.

Структура (розробка) проведення уроку у добукварний період буква “Р” (сценарій)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 4918
Скачать документ

“Структура (Розробка) проведення уроку у добукварний період”

Буква “Р”

Тема. Звук [р], [р], буква ер. Звуковий та звукобуквенний аналіз слів.
Вправляння в інтонаційному читанні. Складання речень за ілюстрацією,
моделювання їх.

Мета. Продовжити роботу, розпочату на попередньому уроці.
Вдосконалювати навички звуко-буквенного аналізу слів, творити різні
форми слова, складати речення з власними назвами, моделювати ці речення.

Розвивати пам’ять, увагу, фонетичний слух, сприяти розвиткові творчої
фантазії, збагачувати активний і пасивний словники учнів.

Тема висловлювання. Ріка. Мешканці водойм.

Основний зміст

І. Повторення вивченого:

а) читання слів, аналіз слів-значення, звуко-буквенний аналіз,

б) промовляння скоромовки:

“Сорока сорок років нитками сорок сорочок вишивала

Сорока сорочок на сорок сороченят одягала”.

в) запам’ятай народні прикмети:

“риба не клює – перед дощем,

риба вистрибує з води – чекай негоди”.

ІІ. Робота над темою уроку:

а) ознайомлення учнів з представниками-мешканцями водойм:

риби – форель, пічкур, гірчак, карась, короп, йорж, марена,

птахи – гагара, норець, крижень, чирок, турпан, деркач.

б) Читання тексту, коментування його змісту.

в) Робота над сюжетним малюнком:

Відшукування предметів, назви яких мають [р]:

Ріка, русалка, равлик, рак, рибка, карлики, горбочки, берег…

за вибором учителя звуко-буквенний аналіз слів,

складання речень з поданими словами, моделювання слів, речень.

г) Складання чистомовок, промовляння їх:

ро-ро-ро тече річечка в Дніпро,

ра-ра-ра нам давно з води пора,

рі-рі-рі закусали нас завзяті комарі,

ри-ри-ри он пливуть дві видри,

ар-ар-ар поспішають на базар,

ро-ро-ро куплять щупачків відро,

ре-ре-ре поласують ними зранку добре.

д) Прокоментуй прислів’я:

“рибак дощу не боїться,

коли нема риб, то добре й гриб”.

е) Мовна гра “Знайди слова”: ра-а, ра-а.

є) Лексико-семантична робота:

Наші предки рибу називали “зоре”. Такої назви не зберегла жодна зі
слов’янських мов, а от сусіди – литовці, латиші досі рибу так називають.

Наші предки вважали, що риби мають чудовий слух, тому на берегах річок,
озер заборонялось навіть вимовляти це слово.

– Риба почує і одразу заховається, – міркували вони.

Тому й замінили одне ім’я іншим. Зроблено це було досить дотепно: для
нової назви взяли слово, споріднене з німецьким “руппе”, що означає
“пуголовок”. Пізніше з цього слова утворилось наше слово “риба”.

ж) Робота із загадками:

“Їхала пані в срібнім жупані, уся в латках.

Як вїхала в сад не вернулась назад.

Пірям махає, хвостом управляє, а на повітрі помирає”.

(Риба)

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019