.

В гостях у світової літератури (сценарій)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
26 32037
Скачать документ

Cценарій театралізованого свята

“В гостях у світової літератури”

Мета заходу: заінтересувати молодших школярів предметом “Зарубіжна
література”; познайомити з героями літературних творів, викликати
інтерес до читання творів світової літератури; засобами літератури
виховувати естетичні смаки, любов до художнього слова, мистецтва, музики
і театру.

Обладнання, необхідне для проведення свята: костюми учасників (діти
готують самі за рекомендаціями вчителя), діапроектор, епідіаскоп,
кінопроекційна установка, слайди (вчитель підбирає сам на свій розсуд),
магнітофон і відповідні аудіокасети.

Музичне оформлення: в кожній школі є художня самодіяльність. Запросити
членів танцювального гуртка, співаків, виконавців-піаністів.

Рекомендація для проведення свята: такий захід бажано проводити в ІV
чверті, коли, практично вся програма курсу виконана. Захід серйозно
готується. Для його підготовки потрібно мінімум 1-1,5 місяці часу.

Свято призначене для учнів 4 класу, які вступають в середню ланку школи.
Тому що про предмет зарубіжна література вони нікого не знають. І для
того, щоб ознайомити їх з цим предметом і проводжу таке свято. Але слід
сказати, що даний захід має велике пізнавальне і виховне значення і для
учнів інших класів. Тому на свято можна запрошувати дітей інших вікових
категорій.

Свято проводиться у вигляді балу. Глядачі розсаджені, а середина залу
свобідна. Господинею балу може бути і вчителька зарубіжної літератури
або ж добре підготовлена учениця-старшокласниця.

ХІД СВЯТА.

Тихо звузить мелодія вальсу. Доги із кінофільму “Мій ніжний і ласковий
звір”. Ведуча стята повідомляє про початок.

Ведуча. Шановні учні! Сьогодні ви присутні на дуже цікавому святі, яке
називається “Бал героїв світової літератури”. Ви познайомитесь з
відважними, допитливими, закоханими героями книг різних письменників і
поетів світу.

Бо лише світовий літературі це дано. Герої всесвітньої літератури
мандрують на повітряних кулях і досліджують таємниці природи, вміють
дорожити друзями, вміють мріяти і любити. Отже, ласкаво запрошуємо вас
на цей чудовий бал літературних героїв. Зустрічайте їх оплесками.
(Звучить “Полонез” Огінського і в зал заходять, дотримуючись ритму
“Полонезу”, герої. Вони стають колом, змінюється музика. Звузить мелодія
вальсу і герої балу танцюють вальс. Після цього ведуча запрошує їх на
сцену і розпочинається дійство).

Ведуча: Шановні учні! Зарубіжна література надзвичайно цікавий предмет.
В курсі цього предмету вивчаються різні періоди людської цивілізації,
починаючи з біблійних часів, з древньої Греції аж до сьогоднішнього дня.

Отже, наші герої, які прибули на бал будуть самі про себе розповідати.

Ведуча виводить на середину сцени дві красиві жінки – матір і доньку;
звертається до них запитанням: “Хто ви, прекрасні пані?” І вони
починають розповідь про себе. (Розповідь міфу про Деметру і Персефону.
Його слід подати в скороченому варіанті).

Ведуча. Ось і відбулось перше знайомство з героїнями одного з
давнегрецьких міфів “Деметра і Персефона”. (продовжує далі ведуча).

А хто це у нас такий з виглядом бенкетника? (звертається до залу:
“Можливо ви знаєте ?” Деякі здогадались і почали вигукувати, то це Том
Сойер).

Ведуча: виводить на середину сцени цього хлопчика (він у відповідному
одязі, з відром і великим пензлем), надає йому слово.

Хлопчик: Я справді Том Сойер – герой роману Марка Твена “Пригоди Тома
Сой ера”. Я великий бешкетник, але дуже справедливий. Я маю гарних
друзів – Гекльбєррі Фінна і Беккі. Неодмінно прочитайте і заведіть собі
таких друзів як у мене. Шановна пані, (звертається до ведучої) оскільки
я дуже непосидющий, то запрошую всіх до танцю, (літературні герої
танцюють танець “Летка-йенка”).

Ведуча: Я продовжую знайомити вас з героями балу, (виводить на середину
сцени Пеппі Довгупанчоху і водночас запитує учнів чи знайома їм ця
героїня. Зал зашумів – значить знайома).

Пеппі Довгапанчоха: Книгу про мене написала шведська письменниця Астріл
Ліндгрен, яка прожила дуже довге життя і тільки зовсім недавно померла.
Ця книга автобіографічна, тобто образом Пеппі письменниця змалювала себе
в дитинстві. Я так як Том Сойер теж не дуже слухняна та ще й розсіяна,
неуважна. Я завжди не встигаю і часто підвожу друзів, але злого нічого
не роблю, (підходить до Тома Сойера, протягує йому руку і запрошує його
стати її другом. Том погоджується і вони двоє виходять на середину і
демонструють кілька акробатичних номерів.

Ведуча. Правда цікаві книги писали зарубіжні письменники. Для дітей
взагалі є дуже багато книжок. Особливе місце серед цієї кількості книг
належить казкам. (А які ви казки знаєте? – звертається до залу із
запитанням. Учні піднімають руки і називають).

Отож, запрошую на середину сцени казкових героїв. (Виходить Попелюшка).

Попелюшка. Я героїня казки французького казкаря Шарля Перро. Звуть мене
Попелюшка. Нелегка доля в мене була. Але добра фея мені допомогла і моє
життя змінилось. (Увазі учнів пропонуєтеся сценка з казки як готувались
до балу названі сестри Попелюшки і як фея допомогла їй. Після цього на
екран проектуються кадри з кінофільму “Попелюшка” – останні фрагменти).

Ведуча. Учні, запрошуємо вас подивитись ще одну інсценівку і відгадати,
яка це казка. (Сценка з казки “Снігова королева”, Андерсена. Бажано
взяти той момент, коли Герда потрапила до палацу Снігової королеви і
побачила Кая. Після перегляду учні в залі можуть назвати про яку казку
йде мова. Ведучі стверджує, що це дійсно казка “Снігові королева”, яку
написав Ганс Крістіан Андерсен, датський письменник).

Ведуча. Шановні учні! В курсі зарубіжної літератури є твори, які
розповідають про історію нашого народу, Історію України. Написали ці
твори французький письменник Проспер Меріме і називається драма “Богдан
Хмельницький”, Микола Гоголь – російський письменник написав повість
“Тарас Бульба”. Це твір про Запорізьку Січ, про козаків, про гетьманів і
кошових.

Ведуча запрошує: Ну, ж бо Тарасе, покажи нам своїх синів! (Йде сцена
зустрічі Тараса Бульби з синами).

Ведуча: А скажи-но, Тарасе, якими козаками були твої сини.

Тарас Бульба: Сини мої були красивими і виразними козаками, (сини
емітують бій). Остап бив ляхів наліво і направо, аж поки на нього не
накинули зашморг. А молодший мій син Андрій схибив. Заради конання до
польської панночки зрадив Україну і матір.

Тарас Бульба Андрієві: “Зрадив ти Україну, синку. Немає тобі за це
прощення! Я тебе породив, я тебе і вб’ю!(Т. Бульба вбиває свого сина
Андрія).

Ведуча: Ось бачите, учні, як відважні козаки любили свою Вітчизну.
Заради неї не було прощення й синові. (Йде танець “Гопак”). (Раптом на
середину сцени виходить хлопчик в одязі принца з глобусом в руках).

Ведуча до залу. Учні! Чи знайомий вам цей герой? Хто він? (якщо діти
мовчать ведуча говорить сама).

Ведуча: Це, діти, маленький принц, з казки-притчі Антезана Екзюпері
“Маленький принц”. Нехай він сам розповість про себе.

Маленький Принц Я мешканець планети-астероїда В-612. Сталось так, що я
опинився перед льотчиком-землянином, який зазнав аварії в пісках Сахари.
З льотчиком ми подружились. Я допомагав льотчику як міг. Я розповідав
йому про мою загублену у Всесвіті планету. І ось я потрапив на вашу
планету, на Землю. Тут я зустрівся в різними людьми: добрими, мудрими,
лихатими, діловими. Я витримав багато випробовувань на Землі; навчився
мудрості; отримав звання людини. Але я повертавсь на свою планету, до
улюбленої Троянди. Тому, що кожен відповідає за свою планету і за тих,
кого він приручів. (Він же, маленький принц, виконує пісню із репертуару
Ассоль “Маленький принц” – (Кто тебя выдумал, звездная страна ?)

Ведуча: Э ще у нас гості. Ось погляньте на цього красеня-лицаря. Це
терорі роману шотландського письменника Вальтера Скотта.

Лицар. Я Айвенго, лицар, позбавлений спадку. Я повернувся з Палестини,
де хрестоносці намагалися звільнити Гроб Господень від сарацинів. Я
кохаю леді Ровену, але мій батько має намір видати її заміж за іншого.
Я- романтичний герой.

Ведуча. Айвенго є втіленням честі і вірності своєму слову і своєму
монархові.

Учні! У світовій літературі є багато творів, в яких порушується тема
кохання. Про юне кохання написав свою трагедію англійський драматург В.
Шекспір. Називається вона “Ромео і Джульєтта”.

Ці герої наші гості. (Виводять Ромео і Джульєтта.

Вони демонструють сценку із дії від слів Джульєтти “Як ти зайшов сюди і
до слів “Я б зважився такий здобути скарб”).

(Виконуєтеся пісня із репертуару Едіти П’єхи “Где-то есть город тихий,
как сон”),

Ведуча. Учні! Але не тільки прозові і драматичні твори є в світовій
літературі. Світова література багата й на поезію.

Видатними зарубіжними поетами є Джрдж Байрон, Адам Міцкевич, Йоганн
Гете, Олександр Пушкін, Марина Цвітаєва, Борис Пастернак. І ще дуже-дуже
багато інших поетів.

Ведуча: Послухайте, будь ласка, романс із кінофільму “Іронія долі або з
легким паром” на слова Марини Цветаевої.

(Звучить романс під гітару у виконанні старшокласниці).

Завершальна частина.

Ведуча. Шановні учні! Ви мали сьогодні можливість познайомитися з її
величністю – світовою літературою. Перед вами постачали герої з різних
творів письменників різних країн.

Були тут і казкові герої і юні закохані. Це, звичайно, маленька часточка
із всієї скарбниці світової літератури. Читайте книги, роздумуйте над
прочитаними сторінками збагачуйте свою мову і свій кругозір.

А зараз всіх гостей балу запрошую на вальс. (Всі герої танцюють на
сцені. Після цього до танців приєднуються всі присутні в залі.)

Ріка життя

Біжить ріка життя, пливе

Приток багато в неї:

Одна родинний вир несе,

Друга сміється з неї.

У тій другій вода мутна

Й зовсім не вабить око:

То, певно, людськії гріхи

Засіли в ній глибоко.

Наступна — світла і ясна,

Немов з джерел карпатських.

Це річечка дитячих душ

Тече так швидко, хвацько.

А далі диво-дивина –

Вода стоїть, як мертва.

Що це таке, звідки вона,

Чому розкрила жерла?

Вода ця з наших руйнувань

І глумлення з природи.

Нехай Господь нас береже

В такі потрапить води!

Біжить ріка життя, пливе,

Усе у ній змішалось:

Прозоре, світле і мутне,

Надія лише зосталась.

Скажи, хіба любов – це гра?

Та ні, й по-іншому не може бути:

Любов – це щирість, глибина,

Це – коли дихаєш на повні груди.

Любов не може буть нова,

Вона та перша, що прийшла несміло,

Вона тендітна, ніжна і крихка,

І треба берегти її уміло.

Поглянь навкруг –

Любов у всім:

У квіточці, в зернині.

І без любові, друже дорогий,

Чи був би ти на світі нині!

Любов Господь заповідав.

Він сам у всьому її бачив,

Бо без любові світ — це тьма,

Яка застелює нам очі.

Бо без любові злість навкруг,

Велика заздрість душі нищить,

І якщо ти в цім вирі опинивсь –

Тікай мерщій: людині це не личить!

Любов плекайте у собі,

Щоб в світ вона ішла

Упевнено й сміливо,

Щоб всім несла тепло

Скерованих сердець,

І жилось на землі

Спокійно і красиво!

Ранок

Світає… Ген-ген, удалені,

Срібляста зірка догорає

І оживає небосхил.

Ліловий колір відступає

І сонця золотистий пил

Ласкаво землю огортає.

Повітря чисте, як сльоза,

І тиша, тиша невимовна

Голубить душу, обійма

І все навкруг красою повне.

Та раптом, звідки не візьмись,

Легенький вітерець,

Немов Амур грайливий,

Затанцював у травах запашних,

Забігав по сріблястих переливах.

І ось торкнув легенько очерет,

Щоб не злякати виводок качиний,

І десь побіг вперед, вперед,

Щоб сповістить про ранок чинно.

Пташок веселих побудив,

В людські оселі завітав він.

У небо й землю сповістив,

Що день новий – настав ужас.

***

Не тривож мене, любий, у сні,

Хай насниться мені синє небо,

І волошки в житах, і ромашки в траві,

На яких погадаю на тебе.

Хочу довго я снить, бачить очі твої,

Завмирають в поцілунках пестливих.

Не тривож, не буди мене, любий, зі сну

Я у снах хочу бути красивих.

Щоб у них я щоночі з’являлась тобі,

Як білява лебідка на хвилі.

Не тривож, не буди мене, любий, зі сну

Я літаю у мріях щасливих.

Хочу зіркою буть, хочу сонцем світить,

Срібним дощиком очі вмивати.

Не тривож, не тривож мене, любий, у сні –

Лише в ньому так можна кохати.

***

Кажуть, що не на рідній землі

Не співають пісень солов’ї.

Ну, а де ж тая рідна земля?

Це – Україна люба моя!

Це – кучерявий ліщиновий гай,

Це – аромати садів і розмай,

Це трави у пояс, волошок поля,

Це – Україна люба моя!

Чорнеє море й величний Дніпро,

Кримські гори й Говерли чоло,

Таврійські степи і козацька земля –

Це Україна люба моя!

І тільки-но вечір на землю зійде,

Так соловей ніжну пісню веде.

І душа радіє співам солов’я.

Це і є, мій друже, рідная земля!

Людське життя…

Яке воно коротке!

Як мить – пробігло і нема.

І ти спішиш, пірнаєш як в безодню,

Та так, що аж п’яніє голова.

Ти не щадиш свого здоров’я,

Бо є багато що зробить:

Продовжить рід,

Дітей вивести в люди,

У праці успіхи здійснить.

В будинку гарнім прагнеш жити

І в ньому затишок створить.

І все біжиш, біжиш –

Нема коли й спочити –

Така вже у людей життєва нить.

І є ті ниті гарні й шовковисті,

Які в людському морі виграють,

А є шорсткі, колючі і тернисті

І дуже важко все збагнуть.

Та раптом сам себе (питаєш) запитуєш:

Чи довго ще летіть, спішить,

Чи настав час вже зупинитись,

Чи щось іще не встиг зробить?

Та голос внутрішній говорить:

“Не зупиняйся, треба плить.

Є тільки мить між минулим і завтрашнім

І ось ця мить нас запрошує жить”

Степанкова школа

Степанкова школа,

Прекрасна і велична,

І в мурах її чути,

Минулих літ буття.

Тут муза фліртувала

Із юнаком Павличком

І мріяли удвох

Про радощі життя.

Тут волю свою

Два брати гартували –

Євген і Роман Іваничуки

Вони про соборність

Тут мрію плекали

І гідно й завзято ішли до мети.

Тут трійця покутська

Росла – виростала,

І дух вільнолюбний господарем був,

І той, хто навчався в цій школі класичній,

Ніколи про неї в житті не забув.

Й сьогодні тут вміють

Навчати й творити,

Святим дорожити, людей шанувать.

Тут завжди на поміч

Приходить Учитель,

І учні уміють його поважать.

Рости ж і надалі,

Предвічная школо,

Виховуй лінгвістів, поетів, знавців,

По-мудрому, вміло вади у майбутнє

Вкраїнських дітей і відважних борців!

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019