Французький утопічний соціалізм,
критика буржуазного ладу Сен-Сімона.
Важливе місце в європейській суспільно-політичній думці займати
соціологічні ідеї консерватизму, лібералізму й утопічного соціалізму
Соціальні мислителі першої половини XIX ст. прагнуть у тій чи Іншій
формі осмислити результати революційної ломки старого суспільного ладу й
оцінити той суспільний лад який прийшов на зміну феодальному Проблеми
„революційної демократії”, „індустріалізму” і „капіталізму” виступають
ключовими для всіх без винятку визначних мислителів даного періоду 3
деякими спрощеннями найцікавіші думки з цього приводу можна згрупувати
за трьома напрямами.
Перший напрям об’єднує ті концепті, які в тій чи Іншій формі висловлюють
неприйняття нових порядків І прагнуть критикувати їх з позицій минулого.
Консерватори критикують абстрактно-раціоналістичні засади соціальної
філософи Просвітництва, принципи буржуазного права, втілені у
“Декларації прав людини І громадянина” і наступних кодексах.
До другого напряму належить соціальна філософія лібералізму, патріархом
якого вважають класика економічної науки А. Сміта, чия діяльність
належить до дореволюційній добі. Відстоюючи цінності буржуазного
активізму та раціоналізму, ліберали захищають від консервативної критики
ідеологію Просвітництва.
Синтез лібералізму і консерватизму знаходимо у соціально-філософській
концепції французького мислителя, соціолога Алексіса де Токвіля
(1805-1859 рр.), автора відомих праць “Про демократію в Америці” (1835 р
) та “Старий порядок І революція” (1856 р). Твори Токвіля – це свого
роду соціографія ранньо-буржуазного суспільства.
(
*
:
>
B
D
F
H
N
N
P
j
x
?
?
?
¶
?
o
u
ue
th
.
6
:
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
