Урок з української мови в 7-му класі
Сполучник
Тема. Сполучник
Мета. Повторити, узагальнити й систематизувати знання учнів про
сполучник як частину мови, про класифікацію сполучників за будовою та
вживанням, про правопис сполучників та розділові знаки при них.
Розвивати пам’ять, мислення, увагу.
Виховувати любов до рідного міста, інтерес і повагу до його історії,
любов до природи.
Тип уроку. Узагальнення та систематизації знань.
Вид уроку. Тематичний урок-практикум з елементами інтеграції.
Міжпредметні зв’язки: українська література (література рідного краю),
історія.
Обладнання. Картки, „білети” для „іспиту” , портрети Панаса Мирного,
В.І.Маслова, Л.Забашти, М.Турківського, виставка книг поетів-земляків,
фотокартки пам’яток архітектури Прилук.
Попереднє завдання: кожному учневі підготувати картки з реченнями про
Прилуки. У реченнях ужити сполучники. Сполучники підкреслити.
Хід уроку
І. Організаційна частина.
Учитель вітається з учнями, перевіряє їх готовність до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1) Індивідуальна робота.
Один учень працює самостійно біля дошки з карткою.
Завдання на картці: записати прийменники в перший стовпчик, а сполучники
– у другий. Назвати прийменники іменникового походження. З виділених
букв прочитати слово. Дати визначення сполучника як частини мови.
Б ез, н а , немо в, про т ягом, щ об, кріз ь, к оло, ч и, н ібито, і
з-за, а ле.
2) Спостереження над мовним матеріалом.
У цей час весь клас працює з текстом, поданим на дошці:
Найдорожче наше багатство – батьківщина. Вітчизна без тебе обійтися
може, проте ти без неї – ніщо. Без з…млі своєї кож…н з нас мов
п…линка, яку віт…р підняв і поніс безвісти (За В.Сухомлинським).
Завдання. Переписати текст у зошити (один учень працює на дошці),
підставити пропущені букви, пояснити орфограми. Виділити сполучник
„галочкою”, а прийменник обвести кружечком.
Фронтальна бесіда:
– Які ознаки спільні для всіх службових частин мови?
– Поясніть розділовий знак перед сполучником „проте”.
– Чи згодні ви зі словами Василя Сухомлинського?
– Чому слово „батьківщина” написано в даному тексті з малої літери? Яку
батьківщину мав на увазі видатний український педагог?
– Що є такою малою батьківщиною для вас?
3) Перевірка індивідуальної роботи на дошці.
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Слово вчителя:
– Так, у кожної людини є дорогий серцю куточок – місце, де вона
народилася, зробила перший крок, сказала перше слово. А наш земляк
Микола Турківський цю думку висловив так:
Мені ніхто перечити не буде,
коли скажу – найбільша неба вись
не там, не там, де ти пішов між люди,
а там, де народивсь.
– На сьогоднішньому уроці ми перегорнемо кілька історичних та
літературних сторінок нашого міста, зазирнемо в його минуле, поговоримо
про сучасне. У цій подорожі поруч з нами буде наш новий товариш, з яким
ми познайомилися протягом кількох останніх уроків. Його ім’я –
Сполучник. (Учні записують тему уроку). Пам’ятайте, що без знання цієї
теми ви не зможете засвоїти в старших класах дуже велику тему
„Синтаксис”, не зможете правильно й грамотно писати та розмовляти.
– Епіграфом сьогоднішнього уроку нехай будуть слова нашої славетної
землячки, поетеси Любові Забашти, уся творчість якої пройнята любов’ю до
рідних Прилук. (Епіграф, спроектований на дошку, учні записують у
зошити, називають сполучник):
Гей, Прилуки мої, Прилученьки,
Солов’їні сади із дібровами,
Білі вишні в цвіту весінньому
І кленовий отчий поріг!
Любов Забашта
ІV. Узагальнення й систематизація знань.
(Поєднується колективна робота (гра „Іспит”) з індивідуальною (два учні
з картками працюють біля дошки)).
1) Гра „Іспит” (усна відповідь на лінгвістичну тему).
Слово вчителя:
– З’ясуємо, яка частина мови є сполучником. Для цього пограємо в іспит.
Три учні, які будуть відповідати, створять цілісний портрет сполучника.
Решта учнів класу повинні записати додаткові запитання й приклади різних
видів сполучників (відповідно до запитань). Рецензію на відповіді
даватимуть три „екзаменатори”-магістри мовних наук (3
учні-„екзаменатори” сідають за учительський стіл). Усі, хто відповідає,
використовують записані вдома на картках речення зі сполучником.
Білет №1.
1. Яка частина мови називається сполучником?
2. На які групи за будовою поділяються сполучники?
Білет №2.
1. Для чого служать сполучники сурядності? На які види вони поділяються?
`
b
Ue
TH
|~ae
ae
b
TH
~ae
hr)»a2. Для чого служать сполучники підрядності? На які види вони
поділяються?
Білет №3.
1. Які сполучники пишуться разом, окремо, через дефіс?
2. Як розрізнити сполучники та інші співзвучні з ними частини мови?
2) Індивідуальна робота з картками.
Картка №1 (на дошці).
Виконати синтаксичний розбір другого речення та морфологічний розбір
сполучника.
Історія Прилук є частиною історії України. Героїчне місто пам’ятає і
монголо-татарські набіги, і навали шляхетської Польщі, і гомін полків
Богдана Хмельницького.
Картка №2 (у зошиті).
Виконати синтаксичний розбір речення та морфологічний розбір сполучника.
Легендарний Прилуцький полк був створений у тисяча шістсот сорок
восьмому році, ліквідований у тисяча сімсот вісімдесят першому році.
3) Фізкультхвилинка.
Учитель називає сполучники. Якщо сполучники одиничні, учні стоять рівно,
якщо повторювані – присідають, якщо парні – піднімають руки вгору,
стають навшпиньки.
4) Самостійна робота з наступною взаємоперевіркою.
З тексту, спроектованого на дошку, учні виписують сполучники у два
стовпчики – сурядні й підрядні.
Археологічні дослідження доводять, що поселення на території сучасних
Прилук існували в ІІ тисячолітті до нашої ери. А саме місто було
закладене наприкінці Х ст., тому що київський князь Володимир
Святославович у 988 році н.е. наказав будувати на східних околицях
Російської держави міста-фортеці, щоб забезпечити захист від набігів
кочових племен. І стояла Прилуцька фортеця, неначе мужній воїн,
незважаючи на те що вороги намагалися її або захопити, або зовсім
знищити. А в 1085 році, аб и перепочити перед сутичкою з 8-тисячною
половецькою ордою, увійшов у Прилуки під захист стін фортеці великий
князь Київської Русі Володимир Мономах, що описано в його „Повчанні”.
5) Слово вчителя:
– До цього часу на території колишньої Прилуцької фортеці збереглися
архітектурні пам’ятки початку Х V ІІІ ст.:
– Полкова Скарбниця (для зберігання скарбу, зброї, пороху Прилуцького
полку), собори Різдва Богородиці й Спасо-Преображенський, Миколаївська
церква. (Учитель демонструє ілюстрації, фотографії історичних пам’яток
нашого міста).
6) Фронтальна бесіда:
– Що таке герб?
– Що зображено на гербі Прилук? (Довідка: у 1582 році польський король
Сигізмунд ІІІ віддав П рилуки у власність князям Вишневецьким, які мали
свій герб. Цей герб було надано в 1582 році й місту. Зображена золота
голова бика, пронизана шаблею. Герб існував до 1917 року).
7) Колективна робота.
Завдання: записати речення.
1. Герб – особливий символічний знак, що виражає природні особливості,
господарську специфіку країни, території.
2. Ямб коліс мені вторить і вторить,
що запікся в душі моїй смуток,
що породжений горем суворим,
що матусю до ліжка прикуто.
М.Турківський
Фронтальна бесіда:
– Якою частиною мови є слово „що” в першому й другому реченнях?
– Як розрізнити сполучник „що” й відносний займенник „що”?
8) Використовуючи метод „Прес”, учні відповідають на запитання:
– До якого стилю належить кожне з цих речень?
9) Літературна загадка:
– За метафорою „ямб коліс” визначте, про який вид транспорту йдеться у
вірші?
– Відгадка міститься в першій строфі цієї поезії:
Пробігають стовпи телеграфні
(Я у поїзді їду додому).
Їх байдужість у сутінках чахне
І зникає на тлі степовому.
М.Турківський
10) Самостійна робота.
Завдання. Записати речення, спроектовані на дошку, розкрити дужки.
Пояснити правопис сполучників і співзвучних з ними інших частин мови.
Пояснити розділові знаки при сполучниках.
Варіант І.
1. Представник роду прилуцьких полковників Гнат Галан руйнував
Запорізьку Січ, про(те) саме він побудував Спасо-Преображенський собор у
Прилуках.
2. У книзі „Рідний край” П.І.Чернікова можна прочитати про(те), яким
було наше місто в минулому.
Варіант ІІ.
1. Що(б) не сталося в нашому житті, ми завжди з вдячністю згадуємо
батьківську хату.
2. Я б хотіла, я б хотіла,
Що(б) до мене теж прибився
Отакий журавлик вірний
Та й навіки залишився.
Л.Забашта
V. Підсумок уроку.
1. Опитування – інтерв’ю. (Використовується інтерактивний метод
„Мікрофон”).
– Що було для вас найскладнішим під час повторення навчального матеріалу
про сполучник?
2. Заповнення таблиці.
Знаю Умію Сумніваюсь Потребую допомоги
3. Учитель оголошує оцінки за урок.
VІ. Домашнє завдання.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
