Сценарій уроку
“Утворення української козацької держави – Гетьманщини”
Тема уроку: Утворення Української козацької держави – Гетьманщини.
Очікувані результати:
Що треба знати:
– розкрити хід державотворчих процесів в Україні;
– основні засади Української держави – Гетьманщини;
– особливості і труднощі на шляху державотворення;
– діяльність сподвижників Б.Хмельницького.
Що треба вміти:
– оцінювати події та діяльність Б.Хмельницького та його сподвижників;
– вміння висловлюватися, аргументувати свої думки і судження,працювати з
підручником, таблицями;
– розвивати пам’ять і уяву.
Пам’ятні історичні дати: 1649-1764 рр.- існування козацької держави
Гетьманщини.
Історичні терміни: держава, Генеральна рада, старшинська рада, полк,
городовий отаман, адміністративно-територіальний устрій, зовнішня
політика, державна символіка, рангові землі, універсал.
Історичні діячі: М.Кричевський, С.Морозенко, М.Небаба, брати Виговські.
Тип уроку: дослідження.
Метод: дослідницька групова робота, гра „Історична розминка”,
„Мікрофон”.
Обладнання: Карта, таблиці, документи, підручник „Історія України”,
атласи.
Структура уроку:
І. Організаційний момент.
Проведення гри „Історична розминка” ІІ. Учитель оголошує тему досліджень
, звертає увагу на її актуальність, записує на дощці план:
1. Політично-адміністративний устрій держави.
2. Органи державного управління. Державна символіка.
3. Економічно-соціальна та зовнішньополітична діяльність держави
Б.Хмельницького.
Вступне слово вчителя.
Розпочинаючи повстання козаків Б.Хмельницький не думав поривати з Річчю
Посполитою. Але перші перемоги привели до того, що Хмельницький змушений
був стати на грунт цілковитого розриву з Польщею і творення самостійної
Української держави. В програмі висунутій гетьманом геніально
систематизовані ідеї старої княжої Київської Русі з новою ідеєю
козацької держави – Запорізької Січі. Межі території включали: Київське,
Брацлавське,Чернігівське,частину Волинського воєводств та Білорусії,
тобто географічно держава розмістилася від річок Случ і Дністра – на
заході і до Московського царства. Все це в основному узгоджувалося з
положеннями Зборівського мирного договору.
/ Робота з картою, атласами і контурними картами. Групова робота
учнів-дослідників/.
Захист проектів
1-ий учень дослідник:
Адміністативно „Держава Війська Запорізького” ділилася на полки, які в
свою чергу поділялися на курені. В різні часи була різна кількість
полків, а згідно Зборівської угоди їх кількість досягла 20; по10 на
кожному березі Дніпра. На чолі полків стояли авторитетні і шановані в
народі сподвижники Б.Хмельницького, що обиралися на козацьких радах. Їм
практично належала вся влада на підпорядкованих їм землях. В різні часи
на чолі полків стояли визначні полководці: Д. Нечай, М. Пушкар, М.
Небаба, М.Кричевський,С.Морозенко, Ф. Дженджалій, М. Гладкий та інші.
2-ий учень дослідник:
Найвищим органом влади „Війська Запорізького” вважали загальнокозацькі
збори, але фактично найвищим органом влади стала рада козацької старшини
під командуванням гетьмана, яка вирішувала всі питання державної ваги.
Головою виконавчої влади був гетьман, який очолював адміністрацію,
військо, видавав універсали, накази і укази гетьманського уряду, вів
дипломатичні переговори, скликав козацьку раду. Гетьманською
резиденцією, столицею козацької держави було місто Чигирин.
При гетьмані існував уряд – Генеральна канцелярія, до складу якої
входили генеральні старшини, що обиралися на козацькій раді і
відігравали роль міністрів.
В кожному полку була своя канцелярія і полкові старшини: полкові
обозні, осаули, писарі, судді, хорунжі. В сотні була сотенна канцелярія
і сотенні старшини, писар, хорунжий. На чолі куреня стояв отаман. В
місті був головний міський отаман.
3-ій учень дослідник:
Українська держава мала власну армію: козацьке військо, основою якого
були реєстрові козаки та інші допоміжні частини: розвідка, артилерія.
Були також наймані полки з сербів, волохів, татар та інших. Військо було
основою державної організації і задавало тон всьому життю.
Склалася у „Війську Запорозькому ” і судова система, що була тісно
пов’язана з адміністративною. До її складу входили полкові суди, сотенні
і виносні. Найвищим представником судової системи був генеральний суддя.
При цьому залишалися ще й давні церковні суди. В державі складалася
власна фінансова система. В оббігу були російські та польські гроші,
хоча були відомості про карбування власних українських грошей: на
монетах з одного боку був вибитий меч, а з другого – ім’я Богдана
Хмельницького. Були створені фінансові органи – Державний скарб Війська
Козацького, доходи якого складали мільйон золотих щорічно.
„Військо Запорозьке ” мало власну державну символіку: прапор малинового
кольору та герб із зображенням козака з мушкетом.
/ Обговорення козацької державної символіки /.
ІV-ий учень дослідник
Внутрішня політика гетьмана і гетьманського уряду була направлена на
задоволення козацької старшини та її прагнень. В цьому не було нічого
дивного. В результаті повстання в Україні відбувся соціально-політичний
переворот, в результаті якого провідне місце здобув козацький стан. До
козацького стану входили запорожці, колишні реєстрові козаки, селяни,
міщани, дрібна шляхта. Козаки несли на собі обов’язок військової служби
і за те отримували ряд привілей: право на землю, звільнення від
податків.
Спочатку доступ до Запорозького Війська був вільним для всіх, але з
часом заможні козаки намагалися створити привілейований клас і взяти
владу в свої руки. Поки Б.Хмельницький був живий, він стримував надмірні
зазіхання козацької старшини.
Другий клас становило міщанство, яке намагалося захопити в свої руки
всю промисловість і торгівлю, але зустрічало сильну конкуренцію зі
сторони козацтва.
Селянство після повстання отримало деяке полегшення, бо платило тільки
податки і було звільнено від примусових робіт. Але козацька старшина
проявляла прагнення до повернення кріпацтва.
В нових соціальних умовах набрала нового вигляду і економіка. Замість
великих магнатських фільварків головну роль стали відігравати дрібні
козацькі землеволодіння. Опановувалися нові земельні площі, розвивалося
хліборобство, скотарство і дрібна промисловість. Це призвело до
покращення добробуту населення і оживило торгівлю. Все ще залишився в
силі торговий шлях, що вів через Україну з Московського царства на
Балкани. З Туреччиною укладено договір про українську торгівлю по
Чорному і Середземному морях.
В цілому українська економіка була самодостатньою, а при розвитку
торгівлі давала основи для самостійного політичного життя. Вже після
Зборівської угоди:
Б.Хмельницький розгорнув широку дипломатичну діяльність для зміцнення
Української козацької держави. Щоб зберегти приязнь хана Б.Хмельницький
віддав татарам замок Іслам-Кермен на нижньому Дніпрі, чим Запоріжжя
втратило прямий вихід до Чорного моря. Але для гетьмана союз з Кримом
мав важливе значення і він пішов на великі поступки заради цього.
В 1651 році султан виявив готовність взяти протекторат над Запорозьким
Військом.
Одночасно було зав’язано близькі стосунки з Молдавією, яка мала велике
значення для України, як торговий шлях до Туреччини ( одружив свого
старшого сина Тимофія з молдавською княжною Розандою Лупул).
Інтенсивна дипломатична діяльність Б.Хмельницького в 1649-1650 рр.
зумовилася тим, що він намагався знайти найбільше прихильників і
союзників в новій війні з Польщею, уникнути якої було неможливо.
Заключна частина уроку. Обговорення проблемного питання ( Документ №1).
Проведення гри: „Мікрофон”.
Учні шляхом гри дають відповіді на запитання, доповнюючи один одного.
1. Як називалася держава створена Б.Хмельницьким? (1).
2. Показати на карті територію козацької держави (2).
3. Який адміністативно- територіальний поділ Війська Запорозького? (2).
4. Що було найвищим органом влади в козацькій державі? (1).
5. Хто був головою виконавчої влади? (1).
6. Охарактеризуйте зовнішню політичну діяльність Війська Запорозького?
(3).
7. Які соціальні стани відігравали основну роль в державі ? (2).
8. Як розвивалася економіка козацької держави? (2).
Підведення підсумків дослідження.
Створення Української козацької держави в середині ХУІІ ст. стало
продовженням традицій української державності, сприяло розвитку
української нації. Проте цей процес не був повністю завершений.
Домашнє завдання.
1. За поданим планом підготувати проектні дослідження „Воєнно-політичні
події
1650-1653 рр.”
2. Ознайомитися з документами підручника.
3. Скласти таблицю „Держава Б.Хмельницького”за схемою: територія,
державний устрій, адміністративно-територіальний устрій, фінансова
система, міжнародні відносини, державна символіка (для обдарованих
учнів).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
