РЕФЕРАТ
на тему:
Вивчення основних компаній навколо України в 1999-2006 рр.
1. Українська проблематика в іноземних мас-медіа
Україна не дуже часто привертає увагу впливових іноземних ЗМІ. На наш
погляд, це — нормальне явище, з огляду на роль і місце України у світі,
її обмежений вплив на глобальні світові процеси. Той факт, що українська
проблематика рідко виходить на перші сторінки відомих газет, є не лише
свідченням незначного інтересу до нашої держави. Це також підтвердження
певної стабільності українського суспільства, його поступального
розвитку.
Періодичність і тональність висвітлення України, оцінки і висновки — все
це значною мірою віддзеркалює інтереси сторін.
Проведений УЦЕПД аналіз понад 1200 матеріалів закордонних ЗМІ підводить
до невтішного висновку: сьогодні уявлення про Україну в світі є досить
поверховим, фрагментарним і, на жаль, переважно негативним. Потенціал
нашої держави, багатство її землі, історії, культури і народу поки що
залишаються для світової спільноти terra incognita.
Лише окремі американські, канадські й західноєвропейські видання
приділяють увагу Україні на більш-менш регулярній основі, причому
більшість матеріалів має критичну спрямованість. Зрозуміло, що увагу
західної аудиторії важко привернути до зменшення на 0,5% темпів падіння
ВВП України або до зростання середньомісячної зарплати українців на $ 1
(вартість газети на Заході). Тому переважають сенсаційні повідомлення —
про корупцію, злочинність, економічні катаклізми тощо. Авторитетні
видання (Wall Street Journal, Economist, Central European Economic
Review) публікують рейтинги та результати опитувань, у яких відводиться
певне місце й Україні. У спеціалізованих наукових, культурних і
спортивних виданнях час від часу з’являються інформаційні повідомлення
про досягнення представників України. Зі шпальт західних газет не
сходить Чорнобильська тема. Сьогодні головна увага приділяється не
екологічним проблемам (як це було раніше), а терміну остаточного
закриття станції.
Українська проблематика в ЗМІ країн Центральної і Східної Європи
висвітлюється більш активно. Це зумовлюється схожістю закордонних ЗМІ
про Україну має суто інформаційний характер: висвітлюються офіційні
візити, участь у спільних заходах, подаються дії держави і членів
офіційних делегацій.
Однак, говорити про формування тут позитивного іміджу України також
важко. Повідомлення про українську мафію і нелегальних мігрантів зі
Сходу публікуються частіше, ніж репортажі про культуру, наукові
досягнення або паростки економічного зростання в Україні. Водночас, ЗМІ
Угорщини, Чехії і Польщі підкреслюють вплив України на події в регіоні.
Констатується зацікавленість у стабільній демократичній Україні,
підтримка її прагнення до інтеграції у європейські структури.
З’являються матеріали щодо активізації співробітництва України з НАТО і
проблем реформування ЗС України. Віддається належне миротворчій
діяльності України, зокрема, її участі в операціях IFOR і SFOR.
Засоби масової інформації Німеччини і Франції забезпечують певне
інформаційне супроводження проекту AN-7X. Відзначається, що незважаючи
на труднощі, пов’язані з виробництвом цього літака, він залишається
серйозним конкурентом американського C-130J (впровадження спільного з
Україною проекту заощадило б чимало коштів європейських платників
податків). Публікації стосовно цього проекту виходили в американських і
британських газетах, однак їх спрямованість була дещо іншою.
Найбільш активно українські події висвітлюються російськими ЗМІ.
Понад 20 провідних друкованих та електронних видань РФ
систематично приділяють увагу українській проблематиці. Переважна
більшість матеріалів має критичну спрямованість і відображає
суперечливий характер українсько-російських відносин, які останнім
часом ускладнились. Переважно в негативному плані подається
активізація співробітництва України з НАТО, проблеми Криму,
Чорноморського флоту і Севастополя, контакти України в рамках ГУУАМ,
заборгованість за енергоносії, становище російськомовного населення в
Україні. Україна сприймається як держава, залежна від Росії, але така,
що визнати цей факт не хоче. Зовнішня політика України нерідко
описується за спрощеною схемою: як боржник за енергоносії, Україна
залежна від Росії, як боржник МВФ і НАТО — залежна від політики США;
об’єднання ГУУАМ характеризується як пронатовський блок, а тому —
ворожий Росії.
У матеріалах західних ЗМІ наголошується на важливості України як
елемента європейської системи безпеки (з її майже 50-мільйонним
населенням, величезною — як для Європи — територією, вигідним
геополітичним положенням). Іноземні оглядачі старшого віку ще не забули,
що Україна — це єдина держава світу, яка за відомих обставин добровільно
позбулася третього за розміром ядерного потенціалу.
Рідко, але таки привертає певну увагу ЗМІ значний (більшою мірою,
нереалізований) потенціал української науки. Можна знайти окремі
повідомлення про новітні технології України і розробки українських
вчених.
У західних ЗМІ називаються причини, що стримують перетворення України у
впливову європейську державу. Серед них — затримка з проведенням
радикальних економічних реформ, непослідовність у розбудові
демократичного громадянського суспільства, поширення корупції тощо .
Економічні реформи в Україні гальмуються. Попри численні заяви
керівництва України, вони йдуть надто повільно, помітних здобутків не
видно. Все менше українців вірять, що реформи принесуть полегшення.
Маючи родючу землю, природні ресурси і висококваліфіковану робочу силу,
Україна залишається єдиною з колишніх радянських республік, яка за всі
роки незалежності так і не змогла досягти економічного зростання.
Протягом 1990-1997 років її економіка скорочувалась приблизно на 12%
щорічно — це один із найгірших показників у світі на той період.
Віддаючи належне реформаторським поглядам нового українського
президента, західні ЗМІ стримано оцінюють практичні дії Уряду В. Ющенка.
Стверджується, що задеклароване скорочення кількості міністерств і
держкомітетів може завершитися їх заміною на інші органи.
Підкреслюється, що В. Ющенко часом висловлює надмірний оптимізм,
враховуючи ті масштабні завдання, які треба вирішувати. Наголошується
також, що виконання амбіційної програми українського президента по
реалізації реформ і реструктуризації зовнішнього боргу значною мірою
залежить від позиції парламенту України. Проблемі обслуговування
Україною кредитів, отриманих від міжнародних фінансових інституцій,
присвячено чимало матеріалів. Ця тема піднімається регулярно напередодні
чергової несплати боргів у визначені строки.
Значну увагу мас-медіа привернула президентська виборча кампанія в
Україні.
Також за останні роки корупція в Україні набула загрозливих масштабів.
Цій темі присвячено значну частину матеріалів про Україну. Оцінки
базуються на свідченнях підприємців, які мають свій бізнес в Україні і
досвід спілкування з корумпованими державними службовцями. New York
Times, узагальнюючи цей досвід, констатує, що корупція в Україні набула
характеру ендемічної хвороби. Великого резонансу набула справа
П.Лазаренка. Звинувачення високопоставленого українського урядовця у
відмиванні грошей і розкраданні державних коштів зашкодили іміджу
України. Підкреслюється той факт, що за особняк для П. Лазаренка в
Каліфорнії (41 кімната, вартість $6,75 млн.) було заплачено готівкою.
Відзначалося, що викрадені ним суми перевершують уявлення навіть
західного обивателя про доходи державного службовця. «Йдеться про
мільярди доларів чи ні, але цей випадок доводить, що в Україні можливо
все», — підсумовує New York Times.
Україна є боржником Росії, вона не спроможна розрахуватися за
енергоресурси і самочинно відбирає російський газ. Публікації під такими
заголовками з’являються не лише у російських ЗМІ. Не залишився
непоміченим шквал критики на адресу України в турецькій пресі. Масові
відключення електроенергії і зупинку роботи підприємств тут пояснювали
саме несанкціонованим відбором Україною газу, що спрямовувався до
Туреччини із Росії.
Окремі теми, висвітлення яких могло б покращити імідж України, свідомо
замовчуються або подаються іноземними ЗМІ у негативному ракурсі.
Зокрема, це стосується потенціалу ВПК України (і пов’язаної з ним
конкуренції на ринках озброєнь). Україна вже неодноразово була об’єктом
інформаційних диверсій, як правило, напередодні укладання контрактів на
поставку зброї або надання військово-технічних послуг. До брудних
інформаційних нападів можна віднести звинувачення України в постачанні
зброї у так звані гарячі точки: танків і літаків для афганських талібів;
танків для Уганди; вертольотів для Сьєрра-Леоне; танків та бойових
літаків для повстанського руху УНІТА. З цього приводу кожного разу
утворювалися міжвідомчі (інколи міжнародні) комісії, однак жодного
доказу опублікованих фальшивок отримано не було. Серед інших об’єктів
інформаційного нападу — український танк Т-84 і спільний проект AN-7X.
За виключенням польських видань, у ЗМІ практично не висвітлюються
переваги українського проекту транспортування каспійської нафти до
Європи по маршруту Одеса-Броди. Епізодичні матеріали з цього приводу в
російських ЗМІ мали негативну спрямованість.
Наведені оцінки тональності й активності висвітлення України у
закордонних ЗМІ загалом корелюються з оцінками іноземних експертів.
Проведене УЦЕПД опитування свідчить, що присутність України в західних
ЗМІ сьогодні є дійсно низькою (25% експертів визнали, що українська
проблематика майже не висвітлюється). Ситуація в Росії і в Польщі
відрізняється на краще — майже 100% опитаних відзначили присутність
матеріалів про Україну в ЗМІ своїх держав.
Українська проблематика подається російськими і західними мас-медіа
критично (так вважають 40% і 52% опитаних відповідно) і загалом
позитивно — польськими ЗМІ (57%).
Аналіз матеріалів закордонних мас-медіа дозволяє зробити певні висновки.
По-перше, уявлення про Україну в світі є досить поверховими і
фрагментарними; загалом, повідомлення ЗМІ негативно впливають на
міжнародний імідж України. По-друге, більшість критичних матеріалів
віддзеркалює болючі проблеми України і цілком відповідає дійсності.
Незначна частина повідомлень негативного характеру зумовлена
суб’єктивними чинниками (усталені стереотипи сприйняття України, власна
позиція автора, орієнтація на інтерес масового читача). По-третє,
негативні матеріали закордонних мас-медіа нерідко ґрунтуються на фактах
і оцінках, запозичених у ЗМІ України. Нарешті, негативні оцінки
закордонних ЗМІ активно використовуються у боротьбі політичних сил
всередині України (не виключено, що окремі публікації ініціюють саме
українські політики або групи впливу). Інформаційні кампанії, що
проводяться через західні і російські ЗМІ, не завжди сприяють політичній
стабільності в Україні.
2. Оцінка України провідними міжнародними організаціями
Україна посідає далеко не останні місця в рейтингах міжнародних
організацій. Однак, навіть позиції у середній частині світового списку,
на нашу думку, не можна вважати прийнятними для України. Це не
відповідає ні її потенціалу, ні тим високим позиціям, які наша держава
утримувала ще 10-15 років тому. Активна участь у роботі міжнародних
організацій сприяє підвищенню авторитету України на міжнародній арені.
Водночас, невиконання (виконання не в повному обсязі, несвоєчасне
виконання) взятих на себе зобов’язань підриває довіру партнерів до
України. У цьому розділі увагу зосереджено на чинниках, що негативно
впливають на міжнародний імідж України.
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ
Рейтинги ООН базуються на оцінках індексу людського розвитку. Серед
інших держав світу (а їх майже 200), Україна раніше посідала більш-менш
пристойні позиції. Однак, як свідчить діаграма, стійка тенденція
зниження рівня життя впевнено наближає Україну до групи світових
аутсайдерів.
Діаграма 1. Місце України у світі за індексом людського розвитку
ОРГАНІЗАЦІЯ З БЕЗПЕКИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВА В ЄВРОПІ
Україна бере активну участь у роботі ОБСЄ. Однак, не можна не помічати і
певних ознак, що негативно впливають на імідж нашої держави. Так,
експерти ОБСЄ вже неодноразово наголошували на невиконанні Україною
міжнародних зобов’язань. Саме з таких позицій виступила спеціальна місія
ОБСЄ, оцінюючи хід президентської виборчої кампанії в Україні.
Непривабливий міжнародний імідж України створюють експертизи ОБСЄ
ефективності її карного законодавства. За даними експертів, кількість
в’язнів в Україні втричі перевищує загальноєвропейські показники.
Україна також входить до списку 10-ти країн світу, що утримують у
в’язницях найвищий відсоток громадян.
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ
На наш погляд, у відносинах України з ЄС поки що переважають декларації,
причому з обох сторін, їх треба якнайшвидше переводити у площину
копіткої і тривалої практичної роботи. Європейський Союз не включив
Україну до «другої хвилі» претендентів на вступ до цієї організації. На
жаль, у Спільній стратегії ЄС щодо України не вказано навіть терміну
початку переговорів щодо утворення зони вільної торгівлі між Україною і
ЄС. Натомість, зроблено посилання лише на «вивчення обставин», які могли
б дозволити «заснувати в майбутньому зону вільної торгівлі». Таким чином
ЄС підкреслив значну відстань, яка відділяє Україну від досягнення нею
цілей, визначених Угодою про партнерство і співробітництво між ЄС і
Україною.
ПАРЛАМЕНТСЬКА АСАМБЛЕЯ РАДИ ЄВРОПИ
У цій організації Україна має стійкий імідж держави, що не виконує взяті
на себе зобов’язання. Оцінки експертів і моніторингові дослідження ПАРЄ
підкреслюють невідповідність законодавства України європейським нормам.
Мова йде про зобов’язання України ввести в дію нові кримінальний,
кримінально-процесуальний, цивільний і цивільно-процесуальний кодекси, а
також закони про правову і судову реформи, правову політику в сфері
захисту прав людини. На сьогодні більша частина цих умов виконана.
МІЖПАРЛАМЕНТСЬКИЙ СОЮЗ
Ситуація в Україні оцінюється негативно в такій чутливій для Заходу
сфері, як рівність прав чоловіків і жінок. За рівнем присутності жінок у
виборчих органах (7,8%) Україна посідає 96-е місце у світі. Для
порівняння: у виборчих органах СІЛА налічується 13% жінок, у Швеції —
42%.
Загалом, серед негативних рис міжнародного іміджу України помітними є
схильність до декларацій, не завжди підкріплених практичними справами, а
також до невиконання взятих на себе зобов’язань.
3. Оцінка України міжнародними фінансовими інституціями і рейтинговими
агентствами
Авторитетні міжнародні організації періодично складають рейтинги країн
світу (регіону) на основі загальновизнаних критеріїв. Серед них — рівень
демократії, стан і конкурентоспроможність економіки, свобода ЗМІ, рівень
корупції і злочинності і т.п. Позиція України в загальному рейтингу
країн регіону (світу) відображає як позитивні, так і негативні риси її
іміджу. Проведений УЦЕПД аналіз експертних оцінок свідчить, що по
ключових показниках зберігається тенденція явного аутсайдерства України.
Показовим є рейтинг держав, що періодично наводиться в журналі Central
European Economic Review. Він базується на комплексній оцінці відразу
кількох важливих показників. Згідно з рейтингом, визначеним на початку
2005 p., серед 27 пост-соціалістичних держав Україна (як і роком раніше)
була лише на 19-му місці.
Діаграма 2. Рейтинг постсоціалістичних країни (на 1.01.2005)
Як видно із діаграми, Україна посідає позицію між Боснією і Герцеговиною
та Вірменією — це держави, які ще зовсім недавно вели воєнні дії і мають
виснажену економіку. Україна опинилася лише на дев’ятому місці серед
країн колишнього СРСР, що аж ніяк не корелюється зі стартовими умовами
на рубежі 1991 р.
Наведені нижче позиції України в інших міжнародних рейтингах
відображають також невисокий рівень її конкурентоспроможності,
економічної свободи і відкритості української економіки. Водночас,
іноземні експерти наголошують на високому рівні корупції, тіньової
економіки, а також на відсутності належного захисту прав інтелектуальної
власності в Україні.
Уявлення про ще не вирішені Україною проблеми дають окремі складові
наведеної на діаграмі оцінки:
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ
Цей показник дозволяє порівнювати економічний розвиток країн як з
ринковою, так і з перехідною економікою (див. таблицю). Рейтинг
конкурентоспроможності складають експерти Всесвітнього економічного
форуму. Так, у 2003 р. серед 53 країн світу (на які припадає 95%
світового виробництва і торгівлі) Україна була на останньому місці. У
2004 р. в аналогічному списку з 59 країн Україна посіла 58-е місце
(останньою була Росія).
ЕКОНОМІЧНА СВОБОДА
За цим показником авторитетного американського видання Wall Street
Journal, обрахованим для 156 країн світу, Україна належить до категорії
країн з характеристикою «переважно невільна економіка». Такі країни
мають показники в діапазоні 3,00-3,99; Україна отримала 3,8 балів.
ВІДКРИТІСТЬ ЕКОНОМІКИ
За даними експертів Світового банку, в 1999 р. економіка України
оцінювалась як «закрита». Міжнародна фундація The Heritage Foundation,
спільно з редакцією журналу Wall Street Journal, вже вп’яте складають
свій власний рейтинг, який віддзеркалює готовність країни функціонувати
як відкрита економічна система (див. таблицю, в якій із загального
рейтингу виокремлені країни СНД та Балтії).
Таким чином, за рівнем відкритості економіки в 1998 р. Україна була лише
восьмою серед країн колишнього СРСР. Нас обігнали не лише держави Балтії
(вони мали певні переваги в 1991 p.), але й Вірменія, Молдова і РФ. А це
вже важко пояснити об’єктивними причинами.
КОРУПЦІЯ
За показниками корумпованості Україна стабільно входить до групи
світових «лідерів». Згідно з міжнародним індексом корупції за 1999р.,
Україна посіла 21-е місце (поряд з Кенією) у списку найбільш
корумпованих країн світу. За результатами опитування авторитетного
британського тижневика Economist, у 1998 р. Україна одержала найвищий
бал за рівнем корумпованості серед 97 країн світу23. За оцінками
експертів Всесвітнього економічного форуму, в 1999 р. Україна посіла
третє місце (після Болівії і Колумбії) серед 59 країн світу з найвищим
рівнем корупції у політиці.
ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА
За минулорічними оцінками ЄБРР, частка тіньового сектору економіки в
Україні сягає 49% ВВП. У зверненні Верховної Ради України до Конгресу
СІЛА (жовтень 2004 р.) стверджувалось, що нелегальний сектор економіки
України збільшився з 40% до 55%. Експерти Світового банку ще в 1995 р.
оцінювали частку тіньового сектору української економіки на рівні 47-51%
ВВП. Таким чином, на думку міжнародних експертів, рівень тіньової
економіки в Україні протягом останніх років залишається критично високим
і не має тенденції до зменшення.
ЗАХИСТ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
Міжнародні експерти вважають серйозним ударом по іміджу України
надзвичайне (за масштабами) поширення порушень прав інтелектуальної
власності. Мова йде про стрімке нарощування обсягів «чорного ринку»
піратської продукції, у т.ч. друкованих видань, комп’ютерних програм,
аудіо-та відеопродукції тощо). На Форумі Європейської економічної
комісії ООН по захисту та забезпеченню дотримання прав інтелектуальної
власності (жовтень 2004 р.) було підкреслено, що відсутність адекватних
механізмів реалізації прав інтелектуальної власності стримує надходження
зовнішніх інвестицій.
Україна сприймається іноземними партнерами як «сіра територія» збуту
неліцензійної продукції. У 1999 р. Міжнародна асоціація виробників
фонограм внесла Україну (разом із РФ і Болгарією) до списку «проблемних»
країн. За оцінками Міжнародної асоціації виробників програмного
забезпечення та інформаційних технологій, рівень комп’ютерного піратства
в Україні сягає 90%27. Міжнародний союз інтелектуальної власності
наголошує, що дуже високий (90%) рівень розповсюдження піратської
продукції в Україні спостерігається вже шостий рік поспіль.
МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТНИЙ РЕЙТИНГ
У січні 2000 р. рейтингова агенція Moody’s Investors Service знизила
кредитний рейтинг України по іноземних валютних облігаціях з категорії
«В» («спекулятивна група», яка включає держави з низькою
платоспроможністю по боргах) до найнижчої категорії «С». Відтепер
Україна знаходиться в одній групі з Пакистаном і Кубою. Усі іноземні
облігації українського Уряду вважаються паперами, що фінансове не
підкріплені. Країнам з таким рейтингом не можна розраховувати на крупні
іноземні кредити, оскільки ймовірність повернення коштів вважається дуже
низькою.
Таким чином, оцінки провідних міжнародних фінансових інституцій і
рейтингових агентств однозначно вказують на невідповідність української
економіки критеріям ефективного розвитку.
Діаграма 3. Оцінка міжнародного іміджу України
ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА МІЖНАРОДНОГО ІМІДЖУ УКРАЇНИ
Більшість (72%) західних експертів оцінюють міжнародний імідж України
негативно. Така ж оцінка переважає серед російського державного,
наукового і бізнесового істеблішменту: 57% опитаних визначають його як
негативний. Серед польських експертів панує інша думка — 61%
респондентів позитивно оцінюють міжнародний імідж України.
Більшість західних і російських експертів вважають також несприятливою
динаміку формування українського іміджу (65% західних і 83% російських
експертів фіксують погіршення або відсутність істотних змін, тобто
відзначається консервація негативу). Натомість, більшість (54%)
польських експертів дотримуються думки, що міжнародний імідж України
покращується.
4. Оцінка міжнародних контактів України та її місця у світі
Західні експерти досить критично оцінюють характер відносин України з
іншими державами і міжнародними організаціями. На підтримку такого
висновку можна навести наступні результати експертних опитувань.
Західні експерти досить скептично оцінюють характер двосторонніх
відносин України з багатьма державами. Наприклад, відносинам України з
Чехією негативні оцінки (нестабільність, декларативність, стагнація,
погіршення) виставили 58% західних експертів, з Німеччиною і Росією —
57%, Великою Британією — 56%, СІЛА — 54%, Францією — 47%. Водночас,
відзначено певний прогрес двосторонніх відносин України: з Польщею
(48%), СІЛА і Канадою (36%), Ізраїлем (29%), Нідерландами (29%
експертів).
Скептично оцінюється співробітництво України з міжнародними
організаціями. Негативну оцінку відносин України з ЄС дали 65% опитаних,
з СНД — 62%, МВФ — 59%, РЄ – 56%, ЄБРР – 55%, НАТО -53%. Значна частина
експертів утрималися від будь-яких оцінок відносин України з
Ташкентським Договором (79%), ГУУАМ (64%), ЗЄС (60%), ООН (42%) і ОБСЄ
(33%).
Оцінки міжнародних контактів України на європейському напрямі, зроблені
польськими і російськими експертами, відрізняються від оцінок західних
експертів. І поляки, і росіяни помітили більший прогрес України на шляху
інтеграції до Європи31. Можливо, це відображає дещо завищені власні
очікування Польщі і водночас — ревниве ставлення РФ до будь-яких спроб
України активізувати відносини із Заходом.
Усі три групи експертів відзначили послаблення східного вектору
зовнішньої політики України: негативно оцінюється розвиток її відносин з
Росією, Білоруссю, СНД і Ташкентським Договором.
Стримано оцінюється політика України стосовно держави, яку представляє
сам експерт. Відкритою і дружньою її назвали лише 23%, ще 22%
респондентів — прагматичним партнерством. Водночас, майже третина (30%)
опитаних відзначає декларативність і млявість української політики, 7% —
подвійні стандарти, 7% — охарактеризували її як зорієнтовану на
отримання переважно вигоди для України.
З точки зору інтересу до України і формування її іміджу, показовою є
оцінка висвітлення української проблематики в ЗМІ країн, які
представляють опитані експерти.
Більшість (51%) із них вважають, що Україна висвітлюється переважно
критично, 25% — що фактично не висвітлюється; ще 23% — що висвітлюється
нейтрально. Тривожною ознакою ставлення до України в державі, яку
представляє експерт, є наступний результат опитування: більшість (56%)
респондентів вважають, що в їхніх країнах ставлення до українських
громадян є «байдужим», лише 16% — стверджують, що наших громадян
сприймають там «як рівних» і ще 4% — «як людей другого сорту». Ці оцінки
заслуговують особливої уваги українських політиків і дипломатів,
оскільки їх виставили представники розвинених західних держав, які мали
можливість близько познайомитися і з Україною, і з українцями.
Характеристика західними експертами міжнародних контактів України
підтверджує оприлюднені раніше висновки експертів УЦЕПД: з боку України
мають місце завищені очікування, не завжди підкріплені конкретними діями
політичні декларації, неврахування реальних можливостей і наявних
ресурсів. У відносинах з іншими державами і міжнародними організаціями
(наприклад, з НАТО) Україна бере на себе надто багато зобов’язань, які
об’єктивно не в змозі виконати. Оцінки західними експертами позицій
України на основних світових ринках є невисокими; вони відповідають
нинішнім реаліям.
Так, мінімальний і слабкий вплив України на ринках кредитів та
інвестицій відзначили 94% респондентів, високих технологій — 83%,
енергоресурсів — 81%, транспортних послуг — 74%, інформаційних ресурсів
— 73%, промислової продукції — 71%, на агропромисловому ринку — 60%
опитаних. Певні успіхи України західні експерти помітили лише на ринках
озброєнь, наукових кадрів, культури і спорту.
Така характеристика місця і ролі України на світових ринках по основних
позиціях повністю співпадає з результатами опитувань, проведених в Росії
і Польщі. Як суб’єкт світової економіки Україна оцінюється трьома
групами експертів одностайно — як економічно відстала і маловпливова
держава. Таким чином, опитування експертів підтвердили розрив між
порівняно високим рівнем політичного діалогу і неадекватною економічною
основою зовнішньої політики України.
ОЦІНКА РОЛІ І МІСЦЯ УКРАЇНИ У СВІТІ
Переважна більшість (83%) західних експертів вважають Україну
маловпливовою європейською державою, що знаходиться у пошуках свого
місця у світі. Водночас, до міжнародного образу України додаються і такі
риси: держава, що знаходиться під російським впливом (так вважають 63%
опитаних), держава «буферної зони» між Європою і Азією (55%). Як видно
із діаграми на наступній сторінці, польські експерти поділять точку зору
їх західних колег. Для росіян же, Україна — це, насамперед, держава,
знаходиться під впливом Заходу (на цьому наголошують 80% опитаних).
Попри певну розбіжність оцінок, образ України вимальовується досить
чітко — це маловпливова європейська держава «буферної» зони, яка ґрунтує
свою власну політику на балансі інтересів Заходу і Росії. Примітне, що
74% громадян нашої держави погоджуються з характеристикою України як
маловпливової європейської держави.
Діаграма 4. Фактори, що негативно впливають
на міжнародний імідж України
Список використаної літератури
Міжнародний імідж України: вакансія імідж-мейкера відкрита // Вісник
“Західний вектор”. – №5.
Рейтинг открытости экономики The Heritage Foundation. — Внешняя
торговля, 2005. – №1. – С.45.
A National Security Strategy of Engagement and Enlargement. Wash., 1994.
Erste Bank Research. — The Central European Economic Review, December
2005, p.28-29. Британський тижневик The Economist також не прогнозує в
2006 p. зростання ВВП України.
Global Competitiveness Report 1999. — World Economic Forum, 13 July 2005
Journal of Commerce. – 19 July 1999.
New York Times. – №39. – 2005.
The Washington Post, 13 May 2006; Ukraine: The Real Economy and Its
Sectors. — The World Bank, Quarterly Abstract, Vol. II, No.1, February
1996.
UNDP. Human Development Report. — New York, Oxford, 1998, p.140-141;
1999, p.135.
Додаток 1. Найхарактерніші риси України
Додаток 2. Найтиповіші асоціації з Україною
Голос Америки. – 26 серпня 2004 р.
Journal of Commerce. – 19 July 1999.
The Washington Post, 13 May 2006; The Economist,# 87. – 2006
New York Times. – №39. – 2005.
UNDP. Human Development Report. — New York, Oxford, 1998, p.140-141;
1999, p.135.
Використовується 10-бальна шкала оцінок, де «О» — найгірший показник,
«10» — найкращий
Global Competitiveness Report 1999. — World Economic Forum, 13 July
2005
Рейтинг открытости экономики The Heritage Foundation. — Внешняя
торговля, 2005. – №1. – С.45.
Ukraine: The Real Economy and Its Sectors. — The World Bank, Quarterly
Abstract, Vol. II, No.1, February 1996.
Названы главные пираты звукозаписи. —Сегодня, 28 января 2000г., с.2.
Дані дослідження “Міжнародний імідж України”. Дослідження проводилося
австрійською консалтинговою компанією “Troon Fields” на замовлення
Місії “Україна – відома” в 2003-2004 рр.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
