Сценарій свята для початкової школи
То світлий великдень господній дитячий звеличує спів
Фонограмма «Країно моя»
Ведуча.
Україна – країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок з
рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі, це історія мужнього
народу, що віками боровся за волю, за щастя.
Історію свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї, ті прикмети,
по яких розпізнається народ.
В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх
батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син і
ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу.
Отож давайте сьогодні разом і продовжимо вивчати народні традиції,
пов’язані з найулюбленішим весняним святом усіх християн – Великоднем
або Святом Пасхи, днем Воскресіння Ісуса Христа
Відео ряд про свято.
Вірші про свято читають діти 1 класу
Ведуча.
До Великодня готуються заздалегідь. Неділя за тиждень перед Великоднем
називається Вербною. Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму
Божого. Дорогу йому встеляли пальмовими вітами (його вітали, як
справжнього царя). В Україні пальми не ростуть, тому люди, щоб
відзначити цей день, ставили у своїх оселях вербові гілочки
Фонограмма «Вербочка»
Вістунець.
Не я б’ю, верба б’є.
Через тиждень – Великдень.
Будь здорова, як вода,
Багата, як земля,А красива, як весна.
Дівчинка.
Хто ти?
Вістунець.
Я весняний Вістунець, прийшов звістити, щоб увесь хрещений люд готувався
до найкращого свята, до Великодня.
Дівчинка.
А чого мене б’єш?
Вістунець.
Хіба це я? Це свячена вербиця. Сьогодні її день – Вербна неділя.
Навесні, як тільки пригріє сонечко, вона першою прокидається. Її
пухнасті котики будять усіх до роботи. Тож і ти не зволікай, бо:
Жарт б’є, не я б’ю –
За тиждень – Великдень!
Легенько вдарити вербичкою
Ведуча.
Щоб Великодня діждати, потрібно всіх прощати, добро в хату пускати, а
погане забувати. Давайте і ми з вами спробуємо посміхнутися один одному
і залишити у себе в душі тільки добрі почуття.
У християн існував такий звичай: у Чистий четвер треба скупатися до
заходу сонця і змити з себе все погане з тіла і з душі. От і ми із вами
вмиємося.
Вмочується гілка верби у тарілку з водою і бризкається на дітей.
Водичка, водичка, вмий дитяче личко,
Щоб очі блищали, щоб щічки червоніли,
Щоб кусався зубок та сміявся роток!
У п’ятницю чи суботу пекли паску, – великий випечений хліб, який
символізує вічність людського життя.
Фонограмма «Веснянка»
Мати.
Улянко, неси тазики, будемо паски виробляти, вже тісто підійшло. А ти,
Лесику, не сиди на печі, бо паска вийде горбатою, а це вже ознака якоїсь
біди. І швиденько віника подай.
Лесик зліз із печі, приніс віника, а Уляна поставила тазики
Мати обмахує віником всі кути хати.
Мати
Буду паски в піч саджати, а ви, таргани і блощиці, стоноги, геть з моєї
хати. Виходьте з моєї світлиці в темницю.
Ходіть, діти, пасочки виробляти.
Виробляють, а мати садить їх у піч.
Господи, поможи!
Ведуча.
За паску господиня хвилюється особливо. Вважалося, що коли паска
печеться, потрібно, щоб нікого чужого в хаті не було.
Мати виймає паски з печі.
Улянка.
Моя рум’яніша!
Лесик.
Зате моя з сиром!
Мати.
Гріх напередодні такого великого свята сперечатися. А пасочки вам усім
удалися на славу – і пухкі, і рум’яні.
Діти (разом).
Дай, мамо, покуштувати.
Мати.
Паску, поки не посвятить священик, не їдять.
Улянка.
Ох і гарна! Ох і гарна!
Пасочка рум’яна.
Ох, духмяна, ох духмяна
Пасочка рум’яна.
Лесик.
Тішиться маленька паска,
Тішусь і я,
Що утримаю в руках її я,
Що вона моя!
Ведуча.
Дуже загальний і улюблений у нашого народу звичай благословення на
Великдень їжі й печива.
Сценка
Дія відбувається в кошику на столі перед святковим сніданком:
Яйце:
Хтось тисне щохвилини,
Не чую рук вже й ніг,
Затерпла всенька спинка
Й болить вже правий бік!
Гей, хто тут? Озовися!
Наліг, що все тріщить.
Ти чуєш? Піднімися,
Не можу більш терпіть!
Хрін:
Хто ниє біля мене
У цей святковий день?
Яйце:
Це я, яйце свячене…
Хтось душить, наче пень.
Хрін (придивившись):
То шинка, друже милий,
Обабіч розляглась…
Спить, бач, як знахабніла.
(Хрін відсуває шинку).
Шинка (прокинувшись):
А вам до того зась…
Яйце (радісно):
Тепер уже вільніше,
Та й біль вже не такий…
Хрін:
І вигляд веселіший.
Яйце:
Ти добрий… Хоч гіркий.
Хрін:
Що за такого мають –
Мені не дивина…
Проте, всі поважають,
Як прийде лиш весна.
Сьогодні свято – Пасха…
Я незамінний тут.
Який смачний я з м’ясом…
Ковбаса (ображено):
Хвалько ти, шалапут!
Смачніша всіх на світі
І найситніша – я,
Мене їдять і діти,
І вся людська сім’я.
Беруся радо в боки –
Гей, гоп, са-са, са-са,
Червоні в мене щоки –
Танцює ковбаса
Танцює.
Масло:
Я теж потрібне людям,
Їм ситності даю…
Мене і в страві люблять,
І хворі з медом п’ють.
Без мене свято Пасха
Не може обійтись.
Сир:
Скажи мені, будь ласка,
Чи гірший я, ніж ти?
До мене дай сметани –
Хоч пальці оближи.
Й вареники із мене
Чи ж не смачні, скажи?
Паска (гордо):
Та що там говорити!
Важливіша я тут!
Без мене вас святити
До церкви не підуть!
Я – голова над вами,
Мій рід йде з давнини,
Шанують нас віками
І славлять щовесни.
Та й Паскою Великдень
Звуть люди на землі…
Тоді і день великий,
Як паска на столі…
До того ж я багата
Родзинками, медком…
Їдять мене на свято
Із м’ясом, молоком…
Крейда:
Я теж, як ви свячена –
Лиш з церкви принесли –
На дверях, хоч не вчена,
Малюю я хрести.
Писанка:
Я писана красуня,
Вся в рисках і квітках.
Красу митців несу я,
Їх славлячи в віках.
Мене кладуть у свято
На пишному столі,
Щоби моїм убранством
Втішалися малі.
.
4
“Краса”, “любов” – всі трублять
Давно я знаю вас!
Однак мене всі люблять
Без всяких там прикрас.
Писанка:
Без мене наше свято
Не буде тим, чим є,
Бо писанка багата
Всім радості дає.
Хрін (додавши):
В цій писанці вкраїнська
Душевна глибина:
Жива блакить барвінка
Й хода весни красна.
Свічка (до всіх):
О, знати ми повинні
Ціну собі й другим,
Любов, як ту святиню,
Нести до серця всім.
Великдень – день єднання.
Це свято всіх родин!
І він – наш прапор спільний,
Бо ми – народ один.
Ми знаємо лиш чвари
І множимо роздор.
Українці, досить сварок!
Єднаймось під прапор!
Так нашому народу
Франко давно казав.
Будуймо ж дім із згоди,
Бо слушний час настав.
Розмову припинімо…
Вже йдуть господарі.
Христос Воскрес! –
Скажімо у мирі і добрі.
Фонограмма «Гаївки»
Ведуча.
Невід’ємною частиною Великоднього свята були і є крашанки і писанки.
Яйце – це символ весняного відродження природи, зародження життя,
продовження роду , символ Воскресіння Христа.
Фонограма «Намалюю писанку»
Вірші про писанки читають учні 1 класу
Ведуча підкликає до себе дівчаток 3 класу.
Дівчатка, а чи знаєте ви, який ціавий звичай був на Україні? Він трошки
жартівливий і трошки чарівний: щоб хлопц; ходили на нашу вулицю гуляти
та бавитися, треба було по секрету від них зварити э різних злаків
горщик кащі та закопати його у потаємному місці. Давайте і ми зробимо
так.
Говорить неголосно, наче по секрету від хлопчиків.
Ведуча з дівчатками беруть горщик каші і вдають, що закопують його біля
тину. За ними стиха підглядає хлопчик.
Дівчатка
Закопали горщик каші, Наша каша солона,
Ще й кілком прибили, Щоб нам не було сорому.
Щоб на нашу вулицю Наша каша з проса,
Хлопчики ходили. Бо наша вулиця хороша!
Раптом дівчатка помічають хлопчика, витягають його э-за тину.
Дівчатка.
А чого це ти за нами підглядаєш? Зараз ми тебе вкинемо у воду!
Намагаються скупати хлопчика в невеличкому озерц).
Хлопчик.
Ой, не хочу! Вода холодна! Відпустіть!
Дівчатка.
Як відгадаеш наші загадки, то відпустимо. Слухай:
1.
Людей до церкви скликає,
А сам у ній не буває.
(Дзвін)
2.
Є деревенце — не полінце,
Багато дірочок має,
Весело співає.
(Сопілка)
3.
Кинути вгору — то біле,
Кинути на землю — то жовте.
(Яйце)
4.
Розколеш лід — візьмеш срібло,
Розколеш срібло — візьмеш золото.
(Яйце)
Хлопчик не може відгадати загадки.
Хлопчик.
Дівчатка, не купайте, відпустіть, а я на вашу вулицю хлопців покличу.
Дівчатка.
Покличеш?
Хлопчик.
Зараз же!
Дівчатка відпускають хлопчика,
він іде до хлопчиків.
Дівчатка
Дівчатонька-гороб’ятонька,
Граймося, радьмося,
Та виходьмо на травицю,
Піснею стрічати
Великодні свята!
Виходять діти 4-х класів класу, співаючи пісню HYPERLINK
“http://www.muzruk.info/noty/vesna.shtml” «Гаївка» .
Ведуча.А в яку граються тільки на
Великдень?
Діти.
У “Жучка”.
Проводиться хороводна гра
«Жучок»
Ведуча.
А й справді. Де ж наша паска?
Підходить до паски,що стоїть на столику.
Яка велика, гарна паска!
Присідає, ховаючи голову за нею.
А чи бачите ви мене, діти?
Діти.
Ні, не бачимо!
Ведуча.
То нехай і наступного року у нас буде така велика паска, як і нині, щоб
ви мене за нею не бачили.
Фонограмма «Сполох – веснянка»
Ведуча ріже паску і проводить рухливу гру під веселу музику «Д!стань
паску». Кілька дівчаток беруть по невеличкому шматочку паски і
піднімають його високо над головою. Стільки ж хлопчиків сідлають своїхх
коней. Кожний скаче до своєї дівчинки і підстрибує, намагаючись дістати
паску. Діставши, з’їдає. Після гри й дівчатка пригощаються паскою.
Ведуча.
На Великдень еще такий звичай: щоб ніколи не сваритися, треба всім нам
замиритися. Є для цього й гарна HYPERLINK
“http://www.muzruk.info/noty/mirilka.shtml” мирилка :
Мир миром,
Пироги з сиром,
Ми дружечки красні,
Варенички в масл!—
Поцілуймося, помирімося!
Діти кілька разів співають цю мирилку и миряться, хто з
ким захоче.
Ведуча. Великодні дитячі ігри не обходяться без писанок і крашанок.Зараз
ми з вами пограємо в навбитки
Фонограмма «Сполох – веснянка»
Одна дитина тримає свою крашанку в руці “носком” догори, а друга цокає
своїм яєчком, також “носком”. У кого “носок” розбився, той повертає
яєчко “пухою”, а той, у кого крашанка залишилася цілою, продовжує цокати
“носком”. Побита крашанка зветься “битка”, її одержує переможець (той,
хто розбив). Буває, в кого трапиться міцна битка, той виграє в других
цілу торбину яєчок.
Ведуча. А тепер, дівчатка, подаруйте свої писаночки хлопчикам. Вони
будуть їх берегти довго-довго.
Дівчатка беруть із своїх кошиків писанки та дарують хлопчикам зі
словами: «Христос воскрес!» Хлопчики відповідають: «Воістину воскрес!» і
дарують дівчаткам весняні букетики верболозу.
Ведуча.
Закічуються Великодні свята, і наше свято скінчилося. Тож дай нам. Боже,
у полі роду, а в хаті згоду!
Христос Воскрес!
Усе радіє,
Сміється сонечко з небес.
Прозора річечка леліє —
І пролісок тремтить увесь.
Пташки співають у полі, лісі,
І дзвонить дзвін аж до небес,
Де білі хмарки розпливалися —
Христос Воскрес!
Христос Воскрес!
Лунає церковний
дзвін.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
