.

Головні напрямки соціології XIX сторіччі(реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
3 2310
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

КОЛОМИЙСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ

На тему : головні напрямки соціології XIX сторіччі

Виконала:

Ст. гр. Б – 21

Попик У.Д.

Перевірив:

________________

Коломия 2002р.

Якщо зробити підсумок розвитку соціології на її початку, треба
відмітити найбільш популярні течії, що, як ми пересвідчились, були
просякнуті натуралізмом, механісцизмом і взагалі тяжіли до природничих
дисциплін. Але порівняно з умоглядною філософією це був уперед, спроба
оперти соціологією на дійсно науковий грунт.

Географічна школа. Спиралася на ідеї Ш.Монтеск”є, який пояснював
політичні, соціальні явища географічними умовами: кліматом, характером
місцевості, родючістю грунту; розташуванням країни та її розміром.
Наприклад, Монтеск”є стверджував, що демократія може існувати лише в
невеликих країнах, а великі за розміром держави приречені бути
недемократичними імперіями.

Расово – антропологічний напрямок. Базувався на дійсному факті поділу
людей за расовими та етнічними ознаками. Основоположник – француз Ж.
Гобіно, автор чотирьохтомної праці “Нариси нерівності людських рас”. Він
вважав білу расу провідною, якій належить монополія на розум і яка
здатна організувати цивілізоване життя. Адепти цього напрямку
висловлювали побоювання, що змішування рас призведе до занепаду Європи.
О.Аммон (Німеччина) та Ж.Ляпуж намагалися виділити найбільш досконалу і
розумну частину населення, використовуючи “головний показник” –
співвідношення поперечного і повздовжнього розмірів проекції голови в
горизонтальну площину. Ці і деякі ідеї (наприклад, виключність
північноєвропейської нордичної раси) в XX сторіччі використали німецькі
націонал – соціалісти. Сьогодні суттєвого впливу в науці цей напрямок не
має.

Соціал – дарвінізм. Основоположником вважається Г.Спенсер,
використовується ідеї Ч.Дарвіна та Т.Мальтуса. Соціальний розвиток
ототожнюється з біологічною еволюцією; декларується принцип природного
відбору, а соціальний прогрес розглядається як довічна боротьба за
існування, що дає шанс найсильнішому продовжити свій рід.

Організмічна школа. Охоплює прибічників погляду на суспільство як живий
організм, проводяться паралелі поміж органами тілі і соціальними
інституціями. Цей підхід, у витків якого був ще О.Конт XX сторіччі
трасформувався в функціоналізмі.

Психологічний напрямок. Наприкінці XIX – початку XX сторіччя низка
вчених в США (Л. Уорд, Ф. Гіддінгс, Мак – Даугалл) і Європі (З. Фрейд,
Г.Лєбон, Г. Тардт) намагалась пояснювати соціальні явища
психологічними чинниками. До уваги приймалися інстинкти, прагнення,
імпульси, що належать до підсвідомості людини і передаються генетичним
шляхом; досліджувався феномен групової свідомості (“психологія народів”,
“психологія натовпу”), ефект наслідування (моди) як ключовий соціальний
механізм взаємодії людей і утворення суспільства. Для цього напрямку
було властиве перебільшення ролі іраціональних факторів в структурі
особистості та їх впливу на історію, колективну поведінку людей.

З cучасних позицій досить чітко видно недоліки вказаних напрямків. Це –
редкціонізм, пояснення складних процесів одним довільно вихопленим
фактором і ігнорування багатьох інших; це – натуралізм, спрощення
соціального до рівня фізичного або біологічного.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019