.

Знай свій рід, своє слово, свою пісню: Сценарій для молодших школярів

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 5885
Скачать документ

Знай свій рід, своє слово, свою пісню: Сценарій для молодших школярів

     Ведуча І.

     Благословен той день і час,

     Коли прослалась килимами

     Земля, яку сходив Тарас

     Малими босими ногами.

     Бібліотекар: Добрий день, наші юні друзі! Сьогодні ми зібралися з
вами, щоб відсвяткувати Міжнародний день захисту дітей. В усьому світі
діти завжди були і є радістю для дорослих. Вони про них піклуються,
опікають, намагаються віддати все краще. В нашій країні також святкують
це свято.

     Ведуча ІІ. Ми живемо в чудовій країні – Україні.

     Читець.

     У всіх людей одна святиня.

     Куди не глянь, де не спитай.

     Рідніша їм, своя пустеля.

     Аніж земний в чужині рай,

     Їм красить все їх рідний край.

     Нема без кореня рослини,

     А нас, людей, без Батьківщини. (М.Чернявський)

     Ведуча І: Рідний край, Україна, Батьківщина. Які це прості і разом
з тим прекрасні слова! Велика, священна і прекрасна любов до Батьківщини
жила, живе і житиме в усіх чесних і щирих серцях. Т.Г.Шевченко заповів
нам:

     Свою Україну любіть,

     Любіть її, во время люте,

     В останню тяжкую минуту

     За неї; господа моліть.

     Ведуча II. Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина
вишиванка, добре слово сусіди, традиційний звичай взаємодопомоги,
незамулена криниця, з якої пив воду мандрівник, древня пам’ятка на
околиці села – все це розповідна пам’ять, наші символи, історія, може,
почасти й сумна, але в основі своїй велична і всестверджуюча.

     Ведуча І. Сьогодні ми ближче торкнемося цієї історії, в ній корінь
роду українського. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної
України, хвилюємося аж до сліз, коли зачуємо рідну мову, пісню…

     Ведуча ІІ. З перших днів свого життя дитина чує мову близьких їй
людей – мами, тата, бабусі. З раннього дитинства і до глибокої старості
людина пов’язана з мовою. Нею можна передати свої почуття, думки. “Мова
кожного народу неповторна і – своя” – це рядки з вірша. Ми також любимо
свою українську мову  і називаємо її калиновою, солов’їною, барвінковою.
Вона є державною мовою України.

     Читець.

     Мово рідна, слово рідне!

     Хто вас забуває,

     Той у грудях не серденько,

     Тільки камінь має.

     Як ту мову нам забути,

     Котрую учила

     Нас всіх ненька говорити,

     Ненька наша мила. (С.Воробкевич)

     Ведуча І. В нашого народу є багато гарних традиційних свят. А ви
знаєте, що за свято 28 червня і 24 серпня?

     28 червня 1996 року на п’ятій сесії Верховної ради України була
прийнята Конституція України. В ній вказані ваші права і обов’язки. 
Діти рівні у своїх правах і кожен має право на житло освіту і
відпочинок. Але окрім прав у вас є і обов’язки. Ви повинні добре
вчитися, шанувати дорослих, не заподіювати шкоду природі, не діяти
злочинів.

     А що ж відбулось 24 серпня 199І року? В цей день прийнято Акт
проголошення незалежності України, за яким Україна є самостійною
демократичною державою. Виборовши волю, Україна має свої державні
символи: герб, прапор і гімн. які уособлюють її історію її сутність.

  ? A o

  e

dh`„7 ує державні символи/.

     Герб – символ влади. В основу сучасного герба нашої держави
покладено стародавній золотий тризуб на синьому тлі.

     Національний прапор України – синьо-жовтий стяг. Жовтий колір – це
колір пшеничної ниви, колір хліба, зерна, це і колір золотого сонечка,
без ласкавого його проміння не дозрів би хліб. Синій колір – це колір
чистого мирного неба.

     В основу сучасного державного гімну України покладено мелодію пісні
композитора XIX століття Михайла Вербицького на слова П.Чубинського “Ще
не вмерла Україна”.

     Ведуча І. У кожного народу є свої улюблені речі, символи, дерева,
рослини . У канадців, наприклад, клен, у росіян – берізка, а в нас – це
калина і верба. Правду каже українське прислів’я: “Без верби і калини –
нема України”. Ось верба – символ краси, неперервності життя. Вона дуже
живуча: встромиш у землю гілочку виросте дерево, засип ранку порошком
меленої вербової кори – і кров зупиниться. З давніх-давен в Україні
вербу вважали святим деревом.

     Ведуча ІІ. А калина, діти, – символ кохання, краси, щастя. Навесні
калина вкривається білим цвітом і стоїть як наречена у білому вбранні. А
восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчують весільний
короваї, оселю, печуть смачні пироги, лікуються. Народ склав про неї
багато легенд і пісень.

     Читець.

     Калино, безсмертна, калино,

     Ти в галицькім краю зросла.

     Вкраїно, моя Батьківщино,

     Ти символ калина й добра.

     Ведуча І. Діти, а хто знає чим українці славляться на весь світ?
Так, піснею. Справді, українська пісня – це диво, Її люблять у всьому
світі.

     Люди кажуть, що:

     пісня вранці помагає,

     пісня вгорі нас вітає,

     пісня радощі приносить,

     наше серце пісні просить.

     Ведуча ІІ. Немає людини, яка б не любила співу, не любила б
українських народних пісень. І як чудово, коли пісня в сім’ї звучить у
виконанні тата  і мами, бабусі і онуків, або коли співають усі разом.
Заспіваймо й ми, друзі пісню “Чорні очка, як терен”.

     Ведуча І. Наш народ завжди співав, коли йому було весело і коли
була сумно, під час праці і відпочинку. З цих пісень ми дізнаємося про
нашу історію, про життя людей, про героїв нашого краю. Але народ складав
не лише пісні, а також прислів’я та приказки. А от, як добре ви знаєте
прислів’я та приказки ми дізнаємося завдяки лото.

     Проводиться гра-лото: “Склади прислів’я”:

     Гостре словечко … – (коле сердечко)

     Хто мовчить, … (той двох навчить)

     І від солодких слів … (буває гірко)

     Рана загоїться … (зле слово – ніколи)

     Слово не горобець – … (вилетить – не піймаєш)

     Умій сказати – … (умій і змовчати)

     Не кидай словами, … (як пес хвостом)

     Шабля ранить голову, … (а слово душу)

     Дурний язик – … (голові не приятель)

     Бібліотекар. Ну, ось, ми разом поспівали, погралися, а зараз
подивимось виставку малюнків “Барви веселкові”  і самі будемо малювати.
Хто що вміє – маму, бабусю, квіти, сонце, дощ, дерева тощо. Кожан з
охочих проявить свою фантазію в малюнку на асфальті.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020