.

Будова змащувальних систем автотракторних двигунів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
3 4785
Скачать документ

Реферат на тему:

Будова змащувальних систем автотракторних двигунів

Система мащення призначена для зменшення тертя спрацьовування та
перегріву поверхонь деталей, які взаємно переміщуються. Крім того, олія,
проходячи між деталями двигуна, охолоджує їх і відводить продукти зносу.
Це сукупність пристроїв, які подають масло в необхідній кількості до
поверхонь тертя.

Тертя є трьох типів:

Сухе – поверхні деталей сухі і безпосередньо контактують між собою;

Напіврідинне – може виникати руйнування шару оливи і деталі можуть
частково контактувати між собою;

Рідинне – робочі поверхні повністю розділені шаром оливи.

При сухому терті коефіціент тертя f=0,1, при напіврідинному – f=0,01,
при рідинному – f=0,001.

В залежності від способу подачі масла до поверхонь тертя є такі системи
змащування: розбрискуванням, під тиском, комбіновані.

В більшості двигунів застосовується комбінована система змащування. Під
тиском змащуються корінні і шатунні підшипники, підшипники розподільного
вала, осі коромисел, наконечники штанг, втулки шестерень розподільного
вала, кулачки. Решта деталей змащуються розбрискуванням.

Рис. 1. Схема комбінованої системи мащення двигуна.

Тиск оливи в карбюраторному двигуні 0,3-0,5 МПа, в дизелях – 0,5-0,7
МПа.

Основними частинами такої системи мащення є (рис. 1): масляний піддон 9,
який служить резервуаром для оливи; масляний насос 13, який нагнітає
оливу до тертьових частин; оливозбірник 11 з сітчастим фільтром;
редукційний клапан 14, що обмежує граничний тиск оливи в системі;
масляні фільтри грубої 3 і тонкої 1 очистки оливи; мастилопроводи 12 і
канали, по яких олива надходить до тертьових частин; манометра 4, що
контролює тиск у системі мащення; покажчик рівня оливи 10 і
масло-наливна горловина 2.

При роботі двигуна , олива за допомогою насоса 13 з піддона 9
нагнітається через фільтр грубої очистки 3 у головну магістраль 5,
розташовану в блоці. З магістралі олива по каналах , в перегородках
блоку ,надходить до корінних підшипників 8 колінчатого вала, змазує їх і
надходить далі по каналах у щоках вала до шатунних підшипників 7,
забезпечуючи їхнє змащення. Надлишок оливи видавлюється через зазори із
шатунних підшипників і при обертанні їх разом з валом розприскується по
всьому двигуні, змазуючи всі інші деталі: стінки циліндрів, поршневі
пальці, розподільний вал, штовхальники і т.д.

Найбільш навантажена частина стінок циліндрів і кулачки розподільного
вала іноді змазуються додатково струменями оливи, що розприскується
через спеціальний отвір у нижній головці шатуна, в момент співпадання
його з каналом шатунної шийки.

З головної магістралі олія також підводиться під тиском до розподільних
шестерень 16 і до підшипників 6 розподільного вала. В деяких двигунах
із шатунних підшипників, по каналах стержня шатунів, олива надходить до
верхньої головки шатуна для змащення поршневого пальця.

У двигунів з верхнім розташуванням клапанів, олива підводиться також до
осей коромисел клапанів.

Для кращого очищення оливи в комбінованій системі мащення, крім
сітчастого фільтра оливозбірника 11 і фільтра. грубої очистки 3, є ще
фільтр тонкої очистки 1, через який олива проходить невеликими порціями
і ретельно очищається.

Для охолодження оливи в систему мащення іноді включають масляний
радіатор 15.

Вузли системи мащення

Оливна помпа

Оливна помпа служить для подачі оливи до тертьових частин двигуна.

Помпа складається з наступних деталей (рис. 2, а): чавунного корпуса 2
із кришкою 3; вала 9, встановленого в корпусі; шестерні 1 привода помпи,
закріпленої на зовнішньому кінці вала; нагнітальних шестерень – ведучої
7, закріпленої на внутрішньому кінці вала, і веденої 8, що вільно
обертається на осі в корпусі. До корпуса приєднується оливозбірник із
сітчастим фільтром. Нагнітальні шестерні знаходяться в нижній камері
корпуса і щільно підігнані до його стінок; знизу камера закрита кришкою.

Рис. 2. Оливна помпа.

Помпа приводиться в дію від розподільного вала двигуна за допомогою
шестерень. При обертанні вала помпи шестерні в корпусі обертаються в
протилежних напрямках (рис. 2, б). Олива, що надходить з картера двигуна
у впускну порожнину 10 насоса, попадає в западини між зубами і при
обертанні шестерень переноситься в нагнітальну порожнину 11. При цьому
олива накопичується в нагнітальній порожнині, і в ній створюється тиск,
під дією якого олива надходить до тертьових деталей.

Помпа встановлюється всередині картера двигуна або ззовні на картері.
Помпа забирає оливу з піддона картера через оливозбірник, оснащений
сітчастим фільтром. Цей фільтр охороняє шестерні помпи від влучення між
ними великих механічних домішок.

Крім розглянутої вище односекційної помпи, застосовуються також помпи,
що складаються з двох секцій, з яких кожна має своє призначення.

Редукційний клапан

Редукційний клапан служить для обмеження тиску оливи в мастилопроводах
системи мащення. Тиск оливи може підвищитися при дуже великій частоті
обертання колінчатого вала двигуна чи при надмірно густій оливі,
наприклад, у холодному двигуні.

Редукційний клапан звичайно ставлять у корпусі помпи. Він складається з
поршня чи кульки 4 (рис. 2, а), встановленого в каналі корпуса і
навантаженого пружиною 5. В канал ззовні закручена пробка 6. При
нормальному тиску оливи клапан 4 (рис. 2, б) закриває канал, що з’єднує
нагнітальну порожнину 11 насоса з впускною порожниною 10 чи з зливним
отвором картера. При підвищенні тиску вище норми , клапан під дією тиску
оливи відкривається, стискаючи пружину, і перепускає олію з нагнітальної
порожнини у впускну (рис. 2, в) чи в картер, внаслідок чого обмежується
величина граничного тиску оливи в магістралі. Тиск у системі мащення
можна регулювати, змінюючи затягування пружини відкрученням пробки 6
(рис. 2, а). Це регулювання роблять при зборці двигунів на заводі чи в
ремонтній майстерні.

Редукційний клапан в деяких двигунах встановлюють у корпусі зовнішнього
фільтра чи в іншому місці масляної магістралі.

Масляні фільтри

Масляні фільтри служать для очищення оливи від механічних домішок, в
результаті чого збільшується тривалість роботи двигуна.

При роботі олива забруднюється частинками металу, нагару і пилу, що
проникає в картер. Ці механічні домішки, потрапляючи разом з оливою до
тертьових деталей, збільшують їхній знос і тому повинні бути вилучені з
оливи.

Рис. 3. Масляний фільтр грубої очистки олії пластинчато-щілинного типу

Оливу очищають від великих часток сітчастим фільтром ,який встановлений
в оливозбірникпомпи. Охороняє насос від підвищеного зносу. Для більш
ретельного очищення оливи, крім того, застосовують спеціальні фільтри,
що встановлюють ззовні, на двигуні.

В двигунах багатьох моделей встановлюються два зовнішніх масляних
фільтри, з яких один призначений для попередньої (грубої) очистки оливи
від більш великих часток і механічних домішок, а інший для остаточної
(тонкої) очистки оливи. В залежності від призначення фільтр приєднують
до масляної магістралі послідовно чи паралельно.

Для грубого очищення оливи широко розповсюджений металевий пластинчастий
щілинний фільтр із рукояткою для ручного очищення фільтруючого елемента.
Такий фільтр складається з чавунного корпуса 9 (рис. 3) із прикріпленим
до нього знизу ковпаком відстійника 8.

Всередині фільтра знаходиться фільтруючий елемент 4, що складається з
великої кількості тонких металевих пластин двох видів: фільтруючих
пластин-дисків 6 і проміжних пластин-зірочок 5, встановлюваних по черзі
так, що між фільтруючими пластинами 6 по зовнішній поверхні утворюються
вузькі зазори (0,08 мм). Стержень 12, на якому закріплені пластини,
проходить через отвір в корпусі 9 назовні, і його можна повертати разом
з елементом за рукоятку. Стержень у корпусі ущільнюється за допомогою
сальника 10 і гайки 11. В зазори між пластинами фільтруючого елемента по
зовнішній їхній частині входять нерухомі пластини 3, які очищають оливу
, закріплені в корпусі на шпильці 2.

Неочищена олива надходить через канал корпуса в ковпаки і частково в
ньому відстоюється. Внаслідок тиску, що є в системі, олива продавлюється
крізь щілини у фільтруючому елементі, очищається при цьому від
механічних домішок, проходить всередину елемента і по іншому каналі в
корпусі в очищеному виді надходить у двигун. Бруд, що відкладається на
зовнішній поверхні елемента й в його зазорах, видаляється шляхом
повороту зовнішньої рукоятки стержня. Для випуску бруду в нижній частині
ковпака зроблений спускний отвір, закритий пробкою 7. Масляний фільтр
грубої очистки включений у масляну магістраль послідовно. При
послідовному включенні вся олива, що нагнітається насосом у головну
магістраль, проходить через фільтр і очищається в ньому. Фільтр
забезпечується пропускним клапаном 1, що пропускає оливу в магістраль,
минаючи фільтр у випадку, якщо фільтр не встигає пропускати.

Рис. 4. Масляний фільтр тонкої очистки оливи з фільтруючим елементом
типу АСФВ чи і ДАСФВ.

?

h,

 

hUe?

. 4) складається з корпуса 7; центральної трубки 15, закріпленої в
корпусі; кришки 3, що закриває корпус і закріпленої болтом 1 на
центральній трубці, і фільтруючого елемента 5, встановленого в корпусі
на трубці і закріпленого підтискною пружиною 2.

Фільтруючий елемент тину АСФФ зібраний з картонних суцільних 13 і
вирізних 14 пластин, встановлених по черзі і зібраних у патрон, який
зверху і знизу закритий металевими кришками і стягнутий дужками.
Фільтруючий елемент типу ДАСФВ зібраний з картонних суцільних пластин 12
і прокладок 11 з радіальними канавками. Елемент встановлюють у корпус
фільтра на центральну трубку.

Ущільнення елемента на центральній трубці здійснюється картонними
сальниками 4, розташованими в металевих кришках елемента.

У нижній кришці елемента є пропускний отвір 8 діаметром 1,1 мм, через
який олива завжди надходить з корпуса фільтра в центральну порожнину
елемента, внаслідок чого зменшується швидкість проходження оливи через
елемент і забезпечується більш ретельне її очищення. Внаслідок малої
пропускної здатності фільтр тонкого очищення приєднують до масляної
магістралі паралельно. Олива підводиться до фільтра з головної
магістралі двигуна по бічній масловідвідній трубці 6. З фільтра по
центральній масловідвідній трубці 10 олива зливається в кapтер двигуна.

Рис. 5. Відцентровий очисник оливи (відцентрово-масляна центрифуга).

Олива, що надходить у фільтр, відстоюється в його корпусі, потім,
надходячи в порожнини елемента, створені вирізами пластин 14 чи
прокладками 11, відстоюється в них. Проходячи з малою швидкістю через
щілини перегородок стиснутих пластин і прокладок у відведені на них
канали, олива ретельно фільтрується (щілинна фільтрація). По каналах
перегородок відфільтрована олива надходить у центральну порожнину
елемента, основна ж частина оливи проходить у центральну порожнину через
пропускний отвір 8. Далі вся олива з центральної порожнини через
калібрований отвір 16, проходить у центральну трубку 15 і по
масловідвідній трубці 10 зливається назад у картер двигуна .

Для тонкого очищення оливи застосовують також фільтри з фільтруючим
елементом, заповненим штучним мінеральним волокном (у дизелях ЯМ3).

Відцентровий очисник олії

В останній час в автомобільних двигунах для очистки оливи використовують
все частіше очисники відцентрового типу.

У відцентровому очиснику (реактивно-масляній центрифузі) не потрібна
заміна частин і забезпечується дуже ретельне очищення оливи від
механічних домішок. Такий очисник заміняє звичайно фільтри грубого і
тонкого очищення, встановлювані в системі мащення.

Корпус 14 відцентрового очисника системи мащення двигуна (рис. 5)
закритий ковпаком 4. Під ковпаком на вертикальній осі 13, закріпленої в
корпусі, встановлений на двох бронзових втулках 16 обертовий ротор, що
складається з підстави 9 і кришки 6, закріпленою гайкою 5. Знизу під
ротором на осі поставлений упорний кульковий підшипник 12, а зверху
встановлено упорну шайбу 3, що обмежує вертикальні переміщення ротора.
Упорна шайба фіксується пружиною 2. Між ковпаком і корпусом встановлена
ущільнювальна прокладка. Ковпак закріплений на шпильці баранчиком
Всередині ротора є дві вертикальні трубки 8 із сітчастими фільтрами 7 у
верхній частині. Під трубками в підставі ротора проходять два
горизонтальних канали з закрученими в них жиклерами 11.Олива, що
нагнітається в очисник насосом, по каналі 14 в корпусі і через бічні
отвори в осі 13 попадає всередину ротора і направляється в нижню його
частину щитком 10. Внаслідок створюваного тиску олива проходить через
фільтри 7 у вертикальні трубки 8 і вибризгується через жиклери 11 у
корпус двома сильними протилежно спрямованим струменями. При цьому в
наслідок виникнення реактивних сил ротор очисника одержує обертальний
рух.

При швидкому обертанні ротора всі механічні домішки, що є в оливі, під
дією відцентрових сил відкидаються на його стінки, на яких і осідають
щільним шаром. Ретельно очищена 11 олива, що розприскується через
жиклери, стікає в корпус 14 очисника і далі по каналі в блоці стікає в
картер, відкіля направляється для змащення деталей двигуна.

В корпусі 14 встановлений редукційний клапан 15, що обмежує тиск оливи,
що надходить в очисник.

Масляний радіатор

При роботі двигуна температура картерної оливи не повинна сильно
підвищуватися щоб уникнути падіння її в’язкості. Часткове охолодження
оливи відбувається в піддоні картера й в корпусах зовнішніх фільтрів
внаслідок обдуву їх повітрям від вентилятора системи охолодження. Для
більш інтенсивного охолодження картерної оливи застосовують масляні
радіатори. Радіатори бувають з повітряним чи водяним охолодженням.

При повітряному охолодженні масляний радіатор трубчастого типу,
включений у масляну магістраль, ставлять перед радіатором водяної
системи охолодження двигуна. При цьому масляний радіатор прохолоджується
повітрям, що просмоктується за допомогою вентилятора.

Основні властивості олив — це в’язкість (властивість опору часток оливи
взаємному переміщенню) і маслянистість (властивість оливи утворювати на
поверхні металу суцільну важкорозривну плівку).

Інші властивості олив: хімічна і термоокислююча стабільність, миючі
властивості, коксівність, зольність, координуючі дії, температуру
спалаху і застигання.

Основу мастильних матеріалів сучасних двигунів складають мінеральні
оливи тієї чи іншої в’язкості, отримані з мазуту — продукту нафти після
відгону з її паливних фракцій. Якість отриманих олій поліпшується
різними присадками, що знижують їхню температуру застигання, збільшують
в’язкість при високих температурах, сприяють змиванню нагару з поршневих
кілець. Присадки додаються в кількості 3…15 % (по масі).

Для змазування автомобільних карбюраторних двигунів і дизелів
застосовують моторні оливи, що відповідають ДСТУ 10541 — 78 і ДСТУ 8581
— 78 . У позначенні оливи (пр. М-8А) перша буква вказує на його
призначення (М — моторне); цифри — на кінематичну в’язкість оливи в м2/с
чи в сСт (сантистоксах) при 100 °С; друга буква — це група оливи.
Моторні оливи по експлуатаційних властивостях поділяють на шість груп:
А, Б, В, Г, Д, Е. Групи олив відрізняються кількістю й ефективністю
введених присадок. Найменше присадок в оливах групи А, а в кожній
наступній більше, ніж у попередній. Присадки — це складні органічні чи
металоорганічні з’єднання, що вводять в оливи для поліпшення їхньої
якості.

Олії груп Д і Е використовують для спеціальних двигунів. Олії груп Б, В
и Г виробляють трьох видів: Б1, В1 і Г1 — для карбюраторних двигунів;
Б2, У2 і Г2 — для дизелів. Універсальні оливи, призначені для
застосування як у карбюраторних двигунах, так і в дизелях позначають
буквою без цифрового індексу. Оливи групи А рекомендується для
нефорсованих двигунів, групи Б — для малофорсованих, групи В — для
середньофорсованих і групи Г — для високофорсованих.

У зимових і всесезонних сортах олив в’язкість вказують двома цифрами
(дробом). Наприклад, у позначеннях 43/10 чи 63/8 цифри 4 і 6 означають
кінематичну в’язкість оливи при температурі 18 °С (4 — в’язкість не менш
1300 і не більш 2600 сСт, а 6 — в’язкість не менш 2600 і не більш 10400
сСт). Буква «3» у чисельнику означає, що олива містить загущуючі
присадки і призначена для використання в зимовий час чи у якості
всесезонного; цифра в знаменнику відповідає кінематичній в’язкості оливи
в сСт при температурі 100°С. Для змазування двигунів необхідно
застосовувати оливи тільки тих сортів, що зазначені в інструкції з
експлуатації. У теплий час року застосовують оливи з більшою в’язкістю,
а в холодний час — з меншою в’язкістю чи всесезонні оливи.

За ДСТУ 10541 — 78 випускають олії: М-8А, М-8Б1, М-8В1, М-8Г1,
М-6з/10Г1, М-12Г1. ДСТУ 8581—78 встановлює наступні марки моторних олив
для автотракторних дизелів: М-8В2, М-8Г2, М-8Г2к – зимового; М-10В2,
М-10Г3, М-10Г3к – літнього. У маркуванні моторних олив для дизелів є
буква «к», що вказує, що дана олива застосовується для дизелів типу
КамАЗ.

Список літератури:

Канарчук В.Є., Лудченко О.А., Чигиринець А.Д. Основи технічного
обслуговування і ремонту автомобілів: Підручник. – К.: Вища шк., 1994. –
(У 3-х кн.): Кн. 1: Теоретичні основи: Технологія. – 342 с; Кн. 2:
Організація, планування і управління. – 383 с; Кн. 3: Ремонт
автотранспортних засобів. – 599 с.

Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних
засобів автомобільного транспорту. – К.: Мінтранс України, 1998. -16 с.

Форнальчик Є.Ю., Оліскевнч М.С., Мастикаш ОЛ., Пельо Р.А. Технічна
експлуатація та надійність автомобілів: Навчальний посібник. – Львів:
Афіша, 2004.-492 с.

Положение о техническом обслуживании и ремонте лесозаготовительного
оборудования. – М.: ЦНИИМЗ, 1979. – 237 с.

Адамовський М. Г., Борис М. М. Експлуатація і ремонт лісозаготівельного
устаткування: Методичні вказівки, робоча програма і контрольні завдання
для студентів лісомеханічного і заочного факультетів. Львів: НЛТУУ,
2005. – 30 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020