Сценарій уроку
“Тематично-узагальнювальні уроки з рідної мови в 2–4-х класах”
Завдання й організація узагальнювальних уроків з рідної мови
У початковій школі узагальнювальні уроки є однією з форм організації
навчання рідної мови. Мета таких уроків – систематизувати вивчений
теоретичний матеріал, перевірити його усвідомленість за допомогою
практичних вправ. Узагальнення пройденого матеріалу може проводитись як
на початку розгляду теми, щоб повторити те, про що відомо учням, і
ввести їх у тему (наприклад, розпочинаючи вивчення теми „Прикметник” у
3-му класі, учитель планує узагальнення знань учнів про прикметник,
набутих у 2-му класі), а також наприкінці вивчення теми (розділу) з
метою систематизації знань, отриманих під час розгляду цієї теми.
Структура таких уроків може бути різною. Наприклад:
– вступне слово вчителя, у якому підкреслюється значення вивченої теми,
повідомляється мета і план уроку;
– виконання учнями усних та письмових завдань узагальню вального і
систематизаційного характерів;
– перевірка виконаних завдань, доповнення прогалин.
Можлива й інша структура узагальнювального уроку:
– розгляд схеми, на якій відображено основний зміст вивченого матеріалу;
– виконання вправ з метою перевірки уміння практичного застосування цих
знань;
– підсумок вивченого з теми (розділу).
Щоб ці уроки не перетворилися на відтворення окремих теоретичних
положень, засвоєних на попередніх уроках, доцільно використовувати такі
види завдань, виконання яких уже за своєю суттю вимагає порівняння,
доповнення цікавими повідомленнями. Інакше кажучи, узагальнення повинно
мати дійовий характер. Вимоги до вправ – це більш високий рівень
трудності їх виконання, можливість усвідомлення учнями значення набутих
мовних знань для використання їх знань у зв’язному мовленні.
Наші спостереження на уроках показали, що формуванню тих загальних
способів навчальної діяльності, які підводять учнів до висновку,
узагальнення, значною мірою сприяють схеми.
Схема – це особлива організація навчального матеріалу у формі графічного
зображення, яке наочно підкреслює співвідношення і залежність явищ,
котрі характеризують певну мовну проблема. Зображуються дані явища на
схемі в спрощено-узагальненому вигляді, при цьому виразно й стисло
виділяються їхні головні ознаки.
Ефективність використання нами графічного унаочнення на узагальнювальних
уроках зумовлена такими чинниками:
1. Застосування схем забезпечує зорове сприймання вивченого матеріалу в
системі. Розробляючи такі схеми, ми виходили з того, що в реальному
мисленні, у внутрішньому мовленні значну роль відіграють згорнуті
умовиводи. Доведено, що наочно сприйнята інформація, доповнена
словесними поясненнями, часто запам’ятовується на все життя.
2. Схема містить своєрідну підказку для узагальнення раніше набутих
знань і вирішення на цій основі практичних дій.
3. Завдання, які ми ставимо до змісту схеми, спонукають учнів до
зв’язного висловлювання на дану граматичну тему. Доцільність такого
висловлювання мотивується й тим, що в його процесі учні вправляються у
вживанні лінгвістичних термінів (наприклад: „Я дізнався, що іменник – це
частина мови”). Уміння зв’язно висловитися на лінгвістичну тему є не
менш важливим, ніж уміння послідовно розказати про якесь явище природи
або його описати. Таке висловлювання позитивно впливає на
запам’ятовування термінів (без механічного їх повторення), дає
можливість перевірити, чи усвідомлено учні завчили даний матеріал, чи
вміють логічно, послідовно розказати про те, що бачать на схемі.
4. Демонстрація схем викликає в дітей зацікавленість як нова форма
представлення вивченого матеріалу. На цій основі в них з’являється
прагнення до пізнання нового, бажання заглибитись у його суть (Г.
Щукіна).
Використання схеми в ході узагальнення вивченого матеріалу може
відбуватися двома способами. Перший спосіб передбачає створення самими
учнями схеми в процесі систематизації матеріалу, другий – використання
готової схеми на уроці узагальнення. Знання учні подають у вигляді
графічного зображення.
Ми не подаємо в цій роботі каліграфічні та фізкультури хвилинки, домашні
та індивідуальні завдання. Ці види роботи вчитель планує сам, виходячи з
умов класу.
Кількість узагальнювальних уроків у кожному класі залежить від того,
скільки великих тем і розділів вивчалось у цей період.
РОЗРОБКИ УРОКІВ. 2-й клас
МОВА І МОВЛЕННЯ. УЗАГАЛЬНЕННЯ МАТЕРІАЛУ
Хід уроку
І. Повідомлення теми уроку
Сьогодні ми згадаємо все, що дізналися з вами про мову і мовлення,
будемо вчитися правильно звертатись один до одного.
ІІ. Робота над матеріалом уроку
1. Узагальнення знань про мову.
Прочитайте записаний на дошці текст і доповніть його.
Наша Батьківщина – Україна. Живуть у ній багато різних народів. Говорять
вони своїми рідними мовами.
Росіяни – російською.
Болгари – ___.
Угорці – ___.
Поляки – ___.
Але всі вони мусять добре знати українську мову – мову Батьківщини, у
якій живуть.
– А які мови ви ще знаєте? А чому треба дуже добре знати українську
мову?
Запишіть речення: Українська мова – це мова нашої держави.
2. Узагальнення про мовлення.
Подивіться на цю схему й доповніть її.
Мовлення потрібне для того, щоб про щось розповісти
(попросити)
(запитати)
Утворіть групи (по чотири учні) і складіть речення, у яких про щось
розповідаєте. Яке речення вам сподобалось? (Кращі речення заслуховується
й одне з них записується.)
Так учні складають речення, у яких про щось запитується, виражаються
емоції, прохання.
Зробіть висновок, для чого людям потрібне мовлення.
3. Узагальнення про усне і писемне мовлення.
Подивіться на два малюнки і скажіть, хто з цих учнів користується усним
мовленням, а хто писемним.
Мал. Хлопчик пише
Мал. Дівчинка розповідає
Зробіть висновок, яке мовлення усне, а яке писемне.
Про яке мовлення можна сказати: лагідне, тихе, голосне?
4. Аудіювання.
– Послухайте текст і скажіть, скільки в ньому речень. Які знаки
поставите в кінці речень?
Ми їздили в Київ. Київ – дуже гарне місто. Розкинулось воно на березі
Дніпра.
Іринко, продиктуй цей текст так, щоб учні правильно його записали.
Подумайте, як прочитати ці речення, щоб у кінці їх треба було поставити
знак питання. Який ще знак може ставитися в кінці речень?
5. Вправа на вживання звертання і слів ввічливості.
Поєднайте слова першого і другого стовпчиків і скажіть їх правильно.
Ірино Петрівна
Сестра
Іван Петрович
Сергій
Бабуся
добрий ранок
на добраніч
до побачення
привіт
дозвольте вам допомогти
Пригадайте, як виділяється на письмі звертання.
Запишіть перше й останнє речення. Яке з цих речень можна записати із
знаком оклику?
6. Гра „У їдальні” (попередження русизмів у мовленні учнів).
Учитель готує до уроку предмети: склянки, виделки, серветки, рушничок,
тацю, кухлики.
Уявіть, що ви (чотири учні біля дошки) чергові в їдальні. Попросіть один
одного ці речі розкласти, приготувати, повісити до приходу учнів.
Запис цих слів у зошити. Позначення наголосу.
7. Робота з підручником (вправи 83–86).
ІІІ. Підсумок уроку
–Яку тему ми з вами закінчили вивчати? Скільки мов у світі: (Багато.)
Яка мова є державною в Україні? Яке мовлення буває залежно від того,
говоримо ми чи пишемо?
Подивіться на цю схему і скажіть, де треба розмовляти тихо. Чому?
Як треба розмовляти?
у трамваї
у лікарні
у лісі
у музеї
на стадіоні
Яким голосом зверталася мачуха до Попелюшки? (Злим.) А батько?
(Лагідним.) А як вам треба розмовляти один з одним? (Лагідно, спокійно.)
Послухайте вірш.
Сійся-радися,
Ніжне „будь ласка”,
Вдячне „спасибі”,
„Вибач” тремтливе –
Слово у серці,
Як зернятко в ниві.
„Доброго ранку!”,
„Світлої днини” –
Щедро даруй його
Людям, дитино!
Мова барвиста,
Мова багата,
Рідна і тепла,
Як батьківська хата.
В. Гринько
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
