Рейтинг популярності вищих навчальних закладів України” (реферат)

Реферат на тему:

Рейтинг популярності вищих навчальних закладів України”

Вступ. Актуальність теми

Аксіомним є положення про те, що сутнісно трансформуються сьогодні і
соціально-економічні, і соціально-політичні, і культуроутворювальні
функції вищої освіти, що пов’язано з кардинальними змінами як усередині
самої освітньої системи, так і того зовнішнього середовища, що
забезпечує фонові впливи.

Проблема освіти – тема для української науки і культури не нова. Вона
десятиліттями обговорюється соціологами, педагогами, письменниками,
суспільними і державними діячами і з завидною сталістю залишається
актуальною сьогодні.

На відміну від педагогіки, соціальної філософії, економіки, психології
освіти, соціологія розглядає освіту як соціальний феномен, область
соціальної реальності. Вона з’ясовує місце і роль освіти в системі
суспільного відтворення, її взаємозв’язки з економічними, духовними,
демографічними й іншими суспільними процесами, з динамікою соціальної
структури суспільства і його культурою, визначає соціальний стан і
суспільну роль викладача в навчанні і вихованні підростаючого покоління.
Іншими словами, предметом соціології освіти є система освіти як
соціальний інститут і її взаємодія із суспільством. Звідси й основні
проблеми, що вивчає сьогодні дана галузь соціологічного знання:
суспільні умови виникнення, функціонування і розвитку сучасних систем
освіти; виробничо-технічні і соціальні вимоги до освіти, обумовлені
науково-технічними змінами; соціальна рівність і нерівність у сфері
освіти; навчальний заклад як соціальна система; взаємодія системи освіти
з політичними інститутами, соціальною структурою суспільства,
національними відносинами, духовним світом людей; роль системи освіти і
її підсистем у соціалізації особистості й ін.

Сьогодні у пресі, на радіо і телебаченні, а також в Internet часто
з’являються повідомлення про різноманітні рейтинги українських ВНЗ
(вищих навчальних закладів). Одначе, майже ніколи не можна зустріти такі
важливі супроводжувальні дані, як метод, за яким проводились ці
дослідження, об’єм вибірки etc. Отже оцінювати об’єктивність цієї
інформації виявляється неможливим.

До того ж ці повідомлення часто з’являються у період вступних іспитів
або перед ними, що надає додаткових підстав сумніватися у їх
об’єктивності. Видається ймовірним, що ці дані є “результатами на
замовлення”, а не даними, отриманими після масштабного, об’єктивного,
методично і методологічно опрацьованого, репрезентативного для України
соціологічного дослідження.

Крім того не концептуалізоване поняття рейтинґу ВНЗ. Найчастіше (зокрема
у ЗМІ) він визначається за вступними конкурсами (показником
чол./місце). Але цей показник є лише кінцевим результатом вступної
кампанії, який може “підкореговуватись” тими чи іншими ВНЗ у рекламних
цілях і залежить від багатьох факторів (наприклад, числа місць
державного замовлення чи контрактних місць).

Проблема

Таким чином проблемою даного дослідження є з’ясування факторів, що
впливають на рейтинг ВНЗ, соціальні аспекти їх популярності; потреба
виділити конкретні складові “рейтинґовості” взагалі і “рейтинґовості”
ВНЗ зокрема.

Необхідною є також розробка чіткої методики репрезентативного для
України дослідження рейтингу ВНЗ, яка б ґарантувала об’єктивність і
аналітичну (можливість різнопланової /стан розвитку вищої освіти
загалом, відповідність підготовки спеціалістів з вищою освітою вимогам
ринку праці etc./ інтерпретації отриманих даних /в т. ч. первинного
масиву: анкет та записів інтерв’ю експертних опитувань) — їх аналізу)
корисність отриманої інформації. Розроблена таким чином методика може
застосовуватись в наступних аналогічних дослідженнях.

В коло проблемних питань включаємо також наступне: розгляд
співвідношення контрактних місць для вступу, обсягу державного
замовлення і розрахованого в результаті дослідження рейтинґу, визначення
можливої корельваності цих величин. Можливе співпадіння чи відмінність
(і міра цієї відмінності) між рейтинґами розрахованими за показниками
чол./місце і рейтинґом розрахованим у результаті нашого дослідження.

Об’єкт

Об’єктом дослідження є експерти та молодь. Експертами є:

• керівники вищих навчальних закладів України (ректори, проректори,
вчені секретарі);

• представники міністерств освіти та економіки (на рівні міністрів та
заступників з різних питань);

• представники управлінь (відділів) освіти (на рівні міст та областей);

• представники управлінь (відділів) праці та зарплати, центрів
зайнятості (на рівні міст та областей);

• представники великих підприємств, установ, організацій (керівний
склад, начальники відділів кадрів).

Молодь:

за віковими параметрами це є респонденти віком 16 — 25 років (оскільки
саме цей віковий кластер найбільш відповідає вимогам зацікавленості
респондентів у вищій освіті і їх “близькості” до ВНЗ: представники
“нижнього вікового бар’єру” вже складають практичні плани вступу до ВНЗ,
а представники “верхнього віковго бар’єру” відчувають реальні результати
отримання вищої освіти — детальніше у розділі “Попередній системний
аналіз об’єкта дослідження”) ;

усі опитані зорієнтовані стосовно системи вищої освіти (мають намір
отримати вишу освіту, отримують вищу освіту або вже отримали її).

Предмет

Предметом дослідження є з’ясування факторів, що впливають на рейтинг
ВНЗ, соціальні аспекти їх популярності виділення конкретних складових
“рейтинґовості” взагалі і “рейтинґовості” ВНЗ зокрема.

Огляд літератури

Розглядаючи українські джерела, необхідно відзначити, що тема
соціології освіти в них представлена достатньо широко. Відмітимо такі
роботи як “Социальные изменения и развитие образования” (Якуба Е. А.) —
виділяються 4 групи критеріїв якості освітніх послуг вузу: зв’язок вузу
з потребами суспільства, зв’язок із наукою, культура учбово-виховного
процесу, стан управління і самоврядування у вузі; “Соціологічна освіта в
Україні: критерії та основні стратегії досягнення якості”
(Ніколаєвський В.М.); “Приватна освіта в Україні: стан, проблеми та
перспективи розвитку” (Дікова-Фаворська О. М.) — наводяться кількісні і
якісні характеристики вітчизняної приватної вищої школи, її переваги і
недоліки у порівнянні з бюджетними ВНЗ; “Социальные аспекты
реформирования высшей школы Украины” (Балабанов Р.В. ).

Предмет визначення рейтингу ВНЗ України, все ж, теоретично майже не
опрацьований. Знаходимо лише звіти про проведені дослідження. Наприклад,
у журналі “Маркетингові дослідження в Україні” (№1 вересень 2003 р.)
вміщено матеріал підготовлений за результатами соціологічного
дослідження, проведеного з 16 по 25 квітня 2003 р. на замовлення
Міжнародної кадрової академії Українським інститутом соціальних
досліджень в межах проекту рейтингу вищих закладів освіти України “Софія
Київська”. Основні результати цього дослідження представлені у таблицях
1 і 2, 3.

На основі наведених у таблицях даних будуємо гіпотезу 6 (див. розділ
“Гіпотези”). Також наведені дані дозволять порівняти результати
дослідження “Софія Київська” та нашого дослідження і виявити можливі
недоліки. Крім того, наведений спосіб представлення головних результатів
дослідження (без аналізу) буде використаний і у нашому дослідженні.

Таблиця 1. Перша десятка вищих закладів освіти з найбільшим сумарним
рейтингом (серед вузів усіх форм власності)

Вищий навчальний заклад Рейтингові місця в 2003 р.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка 1

Національний університет “Києво-Могилянська академія” 2-3

Національний технічний університет України «Київський політехнічний
інститут» 2-3

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого (Харків) 4

Львівський національний університет імені Івана Франка 5

Національний університет “Львівська політехніка” 6-8

Національний педагогічний університет імені М. Драгоманова 6-8

Київський національний економічний університет 6-8

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна 9-10

Міжрегіональна академія управління персоналом (МАУП) 9-10

Таблиця 2. Рейтинг першої десятки вищих закладів освіти, заснованих на
державній формі власності

Вищий навчальний заклад Рейтингові місця в 2003 р.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка 1

Національний університет “Києво-Могилянська академія” 2-3

Національний технічний університет України «Київський політехнічний
інститут» 2-3

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого (Харків) 4

Львівський національний університет імені Івана Франка 5

Національний університет “Львівська політехніка” 6-8

Національний педагогічний університет імені М.Драгоманова 6-8

Київський національний економічний університет 6-8

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна 9

Донецький національний університет 10- 11

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова 10- 11

Таблиця 3. Рейтинг першої десятки вищих закладів освіти, заснованих на
недержавній формі власності

Вищий навчальний заклад Рейтингові місця в 2003 р.

Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП) 1

Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту та
бізнесу (Київ) 2

Київський міжнародний університет 3

Дніпропетровський університет економіки та права 4

Київський Славістичний університет 5

Міжнародний університет фінансів 6

Міжнародний Соломонів університет (МСУ) 7

Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна” 8

Львівська комерційна академія 9

Інститут економіки та права “Крок” 10

У західній літературі предмет “рейтинговості” ВНЗ представлений ширше,
оскільки досвід таких досліджень у західних соціологів більший через
відомі історичні обставини. Наприклад, у 1980 р. ERIC Clearinghouse on
Higher Education опублікував звіт “A Question of Quality: The Higher
Education Rating Game”. У ньому розглядається, зокрема, тиск уряду і
акредитаційних установ на ВНЗ з метою розвитку спеціальної системи
оцінювання, яка має вимірювати ефективність надання цими ВНЗ навчальних
послуг.

На сайті організації HERO (Higher Education & Research Opportunities in
the UK) подані детальні методичні розробки визначення рейтингу ВНЗ на
прикладі вищих шкіл Великобританії.

Докладно (з теоретичного і практичного боку) розглядається визначення
ефективності надання ВНЗ навчальних послуг у роботі “The Provisions of
Quality in United Kingdom Higher Education Institutions” by Robert D.
Hodgkinson and David M. Jaggar —School of The Built Environment,
Liverpool John Moores University, United Kingdom. Зокрема вони виділяють
такі показники рейтинговості ВНЗ:

a) Curriculum design, content and organization (структура, зміст і
організація навчального плану).

b) Teaching, learning and assessment (викладання, навчання і допомога
/керівництво/ викладача).

c) Student progression and achievement (прогрес студентів і їх
досягнення).

d) Student support and guidance (підтримка студентів і допомога
/”проводирство”/ їм).

e) Learning resources (навчальні ресурси).

f) Quality Assurance Enhancement (зростання ґарантій якості).

Ці показники (як базові, з більшою деталізацією) будуть використані нами
у розділі “Концептуалізація”, зокрема, при концептуалізації понять
“вищий навчальний заклад” та “якість вищої освіти”.

Мета і задачі дослідження

Метою дослідження є з’ясування об’єктивних факторів, що впливають на
рейтинг ВНЗ, соціальні аспекти їх популярності, виділити складові
“рейтинґовості” ВНЗ і отримати найповнішу інформацію по цим складовим.

Задачі дослідження:

Визначити який ступінь впливу різних джерел інформації (власний досвід;
розповіді родичів, друзів, знайомих; ЗМІ) щодо ВНЗ на думку респондента
в залежності від рівня його освіти.

Визначити який рівень поінформованості про різні ВНЗ України.

Отримати інтегрований рейтинґ ВНЗ державної форми власності. Отримати
інтегрований рейтинґ ВНЗ недержавної форми власності.

Визначити які ВНЗ є найкращими серед класичних, технічних і
технологічних, медичних та фармацевтичних, гуманітарних та педагогічних,
спеціальних, військових, юридичних, спортивних, вузів культури та
мистецтв, профспілкових, духовних, вузів управління (менеджменту) .

Концептуалізація понять

Головними поняттями, якими ми оперуємо і будемо використовувати надалі є
вищий навчальний заклад (ВНЗ), рейтинг, якість вищої освіти.

Вищий навчальний заклад — освітній, освітньо-науковий заклад, який
заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує
відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти
за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує
навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх
покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої
освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність.

У цьому дослідженні розглядається в таких аспектах:

як сукупність критеріїв (сторін навчального процесу: забезпеченість
професорсько-викладацьким складом, приміщення, техніка etc.), за якими
йде вирахування рейтинґу: включеність в предмет дослідження.

як сукупність студентів, зі списків яких, зокрема, проводиться відбір
респондентів: включеність в об’єкт дослідження.

адміністрація: ректори, проректори, декани, завідуючі кафедрами, які
можуть виступати експертами: включеність в об’єкт дослідження.

Якість вищої освіти — сукупність якостей особи з вищою освітою, що
відображає її професійну компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну
спрямованість і обумовлює здатність задовольняти як особисті духовні і
матеріальні потреби, так і потреби суспільства.

Якість освітньої діяльності — сукупність характеристик системи вищої
освіти та її складових, яка визначає її здатність задовольняти
встановлені і передбачені потреби окремої особи або(та) суспільства.

У нашому дослідженні визначається за 13 показниками (характеристиками) —
див. таблицю 4.

Рейтинґ(англ. rating — буквально оцінка, клас, розряд) — індивідуальний
числовий показник оцінки популярності, авторитету якої-небудь особи,
організації, групи, їхньої діяльності, програм, планів, політики у
визначений час; виводиться на основі підсумків якого-небудь голосування,
соціологічних опитувань, анкет; взагалі — ступінь популярності відомого
діяча, організації.

У нашому дослідженні — розподіл місць відповідно до набраних балів, як
результат експертного опитування і опитування молоді. Методика
розрахунку балів подана в розділі “Операціоналізація”.

Формалізовне, напівструктуроване, спрямоване глибинне інтерв’ю — діалог
з респондентом з метою отримання певної інформації, за якого інтерв’юер
вирішує які питання він ставитиме респонденту (має чіткий список таких
питань), які теми будуть висвітлені в інтерв’ю, якою буде послідовність
тем та питань, а також планує процедуру інтерв’ю в цілому. Водночас
відповіді на питання нічим не обмежуються (наприклад варіантами
відповіді).

Операціоналізація

На першому етапі аналізу даних розраховуються рейтингові місця вищих
закладів освіти України окремо для даних двох опитувань — опитування
цільової групи молоді та опитування експертів. Для визначення
рейтингового місця за оцінками молоді розраховується сума місць за 11
показниками, за оцінками експертів — за 13 показниками. Показники взяті
на основі концепту ВНЗ (у частині розгляду його як сукупності критеріїв,
за якими йде обрахунок рейтинґу. Зокрема звертаємо увагу на сторони
навчального процесу (позиції 3, 4, 5, 8, 9, 11, 12, 13), перспективність
щодо ринку праці (позиції 2, 6) та загальне ставлення цільової аудиторії
(позиції 1, 7, 10).

Таблиця 4

№

з.п. Позиція Експертне опитування Опитування молоді

1. Рівень поінформованості про вуз + +

2. Рівень професійної підготовки студентів вузів + +

3. Найкраща забезпеченість професорсько – викладацькими кадрами + +

4. Забезпеченість приміщеннями, обладнанням, технікою + +

5. Забезпеченість навчально-методичною літературою + +

6. Престижність диплома серед роботодавців + +

7. Добрі відгуки від колег, друзів, знайомих + +

8. Найкраща організація наукової роботи студентів + +

9. Розвиток міжнародних зв’язків у галузі освіти + +

10. Бажання навчатися у вузі серед абітурієнтів + +

11. Впровадження новітніх технологій навчання + –

12. Рівень організації підготовки науково-педагогічних кадрів вищої
кваліфікації + –

13. Рівень організації позанавчальної та виховної роботи + +

На основі вищенаведених показників формулюються питання анкети.

Критерії вимірювання (польовий етап)

Оцінки молоді

Респондент називає 10 ВНЗ, які першими приходять йому на думку (таким
чином вимірюється рівень поінформованості). Кожен інтерв’юер має повний
список вузів України, за яким звіряється назва вузу за відповіддю
респондента, і в разі необхідності уточнюється, який саме вуз той має на
увазі. Далі кожен з названих ВНЗ оцінюється респондентом балом від 1 до
10 (10 балів — 1-ше місце, 1 бал — останнє місце) за кожним з
критеріїв.Сумарне рейтингове місце за оцінками молоді визначається на
підставі суми рейтингових місць, одержаних кожним вузом за всіма
вищенаведеними показниками.

Експертне опитування

Вимірювання проводиться на основі порівняльного контент-аналізу записів
формалізовних, напівструктурованих, спрямованих глибинних інтерв’ю.
Фіксуються згадування тих чи інших ВНЗ у процесі обговорення кожного з
13 вищенаведених показників, а також контекст їх згадування (позитивний
чи негативний). Таким чином здійснюється ранжування за кожним з
показників.

На другому етапі аналізу даних здійснюється ранжирування вузів у порядку
зростання суми місць. На основі суми місць визначається, рейтингові
місця (сумарні рейтинги) як за результатами опитування молоді, так і за
результатами експертного опитування. Інтегрований рейтинг вищих закладів
освіти враховує рейтингове місце за оцінками молоді та рейтингове місце
за оцінками експертів. Таким чином, інтегрований рейтинг обчислюється на
основі суми рейтингових місць за оцінками молоді та експертів .

У частині дослідження, що стосується експертних оцінок, використано
більше показників, ніж під час масового опитування молоді. Це зумовлено
тим, що рівень компетентності молоді щодо деяких питань недостатній, і
доцільніше обмежитись лише оцінками експертів.

Попередній системний аналіз об’єкта дослідження

Масове опитування молоді охоплює респондентів, що за своїми
характеристиками становлять визначену цільову групу:

• за віковими параметрами це є респонденти віком 16 — 25 років;

• усі опитані зорієнтовані стосовно системи вищої освіти (мають намір
отримати вишу освіту, отримують вищу освіту або вже отримали її);

• опитування здійснюється відповідно до територіально-поселенської
вибірки, репрезентативної для зазначеного вікового діапазону.

Доцільним є саме таке вікове обмеження для визначення кола опитуваних
молодих людей, зумовлене тим, що саме у віковій групі від 16 до 25 років
найчастіше виявляється зацікавленість до навчання у вищих закладах
освіти. Тому представники саме цієї цільової групи суб’єктивно найбільш
зацікавлені у зборі інформації стосовно можливостей, які надають своїм
студентам різні вузи. Крім того, молодь віком до 25 років становить
найбільшу частину студентів вищих закладів освіти. До вибірки не
включалися ті молоді люди, які належать до зазначеної вікової категорії,
але не навчалися, не навчаються і не планують навчатися у вузах III, IV
рівнів акредитації (або не визначилися з цього питання). Це зумовлено
тим, що такі молоді люди в силу своєї особистої незацікавленості рідко є
достатньо компетентними, щоб адекватно відповідати на запитання з цієї
тематики, а до цільової групи включалися носії необхідної інформації.

Усього в дослідженні має бути опитано 2500 молодих мешканців України.
При аналізі всієї сукупності зібраних даних (2500 анкет) похибка
складатиме ~ 2%. Така вибірка дозволить розбити масив аналізованих даних
на ~ 17 кластерів за віком, статтю, місцем проживання etc., що дозволить
провести кращий порівняльний аналіз (похибка у цьму випадку становитиме
~ 8%).

Експертами виступають:

• керівники вищих навчальних закладів України (ректори, проректори,
вчені секретарі);

• представники міністерств;

• представники управлінь (відділів) освіти (на рівні міст та областей);

• представники управлінь (відділів) праці та зарплати, центрів
зайнятості (на рівні міст та областей);

• представники великих підприємств, установ, організацій (керівний
склад, начальники відділів кадрів).

Усього в опитуванні мають взяти участь 500 експертів.

Робочі гіпотези

Ступінь уваги опитаних респондентів до різноманітних джерел інформації
коливається залежно від того, чи є в них власний досвід навчання у
вузах.

Серед тих, хто вже отримав вищу освіту або зараз навчається у вузі, для
більшості основним джерелом надходження інформації є розповіді друзів та
знайомих.

Орієнтація на таке джерело отримання інформації, як власний досвід,
збільшується із підвищенням рівня освіти, а значення розповідей друзів,
знайомих та родичів, навпаки, знижується.

Орієнтація на ЗМІ має приблизно однакове значення для респондентів з
усіма рівнями освіти.

Важливість інформації від друзів, знайомих та родичів практично не
змінюється залежно від типу населеного пункту, в якому мешкає
респондент.

В селах засоби масової інформації відіграють більшу роль, ніж у містах.

Гендерні ознаки не впливають на пріоритетність джерел отримання
інформації.

Першими в рейтинговому списку ВНЗ виступлять т. зв. брендові
університети — Київський національний університет імені Тараса
Шевченка, Національний університет “Києво-Могилянська академія”,
Національний технічний університет України “Київський політехнічний
інститут”.

Опис методу

Застосовуватиметься два методи збору первинної інформації: інтерв’ювання
F?F (“face-to-face”) з використанням анкет та експертне опитування з
використанням формалізовних, напівструктурованих, спрямованих глибинних
інтерв’ю.

Стратегічний план (стратегія) дослідження

Дослідження проводиться в один етап, з використанням претесту.

Претест проводиться у вигляді польового претесту з метою апробації
інструментарію дослідження і його можливих коректив.

Єдиний в часових межах польовий етап дослідження проводиться в двох
площинах: опитування школярів, студентів та осіб, які закінчили ВНЗ і
відповідають означеним віковим критеріям та опитування експертів.

Вибірка

Всього має бути опитано 2500 респондентів, які відповідають визначеним
нами критеріям відбору для об’єкту “молодь”. При аналізі всієї
сукупності зібраних даних (2500 анкет) похибка складатиме ~ 2%. Така
вибірка дозволить розбити масив аналізованих даних на ~ 17 кластерів за
віком, статтю, місцем проживання etc., що дозволить провести кращий
порівняльний аналіз (похибка у цьму випадку становитиме ~ 8%).

З дотриманням принципу PPS (probability proportional to the size)
загальна кількість анкет розподілена по областях наступним чином:

Назва області Число анкет

1 – Вінницька 93

2 – Волинська 50

3 – Дніпропетровська 192

4 – Донецька 260

5 – Житомирська 75

6 – Закарпатська 52

7 – Запорізька 103

8 – Івано-Франківська 67

9 – Київська (без Києва) 95

10 – Київ 125

11 – Кіровоградська 60

12 – АР Крим 125

13 – Луганська 143

14 – Львівська 125

15 – Миколаївська 65

16 – Одеська 127

17 – Полтавська 85

18 – Рівненська 58

19 – Сумська 70

20 – Тернопільська 57

21 – Харківська 155

22 – Херсонська 58

23 – Хмельницька 75

24 – Черкаська 75

25 – Чернігівська 67

26 – Чернівецька 45

З них квота для опитування школярів — 1742; студентів — 523; випускників
— 235 (розраховано з дотриманням пропорційності цих кластерів в
українському суспільстві).

Особливості відбору “на полі” за кластерами такі:

Школярі — випадковий вибір шкіл, використовуючи метод PPS.

Студенти — опитування в усіх ВНЗ; в кожному окремому ВНЗ — випадковий
відбір за списками студентів.

Випускники — по домогосподарствах.

Опис інструменту дослідження (анкети)

/оригінал-макет анкети подано в додатку/

Анкета складається з 3-х блоків та картки відповідей респондента.

Блок А : Містить інструкцію інтерв’юеру та звернення до респондента, яке
містить назву організації, що проводить дослідження; тему дослідження;
стимули для відповіді (важливість дослідження, повага до думки
респондента etc.); пояснення чому вибрали саме його/її; ґарантії
конфіденційності; запитання про згоду на участь у дослідження та перелік
прав респондента.

Блок В : Містить перелік запитань, відповіді на які мають бути позначені
у картці відповідей респондента. Запитання формулююються відповідно до
концептів “вищий навчальний заклад” та “якість вищої освіти” (розділ
“Концептуалізація”) та критеріїв визначених в розділі
“Операціоналізація” (таблиця 4).

Блок С : Призначений виключно для заповнення інтерв’юером (не для
зачитування респонденту) і містить дату проведення інтерв’ю; запис про
мову, якою проводилось інтерв’ю; запис про рівень зацікавленості
респондента у проведеному інтерв’ю; запитання, що викликали у
респондента труднощі при відповіді; підпис інтерв’юера, що засвідчує
дотримання ним всіх інструкцій.

Картка відповідей респондента : Містить графи для запису назв ВНЗ (див.
критерії вимірювання в розділі “Операціоналізація”) та графи для
позначення балів-відповідей за кожним з критеріїв-запитань (запитання не
записуються в картці, а зачитуються інтерв’юером з анкети; у картці
присутній лише код запитання).

Проблеми етики (human subject)

Респондент має дати добровільну згоду на участь у дослідженні.

Респондент має бути поінформованим про записуючі пристрої (під час
глибинного інтерв’ю) та про суть дослідження.

Респондент має бути поінформованим про ім’я дослідника та його реквізити
(за бажанням респондента).

Респондент має знати на чому спеціалізується дослідник.

Претест

Проводиться у вигляді польового претесту, який включає опитування 4-х
школярів (1 чол. статі із сільської місцевості, 1 жін. статі із
сільської місцевості, 1 чол. статі з міста та 1 жін. статі з міста), 4-х
студентів (аналогічно), 4-х випускників (аналогічно) та 1 експерта.

Таким чином проводиться апробація анкети на представниках різних
демографічних груп та одного спеціального кластера (експертів), з метою
універсалізації опитувальника.

Відбір та підготовка інтерв’юерів

Відбір інтерв’юерів для проведення анкетного та експертного опитувань
проводиться на різних рівнях.

Анкетне опитування Відбір проводиться на основі результатів співбесіди,
яка визначає загальний інтелектуальний потенціал претендента (можливість
навчання) та його комунікативні навички.

Далі проводиться 3-денне навчання.

1-го дня відбувається ознайомлення інтерв’юерів з термінологією,
задачами та принципами організації дослідження.

2-го дня проводиться навчання методиці і правилам контакту з
респондентами та принципами відбору (ланцюжок, крок та інші концепти).

3-го дня проводиться чотирьохгодинний тренінг на полі під контролем
інструктора.

Протягом всіх 3-х днів відбувається поступовий відсів потенційних
інтерв’юерів, які не відповідають вимогам компетентності.

Експертне опитування Одразу відбувається набір досвідчених інтерв’юерів
з навиками проведення глибинних інтерв’ю (можливо —
студентів-журналістів). Додаткове навчання не передбачається.

Персонал (кадрове забезпечення)

Анкетне опитування Внаслідок остаточного відбору передбачається створити
корпус із 125 інтерв’юерів, кожен з яких має опитати 20 респондентів.

Керівництво і координація роботи інтерв’юерів проводиться бригадирами у
кількості 4 чол. Кожен з бригадирів є координатором одного з 4-х
регіонів: Західного (Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська,
Івано-Франківська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька,
Львівська області), Східного (Донецька, Луганська, Харківська області),
Південного (АР Крим, Миколаївська, Одеська, Херсонська області) та
Центрального (Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Київ,
Кіровоградська, Полтавська, Черкаська, Чернігівська області).

Експертне опитування Передбачається набрати 100 інтерв’юерів, кожен з
яких має провести 5 глибинних інтерв’ю. Координація роботи (прийому
даних) інтерв’юерів проводиться 2-ма супервізорами.

Обробка даних Введення і кодування даних проводиться 20-ма
операторами-кодувальниками (середнє навантаження на одного — 120 анкет).

Контент-аналіз матеріалів експертних інтерв’ю проводиться 10-ма
спеціалістами відповідного профілю. Результатом їх роботи є спільний
аналітичний звіт (після обговорення висновків кожного аналітика на
спеціальному засіданні робочої групи).

Остаточний аналіз результатів обох напрямків опитування проводиться
автором дослідження — дослідником.

Бюджет

№ Стаття витрат Сума

1. Розробка методології. $ ххх

2. Розробка і друк анкет. $ х

3. Навчання інтерв’юерів. $ хх

4. Зарплатня інтерв’юерам, бригадирам, супервізорам. $ хххх

5. Бонуси інтерв’юерам, бригадирам, супервізорам. $ хх

6. Звіт. $ ххх

7. Ввід і обробка даних (+ зарплатня операторам-кодувальникам і
контент-аналітикам). $ хххх

8. Транспортні витрати. $ ххх

9. Нормальний прибуток. $ хххх

10. Загальна сума $ ххххх

Календар-графік

№ Етап Період (дні тижня) Тиждень

1. Розробка і затвердження методології Пн.-Пт. 1й

2. Узгодження. Пн.-Вт. 2й

3. Створення анкет. Ср. 2й

4. Узгодження з замовником. Чт.-Пт. 2й

5. Перевірка анкет. Пн.-Вт. 3й

6. Pretest. Ср.-Пт. 3й

7. Аналіз претесту, модифікація інструментарію. Пн.-Вт. 4й

8. Розрахунок вибірки. Ср. 4й

9. Друк анкет. Ср. 4й

10. Набір інтерв’юерів. Чт.-Пн. 4й -5й

11. Навчання інтерв’юерів. Вт.-Чт. 5й

12. Розсилка анкет в регіони. Пт.-Пн. 5й-6й

13. Польовий етап. Вт.-Вт. 6й-7й

14. Прийом первинних даних. Ср.-Чт. 7й

15. Реєстрація анкет. Чт. 7й

16. Кодування/операторський ввід. Пт. 7й

17. Введення відкритих запитань (експертне опитування), контент-аналіз.
Пн.-Ср. 8й

18. Перевірка. Чт. 8й

19. Одномірний розподіл. Пт. 8й

20. Технічний звіт. Пн. 9й

21. Двомірний розподіл, створення рейтингу за оцінками молоді,
експертного рейтингу та єдиного рейтингу. Вт. 9й

В1

В11

Додаток 2

КАРТА ВІДПОВІДЕЙ РЕСПОНДЕНТА

Додаток 1 (анкета, український варіант)

Київський міжнародний інститут соціології

Всеукраїнське репрезентативне дослідження: “Рейтинг популярності вищих
навчальних закладів України”

(опитування молоді)

Номер ланцюжка |___|

Номер анкети в ланцюжку |__|

Школярі ?

Студенти ?

Випускники ?

Блок А

Інструкція інтерв’юеру

Ось і починається наша спільна робота. Сподіваємось, що вона буде
узгодженою і взаємно корисною. Уважно ознайомтесь з наступними
інструкціями. Чітке їх дотримання позбавить нас з вами від значних
помилок, неузгодженостей, а значить можливих конфліктів, наслідком яких
можуть бути грошові санкції.

Отримавши цю анкету ви побачили на її титульній сторінці дві клітинки:
одна для позначення номеру ланцюжка (номеру, який ви отримали від
бригадира разом з набором анкет), а інша — для позначення номера анкети
в ланцюжку (порядкового номера респондента, якого ви опитали).

Також ви маєте позначити тип респондентів яких ви опитуєте: школярі,
студенти чи випускники вузів. Непронумеровані і непозначені анкети
вважаються недійсними і не оплачуються.

Пам’ятайте про правила відбору, на яких наголошували інструктори, коли
ви проходили навчання.

Під час проведення інтерв’ю особливу увагу звертайте на те, яким шрифтом
надруковано текст в анкеті. ТАКИМ ШРИФТОМ надруковані додаткові
інструкції для вас. Уважно з ними ознайомтеся і чітко їх виконуйте. Не
зачитуйте їх респонденту ! Таким шрифтом надруковано текст, який ви (у
відповідності з інструкціями) маєте зачитати респонденту. Текст має бути
відтворено слово в слово, без перекручень, перестановок, власних
пояснень. Якщо респондент не зрозумів питання, прочитайте текст ще раз,
але не інтерпретуйте його своїми словами ! У разі повторного нерозуміння
позначте відповідний код відповіді : ВС (важко сказати) або НВ (немає
відповіді).

Якщо респондент дав відповідь на запитання (згідно вимог дослідження)
позначте відповідну клітинку навпроти тексту „Відповідь у картці”.

Одразу після проведення інтерв’ю заповніть блок С в кінці анкети.

Бажаємо успіхів !

ІНТЕВ’ЮЕР ! ПРИВІТАЙТЕСЬ З РЕСПОНДЕНТОМ НЕ АКЦЕНТУЮЧИ НА ЗВУКАХ ВЗЯТИХ В
КВАДРАТНІ ДУЖКИ:

Добрий д[е]н[ь]!

ЯКЩО РЕСПОНДЕНТ ВІДПОВІДАЄ РОСІЙСЬКОЮ — ВІЗЬМІТЬ РОСІЙСЬКИЙ ВАРІАНТ
АНКЕТИ, УКРАЇНСЬКОЮ — УКРАЇНСЬКИЙ. ЯКЩО МОВА ВІДПОВІДІ НЕ ЗОВСІМ
ЗРОЗУМІЛА ПОСТАВТЕ ЗАПИТАННЯ НАСТУПНОГО ЗМІСТУ:

Вам легше розмовляти українською мовою или вам лучше разговаривать
по-русски?

ЗАЧИТАЙТЕ АБО ВІДТВОРІТЬ НА ПАМ’ЯТЬ НАСТУПНЕ ЗВЕРНЕННЯ:

Я представляю Київський міжнародний інститут соціології. Ми проводимо
всеукраїнське опитування молоді на тему “Рейтинг популярності вищих
навчальних закладів України”. Чи погодились би ви приділити мені трохи
часу і відповісти на питання нашої анкети? Дякую.

Блок В

В 1 Напишіть, будь ласка, назви 10 вузів, які першими спадають вам на
думку у клітинках ряду В 1.