.

Соціологія в системі соціальних та гуманітарних наук (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
889 16841
Скачать документ

Реферат на тему:

Соціологія в системі соціальних

та гуманітарних наук

Місце соціології у системі соціальних, гуманітарних наук зумовлене тим,
що вона є наукою про суспільство, його процеси та явища; охоплюю
загальну соціологічну теорію суспільства, яка виступає як теорія та
методологія всіх інших суспільних і гуманітарних наук. Усі науки, які
вивчають різноманітні аспекти життєдіяльності суспільства і людини,
завжди передбачають і соціальний аспект, тобто закони та закономірності,
які виявляються в певній сфери суспільного життя, реалізуються через
діяльність людей. Техніка й методика вивчення людини, спільнот,
суспільства, застосовуванні соціологією, використовуються всіма
суспільними та гуманітарними науками. На перетині соціології з іншими
науками склалася ціла система досліджень: соціальні,
соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-демографічні та
інші. Соціологія як система знань не може розвиватися і реалізовувати
свої функції, не взаємодіючи з іншими науками. Те, що соціологія посідає
загальне місце серед суспільних і гуманітарних наук, не означає, що вона
є філософською наукою. Її значення для інших наук полягає в тому, що
вона продуктує науково обґрунтовану теорію про суспільство та його
структури, озброює розумінням законів і закономірностей взаємодії його
різноманітних структур.

У системі суспільних наук соціологія найчастіше взаємодії з і історією.
Об’єктом і предметом досліджень історії і соціології є суспільство,
закономірності його розвитку та функціонування у конкретних часових
вимірах. Обидві науки відтворюють соціальну дійсність єдності
необхідного і випадкового. Але історія вивчає минуле суспільства, його
розвиток у хронологічні послідовності, причому часто іншими засобами,
ніж соціологія. Соціологія більше переймається актуальними сучасними
проблемами. Джерела, використовувані історією та соціологією, збігаються
лише частково.

Багато спільного між соціологією та філософією. Але соціологія має
справу не лише з абстрактними законами та категоріями, а й конкретними
фактами дійсності. Її висновки та узагальнення здебільшого мають
частковий, але не універсальний характер.

Соціологія працює і на межі з економічною наукою, предметом якої є
вивчення закономірностей і форм функціонування й розвитку відносин, що
складаються в процесі виробництва, обміну і розподілу матеріальних благ.
Оскільки спосіб виробництва є основою всіх соціальних відносин і
процесів, умовою життєдіяльності людини, багато економічних досліджень
безпосередньо змикаються з соціологічними студіями. І навпаки,
соціологічні дослідження (соціологія праці, міста і села, економічна
соціологія) значною мірою ґрунтуються на результатах пошуку економічної
науки.

Соціологія тісно пов’язана з політологію. Її взаємозв’язок виявляється в
тому, що з’ясування закономірностей політичного життя є ефективним за
умови розгляду суспільства, як соціальної системи. Крім того,
суспільство не можна пізнати і змінити без впливу на політичні
структури. Взаємодія соціології та політології покликала до життя нову
галузь науки — політичну соціологію.

Вивчаючи особливості держави, її інститутів у регулюванні соціальної
діяльності мас та особистостей, соціологія спирається на данні правових
наук, в полі зору яких — юридичні норми, що законодавчо закріплюють
певні відносини у державі, регулюють соціальну поведінку людей.

Із психології як науки соціологія запозичує теорію мотивів поведінки,
особистих та масових реакцій, методи дослідження соціальних орієнтацій
особистості, які є необхідними компонентами при дослідженні поведінки
особистості в колективі та суспільстві.

Різноманітні галузі педагогіки, як соціальної психології, мають велике
значення при вивченні соціологічних проблем освіти.

Вивчаючи взаємини людей у колективі, сім’ї, їх ставлення до праці,
власності тощо, соціологія використовує понятійний апарат, основні ідеї
етики.

У процесі дослідження системи “людина — техніка” соціологія вступає у
певні взаємовідносини і з технічними науками. Це стосується як окремих
виробничих процесів, так і виробництва взагалі.

Широко застосовує соціологія математичні методи, вироблені кібернетикою,
теорією інформації, теорією ділових ігор тощо. Створюються і спеціальні
математичні методи й теорії (шкальний, факторний, причинний і латентний
аналізи), пристосовані до специфіки соціологічного дослідження.

Отже, соціологія функціонує у тісній взаємодії з комплексом,
соціально-гуманітарних наук, генеруючи ідеї, теорії про людину, її місце
і роль у системі соціальних зв’язків тощо.

Донедавна соціологія як наука і навчальна дисципліна перебувала в нашій
країні на задвірках знань і соціальної практики. Інколи, щоправда, її
залучали до обслуговування офіційної Ідеології, виправдання рішень і дій
влади. Але гармонійного її розвитку, реальної участі в соціальних
процесах тоталітаризм, у тому числі й тоталітаризм радянського покрою,
допустити не міг. Соціологія була змушена здебільшого не вивчати
процеси, а обґрунтовувати їх необхідність, як і вмотивованість рішень і
дій влади.

А тим часом у всьому прагматичному світі вона, розвиваючи свої
теоретичні й методологічні засади, інтегруючись з іншими науками,
активно включалася в дослідження, прогнозування, оптимізацію соціальних
процесів, здобуваючи визначення в усіх сферах суспільного буття.
Політика вбачала в ній ефективний засіб гармонізації інтересів та
взаємодії особи, спільнот, суспільства; економіка з її участю
узгоджувала інтереси працівника, підприємства, власника. В гуманітарній
сфері вона сприяла об’єктивізації знань про духовні процеси,
налагодженню діяльності та взаємодії суспільних інститутів задля
розвитку особистості.

Тільки наприкінці 80-х років XX ст. соціологія була затребувана і в
колишньому СРСР, долаючи відставання від світової соціологічної теорії
та практики. Сьогодні вона – самостійна галузь знань у вищій школі,
академічній науці. Розвивається мережа наукових, науково-дослідних
установ, засновано спеціалізовані часописи, побачили світ багато
наукових, навчальних, популярних видань. Зріс попит на соціологічні
послуги з боку суб’єктів політичної, соціально-економічної, духовної
практики.

Науковий, практичний потенціал соціології все частіше знаходить своє
застосування у вивченні, осмисленні й коригуванні суспільних процесів.
Однак залишається актуальною проблема подолання соціологічної
неграмотності, вульгарно-унітарного ставлення до соціології, коректності
у використанні її пошукових, аналітичних, прогностичних можливостей,
передусім у політичній, економічній сферах, що, зрештою, не така вже й
рідкість в період трансформації суспільств.

Процеси., які, хоч і не без труднощів, розвиваються в Україні, неминуче
виведуть соціологію в ранг особливо важливих дисциплін. Адже в
демократичному суспільстві, яке, сподіваємося, ми все-таки збудуємо,
передусім цінуються точні знання, вивірені прогнози, теоретично
обґрунтовані рекомендації, політично і процедурно коректні методи
діяльності в усіх сферах буття. Саме на користь такої культури
реалізації прав і повноважень працює соціологія.

Соціологічна освіченість, уміння мислити соціально, адекватно сприймати,
осмислювати й тлумачити соціальні процеси та явипда і, отже, враховувати
у своєму бутті розмаїття соціальних чинників потрібні кожній людині.
Особливо важливо це в нашій країні, що зумовлено оновленням соціальної
практики людей, спільнот, суб’єктів економічної та політичної практики,
інтеграцією української спільноти у світовий політичний, економічний,
соціокультурний простір. Тим більше, що останній рубіж XXст. позначений
яскраво вираженою політизацією. соціалізацією наших співвітчизників, цей
процес триватиме і в прийдешньому столітті, що, безумовно, робить
особливо актуальною потребу в соціальних знаннях, соціальній культурі.

Список використаної літератури

1.Волков Ю.Г., Социология: Учебн. Для вузов / Под ред. Добренькова
В.И. – М.: Гардарики, 1998. – С.45-47.

2. Городяненко В.Г., Соціологія:Посібник для студентів вищих
навчальних закладів.-К.: „ Академія”, 1999.- 378 с.

3.Лукашевич Н.П. Туленков Н.В. Введение в социологию: Учебн.-метод.
Пособие. – К.: МАУП, 1996. – С.25-26.

4.Лукашевич Н.П., Туленков Н.В. Социология: Учебн. пособие. – К.:МАУП,
2002. – С.67-69.

5.Образование: идеалы и ценности (историко- теоретический аспект) Под
ред. З.И.Равкина.- М.:ИТПиО РАО, 1995.- С.361.

6.Попова І.М. Соціологія. Пропедевтичний курс: Підручник для студентів
вищих навчальнтх закладів.- 2- ге вид.- К.: Тандем, 1998.- 272с.

7.Принципы организации социальных систем:теория и
практика.-К.,1988.-С.45.

8.Социология: наука об обществе: Учебн. Пособие / Под общ. ред.
В.П.Андрющенко, Н.И.Горлача. – Харьков: Рубиков, 1996.- С. 34-38.

9.Соціологія: Посібник для студентів вищих навчальних закладів/За
редакцією доктора історичних наук, професора Городяненкка В.Г.- 1999.-
384с.

10.Социология / Под ред. Г.В. Осипова. – М.: Мысль, 1990.- С.98-102.

11.Социология: Учебник / Отв. ред. П.Д.Павленок. – М.: Книготорговый
центр „ Маркетинг”, 2002.- С. 46-49.

12.Ядов В.А. Размышления о предмете социологии. Социс, 1990, №2.-С.23.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020