Курсовий проект
Автоматизація процесів піднімання вантажів. Автоматичне керування
ліфтами.
1. Загальна частина.
Вступ
Ліфти використовуються для вертикального переміщення пасажирів та
вантажів, а підйомники – для переміщення вантажів з шахт або для
переміщення пасажирів по нахиленому шляху. Оскільки підйомники не
являються типовими загально промисловими механізмами, найбільша увага
приділяється однокабінним ліфтам.
Основними елементами однокабінних ліфтів являються кабіна,
Підйомна лебідка(при наявності редуктора), канати, противага(контр
вантаж), електродвигун, гальмуючий пристрій і прилади керування.
Живлення двигуна дверей і вентиляторів, освітлення кабіни, зв’язок
приладів керування і сигналізації з яке знаходиться не в кабіні,
обладнанням, тролеями.
Рис.1.1 Кінематична схема швидкісного пасажирського ліфта
Однокабінні ліфти бувають пасажирські, вантажні, вантажопасажирські
та ін.
Пасажирські ліфти отримали найбільше поширення в житлових і службових
будинках, більшою ніж 5 поверхів. Так наприклад в Чикаго 110-поверховий
хмарочос висотою 443 м, обслуговується 103 ліфтами і 18 ескалаторами.
Загальний вид пасажирського електричного ліфта приведений на
мал.1.1, де 7 – станція управління, 2 – обмежувач швидкості, 3 –
механізм відкриття дверей, 4 – двері кабіни, 5-підлога кабіни, 6-
підлога поверхового майданчика, 7- двері шахти, 8- канат обмежувача
швидкості, 9 – натягач, 10 – пріямок, 11 – буфер, 72 – противага, 13 –
спрямовуючі противаги, 14 – спрямовуючі кабіни, 75 – шахта, 16 –
черевики, 77 – відведення, 18- кабіна, 19 – ловець, 20- підвіска, 27 –
підйомні канати, 22 – підйомний механізм, 23 – машинне приміщення.
Характеристики ліфтів встановлені відповідними стандартами:
звичайних пасажирських ліфтів – ГОСТ 5746-67, швидкісних – ГОСТ
13023-67, вантажних загального призначення – ГОСТ 8828-75 та ін. В
залежності від кількості поверхів будинків і прийнятого за норму
допустимого часу чекання, розрахункові швидкості руху кабіни
пасажирських ліфтів по стандартизації СЕВ можуть бути від 0,5 до 5,6
м/с, а в деяких випадках і до 9 м/с.
При цьому ліфти розділяють на 4 види: тихохідні (0,5…0,65 м/с),
швидкохідні (1,0…1,5 м/с), швидкісні (2,0…2,5 м/с) і високошвидкісні
(3,5…5 м/с і вище).
Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Грузові ліфти, в залежності від вантажопідйомності (від 320 до 2000 кг),
по тій же стандартизації можуть мати швидкість руху від 0,25 до 2 м/с, а
при вантажопідйомності 3200 і 5000 кг – до 0,5 м/с.
Однокабінні ліфти можуть бути як безредукторні (електродвигун
безпосередньо з’єднаний з канатоведучим шківом ), так і редукторні, коли
електродвигун і канатоведучий шків з’єднані між собою через редуктор.
Без редукторний привід порівняно з редукторним більш надійний, мало
шумний і застосовується головним чином в швидкісних і високошвидкісних
ліфтах з тихохідними двигунами.
Сучасні пасажирські і вантажопасажирські ліфти виконуються з
противагою – контрвантажем, маса якого вибирається такою, щоб він
зрівноважував масу підйомної кабіни і тягового каната, а також частину
підйомного вантажа:
, (1.1)
=0,4…0,6 – коефіцієнт рівноваги.
Однак остаточну масу противаги треба приймати з умов отримання
оптимальної діаграми неврівноваженості, при якій абсолютні значення
неврівноваженості при верхній і нижній відмітці зупинки кабіни,
приблизно однакові. В цьому випадку необхідна встановлена потужність
двигуна буде найменшою. Крім цього ліфти при висоті більше 50 м іноді
постачаються урівноважуючими канатами. Високі вимоги безпеки
користування ліфтом викликають необхідність застосування спеціального
механічного обладнання, діючого при різному виді пошкоджень і аварій. На
валу двигуна знаходиться
електромеханічний прилад, який загальмовує привід при знятті напруги з
двигуна як при нормальній роботі, так і в аварійних режимах. Важливою
конструктивною частиною в кабіні є підлога, яка може бути рухомою або
нерухомою. Перший варіант виконання застосовується для здійснення
контролю заповнення кабіни і відключення кола зовнішніх викликів при
вході пасажирів у кабіну. Перемикаючий прилад рухомої підлоги має
спрацьовувати при масі більш ніж 15 кг. Нерухома підлога зустрічається а
ліфтах, в яких передбачено автоматичне відкривання дверей. В цьому
випадку привід дверей має спеціальну конструкцію, яка забезпечує
безпечне користування ліфтом.
Спеціальними приладами, які оберігають кабіну і противагу від
удару у підлогу шати при відмові роботи кінцевих вимикачів, являються
гідравлічні буфера, на які сідає кабіна і противага. Застосовуються
гідравлічні і зовнішні буфера. Останні встановлюються при відносно
невеликих швидкостях руху. При тиску на верхню частину буфера всередині
нього масло із одного резервуара перетікає в другий, в результаті чого
удар пом’якшується. Посадка кабіни на буфера відбувається дуже рідко.
При обриві канатів і перевищення швидкості спрацьовують спеціальні
піймачі, які встановлені в нижній частині конструкції кабіни.
1.2 Опис і технічна характеристика технологічного процесу.
В якості прикладу, який відображає основні властивості схем
керування ліфтами, розглянемо схему керування одним ліфтом без попутних
зупинок.
Ліфт обслуговує 4 поверхи, в якості виконавчого двигуна тут
використаний
Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
двигун М. Включення на малу (Мл) або велику (В) частоту обертання
двигуна проводиться відповідними контакторами Мл і В. Напрямок обертання
двигуна визначається контакторами В і Н, уповільнення – додатковим
резистором R, гальмування – електромагнітним гальмом ЕГ. В якості
поверхових перемикачів використані безконтактні безконтактні індуктивні
датчики(ДТС, ДТОВ і ДТОН), які включені послідовно з котушками реле(РИС,
РИТОВ, РИТОН). Датчики ДТС служать для включення привода ліфта на високу
частоту обертання і подачі імпульса на його уповільнення, а датчики ДТОВ
і ДТОН передбачені для точної зупинки ліфта на рівні підлоги
відповідного поверху і розміщені на кабіні; магнітні шунти для них
встановлюються в стволі шахти.
Призначення інших елементів схеми і її роботу розглянемо на
прикладі
переміщення кабіни з пасажирами з 1-го на 3-й поверх, розраховуючи при
цьому, що автомат А. розділював Р і кінцеві вимикачі КВ, які обмежують
хід кабіни вверх і вниз в аварійних режимах, замкнуті, а кабіна
знаходиться на першому поверсі. В цьому випадку котушки реле РИС, крім
реле першого поверху, обтікаються номінальним струмом. При натисканні
кнопки „3-й поверх” утворюється наступне електричне коло: фаза мережі –
полюс розділювача Р – запобіжник 3 – кінцевий вимикач КВ – кнопка „Стоп”
– блокування дверей шахти Дв1…Дв4 – контакти натягування каната КК –
кінцевий вимикач піймача, КЛ – дверні вимикачі кабіни ДК- контакти
кнопки „Стоп” – розмикаючий блок-контакт Н – котушка реле РУВ –
замикаючі контакти реле РИС4 і РИСЗ (котушки цих реле обтікаються
струмом) – котушка поверхневого реле ЄРЗ – кнопка „3-й поверх” –
розмикаючі блокконтакти контакторів У, В, Н – кінцевий вимикач КВ –
запобіжник 3 – полюс рочділювача Р – фаза мережі.
Після спрацювання реле РУВ і ЄРЗ включаються контактор руху вперед В,
контактор швидкого руху Ш (по колу котушки Ш – блок контакт Мл – вимикач
великої частоти обертання ВВ – контакти реле РИС4 і ЄРЗ). При замиканні
контактів В і Ш двигун підключається до мережі, включаються контактор Г,
який розторможує канатоведучий шків, і контактор відводу КВ, який
вмикає електромагніт відводу МВ і підготовлює до включення коло котушки
контактора малої частоти обертання Мл. Відвід втягується, звільнюючи
важіль замка, і кабіна приходить в рух.
При підході кабіни до третього поверху феромагнітний шунт замикає
котушку датчика ДТСЗ, її опір збільшується і реле РИСЗ відпадає,
вимикаючи реле ЄРЗ і РУВ. В результаті цього контактор Ш відпадає,
замикаючи свій контакт, вмикає контактор малої частоти обертання Мл, а
контактор В залишається ввімкненим, так як під час руху кабіни ще не
замкнуте магнітне коло датчика точної зупинки вверх, тому і контакт
РИТОВ ще не розімкнений. Двигун приторможує до малої частоти обертання,
працюючи в генераторному режимі із введеним в одну фазу статора
резистором К. Тривалість часу гальмування задається маятниковим реле РМ,
який працює при включенні контактора Мл. Як тільки підлога кабіни
вирівнюється з підлогою поверхового перекриття, магнітний шунт замикає
магнітне коло котушки датчика точної зупинки ДТОВ, реле РИТОВ відпадає і
відбувається відключення контакторів В, потім КВ і, нарешті, Мл. В
результаті двигун і гальмівний електромагніт відключаються від мережі,
накладається
Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
механічне гальмо і кабіна зупиняться.
Для того, щоб отримати збиральну схему управління ліфтом з
попутними зупинками тільки при опусканні кабіни або повністю збиральну
схему, тобто при попутних зупинках під час руху кабіни вверх і вниз,
необхідно в схему ввести деякі доповнення. Наприклад, в схемі з дво
швидкісними двигунами, індуктивні датчики ІД, реле РИС і кнопки виклику
і команд на кожному поверсі включаються так, як показано на схемі „Схема
доповнення до збиральних схем управління ліфтом(для одного поверху)”.
В схемі з попутними зупинками, при опусканні кабіни виклики і
команди
подаються роздільними залипаючими кнопками і тому можуть регіструватись
в любий час, а передаватись в схему зразу же, крім періоду руху кабіни з
пасажирами вверх, коли шина живлення контактів передачі викликів в
виконавчу схему підключається вибраними контактами від плюсової шини.
) кабіни, контакти блокуючих реле напрямку РБВ і РБН з’єднані з
контактами виборчою секціонованого кола виконавчої схеми.
В схемах „Принципова схема управління одним ліфтом без попутних
зупинок” і „Схема доповнення до збиральних схем управління ліфтом(для
одного поверху)”, при відсутності кабіни на поверсі, котушки
індуктивного датчика ІД і реле РИС збуджені. Тому при натисненні кнопки
команди КК або виклику КВ (вони утримуються в включеному вигляді
утримуючими магнітами УМ до тих лір, поки їх не зашунтують контакти
дверей шахти даного поверху ДШ) утворюється коло, яке включає в себе
реле управління вверх РУВ, якщо поверх призначення вище поверху стоянки
кабіни, або реле управління вниз РУН. якщо поверх призначення нижче
стоянки кабіни. Після прибуття кабіни на поверх виклику
обезструмлюється індуктивний датчик ІД вимикається реле РИС. Розмикаючи
свої контакти, які вимикають реле РУВ або РУН і лампу ЛС (кабіна
зупиняється), а замиканням контакту РИС4 готується коло для виконання
команди, яка поступає з кабіни.
В повній збиральній схемі, секціоноване контактами РИС1 і РИС2
коло, на поверсі стоянки кабіни, розривається не тільки цими контактами,
але й
контактами реле блокування вверх РБВ або вниз РБН, а викликові кола
підйому, спуску і кола команд відокремлюються один від одного
розділюючими діодами Д1…Д2. Перед натисненням кнопки виклику або
команди, якщо напрямок руху кабіни ще не вибрано, всі контакти в колі
вибору напрямку замкнені, крім контактів РИС4 на поверсі стоянки кабіни.
Тому при натисненні одної з цих кнопок сигнали викликів з
поверхів, розміщених вище поверху стоянки кабіни, підключаються до
котушки реле РУН, а сигнали викликів з поверхів нижче стоянки кабіни
включають реле РУВ. Після вибору напрямку одночасно з реле РУВ або РУН
вмикається одне із реле блокування протилежного напрямку РБВ або РБН,
які розривають своїми контактами вихід через секційне коло сигналів
виклику не попутного напрямку.
В схемі з попутними зупинками, для опускання пасажирів кабіна без
зупинок проходить до самого вищого поверху виклику і потім
опускається з
Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
попутними зупинками, а в повній збиральній схемі управління, при
необхідності підйому пасажирці кабіна проходить до самого нижчого
поверху виклику, після чого піднімається з попутними зупинками. В
розглянутих схемах копірприлади-селектори виконані на релейних
елементах. Поряд з цим застосовуються і інші копірприлади: кулачкові,
фотоелектричні, щіточні неперервного слідкування, кроковім на статичних
елементах і т.д.
При невеликих пасажиропотоках в одному холі встановлюють
декілька ліфтів, які для підвищення комфортності і поліпшення
електроенергетичних показників мають об’єднане парне або групове
керування. Кількість ліфтів, з’єднаних в групи, зазвичай не перевищує
чотирьох, а частіше трьох, хоча відомі системи, які містять у групі до
восьми ліфтів. При груповому керуванні зазвичай розрізняють три основних
режими роботи ліфтів: пік підйому, пік спуску і зрівноважений рух в обох
напрямках. Включення ліфтів на той чи інший режим здійснюється
диспетчером або автоматичним запрограмованим таймером який
встановлюється на кожну групу ліфтів, В високих будівлях кожна група
ліфтів закріплюються для обслуговування визначеної зони поверхів, інші
поверхи нею не обслуговуються.
При наявності декількох ліфтів в групі, обслуговуючих одну зону
або невисоку будівлю, в цілях підвищення середньої швидкості руху шляхом
зменшення числа зупинок, окремі ліфти можуть виділятись для
обслуговування парних і непарних поверхів.
Для здійснення парного або групового керування ліфтами, схеми
керування ними мають бути збиральними, а виклики їз кожного поверху в
обох напрямках мають регіструватись окремо в кожному напрямку
відповідними запам’ятовуючими приладами, які містять реле, транзистори
і г. д. В якості прикладу, відображуючого специфіку роботи при парному
керуванні ліфтами з додатковим реле стоянки першого ліфта 1РС і другого
ліфта 2РС. Розглянемо схему „Частина принципової схеми парного керування
ліфтами”. В цьому випадку кабіна, яка опустилася з пасажирами на перший
поверх, не відповідає на виклики з інших поверхів і очікує пасажирів.
Якщо ж кабіни на першому поверсі немає, то піднята по команді і
звільнена кабіна автоматично направляється на перший поверх, а при
спуску другої кабіни або її стоянці остання залишається на поверсі
закінчення рейсу або направляється до центру навантаження і
використовується для роботи по викликах в основному напрямку
опускання.
Реле стоянки кабіни на першому поверсі 1РС1 або 2РС1 включається
після прибуття кабіни па перший поверх від кінцевого вимикача 1КВН або
2КВН (встановлюються в шахтах на копірприладі). Ці реле
взаємо-заблоковані, Тому включення одного з них вказує на те, що дана
кабіна прибула на перший поверх раніше іншої, В цьому випадку реле 1РС1
або 2РС1своїм замикаючим контактом включає сигнальну лампу ЛС, а
розмикаючим – розриває викликане коло свого ліфта, вимикаючи виклик на
час стоянки кабіни на першому поверсі.
При відході кабіни з першого поверху її сигнальна лампа ЛС гасне,
живлення викликових кіл цього ліфів після звільнення кабіни зразу ж
підновлюється, а після приходу кабіни другого ліфта на перший поверх
включається її реле РС. Ця кабіна залишається стояти на першому поверсі
в очікуванні пасажирів (про що сигналізує
Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
її сигнальна лампа ЛС). При звільненні, піднятої по команді, кабіни і
відсутності викликів в схему подасться сигнал, який включає розмикаючими
контактами кінцевого вимикача 1КВН або 2КВН реле 1РУН або 2РУВ котушки
реле 1РУН або 2РУВ, і кабіна направляється на перший поверх і т,д.
Прилади керування двигунами типових ліфтів при одиночному, парному і
груповому керуваннях розташовується на типових панелях, станціях і
блокад керування, які встановлюються в машинних приміщеннях.
Рух кабіни пасажирського ліфта відбувається по оптимальному
законі, якщо ліфт забезпечує максимальну роботу при дотриманні
необхіднім умов
комфортності, мінімум початкових і експлуатаційних витрат і має обмежену
по максимумі швидкість руху кабіни. В цьому випадку оптимальна діаграма
руху кабіни має однакові по тривалості і інтервали пуску і уповільнення,
на протязі яких прискорення і ривок швидкості не перевищують максимально
допустимих значень, і інтервал рівномірного руху, на протязі якого
швидкість руху кабіни не перевищує максимального значення.
має параболічні ділянки при зміні прискорення руху.
Розглянена діаграма являється оптимальною, якщо перехідні процеси
вдасться здійснити за мінімально можливий час, так як на всіх стадіях
перехідного процесу там, де це можливо, підтримуються постійними
придільно допустимими значеннями ривків і прискорень. Однак на практиці
в точності реалізувати такий графік руху важко.
Рис.1.2 Оптимальна діаграма руху кабіни ліфта
Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1.3Вибір і обґрунтування видів і прийнятих методів контролю і
регулювання основних параметрів.
Мікропроцесорна система управління ліфтом. Системи управління
ліфтами виконуються із застосуванням релейно-контактної апаратури,
безконтактної логіки і мікропроцесорної техніки. Перші два рішення в
даний час практично не реалізуються, тому розглянемо побудову
мікропроцесорної системи управління на прикладі ліфта фірми «Otis».
Система управління на базі контроллера MCS 220 (МCS 300) з управляючою
платою ЬСВ-П виконана по модульній схемі (мал. 4.128) і включає наступні
підсистеми: ОСSS – операційного управління, МСSS – контролю руху, ОВSS –
управління основним приводом і гальмом, DСSS – управління приводом
дверей.
Модулі забезпечують виконання системою управління певних функцій.
Логічна платня LСВ-П спроектована для СУ ліфтами в будівлях великої
поверховості (до 32 поверхів) і типів приводу з максимальною швидкістю
до 1,75 м/с. Система МСS – LСВ-П може застосовуватися в сімплексному
(один блок), дуплексному (два блоки) і тріплексному (три блоки)
виконаннях.
Підсистеми ОСSS і МСSS об’єднані платнею LСВ-П, яка має два незалежні
канали дистанційної послідовної лінії RSL передачі даних. Основу плати
складають: процесор intel-8088 з тактовою частотою 8 Мгц; ЕРRОМ 128
Кбайт, ЕЕРRОМ 8 Кбайт, RАМ 3 Кбайт з живленням від батареї напругою 3 В;
пристрій послідовного введення і висновку (частота 6 Мгц); 13-сегментний
індикатор.
Модулі мікропроцесорної СУ сполучені один з одним послідовними лініями
передачі даних. Кнопки наказів, викликів, сигнальні лампи,
Рис. 1.3
покажчики напряму руху, індикатори поверховості і додаткові ключі
підключаються до видалених станцій, розташованих на зупинних майданчиках
і в кабіні.
Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Зв’язок між контролером і видаленими станціями здійснюється по
послідовній лінії передачі даних. Така конфігурація системи забезпечує
просту установку, виявлення, заміну несправних компонентів, а також
захист від доступу в систему сторонніх. Вся системна інформація
Рис. 1.4
і сигнали системи можуть стати доступними тільки після підключення блоку
обслуговування.
Роботу ліфтів в групі забезпечує спеціальний блок SOМ здійснюючий
зв’язок між єдиною на два ліфти віткою визиваючих постів
взаємозв’язаними підсистемами ОСSS ліфтів.
На рис. 1.4 представлена схема розміщення пристроїв контролю ліфта.
Основна плата управління встановлена в шафі контролера. Послідовна лінія
передачі даних (RSL) підрозділяється на канали кабіни і шахти. Канал
кабіни, до якого підключена клемна коробка кабіни, є підвісний кабель.
На рис. 1.4 прийняті наступні позначення: 7 – шафа контролера, 2 –
позиційний індикатор, 3 – поверхові кнопки, 4 – датчик положення.
На рис. 1.5, а представлена схема розміщення датчиків в кабіні (1LV, 2LV
– датчики точної зупинки; IPU, IРD – датчики уповільнення при русі
відповідно вгору і вниз; 1LS, 2LS – кінцеві датчики), а на рис. 1.5, б –
магнітних шунтів в шахті ліфта. Датчики положення, дверні контакти і
двигун електроприводу дверей підключаються до дискретних входів
Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рис. 1.5
плати LСВ-П через підвісний кабель. Блок обслуговування SТ (Service
Тооl) використовується при монтажі і обслуговуванні для програмування і
перепрограмує програмних областей управляючої плати.
До спеціальних модулів контролера МСS 220 поступають наступні
сигнали:
від датчиків положення: дверної зони, уповільнення при русі вгору
(вниз), режиму дотягування кабіни до рівня (рельовлінга) вгору (вниз);
від ланцюга безпеки: режиму інспекції, контролю ланцюга безпеки,
контролю дверей шахти, контролю кабіни, руху вгору (вниз) в режимі
інспекції (управління з даху кабіни за допомогою консолі); до
інтерфейсу: «Вгору», «Вниз», двері відкриті (закриті), малої швидкості,
великої швидкості, заборони на відкриття дверей.
До складу системи управління входять постійні модулі і модулі,
встановлювані за замовленням.
Режими роботи ліфта. Режими роботи ліфта задаються: програмно –
вибором версії програмного забезпечення ЕРRОМ і внесення необхідних
даних при програмуванні ЕЕРRОМ; апаратно – установкою необхідних для
активації певного режиму перемикачів, ключів, пультів управління або
датчиків.
Система управління на базі контролера забезпечує виконання різних
режимів роботи ліфта.
У режимі навчання СУ визначає місцеположення кабіни в шахті. Під
час повільного проходу по шахті перевіряється узгодженість основних
точок розташування контактів шахти; їх точні координати записуються в
постійний пристрій, що запам’ятовує.
У режимі нормальної роботи (NOR) при одиночній системі управління G1С
здійснюється просте змішане управління (SАРВ) ліфтом з кабіни і з
посадочних майданчиків, а при замовленні – з виконанням попутних
викликів (збірна система
Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
при русі вниз – модуль DCL, при русі в обох напрямах – модуль FCL).
Вільна кабіна з закритими дверима залишається в очікуванні виклику на
тому майданчику, на якому вона була зупинена останнім пасажиром, але
через заданий в програмі контролера час кабіна може послідувати на
основний посадочний майданчик будівлі (модуль АRD). При роботі двох
ліфтів в парі (групова система управління G2С – дуплекс) на виклик
відповідає та кабіна, для якої розрахунковий час прибуття на виклик
виявиться менше.
У режимі ревізії (ТС1) управління ліфтом проводиться тільки з
поста ревізії на даху кабіни від кнопок «Вгору», «Вниз» і «Стоп». При
цьому виключена дія: визивних кнопок з поверхів (НВМ) і кнопок наказу
з кабіни; ключів переключателів управління на режими парковки (РКS),
виклику на
спеціальний поверх (СТL1) і незалежного обслуговування (ISС1);
управління з машинного приміщення (режим МRМ).
Рух кабіни в режимі ревізії проводиться тільки на малій швидкості,
обмежується кінцевими вимикачами і можливо лише при повністю закритих
дверях кабіни і шахти.
При роботі з машинного приміщення виключені всі виклики, накази і
робота дверного оператора.
Режим аварійного переміщення кабіни (ЕRО) дозволяє за допомогою
електродвигуна лебідки знімати кабіну з ловців або кінцевих вимикачів.
Режим вводиться вимикачем DBS, розташованим на виносному блоці
управління ЕRО, постійно підключеному до контроллера. Управління
здійснюється кнопками «Вниз» і «Вгору» на блоці ЕRО. При цьому кабіна
рухається на малій швидкості, при торканні кабіною траверси на верхньому
кінцевому вимикачі вона може рухатися тільки вниз, при знаходженні
кабіни на нижньому кінцевому виключателі вона може рухатися тільки
вгору.
Режим тестових прогонів (ТЕSТ) використовується для обкатки ліфта,
перевірки його роботи (правильного функціонування ліфта, реєстрації
відмов і збоїв), локалізації дефектних місць, завдання програми роботи
ліфта для контролера або зміни раніше закладеної програми.
Для активізації режимів використовується спеціальний блок обслуговування
програмно-діагностичний прилад Service Tool 9693 В1. Блок обслуговування
реєструє всі відмови (збої), які виникли з моменту подачі напруги на
ліфт, указує на дисплеї час, що пройшов з моменту останньої відмови,
число відмов.
Виконання режиму автоматичного повернення (АRD) може бути
закладено в програму контролера як опція за замовленням споживача.
Активація режиму забезпечується програмою тільки при включенні ліфта в
режим нормальної роботи. В цьому випадку вільна кабіна через заданий в
програмі час приходитиме на заданий програмою майданчик або у разі
групового управління зупинятися там із закритими дверима в очікуванні
виклику.
Перемикання ліфта в режим парковки (СРR) можливе тільки з режиму
нормальної роботи і здійснюється ключом управління на одному з
посадочних майданчиків (модуль РКS). При активації режиму кабіна,
виконавши всі накази, приходить на посадочний майданчик, заданий
програмою, і стоїть там з
Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
відкритими або закритими (модуль СРR) дверима в залежності від заданої
програми.
Перемикання ліфта в режим незалежного обслуговування (ISС1) проводиться
ключем управління в кабіні. У цьому режимі відбувається відключення
будь-яких зовнішніх викликів кабіни, ліфт виконує тільки накази з кабіни
і стоїть на посадочному майданчику з відкритими дверима в очікуванні
інших наказів. У режим пожежної небезпеки (ЕFО) ліфт повинен
переходити автоматично під час вступу сигналу з системи пожежного
захисту будівлі або від спеціального ключа на одній з посадочних
майданчиків. Перехід в режим ЕFО здійснюється для всіх режимів роботи
ліфта, окрім режимів ревізії і аварійного переміщення кабіни.
Якщо у момент включення режиму ЕРО кабіна рухалася вгору, то кабіна
повинна дійти до зони точної зупинки найближчою посадочного майданчика
і, не відкриваючи дверей, попрямувати вниз на основний посадочний
майданчик (поверх з виходом на вулицю), не зупиняючись і не реагуючи на
накази і виклики. На цьому посадочному майданчику кабіна повинна стояти
з відкритими дверима.
При знаходженні кабіни на проміжному посадочному майданчику і при
включенні режиму ЕFО вона повинна автоматично відправитися на основний
посадочний майданчик аналогічно описанному вище.
На спеціально обладнаних ліфтах після спрацьовування режиму ЕFО від
ключа в кабіні включається режим перевезення пожежних підрозділів (ЕFS).
При цьому управління ведется від кнопок в кабіні. Помилкові команди
знищуються разовим поворотом ключа на перемикачі пожежника
обслуговування в положення ОFF (виключення).
Двері закриваються тривалим натисненням кнопки виклику. Після прибуття
на поверх кабіна зупиняється із закритими дверима. Двері відкриваються
після тривалого натиснення кнопки відкриття дверей. Двері вмить
закриваються знов, якщо кнопка відпущена до того, як двері відкриються
повністю. Відкрившись, двері залишаються відкритими.
Режим землетрусу (ЕQO) включається від спеціального ключа на одному з
посадочних майданчиків або від сейсмодатчика, що має електричний зв’язок
з контролером ліфта. При цьому кабіна повинна зупинитися на найближчому
посадочному майданчику і стояти там з відкритими дверима.
Система управління передбачає відміну попутних викликів при русі кабіни
вниз (вгору) за умови, що кабіна завантажена більш ніж на 80 %
вантажопідйомності (модуль LNS C). Кабіна забезпечена
вантажозважувальним пристроєм, що не допускає пуск ліфта у разі його
перевантаження на 10% вищий номінальною (модуль OLD C). При завантаженні
кабіни масою 100- 150 кг система управління відміняє накази з кабіни,
якщо їх зробити більше N (встановлюється програмно, звичне N = 3)
(модуль АNS).
Функції підсистем СУ. Підсистема операційного управління OCSS взаємодіє
з підсистемою МСSS, а в випадку групового; управління – з іншими ОСSS
групи через послідовний зв’язок.
Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Ця підсистема Виконує наступні функції: отримання команд з кабіни або з
поверху; видача команди на рух в підсистему МСSS; управління індикацією
напряму руху і положення кабіни; отримання інформації від інших
підсистем ОСSS групи.
Підсистема містить в пам’яті адреси видалених станцій, параметри їх
входів і виходів, а також інші параметри і режими роботи ліфта, які
встановлюються на заводі-виготівнику, але можуть бути змінені на місці
монтажу.
Підсистема контролю рухом МСSS є елементом модульної системи управління
ліфтом. Ця підсистема з’єднується через послідовний зв’язок з наступними
підсистемами: операційного управління ОСSS, приводу дверей DСSS,
управлінь приводом і гальмом ліфта DBSS.
Програмне забезпечення підсистеми МСSS призначено для видачі команд, в
підсистему управління приводом і гальмом DВSS, необхідних для управління
рухом кабіни ліфта за заданою програмою після запиту, що поступає від
операційної підсистеми управління ОСSS і від різних інтерфейсів ручного
управління.
Ця підсистема подає команди в інтерфейсну підсистему приводу
дверей
дверному оператору на переміщення дверей після запиту, що поступає від
ОСSS.
Підсистема МCSS виконує наступні функції: управління рухом – управління
послідовністю логічних стані руху, забезпечення функцій підготовки до
руху і rорекції по висоті, генерація графіків розподілу швидкості
прискорення, забезпечення управління гальмом електроприводу в процесі
нормальної роботи, визначення гальмівного шляху і точки зупинки,
передача інформації про стан кабіни в підсистему ОСSS; визначення
положення – визначення швидкості і напрями переміщення кабіни,
параметрів абсолютного положення, положення кабіни по відношенню до
наступного заданого поверху, незалежне визначення положення кабіни для
забезпечення нормальної зупинки на кінцевих посадочних майданчиках в
нормальному режимі і режимі аварійного обмеження швидкості; забезпечення
безпеки – забезпечення поточного контролю за пристроями безпеки і
екстреного гальмування, гарантування безпеки при роботі дверей і
виконанні операцій
в зоні дверей, гарантування безпеки при зупинці, визначення режимів
управління рухом; установка і технічне обслуговування – поточний
контроль даних, введення настановних параметрів, реєстрація подій,
діагностика.
Для відстежування кабіни в шахті застосована двох трекова
система стеження (мал. 4.131). Один трек відповідає за рух вгору, а
інший – вниз. На кожному поверсі встановлюється пара магнітів. Система
побудована на базі датчиків з магнітоуправляючими контактами (герконов),
що герметизуються, встановлених на кабіні, які видають сигнали в
підсистему МСSS. На кабіні встановлюється дві пари таких датчиків.
Датчики 1LV і 2LV сполучені послідовно і видають сигнал DZ (зона
дверей).
.
Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Підсистема управління приводом і гальмом DВSS призначена для
забезпечення управління рухом кабіни ліфта після надходження команд від
підсистеми управління рухом. DВSS виконує наступні функції: сполучення з
лебідкою, управління гальмом, сполучення з шифратором швидкості РVT,
сполучення з підсистемою МСSS, точне відстежування заданого профілю
розподілу швидкості, незалежна перевірка швидкості.
Ця підсистема, будучи системою частотного регулювання швидкості
асинхронного електроприводу на основі ШИМ, має фірмову марку ОVF 20
(Otis Variable Frequence) і складається з двох основних вузлів –
управляючої плати МСВII і силової частини.
Функціональна схема ОVF 20 представлена на мал. 4.132. Силова частина
складається з схеми підключення до електричної мережі і перетворювача,
що
складається з некерованого трифазного двохпівперіодного випрямляча,
лінії зв’язку по постійному струму і трифазного інвертування.
Рис. 1.6
комутації IGBT- транзисторів перетворить напругу постійного струму за
допомогою ШИМ в трифазну змінну напругу із змінною частотою. Транзистори
забезпечують високу швидкість перемикання (з несучою частотою 10 кГц).
Інформація про вихідні значення приймається з датчика швидкості ВК,
що знаходиться на валу електродвигуна. Застосовується двохканальний
(трековий) енкодер із зсувом фаз сигналів на 90 електричних градусів
GВА633А1 (по 1024 імпульси на кожний трек). Контроллер МСS 220
обмінюється сигналами з ОVF 20 (сигнал управління VI …У4, кодований
чотирма бітами; UIB, DIB, NOR – сигнали, кодовані одним бітом кожний;
сигнали поточного стану ліфта DS1 …DS3, кодовані трьома бітами).
Сигнали UIB, DIВ, NOR є даними, що визначають початковий стан системи
ОVF 20 перед роботою, тобто ліфт працює в режимі навчання «вгору-вниз»
або у нормальному режимі.
Рис. 1.7
Замкнутий контур контролю швидкості гарантує точну і комфортну поведінку
приводу в кожний момент роботи. Зміряна швидкість електродвигуна
вводиться в регулятор швидкості типу ПІ-регулятора. Динамічна точність
регулювання швидкості (час усунення системою регулювання помилки по
швидкості) висока.
Система забезпечує режим рекуперативного гальмування електродвигуна.
Енергія, що виділяється, розсівається в ланці постійної напруги на
гальмівному резисторі, який підключається через транзистор, що входить в
конструкцію інвертування. Резистор має зовнішнє підключення до
перетворювача частоти.
Рис. 1.8
Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рис. 1.9
Алгоритми управління рухом ліфта. Алгоритми управління реалізують
роботу ліфта в різних режимах.
Алгоритм роботи системи управління складається з основного алгоритму,
алгоритму підпрограм, що реалізовують різні режими роботи системи
управління (ревізії, деблокування, управління з машинного приміщення,
нормальної роботи, пожежної небезпеки), і алгоритмів додаткових
підпрограм, реалізовуючих типові дії, вироблювані в режимі нормальної
роботи (рух ліфта за наказом, зупинка кабіни на поверсі).
Схема алгоритму основної програми роботи ліфта приведена на мал. 4.133.
Алгоритм починається з включення ліфта в роботу (блок 7), після чого
починається постійний контроль ланцюги безпеки (2). Якщо ланцюг
розімкнений, відбувається аварійна зупинка ліфта (3). Залежно від
причини аварійної зупинки або застосовується режим деблокування (5),
якщо кабіна ліфта встановилася на ловці або кінцеві вимикачі, або
проводиться визначення і усунення іншого роду збоїв в системі (6). Блоки
7… 9 визначають необхідність включення того або іншого режиму роботи
ліфта, блоки 10… 12 реалізують відповідні підпрограми. Програма
продовжує свою роботу до тих пір, поки не буде виконана примусова
зупинка ліфта. Схема алгоритму підпрограми, що реалізовує режим
нормальної роботи, приведена на мал. 4.134. В цьому режимі проводяться
контроль пожежної безпеки (7, 2),
Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
реєстрація і виконання всіх викликів і наказів, контроль завантаженості
кабіни. Цей алгоритм складений з урахуванням роботи системи із збірним
управлінням вниз, тобто виконуються попутні виклики при русі кабіни вниз
(якщо завантаження менше 90 % номінальної).
Таким чином, в підпрограмі реалізуються очікування і реєстрація виклику
(3, 4), перевірка знаходження кабіни ліфта на поверсі виклику (5).
Залежно від цього здійснюється відкриття дверей кабіни з подальшою
роботою ліфта за наказом (6, 7) чи перевіряється умова зайнятості кабіни
(8). Якщо кабіна вільна, то блоки 9… 20 здійснюють вибір напряму руху
кабіни і залежно від цього після отримання наказу виконуються попутні
виклики при русі вниз (якщо вони зареєстровані) (14. ..20) або рух
кабіни на щонайвищий з поверхів, з яких поступили виклики, а потім після
отримання наказу збірне управління для руху вниз.
Якщо при реєстрації виклику кабіна зайнята, виклик виконується при
попутному проходженні кабіни за умови, що вона завантажена менш ніж на
90 % номінального завантаження. В осоружному випадку чекають, поки
кабіна не звільниться або не пройде в попутному напрямі, завантажена
менш ніж на 90% (21…29).
1.4 Вибір і обгрунтування вибору контрольно-вимірювальних приладів,
регуляторів і апаратури управління.
В залежності від швидкохідності пасажирських ліфтів прийняті наступні
різновиди силових схем керування ними: тихохідні ліфти мають двигуни з
короткозамкнутим або з фазним ротором і кнопкове або важільне керування;
швидкохідні ліфти – дво або одно швидкісні двигуни. керовані магнітними
станціями або тиристорними станціями керування (ТСК- Р) з кнопковими
командуючими приладами; швидкісні і високошвидкісні ліфти – двигуни
постійного струму, керовані по системі „генератор – двигун з різними
схемами збудження або по системі ..тиристорний перетворювач – двигун” з
кнопковими командуючими приладами: можуть використовуватись також схеми
асинхронно-вентельних каскадів (АВК), застосування яких дозволяє
збільшити к.к.д. установки.
Пасажирські ліфти в залежності від пасажиропотоку, висоти підйому і
кількості ліфтів які обслуговують пасажирів, поділяються на одиничні і з
груїшвни керуванню. До одиночних відносяться: а) ліфти, працюючі на
одиничних командах і викликах без попутних зупинок при опусканні і
підйомі пасажирів; б) ліфти зі збиранням пасажирів при спусканні, але із
забороною викликів при підйомі в) те саме, але з регістрації викликів на
спусканні з послідуючим їх виконанням. До ліфтів з груповим керуванням
відносяться: а) ліфти з одною кнопкою виклику на посадочних ділянках
незалежно від кількості встановлених ліфтів (частіше в й кори стовусті,
ся парне керування) і зі збиранням пасажирів при опусканні б) те саме,
але з повним збиранням пасажирів на проміжних поверхах на підйом і спуск
(зазвичай встановлюються в адміністративних, навчальних та інших
будівлях). Крім цього, в зв’язку зі збільшенням кількості пасажирських
Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ліфтів стала використовуватись диспетчеризація ліфтів ряду будинків і
цілих районів, коли з одного диспетчерського пульта виконується контроль
стану схем виконується керування декількох ліфтів.
Незалежно від швидкохідності ліфтів, одиничного або групового керування
ними необхідними елементами більшості їх схем являються слідкуючи:
кнопки з самоповерненням, залипаючі або западаючі кнопки для виклику і
подачі команди з кабіни – різноманітні датчики селекції і точної зупинки
– позиційно узгоджуючі пристрої (ПУП) для рсгістрації місця знаходження
кабіни і стану, електричних кіл; датчики і блокування стану підйомних
кантів, стану дверей шахти і кабіни (відкриті чи закриті); кінцеві
вимикачі обмеження швидкості і степеня завантаження кабіни; показники
напрямку руху кабіни і в деяких ліфтах наявність вантажу в кабіні. Із
перерахованих елементів більш докладно зупинімось на ПУП, які позначають
місце де має зупинитись кабіна в шахті при появ; виклику або команди і
руху її вверх або вниз. Решта елементів зазвичай представляє собою
різноманітні модифікації кінцевих вимикачів, відомих із інших курсів.
Конструктивно ПУП викопують у вигляді набору трьох позиційних
електромеханічних або індивідуальних магнітних(геконових) датчиків
розміщених в шахтах, з виводом сигналів на релейний аоо
безконтактний ,
селектор або копірприлад в машинному приміщення (ПУП деколи виконують у
вигляді центральних поверхових приладів, розміщених в машинному
приміщенні).
Датчики, розміщені в шахті, взаємодіють зі встановленими на кабіні
виводами (при електромеханічних) або магнітними шунтами (при індуктивним
або геконових датчиках) і видають сигнали до центрального поверхового
приладу (кроковий копірнрилад або релейний селектор), встановлений в
машинному приміщенні, а останній передає в схему керування сигнал на
виконання отриманої команди. Датчики сигналів про рух кабіни вверх або
вниз доцільно розміщувати на кабіні (використовується менше проводів), а
магнітні шунти встановлювати в шахтах в потрібних точках. В цьому
випадку при цифровому керуванні число стовпців, встановлюючих шунтів по
шахті, рівне числу розрядів передаючого номера поверху в двійковому або
іншому коді.
Трьохпозиційні електромеханічні перемикачі фігурного виводу переводяться
в одне з положень, відповідаючи рухові кабіни вверх або вниз, або її
зупинки. В цьому випадку при русі кабіни контакти перемикачів пройдених
поверхів вмикаються в один в крайніх режимів, підготовлюючи до дії кола
викликів і команд, а при зупинці кабіни перемикач переводиться в
середній режим, відключаючи коло керування від контакторів напрямку І
виключаючи тим самим відхід кабіни з поверху при помилковому натисненні
кнопки виклику або команди.
Для забезпечення відносно точної зупинки кабіни ліфта, в схемах
керування ними останнім часом стали використовувати безконтакні
індуктивні (наприклад, типу ІКВ – 22) або контактні герметичні
магнітокеровані (герконові) датчики (наприклад, типу ДПЄ – 101 ).
Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Ці датчики встановлюють як в шахті, так і на кабіні: в шахті – датчики
селекції (заземлення), а на кабіні – датчик точної зупинки. Для
взаємодії з датчиками, на кабіні розташовую гь феромагнітний шунт
селекції, а в шахті (па кожному поверсі) – феромагнітні шунти точної
зупинки.
Індуктивні датчики складаються з розімкнутого 11 – подібного
магнітопроводу з котушкою, поміщеною в кожух, послідовно з нею
вмикається котушка виконавчого реле, і на них подасться напруга змінного
струму. При розімкнутому магнітопроводі магнітний потік, який перетинає
котушку, малий.
Тому е.р.с і струм самоіндукції в провідниках котушки, а також
обумовлений ним індуктивний опір практично відсутні, так що опір
котушки носить активний характер. Струм в послідовно включених котушках
відносно великий:
він як би імітує замикання контактів в контактній системі (реле
вмикається).
Розрахунок механізму підйому ліфта.
По прийнятій в ліфтобудуванні термінології розрахунок механізму підйому
називається тяговим . Він включає три характерні частини: статичний і
кінематичний розрахунки; динамічний розрахунок; розрахункове
обгрунтування форми профілю канавки обода КВШ.
Початковими даними тягового розрахунку є: призначення і кінематична
схема ліфта; вантажопідйомність, основні розміри і швидкість кабіни;
маса кабіни; конструкція дверей; маса 1 м підвісного кабелю;
розташування противаги в плані шахти; розташування машинного приміщення;
число зупинок і висота підйому кабіни; режим роботи ліфта (ПВ, %).
Мета статичного і кінематичного розрахунків полягає в обгрунтуванні
параметрів і виборі вузлів і деталей механізму підйому ліфта без
урахування дії інерційних сил, тому потрібне подальше коректування за
наслідками динамічного розрахунку.
Розрахунок включає обгрунтування параметрів тягових канатів,
Розрахунок маси і урівноваження рухомих частин ліфта, розрахунок опорі
переміщенню рухомих частин ліфта.
Мета динамічного розрахунку – визначити інерційні і силові
характеристики механізму підйому, що гарантують забезпечення допустимого
рівня прискорень і точності зупинки довговічність і надійність роботи
механізму підйому .
Одним з чинників, що визначають вибір приводного двигуна по
потужності, є кінематична схема ліфта, що є схемою взаємодії підйомного
механізму з рухомими частинами ліфта – кабіною і противагою. Розглянемо
розрахунок потужності електродвигуна для традиційної кінематичної схеми
ліфта, приведеної на рис. 1.2.
За відсутності врівноважуючих канатів, тертя кабіни і противаги
спрямовуючі розрахунок може бути вироблений в наступному порядку.
Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
в канатах по обидві сторони КВШ:
– висота
– прискорення вільного падіння, м/с2.
м, получимо
2.Визначають зусилля на КВШ
,
– коефіцієнт рівноваги, що дорівнює , 0,4…0,6.
.
3. Розраховують моменті потужність на валу двигуна при його роботі:
;
,
– ККД редуктора.
=0,71 м/с, дістанемо:
,
Вт.
4. Визначають необхідну частоту обертання двигуна
,
– радіус КВШ, м.
Підставляючи відомі значення, одержимо
Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
по каталогу вибирають тип електродвигуна.
6. Перевіряють вибраний двигун по еквівалентному моменту або
потужності.
Вибір електроприводу і принципи управління ліфтом. На вибір
типу електроприводу істотно впливають кінематична
схема ліфта, вимоги до часу руху кабіни від початкового поверху
положення кабіни до поверху призначення по виклику або наказу, обмеження
на прискорення і ривки.
; рух із сталою швидкістю;
зменшення швидкості при підході до поверху призначення (безпосередньо до
0 або до малої швидкості дотягування); гальмування і зупинка кабіни
ліфта на поверсі призначення з тією, що вимагається точністю.
і забезпечення максимальної продуктивності ліфта вимагають, щоб під
час перехідних процесів електропривод забезпечував розгін і уповільнення
кабіни з максимальними допустимими значеннями прискорення і ривка.
Відповідний виконанню цього умови графік руху кабіни приведений на
рис.1.10 Звичайно його прийнято вважати оптимальним, оскільки при цьому
забезпечується мінімальна тривалість режимів розгону і гальмування
кабіни. При такому графіку значення ривка і прискорення на певних
інтервалах перехідного процесу підтримуються постійними і рівними
гранично допустимим значенням.
Рис. 1.10
У механізмах підйому ліфтів застосовують різні типи електроприводів. У
нерегульованому приводі використовують одно і двох швидкісні двигуни
змінного струму. Одношвидкісний нерегульований асинхронний привід
застосовується в тихохідних ліфтах з невисокими вимогами до точності
зупинки кабіни. Силова схема приводу включає одношвидкісний асинхронний
двигун з
Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
короткозамкнутим ротором. Контактори забезпечують включення двигуна для
руху кабіни вгору і вниз за рахунок зміни чергування фаз живлячої
напруги. Електромагнітне гальмо одержує живлення через випрямляч і
забезпечує відпуск гальма при включенні приводу і введення в дію гальма
при відключенні приводу, коли кабіна підходить до поверху призначення.
У двохшвидкісному асинхронному приводі ліфта використовується
асинхронний двигун з короткозамкнутим ротором і двома обмотками статорів
великої і малої швидкості. В обмотці малій швидкості ліфтових двигунів
число пар полюсів звичне в три, чотири або шість раз перевищує число пар
полюсів обмотки великої швидкості, що обумовлює зменшену в таке ж число
раз синхронну швидкість.
Неоднорідність діаграм руху і неможливість підтримки значень прискорення
в режимах розгону, уповільнення і гальмування, близькими до допустимих,
збільшує середній час переміщення кабіни. Негативний вплив цих недоліків
зростає у міру збільшення швидкості приводу ліфта при прагненні
підвищити його продуктивність.
Застосування регульованих приводів змінного трифазного струму дозволяє
істотно стабілізувати діаграму руху (виключити неоднорідність діаграм
руху при зміні завантаження кабіни) і підтримувати задане прискорення
кабіни в режимах розгону, уповільнення і гальмування. Це дає можливість
зменшити час переміщення кабіни і підвищити продуктивність ліфта.
Регульований привід постійного струму забезпечує аналогічні умови і
застосовується для формування діаграми руху кабіни ліфта, близької до
оптимальної, а також високу точність зупинки кабіни.
У сучасних ліфтах використовуються два принципи управління:
розімкнений, при якому для управління приводом лебідки використовуються
сигнали, формовані в логічній управляючій системі (станції управління).
Можливі зміни параметрів кабіни і лебідки в процесі роботи не
враховуються;
замкнутий, дозволяючий враховувати всі зміни параметрів і управляти
приводом по сигналах, одержуваних від логічної управляючої системи, а
також враховувати результати функціонування приводу. Внаслідок цього
система управління силовим приводом дає можливість збільшити точність
зупинки, підвищити плавність руху кабіни.
Розрахунково-технологічна частина
2.1 Приклад розрахунку і вибору силового обладнання електроприводу
силового ліфта.
мм
Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
.
) її:
; (2.1)
. (2.2)
Знаходимо час входу і виходу пасажирів при підйомі і опусканні
кабіни:
; (2.3)
; (2.4)
:
(2.5)
(2.6)
, визначаємо час циклу (кругового рейсу кабіни):
(2.7)
Знаходимо відносну тривалість ввімкнення двигуна:
(2.8)
Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
):
; (2.9)
По отриманій діаграмі знаходимо абсолютне середньозважене значення
неврівноваженості:
(2.10)
.
Розраховуємо необхідну статистичну потужність:
(2.11)
і нехтуючи втратами, розраховуємо необхідний гальмівний момент при
найбільшому неврівноваженому стані системи:
(2.12)
і визначаємо нормальне зусилля на колодки гальма:
(2.13)
, знаходимо необхідну роботу, яку має виконати електромагніт або
електрогідравлічний штовхач при розгальмовуванні системи:
(2.14)
. Вибраний штовхач провіряємо по розволоженій роботі:
(2.15)
Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Основними частинами ліфта є: лебідка, кабіна, противага, спрямовуючі для
кабіни і противаги, двері шахти, обмежувач швидкості, тягові канати і
канат обмежувача швидкості, вузли і деталі пріямка, електроустаткування
і електророзводка.
Рис. 1.2
Кінематична схема ліфта представлена на мал. 2. Ліфт має поліспастну
підвіску з кратністю поліспаста 2, при якій тягові канати 8, що сходять
з канатоведучого шківа 7, огинають поліспастні блоки 6 на кабіні 4 і
противазі 9 і кріпляться до верхнього перекриття шахти в машинному
приміщенні.
На ліфтах з висотою підйому більше 35 м передбачена установка
компенсуючих ланцюгів 10, які кріпляться до підлоги кабіни і рами
противаги. Компенсуючі ланцюги зменшують нерівномірність навантаження на
привід при зміні маси тягових канатів в нижньому і верхньому положеннях
кабіни.
Переміщення кабіни і противаги по спрямовуючих здійснюється
лебідкою, встановленою в машинному приміщенні, за допомогою тягових
канатів 8. Там же розміщені обмежувачі швидкості 5, контролер, ввідний
пристрій, кронштейн з клином для кріплення підвісного кабелю 2, вимикачі
освітлення кабіни і шахти, розетка на напругу 36 В. і пристрій
натягнення 7 канатів 3. Ліфт комплектується спеціалізованим контролером.
При натисненні кнопки зухвалого апарату в електроапаратуру управління
ліфтом подається електричний імпульс (виклик). Якщо кабіна знаходиться
на зупинці, з якою поступив виклик, відкриваються двері кабіни і шахти
на даній зупинці. Якщо кабіна у іншому місці, подається команда на її
рух. В обмотку електродвигуна лебідки і котушку електромагніту гальма
подається напруга, гальмо відпускає, і ротор електродвигуна починає
обертатися.
При підході кабіни до необхідного посадочного майданчика система
управління ліфтом по сигналу датчиків точної зупинки перемикає
електродвигун лебідки на роботу із зниженою частотою обертання ротора.
Швидкість руху кабіни знижується, подається команда на зупинку, і в
мить, коли поріг кабіни поєднується з рівнем порогу дверей шахти, кабіна
Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
зупиняється, вступає в дію гальмо, включається в роботу привід дверей, і
дверей кабіни і шахти відкриваються. На ліфті з системою управління від
контролера походить безступінчате регулювання частоти обертання ротора
двигуна за допомогою системи частотного регулювання, що забезпечує
плавні зупинку і пуск кабіни.
При натисненні кнопки наказу на панелі управління, розташованій в
кабіні, закриваються двері кабіни і шахти, кабіна відправляється на
посадочний майданчик, кнопка наказу якого натискує.
Для екстреного відкриття дверей в зоні зупинки кнопковий пост
забезпечений спеціальною кнопкою «Дверей». Кнопка дозволяє відкрити
двері і тримати їх відкритими до тих пір, поки не буде відпущена.
Після прибуття на необхідний посадочний майданчик і виходу пасажирів
дверей закриваються, кабіна стоїть до тих пір, поки не натискуватиме
кнопка будь-якого зухвалого апарату.
Рух кабіни можливий тільки при справності всіх блокувальних і запобіжних
пристроїв. Спрацьовування будь-якого запобіжного пристрою приводить до
розмикання ланцюга управління і зупинці кабіни.
Приведена конструкція пасажирського ліфта не є єдино можливою. Залежно
від призначення, швидкості пересування кабіни і типу приводу
конструктивні рішення можуть відрізнятися великою різноманітністю. Так,
для швидкісних ліфтів характерна наявність безредукторного приводу
канатоведучого шківа (КВШ) від тихохідного двигуна постійного струму і
вживання гидробуферов замість пружинних. Лікарняні ліфти монтуються
глибокими кабінами і приводом, що забезпечує підвищену точність зупинки
і плавність ходу кабіни.
Продуктивність ліфта залежить від вантажопідйомності, швидкості, висоти
підйому, характеристик пасажиропотоку, схеми оргзанізації міжповерхових
перевезень і т.п.; визначається кількістю пасажирів або масою вантажу,
що транспортуються за 1 год роботи.
Разом з вказаними, до ліфтів пред’являються наступні додаткові
вимоги: точність зупинки щодо рівня поверхової майданчики; плавність
руху кабіни при розгоні і гальмуванні; комфортабельність умов
транспортування пасажирів; загальнодоступність користування ліфтом;
безшумність роботи; допустимий рівень електромагнітних перешкод при
роботі систем радіозв’язку і телебачення.
Арк.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
