Сценарій уроку
Свято Стрітення
ВЧИТЕЛЬ. От і прийшов останній місяць зими – лютий. У народі кажуть:
„Як лютий не лютуй, а на весну брів на хмур”.
15 лютого наша свята церква відзначає урочистим богослужінням празник –
Стрітення Господнє. Це свято ще раз нагадує віруючим про найважливішу
подію з життя Господа нашого Ісуса Христа і Пресвятої його матері. З
вірою і щирою молитвою всі християни дякують Богові за спасіння,
звертаються до Господа щоб він навчив їх так любити Його і наших
ближніх, як Він любив усіх людей, пожертвувавши своїм життям.
УЧЕНЬ. Ще за часів, коли наш Спаситель був дитиною, існував такий
звичай: батьки на сороковий день після народження приносили до
Єрусалимської Святині хлопчика, щоб дати йому ім’я. Багаті приносили в
жертву Богові однорічне ягня і голуба, а бідні – тільки два голуби.
УЧЕНИЦЯ. В сороковий день по народженні Христа Спасителя принесла і
Божа мати свого Первістка.
УЧЕНЬ . При цьому єрусалимському храмі жили двоє праведних людей –
Симеон і пророчиця Анна. Вони Святим Духом були натхнені і сподівалися
перед своєю смертю побачити Спасителя. І коли Мати Божа принесла до
Святині малого Ісуса, Симеон приступив, взяв його на руки і сказав:
„Нині відпускаєш раба твого, Владико, по слову твоєму з миром, бо очі
мої побачили спасіння твоє, яке ти уготовив перед лицем всіх людей…”
УЧЕНИЦЯ. Відомо, що Симеон був священиком і благословив Марію і Йосифа
сказавши їм, що Марія народить Божого Сина.
УЧЕНЬ. При цій святині жила також восьмидесятичотирирічна вдова Анна.
Коли її чоловік помер, вона пішла до святині і понад шістдесят років
служила Богу в пості і молитві. За це наділив її Господь даром
пророцтва. Вона могла передбачати деякі події, щоб уберегти людей від
гріха. Крім того, дав їй Господь ласку дожити до тієї хвилини, коли вона
побачить Спасителя світу.
УЧЕНИЦЯ. Всім, кого знала, Анна розголосила, що вже прийшов на світ той
кого багато віків чекали всі народи. Господь, Творець Неба і Землі
зробив так, що Христос – Господь Спаситель прийшов на світ у людському
тілі, народився у бідності. Таке убозтво Христос взяв на себе, щоб дати
приклад людям, аби вони не нагромаджували скарби на цьому світі, не
гордилися своїм багатством, а зберігали в собі скарб Духа, який є
незнищенним і значно ціннішим та дорогим.
УЧЕНЬ. У пам’ять про зустріч побожного Симеона з Ісусом Христом церква
встановила свято Стрітення. Його давніша назва „Зимобор” або „Громниця”.
Не випадково, що з перших віків у цей день християни взяли собі за
звичай влаштовувати процесії із запаленими свічками як символ правдивого
і божого світла, що ним є сам Господь Ісус Христос.
УЧЕНИЦЯ. На Стрітення посвячували й воду, яка після цього вважалася
цілющою. Люди здавна вірять, що в цей день зустрічаються зима з весною і
змагаються, кому бути. Про символічну зустріч зими і весни є багато
розповідей сповнених народної дотепності й гумору.
ЗУСТРІЧ ЗИМИ ТА ВЕСНИ
ВЕСНА. Доброго дня тобі бабусю Зима!
ЗИМА. Доброго тобі здоров’я дівчино Весна! Рано ти прийшла, ой рано. .
. Ще твоєму царюванню час не настав.
ВЕСНА. Та поглянь на себе, Зимонько! Яка вже з тебе цариця з пустою
торбою? Все, що я напрацювала, ти все з’їла і випила.
ЗИМА. А от і не все! Не все!
ВЕСНА. Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють, а в
тебе тиснуться по закутках, та ховаються по хатах. Моє сонечко всіх
зігріває, дає людям тепло, а в тебе люди трусяться від холоду і вмирають
від голоду.
ЗИМА. У мене люди не трусяться, я всіх одягаю в кожухи.
ВЕСНА. А я – царівна – куди ступаю, сонце сяє, все навколо оживає!
А ще пробуджую від сну я нашу землю чарівну!
ЗИМА. Не пущу! Ого-го-го! Злітайтеся, дочки мої, хурделиці, завірюхи!
Сюди! Сюди! Покажіть свою силу!
УЧЕНЬ. Утікай, утікай біла зимонько,
Вже нема, вже нема в тебе силоньки!
Йде весна, йде весна – чарівниченька,
Потемніє, почорніє твоє личенько!
УЧЕНИЦЯ. Зимонько, Веснонько, не сваріться. Ви обидві хороші,
приносите радість дітям своїми іграми та розвагами. Але ти, Зимонько,
втомилася і треба тобі відпочити, щоб Весні дорогу звільнити.
ЗИМА. Що ж, прощавайте любі діти!
За зиму ви поздоровіли,
Пішли на користь і мороз, і сніг
І щічки ваші так порожевіли,
Неначе маки розцвіли на них!
Прощавай і ти, Весна-красна,
Прощаюсь з вами усіма.
Здорові будьте! Через рік я знову
Свою вам казку принесу зимову!
УЧЕНЬ. Це свято завершує зимовий цикл народних обрядів. На Стрітення
люди уважно стежать за погодою, намагаючись виявити найменші її зміни. З
цим пов’язано багато народних прикмет.
ДІТИ. 1. Якщо на Стрітення сніг зранку, буде врожай ранніх зернових,
увечері – пізніх.
2. Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай і роїння
бджіл.
3. Як на Стрітення тепло і сонячно, то й весна буде теплою.
4. Як цього дня мороз і похмура погода, буде рання весна.
5. Якщо на Стрітення зі стріх капає, весна затягнеться, якщо не
капає
– весна буде рання і суха.
6. Громовиця – скидайте рукавиці, близько весна.
7. Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то
чекай ще стужі
8. Як на Стрітення відлига, то ще довго буде зима.
ВЧИТЕЛЬ. На Стрітення святили воду і свічки, їх називали громічними . Їх
запалюють під час грози, щоб оберегти людей від грому. Тому це свято в
давнину називали „Громниця” . Зараз я запалю Стрітенську свічку і ви
зможете побажати те , чого вам найбільше хочеться.
УЧЕНИЦЯ. Ой, громниця-свічечко! Святая водичечко!
Від біди оберігай наш майбутній урожай!
Дай здоров’я нам усім та достатку в кржен дім!
Свічко-свічечко гори, на діточок укажи!
В щасті – долі щоб жили і здоров’я берегли!
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
