Cценарій
ТАЄМНИЦІ ВЕСНЯНОГО ЛІСУ ((заняття з екологічного виховання)
Старша група
Мета: Ознайомити дітей з Червоною книгою та її призначенням, а також із
правилами поведінки в природі. Збагатити знання дітей про спосіб життя
таких птахів, як сова, дятел, сорока. Закріпити знання про рослини та
тварини лісу, їх характерні зовнішні особливості, способи життя;
закріпити знання про весняні квіти, їх особливості. Закріпити вміння
відгадувати загадки, відповідати на запитання. Розвивати уяву, мислення
увагу, уміння “перевтілюватися” у рослини. Виховувати повагу та любов до
природи рідної землі.
Хід заняття
Пісня про весну.
1 дитина: Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила.
2 дитина: І на полі жайворонок,
Соловейко в гаї
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічають.
Вихователь: Так, діти, ось і прийшла до нас весна із своїми запашними
квітами та зеленими травами. І сьогодні ми з вами будемо насолоджуватись
пахощами весняного лісу, розкриваючи його таємниці. А таємниць у лісі
дуже багато.
(Діти заходять у ліс, вдихають повітря)
Вихователь: Чому так легко дихається в лісі?
Діти: Тому , що багато дерев і вони виробляють кисень.
(Чути спів пташок, діти слухають, аж раптом чути якийсь шум і спів
пташок припиняється. З’являються два хлопчики-розбишаки і погано себе
поводять).
Вихователь: Ну хіба ж можна так себе погано поводити в лісі? Діти,
давайте пригадаємо правила поведінки в лісі:
У лісі не можна кричати, тому що це дім, в якому живуть лісові мешканці.
Не ламай гілки дерев, кущів, не оббивай з них листя, цвіт.
Не рви квіти на лузі, в полі, в лісі.
Не обривай павутиння на деревах, не вбивай павуків.
Не лови метеликів, бабок, інших комах.
Не чіпай мурашники.
Не бий жаб, не вбивай змій.
Не намагайся ловити диких тварин та їх дитинчат.
У лісі не можна розводити багаття.
У лісі не можна кидати сміття.
Вихователь: Ну що, хлопці зрозуміли, як треба себе поводити у лісі. Адже
ми в гостях у лісових птахів і звірів, рослин і комах, тому давайте
будемо поважати наших лісових друзів.
Діти підходять до “Лісової школи”
Вихователь: Ой, а що це таке? А, я згадала. Це лісова школа, тут
навчаються лісові мешканці. А навчає їх мудра сова, а мудра вона тому,
що все на світі знає. Але чому це вона відпочиває?
Діти: Бо вночі Сова полювала, тому вона спить.
Вихователь: Сова хоч і спить, але залишила для нас ось цей лист, зараз
подивимось, що тут: (читає листа).
“Добрий день, шановні діти!
Зараз день, а вдень, як ви знаєте, я відпочиваю. Тому я і написала вам
цього листа. Він буде вам орієнтиром у моєму лісі. Я знаю, що всі ви
відвідуєте дитячий садок, тому повинні все знати. А чи все ви знаєте, я
зараз дізнаюся”.
Вихователь: Сова підготувала нам цікаві запитання і ми повинні
відповісти на них.
На якій планеті ми живемо? (Земля)
Що таке атмосфера? (Повітря)
Чому дерева не замерзають взимку? (Тому що в соку є цукор)
У якому лісі немає листя? (У хвойному).
Хто на собі ліс носить? (Олень)
Хто хвіст залишає і від ворога тікає? (Ящірка)
Які тварини попереджають про наближення землетрусу? (Ящірки, змії)
Яка рослина цвіте лиш один день? (Кактус)
Яка найбільша тварина в світі? (Слон)
Молодці, впорались із цим завданням.
Діти, ви знаєте, що все в природі тісно пов’язане між собою. Для того,
щоб росли дерева, кущі, квіти потрібно сонце і дощ; щоб їх не нищили
шкідники потрібні птахи.
Вихователь: А зараз давайте заспіваємо пісню про дощик, щоб і тут все
швидше розвивалось і росло.
Пісня: “Весняний дощик”
З’являються діти – квіти:
1 дитина: З-під снігу горда квітка вигляда
Ця біла квітка друзі, я
Під сніжником я звуся.
Я сповіщаю рідний край:
– Гей, весна прийшла! Стрічай.
2 дитина: Трава ще під торішнім жовтолистом
Своє зелене полум’я гамує.
В край доріг, неначе сонця зблиски,
Медово мати-й-мачуха квітує.
3 дитина: Я нарцис чарівний
Мов про сніг на згадку
Все квітчав навесні
Білим цвітом грядку.
4 дитина: Я тюльпан – і гордо голову тримаю
І перед вітром не схиляю.
Я жовтий, білий, полум’яний
І наче яблуко рум’яний.
5 дитина: Я фіолетова фіалка
Рано-вранці на світанку
Пробудилася від сну.
6 дитина: Я – конвалія – квіточка ніжна
Така білосніжна,
Тоненька, тендітна,
Ласкава, привітна.
Танок квітів
Діти підходять до дерева, де під листочками заховані птахи.
Вихователь: Щоб ми дізнались, які птахи тут заховані потрібно відгадати
загадки:
Що вона за дивина –
Світла денного боїться,
Дзьоб гачком, великі очі,
І не спиться їй щоночі
Ху-гу-гу! – кричить вона.
Відгадали? Це… (Сова)
Дитина: Сова це мудра птаха, а ще хижак, тому що знищує мишей. Цим
приносить велику користь. Сова сама гнізд не будує, вона займає старі
сорочі гнізда, або живе у дуплах дерев. Сова протягом літа знищує понад
тисячу гризунів, зберігаючи таким чином тонну зерна.
2. Службу в лісі я несу,
Лікарем я там служу.
Дзьоб міцний і гострий маю,
Шкідників здобуваю.
Дитина: Дятел – це лікар лісу. Він продовбує хворі дерева дзьобом і
довгим язичком виймає з-під кори жучків-короїдів, личинки. А взимку біля
нього ще й синички підгодовуються.
3. Чорно-білу сукню маю, всі новини в лісі знаю
Блискуче краду ненароком, а звуть усі мене (сорока)
Дитина: Сорока – дуже дбайлива господиня. Вимостить гніздо, а тоді
усередині ще й глиною обмаже. В ньому чисто і затишно.
Вихователь: Ось бачите діти, відгадали загадки і дізналися дещо новеньке
про сову, дятла та сороку. Але в нашому лісі трапилось щось незвичайне.
(Підходять до пенька на фланелеграфі)
Гра “Чий хвіст”
Вихователь: Берізка щось мені шепоче. Я буду вам говорити те, що шепоче
берізка, а ви будете рухами показувати. “Я – дерево. Я росту у
весняному лісі. Мої ноги – то коріння у прохолодній землі. Моє тіло –
міцний стовбур, мої руки – тонкі гілочки. Вони піднімаються до неба,
відчувають сонячне тепло, вбирають його, воно розливається по всьому
тілу. Я – дерево. Я бавлюся з вітром, який гойдає мої тоненькі гілочки.
Я вмиваюся краплинами дощу і радію його прохолоді”.
Ось ми з вами і уявили себе маленькими деревцями. А зараз ми продовжимо
пізнавати таємниці весняного лісу.
(Чути плач жабки).
Вихователь: Що трапилось, жабко?
Жабка: Ква-ква-ква, трапилась страшна біда, висиха наше болото, кудись
поділася вода! Ква-ква-ква!
Вихователь: Заспокойся, жабко! Діти, давайте оглянемо цю місцевість і
з’ясуємо, чому ж висихає болото.
(Діти розходяться по залу і знаходять купу каміння, сміття…)
Дитина: Тут хтось закидав струмок і вода не може витікати.
(Всі дружно розчищають струмок)
Лине дзюрчання води (магнітофон).
Жабка дякує дітям за допомогу.
Пісня “Жабеня”
Вихователь: Дуже добре малята, що ми з вами змогли допомогти жабці і
врятували її домівку, адже ви вже знаєте, що природу треба берегти. Бо
кожна квіточка, травинка, кожне деревце – це частина рідної землі.
Недарма народна мудрість каже: “Немає ліпшої краси, ніж гаї та ліси”.
Людина все бере від природи. Не завжди рослини і тварини можуть себе
захистити. На превеликий жаль, багато птахів, рослин, риб, комах та
тварин уже зникли. Щоб зберегти рослини і тварини, яких залишилось мало,
люди впровадили Червону книгу. А знаєте, чому вона червоного кольору?
Червоний колір – то сигнал тривоги.
А може ви знаєте, які рослини, або тварини занесені до Червоної книги?
Діти: Конвалія, вухастий їжак, зубр, борсук, чорноморська білочка,
чорний лелека, сірий і степовий журавлі і ін…
Вихователь: Молодці малята. Отож ви зрозуміли, що природу треба берегти.
Дитина: Квіточку кожну, кожну травинку,
Плекай, бережи.
Іншим малятам, усім свої друзям
Теж накажи.
Кінець
ПЛАН
Екологічне виховання – одне з актуальних завдань дошкільних закладів.
Завдання вихователя щодо екологічного виховання.
Важливі умови успіху екологічного виховання.
Значення науково-дослідницької діяльності в екологічному вихованні
дітей.
Практична робота в молодшій та середній групах.
Ознайомлення з об’єктами живої і не живої природи старших дошкільників.
Серед актуальних завдань, які розв’язує сьогодні дошкільний заклад,
чільне місце належить екологічному вихованню.
Природа своїм розмаїттям, барвами і динамічністю процесів привертає
увагу дітей змалку, збагачує їх мислення. є джерелом радісних
переживань. Для дитини дошкільного віку вона виступає основним елементом
формування інтересу і позитивного ставлення до навколишнього світу.
Сприймання природи збагачує мову, емоційну сферу, благодійно впливає на
духовний світ маляти та його фізичний розвиток.
Враження, одержані від рідної природи змалку, глибоко западають у душу
малятам, а в майбутньому є чи не вирішальними у ставленні до отчого
краю, Вітчизни.
У всі часи, в різні пори року в природі є чимало явищ, об’єктів,
процесів, які надовго полонять дошкільнят, підтримують їх інтерес,
стимулюють допитливість, переконують у можливостях самостійних
“відкриттів” чудес у світі рослин, тварин, неживої природи.
Основне завдання вихователя дошкільного закладу щодо екологічного
виховання полягає в тому, щоб не звести його лише до природоохоронного
ставлення. Адже екологічне виховання, що є по суті глобальною проблемою
вимагає практичного вирішення шляхом добору адаптованих завдань,
принципів, засобів, форм і методів у чіткій відповідності з віковими
особливостями дітей-дошкільнят, можливостями і специфікою роботи дитячих
дошкільних закладів.
Однією з важливих умов успіху екологічного виховання дітей є вміння
педагога підібрати найефективніші форми пізнання природи та методи
засвоєння дітьми інформації про неї.
Виходячи із змісту, мети і завдань екологічного виховання поряд із
традиційними спостереженнями вихователь має організувати і провести
дослідницьку, або пошуково-дослідницьку діяльність дітей, яка найближче
підводить дитину до проблеми, а винагородою за активність та
допитливість малюків є їх самостійні “відкриття” у світі природи.
Адже під час досліду дитина сама виконує пізнавальне завдання,
спрямоване на досягнення поставленої мети. При цьому вона розв’язує
пізнавальне завдання за допомогою наявних у неї знань, умінь і навичок,
виконуючи різні перетворюючі дії, знаходить в результаті правильні шляхи
розв’язання його, а також подібних завдань з варіативністю змісту і
ознак. Об’єкт пізнання при цьому постає перед дитиною в різних зв’язках,
співвідношеннях із спорідненими об’єктами, речами, явищами. Дитина на
правах відкривача пізнає динаміку і статичність природних явищ, а
варіативність ознак, їх порівняння і співставлення утверджують її в
багатстві й неповторності світу природи.
В результаті дослідницької діяльності у дітей формуються елементарні
навички пошукової роботи, посилюються інтерес до явищ живої і неживої
природи, активізується самостійна розумова діяльність. А тому значною
мірою залежить від вміння вихователя своєчасно спрямувати увагу дітей на
визначення внутрішніх властивостей об’єктів та їх залежності від
зовнішніх умов. Вихователь може розпочати дослід з поставленого
проблемного завдання, наприклад так: що буде з рослинами, якщо засохне
вся вода? Що трапиться з рослинами, якщо настане вічна ніч?… Після
таких питань-припущень дітей треба залучити безпосередньо до досліду.
Можливий інший варіант: діти виконують дослід, а як висновок з нього –
ставиться запитання. Однак у резерві вихователя є ще демонстраційний
дослід, який використовується. Але ототожнювати його з навчальним не
варто. Обов’язковою вимогою перед демонстрацією такого досліду є чітке
пояснення дітям його мети і змісту завдання, а по його закінченні
висновки і аргументи діти роблять самостійно. Вихователь лише коригує
здобуті щойно знання, спонукує дітей самостійного тематичного підбору
аналогічних дослідів.
У всіх випадках вихователю слід пам’ятати, що головною умовою
ефективності науково-дослідницької роботи дітей є їх активна діяльна
позиція. Дії з об’єктами природи є обов’язковим компонентом її пізнання.
При цьому дії дітей повинні бути чітко адекватні тим знанням, умінням і
навичкам, які засвоюються. А матеріальне середовище для проведення
досліду має допускати його варіативність і проблемність, стимулювати
дітей до подальшого пізнання.
Характер дій дошкільників визначається:
а) рівнем розвитку, можливістю створення мікрогруп із диференційованими
завданнями, адаптованим змістом, засобами для них;
б) рівнем розвитку мови, умінням аргументувати власні припущення,
міркування;
в) рівнем розвитку словесно-понятійного мислення, вмінням узагальнювати
шляхом порівняння, виділення загального в ряді ознак, об’єктів, а також
абстрагування;
г) змістом конкретного завдання, яке, залежно від ситуації, треба
виконувати поетапно чи у повному обсязі.
Значення науково-дослідницької діяльності в екологічному вихованні дітей
полягає саме в тому, що дошкільнята одночасно із засвоєнням знань,
удосконаленням вмінь та навичок оволодівають способами створення
необхідних умов для існування об’єктів живої природи або виникнення
бажаних явищ.
У процесі усвідомленого, дійового ставлення дітей до природи керівна і
спрямовуюча роль належить педагогу, який виступає для дітей не тільки
як носій знань, а й як зразок для наслідування способів, дій, прийомів,
функцій. До завдання педагога входить так організувати діяльність дітей,
щоб шляхом самостійних відкриттів, розв’язання проблемних завдань,
наочно перетворюючих дій вони одночасно оволодівали як новими знаннями,
так і вміннями та навичками їх самостійного набуття.
В експериментуванні для дошкільнят слід брати до уваги одну з
найважливіших умов його ефективності: нові знання як результат
“відкриттів” кожної дитини мають формуватися на знаннях, раніше нею
засвоєних. Лише за цієї умови задовольняється природна допитливість
дитини, її інтерес до навколишнього, а розвиваюча функція навчання і
виховання вимальовується через сутність принципу наступності. А це
сприяє розвитку у дітей уміння застосовувати раніше набуті знання про
явища та об’єкти природи в іншій конкретно-значущій діяльності.
Ці вміння синтезують у собі знання не тільки як доступну для засвоєння
інформацію, а й як оцінку оточуючого. Таким чином, активне засвоєння
дітьми дошкільного віку знань, певних результатів суспільно значущої та
доступної дитині діяльності виступає як основа у її підготовці до
наукового пізнання світу природи.
У зв’язку з особливостями пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку
в методичній системі роботи вихователя необхідно забезпечити:
наочну демонстрацію повідомлюваних природничих знань;
активну пошуково-перетворюючу діяльність дітей;
поетапне ускладнення знань;
варіативність повідомлення другорядних ознак і характеристик на основі
демонстрації суттєвої ознаки об’єкта чи явища.
В елементарній дослідницькій діяльності дошкільнята ознайомлюються з
цікавими властивостями води, з цікавістю для себе довідуються, що таке
грунт, закріплюють явлення про умови росту рослин, набувають знань про
об’єкти і явища неживої природи, завдяки яким на Землі існує життя
(“Повітря”, “Вітер”, “Світло”).
Література:
“Дошкільне виховання” № 4, 2002.
“Дошкільне виховання” № 5 –2002.
“Дошкільне виховання” № 12 –1998.
“Бібліотека вихователя дитячого садка” № 13-14 –2002.
“Розкажіть онуку” – № 5. 2000.
“Палітра педагога” – №10 –2001.
Під музику діти заходять до залу.
Ведуча: Сьогодні ми з вами поговоримо про правила дорожнього руху. Про
те, як треба поводитись на вулиці. Уявіть собі, що ви знаходитесь на
вулиці і прислухайтесь про що говорить вулиця. Чуєте гомін машин? Їх
багато на вулиці. Ось поважно й швидко мчить вантажний автомобіль, а
назустріч йому дзвінкоголосий автобус, його випереджають легкові машини.
А по тротуару ідуть люди, а серед них ви, маленькі пішоходи. Той хто
добре знає правила вуличного руху і точно виконує їх, може спокійно
переходити вулицю.
Правила руху в нашій країні
Для пішоходів усюди єдині
Знати добре їх всі повинні:
І дівчатка, і хлоп’ятка,
І зайці, і тигренятка,
А також дорослі люди…
От тоді порядок буде.
А якщо не дотримуватися цих правил, то може статися лихо.
(Виходить черепаха і співає(
Черепаха: На асфальті я лежу,
І де хочу, та ходжу.
Все ходжу, і ходжу
А стомлюся полежу.
Ведуча: Тітонько, Черепахо, на дорозі лежати небезпечно. Ваше лежання
створює аварійну ситуацію на дорозі. Водії он вам сигналять, пішоходи
через вас зупиняються.
Черепаха: А то мене не хвилює. Головне що мені сухо і тепло.
Ведуча: Даремно ви, тітонько Черепахо, не слухаєтесь нас, ми правила
дорожні знаємо і розуміємо. Ось послухайте:
Пішохідний перехід
Тільки тут тобі прохід.
Лиш по зебрі треба йти.
Збережеш життя собі.
Дорога – не стежинка,
Дорога не канава.
Спочатку дивись ліворуч,
Потім дивись праворуч.
Дорога – для транспорту,
Для людей – тротуар.
Іди через вулицю там, пішохід,
Де знаком показано – тут перехід.
Пустувати, де дорога,
Заборонено!
Стань взірцевим пішоходом!
Це дозволено.
Щоб без втрати і без школи
Перейти дорогу,
Хай вивчають пішоходи
Цю науку строгу.
Ведуча: Зараз ми з вами розглянемо дорожні знаки і вивчимо що вони
означають. Бо хто дорожні знаки знає, того лихо завжди обминає.
(Бесіда про дорожні знаки)
Пісня: “Машина”
(Вибігає колобок, дід, баба)
Баба: Ой, дід, поспішай,
Колобочка не пускай
Бо далеко ж не піде
Під машину попаде.
(Колобок співає пісеньку(
Я веселий колобок
Підрум’янений бочок
Довго-довго я лежав
А тепер помандрував!
Під машину не попаду,
Бо в садочок я спішу
Там у них сьогодні свято,
Танцюватиму завзято.
Дід: Колобок не спіши
Підем разом ми туди
Ось садочок № 2,
І радіє дітвора!
Всі дорожні знаки знають
Бо щодня про них вивчають.
Колобок: А тепер ми заспіваєм
Разом, дружно, починаєм.
Пісня: «Про правила дорожнього руху»
Ведуча: Важливу роль на дорозі відіграє світлофор, Ось послухайте
малята, про він нам говорить…
Як переходиш вулицю,
На розі зупинись.
І перш за все уважно
На мене подивись.
Я шлях вкажу надійний,
Де небезпек нема
Трикольорове око
Я маю недарма.
Дивлюсь червоним оком –
Велю спинитись я,
Одне мені потрібно –
Це витримка твоя.
А блисне жовте око,
Іти не поспішай,
Бо жовтий не зелений:
Потрапиш під трамвай.
Увага – і зелений
Приватно замигтів,
Він колір – найдобріший –
Щасливої путі!
Пісня: “На вулиці”
Гра: “Світлофор”
Ведуча: Діти, а Світлофор мені щось сказав.
Він хоче загадати вам загадки,
Підморгне зеленим оком – ми йдемо,
Підморгне червоним оком – стоїмо.
(Світлофор)
Маленькі хатинки по місту біжать,
Хлоп’ята й дівчатка в хатинках сидять.
(Автобус).
Колія, а не доріжка,
Кінь бідить – сороконіжка.
(Поїзд)
Я не їм вівса, ні сіна
Дайте випити бензину –
Всіх коней обжену,
Куди хочеш, побіжу.
(Машина)
Ведуча: діти, якби водії були уважні до пішоходів, а пішоходи до водіїв,
і у важку хвилину допомагали один одному, то між нами панувала б дружба.
Пісня: “Дружба”
СВЯТО МИКОЛАЯ
Зал святково прибраний до свята.
На столику стоять образ св. Миколая,
Прикрашений зеленню і горить свічка.
Під музику заходять діти.
Ведуча: На кінець-то, любі діти,
Ви діждались тої хвилі
Що з небесного престола
Зійде сам, святий Микола.
А як вечір наступає
Микола вже поспішає,
Щоб всі хати обійти
Всі дарунки рознести.
А ви знаєте, де св. Миколай тих дарунків дістає, що він щиро роздає?
Ведуча: В небі є така скарбниця –
Там дарунків без кінця
Святий Микола їх бере
І на землю все везе.
Та не лише святий Микола
Сходить з небесного престола
З ним і ангели бувають,
Що святому помагають
Ті дарунки донести
Всім достойним роздати.
Ще за життя на землі, отець Миколай
Бідним людям помагав
З свого майна роздавав.
А коли помер Миколай –
Його душа пішл ав рай.
А за те, що добро чинив
Сам Бог йому доручив
Таку місію сповняти.
А ми для Миколая заспіваєм пісню.
Пісня: “Ой чи чули, діти”.
Виходь, малечо, зустрічай,
Несе дарунки Миколай.
Галинці – дивні книжечки,
Даринці – срібні саночки.
Святий і добрий, Миколай,
Про всю малечу ти подбай!
Неси їм радість, сміх веселий,
Зайди в усі міста і села.
Ведуча: Тихо, діточки мої, щось там чути надворі.
(Виходять горобчики).
Горобчик: Ців, йців, ців!
Землю сніг укрив
І зерна нема, бо зима.
Ців, ців, ців, я нічого ще не їв.
Ведуча: А й справді, дітки, подивіться кругом
Ніде нема ні травички,
Бідні пташки зголодніли
Мабуть довго вже не їли.
Пісня: “Сніг – сніжок”
Марічка: Принесла я у кишені
Їм шишок 4 жмені
І крихіт не викидала
Все для пташок я збирала.
(В колі годує горобчиків).
Виходить зайчик (сумний)
Зайчик: Ой, зима-зима
Білий сніг,
І капустоньки нема.
Пісня: “Зайчик”
Хлопчик: Зайчику-стрибайчику, не горюй!
На тобі морквицю, покуштуй.
Зайчик: Вклонюсь я вдячно
Вклонюсь низенько
Вам, діточки любі
За щире серденько!
Чути як дзвонять дзвіночки,
З’являються Ангелики.
Ангел І: О! Як тут багато дітей і дорослих зібралося! Добрий день!
Діти: Добрий день.
Ангел ІІ: А чого ви тут зібралися?
Ведуча: Ми святкуємо свято Миколая
І про це вам заспіваєм.
Пісня: “Яка втіха, який рай”
Ведуча: А чи знаєте ви, діти, звідки прийшли ангели?
Вони звідти, де зірочок багато, де царство Боже. Давайте ви розкажете
ангеляткам про свої вчинки, чи чемні ви, чи правдиві, а може пусті та
брехливі?
Бесіда з дітьми:
Ведуча: Ангелику, відкрий свою книгу, та прочитай, що та написано?
Ангел І: Нічого злого на них не маю. Все тільки гарне.
Ангел ІІ: Тут написано, що дітки нагодували горобчиків і бідного
зайчика.
Ведуча: Діти, а ви знаєте, що Миколай приносить дарунки дітям, які є
чемні, виховані, слухають маму, тата і роблять добрі вчинки.
Гра: “Добрі і погані вчинки”
(плескають в долоні)
слухати старших; – дражнитись;
сваритись; – миритись;
вчитися; – дружити;
вітатися; – битись;
допомагати; – ділитись;
обманювати; – прощати;
любити тварин; – розкидати іграшки.
Ведуча: А ще Миколай дає тим діткам дарунки, які вміють молитися.
“Молитва”
Святий Миколаю
Прийди до нас з раю,
Поведи до Бога –
Це наша дорога.
Щодня нас пильнуй
Від злого врятуй
Щоб ми свято жили
Й Богові служили.
(Ведуча говорить, що ангели спішать на небо)
Ангел І: Прощавайте, мир цій хаті
Будьте щасливі та багаті.
Ангел ІІ. Майте долю добру, гожу,
Тільки вірте в ласку Божу.
У ПОШУКАХ БІЛОЧКИ.
(контрольне заняття з математики з елементами розвитку мовлення середня
група)
Мета: Закріпити знання дітей про цифри в межах 5, вміння співвідносити
цифру з числом і навпаки, вчити розрізняти і називати геометричні
фігури; чітко виконувати поставлені завдання; розвивати логічне
мислення.
Визначити рівень практичних навичок дітей орієнтуватися в часі,
просторі. Виховувати бажання працювати самостійно, розвивати інтерес до
математики.
Матеріал: іграшка зайчик та білочка, м’яч, фланелеграф, палочки, набір
цифр, геометричні фігури, ігри: “Хто в будиночку живе”, “Підбери
правильну цифру”, “Що змінилося”, “Відповідай зразу”.
Волина В.В. “Праздник числа” – М.: АСТ.пресе, 1996.
Михайлова З.А. “Математика від трьох до семи” СПб., 1996.
Ж-л, БВДС – лютий № 3-4. 2004 р.
Ж-л. БВДС – березень № 5-6 – 2004 р.
“Розкажіть онуку” – січень № 1-2. 2004 р.
Хід заняття.
Ведуча: Малята, у нас сьогодні надзвичайний день. Погляньте навколо
себе. Як гарно і затишно в нашій груповій кімнаті. А ще сьогодні до нас
завітали гості, ото ж привітаємося.
Дітки, відкрию вам маленький секрет: до нас у групу прийшов ще один
гість, подивіться, хто ж це – Зайчик.
Описова розповідь про зайчика.
Але наш зайчик чомусь дуже сумний. Як би нам його розвеселити.
Попробуймо з зайчиком поговорити, скажемо йому добрі теплі слова, може
він і повеселішає:
Гра: “Скажи гостю тепле слово”
Ведуча: Дітки ось наш зайчик і заговорив, став веселішим.
Зайчик: Добрий день, дітки! Дякую вам за добрі слова, які ви мені
казали, а сумний я тому, що шукаю свого друга. Ви його тут не
зустрічали?
Ведуча: – А хто твій друг?
Зайчик: – Відгадайте загадку і дізнаєтесь:
Може, ви не повірите мені,
Але я побачив гриби на сосні,
Хіба гриби не деревах ростуть?
Щось зовсім незрозуміле тут…
Надіті на гілки маслята, опеньки…
Хто ж їх на зиму сушить, маленькі?
(білочка)
Зайчик: Так, це білочка. Вона від мене заховалась, сказала що я знайду
її в країні “Математики” і тільки тоді, коли правильно виконаю всі
завдання, а я ж зовсім не знаю математики, то й ніколи не відшукаю свого
друга.
Ведуча: Не сумуй, зайчику, ми тобі допоможемо.
Ведуча: Сідайте дітки на свої місця. Ми з вами й не помітили, як
опинились в країні “Математика”, тут і цифри живі нас зустрічають.
(Цифри розповідають вірші)
Лічба в прямому і зворотньому порядку.
Діти виставляють цифру у себе на столах.
“Підбери потрібну цифру”.
“На один більше, менше” – викладання грибочків і морквинок.
Фізкультхвилинка:
Ми веселі дошкільнята
Раз, два, три; раз, два, три (крокуємо)
Будем руки підіймати
Раз, два, три (два рази)
А тепер поприсідаєм
Раз, два, три (два рази)
Кругом себе покружляєм
Раз, два, три.
Геометричні фігури
Гра: “Хто в якому будиночку живе”.
Гра “”Білочка – художниця”.
– 2 пал.
-1 пал.
Гра: “Що змінилося”.
Діти повинні запам’ятати послідовність розташування фігур. За сигналом
діти закривають очі, вихователь міняє їх місцями.
Діти називають зміни, які відбулися.
Гра: “Відповідай зразу”.
(діти стають у коло, гра з м’ячем)
Скільки очей у світлофора?
Коли ми прокидаємось і йдемо в садочок?
Коли ми обідаємо?
Коли вечеряємо?
Коли спимо?
Дерева високі, а кущі?
Дорога широка, а тротуар?
Скільки вушок у зайчика?
Скільки хвостів у чотирьох корів?
На яке світло треба переходити дорогу?
Ведуча: Молодці малята, гарно попрацювали. Ось тут білочка залишила нам
листа. Це підказка де ми можемо її знайти.
(Орієнтування в просторі)
Білочка: Молодці діти, ви правились з моїми завданнями і Зайчику
допомогли і мене знайшли.
Ведуча: В нас все вийшло тому, що ми працювали дуже дружньо.
Прислів’я:
Без друга в житті туго.
Для справжніх друзів і вода солодка.
Дерево живе корінням, а людина друзями.
Дружбою дорожи, забувати її не спіши.
Вірш про дружу:
Ми, дівчата і хлоп’ята,
Всі – малята, хоч куди.
Друг за друга, брат за брата
Дружно станемо завжди.
Вмієм відповідь давати,
Все розкусим, як горіх!
Ми, дівчата і хлоп’ята,
Скажем просто: кращі всіх!
Ведуча: Ось і підходить наше заняття до кінця. За те, малята, що ви та
гарно працювати Білочка і Зайчик пригощають вас горішками.
Контрольне заняття дітей середньої групи
ПРИРОДА, ДИТИНА І НАВКОЛИШНІЙ СВІТ
Завдання: Виявити та закріпити знання дітей по вивченому матеріалу з
природи (дерева; овочі та фрукти; дикі і свійські тварини; птахи…), а
також знання про навколишній світ, працю дорослих, предмети побуту та
вжитку і інше. Вчити дітей правильно і чітко виконувати поставлені
завдання. давати відповіді на питання.
Виховувати: доброзичливість, вміння допомагати одне одному.
Хід заняття.
Діти сидять на килимку, заходить вихователь з Лісовиком.
Вихователь: – Діти, сьогодні, ідучи в садочок я зустріла ось цього
Лісовичка. Він з лісу потрапив до нашого міста і заблукав. Я вирішила
запросити його до нас у гості, а потім ми всі разом проведемо його в
ліс.
(Лісовик з цікавістю розглядає групову кімнату, потім сідає біля дітей).
Бесіда про Україну; столицю, місто.
Вихователь: – Ми знаходимось у дитячому садку. Тут працюють люди
багатьох професій.
Бесіда про працю дорослих.
Вихователь: – Ну, що, Лісовичку, сподобались тобі розповіді наших дітей?
Лісовик: Так, мені дуже сподобалось, я багато нового дізнався і про все
це розповім своїм друзям.
Вихователь: А зараз ми пограємо гру:
Д/г “Одним словом”.
(меблі, посуд, іграшки, взуття. одяг).
Лісовик: – Ох, малята, як це все цікаво, я вам дуже вдячний за те, що ви
мені так багато розповіли, але час уже й додому повертатися.
Діти виконують пісню: “Машина”, і “їдуть” до лісу.
Лісовик: – А тепер малята я хочу вас запросити у свої володіння.
Вихователь: – Як гарно в лісі, дуже чисте повітря, свіже. І як навколо
багато дерев.
Діти називають дерева, які ростуть в лісі і біля дитячого садка.
Вихователь: – Як тут тихо, зовсім не чути співу птахів.
(Бесіда про птахів).
Ідучи дальше лісом, натрапляють на барлогу ведмедя:
“Хто це спить під дубком,
ще й накрився кожушком,
тихо діти не будіть,
то напевно спить?….”
(дикі тварини)
Вихователь: – Але крім диких є ще й інші тварини, хоче лісовичку, ми з
дітками зараз тобі їх покажемо:
(розглядають картинки з свійськими тваринами і дарять їх Лісовикові).
Лісовик: – Дякую, дітки, за такий гарний подарунок. Я теж приготував для
вас, ось таки мішечок.
Д/г: “Чарівний мішок”.
(овочі-фрукти)
Лісовик дарує дітям мішечок.
Вихователь: Ну що, дітки, нам уже час повертатись до дитячого садка.
Діти прощаються з Лісовиком.
Підсумок заняття.
Учись любити все довкола.
ТЕМАТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ ПО ПРИРОДІ.
(середня-молодша групи)
Мета: Розширити і уточнити уявлення дітей про красу навколишнього світу.
Познайомити з весняними квітами лісу, птахами, які повернулися з вирію.
Формувати естетичні смаки, уміння цінувати красу, багатство лісу.
Виховувати емоційну чутливість, бережливе ставлення до природи.
Обладнання: Декорація: весняний ліс, берези, дубки; квіти: проліски,
сон-трава, мати-й-мачуха, фіалки; птахи.
Хід заняття:
Діти грають гру “Відгадай чий голос?”
(В середину кола виходить дитина, яка закриває очі. Діти йдуть по колу і
говорять):
Іванко в лісі заблукав.
Ми звемо – ти озвися,
Швидше очі закривай,
Хто покликав, відгадай?
(Хто-небудь з дітей говорить – А-у – Дитина, яка в колі відгадує по
голосу… (3-4 р.)
Вихователь: Ми добре навчилися розрізняти голоси своїх товаришів і тепер
нам не страшно поїхати до лісу. Пригадаймо, діти, яка зараз пора року
(Весна).
Так, настала довгоочікувана весна. Зацвіли перші весняні квіти,
зазеленіла травичка, з вирію повернулися птахи. Всі поспішають зустріти
весну.
То ж поїдемо ми в ліс,
Любії малята.
І почнемо там ми всі
Весну зустрічати.
(Діти стають один за одним, попереду хлопчик з рулем, співають пісню).
Ми їдем, їдем, їдем
У ліс відпочивать
І будемо ми в лісі
Всі весело гулять.
(діти сідають на стільці)
Вихователь: Ось і приїхали ми до лісу. Подивіться, яка гарна галявина,
вся в квіточках, яка зелена травичка. Прислухаємось, які звуки ми чуємо
в лісі? Як вітерець шумить? – (Ш-ш-ш). Як співають пташки?
(Цінь-цінь…), Як шумлять у птахів крали? (Ш-ш-ш). Як у гайку струмок
дзвенить? (Джер-джер.)
Вихователь: (Діти подивіться, які тут чудові квіти).
1. Підсніжник: У проміннях сонця ніжних,
Край веселого струмка,
Білий, росяний підсніжник
Раптом блиснув з-під листка.
Вихователь: Отакий малий неначе,
Ледь прокинувся від сну
Тихий-тихий, а одначе,
Він привів до на Весну!
2. Мати-й-мачуха: Ось мати-й-мачуха жовтенька,
Сімеєчка чималенька
Чепуриться на узліссі
І сонечко стрічає в лісі.
3. Фіалка: Ми фіалочки-сестрички
Вже розкрили свої вічка
І розбіглись на узліссі –
Синьо-синьо стало в лісі.
4. Конвалія: Я конвалія, в мене квіточки ніжні,
Такі білосніжні,
Тоненькі, тендітні,
Ласкаві, привітні
(Танець квітів)
Вихователь: Друзі! Квіти бережіть
І ніколи їх не рвіть.
Бо чарівної краси
Не побачим я і ти.
Хай вони ростуть у лузі,
Бо всі квіти – наші друзі!
Вихователь: Діти! А чи можна ламати дерева? Ні не можна. Дерева теж
треба оберігати. Це окраса лісу. Але, на жаль є й недобрі люди, які
нищать природу. Ось зараз ми заведемо танок, ставши в коло, в якому
розповідається про те, як люди пошкодили берізку.
А ще, діти, у лісі живуть птахи. А які саме – ви зараз попробуєте
відгадати.
Хто у лісі стук та стук,
Розтрощив маленький бук,
Що за пташка трудівник?
Лінуватись він не звик.
Діти: Дятел.
Вихователь: Так, це дятел-трудівник, це охоронець лісу, який знищує
шкідників дерев.
Хто так рано-пораненько
Тьохкає, співає.
Хто весну-красну раненько
Радо зустрічає?
Діти: Соловейко.
Вихователь: Як співає соловейко?
Діти: Тьох-тьох-тьох! Тіу-тіу-тьох!
3. Хто високо на суку
Все говорить: “ку-ку-; ку-ку!”
Діти: зозуля.
4.Що за пташечки сіренькі
Зацвірінькали тоненько:
Ців-ців-ців! Ціа-ців-ців!
Хто співать їх так навчив.
Діти: Горобці.
Вихователь: Так, це веселі горобчики, вони також радіють приходу весни.
Як гарно в лісі: птахи співають, квіти нам усміхаються. Ніби запрошують
нас повеселитися з ними.
(Хоровод: “Як весело, як весело”)
(З’являється метелик. Танцює, Вибігає хлопчик з сачком і починає ловити
його)
Вихователь: Що це він робить? Треба зупинити його! Хлопчику, зупинись!
Як тебе звати… – Навіщо ти ловиш метелика? – Бо він гарний?
Діти: розказують що цього робити не можна, бо комахи запилюють квіти.
Гра “Метелик”.
Вихователь: Ось послухай хлопчику, як треба себе поводити у лісі:
Не ламай гілки дерев, кущів, не оббивай з них листя, цвіт.
Не псуй кору дерев.
Не рви квіти на лузі, в полі, лісі.
Гриби не можна збирати самому.
Не обривай павутиння на деревах, не вбивай павуків.
Не лови метеликів, бабок, інших комах.
Не чіпай мурашники.
Не бий жаб, не вбивай змій.
Не намагайся ловити диких тварин та їх дитинчат.
У лісі не галасуй, не пали вогонь, не кидай сміття.
Вихователь: Ну що ж, тепер ти знаєш як себе поводити у лісі.
А ви діти всі запам’ятали ці правила.
Зараз я подивлюсь. Давайте ми пограємо гру: “Треба – не можна”.
“Треба” “Не можна”
Сад жати квіти, рослини,
охороняти рідкісні рослини,
берегти молоді рослини,
обгороджувати мурашники,
спостерігати за жабами
милуватися красою природи. Ламати гілочки дерев, кущів,
обдирати кору дерев
рвати багато квітів
збивати гриби ногами
руйнувати павутиння,
вбивати павуків.
Вихователь: Діти, я дуже рада що ви засвоїли добре ці правила, природу
треба любити і берегти, бо це наше багатство, наша краса.
По травичці дуже добре і корисно побігати, коли гарна погода, світить
сонечко. Ось ми заспіваємо про це пісеньку.
“По травичці я біжу”
Кінець.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
