РЕФЕРАТ
На тему:
Становлення та розвиток соціології праці як науки.
ПЛАН
Дореволюційний період розвитку соціології праці.
Розвиток соціології праці в 20 – 80-х рр. ХХ ст.
Соціологія праці і ринкові відносини.
1. Період другої половини XІX століття характеризується розвитком
промисловості, значним ростом міського населення та капіталізації
відносин на селі. На початку ХХ ст. почали проводитись вченими –
слов’янами масові регулярні обстеження за такими напрямками:
умови і зміст праці;
професійна та внутрішньокласова диференціація;
профілактичні захворювання;
гігієна;
організація праці.
Почали досліджуватись працівники поза виробничою діяльністю:
демографічний склад; чисельність; структура сім’ї, житлові умови,
освіта.
Важливе місце в дореволюційній соціології праці займає теорія класів, що
має декілька різновидів, “розподільча” – автор Туган Барановський,
“організаційна” – автори Богданов, Шуметіков, “марксистська” – автор В.
Ленін, Плеханов. “стратифікаційна” – автор Сорокін.
Для с. п. цього періоду на теренах СРСР характерна орієнтація на
розробку загально – теоретичних питань соціалізму і на практичні
рекомендації з вдосконалення організації праці . Вчені намагались
відповісти на питання:
Як забезпечити оплату праці у відповідності з її кількістю та якістю.
Як задовольнити розумні потреби і нівелювати “нерозумні”?
В яких одиницях вимірювати затрати праці?
Один із найбільш потужних напрямків с. п. Цього періоду була теорія
наукової організації праці, формування якої розгорталось на фоні гострої
дискусії навколо системи Теблора з 30-тих по 50-ті роки – розвиток
соціології праці майже припинився, вона була визнана буржуазною наукою.
У 60-ті роки соціальні дослідження набули певного рівня зрілості, були
вивчені або знаходились на стадії експериментного дослідження питання
професійної мобільності і плину кадрів, адаптація молоді і професійна
орієнтація.
Завдяки проведеним дослідженням:
Визначилось коло соціальних процесів, які піддаються регулюванню і
управлінню.
Були зроблені конкретні методики, що дозволяли кількісно виміряти дані
процеси.
У 70-х 80-х р. почали діяти автоматизовані інформаційні системи (АСУ)
“Кадри”, АСУ “Соціальний розвиток”, АСУ “Задоволення”.
На Заході в 20-80-х р. відбулося формування декількох напрямків
досліджень соціології праці.
Представники: Ф. Тейлор, Дж.Муні.
Система Тейлора будувалась на принципах:
Заміні грубих практичних методів виробництва наукових методик.
Відбір працівників на основі науково – встановлених ознак
Співпраці адміністрації з працівниками у вирішенні виробничих задач.
Рівномірному розподілу праці.
2 Теорія людських відносин. “Представники”: Є Майо, Ф. Ротліоберг.
Принципи:
працівник це корисна і активна сила виробництва
дії “людини соціальної” відбуваються з орієнтацією на інших .
потрібно мотивувати і підключати працівників до управління в рамках їх
компетенції.
Представники: У. Томас, Ф. Знамецький, Ф. Тейлор, М. Вебер.
3. В умовах ринку головним є не проведення досліджень для накопичення і
переробки матеріалу, а впровадження накопиченого потенціалу,
вдосконалення прикладних, соціо-інженерних методів роботи, підвищення
коефіцієнту віддачі науки за рахунок покращення внутрішньо – наукової
операції праці. а не залучення нових ресурсів. У соціології праці, як
прикладної науки в умовах ринку такі завдання, усні повідомлення
керівництву фірми, акції для менеджерів, соціоінженерні проекти.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
