СЦЕНАРІЙ ШКІЛЬНОГО СВЯТА БУКВАРЯ
(Виходять першокласники, святково одягнені).
Хлопчик 1: Є святкових днів багато
На листках календаря,
А між ними й наше свято —
Вшанування Букваря.
Дівчинка: День вітання і прощання —
Свято перших букварів,
Перша сходинка зростання
Для найменших школярів.
Хлопчик: В путь щасливу і широку
Всіх виводить перший клас,
До уроку, до уроку —
Чуєш, дзвоник кличе нас!
Дівчинка: Любі гості, мами й тати,
В нас — Букварикове свято.
Добре, що прийшли до нас
У гості в перший клас.
Хлопчик: Ми всіх гостей вітаємо
І дуже вам радіємо.
Усі вже букви знаємо,
Книжки читати вміємо.
Дівчинка: Ми всі вчимося залюбки.
Гартуємось, міцніємо.
Читаєм з захватом книжки
І про майбутнє мріємо.
(Пісня «Хмарка в небі»),
(Дівчинка сидить і читає Буквар, а збоку лежить лялька).
Дівчинка: Я кинула ляльку
Сиджу і мовчу.
Ой, ніколи гратись,
Бо літери вчу!
(Підходить до дівчинки вчитель).
Вчитель: — Оксанко, а скільки літер ти вже вивчила?
Дівчинка: — Ой, багато! Аж ЗЗ
Вчитель: — То ж на свято їх проси.
Дівчинка: — Шановні літери, ласкаво просимо на свято.
(Входять літери).
Учень: Нас 33, нас 33.
У нас міцна сім ‘я,
Складаємо слова нові.
Від А до Я.
Учень: Ми мрію любимо й книжки,
Життя у нас буя.
Вчимося в школі залюбки
Від А до Я.
Учень: Знай рідну мову і вивчай,
Вона твоя й моя,
Та перш за все абетку знай
Від А до Я.
Вчитель: Де ви, друзі, живете?
Звідкіля так дружно йдете?
Літери: І великі, і малі,
Ми живемо е Букварі.
Вчитель: Скажіть, будь-ласка, шановні літери, а чи завітає Букварик до
нас на свято?
Літери: Завітає. Тільки треба його гарно попросити.
Вчитель: То попросіть.
Літери: Любий Букварику, ласкаво просимо до нас на свято!
Буквар: Я мандрую по країнах,
Я з абеткою дружу,
І малечу, як зустріну,
Грамоти одразу вчу.
Учень: Ми літери відомі,
Ми всякому знайомі,
Але про кожну літеру
Ви знаєте не все.
Ми літери незвичні,
Ще й дуже симпатичні.
Бо кожна жарт чи віршика,
Чи казочку несе.
А. Автобус їде по селі,
Акація цвіте в саду,
А ми, зібравшися під нею,
Абетку вивчимо легку.
Б. Будинок білий біля річки,
З балконами на кожен бік:
Будують братик і сестричка,
Бо в них І тато — будівник.
В. Веселі вишні вкрили віти,
Виблискують з гущавини.
Василько ллє на квіти,
Щоб вищі виросли вони.
Г. Гриб у лісі заблудився,
Бо гіллячкою накрився.
Ґ. Голубок на ґанок сів,
Ґулю гусачок набив.
Д. Джерело дзюрчить-іскриться,
Дай водиці нам напиться.
Е. «Еі — сказала буква Е,
звір мене — не здожене!»
І, махнувши нам рукою,
Е — зробилося луною.
Є. Єноти вивели гуляти
Своє єдине дитинча.
За їх сім ‘єю вовк зубатий
Єхидно стежить з-за куща.
Ж. Жуки дзижчать в садочку літом,
По стежці жабка плиг та плиг!
Жоржини квітнуть жовтим цвітом,
Кружляю:, л бджоли біля них.
3. Зіна в зарослі пішла,
Зіна зайчика знайшла.
Й. й — великої немає,
й — слова на починає.
І. —Іваночку, Іваночку,
Іди посидь на ґаночку.
Ї. Їхав кіт на коні,
їв перепічки смачні.
Й. Йод в аптеці ми купили,
Його пляшечку відкрили.
«Ой! — Івасик наш ридає, —
Йод кусається, щипає/»
К. Куй, ковалику, підкову.
Коник мій поскаче знову.
Л. Лелека ластівку питає:
—Хто вище всіх птахів літає?
— Літають люди вище всіх,
На літаках своїх легких!
М. Мишко клишоногий в барлозі,
Мале мишеня у підлозі.
Н. Ніна, Нонна і Наталка
Не сварилися і змалку.
О. Осел по вулиці гаса —
Осла ужалила оса.
П. Похмуро плещуть хвилі в морі.
Пливе на північ пароплав.
І в хугу, й в шторм в морськім просторі
Він путь до пристані проклав.
Р. Рік у рік біля воріт
Риє нірку чорний кріт.
С. Спить старий сердитий сом,
Сому сниться сьомий сон.
Т. Тигреня ричати вчиться,
Тигра всякий звір боїться.
У. Уродила груша рясно,
Урожай зібрали вчасно.
Ф. Фурчить, блищить на різні фарби
Фонтан веселий у садку.
В нім водить флот, легкий та гарний,
Федорко в білім фартушку.
X. Ховрахи хотіли хліба,
Ховрахам давали рибу.
Ц. Цап до цапа в гості йшов,
Цап дороги не знайшов.
Ч. Через річку, через брід
Ходить чапля на обід,
Для маленьких чапленят
Носить чапля жабенят.
Ш. Шишка впала — не розбилась,
Шишка в трави закотилась.
Наша Шура в ліс пішла,
Але шишки не знайшла.
Щ. Ще дощ іде, періщить злива,
Щенятко вимокло, як хлющ,
(
*
Z
\
†
?
?
AE
E
i
?
”NPz???Oueth(
*
T
„
†
°
?
a
ae
*
\
?
?
“P?Oth*
*
†
?
ae
JА щиглик,- щебетун щасливий.
Щебече, пурхнувши на кущ.
Ь. — Я не шість, я -— м ‘який знак,
Це повинен знати всяк.
Я не літера проста,
Я пом ‘якшую слова.
Ю. Юля юшку вранці їла.
Юля юшки не хотіла.
Мама просить: «Ще наллю».
Юля каже: «Не люблю!».
Я. Яструб ящірку несе,
Я — остання буква. Все!
(Пісня «Голосні звуки»).
(Забігає зайчик і плаче).
Зайчик: Нема вже літер, вже всі прочитані. Що робити? Я не хочу, щоб це
свято закінчувалося. Я так поспішав, але дощик мене не пускав.
Вчитель: Не плач, Зайчику-побігайчику. Сідай ось тут і відпочинь. Наше
свято ще триває і ти ще побачиш багато цікавого. («Пісня про школу»).
Зайчик: Мені дуже сподобалась пісенька. Дозвольте І мені виступити.
Діти: Просимо, просимо.
Зайчик: Звусь я Зайчик-Побігайчик.
Хочу зватись Зайчик-Знайчик.
Я вам віршик прочитаю,
Про своє життя під гаєм.
Там живеться мені добре,
Там характер мій — хоробрий.
Там я голосно сміюся.
І нікого не боюся!
Я оббігав сто доріг
І на свято я прибіг,
Бо мої малі зайчата
Хочуть літери вивчати
І просили дуже вас
Записать їх в перший клас.
Кожен Зайчик-Побігайчик
Хоче зватись Зайчик-Знайчик,
Кожен має довгі вуха,
Кожен вміє добре слухать.
Вчитель: То як, діти, запишемо зайчиків у перший клас?
Діти: Запишемо.
Зайчик: Дякую, дуже дякую! Побіжу порадую своїх зайчат! (вибігає),
(Забігає лисичка).
Лисичка: Ой, куди я потрапила?
Вчитель: На свято першокласників. Але мені здасться, що тебе не
запрошували.
Лисичка: Я Лисичка, я сестричка,
Хитрувати маю звичку.
Але тут на цьому святі
Я не буду хитрувати,
Моусу вам допомагати!
Я— Лисичка, я — сестричка,
Маю дуже гарну звичку:
Лінуватись не люблю
І за це себе хвалю/
Вчитель: Лисичко, а хіба гарно себе вихваляти?
Лисичка: Лінуватись не люблю.
Вчитель: То ти роботу любиш?
Лисичка: І працювати люблю і співати.
Вчитель: То, може, і нам заспіваєш?
Лисичка: Заспіваю, якщо попросите.
Діти: Просимо, просимо.
(Лисичка співає «Пісню про Лисичку»),
Лисичка: Ой, а квіточок зараз у гайочку багато, піду нарву! (виходить).
Учень: Ми також любимо квіти і підготували на свято абетку про них. Ось
послухайте.
1. Ми, українські діти,
Теж: любим трави і квіти.
2. З квітів не тільки букетик,
Зробимо альфаабетик.
3. Ось пригадуємо трошки:
Айстри, Барвінок, Волошки.
4. Далі пахучі Гвоздички,
Дзвонять Дзвіночки з травички.
5. Вище Бузковії грона.
Як фіалкова корона.
6. Є в нас і пишна Жорзісина,
Зірка, Іриси, Калина:
7. Пахне Любисток з алеї,
Мак, Нагідки, Орхідеї.
8. Є ще Петунії різні, Рози пахучі і ніжні.
9. Ще й синьоокі Сокирки —
Треба Тюльпанів лиш тільки
10. Гурт Чорнобривців шаліє.
Цинія й жовта Шавлія.
11. Флокси й зелені Хвощі,
Стебла купають в росі.
12. Юру від вітру боронить
Явір, що віти все клонить.
13. Зібрані нами квіти
Вам посилають привіти!
(Пісня «Ой єсть в лісі калина»).
Учень: Добрий Букварику!
Перша книжко!
Хочеться навіть поплакати трішки.
Учень: Жаль розлучатися, хоч і треба.
Ми не забудем ніколи про тебе.
Учень: Спасибі тобі за добру науку,
За паличку першу і першу букву.
Учень: За перше слово, за першу казку,
За першої вчительки щиру ласку.
Учень: Ми пам ‘ятатимем довгі роки
Мудрі й повчальні твої уроки.
Учень: Прощавай, Букварику, наш найперший друже.
Ми тобі дякуємо дуже
Буквар: Всі літери прочитані,
Усіх їх — 33.
Тепер всіх вас учитимуть
Підручники нові.
(Входить Читанка, Рідна мова, Математика, Світ навколо тебе).
Читанка: Я— Читанка нечитана,
Навчатиму вам клас.
Яз вами говоритиму
Про наш прекрасний час.
Рідна мова: Я не з лісу, я не з поля,
Нелегка у мене доля.
Через радість та біду
Я з віків до вас іду.
Я дитину колисала,
Батьківщину захищала.
І від роду і до роду
Зберігала.свою вроду.
Всі народи мову мають,
Всі пісень своїх співають.
Бо хто має мову рідну,
Той багатий, а не бідний
Математика: 1, 2, 3, 4, 5.
Вміють діти рахувать,
Але хто мене не знає,
Хап даремно не гуляє.
Щоби весело гулять,
Всі уроки треба знать.
Дуже точна я наука.
Вчіть мене лише на «5».
Світ навколо тебе: А де лягає соще спати,
І звідки вітер, звідки тінь,
І сніг чому такий лапатий,
І заєць такий вухатий,
Чого бджолі .дрімати пінь,
Чи справді гірша стала глина.
Від чого запашна малина,
Куди повзе рогатий жук —
Про все, малята, розкажу.
Вчитель: Дуже весело гуляти
Нам на святі Букваря,
Та прощатися із святом
Нам пора уже, пора!
Свято наше закінчилося, та спогади про нього будуть з нами усе життя.
(Звучить спокійна музика, батьки вручають дітям подарунки і т.ін.).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
