.

Розвиток аналітичного мислення соціального працівника у процесі навчання.(реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
233 1362
Скачать документ

Реферат

на тему:

РОЗВИТОК АНАЛІТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ.

На сучасному складному етапі розвитку нашого суспільства Україні
особливо необхідні кадри, які могли б глибоко осмислювати, аналізувати
процеси, що відбуваються і знаходити шляхи розв’язання кризових явищ.
Адже аналітичне мислення необхідне не тільки вченим, працівникам освіти
і культури, але і працівникам всіх сфер суспільного виробництва і
управління.

На нашу думку сьогодні аналітичне осмислення, поряд з іншими, особливо
потребує соціальна сфера життя суспільства. А отже при підготовці
спеціаліста соціальної роботи чільне місце повинно займати формування
його аналітичного мислення.

Розвиток аналітичного мислення соціального працівника, на нашу думку,
являє собою певний алгоритм, складовими компонентами якого є:

– формування у соціального працівника визначеного складу і структури
соціального знання в його специфічній цілісності в процесі навчання і
самоосвіти;

– вироблення вміння аналізувати соціальні явища, розуміти їх сутність
давати їм об’єктивну оцінку і робити адекватні висновки з певного кола
соціальних фактів;

– розвиток бачення предмету своєї діяльності і осмислення сукупності
своїх безпосередніх обов’язків;

– оволодіння методами практичного розв’язання соціальних проблем, які
визначають методику конкретного виду соціальної роботи;

– самовиховання необхідних для соціального працівника якостей: розуміння
і відчуття соціальної справедливості, відповідальності за наслідки своєї
роботи, чесності і принциповості у вирішенні життєвих проблем,
відкритості у роботі з людьми, готовності прийти їм на допомогу;

– вироблення здатності прогнозувати можливі результати і наслідки своєї
діяльності і ін.

Розвиток аналітичного мислення соціального працівника вимагає формування
у нього відповідного понятійного апарату, самої здатності до
аналітичного мислення. Необхідно підкреслити, що сучасна наука ще не
виробила загальноприйнятого складу понятійного апарату, його об’єму і
структури. Понятійний апарат включає в себе базові поняття, які не можна
подавати у вигляді їх простого переліку. Тому потрібні об’єктивні
підстави для їх систематизації. З цієї причини наші пропозиції у цьому
плані слід розглядати як спробу впорядкування і взаємозв’язку цих
понять. Всі базові поняття, котрі, на нашу думку потрібні для формування
аналітичного мислення саме соціального працівника, можна систематизувати
за принципом “визначальне” і “визначуване” у таких рівнях:

– Природне середовище – економіка – соціальна політика – мораль – право
і законність.

– Природне середовище: природа, довкілля, екологія, екологічні ресурси,
гармонія з природою, охорона природного середовища.

– Економіка: економічні закони, економічний ріст, стійкий економічний
розвиток, економічний прогрес.

– Соціальна політика: соціальні проблеми, соціальний розвиток, якість
життя, соціальні зобов’язання держави, соціальне партнерство, соціальний
досвід.

– Мораль: матеріальні і духовні цінності, потреби людини, соціальна
справедливість, соціальне благополуччя, соціальний мир і безпека,
демократія, здорове і плідне життя, соціальна комунікація, пізнавальні
орієнтації суспільства, домінуючий тип культури.

– Право і законність: права людини, основні свободи, правовий захист,
правовий нігілізм, безправність, соціальний захист, беззахисність.

Отже в процесі навчання майбутнього соціального працівника з метою
формування у нього аналітичного мислення всі згадані компоненти
понятійного апарату необхідно розглядати, на наш погляд, саме в такій
послідовності, тому що кожний вищий рівень у відношенні до кожного є
визначальним. В структуру знання соціального працівника входить освоєння
в процесі навчання основних законів і документів, на яких грунтується
його діяльність. Це, насамперед, Конституція України, закони, прийняті
Верховною Радою України, відповідні постанови Кабінету Міністрів
України, а також документи і правові акти ООН, які мають рекомендаційний
характер. Так, наприклад, опрацьовується “Декларація і Програма дій
Всесвітньої зустрічі на вищому рівні в інтересах соціального розвитку”,
яка була прийнята главами держав і урядів у Копенгагені 6-12 березня
1995 року. На цій конференції глави держав і урядів вирішили: “визнати
значення соціального розвитку і благополуччя людей і висунути ці цілі на
перший план як в нинішньому столітті, так і в ХХІ столітті”, “сприяти
соціальному розвитку і соціальній справедливості”.

Соціальне значення як компонент алгоритму аналітичного мислення
соціального працівника має загальні характеристики і свою специфіку як у
процесі його засвоєння у навчанні, так і в ході його практичної
реалізації. Специфіка соціального значення полягає в тому, що воно
виробляє свій зміст і змістову структуру: складові частини цього знання,
будову цих частин та послідовність їх логічного розгортання. Цей зміст і
його структура мають своє походження, виявляються і реалізуються в
процесі їх функціонування і розвитку. Вони існують у відносинах людей,
соціальних груп, трудових колективів, суспільства в цілому. І тільки як
уже існуюча реалія вони можуть бути освоєні. Тобто соціальне знання має
свою об’єктивну основу, незалежну від суб’єкта: викладача з його
соціальними вподобаннями і студента як суб’єкта навчального процесу.
Воно не зводиться до отримання слухачами певної суми відомостей, набору
соціальних фахів, окремих даних про природу і цілі соціальної роботи.
Тим більш це не сукупність якихось наперед заданих, готових висновків
про ті чи інші соціальні явища. Тут ніхто не може претендувати на
остаточну і єдино вірну істину. Разом з тим, всі ці системні аспекти
соціального знання – його генезис, структура, функціонування розвиток –
служать лише матеріалом для вироблення системного розуміння конкретних
соціальних проблем особистості, сім’ї, соціальної групи, трудового
колективу і пошуку шляхів їх розв’язання. Отже для цього у соціального
працівника повинна бути добре розвинута здатність до аналізу життєвих
явищ. І саме аналітичне мислення, яке полягає в мисленому і практичному
розчленуванні життєвих фактів і явищ на складові частини, виділення в
них суттєвих ознак і відношень, і є визначальним в забезпеченні успіху в
роботі соціального працівника.

Сфера діяльності соціального працівника – це сфера послуг, але таких, що
докорінно відрізняються від інших форм побутових послуг, тому що послуги
соціального працівника спрямовані на матеріальну і духовну допомогу
найбільш вразливій частині суспільства: інвалідам, пенсіонерам, старим
немічним, одиноким людям, маргіналам і ін. Така специфіка діяльність
соціального керівника і вимагає від нього особливих якостей: чуйності,
здатності до співпереживання і співчуття і, безумовно розвинутого
аналітичного мислення. Ці проблеми активно розробляються в сучасній
науці. Вивчення передового світового досвіду в курсі “Історія і
зарубіжний досвід соціальної роботи” дозволяє слухачам співставляти,
аналізувати досягнення різних країн у цій галузі. Так, у світовому
рейтингу якості соціального обслуговування Швеція займає перше, а
Фінляндія – друге місце.

Вивчаючи зарубіжний досвід соціальної роботи, соціальні працівники
(слухачі заочної форми навчання) вчаться аналізувати власну практичну
діяльність. Крім того, в процесі навчання слухачам пропонуються такі
форми завдань, які вимагають самостійного осмислення і самостійних
висновків по виучуваному матеріалу. Так, наприклад, слухачі виконують
самостійну роботу на тему: “Моє бачення соціальних проблем суспільства”,
розв’язують конкретні конфліктні ситуації, що мали місце в регіонах
практичної роботи слухачів.

Розвитку аналітичного мислення соціальних працівників сприяє також їх
активна участь в роботі науково-практичних конференцій, що проводяться
на ФПО спільно із викладачами, написання курсових робіт з проблеми
соціальної роботи і інші види навчальної діяльності. Отже навчання в
університеті, разом із самоосвітою, формують мислячого соціального
працівника, якому належить в практичній діяльності розв’язувати складний
вузол соціальних проблем суспільства.

ЛІТЕРАТУРА

Андрєєва Г.М. Социальная психология. – М., 1997.

Аникеева Л., Мамонтова Т. Из опыта социального обслуживания в

Финляндии. // Человек и труд. – 1993. – № 7.

Мельников Г. От решения социальных проблем не уйти // Человек и труд. –
1993. – № 2.

Основы социально-психологической теории. – М.: 1995.

PAGE

PAGE 6

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020