Реферат

на тему:

Словник страхових термiнiв

А

АВАРIЙНИЙ КОМIСАР (AVERAGE ADJUSTER) — фахiвець, який за дорученням
страховика (iнодi iз залученням експерта-сюрвейєра) визначає причину,
характер i розмiр збиткiв i видає аварiйний сертифiкат. На нього може
покладатись участь у проведеннi превентивних заходiв, а також лiквiдацiї
наслiдкiв страхового випадку. Iнодi страховик може доручати А К розгляд
претензiй страхувальника.

АВАРIЙНИЙ СЕРТИФIКАТ (SURVEY-REPORT) — документ, що видається
страхувальниковi аварiйним комiсаром, агентом або iншим уповноваженим
представником страховика на пiдставi наслiдкiв огляду пошкодженого
майна. В А.C. фiксуються можливi причини, характер i розмiр збитку,
зумовленого страховим випадком. А.C. є для страхувальника пiдставою для
висунення претензiї страховиковi. Проте А.C. не може розглядатись як
безумовний доказ вiдповiдальностi страховика.

АГЕНТ СТРАХОВИЙ (AGENT) — фiзична або юридична особа, яка дiє вiд iменi
страховика i в межах наданих ним повноважень.

АДЕНДУМ (ADDENDUM) — документ, є додатком до страхового договору. В А
зазначаються змiни в умовах страхування.

АКВIЗИЦIЯ (ACQUESTION) — маркетингова дiяльнiсть спрямована на
збiльшення кiлькостi укладених нових договорiв страхування. Вважається,
що аквiзицiйна дiяльнiсть нормальна, коли кiлькiсть нових договорiв
страхування перевищує число договорiв, за якими закiнчився термiн дiї.

АКТ ПРО НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК (ACCIDENT REPORT FORM) — документ, що
складається адмiнiстрацiєю i комiтетом професiйної спiлки пiдприємства
чи установи, якщо з їхнiм працiвником стався нещасний випадок,
пов’язаний з виконанням службових обов’язкiв. У випадках iз пасажиром
вiдповiдний документ складається на транспортi. У разi, якщо потерпiлий
застрахований вiд нещасних випадкiв, акт надсилається до страхової
органiзацiї з метою оформлення страхових виплат.

АКТИВИ СТРАХОВИКА (INSURER’S ASSETS) — кошти страховика, що iнвестованi
в цiннi папери, придбану нерухомiсть, iншi матерiальнi цiнностi,
розмiщенi на рахунках у банках. Джерелами цих коштiв є статутний фонд,
страховi резерви та iншi пасиви. Вiд величини й структури А. C. залежить
платоспроможнiсть страховика.

АКТУАРIЙ (ACTUARY) — офiцiйно уповноважена особа, фахiвець, яка з
допомогою методiв математичної статистики розраховує страховi тарифи. На
А покладається вiдповiдальнiсть за те, щоб страховi фонди були
достатнiми на той момент, коли компанiї доведеться виконувати свої
зобов’язання за виданими полiсами.

АКТУАРНI РОЗРАХУНКИ (ACTUARIAL CALCULATIONS) — система математичних i
статистичних методiв розрахунку страхових тарифiв. Методологiя А.Р.
грунтується на застосуваннi теорiї ймовiрностей, демографiчної
статистики та довгострокових фiнансових обчислень iнвестицiйного доходу
страховика. А Р дають змогу визначити частку кожного страхувальника у
створеннi страхового фонду.

АКЦЕПТ (ACCEPTANCE) — згода однiєї сторони страхових вiдносин
(страхувальника або страховика) з пропозицiями iншої сторони про
укладення договору страхування або перестрахування на умовах, що
вiдповiдають цим пропозицiям.

АНДЕРРАЙТЕР (UNDERWRITER) — у страхуваннi — висококвалiфiкована i
вiдповiдальна особа страховика, уповноважена виконати необхiднi
процедури по розгляду пропозицiй i прийняттю ризикiв на страхування
(перестрахування); А. оформляє страховi полiси, оцiнює ризик, визначає
ставки премiй та iншi умови страхування;

АСИСТАНС (ASSISTANCE) — перелiк послуг (у рамках договору страхування),
якi надаються в потрiбний момент через медичне, технiчне i фiнансове
сприяння. Широко використовується в зарубiжних країнах для забезпечення
безпеки подорожуючих пiд час поїздок за кордон (у разi хвороби,
нещасного випадку).

АСОРТИМЕНТ СТРАХОВОГО РИНКУ (INSURANCE MARKET ASSORTIMENT) — набiр видiв
страхових послуг, що пропонуються страхувальникам у данiй країнi,
регiонi.

Б

БIЗНЕС-ПЛАН СТРАХОВИКА (BUSINESS PLAN OF THE INSURER) — формалiзована
програма дiяльностi компанiї на декiлька рокiв, що мiстить, зокрема,
систему заходiв, пов’язаних часом i мiсцем реалiзацiї, узгоджених iз
стратегiєю i ресурсами i розрахованих на отримання максимального
прибутку, зокрема за рахунок додаткових iнвестицiй. Основними роздiлами
Б.П.С. є: характеристика страхових послуг компанiї, оцiнка ринку збуту
страхових послуг, оцiнка конкурентоспроможностi компанiї, план
маркетингу, органiзацiйний план, ресурси, оцiнка ризику виконання плану,
фiнансовий план.

БОНУС (BONUS) — знижка, що її надає страховик iз суми страхової премiї
за оформлення договору страхування на особливо вигiдних умовах. Б
визначається переважно у вiдсотках або промiле.

БОРДЕРО (IVENTORY) — перелiк ризикiв, прийнятих на страхування, у
частинi, що передається цедентом на перестрахування. Б. надсилається
цедентом страховиковi у визначенi договором перестрахування строки. Б.
бувають попереднiми i остаточними.

БРОКЕР СТРАХОВИЙ (INSURANCE BROKER) — юридична або фiзична особа, що має
дозвiл виступати посередником мiж страхувальниками i страховиками. Б.C.
дiє вiд iменi i за дорученням страхувальникiв. До його завдань входить
пошук страхової компанiї (компанiй), де можна було б розмiстити ризик на
оптимальних умовах з погляду надiйностi страховика i розмiру страхових
премiй. У разi страхового випадку Б.C. надає допомогу страхувальниковi в
отриманнi вiдшкодування, а також залучається до розмiщення ризикiв, що
передаються на перестрахування. Оплату за послуги Б.C. здiйснює
страховик.

БРУТТО-ПРЕМIЯ (GROSS PREMIUM) — загальна сума страхових внескiв,
визначена на пiдставi страхової суми i брутто-ставки (страхового
тарифу).

БРУТТО-СТАВКА (GROSS RATE) — сума визначеної нетто-премiї i
навантаження. Цi складовi брутто-ставки мають рiзне призначення.
Нетто-ставка має забезпечити вiдшкодування витрат на покриття збиткiв з
ризикових видiв страхування i на виплати зi страхування життя.
Навантаження призначене для забезпечення фiнансування витрат страховика
на ведення справи i отримання планового прибутку вiд страхових операцiй.

В

ВИГОДОНАБУВАЧ (BENEFICIARY) — особа, визначена страхувальником для
отримання належних сум страхових виплат у разi, якщо страхувальник
(застрахований) не буде здатний скористатися ними самостiйно.

ВИД СТРАХУВАННЯ (LINE OF INSURANCE) — страхування однорiдних об’єктiв
вiд характерних для них небезпек.

ВИНА СТРАХУВАЛЬНИКА (INSURED’S FAULT) — суб’єктивне ставлення юридичної
або фiзичної особи до своєї протиправної поведiнки i її можливих
наслiдкiв, що може спричинитися до завдання шкоди. Розрiзняють вину двох
видiв: навмиснi дiї i необережнiсть. Остання, у свою чергу, подiляється
на просту i грубу необережнiсть. Наявнiсть навмисної дiї або грубої
необережностi може бути пiдставою для звiльнення страховика вiд його
обов’язкiв з виплати страхового вiдшкодування.

ВIДНОВЛЕННЯ СТРАХУВАННЯ (RENEWAL OF INSURANCE CONTRACT) — продовження
дiї договору страхування на новий термiн. На практицi В C здiйснюється
укладанням нового договору або оформленням спецiального додатка до
дiючого договору. Часто страховики надають страхувальникам, якi щороку й
своєчасно поновлюють полiси, пiльги у виглядi знижок зi страхових
премiй.

ВIДШКОДУВАННЯ СТРАХОВЕ (INSURANCE INDEMNITY) — сума, що виплачується
страховиком на компенсацiю збитку, заподiяного страховим випадком на
об’єктах страхування майна i вiдповiдальностi. Якщо страхова сума менша
вiд збитку, В C здiйснюється пропорцiйно до вiдношення страхової суми до
страхової вартостi об’єкта. У разi подвiйного страхування В C фактичного
збитку здiйснюється всiма страховиками в межах страхової вартостi
об’єкта страхування пропорцiйно до частки кожного в загальнiй страховiй
сумi. Умовами договору страхування може передбачатись замiна виплати
страхового вiдшкодування компенсацiєю збитку в натуральнiй формi.

Д

ДЕРЖАВНЕ ОБОВ’ЯЗКОВЕ СТРАХУВАННЯ (STATE INSURANCE) — форма страхування,
при якiй визначенi законодавством страхувальники сплачують страховi
внески за рахунок державного бюджету. Сюди належать обов’язкове
страхування вiйськовослужбовцiв, працiвникiв правоохоронних органiв,
податкової i митної служби, народних депутатiв та деяких iнших категорiй
працiвникiв.

ДОБРОВIЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ (VOLUNTARY INSURANCE) — форма страхування, що
здiйснюється на пiдставi добровiльно укладеного договору мiж страховиком
i страхувальником. Д C здiйснюється згiдно з правилами страхування, що
їх розробляє страховик i реєструє в Укрстрахнаглядi. Договiр Д C вступає
в дiю, як правило, пiсля сплати страхової премiї.

ДОГОВIР СТРАХУВАННЯ (INSURANCE CONTRACT) — угода мiж страхувальником i
страховиком, яка передбачає зобов’язання страховика в разi настання
страхового випадку здiйснити страхову виплату страхувальниковi або iншiй
особi, на користь якої укладено договiр, а страхувальник зобов’язується
сплатити страхову премiю у визначенi строки. Д.C. укладається на
пiдставi заяви страхувальника. Факт укладення Д.C. може засвiдчуватись
також страховим полiсом, свiдоцтвом. У Д.C. зазначається вид
страхування, страхова сума, страхова премiя, реквiзити сторiн, строки
початку i закiнчення дiї договору. Як правило, Д.C. вступає в дiю пiсля
сплати всього страхового платежу або суми, визначеної за першим строком
платежу.

ДОДАТКОВА ПРЕМIЯ (ADDITIONAL PREMIUM) — додатковий страховий внесок, що
сплачується страхувальником за те, що до умов страхування вносяться
додатковi ризики, або за страхування ризикiв з пiдвищеною небезпекою.
Д.П. застосовується здебiльшого в особистому страхуваннi в разi, коли
андеррайтер вважає, що застрахувати заявника на звичайних умовах, з
урахуванням його вiку, стану здоров’я, небезпечної професiї, складних
клiматичних умов, неможливо.

З

ЗАКОН ПРО СТРАХУВАННЯ (LAW ) — прийнятий Верховною Радою України 7
березня 1996 року. Регулює вiдносини у сферi страхування i спрямований
на розвиток ринку страхових послуг, посилення надiйностi страхового
захисту юридичних i фiзичних осiб. Дiя цього Закону не поширюється на
державне соцiальне страхування. Документ мiстить 5 роздiлiв (загальнi
положення, договори страхування, забезпечення платоспроможностi
страховикiв, державний нагляд за страховою дiяльнiстю в Українi,
заключнi положення).

ЗАСТРАХОВАНИЙ (INSURED) — особа, яка бере участь в особистому
страхуваннi, об’єктом страхового захисту якого є життя, здоров’я i
працездатнiсть. 3. може бути одночасно i страхувальником, 3. має право у
передбачених договором випадках отримати обумовлену страхову суму або
виплати меншого розмiру.

ЗАЯВНИК (PROPOSER) — особа, яка в письмовiй або уснiй формi висловлює
намiр придбати страховий полiс.

ЗБИТКОВIСТЬ СТРАХОВОЇ СУМИ (LOSS OF INSURANCE SUM) — показник дiяльностi
страховика, що характеризує вiдношення страхового вiдшкодування до
страхової суми всiх застрахованих об’єктiв у розрiзi ризикових видiв
страхування. 3.C.C. визначається у вiдсотках, показує ймовiрнiсть збитку
i зiставленням фактичного i тарифного рiвнiв використовується для
оцiнювання ризикiв.

ЗБИТОК (LOSS) — у страхуваннi термiн має кiлька значень. Серед них:

втрата (шкода), що пiдлягає вiдшкодуванню страховиком;

факт настання страхового випадку (реалiзацiї страхового ризику);

справа, що мiстить документи страховика з конкретного страхового
випадку, якi пiдтверджують обгрунтованiсть виплати.

ЗЕЛЕНА КАРТКА (GREEN CARD) — назва однойменної системи мiжнародних
договорiв i страхового свiдоцтва про страхування цивiльної
вiдповiдальностi власникiв транспортних засобiв, якi виїжджають у
країни — члени цiєї системи. Дiстала назву вiд кольору i форми полiсу.
Заснована в 1949 роцi. Нинi членами Мiжнародної системи З.К. є понад 40
країн Європи, Азiї i Африки. У червнi 1997 року до складу членiв системи
3 К прийнято Україну.

К

КIНЦЕВИЙ ТЕРМIН ДIЇ ПОЛIСУ (EXPIRY DATE) — дата закiнчення покриття
полiсу. Не поширюється на полiси, що передбачають автоматичну виплату
суми в кiнцi перiоду страхування (страхування на дожиття, довесiльне
страхування тощо).

КОЕФIЦIЄНТ ЗБИТКIВ (CLAIMS OF or LOSS RATIO) — показник, що
розраховується як вiдношення оплачених претензiй i тих, що пiдлягають
оплатi, до зароблених премiй.

КУМУЛЯЦIЯ (CUMULATION)

концентрацiя страхових ризикiв в однiй компанiї в обсязi, що може
призвести до багатьох збиткiв внаслiдок одного страхового випадку;

зосередження застрахованих об’єктiв на однiй територiї, вулицi, будинку,
порту, залiзничнiй станцiї, суднi, що у разi одночасного страхового
випадку (наприклад, землетрусу) може призвести до порушення фiнансової
стабiльностi страховика. К має враховуватися при визначеннi частини
ризику, що залишається на утриманнi страховика.

Л

ЛIГА СТРАХОВИХ ОРГАНIЗАЦIЙ УКРАЇНИ (LEAGUE OF INSURANCE ORGANISATIONS OF
UKRAINE) — некомерцiйне об’єднання страховикiв з метою обстоювання їхнiх
iнтересiв у владних структурах, сприяння розвитку страхового
законодавства, пiдвищення квалiфiкацiї персоналу та iнформацiйного
забезпечення страхових компанiй, налагодження контактiв з вiдповiдними
об’єднаннями (асоцiацiями) iнших держав.

ЛIКВIДАЦIЯ ЗБИТКIВ (SETTLEMENT OF LOSSES) — термiн означає комплекс
робiт з визначення i виплати страхового вiдшкодування.

ЛIЦЕНЗIЯ НА СТРАХОВУ ДIЯЛЬНIСТЬ (INSURANCE LICENCE)  — документ, що
засвiдчує право страхової компанiї брати на страхування
(перестрахування) страховi ризики певного виду. Видається Комiтетом у
справах нагляду за страховою дiяльнiстю, має спецiальну форму i мiстить
такi обов’язковi реквiзити: повну i скорочену назви страховика та його
юридичну адресу, перелiк видiв страхування з добровiльного i
обов’язкового страхування, назву територiї, на якiй страховик i його
фiлiї мають право укладати договори страхування, термiн дiї,
реєстрацiйний номер i дату видачi лiцензiї, пiдпис керiвника (або
заступника) Укрстрахнагляду. У разi порушення страхового законодавства
лiцензiя може бути вiдкликана.

М

МАРКЕТИНГ У СТРАХУВАННI (INSURANCE MARKETING) — система взаємодiючих
видiв дiяльностi, спрямована на планування, визначення цiни, а також на
рекламування i реалiзацiю страхових послуг. Му C — це дiяльнiсть, що
супроводжує рух послуг вiд страхової компанiї до страхувальника.

МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ (MEDICAL INSURANCE) — вид особистого страхування на
випадок втрати здоров’я вiд хвороби або внаслiдок нещасного випадку.
М.C. застосовується з метою мобiлiзацiї та ефективного використання
коштiв на покриття витрат на медичне обслуговування страхувальникiв.
М.C. може мати форми обов’язкового i добровiльного страхування. Договори
М.C. укладаються в груповому та iндивiдуальному порядку. Цей документ є
гарантiєю отримання медичної допомоги в обсягах i на умовах, визначених
чинним законодавством або правилами страхування.

МОТОРНЕ (ТРАНСПОРТНЕ) СТРАХОВЕ БЮРО УКРАЇНИ (МТСБУ) (MOTOR INSURER`S
BUREAU OF UKRAINE) — форма об’єднання страховикiв, що здiйснюють
страхування цивiльної вiдповiдальностi власникiв транспортних засобiв.
Створене в 1994 роцi. Страховики можуть входити до МТСБУ як повнi або
асоцiйованi члени. Вищим органом управлiння є загальнi збори
страховикiв — членiв Моторного бюро. Мета МТСБУ — координацiя дiяльностi
його членiв щодо оформлення страхування i покриття шкоди, нанесеної
третiм особам внаслiдок дорожньо-транспортних пригод на територiї
України, а також за її межами, реалiзацiя договорiв, конвенцiй i
домовленостей з уповноваженими органiзацiями по страхуванню цивiльної
вiдповiдальностi транспортних засобiв iнших країн. При МТСБУ для
забезпечення виконання зобов’язань його членами перед страхувальниками i
потерпiлими створенi страховi резервнi фонди: фонд страхових гарантiй;
фонд захисту потерпiлих.

Н

НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦIЯ (EXTRAORDINARY EVENT) — обставини, що склалися на
певнiй територiї внаслiдок стихiйного лиха, катастрофи, аварiї або iншої
бiди, що зумовило людськi жертви, шкоду довкiллю, порушення нормальних
умов життя i дiяльностi.

НЕТТО-ПРЕМIЯ (NET PREMIUM) — брутто-премiя за мiнусом навантаження.

НЕТТО-СТАВКА (NET RATE) — частина страхового тарифу, що призначена для
формування ресурсiв страховика для виплати страхових вiдшкодувань i
страхових сум.

НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК (ACCIDENT) — пожежа, дорожньо-транспортна аварiя,
катастрофа, отруєння хiмiчними продуктами чи iнша подiя, що спричинила
смерть або калiцтво застрахованої особи, пошкодження або знищення
застрахованого майна.

НОСIЙ РИЗИКУ (RISK CARRIER) — суб’єкт, який бере на себе тягар наслiдкiв
ризику.

НОТИС (NOTICE OR LETTER OF CANCELLATION) — стаття договору
перестрахування, яка передбачає у випадках, коли один з учасникiв
договору (перестраховик або цедент) матиме намiр змiнити умови договору
або припинити його на наступний рiк, вiн має надiслати своєму партнеровi
повiдомлення про це не пiзнiше як за три мiсяцi до закiнчення термiну
дiї договору.

О

ОБ’ЄКТ СТРАХУВАННЯ (OBJECT OF INSURANCE) — конкретний майновий iнтерес
страхувальника або застрахованої особи (майно, вiдповiдальнiсть перед
третьою особою, життя i здоров’я тощо), якому може бути завдано шкоди
стихiйним лихом, нещасним випадком або iншою страховою подiєю.

ОБОВ’ЯЗКОВЕ СТРАХУВАННЯ (COMPULSORY INSURANCE) — форма страхування, що
грунтується на принципах обов’язковостi як для страхувальника, так i для
страховика. О.C. має велику перевагу перед добровiльним страхуванням у
тому, що дозволяє рiзко знизити тарифи i здешевити страховi послуги.
Водночас йому притаманнi й недолiки, якi полягають у тому, що О.C. не
враховує фiнансових можливостей кожного страхувальника, особливостей
об’єктiв страхування i страхових ризикiв. Обсяг вiдповiдальностi
страховика при О.C., як правило, значно нижч ий за реальну вартiсть
майна.

ОСОБИСТЕ СТРАХУВАННЯ (PERSONAL INSURANCE) — галузь страхування, в якiй
об’єктом страхових вiдносин є життя, здоров’я i працездатнiсть людини.
О.C. спрямоване на забезпечення захисту сiмейних доходiв громадян, а
також на нагромадження ними коштiв для пiдвищення рiвня свого
фiнансового благополуччя.

П

ПЕРЕСТРАХОВИК (REINSURER) — страхова органiзацiя, яка приймає об’єкти в
перестрахування. Компанiя, яка здiйснює виключно операцiї з
перестрахування, називається професiйним П.

f

f

?

G?I,O¬R°R’VaeX?Y–\ ]ocoooooocooooocoooocooooo

a$gdF]

&

gdF]

gdF]

gdF]

&

3/4?AAeAe-Aoccccccocccocccccccccocccc

gdF]

ьностi власникiв транспортних засобiв. Пу C можуть полягати також у
наданнi переваг при укладаннi договорiв добровiльного страхування для
постiйних страхувальникiв. Можуть бути застосованi знижки зi страхових
премiй, пiльговий мiсяць (зi збереженням покриття) на поновлення
договорiв страхування тощо.

ПОДВIЙНЕ СТРАХУВАННЯ (DOUBLE INSURANCE) — одночасне повне страхування
одного й того самого об’єкта вiд одних i тих самих ризикiв у кiлькох
страховикiв, через що страхова сума значно перевищує страхову вартiсть.
При виявленнi П C кожний страховик покриває страхувальниковi збиток у
межах страхової вартостi об’єкта пропорцiйно до своєї частки в загальнiй
страховiй сумi.

ПОЛIС (СТРАХОВИЙ ДОГОВIР, СТРАХОВЕ СВIДОЦТВО) (POLICY) — письмова угода
мiж страхувальником i страховиком, яка засвiдчує, що страховик у разi
настання страхового випадку бере на себе зобов’язання виплатити страхову
суму або в межах страхової суми вiдшкодувати збиток страхувальниковi чи
iншiй особi, зазначенiй у П, за умови сплати страхових платежiв у
визначенi строки П має мiстити: назву документа, реквiзити страховика,
прiзвище або назву страхувальника, його адресу, перелiк об’єктiв
страхування, розмiр страхової суми, перелiк страхових випадкiв, розмiр
тарифу, а також страхових платежiв, термiн їх сплати, строк дiї
договору, права й обов’язки сторiн, iншi умови, пiдписи сторiн.

ПОРТФЕЛЬ ВIДПОВIДАЛЬНОСТI (PORTFOLIO OF LIABILITY) — загальна сума
вiдповiдальностi страховика або перестраховика за всiма дiючими
полiсами.

ПРАВИЛА СТРАХУВАННЯ (TERMS AND CONDITIONS OF INSURANCE)  —
опрацьовуються страховиком на кожний вид страхування i погоджуються з
Укрстрахнаглядом. П.C. мають мiстити: перелiк об’єктiв страхування,
порядок визначення страхових сум, перелiк страхових ризикiв, термiн i
мiсце дiї договору страхування, порядок його укладання, права й
обов’язки сторiн, дiї страхувальника в разi настання страхового випадку
та перелiк документiв, що пiдтверджують цi випадки, порядок i умови
сплати страхових сум, термiн прийняття рiшення про виплату або вiдмову
щодо вiдшкодування, умови припинення дiї договору i порядок вирiшення
суперечок. До П.C. додаються страховi тарифи. Якщо П C не вiдповiдають
цим вимогам, Укрстрахнагляд може вiдмовити страховиковi у видачi
лiцензiї.

ПРЕТЕНЗIЯ (CLAIM) — вимога платежу в розмiрi шкоди, завданої страховим
випадком, але не бiльшому за страхову суму.

ПРИБУТОК ВIД СТРАХОВИХ ОПЕРАЦIЙ ( INSURANCE RESERVES) — рiзниця мiж
сумою зароблених страхових премiй i собiвартiстю їх надання.

ПРИПИНЕННЯ ДIЇ ПОЛIСУ (SUSPENSION OF COVER ( POLICY))  — може статися за
таких умов: закiнчення передбаченого термiну страхування; розiрвання
страхового договору з iнiцiативи страхувальника або страховика, смерть
страхувальника (фiзичної особи); лiквiдацiя страховика або визнання
судовими органами договору недiйсним.

Р

РЕГРЕС (REGRESS)  — право страховика на висунення у межах фактично
сплаченої страхувальниковi суми вiдшкодування збитку / претензiї до
третьої сторони, яка винна у страховому випадку, з метою отримання вiд
неї компенсацiї за нанесену шкоду.

РЕЗЕРВИ СТРАХОВI (INSURANCE RESERVES)  — система фондiв страховика,
утворюваних залежно вiд видiв страхування з метою забезпечення гарантiї
майбутнiх страхових вiдшкодувань i виплат страхових сум. Р.C.
визначаються по-рiзному в ризикових видах страхування i у страхуваннi
життя. У ризикових видах страхування формуються резерв незароблених
премiй i резерв збиткiв, а у страхуваннi життя — математичнi резерви.
Тимчасово вiльнi кошти Р.C. iнвестуються в цiннi папери, нерухомiсть,
розмiщуються на депозитних рахунках у банках тощо, що дає можливiсть
страховим компанiям отримувати додатковi доходи.

РЕНТАБЕЛЬНIСТЬ СТРАХОВИХ ОПЕРАЦIЙ ( PROFITABILITY OF INSURANCE
OPERATIONS) — показник рiвня прибутковостi страхових операцiй:
вiдсоткове вiдношення суми отриманого прибутку до загальної суми
страхових платежiв. Р.C.O. визначають також у розрiзi видiв страхування.

РЕЦИПIЄНТ  — одержувач платежу чи субсидiї.

РИЗИК СТРАХОВИЙ (RISK)  — термiн, що вiдповiдає кiльком поняттям. Пiд Р
C розумiють: 1) ймовiрну подiю чи сукупнiсть подiй, на випадок яких
здiйснюється страхування. Р.C. — можливiсть загибелi або пошкодження
майна вiд вогню, повенi, землетрусу та iншого лиха. В особистому
страхуваннi Р.C. можуть бути — непрацездатнiсть, смерть, дожиття до
певного вiку або подiї. 2) об’єкт страхування. 3) вид вiдповiдальностi
страховика. 4) розподiл мiж страховиком i страхувальником шкоди,
заподiяної страховим випадком.

С

САМОСТРАХУВАННЯ (SELFINSURANCE) — ризик, який знаходиться на
вiдповiдальностi самого страхувальника. С — форма захисту майнових
iнтересiв створенням децентралiзованих резервних фондiв (фондiв ризику)
безпосередньо на пiдприємствах та в органiзацiях. Здебiльшого С
забезпечує покриття збиткiв, зумовлених малими ризиками. Щодо збиткiв за
середнiми та великими ризиками С. виявляється в застосуваннi франшизи.

СИНЕРГIЗМ (SYNERGISM) — економiя та iнший виграш за рахунок поєднання
компанiй при злиттi.

СОЦIАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  — система розподiльних вiдносин, у процесi яких
створюються й використовуються фонди для матерiального забезпечення
громадян у старостi, у разi iнвалiдностi, при втратi годувальника та в
iнших випадках, передбачених законом.

СОЦIАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ (SOCIAL INSURANCE) — система гарантованого
матерiального забезпечення людей у старостi, у разi втрати
працездатностi, при вагiтностi та в iнших обумовлених законом випадках
за рахунок коштiв спецiальних фондiв, що акумулюються державою з внескiв
пiдприємств, органiзацiй i установ згiдно з визначеними нормами.

СПЕЦIАЛЬНI УМОВИ СТРАХУВАННЯ (SPECIAL CONDITIONS OF INSURANCE) — умови,
застосовуванi в разi, коли потрiбно змiнити, розширити стандартнi умови,
застосовуванi з цього виду страхування.

СПIВСТРАХУВАННЯ (CO-INSURANCE) — страхування, при якому один i той самий
ризик у певних частках страхують два або бiльше страховики, видаючи при
цьому спiльний або окремi полiси вiдповiдно до суми, що становить частку
кожного страховика. Якщо ризик розмiщується серед страховикiв не
повнiстю, то одним iз страховикiв вважається страхувальник. Вiн несе
вiдповiдальнiсть в обсязi незастрахованого ризику, не сплачуючи премiї

СТРАХОВА КОМПАНIЯ (INSURANCE COMPANY)  — юридичн о оформлена одиниця
пiдприємницької дiяльностi у формi акцiонерного, повного, командитного
товариства чи товариства з повною вiдповiдальнiстю, яка має лiцензiю на
право брати на себе обов’язки страховика. В Українi бiльшiсть С.С. мають
форму акцiонерного товариства.

СТРАХОВА ПОДIЯ (LOSS) — подiя, передбачена договором страхування або
чинним законодавством, з настанням якої виникає обов’язок страховика
вiдшкодувати завданi цiєю подiєю збитки або виплатити страхове
забезпечення страхувальниковi (застрахованiй особi, вигодонабувачевi).

СТРАХОВА ПРЕМIЯ (ВНЕСОК, ПЛАТIЖ) (INSURANCE PREMIUM) — плата
страхувальника страховиковi за те, що той зобов’язався вiдшкодувати
страхувальниковi у разi виникнення матерiальнi збитки, завданi
застрахованому майну, або виплатити страхову суму при настаннi певних
подiй. С.П. сплачується одноразово до вступу в дiю договору страхування
або перiодично в передбаченi ним строки. Розмiр С.П. залежить вiд
страхового тарифу (брутто-ставки) i страхової суми, перiоду страхування
та iнодi вiд деяких iнших факторiв.

СТРАХОВА ПРЕТЕНЗIЯ (INSURANCE CLAIM) — вимога страхувальника
(вигодонабувача, iншої третьої особи) про вiдшкодування страховиком
збитку, спричиненого випадком, що передбачає перелiк страхових подiй у
договорi страхування.

СТРАХОВА СТАТИСТИКА (INSURANCE STATISTICS)

спецiальна таблиця показникiв провадження певного виду страхування або
всього портфеля ризикiв за конкретним полiсом протягом обумовленого
перiоду часу;

збiр i систематизацiя даних з майнового та особистого страхування з
метою нагромадження матерiалу, необхiдного для прийняття своєчасних i
обгрунтованих управлiнських рiшень;

галузь статистики, об’єктом якої є дiяльнiсть страховикiв i їх
взаємовiдносини зi страхувальниками.

СТРАХОВА СУМА (SUM INSURED) — межа грошових зобов’язань страховика щодо
компенсацiї завданих страховою подiєю збиткiв страхувальниковi
(застрахованому). С.С. за майновим страхуванням не повинна перевищувати
вартостi об’єкта. При добровiльному страхуваннi життя С.С. не
обмежується.

СТРАХОВЕ ВIДШКОДУВАННЯ (BENEFIT) — сума компенсацiї, що її виплачує
страховик страхувальниковi за збиток, спричинений застрахованому майну
страховим випадком.

СТРАХОВЕ ПОЛЕ — максимальна кiлькiсть об’єктiв, котрi можна застрахувати
на добровiльних засадах. Щодо страхування майна юридичних осiб це може
бути кiлькiсть пiдприємств, якi знаходяться в певному регiонi, а щодо
особистого страхування — це кiлькiсть населення, яке має самостiйнi
доходи.

СТРАХОВЕ ПРАВО (INSURANCE LAW) — сукупнiсть загальноприйнятих правил
(норм) поведiнки страхувальникiв, страховикiв та їх посередникiв,
визначених державою i закрiплених у законах i пiдзаконних актах, якi
стосуються страхової дiяльностi.

СТРАХОВЕ СВIДОЦТВО (CERTIFICATE OF INSURANCE) — посвiдчення про
страхування. Воно може бути тимчасовим до замiни його на страховий
полiс, або видаватися на термiн страхування i прирiвнюватися до
страхового договору. С.С. мало поширення в органах Держстраху УРСР. Нинi
застосовується за окремими видами страхування в НАСК «Оранта» та деяких
iнших компанiях.

СТРАХОВИЙ АГЕНТ (INSURANCE AGENT) — довiрена фiзична або юридична особа,
яка вiд iменi i в межах наданих страховиком повноважень робить
пропозицiї страхувальнику щодо страхування ризикiв та виконує деякi
операцiї по обслуговуванню договорiв страхування. С.А. можуть займатись
цiєю дiяльнiстю повний день, або працювати за сумiсництвом. Iнодi С.А.
може виконувати посередницькi доручення кiлькох страховикiв. С.А.
отримує комiсiю залежно вiд кiлькостi i суми пiдписаних договорiв.

СТРАХОВИЙ АКТ (INSURANCE ACT) — документ, що складається за наслiдками
огляду застрахованого об’єкта, який постраждав вiд страхового випадку.

СТРАХОВИЙ ВИПАДОК (INSURED CAPACITY) — стихiйне лихо, нещасний випадок
або настання iншої подiї, при якiй виникає зобов’язання страховика
сплатити страхувальниковi (застрахованому, вигодонабувачевi) страхове
вiдшкодування або страхову суму. Перелiк С.В. передбачається правилами
страхування, страховим договором або чинним законодавством.

СТРАХОВИЙ ВНЕСОК (ПРЕМIЯ, ПЛАТIЖ) (INSURANCE PREMIUM) — сума, що її
сплачує страхувальник страховиковi за зобов’язання вiдшкодувати збитки,
завданi застрахованому майну, або сплатити страхову суму при настаннi
зумовлених подiй у життi страхувальника (застрахованого). С.В. може
сплачуватись одноразово (до вступу договору в дiю) i в кiлька строкiв,
обумовлених договором страхування.

СТРАХОВИЙ ЗАХИСТ (INSURANCE PROTECTION) — економiчнi, перерозподiльнi
вiдносини, що складаються у процесi запобiгання, подолання й
вiдшкодування збиткiв, завданих конкретним об’єктам: матерiальним
цiнностям юридичних i фiзичних осiб, життю i здоров’ю громадян тощо.

СТРАХОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ (INSURANCE MANAGEMENT) — система управлiння у сферi
страхової дiяльностi.

СТРАХОВИЙ НАГЛЯД (INSURANCE CONTROL ( SUPERVISION)) — контроль за
дiяльнiстю суб’єктiв страхового бiзнесу, що здiйснюються спецiально
уповноваженими на це державними органами. В Українi функцiї страхового
нагляду покладенi на Комiтет у справах нагляду за страховою дiяльнiстю
та його органи на мiсцях.

СТРАХОВИЙ ПОРТФЕЛЬ (INSURANCE PORTFOLIO)  — 1) фактична кiлькiсть
застрахованих об’єктiв або число договорiв страхування; 2) сукупна
вiдповiдальнiсть страховика (перестраховика) за всiма дiючими полiсами.

СТРАХОВИЙ ЗБИТОК (LOSS)  — шкода, нанесена страхувальнику внаслiдок
страхового випадку.

СТРАХОВИЙ ПУЛ (INSURANCE POOL) — добровiльне об’єднання страхових
компанiй для спiльного страхування певних ризикiв. С.П. не є юридичною
особою. Вiн створюється на пiдставi угоди мiж зазначеними компанiями з
метою забезпечення фiнансової стiйкостi страхових операцiй на умовах
солiдарної вiдповiдальностi за виконання зобов’язань за договорами
страхування.

СТРАХОВИЙ РИНОК (INSURANCE MARKET) — 1) економiчний простiр, в якому
взаємодiють страхувальники (формують попит на страховi послуги),
рiзноманiтнi за формами органiзацiї страховi компанiї (страховики, котрi
задовольняють попит на послуги), страховi посередники (агенти i
брокери), а також органiзацiї страхової iнфраструктури (об’єднання)
асоцiацiї (страховикiв, консалтинговi фiрми, навчальнi центри); 2) сфера
грошових вiдносин, де об’єктом купiвлi-продажу є специфiчний товар —
страхова послуга, формується попит i пропозицiя на неї; 3) форма
взаємозв’язку мiж учасниками страхових правовiдносин (страхувальники,
страховики та їх посередники).

СТРАХОВИЙ ФОНД (INSURANCE FUND) — сукупнiсть натуральних запасiв i
фiнансових резервiв суспiльства, призначений для попередження,
локалiзацiї i вiдшкодування збиткiв, завданих стихiйними лихами,
нещасними випадками та iншими надзвичайними подiями.

СТРАХОВИК (INSURER) — органiзацiя, що за певну плату бере на себе
зобов’язання вiдшкодувати страхувальниковi або вказаним ним особам
нанесену страховою подiєю шкоду, або сплатити страхову суму.

СТРАХОВI ОПЕРАЦIЇ (INSURANCE OPERATIONS) — сукупнiсть видiв дiяльностi
страховика, безпосередньо пов’язаних зi здiйсненням обов’язкового i
добровiльного страхування юридичних i фiзичних осiб. До С.О.
вiдносяться: оцiнювання майна та iнших об’єктiв, що пiдлягають
страхуванню, обчислення страхових платежiв, укладання договорiв
страхування, iнкасацiя внескiв i виконання безготiвкових розрахункiв,
ведення рахункiв страхувальникiв, складання страхових актiв тощо.

СТРАХУВАЛЬНИК (INSURED) — юридична або дiєздатна фiзична особа, яка
уклала договiр на страхування (або є С. згiдно з чинним законодавством),
сплатила належнi внески i має право в разi настання страхового випадку
отримати вiдшкодування в межах застрахованої вiдповiдальностi або
страхової суми, обумовленої в полiсi.

СТРАХУВАННЯ (INSURANCE) — це економiчнi вiдносини, за яких страхувальник
сплатою грошового внеску забезпечує собi чи третiй особi в разi настання
подiї, обумовленої договором або законом, суму виплати страховиком, який
утримує певний обсяг вiдповiдальностi i для її забезпечення поповнює та
ефективно розмiщує резерви, здiйснює превентивнi заходи щодо зменшення
ризику, у разi необхiдностi перестраховує частину останнього.

СТРАХУВАННЯ ВIД НЕЩАСНИХ ВИПАДКIВ (ACCIDENT INSURANCE) — вид особистого
страхування. Традицiйно здiйснюється з метою надання допомоги
застрахованим особам у разi тимчасової та постiйної непрацездатностi.
Страховим випадком є також смерть застрахованого.

СТРАХУВАННЯ КАСКО (HULL INSURANCE)  — страхування вартостi засобiв
транспорту (суден, лiтакiв, залiзничних вагонiв, автомобiлiв) без
урахування вантажiв.

СТРАХУВАННЯ ТУРИСТIВ (TRAVEL INSURANCE)  — є обов’язковим i здiйснюється
суб’єктами туристичної дiяльностi на основi угод зi страховими
компанiями, якi мають лiцензiю на таке страхування. С Т передбачає
покриття медичних витрат у разi нещасного випадку.

СТРАХУВАННЯ ЦИВIЛЬНОЇ ВIДПОВIДАЛЬНОСТI (THIRD PARTY LIABILITY
INSURANCE) — страхування, при якому страховик бере на себе зобов’язання
сплатити страхувальниковi суми, пред’явленi йому у вiдповiдностi з
законом i в межах юридичної вiдповiдальностi страхувальника перед
третiми особами.

Ф

ФОРМИ СТРАХУВАННЯ (FORMS OF INSURANCE)  — страхування може бути
обов’язковим i добровiльним. Обов’язкове страхування запроваджується або
скасовується законами України. Нинi iснує 27 видiв обов’язкового
страхування. Серед них: медичне страхування, страхування
вiйськовослужбовцiв та працiвникiв iнших силових структур, митної,
податкової служби, пасажирiв на транспортi, працiвникiв низки iнших
ризикових професiй, страхування урожаю сiльськогосподарських культур у
державних пiдприємствах, страхування авiацiйних суден, страхування
цивiльної вiдповiдальностi власникiв транспортних засобiв. Iз загального
обсягу страхування понад 3/4 становить добровiльне страхування. Воно
здiйснюється на пiдставi договору мiж страховиком i страхувальником.
Умови i порядок проведення добровiльного страхування визначаються
правилами страхування, що опрацьовуються страховиком.

ФОРС-МАЖОР (FORCE MAGEURE) — 1) подiї, надзвичайнi ситуацiї, якi не
можуть бути передбаченi, попередженi або усуненi якими-небудь заходами;
2) обумовленi правилами страхування надзвичайнi обставини, на випадок
яких страховик звiльняється вiд виконання зобов’язань за договором
страхування. Бiльшiсть страховикiв вiдносять сюди випадки, що зумовленi
вiйськовими дiями, страйками, запровадженням надзвичайного стану,
радiоактивними викидами тощо.

ФРАНШИЗА (DEDUCTIBLE , FRANCHISE) — передбачена договором частина
збиткiв, що в разi настання страхової подiї не вiдшкодовується
страховиком. Розрiзняють умовну i безумовну Ф. Умовна Ф засвiдчує право
звiльнення страховика вiд вiдповiдальностi за шкоду, якщо її розмiр не
перевищує розмiру Ф, i збиток пiдлягає вiдшкодуванню повнiстю, якщо його
розмiр перевищує Ф. Безумовна Ф свiдчить, що вiдповiдальнiсть страховика
визначається розмiром збитку за мiнусом Ф.

ФУНКЦIЇ СТРАХУВАННЯ (FUNCTIONS OF INSURANCE)  — прояв сутностi
страхування в дiї Страхування виконує такi функцiї: ризикову, створення
i використання страхових резервiв, заощадження коштiв, превентивну.

Ц

ЦЕДЕНТ (ПЕРЕСТРАХУВАЛЬНИК) (CEDENT) — страховик, що передає за плату
частину прийнятого за договором зi страхувальником ризику на
перестрахування iншому страховиковi або професiйному перестраховиковi.

ЦЕСIЯ (CESSION) — процес передання застрахованого ризику в
перестрахування.

Ч

ЧАСТОТА СТРАХОВИХ ВИПАДКIВ (LOSS FREQANCY) — показник, що є елементом
збитковостi страхової суми. Ч.С.В. визначається вiдношенням числа
страхових випадкiв до кiлькостi застрахованих об’єктiв або договорiв
страхування в розрiзi видiв страхування.

Ш

ШКОДА (DAMAGE) — наслiдок порушення прав, що охороняються законом, та
iнтересiв суб’єктiв цивiльних правовiдносин (держави, органiзацiй або
громадян). Ш. може бути майновою або моральною. Майнова шкода — це
наслiдок правопорушень, що мають вартiсну форму. Шкода моральна — це
моральнi та фiзичнi страждання, спричиненi правопорушенням. Вона не може
бути виражена у грошовiй формi.

Ю

ЮРИСДИКЦIЯ (JURISDICTION) — вiдправлення правосуддя, пiдсуднiсть справи.
Правильне визначення Ю. має особливе значення у страхуваннi ризикiв, що
виникають у процесi зовнiшньоекономiчної дiяльностi. У полiсах зi
страхування суден, вантажiв та iнших об’єктiв, де сторони страхових
вiдносин належать до рiзних країн, має бути обумовлено, в якiй країнi
пiдлягають розгляду судовi суперечки, що випливають з договору
страхування.

Похожие записи