Урок на тему:
Українознавчий компонент у процесі вивчення зарубіжної літератури
Вивчення зарубіжної літератури як єдиного взаємопов’язаного явища
вимагає від учителя нових підходів при подачі нового навчального
матеріалу. Зокрема, вибір проблеми зумовлений динамікою подій, змін, що
відбуваються у сучасному світі, ідеєю гуманізації освіти в навчальному
предметі “Зарубіжна література”, підходами до вивчення цього курсу в
загальноосвітній школі, головними завданнями яких є розвиток
гуманітарної культури учнів, виховання в них творчих життєвих
орієнтацій, вміння самостійно спілкуватися з творами мистецтва слова та
свідомо сприймати втілені в них естетичні, духовні цінності.
Одним з головних напрямів вирішення даної проблеми є вдосконалення
навчально-виховного процесу, створення оптимально-сприятливих умов для
реалізації здібностей кожного учня, з урахуванням його інтересів,
підготовки індивідуальних особливостей.
Предмет “Зарубіжна література” дає можливість формувати в учнів
уявлення про діалектичну єдність світового літературного процесу, про
взаємозв’язки між національними літературами.
Відомості про перебування зарубіжних письменників в Україні завжди
цікавлять учнів, пробуджують інтерес, їх пізнавальні здібності
спонукають розшукувати додатковий матеріал. З непідробним інтересом
вивчають учні тему “Україна в житті О. Пушкіна, А. Міцкевича, М. Гоголя,
В. Короленка, Оноре де Бальзака, М. Булгакова, А. Ахматової, Р. М.
Рільке”.
Обирати доцільно такі методичні прийоми і засоби, які забезпечують
діалог на уроці. Коротке повідомлення вчителя орієнтує учнів на
самостійні заняття: підготовку повідомлень, рефератів, складання
географічних маршрутів, добір ілюстративного матеріалу, краєзнавчу
роботу (відвідини пам’ятних місць та музеїв).
Наприклад, під час вивчення теми “Шляхами О. С. Пушкіна по Україні” учні
виконують такі завдання:
1. Підготувати повідомлення “Пушкін у Києві”, “Катеринослав”, “Подорож
на північний Кавказ”, “Крим”, “Легенда та бувальщини”, “Відвідини
Кам’янки”, “Одеса і поет”.
2. Простежити маршрути поета і позначити їх на карті України.
3. Написати реферат “Українські мотиви в творчості О. С. Пушкіна”.
4. Дібрати історичний матеріла до поеми “Полтава”.
5. Оформити стінгазету “Шляхами О. Пушкіна по Україні”.
6. В позаурочний час відвідати пам’ятні пушкінські місця в України.
Автобіографічний елемент у творчості митців зарубіжної літератури
відіграє важливу роль в розумінні сутності творчої спадщини
письменників.
Наприклад. вивчаючи творчий доробок відомого французького письменника
Оноре де Бальзака, слід розглянути історію його кохання до Евеліни
Ганської, яка тісно пов’язала письменника з Україною. Цей матеріал можна
подати у вигляді лекції, або написати реферат “Історія легендарного
кохання Оноре де Бальзака і графині Евеліни Ганської”.
Як бачимо, Україна, Київ в житті не одного письменника іншої країни
стали джерелами творчого натхнення.
Зокрема, ознайомлення учнів з творчістю М. Булгакова можна розпочати з
екскурсії по місту Київ.
Під час подорожі діти мають можливість познайомитись, де жив, де
народився майбутній письменник, в якій церкві його хрестили. Для того,
щоб розкрити тему “Київ у житті М. Булгакова”, дітям необхідно
попрацювати з додатковою літературою та підготувати повідомлення,
включивши в них враження від екскурсії по Києву.
Українські фольклорні та історичні мотиви представлені в творчості М.
Гоголя (цикл повістей “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Тарас Бульба”),
О. Пушкіна (“Полтава”), Дж. Байрона “Мазепа”), А, Міцкевича (“Світязь”,
“Кримські сонети”).
Ознайомлюючись з цими творами, можна запропонувати учням такі завдання
дослідницького характеру:
1. Як вам здається, чи є спільні риси між повістями “Вечори на хуторі…”
М. Гоголя та українськими народними казками?
2. З’ясуйте, які фольклорні та літературні джерела використовує М.
Гоголь у повістях?
3. Для того, щоб передати специфічні національні ознаки певного народу,
автори вживають екзотизми – назви національних релігій, які в перекладі
залишаються незмінними. Знайдіть їх у тексті.
4. М. Гоголь надзвичайно поетично описує картини української природи,
які є чудовою ілюстрацією для ознайомлення з художніми засобами опису
(алітерація, евфонія або звукозапис, асонанс). Зачитайте ці рядки.
5. Які елементи українського народного костюма змальовує Гоголь? З якою
метою?
6. Який обряд українського народу зображено у “Вечорах…”?
Фольклорно-національні мотиви звучать в баладі А. Міцкевича “Світязь”.
Після прочитання балади дітям можна запропонувати бесіду:
1. Яке враження справила на вас балада?
2. Зачитайте образ озера Світязь.
3. Чому поет робить його таким детальним?
4. Яку таємницю зберігало озеро?
5. Опишіть старовинне місто Світязь.
6. Чому князь Турган із військом вирушив із міста?
7. Якою вам бачиться княжна, донька Тургана?
8. Перед яким вибором опинилися жителі міста?
9. Як це їх характеризує?
Після бесіди діти записують висновки: жителі міста – люди сміливі,
горді. Вони обрали волю і смерть, але не скорилися ворогові.
До вивчення “Кримських сонетів” А. Міцкевича учням 8 класу можна
запропонувати такі завдання: написання реферату “Україна в житті
Міцкевича”, скласти маршрут подорожі Міцкевича Україною, провести
конкурсне читання поезій Міцкевича. Виразне читання їх напам’ять вимагає
не просто правильного озвучення тексту, а й наповнення його власними
відчуттями, баченням світу.
Добитись такого осягнення поезії, її особистого сприйняття можна за
допомогою конкурсу на краще виразне читання віршів. Вірші читаються на
тлі тихої мелодії “Полонезу” Огінського.
Музика, як відомо, допомагає читацький уяві прояснити, уточнити
“почуттєві образи”, що виникають, Цікавим буде коротке повідомлення про
автора цього музичного твору, яке подає вчитель, або творча група дітей.
Після читання кожного вірша учні висловлюють своє розуміння,
концептуальне бачення тексту віршованого твору (згідно з планом,
записаним на дошці).
План.
1. Які життєві обставини викликали поезію до життя?
2. Вид поезії?
3. Як передані роздуми і почуття ліричного героя?
4. Мої роздуми і почуття, спричинені даною поезією.
Кращі твори національних літератур, що ввійшли до скарбниці світової
культури, стають доступними завдяки перекладам. Українська школа
перекладу “є докорінним фактором” – як одне з найцінніших надбань нашої
національної культури (М. Стріха). І хоч як ми обмежені часом, потрібно
знайти його, щоб відкрити для учнів сторінки життєписів наших
професіональних перекладачів.
Працюючи з перекладом, ми отримуємо чудову можливість показати через
нього особливості стилю письменника, неповторність, багатство його мови,
урізноманітнивши таким чином прийоми аналізу художнього твору. Немає
нічого дивного, що сонети Міцкевича надихнули не одного перекладача.
Це були, наприклад, Михайло Старицький, Іван Франко, Максим Рильський.
А у ХХ столітті найвидатнішим перекладачем сонетів Міцкевича був Микола
Зеров.
До вивчення творчості Р. М. Рільке та його зв’язку з Україною можна
запропонувати учням підготувати тези на основі критичних матеріалів.
Таким чином, українознавчий компонент на уроці зарубіжної літератури
слід розкривати в таких основних напрямах:
1. Особисті контакти та автобіографічні елементи зарубіжних
письменників в зв’язку з нашою країною.
2. Українські фольклорні, історичні, національні мотиви в творчості
видатних митців слова.
3. Здобутки української перекладацької школи.
4. Засвоєння традицій в галузі жанрів, образів, створених визначними
митцями світової літератури.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
