.

Соціально-психологічні механізми впливу засобів масової інформації (курсова)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
2 9565
Скачать документ

Курсова робота з соціології

Соціально-психологічні механізми впливу засобів масової інформації.

ЗМІСТ

TOC \o “1-3” \h \z \u HYPERLINK \l “_Toc69882360” Вступ PAGEREF
_Toc69882360 \h 2

HYPERLINK \l “_Toc69882361” І. Масова інформація в системі
соціального формування особистості PAGEREF _Toc69882361 \h 4

HYPERLINK \l “_Toc69882362” 1.1. Форми і засоби засобів масової
інформації PAGEREF _Toc69882362 \h 4

HYPERLINK \l “_Toc69882363” 1.2. Функції масової інформації PAGEREF
_Toc69882363 \h 6

HYPERLINK \l “_Toc69882364” ІІ. Вплив масової інформації на соціальне
виховання PAGEREF _Toc69882364 \h 12

HYPERLINK \l “_Toc69882365” 2.1. Вплив засобів масової інформації на
соціалізацію молоді PAGEREF _Toc69882365 \h 12

HYPERLINK \l “_Toc69882366” 2.2. Соціально-психологічний вплив ЗМІ
PAGEREF _Toc69882366 \h 18

HYPERLINK \l “_Toc69882367” РОЗДІЛ 3. Соціологія засобів масової
інформації. PAGEREF _Toc69882367 \h 22

HYPERLINK \l “_Toc69882368” 3.1 Специфіка засобів масової
інформації. PAGEREF _Toc69882368 \h 22

HYPERLINK \l “_Toc69882369” 3.2 Основні об’єкти соціологічних
досліджень засобів масової інформації. PAGEREF _Toc69882369 \h 24

HYPERLINK \l “_Toc69882370” 3.3 Ефективність засобів масової
інформації. PAGEREF _Toc69882370 \h 26

HYPERLINK \l “_Toc69882371” РОЗДІЛ 4. Проблеми формування ціннісних
орієнтацій старшокласників засобами радіо PAGEREF _Toc69882371 \h 27

HYPERLINK \l “_Toc69882372” Заключна частина PAGEREF _Toc69882372
\h 29

HYPERLINK \l “_Toc69882373” V. Практична частина PAGEREF
_Toc69882373 \h 30

HYPERLINK \l “_Toc69882374” Висновки PAGEREF _Toc69882374 \h 33

Список HYPERLINK \l “_Toc69882375” використаної літератури PAGEREF
_Toc69882375 \h 37

HYPERLINK \l “_Toc69882376” Додатки PAGEREF _Toc69882376 \h 38

Вступ

У сучасний період розвитку українського суспільства успішне рішення
політичних, економічних і соціальних задач усе більше залежить від дії
такого суб’єктивного фактора як соціальна активність особистості.
Важливу роль у формуванні активності грають засоби масової інформації.
Про зростаючу роль друкованих видань, радіо і телебачення в суспільному
житті країни свідчать їхній бурхливий ріст, поширеність і доступність
масової інформації. Друковане й усне слово, телевізійне зображення
здатні в найкоротший термін досягти самих віддалених районів, проникнути
в будь-яке соціальне середовище.

Широкі можливості засобів масової інформації викликають необхідність
вивчати механізми їхнього функціонування і розвитку, ефективність впливу
на аудиторію.

На відміну від традиційного підходу до вивчення ефективності засобів
масової інформації, обмеженого аналізом споживання аудиторією масової
інформації, при якому виміряються головним чином масштаби “охоплення”
газетами, радіо і телебаченням багатомільйонних аудиторій, системний
підхід дозволяє визначити, що масштаби реального впливу ЗМІ на соціальну
активність особистості поки ще далекі від очікуваного.

Установлено, що масово-комунікаційна діяльність сучасної людини,
зв’язана зі споживанням, використанням і виробництвом масової
інформації, при тотальній поширеності і доступності інформація стає
необхідною умовою і засобом здійснення практично будь-якої соціальної
діяльності: суспільно-політичної, пізнавальної, трудової і ін. Однак це
відбувається лише тоді, коли зміст і форма масової інформації змінюється
відповідно до інформаційних інтересів і потреб людей.

Соціологічне дослідження проблем ефективності ЗМІ, впровадження їхніх
результатів у журналістську практику буде сприяти більш повному
відображенню процесу соціально-економічного розвитку суспільства.

Актуальність теми: в умовах відкритості суспільства, його гуманізації та
демократизації засоби масової інформації все активніше впливають на
формування визначених соціальних орієнтирів й одночасно сприяють
розвитку задатків і здібностей особистості.

Об’єкт дослідження: соціально-психологічні механізми впливу
засобів масової інформації.

Предмет дослідження: форми і методи управдіння виховною функцією засобів
масової інформації.

Мета дослідження: визначити роль і значення масової комунікації в
суспільстві на різних етанах його існування.

Гіпотеза: комплекс засобів масової інформації, сприяє розповсюдженню
соціальної інформації та формування у моподі соціальної активності.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан теоретичної теорії засобів масової інформації в
системі соціального формування особистості;

2. Виявити функції засобів масової комунікації в суспільстві, встановити
їх взаємозв’язки;

3. Визначити специфіку формування ціннісних орієнтацій старшокласників
засобами радіо.

І. Масова інформація в системі соціального формування особистості

1.1. Форми і засоби засобів масової інформації

Засоби масової інформації – могутня сила впливу на свідомість людей,
засіб оперативного повідомлення інформації в різні куточки світу,
найбільш ефективний засіб впливу на емоції людини, здатна переконувати
реципієнта щонайкраще. Особливо чітко це виявляється у відношенні
електронних ЗМІ. В міру розширення технічних можливостей їхня роль
зростає. А по емоційному впливу на почуття і свідомість людей вони
залишаються поки

неперевершеними і збирають саму велику аудиторію.

У засобах масової інформації, а особливо на телебаченні питання

підвищення ефективності виступів тісно зв’язані з рівнем організації
творчого процесу, форм і засобів соціально-політичного виховання
журналістського, художнього і технічного персоналу. Насамперед. це добір
проблем, рішення яких може бути підтримано і підказане аудиторією, і
створення перспективних планів роботи ЗМІ, що їх включають.

Важливе місце в арсеналі засобів, що активно сприяють
росту ефективності виступів ЗМІ, займають питання підбору і розміщення
кадрів Добре підготовлені і професійні виступи ЗМІ безсумнівно більш
діючі й ефективні, ніж матеріали з низьким професійним рівнем
підготовки.

Одним з найбільш важливих, на наш погляд, шляхів підвищення дієвості ЗМІ
є залучення у творчу роботу аудиторії, її участь у формуванні
інформаційного простору – це високий ступінь обґрунтованості, реальності
і правдивості продукції ЗМІ, це глибина й емоційність, гострота і
неординарність мислення, викладу матеріалу.

У результаті пошуку шляхів залучення людини у формування єдиного
інформаційного простору народжуються нові форми роботи ЗМІ. Журналіст,
одержавши відклик, включає автора у вивчення піднятої проблеми,
допомагає йому упевнитися в правоті чи помилковості своїх висновків.
Спілкування в рамках інформаційного простору журналіста й аудиторії
дозволяє розкрити всю глибину і складність проблеми, не обходячи при
цьому “гострих кутів”. Подібного роду співробітництво тонко і
ненав’язливе впливає на рішення найважливіших соціальних, економічних і
політичних задач.

Таким чином, вивчення кореспонденції, залучення до широкої участі у
виступах ЗМІ представників аудиторії – надійний шлях підвищення
дієвості, а, отже, і ефективності засобів масової інформації.

1.2. Функції масової інформації

Ускладнення соціально-економічних та культурних потреб суспільства
змінює роль та співвідношення різних інститутів виховання в системі
соціалізації молодого покоління. Поряд із зростанням їх кількості
змінюється їх якісний склад. Так, нині важливим фактором соціалізації
молоді стають засоби масової інформації (комунікації).

Масова комунікація – це процес розповсюдження соціальної інформації за
допомогою технічних засобів (друк, радіо, телебачення, кіно га
відеотехніка). це особливий вид соціального спілкування, що здійснюється
в масштабах суспільства і є важливою передумовою суспільного розвитку та
організації. Масова комунікація соціальне) обумовлена. За допомогою її
засобів набувають масового тиражування духовні цінності та соціальні
норми, які в систематизованому вигляді відбивають пануючі світоглядні
уявлення. суспільний настрій. Розповсюдження інформації за допомогою
масової комунікації є засобом політичного, економічного та інших впливів
на свідомість (мислення) та діяльність (поведінку) людей.

Зміст повідомлень, одержаних через засоби масової інформації формується
з урахуванням особливостей та закономірностей психологічного впливу в
діапазоні під звичайного інформування до навчання, переконання

та навіювання. Техніка масової комунікації орієнтується на задоволена
потреб і запиту різних соціальних верств населення розповсюдження
інформації, її ритм і масштаб визначаються характером розвитку та
функціонування тієї чи іншої соціальної системи. Ці системи утворюють
комплекси технічних засобів, які виробляють, зберігають, приймають і
передають газетну, теле-, радіо-, відеоінформацію.

Рівень розвитку та технічної обладнаності засобів масової комунікації
залежить від рівня науково-технічного розвитку суспільства і має
конкретно визначений характер на кожному історично визначеному етапі
розвитку людського суспільства. Спільна колективна діяльність людей в
умовах високого рівня розподілу праці та концентрації матеріального й
духовного виробництва породжує “споживачів” масової комунікації, свої
глядацькі га слухацькі аудиторії. Завдяки засобам масової інформації
люди отримують доступ до культури різних народів, підвищують свій
загальнокультурний рівень і рівень загальної інформованості.

Все більше в сучасному суспільстві стверджується думка про те, що
людство знаходиться на початку розвитку “третьої” (поряд з усною, та
письмовою) системи культури — культури засобів масової комунікації
суспільства. У той же час. з точки зору соціологічної науки, люди, що
складають аудиторію масової комунікації, розглядаються як особистості.
котрі “включаються” в мережу реальних суспільних відносин завдяки
функціонуванню технічних засобів. Масова комунікація дозволяє
встановлювати га підтримувати зв’язок з більш широким соціальним
середовищем, кордони якого знаходяться далеко за межами їх
безпосереднього оточення. Масова комунікація не може здійснюватися в
тому випадку, коли люди, що складають її аудиторію, не мають спільних
соціальних почуттів, спільного соціального (політичного, громадянського,
національно-культурного, життєвого) досвіду. Саме цей досвід в своєму
інтегрованому вигляді залучає людей до процесів спілкування за допомогою
засобів масової комунікації. Вирішальне значення у вирішення
ефективності

та значущості для людини цих процесів має те, наскільки практика
реального суспільного життя особистості співвідноситься із змістом
одержаної інформації.

Людина, як відомо, істота суспільна. Вона “приречена на необхідність
спілкуватися із собі подібними”. Засоби свого існування людина виробляє
колективно. Без спілкування вона не здатна відтворювати свій рід.
культуру, духовні цінності. Для спілкування люди здавна використовували
різні засоби: знаряддя та знаки. Своєрідним знаком спілкування є
колективно створений образ людської діяльності. Наприклад, ритуальне та
обрядове життя первісних народів насичене такого роду діями. На думку
етнографів, ці дії мають характер своєрідного варіанта театру, в якому
всі одночасно і актори, і глядачі.

Стародавні грецькі вакханалії, римські сатурналії, середньовічні
карнавали. В кожному з цих свят відображені прагнення людей періодично
відтворювати картини своєї життєдіяльності.

Стародавні люди були гарними соціальними психологами і розуміли, що
життя людини і суспільства тісно переплітається. Людина обмежена
нормативними законами суспільства і авторитарними імперативами. Особливе
значення у формуванні потрібного світогляду мали видовища (як прообраз
сучасних засобів масової комунікації). Саме під їх впливом, при
колективному світосприйнятті, індивідуальні психологічні особливості
людини нівелювалися, так виникла сугестивна функція видовищного
спілкування, як агресивний вплив на психофізіологічну організацію
людини.

В колективі людина більше піддається навіюванню, ніж одноосібно.
Сугестивна сила видовища ґрунтується на потребах особистості в
емоційному спілкуванні, емоційному контакті. Ці погреби закладаються в
людині в ранньому дитинстві, зберігаються протягом життя і вимагають
свою задоволення. Так, для людини важливо, щоб її почуття знаходили
відгук в інших. Видовищне спілкування створює для цього відповідні
умови, надає людині можливість відчути свою захищеність.

Інша функція видовищного спілкування виявляється в його опозиційності,
як протиставлення “ми” та “вони”. Цей факт дієво впливає на
найглибинніші прошарки психологічної організації особистості й уже в
давні часи набуває значного соціального звучання. Так, стародавні греки
знаходили в позиційності театрального видовища моральний і виховний
потенціал. Трагедія виносила соціальні та політичні конфлікти на сцену,
визначала їх як боротьбу добра і зла сприяла покращанню нравів.

Видовищне спілкування у вигляді карнавалів дозволяло по-іншому дивитись
на суспільне життя. Його ігровий зміст дозволяв людині “примірювати”
різні соціальні “обличчя”, грати всякі соціальні ролі.

Таким чином, видовище створювало особливу форму спілкування, метою якої
було викликати позитивні емоції людей.

У нашій країні вже на початку XX ст. спостерігався швидкий розвиток
видовищної культури. Визначні громадські діячі А.В.Луначарський,
В.І.Мейєрхольд, С.М.Ейзенштейн чудово усвідомлювали значення видовищної
культури як засобу масової комунікації. Бурхливого розвитку набув
вітчизняний кінематограф, естрада, засоби масової пропаганди.

З початку 70-х років у країні почалися зміни, які суттєво вплинули на
розвиток системи масового спілкування, на формування культурних смаків і
запитів молоді яка в пошуках задоволення потреб щодо видовищного та
художнього спілкування почала групуватися навколо спортивних клубів.

У розвитку зростаючих поколінь 80-х років спостерігалося поступове
зменшення інтересу до індивідуально-культурних форм спілкування, зокрема
книги, читання. Однак у соціальних дослідженнях потреб молоді тих років
існували й інші твердження, зокрема ті, що молодь читає не менше. Більше
того, на думку працівників бібліотек, покращився художній смак молоді та
коло друкованих видань, які викликали зацікавлене ставлення. За
свідченням соціологів, філософів ситуація на той час склалася так, що
індивідуальні форми культурного спілкування вже не могли задовольнити
духовні потреби людини повною мірою. Розширити коло

духовного спілкування, зробити його більш масовим і змістовним — такою
була мета видовищ публічно-масового характеру. З цього часу почався
бурхливий розвиток театрально-видовищних форм спілкування.

В умовах відкритості суспільства, його гуманізації та демократизації
засоби масової комунікації все активніше впливають на формування
визначених соціальних орієнтирів й одночасно сприяють розвитку задатків
і здібностей особистості.

Це явище не можна оцінити однозначно (негативно або позитивно). Зараз
багато говориться про те, що в молодіжному середовищі все більшою
значення набувають електронні засоби масової комунікації, в яких велику
роль грають такі культурні форми, які традиційно вважаються
“дозвільними”, “розважальними”. Це кіно, естрада, телебачення, відео.

У сучасному світі книга поступово звільняє місце кіно і телебаченню.
Таке явище певною мірою пояснюється рівнем технічного розвитку
суспільства. Звичайно, відмова сучасної молоді від книги на користь
телебаченню свідчить про суттєві зміни в культурно-ціннісних орієнтаціях
сучасної людини. Але переважно кіно та відео заміняють читання в тих
соціально-культурних прошарках населення, які і раніше читали небагато.
Однак варто зазначити, що в деяких випадках телебачення стимулює появу і
розвиток інтересу до читання. Екранізація класичних і сучасних творів
посилює бажання краще зрозуміти побачене, прочитати твір в оригіналі.

Засоби масової комунікації, якими користується підростаюча людина,
створюють для неї специфічний інформаційний світ. Використання різних
інформаційних джерел формує різні інформативні сфери розуміння світу,
визначає ціннісні орієнтації молодої людини, стиль її життя.

У зв’язку з цим необхідно підкреслити особливе значення відео.
Розповсюдження відео- і телепродукції створює нову ситуацію у формуванні
потреб молодих людей. Раніше цей процес залежав від реальних умов життя,
і тому потреби ненабагато перевищували можливості їх реалізації.
Стандарти життя, що пропагуються в сучасних відеозалах досить
ідеалізовані або не відповідають можливостям сім’ї. Дитина, на жаль, не
здатна реально усвідомити це протиріччя.

Важливого значення для дітей та підлітків набуває комунікативна функція
техносфери. Більша частина молоді використовує телебачення,
прослуховування музичних творів, як своєрідну компенсацію дефіциту
міжособових контактів. Таке спілкування стає одним із засобів вирішення
проблем, що виникають у спілкуванні з однолітками. Нерідко дитина (або
підліток) включає магнітофон тільки для того, щоб позбавитись своєї
незахищеності, самотності, зняти стрес, що виникає від складних життєвих
ситуацій. Спеціалісти соціальної педагогіки мають звернути увагу на гой
факт, що звернення до системи масової комунікації для багатьох сучасних
дітей стає засобом відмежування від батьків, коли сімейна ситуація стає
несприятливою для їх особистості (сімейні конфлікт, втрата емоційною
контакту, побутові непорозуміння тощо).

Розвиток техносфери породжує нові компоненти індустрії дозвілля. сприяє
створенню умов для розвитку дітей, збагачення їх словникового запасу,
оволодіння широким колом інформації. В той же час техносфера формує свою
аудиторію глядача, слухача пасивного споживача.

Чи стане дитина як споживач продукції масової комунікації активним
споживачем культури та її цінностей — залежить від багатьох умов, і в
першу чергу — від особистого життєвого, соціально-культурного досвіду,
якості інформації тощо.

ІІ. Вплив масової інформації на соціальне виховання

2.1. Вплив засобів масової інформації на соціалізацію молоді

Неможливо переоцінити вплив сучасних засобів масової інформації на
формування підростаючого покоління. Адепти нової соціологічної теорії
“Інформатизації суспільства” відводять цим засобам визначальне місце в
системі відносин сучасного суспільства, оскільки вони перетворилися на
необхідний елемент повсякденного життя людини, стали органічною частиною
середовища його проживання. У зв’язку з прогресуючою “технологією
життя”, початком “комп’ютерного віку” у країнах Заходу не припиняється
потік літератури, яка розглядає проблеми виховання молоді в цих умовах.
Нові технології, насамперед мікроелектроніка, глибоко впроваджуються у
виробництві, все активніше застосовуються у всіх типах
навчально-виховних закладів, також у сферах дозвілля дітей та молоді.

Сучасне суспільство як ніколи насичене новітньою мікропроцесорною
технікою. Радіо- і телеприймачами користуються у найвіддаленіших
куточках нашої планети. Зараз навряд чи знайдеться сім’я, в якій не було
б телевізора. Так, за даними французьких спеціалістів, у Франції в
кожній сім’ї є телевізор, а у кожній четвертій є вже по два телевізори.
США в цьому відношенні випередили Францію. Там у кожній п’ятій квартирі
нараховуються три апарати, а в Японії навіть чотири телевізори в одній
квартирі вже не рідкість.

У США понад 6000 систем кабельного телебачення обслуговують 37 млн.
будинків. До початку 1990 року кількість сімей, які мають,
відеомагнітофони. становила близько 25 млн.

У ФРН на початку 80-х років відеомагнітофони мали 25 відсотків всіх
сімей, до початку 90-го року, за оцінками спеціалістів, їх кількість
зросла на 50 відсотків. Як показало репрезентативне опитування,
проведене за завданням міністерства освіти і науки ФРН. ще у 1982 році
серед володарів відеомагнітофонів 10 відсотків становили юнаки і
підлітки від 14 до 29 років.

Вік комп’ютера, не зважаючи на ряд переваг, що він надає, народжує
урбаністичне дитинство, негативно впливає на психічний, емоційний та
фізичний розвиток дітей. Проведення дітьми значної частини свого
дозвілля вдома, біля телевізора веде за собою погіршення стану здоров’я,
зниження інтересу до читання, спорту, до активних форм використання
вільного часу, що призводить до формування пасивності, байдужості тощо.

Аналізуючи молоде покоління з післявоєнного періоду, деякі західні
педагоги, зокрема професор Р.Вінкель (Західний Берлін), називають
покоління молодих, що вступило в життя після 70-х років “поколінням
електроніки і засобів інформації”. на відміну від покоління 40-х років
(“діти війни”), покоління “економічного буму” 50-х — початку 60-х років
(“діти споживання”), періоду після 60-х років (“діти кризи”). Покоління
70-х і наступних років, за Вінкелем, це “не діти”. Жодне з поколінь не
відчувало стільки страху жахів, незгод, скільки довелося відчути
сучасному поколінню молоді.

Більшість авторів поділяє думку, що сучасне покоління — “інше”, і воно є
дуже “важким”, але причини цих труднощів трактуються неоднозначно. Для
одних ці причини криються у важких соціально-психологічних умовах, в
яких жили і росли діти (страх перед загрозою термоядерної війни, втрати
смислу життя. розчарування, депресії. наркоманія та інші соціальні
лиха).. Інші звинувачують насамперед саме дорослих, які винайшли нові
технології, засоби масової інформації і цим не лише позбавили дітей
радості дитинства (Н. Пестман), а й спричиняли зникнення самого поняття
“дитинство”.

У вік електронних засобів масової інформації втратили відмінність
періоди дитинства і дорослого життя. Поява телевізора перетворила, як
стверджується. культуру в “емоційне споживання” кадрів, які змінюються
на екрані кожні три секунди.

Підраховано, що за перші п’ятнадцять років підліток проводить біля
телевізора 16 годин, причому в кожній програмі він бачить як мінімум
три. сцени насильства. За свідченням нейропсихологів, це справляє
надмірний валив на праву півкулю, пов’язану з однобічним візуальним
“сприйманням зовнішнього світу, куди і переміщується активність дитини.
В той же час виключається ліва півкуля, де розміщені центри мислення і
мови.

Дослідження, проведені у ряді країн з метою вивчення ступеня
“споживання” дітьми телепередач, показали, що перші контакти з
телебаченням діти мають уже у віці двох років. У віковій групі трирічних
вже 60 відсотків дивляться телепередачі більш або менш регулярно. Як
свідчать вчені, занадто великою є участь у регулярному перегляді
телепередач дітей у віці від трьох до шести років.

Опитування, проведені серед школярів різних типів західнонімецьких шкіл,
свідчать про те, що 90 відсотків учнів дивляться відеофільми. причому
деякі з них до 20 фільмів на тиждень, в тому числі заборонених для їх
віку. Дослідженнями виявлено таку залежність між тривалим сидінням перед
телевізором й поганою встигаємістю у школі. Все це. природно, не може не
викликати протесту з боку батьків, учителів та інших людей, які
усвідомлюють, якої шкоди завдає відеоіндустрія підростаючому поколінню.

Як підмічають спеціалісти – медики, відверто непристойні відеофільми,
фільми жаху тощо небезпечні для дітей з високою збудливістю. Пристрасть
до таких відеофільмів провокує асоціальну поведінку, агресивність,
жорстокість, вандалізм, злочинність. Воно веде до серйозних патологічних
наслідків.

Нині індустрія розваг, на жаль, продовжує спрямовувати засоби масової
інформації на формування у молоді соціальної, політичної і духовної
апатії, пасивності, примітивних смаків, інтересів і потреб, зневажливого
ставлення до справжньої культури, до історії, сучасних досягнень
людської цивілізації.

Невипадково у США навколо проблеми дозвілля молоді розгорнулася запекла
боротьба. Зараз у дискусію про те, які розважальні програми можна
назвати “підходящими” для 66,5 мли. американців у віці до 19 років
вступила практично вся країна, батьки, популярні зірки телеекрану.
Американська громадськість підняла голос протесту, закликала до
прийняття рішучих заходів проти непристойних теле- і відеопрограм. За
даними журналу “Піпл”. у фільмі “Рембо” демонструються 44 засоби
вбивства, не враховуючи групових, які відбулися під час численних
вибухів. На думку “Національної асоціації навчальних закладів”, більша
частина самогубств до яких вдаються підлітки США, пов’язана зі станом
депресії, викликаної відеопродукцією.

Прогресивні сили світу, в тому числі й педагогічна громадськість, не
можуть не думати про психологічні та моральні втрати і наслідки,
особливо для дітей та молоді, сьогоднішньої практики “культурного
імперіалізму” з його пропагандою масової культури, культу насильства,
вседозволеності, низьких інстинктів людини, звичаїв злочинного світу.
Використання культури як джерела наживи, як каналу, через який
формується перекручене уявлення про світ, про життя негативно
відбивається на духовному розвиткові молоді.

Німецький письменник Бертольд Брехт підкреслював, що при використанні
творів культури для маніпулювання людською свідомістю відбувається
процес, який він назвав “переплавкою духовних цінностей”.

Серйозно турбує і те, що сучасна молодь більше уваги приділяє
“агресивним формам культури”, які розповсюджуються із швидкістю епідемії
завдяки поширенню засобів масової інформації, а книга, як джерело
духовного розвитку відступає на другий план.

Так, у колишньому Радянському Союзі, за даними соціологічних опитувань
останніх років, у бюджеті вільного часу молоді книга займає лише п’яте
місце, переважають сучасна музика, спілкування, телебачення, заняття за
інтересами. У загальному обсязі читання старшокласників класична
література лише займає 4,5 відсотки.

Відчуження молоді від книги — це тривожний симптом. За словами
французького просвітителя Дені Діро, “коли люди перестають читати, вони
перестають міркувати”. Американські педагоги також стикнулися з таким
серйозним фактом, як повна відсутність у дітей інтересу до читання.
Причину такого явища вони вважають у тому, що у СІНА довгі роки
формувалося покоління, “яке не читає книжок”, а дивиться х телевізор.
Високорозвинена індустрія розваг надає молоді широкий спектр можливостей
щодо проведення дозвілля, тому приділяти серйозну увагу читанню,
підкреслюють вони, може лише той, хто з дитинства орієнтований на це. і
сьогодні в країні налічується до 70 відсотків осіб, які, одержавши
середню освіту, в подальшому майже нічого не читають.

Професор Д. Бааке з ФРН говорить про “вторинну неграмотність” як про
серйозну соціальну проблему країни. Під цим він розуміє такий стан коли
молоді люди навчившись читати та писати, читають так мало, що по
відношенню до літератури ведуть себе як неграмотні люди, не сприймаючи
її.

В Австрії, згідно з проведеним опитуванням, у культурній сфері 55
відсотки населення країни, що мають обов’язкову шкільну освіту, протягом
року не читали жодної книги або в кращому випадку — одну, 67 відсотків
населення Австрії, старші за 15 років, протягом року не купують жодної
книги. Цей стан “напівграмотності”. як його характеризують в Австрії,
широко розповсюджений і в нашій країні. У Франції 65 відсотків людей не
читають книжок. Більше половини всіх книг, які читають у країні,
припадає па частку лише 10 відсотків населення.

Картину бездуховності, яка прогресує, можна доповнити ставленням людей
до театру та інших культурно-видовищних закладів. Так. наприклад у
Франції, 87 відсотків населення не ходить до театру, 78 відсотків юнаків
та дівчат жодного разу не були на концертах. Ці дані відбивають загальну
тенденцію, яка свідчить про те, що все менше людей читають серйозну
літературу, найчастіше вони захоплюються розважальними журналами і
бульварною пресою, а діти — беззмістовними коміксами з суперменами на
обкладинках.

Звичайно, найбільше нарікань отримує школа на те, що вона погано вчить,
не розвиває інтересу до книги, до серйозного читання. В цьому зв’язку не
можна не пригадати слова видатного педагога В. О. Сухомлинського. який
писав, що дитині необхідно прививати любов до книги з дитинства. Якщо
читання не стане для неї духовною потребою, то у роки дозрівання душа
підлітка буде порожньою і беззмістовною, а на світ божий. Бог знає
звідки, полізе все погане.

Невипадково “бездуховність”, яка охопила все людство, виявляється саме у
молоді в її емоційній глухоті до справжньої культури, нерозвиненості
естетичних смаків, відсутності почуття милосердя, співчуття, творчої
ініціативи, утилітарному ставленні до життя.

2.2. Соціально-психологічний вплив ЗМІ

Сучасна людина відрізняється особливою прихильністю до радіо, кіно,
телебачення. Перевага досягнень людства на шляху до технічного прогресу
над традиційними засобами його морального та духовного розвитку (книга,
театр, живопис) все більше відчувається в молодіжному середовищі. Зміни
в культурно-ціннісних орієнтаціях сучасників не можна пояснити лише
об’єктивним впливом науково-технічного розвитку суспільства. Необхідно
враховувати ті зміни, які відбуваються у змісті і функціонуванні засобів
комунікації і соціально-психологічних механізмів сприймання їх молоддю.

Психолого – педагогічний аспект проблеми “підліток і телеекран” дає
певне уявлення про динаміку взаємовідносин кіномистецтва і молодіжного
середовища. Найбільш активним елементом цієї системи є молодь віком від
12 до 15 років. Підліток — глядач активний. Він дивиться те, що йому
пропонує блакитний екран. Соціальні дослідження засвідчують, що підлітки
— активна оцінювальна категорія, яка має свої смаки і свою субкультуру.
Вікові психологічні особливості підлітків виводять їх на більш широкі
соціальні контакти, вимагають поширення кола соціальної взаємодії.
Складний процес прискореного взросління, усвідомлення себе дорослою
людиною супроводжується багатьма складнощами, головна причина яких —

недостатність життєвого досвіду. Прагнення до з’ясування усіх життєвих
подробиць дорослого життя приводить підлітка до кінозалу або
відеосалону. де у повному обсязі пропонуються найменші відтінки
життєвого досвіду дорослої льодин. Гостросюжетне видовищне зображення
життя нерідко відсуває на другий план моральність, естетичність
кіномистецтва.

Сюжети відеофільмів нерідко пов’язані з проблемами, які хвилюють
підлітків, відбивають їх напружений психологічний стан.

Парадоксом спілкування підлітків з телеекраном є взаємодія позаєстетичих
мотивацій звертання молоді до кіномистецтва і ціннісним ставленням до
цього. Ці два моменти тісно пов’язані між собою. Відомий психолог
Л.С.Виготський підкреслював, що сприйняття мистецтва вимагає від
особистості розвиненої фантазії. Глядач, що не володіє вмінням
фантазувати, домислювати побачене, не здатний відчути повною мірою зміст
і значення художнього твору. Підлітковий вік — це пік романтичних мрій,
фантастичних планів щодо свого майбутнього. Однак реальне життя орієнтує
молодь на прагматичне ставлення до нього. Це гальмує, розвиток уяви і.
звичайно, впливає на рівень інтересу молоді до художніх творів.

Сприйняття кіномистецтва (як і будь-яких інших видів художньої
творчості) неможливе без розвиненої фантазії. Але й вона не може
розвиватися без його впливу. Важливого значення тут набуває діяльність
кіноклубів, естетичних гуртків тощо. Але естетичне виховання не буде
успішним, якщо кіномистецтво не відповідає зростаючим потребам молоді.
Вітчизняна кінопродукція упродовж тривалого часу тяжіла до морального
наставництва, готових життєвих рецептів, констатації фактів шкільного
життя, які поступово звели нанівець інтерес молоді до вітчизняних
фільмів. Відсутність “недомовленого”, можливості самостійно домислити
події. статичність фактів та оцінок спонукає підлітків до перегляду
Іноземних фільмів які. в більшості своїй зводять естетичний ідеал до
мінімуму. Його компенсують, динаміка розвитку сюжету, дієвість, подій,
видовищна яскравість, спецефекти.

Захистити підлітка від антиестетичного впливу відеопродукції звичайною
забороною нині не можна.. У виховній роботі соціального педагога в цій
галузі суспільного виховання необхідно в першу чергу враховувати мотиви
звертання молоді до мистецтва, коригувати ці мотиви і потреби відповідно
до завдань суспільного виховання.

Провідним мотивом підлітків у спілкуванні з мистецтвом кіно є
збагаченння особистого життєвого досвіду, інтерес до поведінки людей в
різких життєвих ситуація, “примірювання” їх до свого життя.

Для того щоб досягти виховного ефекту, не достатньо відвідувати
кінозали, де демонструються зразки “високого” стилю поведінки людей.
Підліток спочатку співчуває герою, а потім наслідує. Йому недостатньо
бачити зразок. Необхідний процес становлення моральної поведінки.

Підсумовуючи все сказане, можна зробити висновок, що “тєлефобія” існує
переважно як негативний фактор виховання: кіно відволікає від навчання,
гальмує фізичний розвиток дитини, надає далеко не естетичні зразки
поведінки. Проте й уникнути впливу телевізора не можна. Діти сприймають
телебачення як канал інформаційний і канал комунікативний, що вирішує
проблеми, які їх цікавлять.

Сучасна людина в деякому смислі є “телелюдиною”. Телебачення – це
важливий фактор її існування. Вона є не тільки джерелом інформації.
Кількість часу, проведеного біля телевізора, демократичність,
доступність телепродукції – все це справляє великий формуючий вплив на
смаки й уподобання людини.

Молодь, особливо підлітки — найбільш активна глядацька аудиторія. За
даними соціальних наук, підлітки сприймають телеекран як інфомуючий
канал і як співрозмовника. Бажання розширити обсяг відомостей про
навколишнє життя, приємно провести час – ось основні мотиви дитини. З
іншого боку, існують мотиви особистісного ставлення. Підлітки
звертаються до телеекрана, щоб отримати підтвердження або заперечення їх
позицій, як суспільне значущих, придатних до порівняння з суспільними
зразками. Соціальне – цінна інформація високого морального і художнього
ґатунку, яку надає телебачення, може допомогти дитині вийти за межі
безпосередньої соціальної ситуації, в якій вона опинилася, розгорнути
перед нею широке поле соціальної взаємодії з іншими людьми, допомогти
вийти з моральної та психологічної кризи.

Юні глядачі спілкуються з телебаченням двома шляхами: перший полягає у
спробі відштовхнутися від змісту передачі перейти до загальної точки
зору. Вона, як правило, формується шляхом абстрагування від похідного
змісту в загальні поняття та схеми поведінки, “формуючи життя”. При
цьому діти щиро вірять в те, що вони занурюються в глибину явищ. Але, як
свідчать їх висловлювання, багатство явищ в їх міркуваннях просто
втрачає різнобарвність і багаговаріантність, явища стають предметом
загальних мовних формул, відірваних від життя. Цікава позиція дітей:
вони шукають в кіногерої найбільш абстрактний образ, узагальнені ознаки
життєвих явищ, які дадуть можливість створити свою багатоваріантну
модель.

Другий шлях — це прагнення конкретизувати проблеми, які прозвучали в
передачі. Досить часто діти буквально без змін переносять побачене у
свій життєвий досвід. Наївно-реалістичний характер сприйняття часто
виводить дитину за межі тих аспектів проблеми, які піднімалися у
передачі.

Отже, як бачимо, спілкування молоді з телебаченням — найбільш суспільно
значуща форма дії засобів масової інформації та комунікації. Це
спілкування маг багатогранний характер і відрізняється переплетенням
мотивів, потреб і засобів їх задоволення. Молодь легко бере участь у
різних формах видовищного телеспілкування (як засобу емоційної
релаксації), прагне знайти в телеекрані довірену особу, шукає
особистісного контакту, прагне стати активним учасником теледіалогу.

Індустрія розваг продовжує спрямовувати засоби масової інформації на
формування у молоді соціальної, політичної і духовної апатії,
пасивності, примітивних смаків інтересів, потреб, зневажливого ставлення
до справжньої культури, до історії і сучасних досягнень людської
цивілізації. Тому невипадково, що у цивілізованих країнах світу
розгорнулася боротьба навколо проблем дозвілля молоді, впливу на неї
продукції засобів масової інформації, які орієнтуються на створення умов
для “задоволення та веселощів молоді”.

РОЗДІЛ 3. Соціологія засобів масової інформації.

3.1 Специфіка засобів масової інформації.

Засоби масової інформації – сукупність сучасних каналів зв’язку (преса,
телебачення, радіомовлення. кіно), з допомогою яких доводиться
різноманітна інформація до широкої громадськості. суспільства. ЗМІ –
самостійна система, що характеризується багатоманітністю компонентів
(зміст, засоби, форми, методи ) і певними рівнями організації та
формування (в країні). Канали інформації або не досить репрезентативні
(редакційна пошта), або спорадичні і багатофункціональні (масова робота
з читачами, слухачами).

Засоби масової інформації забезпечують суб’єктам політики великі
можливості для реалізації мети політики, служать фактором обґрунтування
необхідних для лідерів бази політичних і правових норм. ЗМІ можуть бути
залежними від конкретних соціальних сил, але вони ще можуть бути або
політично, або ідеологічно нейтральні.

Засоби масової інформації – могутнє знаряддя влади і тих сил, що
здійснюють владу, або її опозицію. При вивченні діяльності журналістів
особливе значення надається об’єктивності факторів впливу ЗМІ.
Соціологічні дослідження ЗМІ не просто доповнюють традиційну статистику,
але й стають одним з важливих факторів формування свідомості і поведінки
людей. Характерною особливістю соціології ЗМІ виступає встановлення
закономірностей і визначення меж впливу преси, телебачення, радіо.
Дослідження є по суті соціально-політичними, їх результати широко
використовуються для аналізу життя суспільства. В сучасних умовах
формування ринкових відносин і демократизації політичного життя України
дедалі більше газет і журналів, засобів телебачення.

Широко використовують методи соціології для вивчення суспільного життя,
що хвилює читачів і взагалі громадськість, часто ЗМІ для вивчення тих чи
інших проблем, соціально-економічних і політичних, вдаються за допомогою
академічних соціологічних структур і тимчасових наукових колективів.

На жаль, у сучасних умовах в Україні зміст соціологічних досліджень
самих ЗМЇ досить спірний. бо нерідко самі засоби масової інформації
починають плутати соціологію, як науку і соціологічні методи вивчення
проблем. Використання соціологічних даних в статтях. випусках радіо і
телеінформації – це журналістика, а не соціологія. Некоректність у
додержанні відмінностей між журналістикою і соціологією здатна
дискредитувати соціологію, як науку. Але й недооцінка потреб практики
призводить до протиставлення соціологічних методів методам повсякденного
аналізу, до явищ наївного академізму.

3.2 Основні об’єкти соціологічних досліджень засобів масової
інформації.

Об’єктом соціології ЗМІ є, насамперед читачі. слухачі. їх інтереси.
Аудиторії ЗМІ повсякденно змінюються : то скорочуються. зменшуються. то
зростають. збільшуються.

В кінці 70-х років майже 90 % читачів “Правда Украины”, що виступала
тоді з різкою критикою застійних явищ було радіослухачами. 86%-
телеглядачами. На 100 примірників ” Правда Украины” є аудиторія в кінці
70-х років мала : 12 – примірників “Правди”. 9 – “Известий”, 10 –
“Труда”, 14 – ” Комсомольськой ІІравды”, 10 – “Робітничої газети “‘, 9
– “Радянської України ” та інші.

ЗМІ – формували певну свідомість у людей. На жаль редакції газет і радіо
тоді слабо прагнули до індивідуальності у висвітленні подій. явищ.
економічних. соціальних політичних процесів.

Проведені в Україні на початку 90-х років соціологічні дослідження ЗМІ
показують, що результати вивчення аудиторії як специфічної соціальності
спільності звичайно відображуються в соціально-демографічних і
соціально-професійних показниках.

У різних ситуаціях роботи того чи іншого каналу інформації на основі
одержаних соціологічних даних встановлено, що певні інформації про
економіку відіграють важливу роль у формуванні свідомості і позитивних
поглядів на події і явища економічного характеру, що відображають ті чи
інші зрушення, стагнацію. Соціологічні дослідження інформаційних
інтересів дали можливість виявити їх громадянську основу, їх зв’язок з
проблемами сучасності. Так проведений у 1995 році в Харківській області
опит більше 1.5 тис. респондентів показав, що лише 30,3% жителів змогли
з впевністю схвально сказати про посилення уваги розвитку подій в
Україні, області, місті, районі в порівнянні з тим, як було рік назад.
Близько ж 50% становили інертні люди: з меншою увагою ( 22.2%) і зовсім
без інтересу (32.8%) стежать за тим, що відбувається в світі. (Перед
інертних 41- 45 % становлять робітники, селяни.

В Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі і Донецьку опитані ца питання, чи
вважають вони себе досить добре інформованими про діяльність обласної
адміністрації і її загальну політику, більшість ( 70.3%) сформулювали
свої оцінки так : щось знаю. але в основному не знайомі (43.5%), зовсім
нічого не знають ( 20.8 % ), і ті, які не цікавились взагалі (12.5%). Це
свідчення, про недостатню включеність людей у масові канали Інформації.
Джерела з яких населення черпає основну інформацію про події в області.
місті, районі – частково місцеві періодичні видання. а переважно радіо,
телебачення. Та на жаль. мета і методи одних джерел Інформації не.
завжди співпадають з метою і методами інших джерел.

Досвід показує, що масова інформація, всі її ланки відповідають
об’єктивності і потребам тільки тоді, коли зростає їх дієвість.
Важливого значення має оперативність. глибина висвітлення явищ і подій,
знання життя і особливо покази життєвих ситуацій в усіх їх
суперечливостях. Свої функції спрямованості масова інформація реалізує
повністю тоді. комі забезпечую не менше 30% нових відомостей. Важливого
значення в соціології 3MJ набуває дослідження і з’ясування самих
методів, способів, механізмів формування інформації, урахування складу
аудиторії, пошук нових форм і способів подання інформації, вивчення
кадрів ЧМЇ тощо.

3.3 Ефективність засобів масової інформації.

Соціологія значну увагу приділяє з’ясуванню ефективності засобів масової
інформації. Тривалий період в соціології не

вдавалося з’ясувати критерії ефективності 3ML Це пояснюється Тим, що
ефективність засобів масової інформації як ступеня реалізації мети
випливала з розкриття всієї їх роботи, як регулюючої діяльності. Досвід
багатьох редакційних колективів показує, що їм вдається в середньому
реалізувати 70% з наміченого в планах тем і причини такого становища з
реалізацією наміченого пояснюється не різними недоліками в діяльності
редакційного колективу а саме специфічної журналістики, як оперативної
суспільне – політичної діяльності яка щоденно коректується практикою.

У соціології різні класифікації критерії ефективності ЗМІ та. й то
здебільшого визначення кінцевої. результативної ефективності, коли
оперують тільки показники, що відображають суспільні фонові і власні
показники діяльності журналістів.

Журналістська діяльність – складний постадійний процес. Звичайно.
кінцевий результат діяльності журналістів не перекриває всіх результатів
з допомогою яких же конкретних механізмів результати діяльності
виявились такими.

Природно, що недоліки в замірах ефективності показують, що реально
вивчити можна лише різне становище преси чи окремих її компонентів,
оцінки динаміки і проблем даються з досить загальних уявлень і
визначень.

РОЗДІЛ 4. Проблеми формування ціннісних орієнтацій старшокласників
засобами радіо

Перебудова суспільних відносин робить дедалі гострішою проблему
використання суспільних механізмів культури, виховного потенціалу
мистецтва спрямованих на оптимізацію естетичного загальнокультурного
розвитку особистості. Широке коло тем художньо-естетичного циклу
висвітлюваних радіожурналістикою допомогає поєднувати питання етики й
естетики, наповнювати їх суспільним змістом.

Процеси сьогоднішнього суспільного життя відкрили доступ до багатств
світової художньої культури, але в одночас посилили сферу впливу
псевдомистецтва на молодь. Глибока чутливість до різних музичних стилів
і виникнення на цьому ґрунті складних, часто суперечливих утворень і
вияв механізмів взаємозараження та наслідування, які за умов панування
рок музики об’єктивно позначаються на ступені її поширення і
популярності.

Ціннісні орієнтації – головні детермінанти поведінки. Найвищий рівень
диспозиційної ієрархії утворює система ціннісних орієнтацій на цілі
життєдіяльності і засобів досягнення цих цілей. детермінована загальними
суспільними умовами життя даного індивіда.

Останнім часом у зв’язку з переоцінкою суспільних цінностей ця проблема
стала сферою гострою дискусїї. Глибоке розбіжності в поглядах
дезорієнтують практику, яка не знає, до кого “пристосуватися”. Головна
хиба догматичного мислення полягає в переконанні, ніби виховання в
нашому суспільстві має бути однаковим для всіх. Правильніше мовити про
пріоритетність гуманістичного виховання, що ґрунтується на визнанні
цінності дитини як особистості.

Найважливішими функціями виховання за умов гуманізації стають прилучення
вихователів і вихованців до цінностей гуманітарної культури.

Проведене обстеження (було опитано 150 9-10 класів м. Києва та Полтави)
виявили низку проблем: в усіх анкетах старшокласники поставили радіо на
3 позицію визнавши джерелом інформації телебачення та пресу. Це свідчить
про усвідомлення ними множинності каналів інформування а й про свідоме
виділення їх пріоритетності.

Результати аналізу засвідчили, що характерною ознакою /для всіх слухачів
є налаштованість на розважальну й компенсаторну функції радіо.
Старшокласники зазначили близько 40 назв уподобаних програм :
українські, російські та місцеві канали мовлення. У структурі морально
естетичних цінностей і уподобань старшокласників посідає естрадна
музика. Естрадна музика з її любовною тематикою, ритмічністю впливає на
інтимну сферу особистості старшокласника.

Водночас самоналаштованість на відпочинок, розваги не передбачають
глибокого проникнення в естетичну суть музичних творів. Важливо
підкреслити, що підвищений інтерес учнів до хіт-парадів змушує
задуматися, що хіт-парад це водночас реклама, потужний канал навіювання,
формування культурних цінностей. В сучасного школяра помітно розгублені
навички слухання серйозної музики, втрачено вміння “…слухати музику
так, щоб цінувати мистецтво”.

Спеціальні програми присвячуються творчості видатних українських
композиторів. У програмі моя пісня, присвяченій творчості Леонтовича
слухачі могли ознайомитися не лише з оперою ” На русалчин Великдень”, а
з творами духовної музики.

Музика, література, за своєю суттю надають великі можливості для
розвитку і збагачення почуття цінності та судження про неї учнів.

Заключна частина

Отже, масова комунікація – це особливий вид асоціального спілкування,
який є важливою передумовою розвитку і організації, що впливає на
духовні цінності та соціальні норми, які п систематизованому вигляді
відбивають світоглядні уявлення, переконання, суспільний настрій.

За визначенням нової соціологічної теорії інформатизації суспільства
комплексу засобів масової інформації відводиться значне місце в системі
відносин сучасного суспільства, оскільки саме вони перетворилися па
повсякденний необхідний елемент жіття людини, стали оранічною частиною
середовища, його існування, що в свою чергу сприяє розповсюдженню
соціальної інформації і формування у молоді соціальної активності, а
отже і свідомості.

Розповсюдження інформації за допомогою масової комунікації з засобом
політичного, економічного та інших впливів на свідомість (мислення) та
діяльність (поведінку) людей.

Отже, можна сказати, що моя гіпотеза підтвердилась у процесі проведеного
дослідження, доказом чого є факт, що засоби масової інформації
відиграють важливу роль у формуванні особистості людини.

V. Практична частина

Тема: Вплив телебачення на рівень агресії

Мета: Зібрати, систематизувати дані впливу засобів масової інформації на
виховання особистості.

Гіпотеза: телебачення відіграє важливу роль в нашому житті. Я вважаю, шо
мультфільми, передачі, які спеціально призначені для дітей, відносяться
до телепередач в яких найбільше за все показують сцен насилля.

Завдання:

– використати методику „Прайм – тайм”;

– анкета;

– рекомендації батькам.

Об’єкт дослідження: підлітки Кількість – 15 чоловік

Місце проведення : загальноосвітня школа І-ІП ст. смт. Червоне
Глухівського району, Сумської області.

§ 1 Методика дослідження „Прайм-тайм”

Використовую анкетування. Респондентам були роздані бланки анкет.
Завдання: підчас перегляду телепередач на протязі 3-х годин потрібно
відповісти на запитання анкети. При перегляді передач зафіксуйте
кількість показаних в них актів насилля кожного типу в анкеті.

Результати анкети оцінюються в балах (40-47 – високий, 30-40 -середній,
21-35 – низький)

Обробка анкети робиться шляхом підрахунку балів.

Анкета

За результатами методики Прайм-тайм роблю такий аналіз

В.р. 15 – 100%

7 – х

С.р. 15 – 100%

5 – х

H.p. 15 – 100%

3 – х

Висновки:

Із загальної кількості 20% дітей мають низький рівень агресії, 33% –
середній рівень і 47% дітей мають високий рівень.

Із отриманих співвідношень видно, що чим вищий рівень агресії, тим
більший відсоток дітей мають порушену психіку в зв’язку з великим
впливом сюжетного насилля, яке вони дивляться по телебаченню.

§ 2 Проводжу анкету з метою вивчення впливу засобів масової інформації
на соціальну свідомість молоді м.Путивля

Характеризую результати анкети:

1. По першому питанню анкети можна зробити такий висновок, що повністю

довіряють інформації про поточні події, проте багатьом було складно
відповісти на це запитання.

2. По другому питанню можна сказати, що дивлячись телебачення, молодь
надає перевагу російській мові, хоча для більшості людей мова не має
великого значення.

3. У третьому питанні анкети можна побачити, що люди скоріше довіряють
російським ЗМІ, ніж не довіряють. і лише малий відсоток населення не
довіряють російським ЗМІ.

4. В четвертому пункті анкети бачимо, що молодь надає
загальноукраїнському телебаченню, і значно менше загальноукраїнському
радіомовленню.

5. В п’ятому питанні найбільшою популярністю користуються телеканали
„1+1″ та „Інтер”, а найменше прихильників у Сумського телебачення.

6. У шостому питанні з’ясувалося, що інформаційні програми телебачення
більшість респондентів дивиться по телеканалу „1 + 1″ і програму „ТСН”
(телевізійна служба новин) і найменша кількість балів у телеканалу
„Відікон” програми новин.

7. В сьомому питанні я дізналася, що найбільша кількість респондентів
читають газету „Путивльские ведомости”, яку і передплачують додому, а
також „Сумщину”. 188 чоловік з опитаних зовсім не читають періодичних
видань.

8. В цьому пункті з’ясувалося, що молодь більше довіряє Інформації з
газети „Путивльские ведомости” і обласному телебаченню. Найбільший
відсоток опитаних складає тих, кому важко відповісти на це запитання.

9. В дев’ятому пункті я дізналася, що респонденти вважають достатнім
висвітлення інформації в місцевих ЗМІ про діяльність установ та
організацій: заклади культури, народні депутати України, заклади
фізкультури і спорту і недостатньою вважають інформацію про
житлово-комунальні служби, міліцію і облдержадміністрацію.

10. В цьому питанні респонденти вважають що достовірно висвітлюється ЗМІ
діяльність таких установ і організацій як заклади фізкультури і спорту,
заклади культури і найбільш недостовірна інформація про народних
депутатів України, міліцію, районну раду, райдержадміністрацію.

Висновок: Зробивши невелику характеристику анкети щодо впливу ЗМІ на
соціальну свідомість молодшого покоління жителів м.Путивля, я побачила,
що молодь найбільшу перевагу надає російській мові, свою державну мову
мало використовують, я вважаю, що це пояснюється історичними обставинами
і географічним положенням регіону.

З телеканалів більшою популярністю і довірою користуються „1 + 1″ та
„Інтер”. Передачі Сумського телебачення не є популярними серед
населення.

Рекомендації батькам:

1. Залучити дитину до виконання громадських обов’язків.

2. Якомога більше часу приділяти своїй дитині.

3. Сходити сім’єю в туристичну мандрівку, або ночівку.

4. Грайте з дитиною на подвір’ї в які-небудь рухливі ігри.

5. Зацікавте дитину художньою літературою.

6. Сприяйте пошуку дитиною хобі.

Список

використаної літератури

1. Актуальные проблемы свободного времени. М.,1988

2. Благотворительные, организации социальной направленности. -М.,1998.

3. Богомолова И.Н. Социальная психологмя печати, радио, телевидения. М.,
1991.

4. Боришполец А.Т. Пресса: Пути и путы. К., 1989

5. Выготский Л.С. Психология искусства. – M., 1968

6. Грушин П.В. Свободное время. М., 1987

7. Емельянов В.П. Преступность несовершеннолетних с психическими
аномалиями : Учебное пособие. – Саратов, 1980

8. Клейберг Ю.А. Социальные нормы и отклонения. – М.,1997

9. Кругликова В. А. Свободное время. М., 1987

10. Лой А.Н. Социально-политическое содержание категорий “время” и
“пространство”. К., 1988

11. Межуев В.М. Культура и история. М., 1987

12. Пространство, время, движение. М., 1981

13. Скатник М.Н. Методология и методика педагогических исследований. –
М., 1986

14. Смирнов А.И. Фактор времени в жизни общесгтва. М, 1988

15. Шадриков В.Д. Философия образования и образовательная политика. –
М., 1993

16. Шульга P.П. Искуство и ценностные ориентации личности. К., 1989

17. Яковлев В.П. Социальное время. Ростов-на- Дону, 1988

18. Яковлева E.Л. Психология развития творческого потенциала личности.
-М., 1997

19. Ядов В.А. О диспозиционной регуляции социального поведения индивида
// Методологические проблемы социальной психологии. М., 1975

Додатки

1. Якою мірою Ви довіряєте тій інформації, яку отримуєте з газет, теле-
та радіопередач в Україні?

Повністю довіряю

Скоріше довіряю, ніж не довіряю

Скоріше не довіряю

Повністю не довіряю

Важко сказати

%

%

%

%

%

Політичній інформації

18

9

71

35,5

61

30,5

16

8

34

17

Економічній інформації

7

3,5

69

34,5

52

26

32

16

40

20

Інформації пізнавального характеру 60

30

86

43

6

3

13

6,5

35

17,5

Інформації про поточні події

47

23,5

91

45,5

10

5

3

1,5

49

24,5

Аналітичним матеріалам 20

10

60

30 29 14,5

15

7,5

76

38

2. Якій мові Ви надаєте перевагу, коли дивитесь телевізійні передачі,
слухаєте радіо, читаєте газети, журнали?

Телебачення Радіо Газети Журнали

%

%

%

%

Українській 29 14,5 47 23,5 28 14 24 12

Російській 110 55 70 35 71 35,5 113 56,5

Не має значення 64 32 80 40 98 49 66 33

Іншій

3. Якою мірою ви довіряєте засобам масової інформафії (ЗМІ)?

Повністю довіряю

Скоріше довіряю, ніж не довіряю Скоріше не довіряю

Повністю не довіряю

Важко сказати

%

%

%

%

%

Місцеві ЗМІ

30

15

62

31

35

17,5

21

10,5

52

26

Загальноукраїнські ЗМІ 19

9,5

88

44

34

17

20

10

39

19.5

Російські ЗМІ

32 16 105

52,5 4 2

3

1,5

56

28

4. Інформації з яких ЗМІ Ви надаєте перевагу?

%

Місцеві газети 35 17.5

Загальноукраїнські газети 48
24

Загальноукраїнське телебачення 122 61

Загальноукраїнське радіомовлення 11

5,5

Не має значення 29 14,5

Важко відповісти 28 14

5. Передачам яких каналів ви надаєте перевагу

Канали

%

УТ-1 16 8

УТ-2 134 67

Інтер 77 38,5

Сумське телебачення 12 6

Відікон 20 10

Інші 109 54,5

6. Чи дивитесь Ви інформаційні програми телебачення і якщо дивитесь, то
які саме?

%

УТН (українські телевізійні новіти о 21.00) канал УТ-1 48

24

ТСН (телевізійна служба новин) канал “1+1”

88

Подробності (канал “Інтер”) 45 22,5

Время (канал “Інтер”) 38 19

Вчора, сьогодні, завтра 16 8

Програма новин каналу “Відікон” 5 2,5

Іншу 60 30

7. Які газети Ви читали за останній місяць?

Яким чином потрапило видання Не читаю дане видання Газет

не

читаю

зовсім

Купив Передплачую додому Взяв почитати Випадково

%

%

%

%

%

%

„Сумщина” 5 2,5 67 33,5 20 10 22 11 86 43 – –

„Путивльские ведомости” 24 12 68 34 16 8 8 4 84 42 – –

„Позиція” – – – – – – 12 6 188 94 – –

Інша 22 11 50 25 24 12 16 8 – – – –

8. Якою мірою Ви довіряєте інформації, яку отримуєте з наступних ЗМІ?

Повністю довіряю Скоріше довіряю, ніж не довіряю Скоріше не довіряю
Повністю не довіряю Важко сказати

%

%

%

%

%

Газета „Сумщина”

12 6 40 20 32 16 20 10 56 28

Газета „Путивльские ведомости” 12 6 76 38 15 7,5 16 8 56 28

Газета „Позиція”

– – 4 2 20 10 14 7 88 44

Обласне телебачення 20 10 72 36 6 3 8 4 36 18

Інша

9 4,5 16 8 – – 12 6 56 38

9. Чи достатньо, на Ваш погляд, висвітлюється в місцевих ЗМІ діяльність
наступних установ, організацій?

Достатньо В основному достатньо Недостатньо Важко сказати

%

%

%

%

Облдержадміністрація

14 7 48 24 79 39,5 59 29,5

Обласна рада

– – 52 36 68 39 80 40

Райдержадміністрація

23 11,5 65 32,5 48 24,5 63 31,5

Районна рада

12 6 40 20 68 34 80 40

Міськвиконком

5 2,5 25 12,5 83 41,5 87 43,5

Політичні партії

31 15,5 48 24 53 26,5 68 34,5

Народні депутати України

36 18 16 8 96 48 52 26

Заклади культури

44 22 58 29 64 32 34 17

Заклади фізкультури і спорту 35 17,5 81 40,5 48 24 36 18

Житлово-комунальні служби 4 2 36 18 97 48,5 67 33,5

Міліція

20 10 40 20 92 46 48 24

Податкова адміністрація

20 10 44 22 76 38 60 30

Інші

– – 8 4 4 2 64 32

10. Чи достовірно висвітлюється в ЗМІ діяльність наступних установ,
організацій?

Достатньо В основному достатньо Недостатньо Важко сказати

%

%

%

%

Облдержадміністрація

16 8 54 27 50 25 80 40

Обласна рада

8 4 53 26,5 47 23,5 92 46

Райдержадміністрація

8 4 64 32 48 24 80 40

Районна рада

– – 60 30 48 24 92 46

Міськвиконком

– – 55 26,5 47 23,5 99 49,5

Політичні партії

8 4 24 12 88 44 80 40

Народні депутати України

4 2 36 18 104 52 56 28

Заклади культури

40 20 89 44,5 35 17,5 36 18

Заклади фізкультури і спорту

52 26 84 42 24 12 40 20

Житлово-комунальні служби

24 12 53 26,5 72 36 51 25,5

Міліція

12 6 80 40 68 24 40 20

Податкова адміністрація

16 8 68 34 48 24 68 34

Інші

– – 12 6 12 6 56 28

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020