Сценарій свята
Свято меду
Свято меду (на Спаса) святкують тоді, коли учні чи студенти перебувають
на канікулах. Як же зробити так, щоб молодь прилучилась, більше
дізналася про наше українське бджільництво, звичаї пращурів, їх духовну
культуру?
Пропоную сценарій «Свято меду». Таке свято можна підготувати в
будь-якому навчальному закладі. Це дійство згуртує молодь і старше
покоління, викличе в молодих душах гордість за наших пращурів.
Поради організатору
Підготувати свято нелегко (робота нашого літературного клубу «Джерело»
тривала півроку).
Необхідно:
створити відеофільм;
працювати із запрошеними (пасічниками);
відшукати та вивчити пісні про мед (домовитися з кваліфікованим
акомпаніатором);
приготувати за рецептами страви з меду;
виготовити оформлення залу, сцени; реквізит тощо;
створити музичну партитуру й записати музику на касету чи диск;
провести репетиції, але найголовніше – зацікавити учасників і пробудити
в них бажання нести іншим людям радість.
Радійте, святкуйте, живіть! Сценарій свята
Світлій пам’яті геніального бджоляра
П. Прокоповича присвячується…
Сцена прикрашена квітами. На лівому та правому порталах серед квітів
міститься екран.
У запису звучить «Мелодія» П. Чайковського. На «лівому» екрані
демонструється відеоряд: квітучий степ, поля гречки, поля соняшника та
бджоли на квітах. На «правому» екрані – пасіка, рій бджіл, пасічник за
роботою над вуликом, процес віяння меду, мед ллється у жбан, родина за
столом…
На авансцені ведучі свята у стилізованих українських костюмах. У руках
ведучих глибокі тарелі, наповнені медом.
Перший ведучий. Полети ж, моя бджілко, на всі чотири сторони, за жовтими
восками, за солодкими медками, приспор медку у свої вулики.
Другий ведучий. Як риба-щука біжить по воді, нехай так моя бджілка
поспішає до моєї пасіки.
Третій ведучий. Як по стовпових річках і потічках біжить вода до моря,
отак би й до мене, раба Божого, моя бджола летіла з усюди – з темних
лісів і луків.
Четвертий ведучий. З боліт, чорних хащ, де вовки не водяться й птиця
гнізда не в’є.
П’ятий ведучий. Із чистих полів, назбиравши ярих восків, сідали до своїх
вуликів із приплодом Господу Богу на офіру во Славіє.
Шостий ведучий. А мені, рабові Божому, на пожиток во віки віків.
Усі. Амінь!
Мед у тарелях ведучі залишають біля порталів на столах. Хлопці
залишаються біля порталів. На сцені ведучі-дівчата.
Сьома ведуча. Раді вітати дорогих гостей у цьому святковому залі!
Восьма ведуча. Закінчився складний, але радісний сезон медозбору.
Дев’ята ведуча. Вулики в омшаник став та свято меду прав!
Десята ведуча. Із солодким медовим святом, моя родина!
Одинадцята ведуча. Із бджолиною дев’ятиною!
Дванадцята ведуча. Та Трохимом!
Перший ведучий. Чому із Трохимом? Ми ж зібралися дружною родиною, усім
училищем, щоб мед, печиво їсти, медове пиво пити та пасічників хвалити!
Сьома ведуча. Усе правильно! За календарем наших пращурів із 2 жовтня по
10 жовтня – бджолина дев’ятина, а з 2 жовтня – Трохима!
Другий ведучий. Розпочинались вечорниці, коли хлопці й дівчата обирали
одне одного.
Восьма ведуча. На Трохима не проходить щастя мимо! Так, хлопці?
Усі хлопці вийшли на сцену. Так!
Дев’ята ведуча. То святкуємо?
Усі. Святкуємо!
У запису звучить мелодія української народної пісні «Добривечір,
дівчино». Дівчата та хлопці розходяться парами. Один із ведучих одягає
бриля, чіпляє вуса, сідає на лаві, що знаходиться на сцені.
На фоні музики звучать вірші.
Третій ведучий
Пахне медом, пахне м’ятою
Лісовою, луговою.
І горить медовий місяць
Наді мною і тобою.
Десята ведуча
А скрипочка не грала,
Якби не той смичок.
Не було б і свята,
Якби не той медок.
Четвертий ведучий. Хлопці, дівчата! От якби можна було запросити на наші
вечорниці мудрого, вмілого, працьовитого пасічника!
П’ятий ведучий. Щоб він нам про бджіл, пасіку, мед розповів.
Одинадцята ведуча. Та де ж його взяти?
Перший ведучий. Як де? Подивіться у глядацький зал! Серед батьків наших
студентів є такі. Це… (називає прізвища, імена по батькові запрошених,
запрошені пасічники встають, глядачі вітають їх оплесками).
Дванадцята ведуча. А я відкриваю таємницю!
Усі. А ну ж яку?
Дванадцята ведуча. Серед викладачів і студентів теж є пасічники. Це…
(називає прізвища, імена по батькові викладачів, студентів, глядачі
вітають їх оплесками).
Шостий ведучий (переодягнений). А тепер слово Рудому Паньку!
Сьома ведуча. Дядько, а Ви звідки?
Другий ведучий. Хто Ви?
Шостий ведучий (далі – Рудий Панько). Як звідки? Як хто? А невже Ви
Гоголя не читали?
Усі. Читали! І що? Вгадати не можемо! Хто Ви?
Рудий Панько. Шановні глядачі! Хто може назвати твір М. Гоголя, в якому
діє персонаж Рудий Панько?
Восьма ведуча. Цьому персонажеві належать такі слова: «…а меду, и
забожусь, лучшего не сыщете на хуторах. Представьте себе, что как
внесёшь сот – дух пойдёт по всей комнате, вообразить нельзя, какой:
чистый, как слеза или хрусталь дорогой, что бывает в серьгах».
До глядацького залу спускається один ведучий з мікрофоном. Відповідь –
«Вечера на хуторе близ Диканьки». За правильну відповідь глядач отримує
мед у шматочку сот.
Дівчата оточують Рудого Панька, який сидить на лаві.
Дівчата. Дядьку Паньку ! Ви – пасічник! Мабуть зморені?
Рудий Панько. Зморений, мої дорогенькі! Бо між днем святого Зосима, що
30 квітня, і днем святого Саватія, що 10 жовтня, укладається весь
пасічний сезон. А це, не дадуть збрехати мої побратими (показує в зал на
пасічників), напружена праця. Але сьогодні радісно, бо урожай зібрано,
вулики прибрано!
Одинадцятий ведучий. Дядьку! Чи можна мед за смаком розпізнати?
Рудий Панько. Ще й як можна! За кольором і за смаком, і за ароматом
відомі сорти меду.
П’ятий ведучий. Давайте поцікавимося у наших глядачів. Які сорти меду їм
відомі?
У глядацькому залі ведучий з мікрофоном. Можливі відповіді: акацієвий,
барбарисовий, будяковий, васильковий, вересковий, гречаний, мед із
буркуну, каштановий, кленовий, лавандовий, осотовий, липовий,
люцерновий, малиновий, мелісовий, соняшниковий, рапсовий, тюльпановий,
фацелієвий, шалфейний, еспарцетовий і т. ін.
Той глядач, який назвав найбільшу кількість сортів меду, отримує мед у
шматочку сот.
Дванадцята ведуча. Усім нам цікаво, з пасіки якого гостя-пасічника мед
найсмачніший?
Для конкурсу обирається журі з числа глядачів. Це студенти та викладачі,
які будуть куштувати мед із шести тарілей (кожна таріль має номер, під
яким «закодовано» прізвище запрошеного гостя-пасічника), які знаходяться
біля порталів сцени. Перемагає той пасічник, мед із пасіки якого набрав
найбільше «голосів» куштувальників. Пасічника нагороджують. Нагородою
може бути книга.
Під час проведення конкурсу «У кого мед смачніший?» на сцені ведучі
організують гру
«Хто швидше?»
Перший ведучий. Уявімо, що наші дві команди – це дві бджолині сім’ї. Із
квіток (два дитячі відеречка води, оформлені, як квіти соняшника) бджоли
(учасники гри) будуть ложками носити мед (воду) до бочок. Чия сім’я
швидше наповнить бочку – отримає перемогу та горщик меду.
Рудий Панько. То правду кажуть люди: «Щоб бджіл водити, треба їх серцем
любити!»
Другий ведучий. Дядьку! А що ж воно виходить, що наші предки бджіл не
любили?
Сьома ведуча. Чому ти так говориш?
Другий ведучий. Чому? А ось чому!
На екранах зображення старовинних довбанок, вуликів-колод.
Щоб добути смаковитий продукт – мед, доводилось жорстоко винищувати
бджіл: довбанки заливали водою або ж труїли цих святих комах ядучою
сіркою.
Восьма ведуча. Так добували мед практично на всій земній кулі, у народі
таку методу називали «дерти» або «видирати» бджіл.
Третій ведучий. Ти, мабуть, кажеш неправду!
Дев’ята ведуча. І я не вірю, щоб так було!
Четвертий ведучий. У сиву давнину бджола була об’єктом трепетного
поклоніння.
Наприклад, на емблемі Стародавнього Єгипту зображена бджола. Деякі
фараони отримували звання-титул – «Повелитель бджіл».
На екранах Єгипет.
За віруваннями єгиптян, душа, покидаючи тіло, часто перевтілювалась у
бджолу.
Десята ведуча. Але ж ми не в Єгипті?
На екранах демонструються квітучі луки, цвіт гречки, бджоли за роботою,
а потім дим, полум’я…
Четвертий ведучий. Так, не в Єгипті! Ми на землі наших предків. Із праці
Нестора Літописця дізнаємось, як широко було розвинуто бджільництво на
Русі. Він указує, що мед, віск ішли не тільки на потреби населення, але
були головними продуктами торгівлі.
Одинадцята ведуча. А пригадаємо Володимира Великого! Князь на кожне
свято наказував безкоштовно частувати киян напоями, виготовленими з
меду.
П’ятий ведучий. Власні пасіки мали Б. Хмельницький, І. Мазепа, І.
Сірко…
Дванадцята ведуча. Усе це дуже добре! І гордість проймає за наших
предків, але ж при відборі меду по-варварськи винищувались бджоли!
Рудий Панько. Варварство тривало до 1814 року.
Перший ведучий. А що ж сталося цього року?
Рудий Панько. Славетний українець Петро Іванович Прокопович першим у
світовій практиці сконструював рамковий вулик. Це був змодернізований
дощатий вулик, де можна було застосовувати рухливі рамки.
«Втулочний вулик» – так назвав майстер свій винахід.
ae e h
j
’
e j
’
DZ„Ov
AE
На екранах – портрет П. Прокоповича, давній перший рамковий вулик із
пасіки славетного бджоляра.
Сьома ведуча. Невже це був наш? Українець?
Рудий Панько. Так! Петро Іванович Прокопович народився 1775 року в сім’ї
священика на Чернігівщині. Закінчивши Києво-Могилянську академію,
відмовився працювати за фахом. Розгніваний батько «спровадив бурсака» до
військової служби. Він перебував у війську під командуванням О.
Суворова, брав участь у поході через Альпи (1797 р.). За сміливість,
активність у бойових діях був нагороджений урядовою відзнакою. Але й
військова служба не вабила юнака…
Другий ведучий. Дуже цікаво, дядьку Паньку! А що було далі? Дівчата,
хлопці, нумо сюди, слухати оповіді Рудого Панька. Що далі?
Усі ведучі згуртовуються навколо Рудого Панька.
Рудий Панько. Далі? А далі Петро Іванович офіційно виступив із протестом
проти невиправданих походів імперських вояків на чужі землі й одразу
вийшов у відставку.
Восьма ведуча. А як же батько Петра Івановича? Що він?
Рудий Панько. Батько? Батько розгнівався на сина й відмовив йому в
будь-якій спадщині.
Третій ведучий. А Петро Іванович що?
Рудий Панько. Петро Іванович взявся за справу, яка вельми його цікавила.
Дев’ята ведуча. А що це за справа?
Рудий Панько. «Пізнати найкраще мистецтво пасічництва» – ось ця справа.
Їй він присвятив усе своє життя. Коли гості приїздили до Прокоповича, то
називали його чаклуном, бо пасіка його налічувала близько десяти тисяч
вуликів.
Усі. Скільки, скільки?
Рудий Панько. Близько десяти тисяч вуликів!
Четвертий ведучий. Дядьку Паньку! Так оце Петро Іванович сам працював,
усе досліджував і нікому нічичирк?
Рудий Панько. Ні, мої дорогенькі! Усе було складніше. Спочатку
Прокоповича охрестили «малоросійським шарлатаном».
Усі. За що?
Рудий Панько. Про свій винахід «втулкового вулика» пасічник написав
статтю в «Земледельческий журнал», а до Московського товариства
сільського господарства надіслав втулковий вулик із бджолами. Але це
принесло майстрові лише прикрості. Почали з’являтися критичні публікації
стосовно винаходу нового вулика. Деякі автори стверджували, що рухливі
рамки винайшов 1845 року Ян Дзержон з Німеччини.
Десята ведуча. Як так? Я знаю, що Ян Дзержон не має ніякого права на
таку честь, бо йому було три роки, коли Петро Іванович Прокопович
винайшов свій вулик.
Рудий Панько. Так, усе так. Лише американський пасічник Амос Івес Раут
справедливо відзначив, що Прокопович був пасічником з надзвичайним
обдаруванням, бо застосовував способи, прийоми, які далеко випереджали
його час.
1827 року Петро Іванович заснував єдиний у світовій практиці профільний
заклад – Школу пасічників.
На лівому екрані демонструється рукопис П. Прокоповича, портрет, на
правому екрані – уривок зі статті В. Скуратівського «Геніальність Петра
Прокоповича». Зачитується «рухливий» текст з екрану.
П’ятий ведучий читає текст:
«Слава Школи пасічників П. Прокоповича розійшлась далеко за межі
російської імперії: тут набували практичних знань башкири, грузини,
поляки; були учні з Балкан і навіть угорці, німці та італійці.
Відповідно до національного складу учнів викладання предметів велось
багатьма мовами, оскільки Петро Іванович володів шістьма. До речі буде
сказано, що це був перший навчальний заклад, де школярі навчались рідною
мовою.
Окрім фахових занять організатор Школи навчав «арабських цифр – лічбу,
міру та вагу, класти на рахівницях, множення й ділення та, за змогою,
читати й писати», оскільки за царизму переважна частина дітей була
безграмотною. Московське товариство сільського господарства нагородило
Петра Івановича золотою та срібною медалями, діамантовим перснем. Крім
того, його обрали дійсним членом товариства та член-кореспондентом
вченого комітету.
Йому було вручено орден Св. Володимира ІV ступеня.»
Рудий Панько (знімаючи бриля). Зніму шапку і низько вклонюся перед
геніальністю і талантом.
Перший ведучий. Шановні друзі! Ушануймо пам’ять неординарної
особистості, нашого геніального бджоляра Петра Івановича Прокоповича.
Усі ведучі повертаються до екрана, на якому зображений портрет П.
Прокоповича; глядачі підводяться та хвилиною мовчання вшановують пам’ять
бджоляра. Минула хвилина. На правому екрані зображення «оживає»: летить
бджола, квітує степ, вітер колише трави, густий мед ллється в таріль…
Звучить у записі «Мелодія» П. Чайковського.
Одинадцята ведуча. Шановні наші гості! Бджолярі! Чи дозволите звернутись
до вас із запитаннями?
12-й, 7-й ведучі виходять до глядацького залу й звертаються до
пасічників із запитаннями:
1. Скільки років займаєтесь цією благородною справою?
2. Ви продовжуєте традицію свого батька чи самі зацікавилися
бджільництвом?
3. Чи велика ваша пасіка?
4. Хто допомагає в роботі із бджолами?
5. Чи дотримуєтесь народного прогностика? Якого?
Ранній виліт бджіл – ознака, що наступить рання весна;
якщо у квітні кропивниця сідає на вулика – буде медовий рік;
у квітні ранковий туман віщує ясну погоду;
верба зацвіла, коли стояла ясна і тепла погода, – літо буде тепле й
щедре на мед;
якщо бджоли старанно позаліплювали вічка воском чи прополісом – зима
буде суворою, а коли злегка, то теплою;
і т. ін.
Другий ведучий. А зараз свої запитання поставлять глядачам пасічники.
Хто правильно відповість, отримає дарунок. (Дарунки – баночки з медом та
пилком.) Але перед цим ось такий калейдоскоп цікавинок:
для виготовлення однієї ложки меду (30 г) 200 бджіл повинні збирати
нектар протягом дня;
бджола для наповнення медом дзьобика, який уміщує 40 мг нектару, повинна
відвідати за один виліт не менше 200 квіток;
вага однієї бджоли близько 100 мг;
бджола напрочуд сильна, бо може підняти в повітря предмет у два рази
більший за її власну вагу;
при польоті без меду бджола розвиває швидкість до 65 км/год.;
навантажена медом і пилком, вона зменшує швидкість до 18-30 км/год.;
може здатись неймовірним, але наукові дослідження свідчать про те, що
сила зору бджоли більша за орлину. Гострота зору цієї комахи у 150 раз
більша, ніж у людини;
бджола у вулику виконує «круговий танець», якщо вона знайшла джерело
корму на невеликій відстані від пасіки. «Кривий танець» бджоли – це
сигнал про те, що медозбір далеко від пасіки;
для отримання 1 кг меду бджоли повинні зробити 4500 вилетів і взяти
нектар із 6-10 млн квіток;
сильна сім’я може зібрати за день 5-10 кг меду;
якщо ужалене місце натерти петрушкою чи цибулею, біль швидко стихне і
набряк спаде.
Третій ведучий. Увага! Запитання пасічників до глядачів:
1. Скільки має споживати меду людина щорічно? (14 кг.);
2. Апітерапія – це що? (Лікування натуральними продуктами
бджільництва.);
3. Які продукти бджільництва ви знаєте? (Мед, перга, маточне молочко,
прополіс, віск, бджолина отрута, мертві бджоли.);
4. Які страви можна приготувати, використовуючи мед? (Печиво, варення,
мармелад, пироги, торти, джем, коктейль, бабка, квас і т. ін.);
5. Наспівайте пісні, в яких згадуються мед, бджоли.
Добре, коли пісню підхоплять ведучі, а за ними співатимуть глядачі.
Пісні, які можна співати разом:
1. А в сього пана скам’я заслана…
Да на сій скам’ї три кубки стоять:
А в першому кубці – медок сладок,
А в другім кубці – крепке вино,
А в третім кубці – зеленеє вино.
(Щедрівка.)
2. А пчелочка златая,
Что же ты жужжишь? 2 р.
Жаль, жаль, жалко мне.
Что же ты жужжишь? 2 р.
(Пісня донських козаків.)
3. Ой люлі, люлі
Налетіли гулі, а-а-а! А-а-а!
Із чужої сторони
До нашої дитини, а-а-а! А-а-а!
Стали думать і гадать,
Чим дитину годувать, а-а-а! А-а-а!
Чи кашкою, молочком,
Чи бубликом із медком, а-а-а! А-а-а!
(Колискова.)
4. Твої вуста медовії –
Мого життя неспокої …
(Естрадна пісня.)
5. Пане господарю, великий владарю,
Великий владарю,
Дайте нам з полиці із медом паляниці,
Із медом паляниці.
(Щедрівка.)
6. Ой, впилася на меду,
що й додому не дійду;
Сини ж мої, соколи,
додомоньку привели.
(Українська народна пісня.)
7. Гей, нуте, хлопці, славні молодці,
Чом ви смутні, невеселі?
Хіба в шинкарки мало горілки,
Пива і меду не стало? 2 р.
(Українська пісня.)
На сцені всі учасники дійства.
Перший ведучий. Гарно сьогодні ми відсвяткували своє солодке красиве
свято!
Сьома ведуча. Любі друзі! Нехай вам життя із роси, із води буде!
Другий ведучий. Між солодкими медами, між пахучими квітками!
Рудий Панько. Дай Боже пасічникам успішної роботи. Нехай їх труд шанують
і поважають!
Третій ведучий. Громадо! Просимо до столу!
Дев’ята ведуча. Частуйтесь печивом, медами…
Четвертий ведучий. Солодким квасом і пирогами!
Усі глядачі підходять до накритих столів, що знаходяться внизу біля
правого та лівого порталів. На столах мед, медовий квас, медові напої,
пироги, печиво, джем і т. ін. Ведучі свята дарують усім шматочки меду в
сотах. У запису звучить пісня А. Матвійчука «Друзі мої».
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
