.

Cистема живлення газобалонних двигунів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2457
Скачать документ

Тема: Система живлення газобалонних двигунів.

Вступ

За останні сто років будова автомобіля принципово змінилась. Він, як і
раніше, має колеса, кузов, чотиритактний двигун внутрішнього згорання,
трансмісію, механізм керування тощо. Проте всі вузли, агрегати,
механізми й системи автомобіля дістали колосальний розвиток і істотно
ускладнилися. Завдяки цьому різко зросли швидкості, підвищилося
потужність, економічність, комфортабельність автомобілів, поліпшився
їхній дизайн. Крім того, розширилася номенклатура застосування деталей і
збільшилася їхня кількість. Сучасні автомобілі мають елементи
автоматизації, а більшість іноземних – обладнуються комп’ютерами.

Тому вивчення автомобілів на базі однієї або кількох моделей не може
дати уявлення про будову й роботу всіх існуючих автомобілів. Аби
підготувати спеціаліста з експлуатації й технічного обслуговування
автомобілів за короткий час, відведений навчальною програмою, необхідно
пояснити сутність окремих процесів і явищ, що забезпечують роботу
автомобіля, викласти принципи , на яких вони ґрунтуються, а потім на цій
підставі роз’яснити будову механізмів, котрі реалізують зазначені
процеси.

Оскільки принцип дії одних і тих самих агрегатів автомобілів
аналогічний, то достатньо знати кілька найпоширеніших конструктивних
рішень їх, щоб мати уявлення про процес у цілому.

У пропонованому підручнику описано будову й принципи дії основних
вузлів, агрегатів, механізмів і систем автомобілів, що широко
експлуатуються в Україні. Причому розглядаються різні автомобілі – з
карбюраторними двигунами, дизелями й газобалонні. Викладено також основи
експлуатації, технічного обслуговування й ремонту автомобілів, дано
деякі практичні рекомендації. Крім того, майбутні водії можуть дізнатися
про організацію перевезень вантажів та пасажирів, правила техніки
безпеки, заходи з охорони навколишнього середовища, з’ясувати інші
важливі питання роботи на автотранспортних підприємствах.

Матеріал підручника відповідає типовому навчальному плану й „Програмі
підготовки водіїв на право керування автотранспортним засобом”,
затверджений наказом Міністерства освіти України № 8 від 5 січня 1995
року.

Понад програму розглянуто принцип дії й особливості конструкцій систем
упорскування палива, оскільки автопарк України дедалі більше
поповнюється іноземними автомобілями з такими системами.

Звісно, підручник не містить повних відомостей щодо обслуговування
автомобіля якоїсь певної марки, проте дає змогу правильно зрозуміти
інструкції на будь-який автомобіль.

Підручник призначається для учнів професійно-технічних закладів освіти,
які оволодіють професіями водіїв і спеціалістів з обслуговування й
ремонту автомобілів, а також може стати в пригоді робітникам
автотранспортних підприємств і власникам автомобілів.

Основна частина

Газове паливо для автомобільних двигунів застосовують у стисненому або
зрідженому стані. Метан стискають до тиску в середньому 20мПа і
зберігають у товстостінних балонах. Етан, пропан, бутан, переходять у
рідкий стан при стисканні 1,6 мПа. Їх також зберігають у балонах.

Газоповітряні суміші порівняно з бензоповітряними мають вищі
антидетонаційні властивості, що дає змогу підвищити ступінь стискання й
поліпшити економічні показники двигуна. Газові двигуни характеризуються
повнішим згорянням суміші й набагато нижчою токсичністю (шкідливістю)
відпрацьованих газів, завдяки чому зменшується забруднення навколишнього
середовища.

У разі застосування газу не зсувається плівка оливи зі стінок гільз і
поршнів, зменшується нагароутворення в камерах згоряння; через
відсутність конденсації пари бензину на стінки гільз циліндрів не
розрізняють олива, завдяки чому 1.5 … 2 рази збільшується термін
служби двигуна й період зміни оливи.

Двигуни, що працюють на стиснених або зріджених газах, створюють на базі
карбюраторних. Для цього останні обладнують спеціальною газовою
апаратурою й балонами, але вони зберігають здатність працювати також і
на бензині. При цьому висока детонаційна стійкість газу, октанове число
якого перевищує 100 од., належно не реалізується, бо ступінь стискання
двигуна вибирають відповідно до набагато меншого, ніж у газу, октанового
числа бензину.

Установка для роботи на стисненому газі. Вісім балонів, згрупованих по
чотири, розміщують під платформою кузова й кожну групу обкладають
вентилем, що дає змогу витрачати газ у будь-якій групі або відразу в
обох. Газом балони наповнюються крізь вертикаль.

Із балонів газ крізь витратні вертикалі надходить у підігрівник, що
призначається для захисту системи від замерзання внаслідок великого
зниження температури газу під час його розширення в редукторі високого
тиску. Між підігрівником газу, що обігрівається теплотою відпрацьованих
газів, і балонами встановлено основний витратний вертикаль. На редукторі
високого тиску установлено датчик контрольної лампи, яка засвічується в
разі заниження тиску газу в редукторі до значення менше ніж 0,45 мПа. Це
сигналізує водієві про те, що газу в балонах залишилося на 12 км.

Із редуктора газ надходить в електромагнітний клапан із фільтром. Цей
клапан відкривається під час пуску двигуна, і газ трубкою надходить у
редуктор низького тиску.

Редуктор має два ступені й знижує тиск газу, що надходить у карбюратор –
змішувач, майже до атмосферного, дозує газ для приготування суміші
потрібного складу й вимиває Азову лінію в разі зупинки двигуна. Під час
роботи двигуна газ надходить у карбюратор – змішувач, а в режимі
холостого ходу – шлангом безпосередньо в за дросельний простір.

Робота двигуна на бензині забезпечується стандартною системою живлення
бензином, яку підключено до карбюратора – змішувача.

Сталеві балони для стисненого газу виготовляють із суцільнотягнутих труб
із зовнішнім діаметром 219 мм і товщиною стінок 6,5 … 7,0 мм.
Місткість балона – 50 л.

Основні елементи газобалонної установки для роботи на стисненому газі:
газові трубопроводи; вертикалі; редуктор високого тиску; підігрівник
газу; електромагнітний клапан; газовий редуктор низького тиску;
дозувально-економайзерний пристрій; карбюратор змішувач.

Вертикалі, встановлені в газобалонній системі автомобіля ЗИЛ – 138А,
мають різне призначення: один – наповню вальний, решта три – витратні.
Конструкція вертикалів в основному однакова: вони різнять лише різьбою
на бічному штуцері (наповню вальний вертиль має спеціальну ліву різьбу).
Вертикаль складається із корпусу з конічною різьбою, маховика зі
шпинделем, муфти та клапана. Для приєднання газопроводу на бічний штуцер
вертиля нагвинчується перехідний штуцер із прокладкою. В наповню
вального вертиля після заповнення балонів стисненим газом перехідний
штуцер закривається запобіжним ковпачком із ланцюжком.

Редуктор високого тиску призначається для зменшення тиску стисненого
газу з 20 до 0,9 … 1,15 мПа.

Підігрівник потрібний для попереднього підігрівання газу. Особливо
взимку. Без підігрівника волога й вуглекислота, які містяться в газі,
можуть замерзнути в редукторі високого тиску.

Електромагнітний клапан із фільтром, куди під тиском 0,9 … 1,5 мПа газ
надходить з редуктора високого тиску, прикріплено на кронштейні до
передньої стінки кабіни. Фільтр складається з корпусу, електромагнітного
клапана, повстяного фільтрувального елемента, алюмінієвого ковпака,
підвідного й відвідного штуцерів. Коли запалювання ввімкнено, клапан
електромагніту під дією пружини закритий і не пропускає газ у редуктор
низького тиску. Після вмикання запалювання клапан відкривається, й
очищений від механічних домішок газ надходить у редуктор низького тиску,
а потім змішувач і карбюратор. Ковпак фільтра під час його монтажу на
корпус ущільнюється гумовим кільцем.

Газовий редуктор низького тиску становить двоступінчастий автоматичний
регулятор тиску мембранного типу з важільною передачею від діафрагми до
клапанів. Основне призначення редуктора полягає у зниженні тиску газу,
який надходить до змішувача. Водночас в редукторі здійснюється
автоматичне регулювання кількості газу, потрібного для різних режимів
роботи двигуна, за допомогою дозувально-економайзерного пристрою.

Газобалонна установка для роботи на зрідженому газі. З балона крізь
витратний вентиль, магістральний вентиль і газопровід стиснений газ
надходить у випарник, що обігрівається рідиною з системи охолодження
двигуна. Потім крізь фільтр газ надходить у редуктор, де його тиск
зменшується майже до атмосферного. Контролюють робочу системи за
допомогою манометрів.

Пуск і прогрівання двигуна здійснюють на паровій фазі газу. Для цього
відкривають паровий і магістральний вертикалі. на короткий час двигун
зупиняють коливанням запалювання, а в разі зупинки на 1…2 год.
перекривають магістральний вентиль.

На днищі балона є запобіжний клапан, наповнювальний вентиль із зворотнім
клапаном, вентиль максимального заповнення бальна й датчик рівня
зрідженого газу.

Для заповнення балона використовують вентиль. Заповнюють тільки 90%, що
у разі розширеного газу під час нагрівання балон не зруйнувався. Рівень
різкого газу в процесі заповнення контролюється за допомогою
трубки-рівня вентиля-показчика. Водій контролює наявність газу за
допомогою показчика.

Технічне обслуговування

ЩТО

Оглядом перевірити кріплення газових балонів і герметичність з’єднань
усієї газової системи. Наприкінці робочого дня перевірити геометричність
арматури балонів і витрачених вертикалів. Змити відстій із газового
редуктора низького тиску. Пересвідчитися в тому, що в з’єднаннях
бензопроводів і електромагнітного клапана-фільтра не підтікає бензин.

ТО-1

Крім робіт, передбачених ЩТО, перевірити роботу запобіжного клапана
газового редуктора високого тиску. Змастити різьби штоків
магістрального, наповнювального та витратного вентилів. Зняти, очистити
й встановити на місце фільтрувальні елементи магістрального фільтра та
фільтра редуктора високого тиску. Перевірити геометричність газової
системи стисненим азотом або стисненим повітрям. Перевірити пуск і
роботу двигуна на холостому ходу як на газі, так і на бензині.

ТО-2.

Крім робіт, виконуваних під час ЩТО та ТО-1, перевірити геометричність
редукторів високого й низького тисків; у разі потреби відрегулювати тиск
на виході та тиск спрацьовування запобіжного клапана (редуктор високого
тиску). Відрегулювати тиск у першому й другому ступенях редуктора
низького тиску. Перевірити роботу запобіжного клапана газового балона
роботу манометрів високого й низького тисків. Перевірити кріплення
карбюратора й перехідника зміщувача до карбюратора. Зняти підігрівник,
промити, перевірити його геометричність. Перевірити роботу заслінки та
її привода й встановити на місце.

Зняти ти промити повітряний фільтр, залити в його ванну свіжу оливу.
Перевірити й, якщо треба, відрегулювати змішувач на мінімальний вміст
оксиду, вуглецю у відпрацьованих газах двигуна.

СТО

Передбачається розбирання, очищення й регулювання карбюратора-зміщувача,
редукторів, фільтрів, електромагнітних запірних клапанів. Перевірити
тиск спрацювання запобіжного клапана редуктора високого тиску. Один раз
у три роки провести огляд газових балонів. Готуючись до зимової
експлуатації, злити відстій і промити бензобак автомобіля.

Ремонт

Основні несправності зазначеної установки пов’язані насамперед із
порушенням герметичності системи та витіканням газу.

Основні несправності редуктора високого тиску – негерметичність клапана
редукую чого вузла й негерметичність у з’єднаннях корпусних деталей.
Різке зниження тиску на виході з цього редуктора під час відкривання
дросельних заслінок свідчить про засмічення фільтра.

Несправність газового редуктора низького тиску найчастіше полягають у
пропусканні газу крізь клапани, коли двигун не працює, відсутності або
недостатній подачі газу.

Виявити негерметичність клапана першого ступеня можна за допомогою
манометра низького тиску або на слух.

Негерметичність клапана другого ступеня ускладнює пуск двигуна, поліпшує
роботу на холостому ходу; після зупинки двигуна газ витікає в
підкопотний простір.

У разі негерметичності діафрагми першого ступеня газ витікає крізь отвір
у регулювання частці пружина першого ступеня. Якщо порушення
герметичності діафрагми другого ступеня, газ виходить крізь кришку
регулювального ніпеля цього ступеня.

Техніка безпеки

Технічне обслуговування й ремонт автомобілів виконують у призначених для
цього місцях (на постах). На робочих місцях мають забезпечуватися
безпечні умови для проведення робіт і обладнання, інструмент та прилади
мають відповідати характеру виконуваної роботи й унеможливлювати
травматизм.

Наприкінці зміни слід вимкнути рубильник стенда, закрити крани паливних
баків, перекрити вентиль подачі стисненого повітря.

Під час роботи під перекинутою кабіною автомобіля положення обмежувача
треба зафіксувати защіпкою, в разі опускання кабіни – надійно закрити
запірний механізм і правильно встановити запобіжний крюк у пазу опорної
балки.

Пускати газовий двигун, якщо є витікання газу, не допускається.

Регулярні роботи з двигуном. Що працює слід виконувати на спеціальному
посту з місцевою вентиляцією для видалення відпрацьованих газів.

Займання треба гасити за допомогою вогнегасників, піском, або струменем
розпиленої води. Балони з газом слід поливати холодною водою, щоб
запобігти підвищенню тиску в них.

Заправляти газобалонні установки можна тільки на газонаповнювальних
станціях, коли двигун не працює. Під час заправляння балонів зрідженим
газом треба берегтися обмороження.

Експлуатація газобалонних автомобілів з несправним газовим обладнанням і
витіканням газу забороняється. Коли не вдається усунути витікання газу,
його випускають в атмосферу (якомога далі від людей і джерел вогню).

До водіння й обслуговування газобалонних автомобілів, допускаються
особи, які мають відповідну підготовку і склали іспити з техмінімуму та
техніки безпеки. Виконувати технічне обслуговування газобалонних
установок можуть тільки кваліфіковані слюсарі, які пройшли відповідну
підготовку й мають посвідчення.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019