.

Проведення опитувань: Шкала самооцінки, самовідношення (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 6358
Скачать документ

Реферат з соціології

Проведення опитувань: Шкала самооцінки, самовідношення.

Інструкція учневі: Кожна людина оцінює свої здібності, можливості,
характер та інше. Рівень домагань кожної людини, риси людської
особистості можливо умовно виразити вертикальною лінією, нижня частина
якої символізує найнижчий розвиток, а верхня – найвищий. Вам
пропонується розглянути сім таких ліній. Вони означають:

Здоров’я;

Розумові здібності;

Характер;

Авторитет у товаришів;

Уміння робити щось власноруч – “умілі ручки”;

Зовнішність;

Впевненість в собі.

На кожній лінії написано, що вага означає.

Обробка та інтерпретація результатів:

Шкала “здоров’я” не розглядається з точки зору самооцінки і рівня
домагань. Її кількісне значення дає змогу знати дуже мало, то психолог
може провести діагностику рівня тривоги та внутрішньоособових
конфліктів, а також відправити підлітка на медичний огляд до лікаря.

Усі шкали – по 100 мм (тобто 100 балів), тому вимірюється довжина до
риски. Н: 54 мм – 54 бали.

Підраховується величина самооцінки (до знаку “-“), величина рівня
домагань (до знаку “х”), різниця між величинами рівня домагань і
самооцінки. Якщо рівень домагань нижчий від самооцінки, то результат
буде з мінусом.

Підраховується середня самооцінка з шістьма показниками.

Рівень домагань можна зобразити у вигляді профілю.

Слід звернути увагу на завищені або занижені показники самооцінювання і
рівня домагань у підлітка.

Завищені показники – більше 75 балів, занижені – менше 25 балів.

100

90

80

70

60

50

40

30

20

10

0

Здоров’я

Розумові здібності Характер Уміння робити щось власноруч Зовнішність
Впевненість в собі

Схема програми психологічного дослідження у 10-х класах

Визначення проблеми дослідження.

Період навчання в десятому класі співпадає з періодом ранньої юності. Це
початок встановлення справжньої соціально – психологічної незалежності в
усіх поведінкових сферах, включаючи матеріальне, фінансове
самозабезпечення, самообслуговування, незалежність в моральних
судженнях, політичних погляд і вчинках. Рання юність – це своєрідність
переворот в психології людини, пов’язаний з усвідомленням багатьох,
недоступних ще підлітку протиріч в житті: між нормами моралі, що
стверджується людьми і їх вчинками, між ідеалами і реальністю; між
здібностями, можливостями і визнанням людей; між соціальними цінностями
і

реальною прозою життя.

Це період усвідомлення і прийняття людиною відповідальності за свою
долю і долю близьких для людей. Це початок дорослої, складної як
внутрішньо, так і зовнішньо адаптації до життя, включаючи прийняття
багатьох умовностей, соціальних норм, ролей і форм поведінки, що не
завжди відповідають внутрішнім установкам людини в даний відрізок часу,
в даній ситуації.

Всі ці дані представляють учня школи третього ступеня як досить дорослу
людину, з точки зору можливостей проведення діагностики. Але варто
орієнтуватися на питання, важливі саме для ранньої юності, прагнення до
поглибленого самопізнання, самовдосконалення, аналіз своїх почуттів.

Плануючи дослідження варто пам’ятати про сучасну соціальну ситуацію в
Україні. Нестабільність впливає не лише на різні рівні суспільстві, а й
на психологічні рівні свідомості.

Саме ситуація соціальної нестабільності ускладнює процес соціалізації,
а отже й поведінку та самопізнання. Дана ситуація ускладнює здійснення
вибору та планування свого майбутнього. Для учнів старших класів це дуже
небезпечно, оскільки не дає змоги спланувати свою професійну діяльність,
становлення особистісної та соціальної ідентичності.

І все таки старшокласники активно пристосовуються до нових обставин,
виробляючи свої цінності.

У школі для визначення ціннісних пріоритетів випускника, визначення
психологічної готовності до дорослого життя і проводиться дане
обстеження.

Визначення об’єкта і предмета дослідження.

Об’єктом дослідження виступають ціннісні пріоритети сучасних випускників
школи.

Предметом дослідження є: система відносин старшокласника до світу і до
самого себе, мотиваційна сфера, особливості поведінки та спілкування.

Побудова гіпотези, визначення мети, постановка завдань.

Гіпотезою дослідження є: вивчення впливу навчання й виховання та
формування творчої індивідуальності випускника, що прагне максимально
реалізувати свої можливості (самореалізуватися, самоактуалізуватися),
реалізувати потенціал свого “Я” в житті, стати успішним, полюбити життя
в усіх його проявах.

Мета дослідження – виявлення старшокласників, в яких нечітке знання про
своє майбутнє, немає сформованих чітких ціннісних пріоритетів.

Завдання – порівняти одержані дані із змістом психолого-педагогічного
статусу десятикласника.

Обґрунтування вибору методів і методик.

Опис методик.

Методика КОСА – для визначення комунікативних і організаторських
схильностей;

Самооцінка;

Моторна проба Шварцландера – визначення рівня домагань;

Методика Тейлора – визначення рівня домагань;

Методика Ю.Роттера. Локус – контроль.

Методика МІЦО – визначення ціннісних орієнтацій;

Методика Д.Голланда – опитувальник професійної спрямованості (ОПС);

Методика В.Століна, С.Пантєлєєва. Тест – опитувальник самоставлення.

Строк проведення.

Психолого – педагогічний статус десятикласника.

Психологічні параметри шкільного статусу учня Психолого – педагогічні
вимог до навчання, поведінки і спілкування учня.

1.1 Довільність психічних процесів 1. Здатність до свідомого
самообмеження в постановці і реалізації визначених значущих цілей

2. Планування діяльності в відповідності з її об’єктивною значимістю

3. Здатність передбачати наслідки досягнення тих чи інших цілей

4. Здатність визначити ресурси, необхідні для досягнення цілі і
оцінювати їх реальну наявність.

5. Використання раціональних способів навчальної і інших видів
діяльності.

1.2 Розвиток мислення 1. Освоєння методів теоретичного, творчого
мислення

2. Використання дослідницьких методів в навчанні

1.3 Сформованість важливих навчальних дій 1. Виділення суттєвих і
несуттєвих ознак, понять, що вивчаються

2. Оперування всією системою даних навчального завдання

3. Орієнтація на всю систему вимог навчального завдання.

4. Вміння оцінювати предмет, що вивчається з різних сторін.

5. Вміння змінювати стратегії, гіпотези в процесі розв’язання
навчальної проблеми.

1.4.Розвиток мови 1. Багатий досвід усного мовлення.

2. Використання мови, як інструменту мислення (володіння
складнопідрядними конструкціями конструкціями в усному мовленні і на
письмі, зв’язне викладення своїх ідей, використання доказів).

3. Грамотність і багатий словниковий запас усного мовлення.

1.5 Розвиток тонкої моторики 1. Зрозумілість письма

2. Акуратність оформлення письмових робіт.

3. Схильність до різних видів ручної праці

1.6 Розумова працезатність 1. Збереження навчальної активності і
працездатності вподовж всього уроку.

2. Перевага швидкому темпу роботи

3. Вміння працювати в єдиному темпі з усім класом

4. Адаптація до навчальної нагрузки.

2. Особливості поведінки і спілкування школярів

2.1 Взаємодія з ровесниками 1. Включеність в довірливі, емоційні
стосунки з ровесниками

2. Позитивна позиція в групі ровесників. Вміння співпрацювати з
ровесниками в навчальній і позанавчальній діяльності.

3. Здатність до глибоких і тривалих емоційних прихильностей

4. Включеність в широку соціальну систему контактів (розширення
соціального простору), активність в формуванні нового соціального
простору.

2.2 Взаємодія з вчителями 1. Включеність в особистісне спілкування з
педагогами

2. Здатність встановлювати ділові, партнерські стосунки з дорослими

2.3 Дотримання соціальних і етичних норм Прийняття і дотримання класних
і шкільних соціальних і етичних норм

2.4 Поведінкова саморегуляція 1. Здатність довго підпорядковувати
поведінку поставленій цілі

2. Вміння стримувати емоції, надавати їх вираженню передбачуваний
характер

3. Моральна регуляція поведінки

4. Вміння поводитися відповідально

5. Здатність приймати відповідальні рішення, що стосуються іших людей

2.5 Активність і незалежність 1. Впевнена автономна поведінка

2. Активність і ціленаправленість в пізнавальній і соціальній
діяльності

3. Особливості мотиваційної сфери.

3.1 Наявність і характер навчальної мотивації 1. Інтерес до основ наук,
методів теоретичного мислення

2. Розвинутий мотив самоосвіти, пов’язаний з життєвими перспективами і
самовиховання

3. Прагнення до аналізу індивідуального стилю своєї навчальної
діяльності

4. Мотиваційна вибірковість інтересів, обумовлена вибором професії

3.2 Стійкий емоційний стан (рівень тривожності) Відсутність виражених
протиріч між:

– вимогами дорослих і можливостями (потребами) старшокласника;

– вимогами сім’ї і референтної групи ровесників;

– вимогами референтної групи і можливостями (потребами) старшокласника;

– можливостями і бажаннями (потребами) старшокласника.

4. Особливості системи відносин старшокласника до світу і самого себе

4.1 Стосунки з ровесниками 1. Емоційно – позитивне сприймання
старшокласниками системи своїх взаємовідносин з ровесниками: суб’єктивна
включеність в емоційні, довірливі взаємостосунки.

2. Сприймання свого статусу в групі як позитивного і задоволення ним

3. Суб’єктивне включення в широку систему соціальних відносин

4.2 Стосунки з педагогами Емоційно – позитивне сприймання
старшокласником системи своїх стосунків з вчителями і батьками:
сприймання цих стосунків як вагомих, довірливих, але зберігаючих його
автономність.

4.3 Відношення до значимої діяльності 1. Збагачення особистісним змістом
як соціального, так і пізнавального мотивів діяльності.

2. Включення навчальної діяльності і відношення до неї в більш широку
систему професійних взаємовідносин і переваг.

4.4 Відношення до себе 1. Позитивна “Я-концепція”, стійка адекватна
самооцінка.

2. Орієнтація на майбутнє

3. Суб’єктивне відчуття адекватності своєї поведінки і емоційних
реакцій

Психолого – педагогічний статус восьмикласника.

Психологічні параметри шкільного статусу учня Психолого – педагогічні
вимоги до навчання, поведінки і спілкування учня

1. Пізнавальна сфера

1.1 Довільність психічних процесів 1. Вибіркова пізнавальна активність в
відповідності з навчальними інтересами.

2. Здатність довільно запам’ятовувати, зосереджуватися і підтримувати
увагу.

3. Здатність до розподілу уваги між кількома видами навчальної
діяльності

4. Самостійне планування різних видів навчальної і позанавчальної
діяльності

5. Здатність до організації умов для самостійного одержання знань, що
виходять за межі шкільної програми

1.2 Розвиток мислення Сформованість понятійного мислення: використання в
навчанні формальних логічних операцій (абстрагування, узагальнення,
аналіз, синтез, класифікація, порівняння).

1.3Сформованість найважливіших навчальних дій 1.Виділення суттєвих і
несуттєвих ознак в поняттях, що вивчаються

2.Оперування всією системою даних навчального завдання

3. Орієнтація на всю систему вимог навчального завдання.

4. Здатність розглядати предмет, що вивчається з різних сторін

5. Здатність змінювати стратегію, гіпотезу в процесі вирішення
навчальної проблеми

1.4 Розвиток мови 1. Багатий досвід усного мовлення

2. Використання мови, як інструменту мислення (володіння
складнопідрядними конструкціями в усному і писемному мовленні, зв’язне
викладання своїх ідей, використання доказів).

3. Грамотність і багатий словниковий запас усного мовлення

1.5 Розвиток тонкої моторики 1. Зрозумілість письма

2. Акуратність оформлення письмових робіт

3. Здатність до різних видів ручної праці

1.6 Розумова працездатність і темп навчальної діяльності 1. Збереження
навчальної активності впродовж всього уроку

2. Адаптація до навчального навантаження

3. Здатність працювати в єдиному темпі з усім класом

4. Надання переваги швидкому темпу роботи

2. Особливості поведінки

2.1 Взаємодія з ровесниками 1. Включеність у внутрішньогрупове
спілкування з ровесниками

2. Стійка позитивна позиція в групі ровесників, здатність до співпраці
з однокласниками під час навчання і в позашкільній діяльності

3. Здатність до глибоких і тривалих емоційних прихильностей

2.2 Взаємодія з педагогами Включеність в особистісне спілкування з
викладачами. Вміння проявляти симпатію стосовно дорослих

2.3 Дотримання соціальних і етичних норм Приймання і дотримання класних
і шкільних соціальних і етичних норм

2.4 Поведінкова саморегуляція 1. Вміння довго підпорядковувати свою
поведінку поставленій цілі

2. Вміння стримувати емоції, надавати їх вираженню виважений характер

3. Моральна регуляція поведінки

4. Вміння поводитись відповідально

2.5 Активність і незалежність Активність, самостійність і
цілеспрямованість в пізнавальній і соціальній діяльності

3. Особливості мотиваційної сфери

3.1 Наявність і характер навчальної мотивації 1. Інтерес до способів
одержання знань

2. Вміння ставити і досягати конкретних цілей в самоосвіті

3. Інтерес до знань, що виходять за межі шкільних

4. Інтерес до самостійних форм навчальної діяльності

5. Вміння ставити “гнучкі” і перспективні цілі освіти і самоосвіти.

6. Інтерес до використання результатів навчальної роботи в соціально
значимих формах діяльності.

3.2 Стійкий емоційний стан (рівень тривожності) Відсутність виражених
протиріч між:

– вимогами школи (вчителя) і батьків;

– вимогами дорослих і можливостями підлітка;

– вимогами сім’ї і референтної групи однолітків;

– вимогами референтної групи і можливостями підлітка

4. Особливості системи відносин школяра до світу і самого себе

4.1 Відносини з ровесниками Емоційно позитивне сприйняття підлітком
системи своїх взаємостосунків з ровесниками; суб’єктивна включеність в
стосунки, сприйняття свого статусу в групі як позитивного і
задоволеність ним

4.2 Стосунки з вчителями Емоційно – позитивне сприймання підлітками
системи своїх стосунків з вчителями і батьками: сприймання цих стосунків
як позитивних, довірливих, але при цьому зберігається автономність
підлітка.

4.3 Відношення до значимої діяльності Навчання виступає для підлітка як
смислоутворюючий мотив

4.4 Відношення до себе Позитивна “Я-концепція”, стійка адекватна
орієнтація на майбутнє, суб’єктивне відчуття адекватності своєї
поведінки і емоційних реакцій

Схема програми психологічного дослідження у 8-х класах.

І. Визначення проблеми дослідження.

Період переходу від дитинства до дорослості, усвідомлення себе як
дорослої особи, переосмислення цінностей – це підлітковий вік, який
супроводжується низкою специфічних проблем, що потребують особливої
уваги. Складність цього періоду зумовлена, насамперед появою відчуття
дорослості. Підлітки, прагнучи визнання власної дорослості зі сторони
оточуючих, ще не відчувають себе дорослими повною мірою. Самооцінка в
цьому віці набуває не меншого значення, ніж оцінка дорослих,
перетворюючись у надзвичайно важливий мотив поведінки. Бурхливо
розвивається емоційна сфера, що характеризується різними переходами від
надмірної рухливості до спокою, від піднесення до байдужості.

У цьому віці формуються спрямованості пізнавальних та інших інтересів,
це період розвитку ідеалів особистості.

Усе це викликає напруження психіки підлітків, може призвести до
перевтоми, високо рівня тривожності, замкнутості, низького рівня
самооцінки, погіршення психічної атмосфери в учнівському колективі,
вдома, втрати друзів, проявів негативних явищ у поведінці, шкідливих
звичках.

Тому для попередження можливих негативних явищ на даному етапі розвитку
особистості школяра – підлітка, виявлення труднощів в навчанні та
відхилень у поведінці, проводиться психологічне дослідження.

ІІ. Визначення об’єкта і предмета дослідження.

Об’єктом дослідження виступають психічні явища, що зумовлюють появу
труднощів, негативних явищ на даному етапі розвитку.

Предметом дослідження є: пізнавальна сфера (довільність психічних
процесів); особливості мотиваційної сфери (наявність і характер
навчальної мотивації, стійкий емоційний стан); особливості системи
відносин школяра до світу і самого себе (стосунки з однолітками,
відношення до себе).

ІІІ. Побудова гіпотези, визначення мети, постановка завдань.

Гіпотеза дослідження. Прояв негативних явищ у підлітковому віці
пов’язаний з не сформованістю системи відносин підлітка з оточуючими і
ставлення до самого себе.

Ці серйозні психологічні проблеми підлітка можуть безпосередньо не
відображатися в зовнішньому прояві поведінки досить довгий час. Разом з
тим вони шкодять психічному і соматичному здоров’ю школяра, зменшують
його потенційні можливості, створюють ситуацію прихованого внутрішньо
особистого конфлікту.

Мета дослідження: одержання достовірної інформації про
соціально-психологічний статус учня в самий складний період психічного
розвитку (підлітковий вік).

Завдання дослідження:

вивчення особливостей взаємодії з однолітками;

стійкий емоційний стан (рівень тривожності);

відношення до себе;

особливості мислення учнів.

Методика діагностики рівня суб’єктивного контролю Дж. Роттера. Адаптація
Бажина Е.Ф., Голинкіної С.А., Еткинда А.М.

Джерело: Райгородський Д.Я. Практична психодіагностика. Методики і
тести. Навчальний посібник. – Самара: видавничий Дім “Бахрах”, 1998 –
672с.

В основу визначення РСК особистості покладено 2 думки.

1. Люди відрізняються між собою тим, як і де вони локалізують контроль
над значними для себе подіями. Можливі два протилежні типи такої
локалізації: екстернальний і інтернальний. В першому випадку, людина
вважає, що події, які з нею відбуваються, є наслідком дії зовнішніх сил
– випадку, долі, інших людей і т.д. В іншому випадку людина інтерпретує
важливі події, як результат своєї власної діяльності. Любій людині
властива певна позиція на відрізку, що тягнеться від ексернальності до
інтернальності.

2. Локус контролю, характерний для індивіда, універсальний стосовно
любих подій і ситуацій, з якими йому доводиться стикатися. Один і той
самий тип контролю характеризує поведінку даної особистості в випадку
невдач в сфері досліджень, причому це рівною мірою стосується різних
областей соціального життя.

Інструкція: Вам буде запропоновано 44 твердження, що стосуються різних
сторін життя і відношення до них.

Оцініть, будь ласка, степінь своєї згоди чи незгоди з наведеними
твердженнями за 6 бальною шкалою:

повна згода 321 –1 – 2 – 3 повна незгода

Іншими словами, поставте проти кожного твердження один з 6-ти
запропонованих балів з відповідним знаком “+” (згода) чи “-” (незгода).

Будьте, будь ласка, уважні і відверті. Бажаємо успіху!

Тест опитувальника.

Просування по службі більше залежить від вдалого збігу обставин, ніж від
здібностей і зусиль людини.

Більшість розлучень стається із-за того, що люди не захотіли
пристосуватися одне до одного.

Хвороба – діло випадку, якщо маєш захворіти, то нічого не вдієш.

Люди стають самотніми із-за того, що самі не виявляють інтересу і
дружелюбності до оточуючих.

Здійснення моїх бажань, часто залежить вад везіння.

Немає сенсу докладати зусилля для того, щоб завоювати симпатію інших
людей.

Зовнішні обставини – батьки і благополуччя – впливають на сімейне щастя
не менше, ніж стосунки подружжя.

Я часто відчуваю, що мало впливаю на те, що зі мною відбувається.

Як правило, керівництво виявляється більш ефективним, коли повністю
контролює дії підлеглих, а не покладається на їх самостійність.

Мої оцінки в школі часто залежали від випадкових обставин (наприклад,
настрій вчителя), а не від моїх власних зусиль.

Коли я будую плани, то я, в загальному, вірю, що зможу їх здійснити.

Те, що багатьом людям здається удачею чи везінням, насправді є
результатом довгих цілеспрямованих зусиль.

Думаю, що правильний спосіб життя може більше допомогти здоров’ю, ніж
лікарі і ліки.

Якщо люди не підходять одне одному, то, як би вони не старалися,
налагодити сімейне життя вони все одно не зможуть.

Те добер, що я роблю, переважно гідно оцінюється іншими.

Діти виростають такими, якими їх виховують батьки.

Думаю, що випадок чи доля не грають важливої ролі в моєму житті.

Я стараюсь не планувати своє життя далеко наперед, тому що багато
залежить від того, як складуться обставини.

Мої оцінки в школі більше залежали від моїх зусиль і степені підготовки.

В сімейних конфліктах я частіше відчуваю провину за собою, ніж за
протилежною стороною.

Життя більшості людей залежить від збігу обставин.

Я надаю перевагу такому керівництву, при котрому можна самостійно
визначати, що і як робити.

Думаю, що мій спосіб життя жодною мірою не є причиною моїх хворіб.

Як правило, саме невдалий збіг обставин заважає людям добитися успіхів в
своїй справі.

В кінці кінців, за погане управління організацією відповідальні самі
люди, що в ній працюють.

Я часто відчуваю, що нічого не можу змінити в стосунках, які склалися в
сім’ї.

Якщо я дуже захочу, то зможу.

На підростаюче покоління впливає так багато різних обставин, що зусилля
батьків щодо їх виховання, часто видаються даремними.

Те, що зі мною відбувається, – є справою моїх власних рук.

Важко буває зрозуміти, чому керівники діють так, а не інакше.

Людина, що не змогла добитися успіху в своїй роботі, швидше всього не
проявила достатньо зусиль.

Я переважно можу добитися від членів моєї сім’ї того, що я хочу.

В неприємностях і невдачах, що були в моєму житті, частіше були винні
інші люди, ніж я сам.

Дитину завжди можна вберегти від простуди.

В складних обставинах я вважаю, що краще почекати, поки проблеми
вирішаться самі собою.

Успіх є результатом наполегливої праці і мало залежить від успіху чи
везіння.

Я відчуваю, що від мене більше, ніж від когось іншого, залежить щастя
моєї сім’ї.

Мені завжди було важко зрозуміти, чому я подобаюсь одним людям і не
подобаюсь іншим.

Я завжди вважаю за краще прийняти рішення і діяти самостійно, а не
надіятись на допомогу інших людей чи на долю.

На жаль, заслуги людини часто залишаються невизнаними, не дивлячись на
всі його зусилля.

В сімейному житті бувають такі ситуації, які неможливо вирішити навіть
при дуже сильному бажанні.

Здібні люди, які не змогли реалізувати свої можливості, мають
звинувачувати в цьому лише себе.

Багато моїх успіхів стало можливими тільки завдяки допомозі інших людей.

Багато невдач в моєму житті сталося від невміння, незнання чи ліні і
мало що залежало від везіння чи невезіння.

Ключ до методики.

Результати по цілому тесту:

Відповіді “так” на питання: 2, 4, 11, 12, 13, 15, 16, 17, 19, 20, 22,
25, 27, 29, 31, 32, 34, 36, 37, 39, 42, 43, 44.

Відповіді “ні” на питання: 1, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 14, 18, 21, 23, 24,
26, 28, 30, 33, 35, 38, 40, 41.

За такі відповіді по суб’єктивному контролю приписується по одному
білу. Максимальне число балів, що піддослідний може набрати по рівню
розвитку суб’єктивного контролю дорівнює 44.

Вважається, що особи, які набрали 33-44 бали, можуть взяти на себе
відповідальність за те, що відбувається з ними і з іншими людьми, що
залежить від них.

Від 12 до 32 балів, володіють середнім рівнем розвитку суб’єктивного
контролю і майже стільки перекладають її на інших людей, тим самим
знімають з себе відповідальність, скільки перекладають її на інших
людей, тим самим знімаючи з себе відповідальність за те, що
відбувається.

Ті, чий загальний бал виявився нижчим за 11 білів, характеризуються
тим, що в більшості випадків життя знімають з себе відповідальність за
те, що відбувається і перекладають її на обставини чи на інших людей,
тобто не мають належної відповідальності.

Подальше опрацювання тесту має три етапи.

І ЕТАП

Підрахунок “сирих” (попередніх) балів за 7-ма шкалами, з допомогою ключа
№1.

Шкали:

І0 – шкала загальної інтернальності;

Ід – шкала інтернальності в області досягнень;

Ін – шкала інтернальності в області невдач;

Іс – шкала інтернальності в сімейних стосунках;

Іп – шкала інтернальності в промислових взаємостосунках;

ім – шкала інтернальності в міжособистісних стосунках;

Із – шкала інтернальності стосовно здоров’я і хворіб.

Таблиця 1. для підрахунку “сирих” балів по 7 шкалах:

Підрахуйте суму Ваших балів за кожною з семи шкал, при цьому питання,
вказані в стовпчику “+” беруться з знаком вашого балу, а питання,
вказані в стовпчику “-”, змінюють знак вашого балу на протилежний.

1. І0 + – 2. Ід + – 5. Іп + –

2 1

12 1

19 1

4 3

15 5

22 9

11 5

27 6

25 10

12 6

32 14

42 30

13 7

36 26

36 26

15 8

37 43

37 43

16 9

17 10

19 14

20 18 3. Ін + – 6. Іп + –

22 21

2 7

4 6

25 23

4 24

27 38

27 24

20 33

29 26

31 38 7. Ім + –

31 28

42 40

13 3

32 30

44 41

34 23

34 33

36 35 4. Іс + –

37 38

2 7

39 40

16 14

42 41

20 26

44 43

32 28

37 41

Отже, Ви одужали 7 сум балів.

2 ЕТАП

Переведення “сирих” білів в стеки (стандартні оцінки). Стеки
представлені в 10-ти бальній шкалі і дають можливість порівняти
результати різних досліджень.

Таблиця 2 – для переведення “сирих” балів в стеки.

3 ЕТАП.

Побудова “профілю РСК” за 7 шкалами.

Відмітьте свої 7 результатів на 7 десятибальних шкалах і відмітьте
норму, що відповідає 5,5 балів.

Наприклад:

5,5

1. Іо 1 10

2. Ід 1 10

3. Ін 1 10

4. Іс 1 10

5. Іп 1 10

6. Ім 1 10

7. Із 1 10

норма

Проаналізуйте кількісно і якісно Ваші показники РСК за сіма шкалами,
порівнюючи свої результати (одержаний “профіль”) з нормою. Відхилення
вправо (>5,5) свідчить про інтернальний тип контролю в відповідних
ситуаціях. Відхилення від норми (Тест-опитувальник «Само відношення» Джерело: Практична психологія та соціальна робота, №8, 2000. Інструкція. Уважно прочитайте запропоновані вам твердження. Ті з них, які вважаєте справедливими для себе, позначте “+” – так. Твердження, які не відповідають вашій думці про себе, позначте “-” – ні. Не пропускайте жодного пункту. Працюйте якомога швидше, не замислюйтеся довго над твердженнями. Текст опитувальника. Думаю, що більшість моїх знайомих, відноситься до мене з симпатією. Мої слова не дуже часто розходяться з ділом. Думаю, що багато хто бачить в мені, щось спільне з собою. Коли я пробую себе оцінити, то передусім бачу свої недоліки. Думаю, що як особистість я в повній мірі можу бути привабливим для інших. Коли я бачу себе очима людини, що мене любить, мене неприємно вражає те, наскільки мій образ далекий від дійсності. Моє “Я” завжди мені цікаве. Я вважаю, що іноді не гріх пожаліти самого себе. В моєму житті є, чи, в крайньому випадку, були люди, з якими я був надзвичайно близьким. Власну повагу мені ще треба заслужити. Бувало, і не раз, що я сам себе гостро ненавидів. Я повністю довіряю своїм бажанням, що виникли раптово. Я сам хотів багато в чому себе змінити. Моє власне “Я” не представляється мені чимось гідним глибокої уваги. Я щиро бажаю, щоб в моєму житті все було добре. Якщо я і відношуся до когось з докором, то передусім до самого себе. Випадковому знайомому, я швидше за все, видамся приємною людиною. Найчастіше я одобрюю свої плани і вчинки. Власні слабкості викликають у мене щось на зразок презирства. Якби я роздвоївся, то мені було б досить приємно поспілкуватися з своїм двійником. Деякі свої якості я відчуваю як по сторонні, чужі мені. Навряд чи хтось зможе відчути свою подібність до мене. У мене досить здібностей і енергії втілити в життя задумане. Часто я не без сарказму сміюся над собою. Саме розумне, що може зробити людина в своєму житті – це покоритися власні долі. По стороння людина, на перший погляд, знайде в мені багато відштовхуючого. На жаль, якщо я й кажу щось, то це не означає, що саме так я й поступлю. Моє відношення до самого себе можна назвати дружнім. Бути поблажливим до власних слабкостей повністю природно. Мені не вдається бути цікавим для любимої людини довгий час. В глибині душі я б хотів, щоб зі мною сталося щось катастрофічне. Навряд чи я викликаю симпатію в більшості моїх знайомих. Мені буває дуже приємно побачити себе очима люблячої мене людини. Коли у мене виникає якесь бажання, я передусім питаю себе, чи розумне воно. Іноді мені здається, що якби якась розумна людина змогла побачити мене наскрізь, то він зразу зрозумів би наскільки я нікчемний. Іноді я сам собою захоплююсь. Можна сказати, що я досить високо оцінюю себе. В глибині душі, я ніяк не можу повірити, що я справді доросла людина. Без посторонньої допомоги я мало що можу зробити. Іноді я сам себе погано розумію. Мені дуже заважає нестача енергії, волі і цілеспрямованості. Думаю, що інші в цілому оцінюють мене досить високо. В моїй особистості, мабуть, є щось таке, що здатне викликати в інших гостру неприязнь. Більшість моїх знайомих не сприймає мене серйозно. Сам у себе я досить часто викликаю почуття роздратування. Я можу сказати, що поважаю себе. Навіть мої негативні риси, не здаються мені чужими. В цілому мене влаштовує те, яким я є. Навряд чи мене можна полюбити по-справжньому. Моїм мріям і планам не вистачає реалізму. Якби моє друге “Я” існувало, то для мене це був би самий нудний партнер у спілкуванні. Думаю, що я зміг би знайти спільну мову з будь-якою розумною і знаною людиною. Те, що в мені відбувається, як правило є для мене зрозумілим. Мої позитивні риси повністю переважають над моїми недоліками. Навряд чи знайдеться багато людей, що звинуватять мене в відсутності совісті. Коли зі мною стаються неприємності, як правило, я кажу “Так тобі й треба”. Я можу сказати, що в цілому я контролюю свою долю. S. Інтегральне почуття “за” чи “проти” власного Я. Сирі бали Накопичення частоти % Сирі бали Накопичення частоти % Сирі бали Накопичення частоти % Сирі бали Накопичення частоти % Сирі бали Накопичення частоти % Сирі бали Накопичення частоти % 0 0 11 38,33 22 96,00 1. Самовпевненість 1 0,67 12 49,00 23 96,67 0 3,77 3 29,33 6 81,33 2 3,00 13 55,33 24 98,00 1 7,33 4 47,67 7 92,33 3 5,33 14 62,67 25 98,33 2 16,67 5 65,67 8 100,00 4 6,33 15 69,33 26 98,67 5 9,00 16 74,33 27 99,67 2. Відношення інших 6 13,00 17 80,00 28 99,67 0 0,00 3 7,33 6 51,33 7 16,00 18 85,00 29 100,00 1 0,67 4 15,00 7 80,00 8 21,33 19 88,00 30 100,00 2 3,67 5 32,00 / 100,00 9 26,67 20 90,67 10 32,33 21 93,33 3. Самосприймання 0 2,67 3 34,33 6 89,67 І. Самоповага 1 7,67 4 50,67 7 100,00 0 1,67 6 34,00 12 91,33 2 16,67 5 70,67 1 4,00 7 44,67 13 96,67 2 6,00 8 58,67 14 99,67 4. Самокерування, самопослідовність 3 9,33 9 71,33 15 100,00 0 3,00 3 38,33 6 92,00 4 16,00 10 80,00 1 9,67 4 60,33 7 100,00 5 25,33 11 86,67 2 25,67 5 79,67 ІІ. Аутосимпатія 5. Самозвинувачення 0 0,33 6 37,33 12 90,67 0 1,67 3 27,67 6 81,67 1 3,67 7 47,00 13 96,67 1 4,67 4 43,33 7 96,67 2 9,00 8 62,67 14 98,33 2 15,00 5 60,67 8 100,00 3 16,00 9 69,67 15 99,67 4 21,67 10 77,33 16 100,00 6. Самоінтерес 5 28,00 11 86,00 0 0,67 3 20,00 6 80,00 1 3,00 4 34,33 7 100,00 ІІІ-І Оцінювання позитивного відношення до інших 2 11,33 5 54,67 0 0,00 5 6,00 10 53,00 7. Саморозуміння 1 0,00 6 9,00 11 72,33 0 4,33 3 68,67 6 99,33 2 0,67 7 17,67 12 91,33 1 21,33 4 83,67 7 100,00 3 1,00 8 27,33 13 100,00 2 43,33 5 94,00 4 3,33 9 39,67 IV. Самоінтерес 0 0,67 3 16,00 6 71,33 1 2,00 4 29,00 7 92,33 2 5,33 5 49,67 8 100,00 Шкали оцінювання. S – інтегральне почуття “за” чи “проти” власного Я; І – самоповага; ІІ – аутосимпатія; ІІІ – очікування позитивного відношення від інших; IV – самоінтерес; 1 – самовпевненість; 2 – відношення інших; 3 – самоприйняття; 4 – самокерівництво, самопослідовність; 5 – самозвинувачення; 6 – самоінтерес; 7 - саморозуміння (таблиця). Порядок підрахунку. Показник по кожній шкалі підраховують сумуванням спів падань відповіді піддослідного з ключем. Кожне співпадання оцінюється в 1 бал. Після завершення підрахунку сирі бали виражаються в одиницях накопичених частот і одержують процентне значення. Ключ для опрацювання. S. Інтегральне почуття “за” чи “проти” власного Я: “+” 2, 5, 23, 33, 37, 42, 46, 52, 53, 57; “-” 6, 9, 13, 14, 16, 18, 30, 35, 38, 39, 41, 43, 44, 45, 49, 50, 56. І. Самоповага: “+” 2, 23, 53, 57; “-” 8, 13, 25, 27, 31, 35, 38, 39, 40, 41, 50. ІІ. Аутосимпатія: “+” 12, 18, 28, 29, 37, 46, 48, 54; “-” 4, 9, 11, 16, 19, 24, 45, 56. ІІІ. Очікування позитивного ставлення від інших. “+” 1, 5, 10, 15, 42, 55; “-” 3, 26, 30, 32, 43, 44, 49. IV. Самоінтерес: “+” 7, 17, 20, 33, 34, 52; “-” 14, 51. 1. Самовпевненість “+” 2, 23, 37, 42, 46; “-” 38, 39, 41. 2. Відношення інших: “+” 1, 5, 10, 52, 55; “-” 32, 43, 44. 3. Самоприйняття: “+” 12, 18, 28, 47, 48, 54; “-” 21. 4. Самокерівництво, самопослідовність. “+” 50, 57; “-” 25, 27, 31, 35, 36. Самозвинувачення: “+” 17, 20, 23; “-” 26, 30, 49, 51. Самоінтерес: “+” 53; “-” 6, 8, 13, 15, 22, 40.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020