Реферат з соціології
Тема: Масове суспільство як альтернатива громадського суспільства.
План.
Вступ.
“Масове суспільство” як альтернатива громадського суспільства.
Висновок.
Вступ.
“Масове суспільство” як альтернатива громадянському суспільству.
Сутність тоталітарного масового суспільства полягає у порушенні
ізольованості “внутрішньосуспільних” груп, у тотальному залученні
населення до масових рухів “підтримки вождів”, владників. (Див.:
Корнхаузер В. Політика масового суспільства // Політологічні читання.
-1992. -№1. Характерною рисою такого суспільства є “людина маси”. “Маса
– це сукупність осіб без спеціальної кваліфікації. Маса – це рядова
людина”. X. Ортега-і-Гасет у праці “Бунт мас” (1930) визначає масову
людину як таку, що не відрізняється від інших, а є повторенням
загального типу. Маси – це посередня людина, якій характерно жити без
зусиль, без намагань виправляти чи удосконалювати себе. В епоху
панування мас до-мінус насильство, яке стає нормою життя і призводить до
посилення ролі держави, підкорення їй всього життя, втручання її у всі
сфери, поглинання всієї суспільної спонтанної ініціативи державною
владою, тобто знищення громадянського суспільства.
У масовому суспільстві кожна людина є лише “гвинтиком”, “атомом”, а це
сприяє зростанню авторитарних і тоталітарних політичних режимів.
Адміністративно-командні системи характеризуються зміною
“горизонтальних” соціальних зв’язків у суспільстві “вертикальними”,
створенням атмосфери матеріальної та духовної залежності індивіда від
держави, ліквідацією об’єднань громадян, створених самими громадянами. У
масовому суспільстві індивіди пов’язані одне із одним лише за допомогою
ставлення кожного з них до держави, але вони не співвідносяться між
собою у межах незалежних від держави груп. Саме відсутність референтних
груп призводить до соціальної ізоляції людини й подальшої її
гіпертрофованої відданості нав’язуваним державою символам і лідерам.
Основними рисами масового суспільства є:
• широка атомізація (втрата природної спільності людей у межах
життєздатних референтних груп);
• готовність до засвоєння нових ідеологій (пошук втраченої стабільності
та “простих” відповідей на складні питання);
• тоталітаризм (тотальне домінування псевдоєдності – “вертикальної”
єдності з державою, а не “горизонтальної” – з індивідами, що мають схожі
інтереси).
Німецько-американський політолог Х. Арендт вважає, що в масовому
суспільстві терор стає головним стрижнем політичної діяльності, він
знаходить своє завершення у тоталітаризмі. Саме на базі атомізації та
утворення маси утворюється безкласове тоталітарне суспільство.
Висновок.
За висловом французького дослідника П.Лефорта висновок у масовому
суспільстві такий, що “цілий народ має одна людина”. У ньому існують ті
соціальні сили, які здатні подолати чи істотно зменшити атомізацію,
тотальний контроль, але з огляду на невелику кількість та
роззосередження вони не можуть ефективно впливати на ці процеси.
Використана література.
В.М. Піча, Н.М. Хома. “ Політологія”. Новий світ –2000 р.
Александер Дж. С. Парадокси громадянського суспільства // Соціологія:
теорія, методи, маркетинг. – 199 р. – №1.
Баталер А. О гражданском обществе и общественном договоре. – М., 1990 р.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
