,0 мм3/цикл.
Нерівномірність ? подачі палива секціями насоса не повинна перевищувати
5%. Визначають ? по формулі
?=100%*(vmax-vmin)2/vmax+vmin,
де vmax — циклова подача секції з максимальною продуктивністю, мм 3;
vmin — циклова подача секції з мінімальною продуктивністю, мм 3.
Кількість палива, що подається, регулюється обертаючи плунжер разом з
поворотною втулкою відносно зубчастого вінця і змінюючи тим самим
активний хід плунжера.
3. Перевірка і встановлений кута випередження впорскування пального
форсункою
Форсунки дизельного двигуна перевіряють на стенді НИИАТ-1609 на
герметичність, тиск початку підйому голки і якість розпилювання палива.
Стенд складається з паливного бачка, секції паливного насоса високого
тиску і манометра з межами вимірювання до 40 МПа. Плунжер секції насоса
приводиться в рух уручну за допомогою важеля. Для перевірки форсунки на
герметичність затягують її регулювальний гвинт, після чого за допомогою
секції насоса стенду створюють в ній тиск до – 30 МПа і визначають час
падіння тиску від 30,0 до 23,0 МПа. Час падіння тиску для зношених
форсунок не повинен бути менше 5 с. Для форсунок з новим розпилювачем
воно складає не менше 20 с. На тому ж приладі перевіряють тиск початку
підйому голки форсунки. Для цього у встановленій на стенд форсунці за
допомогою секції насоса приладу підвищують тиск і визначають величину
його, відповідну початку уприскування палива. У двигунів 740 КамАЗ
вприскування палива повинне починатися при 17,6 МПа, у ЯМЗ-236 і ЯМЗ-238
при 14,7+0.5 МПа.
Рис. 6.59. Максиметр:
1 — розпилювач; 2 — голка розпилювача; 3 — мірні циліндри; А —
мікрометрична головка; 5 — настановний гвинт; 6 — контргайка; 7 —
стопорний гвинт; 8 — упор; 9 — пружина; 10 — натискний сухар; 11 —
штуцер; 12 — гайка
@
?
?
? A?FDG?I?O?Q?????a??aaO????aaa??a???
h
h
h
h
між секцією паливного насоса високого тиску і форсункою, що
перевіряється. Добившись одночасності уприскування палива форсункою і
максиметром, по положенню мікрометричного пристрою визначають, при якому
тиску він відбувається.
На приладі НИИАТ-1609 перевіряють і якість розпилювання палива
форсункою. Паливо, що виходить з сопел розпилювача, повинне
розпилюватися до туманоподібного стану і рівномірно розподілятися по
всьому конусу розпилювання.
Рис. 6.60. Осцилограми:
1 – тиску; 2 – віброммпульса в системі живлення дизеля; А – амплітуда; t
– час
Перспективним методом діагностики паливної апаратури дизелів є
вимірювання тиску палива і віброакустичного імпульсу в ланках
паливоподаючої системи. Для вимірювання тиску між трубкою високого тиску
і форсункою системи живлення дизеля встановлюють датчик тиску. Для
вимірювання віброімпульсів на межі натискної гайки трубки високого тиску
вмонтовується відповідний вібродатчик. Осцилограми (рис. 6.60), отримані
на справному і несправному комплектах паливної апаратури, розрізняються
(головним чином по амплітудах). Порівняння осцилограм проводиться шляхом
оцінки їх амплітудно-фазових параметрів. Можливо і візуальне порівняння.
Осцилографічний метод дозволяє оцінити: кути випередження моменту
подачі, вприскування, технічний стан форсунок, нагнітального клапана і
автоматичної муфти випередження уприскування. Слід відмінити, що
вимірювання зміни тиску, хоч і володіє високою інформативністю і
точністю, менш придатно в умовах експлуатації, ніж віброметод із-за
своєї нетехнологічності (необхідне розбирання). Метод діагностики
паливної апаратури по параметрах вібрації більш універсальний,
технологічний (не вимагає розбирання) і достатньо інформативний.
Достовірність визначення технічного стану паливної апаратури не менше
90%. Трудомісткість діагностування одного комплекту апаратури близько
0,3 год.
4. Перевірка і регулювання регулятора частоти обертання колінчастого
вала дизельного двигуна
Для оптимізації кута випередження початку впорскування палива залежно
від частоти обертання колінчастого вала паливні насоси високого тиску
сучасних дизелів обладнують автоматичними муфтами відцентрового типу: зі
збільшенням частоти обертання кут збільшується, зі зменшенням — навпаки.
Вимірювання частоти обертання колінчастого валу двигуна здійснюється за
допомогою електронного тахометра. Завдання і стабілізація режимів роботи
автомобільного двигуна здійснюються автоматично шляхом дистанційного
керування дросельною заслінкою за допомогою електромеханізму, керованого
від електронного регулятора. Згідно розробленому алгоритму оператора
здійснює контроль параметрів, порівнює їх з допустимими значеннями і
вводить дані про відхилення, що допускається, в пристрій логічної
обробки інформації, яке звільняє оператора від трудомісткого процесу
розпізнавання несправностей за наслідками допускового контролю.
Результат діагнозу в зашифрованому вигляді видається на цифропечатаючій
машинці на спеціальному бланку. Час на діагностування системи
електропостачання — не більше 5 хв.
Якщо частота обертання колінчастого валу на холостому ході коливається в
межах 1000 і 1200 об/хв, при натисненні на педаль акселератора двигун як
і раніше працює нестійко на холостому ході, але при вищій частоті
обертання колінчастого валу, то:
1. Несправний регулятор холостого ходу;
2. Обрив в проводах, що йдуть до регулятора холостого ходу.
Список літератури:
Канарчук В.Є., Лудченко О.А., Чигиринець А.Д. Основи технічного
обслуговування і ремонту автомобілів: Підручник. – К.: Вища шк., 1994. –
(У 3-х кн.): Кн. 1: Теоретичні основи: Технологія. – 342 с; Кн. 2:
Організація, планування і управління. – 383 с; Кн. 3: Ремонт
автотранспортних засобів. – 599 с.
Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних
засобів автомобільного транспорту. – К.: Мінтранс України, 1998. -16 с.
Форнальчик Є.Ю., Оліскевнч М.С., Мастикаш ОЛ., Пельо Р.А. Технічна
експлуатація та надійність автомобілів: Навчальний посібник. – Львів:
Афіша, 2004.-492 с.
Положение о техническом обслуживании и ремонте лесозаготовительного
оборудования. – М.: ЦНИИМЗ, 1979. – 237 с.
Адамовський М. Г., Борис М. М. Експлуатація і ремонт лісозаготівельного
устаткування: Методичні вказівки, робоча програма і контрольні завдання
для студентів лісомеханічного і заочного факультетів. Львів: НЛТУУ,
2005. – 30 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
