.

Автоматизація у деревообробці (курсова)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
0 2492
Скачать документ

Курсова робота:

Автоматизація у деревообробці

Зміст

Загальна.

Вступ.

Опис і технічна характеристика технологічного процесу.

Вибір і обґрунтування видів прийняття методів контролю і регулювання
основних параметрів.

Вибір і обґрунтування вибору контрольно-вимірювальних приладів,
регуляторів і апаратури управління.

Розрахунково-технічна частина.

Опис об’єкту автоматизації.

Розрахунок автоматизуючих пристроїв.

3. Висновок.

І. Загальна частина

1.1. Вступ

Автоматизація вважається головним, найбільш перспективним напрямком у
розвитку промислового виробництва. Завдяки звільненню людини від
особистої участі у виробничих процесах, а також високої концентрації
основних операцій істотно поліпшуються умови праці й економічні
показники виробництва.

Автоматизація промислових виробництв неоднакова. Вона дає найбільший
ефект у виробництвах з масовим випуском продукції і порівняно
трудомісткими технологічними процесами.

Автоматизація виробничих процесів зв’язана з упровадженням ряду
автоматичних пристроїв. У масовому виробництві ці пристрої
спеціалізовані. У серійному виробництві приходиться користатися
універсальними автоматичними пристроями, що вимагають переналагодження ,
що викликає велику витрату непродуктивного часу. Тому в останні роки
велика увага приділяється «гнучкості» автоматичного устаткування, що
досягається шляхом широкого використання принципів агрегатування і
програмного керування, що спричиняє поступове ускладнення конструкцій.

Ускладнення устаткування, особливо в умовах високої концентрації
операцій, висуває проблему його надійності, що у деревообробці ще не
вирішена. Для її рішення вимагаються широко поставлені теоретичні,
експериментальні і виробничі дослідження.

Не менше значення для успішного розвитку автоматизації має вишукування і
впровадження нових матеріалів і нових конструкцій виробів, а також
прогресивних технологічних процесів.

Можливості сучасної автоматизації настільки зросли, що для найбільш
ефективного їхнього використання потрібно організаційна перебудова
виробництва.

Таким чином, успішний розвиток автоматизації забезпечується спільною
роботою конструкторів, технологів, проектувальників і організаторів
виробництва..

Автоматизація в деревообробному виробництві поширена ще недостатньо. У
значній мірі це порозумівається непідготовленістю до автоматизації
переважної частини процесів цього виробництва.

Планами розвитку народного господарства Радянського Союзу незмінно
передбачається все зростаюче збільшення випуску виробів деревообробної
промисловості. Значно збільшується випуск меблів, будівельних деталей,
тари, фанери, плит, сірників, музичних інструментів і т.п.

Збільшення обсягів деревообробного виробництва ґрунтується на широкому
впровадженні комплексної механізації

1.2. Опис і технічна характеристика технологічного процесу.

У даний час вважають, що всі операції по переміщуванню повинні бути
механізовані, а в ряді випадків автоматизовані. Рішення цього питання в
загальному вигляді досягається оснащенням робочої машини спеціальним
завантажувальним пристроєм (живильником), розвантажувальним
(укладальником) і при необхідності переміщувачами (мал. 1.1). Принцип
дії, схема, компонування і конструкція цих пристроїв можуть бути
різноманітними, тому що на них впливають конфігурація і розміри
оброблюваних деталей, тип машини, схема організації робочого місця, вид
приводу і т.д.

У залежності від тривалості дії без утручання людини
завантажувально-розвантажувальні пристрої розділяються на пристрої
короткочасної і довгострокової дії.

Пристрої короткочасної дії призначені для автоматичної зарядки
устаткування заготівлями чи укладання оброблених деталей від декількох
секунд до 1—2 хв, в залежності від продуктивності устаткування. Такі
пристрої часто називають напівавтоматичними.

Пристрої довгострокової дії призначені для автоматичного завантаження
заготівель чи укладання деталей протягом декількох хвилин і навіть
годин.

У залежності від наявності чи відсутності ємностей (нагромаджувачів) для
заготівель деталей, пристрої підрозділяються на дві групи: з
нагромаджувачами і без них. Пристрою з нагромаджувачами являють собою
механізми з ємністю для розміщення чи заготівель деталей. По способу
розміщення заготівель (чи деталей) ці пристрої підрозділяються на
бункерні, штабельні і магазинні.

Бункерними називають пристрої з неорієнтованим (довільним) розміщенням
заготівель деталей (навалом).

Штабельними називають пристрої з орієнтованим розміщенням заготівель
деталей у кілька рядів у виді штабеля.

Магазинними називають пристрої з орієнтованим розміщенням чи заготівель
деталей в один ряд і звичайно по висоті. Пристрої короткочасної дії в
більшості випадків магазинні, а довгострокового — магазинні, штабельні і
бункерні.

Завантажувальні і розвантажувальні пристрої без нагромаджувачів
призначаються тільки для завантаження (харчування) чи заготівель
укладання деталей і працюють разом з іншими транспортними чи
завантажувально-розвантажувальними пристроями, що мають нагромаджувачі.

З цих пристроїв у деревообробці застосовуються живильні столи до
чотирибічних повздошно-фрезерних верстатів.

Конструкція завантажувально-розвантажувальних пристроїв істотно залежить
від того, чи убудовані вони у верстат, тобто чи є вони одним з вузлів
верстата, чи являють собою окремі автономні пристрої. Магазинні
живильники короткочасної дії часто вбудовуються у верстати. Убудованими
виконують також бункерні живильники для завантаження малогабаритних
заготівель.

Автономні пристрої можуть бути виконані у виді стаціонарних пристроїв,
кожне з який постійно обслуговує тільки одну визначену машину, і у виді
пересувних, призначених для обслуговування декількох машин.

Укладальники мають багато загальних рис з джерелами, тому що виконують
ті ж дії, але в зворотному порядку. Це дозволяє користатися
універсальними «оборотними» конструкціями живильників-укладальників,
пристосованими для завантаження заготівель і укладання продукції.

1.3. Вибір і обґрунтування видів прийняття методів контролю і
регулювання основних параметрів.

У механізованому виробництві основні процеси механічної обробки деревини
виконуються на чи цілком частково механізованому устаткуванні.

Механізованим цілком називають устаткування, усі силові рухи якого
виконуються без участі людини. При роботі на ньому людина цілком
звільнена від операцій енергетичного потоку і виконує тільки операції
потоку інформації.

Напівмеханізованим називають устаткування, у якого механізована тільки
частина силових рухів. При роботі на такім устаткуванні людин виконує
частина операцій енергетичного потоку і всі операції потоку інформації.

У напівмеханізованому виробництві найбільшим поширенням користаються
найпростіші напівмеханізовані машини з ручною подачею матеріалу. У цих
машин механізований тільки головний рух.

Механічна обробка автоматизується за допомогою автоматичного
устаткування: автоматів і напівавтоматів.

Автоматами називають машини, що виконують без особистої участі людини
весь комплекс операцій обох потоків процесу — енергетичного й
інформації, необхідний для обробки деталей. При використанні більшості
автоматів роль людини зводиться тільки до періодичного завантаження
їхніми заготівлями і до спостереження за роботою. У новітніх автоматах
автоматизується також і завантаження заготівель.

Напівавтоматами називають машини, що виконують автоматично комплекс
операцій тільки в межах одного робочого циклу. Для наступного циклу з
черговою деталлю необхідний повторний пуск циклового механізму.
Робітник, що обслуговує напівавтомат, включає цикловий механізм, знімає
оброблену деталь і завантажує чергову заготівлю.

Поводження і технологічні можливості системи людина— машина в першу
чергу залежать від того, вона є рефлексною чи безрефлексною, тобто чи
реагує вона на протікання чи процесу ні.

На першій стадії механізації технологічних процесів найбільшим
поширенням користаються рефлексні механізовані системи, що реагують на
протікання процесу за допомогою робітника.

Рефлексність механізованої системи виявляється при роботі на
напівмеханізованих машинах, наприклад верстатах з ручною подачею.

Рефлексність системи людин — верстат з ручною подачею забезпечується
наявністю зворотних зв’язків від заготівлі, верстата і виробу, замкнутих
на людину (мал. 1.2, а), і особистою участю робітника в процесі. Умови
роботи такого верстата в значній мері залежать від дій робітника.
Оцінюючи властивості заготівлі, спостерігаючи за роботою верстата і
контролюючи якість отриманого продукту, вона може вести процес
оптимально, відповідно впливаючи на чи заготівлю верстат: забезпечувати
найкраще положення і ступінь притиску заготівлі, при необхідності
бракувати її, змінювати в широких межах для кожної ділянки заготівлі
швидкість подачі і т.д.

Мал. 1.2 Структурні схеми рефлексних і без рефлексних систем.

А.- рефлексна напівмеханічна, б – без рефлексна механічна. В- без
рефлексна автоматична. З – заготовка, ГД – головний рух, И – виріб, Н –
пристрій настройки, ДП – рух подачі, М – магазин

Застосування звичайних верстатів з механізованою подачею позбавляє
систему рефлексності. Людина разом з механізованим верстатом тепер
утворить більш низьку по класі безрефлексну систему, що не реагує на
умови процесу (мал. 1.2,б). Зворотні зв’язки від заготівлі, верстата і
виробу як і раніше замкнуті на людину, але людина вже не може
безпосередньо впливати на умови обробки кожної окремої заготівлі, а
керує ходом процесу епізодично, за допомогою відповідних настроювальних
механізмів. Однак у цій системі у випадку ручної заготовки оператор
впливає на хід процесу, наприклад змінює орієнтацію заготовок, бракує їх
, іт.д.

При роботі на звичайних циклових автоматах, що є характерним
устаткуванням початкової фази автоматизації, оператор разом з автоматом
утворить безрефлексну автоматичну систему (мал. 1.2.,в). Вона працює так
само, як і попередня, тобто не забезпечує оптимального ходу процесу для
кожної заготівлі. У даному випадку оператор звільнений від особистої
участі в процесі. У зв’язку з цим його вплив на хід обробки кожної
окремої заготівлі втрачається цілком.

Перехід від рефлексних виробничих систем за участю людини до
безрефлексного (особливо до автоматичного) полегшив умови і підвищив
продуктивність праці. Однак були пред’явлені підвищені вимоги до
заготівлі, до верстата, і звичайно, до організації виробництва.

Для більш високої стадії розвитку автоматизації характерне прагнення
звільнитися від підвищених вимог до процесу, пред’явлених безрефлексними
автоматами. Це досягається впровадженням рефлексних автоматів, що
реагують на виробничий процес, тобто систем автоматичного регулювання.

Концентрація операцій

На початковій стадії механізації й автоматизації в промисловому
виробництві найбільшим поширенням користалися одноопераційні машини.
Вони відрізнялися простотою конструкції, швидким переналагодженням і
можливістю використання в різноманітних випадках виробництва. Однак
одноопераційні машини малопроизводительны; крім того, у великому
виробництві вони істотно ускладнювали керування сильно диференційованим
процесом. Усе це вже давно викликало прагнення до концентрації операцій
на одній машині. Використання багатоопераційних машин не тільки знижує
трудомісткість виготовлення продукції, але і спрощує організацію
виробництва.

Концентрація операцій досягається багатошпиндельною
(багатоінструментальна) і багатоопозиційною обробкою.

Багатошпиндельною (багатоінструментальною) називають одночасну обробку
деталі відразу декількома інструментами, установленими на різних
шпинделях в одній позиції обробки. Типовий приклад такої обробки — різні
багатопильні, кругопильні верстати, двох-, трьох- і чотирибічні
повздошно-фрезерні, багатошпиндельні свердлильні і т.д. Ясно, що в
результаті такої концентрації різальних інструментів продуктивність
верстата зростає. Якщо операції, виконувані кожним шпинделем, однакові,
збільшення числа шпинделів у п раз при тих же режимах обробки і часу
неодружених ходів збільшує циклову продуктивність машини в п раз.

Багатошпиндельна однопознційна обробка доцільна тільки при одночасному
виконанні операцій на деталі. Якщо по яких-небудь розуміннях потрібно
послідовне виконання операції різними чи шпинделями якщо всі шпинделі не
можуть бути розміщені в одній позиції обробки, однопозиційну обробку
заміняють багатоопозиційною.

Многопозиционной називається одночасна обробка декількох деталей
декількома інструментами в різних позиціях. Таким чином, при
многопозиционной обробці концентрація обробки підвищується шляхом
перетворення однопозиційної машини в многопозиционную, що складається з
ряду технологічних агрегатів.

Багатопозиційна обробка виконується трьома видами агрегатировання машин;
послідовним рівнобіжним і паралельно-послідовної (змішаним ).

1.4 Вибір і обґрунтування вибору контрольно-вимірювальних приладів,
регуляторів і апаратури управління.

Бункерні живильники. Бункерні живильні пристрої застосовують звичайно як
засобу довгострокового харчування машини заготуваннями. Бункер являє
собою ємність для розміщення у досить великої кількості заготівель,
величина якого п визначається відношенням інтервалу Т3 часи між
завантаженнями повної ємності бункера до циклового часу Тц обробки
деталі:

— коефіцієнт запасу, що враховує можливість відхилення інтервалу Тз.

Бункерні живильники застосовуються для завантаження малогабаритних
деталей: олівців, котушок, сірників і т.д.

Штабельні живильники. Ці пристрої призначені для поштучної видачі
заготівель зі штабеля. Вони широко застосовуються в сучасних потокових
виробництвах на первинних ділянках технологічних процесів: поперечного
чи подовжнього розкрою, подовжнього фрезерування матеріалу і т.п. У
деревообробці одержали поширення штабельні живильники з вертикальним і
похилим ліфтами і без ліфта, з транспортером на підлозі.

Живильник з вертикальним ліфтом звичайно застосовують при укладанні
матеріалу у штабель зі шпациями . Такий штабель установлений на
платформі ліфта. Над штабелем маються ланцюгові живильники з шипами
упорами. При їхньому переміщенні в напрямку стрілки верхній шар
матеріалу надходить до роликів подовжнього транспортера , а шпації до
роликів. На подовжньому транспортері матеріал переміщається по стрілці .

Живильник з похилим ліфтом більш зручний, тому що він не вимагає
напрямку, необхідного для живильника з вертикальним ліфтом.

Під час роботи ліфт знаходиться в похилому положенні, у зв’язку з чим
верхній шар матеріалу зсковзує по стрілці на поперечний приводний
транспортер, а з його по стрілці на ролик подовжнього транспортера.
Поступове розвантаження ліфта здійснюється підйомом його платформи
гідроциліндром .

Поворот ліфта у вертикальне неробоче положення виробляється
гідроциліндром. Коли ліфт знаходиться в цьому положенні і його платформа
опущена, завантажується черговий штабель заготівлі приводом на землі –
рольгангом.

Живильник з земельним транспортером ПА-3 (ВНИИДМаш) призначений для
завантаження брусків, планок на повздошно-обробні прохідні верстати.

Пакет заготівель автонавантажувачем чи іншим транспортним засобом
укладається на ланцюговий земельний транспортер. Коли транспортер
включений, пакет заготівель переміщається в напрямку стрілки , при цьому
його передній край розвалюється і заготівлі скидаються в ємність,
утворену похилою площиною і ланцюгами похилого елеватора. Захоплення
ланцюгів цього елеватора захоплюють заготівлі і транспортують їх у
напрямку стрілки зі швидкістю до горизонтального столу з ремінними
прискорювачами транспортерами. Ці транспортери подають заготівлі по
стрілці зі швидкістю до направляючого лінійці, паралельно який зі
швидкістю переміщаються ланцюги подовжні завантажувальні транспортери.
Коли черговий упор цього транспортера підійде до торця заготівлі, вона
почне завантажуватися у верстат у напрямку стрілки Г и далі буде
проходити через верстат зі швидкістю подачі верстата Агрегати
автоджерела приводяться в дію трьома окремими приводами: приводом
наземного транспортера; приводом похилого елеватора і ремінного
прискорювального транспортера і приводом ланцюгового завантажувального
транспортера.

Живильник обладнаний ще одним фотоелементом, що контролює правильну
орієнтацію заготівель на захопленнях елеватора. При неправильній
орієнтації фотореле видає команду електромагнітному скидачу на видалення
такої заготівлі.

Живильником можна завантажувати заготівлі довжиною від 400 до 2000 м,
шириною від 30 до 150 мм, товщиною від 30 до 60 мм у верстат зі
швидкістю подачі від 10 до 40 м/хв.

Магазинні живильники призматичних і циліндричних заготівель

Магазинні живильники в деревообробці одержали найбільш широке поширення.
Їхній пристрій насамперед залежить від схеми видачі заготівлі з
магазина. В автоматизованих

переміщуваним штовхальником хід якого трохи більше відстані від
магазина до приводних валів живильника. У деяких живильників замість
штовхальника застосовують безупинно рухається тяговий орган з упорами
(ланцюг, ремені) чи навіть без упорів, наприклад рифлену гумову стрічку,
чи орган, що діє на бічну крайку.

Перевага магазинів з нижнім розвантаженням полягає в можливості
невпинної роботи автомата, оскільки магазин поповнюється зверху під час
розвантаження.

Схема застосовується в живильниках, призначених для завантаження щитів у
механізми верстатів, що подають, не перешкоджаючому горизонтальному
завантаженню (вальцьові, гусеничні й ін.). Тому що рівень розвантаження
повинний зберігатися постійним, ці живильники обладнаються піднімальним
механізмом , піднімаючий пакет після вивантаження кожної заготівлі на
її товщину.

Схеми, застосовуються в живильниках для завантаження заготівель (часто
щитів) на ланцюгові органи, що подають, з упорами . Для захоплення
листового матеріалу використовуються вакуум-присоси, а для щитів
користаються також бічними захопленнями.

Крім схеми, на конструктивний пристрій живильника впливає вид його дії:
короткочасна чи довгострокове, форма і розміри матеріалу, що
завантажується, і напрямок його видачі — подовжнє чи поперечне. По цих
ознаках магазинні живильники можна класифікувати відповідно до схеми.

До деталей призматичної форми відносяться дошки, бруски і планки. До
циліндричних деталей можна віднести круглі ціпки, колоди, чураки й
округлі деталі неправильної форми.

Магазинні живильники поперечної видачі деталей. Ці “магазини призначені
для завантаження заготівель на поперечно-обробні прохідні верстати,
наприклад пильні і шипорезно-рамні, а також на верстати позиційної
обробки: свердлильні, фрезерні, токарські, лущильні, лентові й ін.

Живильник працює разом з механізмом, що подає, (конвеєром) того
верстата, на якому він установлений.

Нижня з заготівель магазина спирається на направляючі , розташовані на
невелику величину вище рівня ланок конвеєра . Завдяки цьому заготівля
вивантажується з магазина тільки після захоплення її упорами ланок
конвеєра. Регулювання магазина на висоту заготівлі виробляється
переміщенням щитка ; при цьому розмір повинний бути на 3—5 мм більше .
Крок між упорами повинний забезпечувати надійне укладання заготівель на
напрямні.

Схема живильника з вивантаженням заготівель ніжок стільців з магазина за
допомогою штовхальників. Штовхальники приводяться в
зворотно-поступальний рух від пневмоцилиндру. Для регулювання товщини
штовхальників по висоті пневмоцилиндр змонтований на кронштейні із
гвинтовим механізмом настроювання. Магазин змонтований на колонках .
Кріплення косинців магазина здійснено через серги і валики. Це
дозволяє набудовувати магазин на розмір заготівель у широких межах і
пристосовувати його для використання на різних верстатах.

Заготівлі утримуються в магазинах відсікачем, що діє від пневматичного
циліндра. Коли шток циліндра переміщений у напрямку стрілки , чергова
заготівля подається на лінію центрів і зажимаєтся бабкою . Наприкінці
зворотного руху штока по стрілці чергова заготівля, рухаючи по стрілці,
западає в відсічник і виявляється підготовленої до завантаження.
Завантаження почнеться після того, як оброблена деталь скотиться по
вузлах у напрямку стрілки в тару. Для настроювання магазина маються
направляючі і болти .

Пристрій для завантаження чураків у лущильний верстат. Чураки
накопичуються на ланцюгових транспортерах рухаються по стрілках . При
повороті за допомогою пневматичного циліндра відсічника на осі по
стрілці в його западає черговий чурак . Для передачі чурака з
відсічника у верстаті мається захоплення. При повороті його
пневмоцилиндром щодо осі по стрілці і повороті відсічника по стрілці
чурак перевалюється в захоплення. Поворотом захоплення по стрілці і
включенням пневмоцилиндра чурак уводять на лінію центрів верстата.
Центрування чурака виробляється системою клинів , захоплення, керованих
пневмоциліндром.

Розрахунково-технічна частина.

2.1. Опис об’єкту автоматизації

Магазинні живильники подовжньої видачі деталей. Ці живильники призначені
для харчування повздошно-обробних верстатів короткими брусковими
деталями, звичайно довжиною від 300 до 1000 мм. Вони знайшли широке
поширення в якості вбудованих і автономних пристроїв чотирибічних
повздошно-фрезерних верстатів.

Мал.. 2.1. Схеми конвеєрних магазинних живильників.

а.- з ланцюговим транспортером, б- з стрічковим конвеєром

Найбільше поширення одержали конвеєрні магазини, зі штовхальниками і
дискові.

Принципові схеми конвеєрних магазинних живильників приведені на мал.
2.1.

На мал..2.1, а показана схема пристрою для подовжньої видачі заготівель
ланцюговим транспортером 1, постаченим упорами 2, за допомогою яких
нижня заготівля 5 вивантажується з магазина 4 і подається до приводних
валами 3 чи пристрої машини.

Число упорів на транспортері залишається незмінним для заготівель усіх
розмірів, тому кількість заготівель, подаваних в одиницю часу,
регулюється в залежності від їхньої довжини шляхом зміни швидкості
транспортера. Щоб заготівлі подавалися без межторцових розривів,
швидкість транспортера повинна трохи перевищувати швидкість механізму
верстата, що подає.

Якщо орган, що подає, що забезпечує швидкість U подачі, знаходиться на
відстані S від переднього торця заготівлі в магазині, швидкість U
живильника можна визначити з наступного нерівності:

де а — відстань між упорами ланцюга живильника;

l — довжина заготівлі;

.)

через К, одержимо

На мал. 2.1 б приведена схема завантажувального пристрою того ж
призначення, але зі стрічковим конвеєром без упорів. Тут нижня заготівля
захоплюється завдяки тому, що коефіцієнт тертя заготівлі об стрічку
конвеєра перевищує коефіцієнт тертя деревини об деревину. З цією метою
конвеєр звичайно роблять гумовим з гофрой чи виступами, що частково
упираються в торець заготівлі.

Схематичний загальний вид автономного живильника короткочасної дії,
спроектованого за схемою мал. 2.1, а, приведений на мал. 2.1 (модель ТБ
ВНИИДМаш).

Пакет заготівель завантажується в магазин 1 (мал. 2.1, а). Нижня
заготівля подається на верстат ланцюговим транспортером 2, що
приводиться в рух зірочкою. На ланках ланцюга є упори, взаємодіючі з
заготівлями. Зміна швидкості транспортера виробляється за допомогою
коробки швидкостей 3 редуктори.

Для вирівнювання швидкостей після з’єднання торців редуктор обладнаний
фрикційною муфтою. Привід живильника здійснений від електродвигуна.
Варіант використання такого живильника (для завантаження чотирибічного
повздошно-фрезерного верстата) разом з поворотним транспортером.
Заготівлі, що завантажуються в магазин живильники, обробляються на
верстаті. Оброблена деталь по похилій площині звалюється на поворотний
транспортер і повертається до робітника. Робоче місце повинне бути
обладнане зручно розташованими ємностями з заготівлями і продукцією.
Використовувати цей варіант можна для обробки деталей довжиною 0,5— 0,8
м при невеликій швидкості подачі (до 12—16 м/хв).

Магазинні живильники зі штовхальниками застосовуються для тих же цілей.
Схеми таких живильників, призначених для подовжньої видачі брусків за
допомогою кулісного механізму і пневматичних приводів.

У застарілих магазинів з, кулісним механізмом заготівлі, що закладаються
пакетом у магазин по однієї подаються до живильного механізму верстата
за допомогою штовхальника, що робить зворотно-поступальні рухи.
Штовхальник через сергу зв’язаний з хитною кулісою. Хитання куліси
здійснюється кривошипом .

Схема магазинного живильника, обладнаного пневматичним однопозиційним
штовхальником. Стиснуте повітря з магістралі подається до золотника і
далі в циліндр. Його шток зі штовхальником виштовхує заготівлю з
магазина на величину до завантаження в органи і механізми, що подає.
Керування золотником виробляється від електромагніта. Схема магазинного
живильного пристрою з пневматичним багатопозиційним (штанговим)
механізмом видачі заготівель з магазина. Штанговий механізм складається
зі штанг зі штовхальником і пружними шарнірними упорами. Штанги роблять
зворотно-поступальні рухи від пневмоцилиндру. Замість шарнірних упорів,
що опускаються, застосовують також жорстко зв’язані зі штангою, але що
опускаються і піднімаються (крокові) чи поворотні упори.

Штанговий механізм магазину одночасно механізмом переносу заготівель з
однієї позиції в іншу.

Магазинні живильники з захопленнями обладнані спеціальними захопленнями,
за допомогою яких деталь видається з магазину до механізму подачі. У
новітніх пристроїв захоплення звичайно являють собою загострену металеву
гребінку, впроваджувану в деталь пневмоцилиндром і переміщувану уздовж
роликів по стрілці за допомогою другого пневмоцилиндру.

Магазинні живильники з дисками відрізняються тим, що органи, що
подають, їх виконуються у виді зубцюватих дисків і впливають на нижню
заготівлю не з боку пластини, а з боку крайки. Схема убудованого
живильника такого роду для вивантаження заготівель з магазину подачі їх
до гусеничного механізму подачі паркетно-фрезерні верстати. Живильник
обладнаний двома зубцюватими дисками: цільним з вирізами. Останній
розташований у зоні впливу на крайку нижньої заготівлі. Вирізи на цьому
диску зроблені для того, щоб не перешкоджати опусканню чергової
заготівлі на настановну поверхню магазину після вивантаження нижньої
заготівлі. Обидва диски обертаються в напрямку стрілок від
електродвигуна, приєднаного через варіатор-редуктор. Щоб не утворювалося
зазорів між торцями заготівель, швидкість диска з вирізами трохи більше
швидкості цільного диска. Приводний вузол живильника виконаний у виді
блоку, переміщуваного на направляючих . Це переміщення здійснюється
рукояткою для настроювання на ширину заготівель і пружинами, що
знаходяться усередині блоку, (чи пневмоцилиндром) для притиску дисків до
заготівлі. Для полегшення вивантаження заготівлі з магазина протилежна
дискам крайка заготівель спирається на обертові ролики.

Автономні живильники такого роду улаштовані аналогічно, але мають
самостійну станину і привід від мотора-редуктора-варіатора, що дозволяє
досягти необхідної швидкості видачі заготівлі з магазину.

До важливих особливостей магазинних живильників із зубцюватими
^дисками відноситься можливість завантаження заготівель різної довжини.

2.2. Розрахунок автоматизуючих пристроїв

Приклад розрахунку автоматичної верстатної лінії обробки брусків.
Допустимо, що річна програма випуску брусків (шт.) на лінії складає:

Брусків А довжиною 1 м кожний ……………………………. 400000

» Б » 1,2 м » ………..………………….. 200000

» В » 1,85 м » …………………………….. 200000

Загальний коефіцієнт використання лінії за часом можна визначити
виходячи з наступних значень коефіцієнтів утрати часу:

= 0,05

= 0,03

= 0,02

= 0,05

= 0,10

= 0,08

Тоді

=1—(0,05+0,03+0,02+0,05+0,10+0,08)=0,67.

При роботі в одну зміну (7 год) річний номінальний фонд часу FH=2093год,

Ритм роботи при обробці брусків А

,

де К1 і К2 — коефіцієнти відносини ритмів оброблюваних деталей.

Відповідно до технологічного процесу бруски повинні оброблятися на
фуговальному, чотирибічному фрезерному і шипорізному верстатах, що
компонують послідовно. Лімітним можна вважати чотирибічний фрезерний
верстат. Для нього ритм обробки брусків однакового перетину прямо
пропорційний їхній довжині:

Звідси

швидкість подачі .

Ритм роботи при обробці брусків Б

Ритм при обробці брусків В

Приймемо розрахункову продуктивність шипорізного верстаті на 5% більше
продуктивності продовольчо-фрейзерного. Тоді число деталей, що
виготовляються шипорізним станком при обробці брусків А.

Якщо відстань між упорами а=0,22 м, швидкість подачі шипорізного
верстаті при обробці брусків А

Продуктивність і швидкість подачі при обробці брусків Б і В

.

Мал. 1.1 Класифікація пристроїв операцій по переміщуванню.

Механізми операцій по переміщенню

Загруз очно-розвантажувальні пристрої

Пристрої між операційних переміщень

Довготривалі дії

Короткотривалі дії

викідники

переміщувачі

перегрузчики

кантовники

транспортери

З нагромаджувачами

деталей

Без нагромаджувачів заготівок (деталей)

бункерні

штабельні

магазинні

Джерельні столи

візки

Завантажувачі і розвантажувачі

вмонтовані

автономні

вмонтовані

автономні

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019