РЕФЕРАТ
На тему:
Ставлення праці і задоволеність нею, як важливі характеристики трудової
працездатності.
ПЛАН
Зміст та структура поняття “ставлення до праці”
Соціальна сутність задоволеності праці.
1. Ставлення до праці може бути позитивним, негативним, і байдужим. Суть
відношення до праці є в реалізації того чи іншого трудового потенціалу
працівника під впливом системних потреб і сформованої зацікавленості.
Ставлення до праці характеризує прагнення (чи відсутність його) людини
максимально приводити свої фізичні та духовні сили, використовувати свої
знання та досвід, здібності для досягнення певних кількісних і якісних
результатів.
Воно проявляється у поведінці, мотивації та оцінці праці
Ставлення до праці – складне соціальне явище, що являє собою єдність 3-х
елементів:
Мотивів і орієнтації трудової поведінки – мотиваційний елемент,
пов’язаний з трудовими мотивами. Вони являються збудниками трудової
поведінки і в сукупності утворюють мотиваційне ядро.
Реальної чи фактичної трудової поведінки – це трудова активність
працівників, що проявляється в таких формах поведінки як:
Ступінь виконання норм виробітку
Якість виконаної роботи
Дисциплінованість
Ініціативність і інше.
Оцінці працівниками трудової ситуації – це об’єктивне переживання
працівників.
Він пов’язаний з їх внутрішнім станом. Як видно з рис 6.1. трудова
поведінка працівників характеризується його соціальною активністю.
Соціальна активність – це міра соціальної утворюючої діяльності
працівників, що базується на внутрішній необхідності дій, цілі яких
визначаються суспільними потребами.
Трудова активність – основний, визначений вид соціальної активності.
Вона виражається у замучені працівника у системне виробництво і
постійному рості продуктивності праці, ступені реалізації ним своїх
фізичних і розумових можливостей при виконанні конкретного виду
діяльності.
Трудова поведінка – результативний процес, виробнича мотивація.
Мотивація виражається у трудових мотивах, якими керується працівник у
своїй трудовій поведінці. В процесі трудової поведінки працівник оцінює
працю.
Оцінка праці – це внутрішній стан працівника, викликаний трудовою
діяльністю, його задоволеність оточуючою ситуацією (умовами, оплатою,
нормування праці…)
Ціль вивчення ставлення до праці – це виявлення механізму його
формування і управління ним.
2. Задоволеність працею – це стан збалансованості вимог, що висуваються
працівником до змісту, характеру і умов праці, і суб’єктивної оцінки
можливостей реалізації цих запитів.
Існує цілий ряд достатньо – конкретних значень задоволеності праці:
В результаті вивчення думки людей встановлено, що робота і кар’єра мають
для них найбільше значення поруч з такими цінностями як здоров’я,
особисте життя, повноцінне дозвілля.
Задоволення працею має формальну виробничу вагомість, вона впливає на
кількісні і якісні результати роботи, точність виконання і так далі.
Ставлення до праці може базуватись на самооцінці працівником своїх
ділових якостей і показників. При цьому само задоволеність або не
задоволеність в залежності від конкретного випадку можуть позитивно або
негативно впливати на роботу.
Турбота роботодавця про задоволення людей їх працею визначає деякі
суттєві типи управлінської поведінки, трудової, відносин взагалі.
Задовільні з точки зору працівника характеру і умов праці – це важливий
фактор авторитету працівника.
Задовільність працею часто є індикатором плинності кадрів і необхідності
відповідних дій з її попередженням.
В залежності від задоволення працею підвищуються або знижуються вимоги
працівників в тому числі і стосовно винагороди за роботу.
Задоволення працею є універсальним критерієм пояснення різних вчинків
окремих працівників і трудових груп. Вона визначає стиль і спосіб
спілкування адміністрації з працівниками.
В рамках підприємства в цілях визначення задоволеності можна виділити
показники:
Задоволений Незадоволений
1) Хороші відносини з колегами по роботі 1) Поганими
санітарно-гігієнічними умовами
2) Зручна замінність, ненормативний робочий день 2)Нерівномірне
забезпечення роботою
3) Різноманітна робота 3) Фізично тяжка робота
4) Робота вимагає знань 4) Низькій заробіток
5) Хороша техніка безпеки 5) Погане обладнання
6) Високий заробіток 6) Робота не дає можливість підвищувати
кваліфікацію.
7) Робота не вимагає фізичної перевтоми 7) Неуважне ставлення
адміністрації
8) Робота дає можливість підвищувати кваліфікацію 8) Одноманітна робота
9) Рівномірне забезпечення роботою 9) Незручна змінність
10) Уважне ставлення адміністрації 10) Погана організація праці
11) Популярність і важливість продукції, яку випускає цех (підприємство)
11) Погана техніка безпеки
12) Сучасне обладнання 12) Робота не заставляє думати
13) Хороша організація праці 13) Не викликає інтересу характер
продукції, яку випускає завод
14) Хороші санітарно-гігієнічні умови 14) Погані відносини з колегами по
роботі
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
