РЕФЕРАТ
На тему:
Трудова адаптація працівників.
ПЛАН
Зміст та структура трудової адаптації.
Система профорієнтації просування на підприємництві.
1. Трудова адаптація – це соціальний процес освоєння особистістю нової
трудової ситуації, в якому і особистість і трудове середовище здійснюють
активний вплив один на одного і є адаптивно-адаптованими системами.
Адаптованість людини у конкретному трудовому середовищі проявляється у
її поведінці, у показниках трудової діяльності:
ефективності праці;
засвоєнні соціальної інформації та її практичній реалізації;
рості усіх видів активності;
задоволеності різними сторонами трудової діяльності.
Трудова адаптація може бути первинною при первинному входженні
працівника у виробниче середовище та вторинною – при зміні робочого
місця без зміни і із зміною професії чи суттєвої зміни середовища.
Професійна адаптація виявляється у певному рівні володіння професійними
навичками та вміннями, у формування деяких професійно – необхідних
якостей особистості у розвитку стійкого, позитивного відношення
працівника до своєї професії.
Соціально – психологічна адаптація заключається в освоєнні людиною
соціально – психологічних особливостей трудової організації входження у
складну в ній систему взаємовідношення, позитивній взаємодії з членами
організації.
Суспільно – організаційна адаптація – освоєння новими членами трудового
колективу організаційної структури організації, системи управління та
обслуговування виробничого процесу, режиму праці та відпочинку.
Культурно – побутова адаптація – це участь нових членів трудового
колективу у традиціях для даного підприємства міроприємствах поза
робочим часом.
Психофізіологічна адаптація – це процес освоєння людиною сукупності умов
праці.
В процесі адаптації працівник проходить такі стадії:
Стадія ознайомлення, на якій працівник отримує інформацію про нову
ситуацію в цілому, про критерії оцінки різних дій, про норми поведінки.
Стадія пристосування – працівник переорієнтовується, визначаючи головні
елементи нової системи цінностей, але поки продовжує зберігати більшість
своїх принципів.
Стадія асиміляції – здійснюється повне пристосування працівника до
середовища, ідентифікація з новою групою.
Ідентифікація – особисті цілі працівника ототожнюються з цілями трудової
організації підприємства.
2. Трудова адаптація проходить швидше та успішніше, якщо правильно
вибрана професія.
Професійний вибір – це процес виявлення з допомогою науково
–обґрунтованих методів, ступеня і можливості формування медичної,
соціальної та психофізіологічної придатності людини для виконання тієї
чи іншої роботи.
Стосовно виробничого колективу проблема профвідбору складається з
визначення професійної – придатності, як сукупності особливостей людини,
її здібностей і нахилів обумовлюючи ефективність певного виду
діяльності, та задовільність вибраною професією.
Профвідбір здійснюється у 2 етапи:
На основі матеріалів спостереження, тестування, опитування складається
професіограма – це всебічний опис професії, як і що повинно
використовуватись тим чи іншим працівником за допомогою яких знарядь і в
яких виробничих умовах.
Вивчаються навики, соціально-психологічні та фізіологічні навики людини.
На їх основі складають карту особливості, яка характеризує людину у
соціальному аспекті, психологічному, фізіологічному.
Для складання карти особливості використовують методи:
систему тестів
особисту бесіду
При співставленні необхідних (професіограм) та наявних (карт
особистості) якостей визначається профпридатність.
Кар’єра – це індивідуальна позиція і поведінка, пов’язані із трудовим
досвідом і діяльністю на протязі робочого тижня людини. Розрізняють
професійну і внутрішньо-організаційну кар’єру.
Професійна – характеризується тим , що конкретний працівник в процесі
своєї професійної діяльності проходить різні стадії розвитку:
навчання
вступ на роботу
професійний ріст
підтримка індивідуальних професійних здібностей
вихід на пенсію
Внутрішньо-організаційна реалізується в 3 основних напрямках:
Вертикальному – кар’єра, найбільш помітний ріст, підйом на вищий ступінь
ієрархії.
Горизонтальному – переміщення у іншу функціональну галузь або виконання
певної службової ролі на рівні, що немає жорсткого формального
закріплення в організаційній структурі (наприклад, виконання ролі
керівника тимчасової групи).
Центробіжному – найменш очевидна кар’єра. Запрошення працівника на
недоступні раніше для нього зустрічі, наради, важливі доручення.
Головним завданням планування і реалізації кар’єри є забезпечення
взаємодії професійної та внутрішньо організаційної кар’єри.
На різних етапах своєї кар’єри працівник задовольняє різні потреби.
Попередній етап – це період навчання, триває до 25 років. Може змінити
декілька видів діяльності в пошуках роботи, що задовольняє потреби
людини.
Стан встановлення – 25 – 30 років Працівник освоює обрану професію.
Етап просування – 30 – 40 років. Період росту кваліфікації, просування
на роботі. Накопичення досвіду, навичок. Зусилля працівника зосереджені
на збільшення зарплати, здоров’ї.
Етап збереження – стабілізація досягнутих результатів (40 – 50р (55р)).
Пік вдосконалення кваліфікації. Зацікавленість у створенні власної
“школи”.
Етап завершення – (50) (55) – 60 р. (65) – підготовка до пенсії, активні
пошуки заміни, криза кар’єри.
Пенсійний етап – кар’єра завершена. Самовираження в інших видах
діяльності. Хобі.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter