.

Акредитація у Системі УкрСЕПРО (пошукова робота)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 4169
Скачать документ

Пошукова робота:

Акредитація у Системі УкрСЕПРО

Вимоги до органів з сертифікації продукції та порядок їх акредитації

. Загальні вимоги

Згідно з ДСТУ 3411-96 органами з сертифікації можуть бути акредитовані
державні організації, що мають статус юридичної особи та можуть бути
визнані третьою стороною.

Діяльність органу з сертифікації здійснюється під керівництвом
Національного органу з сертифікації на підставі укладеної з ним угоди.

Організація може бути акредитована як орган з сертифікації, якщо вона є
незалежною від розробника, виробника, постачальника, споживача і має
компетентність, яка дозволяє їй проводити сертифікацію у заявленій
галузі акредитації.

Для цього організація повинна мати:

організаційну структуру, адміністративні та юридичні права для
управління роботами з сертифікації у заявленій галузі акредитації;

компетентний персонал, кваліфікація якого підтверджена документально за
результатами атестації;

актуалізований фонд нормативних документів на продукцію та методи її
випробувань;

систему двосторонніх зв‘язків з виробниками або постачальниками
сертифікованої продукції, яка забезпечує своєчасне їх інформування про
заплановані зміни вимог нормативних документів на продукцію, що повинно
бути документально підтверджено;

договірні зобов’язання з акредитованими в Системі випробувальними
лабораторіями (центрами) для проведення випробувань продукції з метою
сертифікації, а в разі необхідності — з органами з сертифікації систем
якості;

штатний персонал, який веде технічний нагляд за виробництвом
сертифікованої продукції, або договори на проведення нагляду з органами
з сертифікації систем якості чи з територіальними центрами
стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту України;

статут, що визначає її діяльність;

положення про орган з сертифікації продукції;

настанову з якості;

комплект організаційно-методичних та нормативних документів системи
сертифікації продукції в заявленій галузі акредитації;

документи, що встановлюють правила та порядок проведення технічного
нагляду за виробництвом та випробуваннями сертифікованої продукції;

досвід роботи з сертифікації, що підтверджується документально за
результатами виконаних робіт. Орган з сертифікації повинен забезпечувати
конфіденційність інформації, що становить комерційну або професійну
таємницю.

Орган з сертифікації повинен здійснювати внутрішні перевірки
ефективності функціонування системи забезпечення якості згідно з
вимогами Настанови ISO/ІЕС 56 з документальним оформленням результатів
перевірок, які мають бути доступними для осіб, що здійснюють
інспекційний контроль.

Дії органу з сертифікації не повинні мати дискримінаційного характеру.
Вимоги до органу з сертифікації можуть бути доповнені під час його
акредитації з урахуванням положень настанов ISO/ІЕС 39, 40 та
європейського стандарту ЕN 45011.

3.1.2. Вимоги до документації органу з сертифікації

Орган з сертифікації повинен мати «Положення про орган з
сертифікації…» та «Настанову з якості», яка повинна містити всю
інформацію, необхідну для ефективного функціонування системи
забезпечення якості, в тому числі:

заяву про політику в галузі якості;

стислий опис юридичного статусу органу з сертифікації;

кваліфікацію та повноваження як штатного, так і позаштатного персоналу
органу з сертифікації;

процедури підбору та навчання персоналу органу з сертифікації;

процедури, пов’язані з розглядом апеляцій;

процедури проведення внутрішніх перевірок функціонування системи якості;

повноваження Ради органу з сертифікації;

організаційну структуру, відповідальність та розподіл функцій між
виконавчими групами;

копії атестатів акредитації та паспортів випробувальних лабораторій
(центрів), що зайняті в проведенні випробувань продукції, яка
сертифікується;

перелік субпідрядників, копії атестатів їх акредитації або інших
документів, що підтверджують їх компетентність;

посадові інструкції персоналу, що визначають службові обов’язки і
відповідальність та ін.

У разі наявності затвердженого порядку сертифікації однорідної групи
продукції, що міститься в галузі сертифікації конкретного органу він (за
необхідності) може розробляти доповнення до цього порядку щодо окремих
процедур, які враховують специфіку діяльності органу.

Орган з сертифікації повинен мати фонд актуалізованих нормативних
документів на продукцію, що сертифікується, та на методи її випробувань.

Орган з сертифікації повинен підтримувати в робочому стані систему
реєстрації та протоколювання. Протоколи та реєстраційні записи повинні
зберігатись протягом терміну, встановленого ДСТУ 3415-96.

Орган з сертифікації повинен мати систему контролю за документацією, що
забезпечує її своєчасну актуалізацію та наявність на робочих місцях
необхідних чинних документів.

Акредитація органу з сертифікації

Акредитація органу з сертифікації у Системі є офіційним визнанням його
права проводити сертифікацію продукції на відповідність вимогам
нормативних документів до галузі його акредитації.

Роботи щодо акредитації органів з сертифікації продукції організовує та
проводить Держстандарт України (орган з акредитації).

Акредитація органу з сертифікації передбачає такі основні етапи:

подання та експертиза документів;

укладання договору між Держстандартом України (органом з акредитації) і
організацією-заявником на проведення акредитації в Системі;

перевірка органу з сертифікації;

розгляд результатів перевірки;

оформлення та видача атестата акредитації;

укладання угоди з Держстандартом України.

При акредитації визначається порядок інспекційного контролю за
діяльністю органу з сертифікації протягом строку акредитації.

Подання та експертиза документів

Організація, що претендує на акредитацію, подає заявку (Додаток 21)
3.1.1) та комплект документів, що містить:

проект «Положення про орган з сертифікації… »;

проект «Порядку сертифікації… »;

«Настанову з якості»;

копію наказу керівника організації-заявника про створення на її базі
структурного підрозділу – органу з сертифікації (за необхідності);

відомості про аудиторів;

проект «Галузь акредитації».

За результатами експертизи документів, що подані, складається експертний
висновок із оцінкою відповідності органу з сертифікації до вимог, що
встановлені цим стандартом.

Перевірка органу з сертифікації

Перевірка здійснюється комісією, що складається з компетентних фахівців
та призначається наказом Голови Держстандарту України (керівника органу
з акредитації).

Робота комісії проводиться за програмою, що затверджується Головою
Держстандарту України (керівником органу з акредитації).

Перевіркою встановлюється відповідність фактичного стану органу з
сертифікації поданим документам та його здатність виконувати заявлені
функції.

За результатами перевірки складається акт, який підписується членами
комісії та доводиться до відома керівника органу з сертифікації.

Держстандарт України (орган з акредитації) розглядає результати
перевірки та в разі позитивного рішення про акредитацію проводить:

затвердження «Положення про орган з сертифікації…» та «Порядку
сертифікації…»;

підписання угоди між органом з сертифікації та Держстандартом України.

оформлення та видачу атестата акредитації (Додаток 22)

Орган з сертифікації реєструється в Реєстрі Системи. У разі негативного
рішення кошти, отримані за договором, організації не повертаються.

Інспекційний контроль за діяльністю акредитованого органу з сертифікації

У період дії атестата акредитації та угоди Держстандарт України (орган з
акредитації) або інша організація за його дорученням здійснює
інспекційний контроль за діяльністю органу з сертифікації.

Діяльність з інспекційного контролю оплачується органом з сертифікації
на умовах, що встановлені угодою.

У разі порушення умов акредитації та угоди Держстандарт України (орган з
акредитації) приймає рішення про припинення дії або скасування атестата
акредитації та розірвання угоди. Орган з сертифікації може подати у
зв’язку з тим апеляцію до Держстандарту України (органу з акредитації).

За шість місяців до закінчення строку дії атестата акредитації орган з
сертифікації, що має намір продовжити дію акредитації, подає заявку на
продовження дії атестата акредитації.

Порядок повторної акредитації встановлюється залежно від результатів
інспекційного контролю і вона може проводитись за повною або скороченою
процедурою.

Склад комісії, програма і терміни перевірки регламентуються наказом
Держстандарту України (органу з акредитації).

Розширення галузі акредитації

Акредитований орган з сертифікації, що претендує на розширення своєї
галузі акредитації, подає заявку на розширення галузі акредитації.

До заявки додаються всі необхідні відомості про додаткову галузь
акредитації.

Акредитація може проводитись за повною або скороченою процедурою, яка
регламентується програмою перевірки з метою розширення галузі
акредитації, затвердженої Головою Держстандарту (керівником органу з
акредитації) або його заступником. Ступінь скорочення встановлюється в
кожному конкретному випадку.

У разі отримання позитивних результатів оформлюється додаткова галузь
акредитації органу за розширеною номенклатурою згідно з Додатком 22, яка
затверджується наказом Держстандарту України (органу з акредитації).

Вимоги до органів з сертифікації систем якості та порядок їх
акредитації

. Загальні вимоги

Органи з сертифікації систем якості згідно з ДСТУ 3420-96 створюються на
базі державних організацій, що мають статус юридичної особи і можуть
бути визнані третьою стороною, тобто незалежними від замовника та інших
сторін, зацікавлених у сертифікації систем якості.

Діяльність органу з сертифікації повинна здійснюватись на підставі угоди
з Національним органом з сертифікації

Орган з сертифікації систем якості може бути акредитований у Системі,
якщо він має:

організаційно-функціональну структуру, адміністративні та юридичні
права, що забезпечують виконання робіт з сертифікації систем якості;

компетентний персонал (в тому числі аудиторів, атестованих у Системі на
право проведення сертифікації систем якості );

актуалізований фонд нормативних документів відповідно до галузі його
акредитації, зокрема комплект стандартів та інших нормативних документів
з вимогами до продукції визначених видів та методами їх випробувань;

угоди з органами з сертифікації конкретних видів продукції щодо
здійснення атестації виробництва та сертифікації систем якості
зазначеної продукції;

статут, що визначає його діяльність;

положення про орган з сертифікації систем якості;

документовану систему якості, правила та процедури, що забезпечують
правила проведення сертифікації систем якості та здійснення технічного
нагляду за сертифікованими системами та атестованими виробництвами;

досвід роботи з сертифікації систем якості, що підтверджується
документально за результатами виконаних робіт;

Орган з сертифікації має забезпечити безперешкодний доступ до інформації
про його послуги усім організаціям-заявникам.

Діяльність органу з сертифікації не повинна мати дискримінаційного
характеру.

Орган з сертифікації має забезпечувати конфіденційність інформації про
результати сертифікації, бо вона є комерційною таємницею.

Орган з сертифікації має здійснювати внутрішню перевірку своєї
діяльності на відповідність вимогам ДСТУ 3419-96 ”Система сертифікації
УкрСЕПРО. Сертифікації систем якості. Порядок проведення.” Результати
таких перевірок мають бути зареєстровані і до них повинні мати вільний
доступ особи, які здійснюють інспекційний контроль діяльності органу з
сертифікації.

Вимоги до персоналу органу з сертифікації

Персонал органу з сертифікації систем якості має бути підготовлений для
компетентного виконання обов’язків, що закріплені за ним, а також мати
певний рівень технічних знань, досвід, особисті якості відповідно до
вимог стандарту ДСТУ ISO 10011, Європейського стандарту EN 45012.

Орган з сертифікації має постійно актуалізувати відомості про
кваліфікацію, навчання та професійний досвід кожного аудитора.

Аудитори, які виконують роботи з сертифікації систем якості та атестації
виробництв, мають бути атестовані в Системі.

Персонал органу з сертифікації систем якості повинен мати інструкції, що
визначають задачі, функції, розподіл відповідальності та порядок
виконання робіт.

До роботи з сертифікації систем якості та атестації виробництва або
оцінки окремих елементів систем якості, що потребують спеціальних знань,
можуть бути залучені кваліфіковані спеціалісти промисловості,
науково-дослідних організацій, вищих закладів освіти та ін.

Спеціалісти, що залучаються до роботи, не повинні бути співробітниками
підприємств та організацій, які зацікавлені в результатах сертифікації
систем якості.

Вимоги до документації органу з сертифікації

Орган з сертифікації повинен мати ефективну документовану систему
якості, що відповідає характеру та обсягу робіт, які виконуються
органом, та інші документи, необхідні для виконання зазначених функцій,
а саме:

положення про орган з сертифікації систем якості;

заяву про політику в галузі якості органу з сертифікації (якщо вона
викладена в окремому документі і не увійшла до складу Керівництва з
якості);

настанову з якості органу з сертифікації;

порядок організації навчання аудиторів;

типові програми, опитувальні анкети перевірок та оцінок елементів в
системі якості;

типові методики атестації виробництв;

процедури (робочі інструкції для аудиторів) з сертифікації систем якості
та атестації виробництв;

список аудиторів з сертифікації систем якості та атестації виробництв;

список спеціалістів промисловості, науково-дослідних організацій, ВЗО та
інших організацій, що залучаються до роботи з сертифікації систем якості
та атестації виробництв;

посадові інструкції персоналу, що визначають службові обов’язки та
відповідальність;

порядок оформлення та подання результатів перевірок систем якості та
атестованих виробництв.

Фонд нормативних документів, який має в своєму розпорядженні орган з
сертифікації, має містити:

міжнародні, міждержавні, національні стандарти та інші документи в
галузі сертифікації систем якості;

міждержавні, національні, галузеві стандарти та інші нормативні
документи, що визначають вимоги до продукції, методів її випробувань,
організації виробничих процесів відповідно до галузі його акредитації;

стандарти ДСТУ ISO серії 9000 та серії 10000, європейські стандарти EN
серії 45000;

керівництва ISO/IEC в галузі сертифікації;

комплекти нормативних документів з сертифікації, які діють в рамках
Системи сертифікації УкрСЕПРО та інших систем сертифікації. Цей фонд має
постійно актуалізуватися.

Орган з сертифікації має підтримувати в робочому стані чинний у даній
організації порядок організації та протоколювання.

Усі протоколи та реєстраційні записи мають зберігатися протягом певного
терміну в умовах конфіденційності з урахуванням чинного законодавства.

Орган з сертифікації має постійно здійснювати актуалізацію документації,
що використовується, і забезпечити:

внесення змін та виправлень у документи;

вилучення застарілої документації;

своєчасне інформування всіх зацікавлених сторін про внесення змін до
документації;

наявність відповідної документації там, де це необхідно.

Орган з сертифікації повинен мати у наявності форми документів, що
необхідні для проведення сертифікації систем якості та атестації
виробництв (заявки на проведення цієї роботи, протоколи, акти перевірки,
сертифікати, атестати виробництв, журнали реєстрації).

Документи з сертифікації систем якості та атестації виробництв
підлягають обліку та зберіганню протягом періоду часу, який має бути не
меншим, ніж два терміни дії сертифікату на систему якості. Зберіганню у
такому разі підлягають:

заявки;

програми перевірок;

методики атестації;

акти перевірок та протоколи заключних нарад;

звіти та результати перевірок;

акти технічного нагляду та інспекційного контролю;

журнали обліку заявок, сертифікатів, атестатів;

договори про проведення робіт з сертифікації систем якості, атестації
виробництв.

Порядок акредитації органу з сертифікації систем якості

Організацію та проведення робіт з акредитації органів з сертифікації
систем якості здійснює Національний орган з сертифікації. Акредитація
органу з сертифікації систем якості в Системі є офіційним визнанням його
правочинності проводити сертифікацію систем якості (атестацію
виробництв) на відповідність вимогам нормативних документів.

Національний орган з сертифікації призначає орган з сертифікації систем
якості на потрібний для його підготовки до акредитації період, який
включає:

проведення організаційних заходів з метою формування власної структури
органу з сертифікації систем якості;

розроблення організаційно-методичних документів;

набуття практичного досвіду роботи через проведення сертифікації систем
якості за разовими рішеннями Національного органу з сертифікації.

Акредитація органу з сертифікації складається з таких основних етапів:

подання та експертиза документів;

перевірка органу з сертифікації;

розгляд результатів перевірки;

оформлення і видача атестата акредитації.

У процесі акредитації визначається порядок інспекційного контролю за
діяльністю органу з сертифікації протягом терміну акредитації.

Подання та експертиза документів

Призначений орган з сертифікації подає заявку та комплект документів, що
містить:

проект “Положення про орган з сертифікації систем якості …”;

“Керівництво з якості ”;

відомості про аудиторів органу з сертифікації, атестованих у Системі
сертифікації УкрСЕПРО;

копію наказу керівника організації-заявника про створення на її базі
органу з сертифікації систем якості;

заповнену опитувальну анкету для проведення попереднього обстеження
системи якості організації-замовника;

декларацію про відповідність вимогам керівних документів з сертифікації
систем якості.

За результатами експертизи поданих документів складається експертний
список з оцінкою відповідності органу з сертифікації систем якості
вимогам, встановленим цим документом.

Перевірка органу з сертифікації систем якості

Перевірка здійснюється комісією, що складається з компетентних фахівців
та призначається наказом Голови Держстандарту України.

Робота комісії проводиться за програмою, затвердженою Головою
Держстандарту України.

Перевіркою встановлюється відповідність організаційної структури
заявника, персоналу, внутрішньої системи якості, документованих процедур
сертифікації вимогам поданих на експертизу документів та його здатність
виконувати функції органу з сертифікації систем якості.

За результатами перевірки складається акт, який підписується членами
комісії та доводиться до відома керівника органу з сертифікації систем
якості.

Національний орган з сертифікації розглядає результати перевірки та в
разі позитивної похвали про акредитацію проводить:

затвердження “Положення про орган з сертифікації систем якості …”;

оформлення та підписання ліцензійної угоди між органом з сертифікації
систем якості та Держстандартом України;

оформлення та видачу організації-заявнику атестата акредитації (додатки
23, 24.).

Орган з сертифікації систем якості реєструється у Реєстрі Системи
сертифікації УкрСЕПРО.

Термін чинності атестата акредитації визначає Національний орган з
сертифікації. Як правило, термін дії атестата акредитації не більше
трьох років від дня реєстрації.

За шість місяців до закінчення терміну дії атестата акредитації орган з
сертифікації, що має намір продовжити дію акредитації, подає заявку на
продовження дії атестата акредитації.

Порядок повторної акредитації встановлюється залежно від результатів
інспекційного контролю і вона може проводитись за повною або скороченою
процедурою.

Розширення галузі акредитації

Акредитований орган з сертифікації систем якості, що претендує на
розширення своєї галузі акредитації, подає заявку на розширення галузі
акредитації.

До заявки додаються всі необхідні відомості про додаткову галузь
акредитації.

Акредитація з метою розширення галузі акредитації може проводитись за
повною або скороченою процедурою. Ступінь скорочення встановлюється в
кожному конкретному випадку.

Інспекційний контроль діяльності акредитованого органу з сертифікаці

Інспекційний контроль діяльності акредитованого органу з сертифікації
здійснюється у плановому порядку протягом терміну дії атестата
акредитації та ліцензійної угоди з метою забезпечення об’єктивності
проведення робіт з сертифікації систем якості (атестації виробництв).

Інспекційний контроль організує Національний орган з сертифікації.

У разі отримання інформації про порушення органу з сертифікації основних
процедур сертифікації систем якості, встановлених у Системі сертифікації
УкрСЕПРО, або в разі наявності претензій до якості продукції
підприємств, які одержали сертифікати на системи якості, можуть
організовуватись позапланові перевірки.

Оплату робіт з інспекційного контролю здійснює орган з сертифікації на
умовах, що встановлені в ліцензійній угоді.

У разі виявлення за результатами інспекційного контролю порушень органом
з сертифікації умов акредитації та ліцензійної угоди Національний орган
з сертифікації приймає рішення про припинення дії або скасування
атестата акредитації та розірвання ліцензійної угоди. Орган з
сертифікації має право подати апеляцію на це рішення до комісії з
апеляції при національному органі з сертифікації.

Подача апеляції не зупиняє дії прийнятого рішення.

Вимоги до випробувальних лабораторій тапорядок їх акредитації

згідно з ДСТУ 3412-96

Загальні положення

Акредитація випробувальної лабораторії в Системі є офіційним визнанням
технічної компетентності та незалежності лабораторії від розробників,
виробників (постачальників) та споживачів (покупців) продукції
(процесів, послуг) або тільки її технічної компетентності щодо
проведення випробувань конкретної продукції чи конкретних видів
випробувань відповідно до вимог стандартів або інших нормативних
документів.

Акредитованою може бути будь-яка лабораторія, що виявила бажання пройти
акредитацію, незалежно від її галузевої підпорядкованості та форм
власності.

Випробування з метою сертифікації проводяться випробувальними
лабораторіями, що акредитовані на технічну компетентність та
незалежність в Системі.

Допускається проводити випробування з метою сертифікації випробувальними
лабораторіями, що акредитовані тільки на технічну компетентність, але з
контролем представниками органу з сертифікації продукції.
Відповідальність за необ’єктивність таких випробувань несе орган з
сертифікації або організація, що виконує його функції, за дорученням
яких випробувальна лабораторія проводить випробування.

Основною функцією випробувальної лабораторії є проведення впробувань в
закріпленій галузі акредитації. Вимоги з акредитації, що встановлені
стандартом, можуть бути доповнені під час акредитації випробувальних
лабораторій іншими вимогами, виходячи із специфіки діяльності цих
лабораторій.

Випробувальна лабораторія повинна здійснювати свою діяльність відповідно
до “Положення про випробувальну лабораторію”, що розробляється на
підставі стандарту та затверджується Держстандартом України (органом з
акредитації).

Випробувальна лабораторія повинна мати комплект юридичних,
організаційно-методичних, нормативних та інших документів, які необхідні
для здійснення її функцій.

Загальні вимоги до випробувальних лабораторій

Випробувальна лабораторія повинна мати юридичний статус, організаційну
структуру, адміністративну підпорядкованість, фінансовий стан та систему
оплати праці співробітників, що забезпечують необхідну впевненість у
тому, що вона визнається об’єктивною та незалежною від розробників,
виробників та споживачів з усіх питань оцінювання показників, що
підтверджуються під час сертифікації конкретної продукції.

На незалежність може претендувати випробувальна лабораторія, яка є
юридичною особою, тобто самостійним підприємством (організацією) і має у
своїй власності приміщення, випробувальне обладнання і засоби
вимірювальної техніки чи має довгостроковий договір оренди приміщень,
випробувального обладнання та засобів вимірювальної техніки. У разі
наявності засновників останні не можуть бути розробниками, виробниками,
постачальниками, споживачами продукції в галузі акредитації лабораторії.

Якщо випробувальна лабораторія сама не є юридичною особою, а входить до
складу підприємства (організації), що є юридичною особою, то вона має
бути структурним підрозділом цього підприємства (організації). Зазначене
підприємство (організація) не може бути розробником, виробником,
постачальником, споживачем продукції в галузі акредитації лабораторії.
При цьому має бути оформлений відповідний документ (наказ, положення та
ін.), який передбачає повну юридичну та фінансову відповідальність
підприємства (організації) за діяльність лабораторії з чітким
розмежуванням відповідальності між керівництвом лабораторії та
адміністрацією підприємства (організації) за об’єктивність результатів
випробувань, невтручання адміністрації підприємства (організації) в
поточну діяльність лабораторії під час проведення нею сертифікаційних
випробувань та інших робіт з сертифікації, а також надання печатки
підприємства (організації) для засвідчення підпису керівника лабораторії
на документах з результатами випробувань.

Призначення та звільнення керівника лабораторії, що акредитована на
технічну компетентність та незалежність, повинні проводитися за згоди
Національного органу з сертифікації.

Технічна компетентність

Випробувальна лабораторія повинна забезпечувати технічну компетентність
під час проведення випробувань у галузі акредитації, що визнана, і
повинна мати керівника, який несе відповідальність за діяльність
лабораторії та результати її роботи.

Кожний співробітник лабораторії повинен бути компетентним щодо
закріпленої сфери діяльності, а також знати свої права та обов’язки.

Організаційна структура повинна виключати можливість учинення тиску на
співробітників лабораторії, що спроможний вплинути на їх висновки чи
результати роботи з випробувань продукції.

У лабораторії повинна бути система перевірки компетентними особами ходу
та результатів випробувань, а також кваліфікації персоналу лабораторії.

Персонал лабораторії

Персонал лабораторії, що акредитована, повинен мати професійну
підготовку, кваліфікацію та досвід щодо проведення випробувань у галузі
акредитації, що визнана. Кожний фахівець повинен мати посадову
інструкцію, яка установлює функції, обов’язки, права та
відповідальність, вимоги до освіти, технічних знань та досвіду роботи.
Співробітники, що безпосередньо беруть участь у проведенні випробувань,
повинні бути атестовані на право проведення конкретних випробувань
відповідно до порядку атестації, який встановлено.

Лабораторія повинна мати документально підтверджені відомості та
документи з питань підвищення кваліфікації персоналу.

Приміщення та навколишнє середовище

Навколишнє середовище, в умовах якого проводяться випробування, повинно
відповідати вимогам нормативної документації на методи випробувань та
забезпечувати необхідну точність вимірювань під час проведення
випробувань.

Приміщення, в яких проводяться випробування, повинні відповідати вимогам
методик випробувань, що застосовуються, щодо виробничої площі, стану та
умов, які в них забезпечуються (температура, вологість, чистота повітря,
освітлення, звуко- та віброізоляція, захист від випромінення
електричного, магнітного та інших фізичних полів, параметри усіх мереж
живлення), а також санітарним нормам та правилам, вимогам безпеки праці
та охорони навколишнього природного середовища.

Доступ до місця проведення випробувань, а також умови допущення в
приміщення осіб, що не віднесені до персоналу певної лабораторії,
повинні контролюватися.

Випробувальне обладнання та засоби вимірювальної техніки

Випробувальна лабораторія повинна мати обладнання, яке необхідне для
проведення випробувань, та засоби вимірювальної техніки для усіх
параметрів, що визначені галуззю акредитації. Випробувальне обладнання
та засоби вимірювальної техніки повинні відповідати вимогам нормативних
документів на методи випробувань, відповідно до яких акредитується
лабораторія.

Усе обладнання та засоби вимірювальної техніки повинні утримуватися в
умовах, що забезпечують їх зберігання та захист від пошкоджень та
передчасного зношування. Для обладнання, яке потребує періодичного
технічного обслуговування, повинні бути розроблені та затверджені
інструкції та графіки з технічного обслуговування, а для засобів
вимірювальної техніки – графіки повірки.

Несправне випробувальне обладнання та засоби вимірювальної техніки
повинні зніматися з експлуатації та маркуватися відповідним чином, що
показувало би їх непридатність для виконання своїх функцій.

Кожна одиниця випробувального обладнання та засобів вимірювальної
техніки повинна бути зареєстрована. Реєстраційний документ (лист, карта
та ін.) на кожну одиницю повинен містити такі відомості:

назву та вид;

підприємство-виробник (фірма), тип (марка), заводський та інвентарний
номери;

дату виготовлення, дату одержання та введення до експлуатації;

стан на час купівлі (новий; той, що був у вжитку; після ремонту та ін.);

місце розташування (в разі необхідності);

дані про несправності, ремонти та технічне обслуговування;

дані про повірки.

Усе випробувальне обладнання та засоби вимірювальної техніки повинні
бути атестовані та повірені. Порядок атестації та повірки у
випробувальній лабораторії повинен бути документально оформлений і
відповідати вимогам, що встановлені чинними нормативними документами.

Методи випробувань та процедури

Акредитована випробувальна лабораторія повинна мати актуалізовану
документацію, зокрема:

документи, які встановлюють технічні вимоги до продукції, що
випробовується, та методи її випробувань;

стандарти та технічні умови, в тому числі міжнародні стандарти (правила,
технічні рекомендації та ін.);

документи, які встановлюють програми та методи проведення випробувань
(вимірювань) продукції, що закріплена за цією акредитованою
лабораторією. Методики випробувань (вимірювань) повинні бути атестовані
у встановленому порядку;

документи, що стосуються підтримання в належному стані випробувального
обладнання та засобів вимірювальної техніки: графіки повірки засобів
вимірювальної техніки і атестації випробувального обладнання, що
застосовуються, паспорти на них, методики атестації випробувального
обладнання та методики повірки нестандартизованих засобів вимірювальної
техніки, експлуатаційну документацію на засоби вимірювальної техніки, що
застосовуються;

документи, що визначають систему зберігання інформації та результатів
випробувань (протоколи, робочі журнали, звіти та ін.).

В лабораторії повинні бути встановлені та документально оформлені
процедури, що забезпечують актуалізацію та наявність на робочих місцях
інструкцій, нормативних документів, настанов та інших документів, що
пов’язані з забезпеченням якості випробувань, охорони праці та ведення
документації.

Усі розрахунки і передача результатів випробувань повинні підлягати
відповідній перевірці.

Якщо результати випробувань одержані через систему електронної обробки
даних, то надійність системи повинна виключати можливість їх
спотворення. Система повинна мати можливості виявляти несправності
обчислювальної техніки під час виконання обчислень для вжиття
відповідних заходів.

Система якості

Випробувальна лабораторія повинна мати систему якості, яка відповідає її
діяльності та обсягу робіт, що виконуються.

Особа або особи, що відповідають за забезпечення якості робіт, повинні
призначатись керівником лабораторії.

Документація на елементи системи якості повинна бути включена до
“Настанови з якості випробувальної лабораторії”, якою повинні
користуватися співробітники лабораторії. Настанова з якості повинна
містити комплексний опис лабораторії та організації робіт з випробувань.
Якщо яка-небудь інформація безпосередньо не включена до настанови з
якості, а відображена в інших документах, то в цьому випадку в настанові
з якості повинно бути наведено посилання на ці документи. Ведення
настанови з якості покладається на відповідального співробітника
лабораторії. Настанова з якості має бути розроблена з урахуванням
рекомендацій Настанови ISO/ЕС 25, стандарту EN 45001.

Керівництво лабораторії повинно періодично проводити внутрішні перевірки
системи якості з метою забезпечення ефективності її функціонування. Такі
перевірки повинні реєструватися з докладним записом щодо коригувальних
дій.

Вироби та продукція, що випробовуються

Позначення зразків виробів та продукції, що призначені для випробувань,
повинно здійснюватись шляхом документального оформлення або маркування.

Зразки виробів та продукції повинні бути ідентифіковані на відповідність
технічній документації і супроводжуватись відповідним актом відбору, що
підписаний уповноваженою особою органу з сертифікації конкретної
продукції,

У разі наявності вимог до особливих умов зберігання зразків повинні бути
встановлені порядок та процедури контролю умов зберігання, які повинні
документуватись в установленому порядку.

В лабораторії повинні бути встановлені правила, що визначають порядок
приймання, зберігання, повернення замовнику зразків виробів та
продукції, що випробовуються.

Реєстрація результатів випробувань та зберігання документів

Випробувальна лабораторія повинна мати систему реєстрації даних про
випробування, яка забезпечує:

реєстрацію результатів первісних вимірювань та можливість їх простежити;

реєстрацію розрахунків та інших даних;

зазначення осіб, що отримали зразок, готували його до випробувань та
проводили випробування та вимірювання;

зберігання документації на методи випробувань, звітів про перевірки та
технічне обслуговування обладнання, а також документів, що містять
зареєстровану інформацію про випробування (у тому числі протоколи та
звіти про випробування), із зазначенням терміну їх зберігання.

Результати випробувань оформляються згідно з вимогами Настанови

ISO/ІЕС 25, стандарту ЕN 45001.

Робота, що виконується випробувальною лабораторією, відображається у
протоколі випробувань, який показує точно, чітко і недвозначно
результати випробувань та іншу інформацію, що стосується проведених
випробувань.

Кожен протокол випробувань має містити такі відомості:

назву і адресу випробувальної лабораторії, місце проведення випробувань,
якщо воно має іншу адресу, номер і дату атестата акредитації;

позначення протоколу (наприклад, порядковий номер) і нумерацію кожної
сторінки протоколу, а також загальну кількість сторінок;

назву і адресу замовника;

характеристику і позначення зразка, що випробувався;

дату одержання зразка для випробувань і дату (дати) проведення
випробувань;

заяву із зазначенням того, що протокол випробувань стосується тільки
зразків, підданих випробуванням;

опис процедури відбору зразків або копію акта відбору зразків (у
додатку), якщо це необхідно;

дані, що стосуються використання стандартизованих і нестандартизованих
методів випробувань або процедур;

вимоги нормативних документів до показників (характеристик) продукції,
що визначались під час проведення випробувань;

фактичні значення показників (дані вимірів, спостережень, результати
обчислень) та будь-які виявлені відмови (несправності);

допустиму похибку вимірювання, показники точності випробування;

підпис і посаду особи (осіб), відповідальної (відповідальних) за
підготовку протоколу випробувань, і дату складання протоколу;

запис, що виключає можливість повного або часткового передрукування
протоколу без дозволу випробувальної лабораторії.

Виправлення або доповнення до протоколу після його випуску оформлюються
лише у вигляді окремого документа. Цей документ повинен мати назву
“Доповнення до протоколу випробувань” і відповідати усім вищенаведеним
вимогам.

Результати випробувань мають подаватися акуратно, чітко, повністю та
недвозначно відповідно до вимог документації на методи випробувань.
Кількісні результати мають подаватися із зазначенням показників точності
і (або) достовірності.

Термін зберігання документів з результатами випробувань на безпеку не
обмежується. Обсяг та зміст зареєстрованої інформації про випробування,
що призначена для зберігання, повинні забезпечувати можливість
зіставлення результатів випробувань під час їх проведення іншим разом.

Повинні забезпечуватися умови зберігання всієї документації протягом
встановленого терміну та, в разі необхідності, її конфіденційність.

Повинна бути забезпечена юридична правомірність документального
оформлення на усіх стадіях реєстрації та видачі результатів випробувань
(виключення виправлень, забезпечення ідентифікації підписів, печаток,
дат та ін.).

Права та обов’язки акредитованої випробувальної лабораторії

Акредитована випробувальна лабораторія має право:

зазначати в рекламних матеріалах, у різних документах (у тому числі в
тих, що містять результати випробувань), що вона акредитована в Системі;

разом з органом з сертифікації визначати конкретні терміни проведення
випробувань продукції, що сертифікується;

установлювати форму протоколу випробувань;

укладати з іншими лабораторіями субпідрядні договори на проведення
конкретних випробувань (в галузі акредитації) за умови, що ці
лабораторії акредитовані в Системі на проведення цих самих випробувань.

Акредитована лабораторія відповідно до статусу акредитації зобов’язана:

підтримувати відповідність до вимог акредитації, що встановлені цим
документом;

забезпечувати достовірність, об’єктивність та точність результатів
вимірювань та випробувань, яка вимагається;

приймати на випробування з метою сертифікації тільки ті зразки, що
ідентифіковані на відповідність технічній документації на них;

заявляти про акредитацію тільки з тих випробувань, що входять до галузі
акредитації;

вести облік усіх претензій за результатами випробувань, які заявляються;

інформувати органи, що доручили лабораторії проведення випробувань
продукції, про результати випробувань;

не використовувати права акредитованої лабораторії після закінчення
терміну дії атестата акредитації;

своєчасно сплачувати витрати, що пов’язані з проведенням інспекційного
контролю.

Акредитована лабораторія щодо Держстандарту України (органу з
акредитації) зобов’язана:

забезпечити доступ у відповідні приміщення для перевірки відовідності
лабораторії вимогам акредитації та (або) спостереження за виконанням
робіт з випробувань, надавати можливість ознайомлення з результатами
внутрішніх перевірок системи забезпечення якості випробувань або
перевірок на якість проведення випробувань;

брати участь у проведенні робіт з зарубіжного та (або) міжнародного
визнання акредитованих лабораторій та (або) Системи взагалі;

проводити випробування для перевірки технічної компетентності під час
інспекційного контролю;

надавати в разі необхідності та за погодженням із замовником зразки
продукції, що випробовується, для проведення їх порівняльних випробувань
в інших лабораторіях;

брати участь в разі необхідності в порівняльних випробуваннях;

погоджувати з Держстандартом України (органом з акредитації) зміни в
статусі, а також сповіщати його про зміни в структурі, технічній
оснащеності, в

стандартах та інших нормативних документах, що можуть вплинути на
точність, об’єктивність та достовірність результатів випробувань або на
галузь діяльності лабораторії, що визначена під час акредитації;

надавати звіти про власну діяльність.

Акредитована лабораторія щодо замовника зобов’язана:

надавати замовнику можливість спостереження за випробуваннями, що
проводяться для нього;

додержуватися встановлених та (або) погоджених термінів проведення
випробувань;

сповіщати замовника щодо наміру доручити проведення частини випробувань
іншій акредитованій лабораторії та проводити їх тільки за його згоди;

забезпечувати конфіденційність інформації щодо результатів випробувань
продукції.

Випробувальна лабораторія повинна реєструвати та зберігати інформацію
щодо компетентності інших лабораторій, які проводили для неї роботи за
субпідрядом, а також вести реєстрацію усіх цих робіт.

Керівник акредитованої випробувальної лабораторії затверджує протоколи
випробувань та несе відповідальність за необ’єктивність та
недостовірність результатів випробувань. Під час проведення випробувань
з метою сертифікації лабораторією, що акредитована тільки на технічну
компетентність, протоколи випробувань підписуються також представником
органу з сертифікації, який доручив лабораторії ці випробування, та
затверджуються його керівником. Затверджувальні підписи повинні бути
засвідчені печатками.

Порядок акредитації випробувальних лабораторій

Акредитація передбачає такі етапи:

заявка на акредитацію;

експертиза поданих документів;

укладання договору з Держстандартом України (органом з акредитації) на
проведення робіт з акредитації;

перевірка випробувальної лабораторії;

прийняття рішення щодо акредитації за результатами перевірки
лабораторії;

оформлення, реєстрація та видача атестата акредитації;

укладання угоди з Держстандартом України (органом з акредитації).

Кожний наступний етап виконується в разі позитивних результатів
попереднього. Заявка на акредитацію подається до Держстандарту України
(органу з акредитації) за формою (Додаток 25).

До заявки додаються такі документи:

проект “Положення про акредитовану випробувальну лабораторію”;

“Настанова з якості випробувальної лабораторії”;

“Паспорт випробувальної лабораторії”;

заповнена опитувальна анкета;

проект галузі акредитації випробувальної лабораторії.

Держстандарт України (орган з акредитації) реєструє заявку та
організовує проведення експертизи документів.

За позитивних результатів експертизи укладається договір з
Держстандартом України (органом з акредитації) на проведення подальших
робіт з акредитації.

Після проведення експертизи поданих документів та прийняття рішення щодо
проведення робіт з акредитації відповідним функціональним управлінням
Держстандарту України формується комісія з перевірки лабораторії (далі –
комісія). До складу комісії включаються представники виробників, спілок
споживачів, науково-дослідних організацій та територіальних органів
Держстандарту України із залученням аудиторів Системи.

Комісія призначається за наказом Держстандарту України (органу з
акредитації). Копії наказу направляються функціональним управлінням
Держстандарту України до організацій, представники яких згадуються в
наказі.

Перевірка випробувальної лабораторії здійснюється за програмою, що
затверджується Держстандартом України (органом з акредитації).

У процесі перевірки можуть бути проведені випробування з визначенням
одного або декількох показників продукції, що випробовується. За
результатами перевірки комісія складає акт.

Рішення щодо акредитації лабораторії приймається після розгляду
Держстандартом України (органом з акредитації) всієї одержаної
інформації щодо стану лабораторії та результатів її перевірки.

В разі позитивного рішення про акредитацію Держстандарт України (орган з
акредитації):

затверджує “Положення про випробувальну лабораторію”;

підписує угоду з випробувальною лабораторією;

заносить акредитовану лабораторію до Реєстру Системи;

видає атестат акредитації (Додатки 26, 27);

оформляє галузь акредитації;

визначає умови інспекційного контролю;

укладає договір на здійснення інспекційного контролю.

Атестат видається не більше як на три роки. За шість місяців до
закінчення терміну дії атестата акредитації лабораторія, яка має намір
продовжити дію акредитації, подає заявку.

Порядок повторної акредитації встановлюється залежно від результатів
інспекційного контролю і вона може проводитись за повною або скороченою
процедурою.

Склад комісії і терміни перевірки регламентуються наказом Держстандарту
України (органу з акредитації).

Розширення галузі акредитації

Акредитована лабораторія, що претендує на розширення своєї галузі
акредитації, подає заявку. До заявки додаються:

відомості про додаткову галузь акредитації;

доповнення до “Паспорта…”

Акредитація може проводитись за повною або за скороченою процедурою, яка
регламентується програмою перевірки з метою розширення галузі
акредитації, затвердженої Головою Держстандарту України (керівником
органу з акредитації) або його заступником. Ступінь скорочення
встановлюється в кожному конкретному випадку.

. Інспекційний контроль за діяльністю акредитованих лабораторій

Інспекційний контроль за діяльністю акредитованих випробувальних
лабораторій здійснює Держстандарт України (орган з акредитації) або за
його дорученням – територіальні центри стандартизації, метрології та
сертифікації Держстандарту України.

Він здійснюється шляхом:

періодичних перевірок діяльності лабораторій;

присутності в акредитованій лабораторії представників, що призначені
Держстандартом України;

надання лабораторією регулярної інформації щодо якості здійснюваних
випробувань, щодо порівняльних випробувань (якщо вони проводяться), щодо
результатів періодичних внутрішніх перевірок системи забезпечення якості
випробувань, щодо претензій клієнтів лабораторії та ін.;

збирання та аналізу інформації від організацій, що здійснюють
громадський та державний контроль за якістю продукції;

будь-яких інших дій контрольного характеру, що можуть забезпечити
упевненість у тому, що лабораторія протягом часу дії атестата
акредитації постійно забезпечує відповідність до вимог, що пред’являлись
до неї під час акредитації.

Умови інспекційного контролю для кожної конкретної лабораторії
визначаються під час прийняття рішення щодо акредитації лабораторії, а
його проведення оформляється окремим договором.

Зупинка або скасування акредитації лабораторії

Акредитація лабораторії може бути достроково зупинена або скасована в
разі:

невідповідності лабораторії вимогам, що пред’являються до акредитованої
випробувальної лабораторії;

самостійного рішення акредитованої випробувальної лабораторії щодо
дострокового закінчення дії акредитації.

Лабораторія може протягом 15 днів опротестувати рішення з будь-яких
питань акредитації в комісії з апеляцій Держстандарту України (органу з
акредитації).

Вимоги до аудиторів та порядок їх акредитації

. Загальні положення

Аудиторами можуть бути спеціалісти різних сфер діяльності, які
відповідають вимогам ДСТУ 3418-96 і атестовані комісією, призначеною
Національним органом з сертифікації.

Аудитори в системі сертифікації УкрСЕПРО здійснюють діяльність в таких
напрямках:

сертифікація продукції або послуг;

сертифікація систем якості;

атестація виробництва;

акредитація випробувальних лабораторій;

Аудитор атестується на право роботи в одному або в декількох напрямках
діяльності.

Критерії оцінки аудиторів

Аудитор повинен бути незалежним (адміністративно і фінансово) від
виробників і споживачів продукції, а також організацій, які є об’єктом
його діяльності.

Умови роботи аудитора повинні виключати можливість комерційного,
адміністративного або будь-якого іншого впливу на нього, що може
призвести до необ’єктивної оцінки.

Аудитор повинен мати:

спеціальну освіту в тих галузях знань, які відповідають напрямкам його
діяльності з сертифікації (акредитації), і на право проведення робіт в
яких він буде атестований, вільно володіти усно та письмово державною
мовою;

практичний досвід роботи у сфері діяльності, на право проведення робіт в
якій він буде атестований, не менше двох років.

Аудитор повинен володіти обов’язковими знаннями з таких питань:

державні і міжнародні стандарти, інші нормативні документи, на
відповідність яким проводиться сертифікація і акредитація;

економічні і правові основи сертифікації і акредитації;

організація, порядок і зміст робіт з сертифікації і акредитації;

практика сертифікації і акредитації в країні і за кордоном.

Аудитор повинен володіти такими особистими якостями:

об’єктивністю, принциповістю;

творчою ініціативою і здатністю приймати і аргументовано відстоювати
свої висновки і рішення;

здатністю до спілкування, умінням швидко вступати в контакт з людьми і
ефективно взаємодіяти з персоналом під час перевірки;

ввічливістю, стриманістю, доброзичливістю.

В галузі сертифікації продукції аудитори повинні володіти знаннями про:

властивості продукції, що випробується, її конструкцію, технологію
виробництва, склад речовин і матеріалів;

технічні характеристики продукції; методи їх визначення, які встановлені
в стандартах і технічних умовах;

методи випробувань і вимірювань;

обладнання для випробувань і вимірювань, вимоги до його експлуатації і
технічного обслуговування;

обробку і аналіз результатів випробувань і вимірювань;

статистичні методи оцінки якості і надійності продукції.

У сфері атестації виробництва аудитори повинні володіти знаннями з таких
питань:

організаційні принципи забезпечення якості продукції;

технологія виробництва конкретного виду продукції;

організація вхідного контролю сировини, матеріалів і комплектуючих
виробів;

організація робіт з випробування і здійснення контролю в процесі
виробництва продукції;

організація робіт з метрологічного забезпечення виробництва;

вимоги, що ставляться до вантажно-розвантажувальних, транспортних і
складських робіт.

У сфері сертифікації систем якості аудитори повинні володіти знаннями з
таких питань:

організаційна структура, документація і стандарти на системи якості;

методи оцінки якості і надійності готової продукції, включаючи
розрахункові, дослідно-статистичні, реєстраційні і експертні методи;

контроль якості продукції, включаючи основні методи статистичного
контролю;

технологія виробництва, особливості функціонування і засоби
технологічного оснащення;

організація і підготовка технічного персоналу, які сприяють ефективному
використанню робітників у системі якості.

У сфері акредитації випробувальних лабораторій аудитори повинні володіти
знаннями з таких питань:

забезпечення якості випробувань, що проводяться лабораторією;

оцінка методик випробувань і вимірювань;

оцінка обладнання для випробувань і вимірювань, стану його експлуатації
і технічного обслуговування;

метрологічне забезпечення випробувань і вимірювань, що проводяться в
лабораторії;

вимоги до приміщень, які використовуються для випробувань;

вимоги до персоналу лабораторії;

оцінка систем реєстрації даних за результатами випробувань і звітних
документів.

Рівень кваліфікації аудитора має підтримуватися шляхом використання
таких форм навчання:

на курсах Українського учбово-наукового центру зі стандартизації
технології та якості продукції;

в галузевих інститутах підвищення кваліфікації;

в центрах навчання за кордоном;

регулярної участі в перевірках, які відповідають напрямку його
діяльності.

Права, обов’язки і відповідальність аудиторів

Аудитор має право:

знайомитися з необхідною документацією і спілкуватися з персоналом
об’єкта перевірки;

запитувати будь-яку додаткову (необхідну для перевірки) інформацію від
сторонніх організацій;

звертатися до Національного органу з сертифікації у випадку здійснення
тиску на нього зацікавлених сторін, головного аудитора або органу, який
організував перевірку;

Аудитор зобов’язаний:

забезпечити максимальну об’єктивність і достовірність результатів
перевірки;

підтримувати в порядку і забезпечувати збереження документів, що
стосуються перевірки;

забезпечувати конфіденційність одержаної в результаті перевірки
інформації;

повідомляти головного аудитора про всі істотні перешкоди, що виникають
при проведенні перевірок.

Аудитор несе відповідальність за:

недобросовісне виконання своїх обов’язків;

невикористання при необхідності своїх прав;

використання свого службового положення в корисливих цілях.

Атестація аудиторів

Атестацію аудиторів проводить комісія з атестації, яка призначається
Національним органом з сертифікації.

До складу комісії з атестації входять провідні спеціалісти системи
сертифікації УкрСЕПРО, промисловості, науки, ВЗО і сфери послуг.

Комісія здійснює свою роботу згідно з установленими правилами і
процедурами, які гарантують об’єктивність рішень, що приймаються.

Комісія повинна складатися не менше ніж з двох членів.

Пріоритет при вирішенні спірних питань надається рішенню голови комісії.

Атестація аудиторів проводиться в два етапи:

перевірка і оцінка теоретичних знань;

стажування у певному напрямку діяльності для оцінки практичних навичок і
відповідності до вимог ДСТУ 3418-96

В узгоджені терміни комісія з атестації організовує перевірку і оцінку
теоретичних знань кандидата згідно з програмою заявленого напрямку
діяльності.

Оцінка теоретичних знань може бути проведена у вигляді:

бесіди з кандидатом;

письмової роботи (екзамену).

У разі позитивної оцінки комісія з атестації на підставі протоколу видає
кандидату на аудитора посвідчення і організовує стажування та перевірку
практичних навичок у сфері сертифікації (акредитації).

Стажування передбачає участь кандидата на аудитора в роботах з:

сертифікації продукції – у проведенні не менше трьох робіт з
сертифікації і не менше двох робіт з акредитації органа з сертифікації
продукції;

сертифікації систем якості і атестації виробництва – у проведенні не
менше трьох перевірок;

акредитації випробувальних лабораторій – в проведенні не менше трьох
акредитацій.

Комісія з атестації визначає підприємство, органи з сертифікації і
випробувальні лабораторії (центри), на яких доцільно проводити
стажування у визначених напрямках діяльності (видах продукції) і на яких
планується проведення перевірки або акредитації згідно з заявками.

Стажер бере участь у всіх роботах експертної групи і йому можуть
доручатися всі види робіт, які виконують атестовані аудитори при
проведенні перевірок або акредитації.

Відгук-характеристику стажування за результатами кожної перевірки дає
стажеру керівник стажування або головний аудитор експертної групи, в
якій проходило стажування.

Комісія з атестації дає оцінку кандидату на аудитора за результатами
двох етапів атестації і приймає рішення про атестацію (неатестацію)
кандидата на аудитора.

Кандидат, який пройшов обидва етапи атестації з позитивним результатом,
отримує сертифікат встановленого зразка, який підтверджує його атестацію
як аудитора в системі сертифікації УкрСЕПРО у визначеному напрямку
діяльності (Додаток 28). Строк дії сертифіката встановлюється не більше
ніж три роки.

Сертифікат, виданий аудитору, реєструється в реєстрі системи
сертифікації УкрСЕПРО.

Скасування сертифікатів аудиторів

Сертифікат аудитора може бути скасований у разі:

повторення грубих порушень під час проведення перевірок
(необ’єктивність, недотримання конфіденційності, порушення етичних норм
і правил і т.п.);

припинення практичної діяльності аудитором протягом двох років.

Рішення про скасування сертифіката приймає Національний орган
сертифікації за рекомендацією комісії з атестації і повідомляє про це
аудитора і організацію, яка направила його на атестацію.

При скасуванні сертифікат виключається з реєстру системи сертифікації
УкрСЕПРО.

Організація, яка направила кандидата на аудитора на атестацію, оплачує
витрати на атестацію згідно з діючими тарифами. Оплата робіт з атестації
аудитора не зобов’язує комісію з атестації прийняти позитивне рішення і
видавати сертифікат.

Європейські організації з сертифікації
PAGE 12

PAGE

PAGE 26

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019