Урок з предмету „Мій Київ”
Рослинний і тваринний світ Київщини. Охорона природи
(5-й клас)
З 2001 року в 5-х класах загальноосвітніх шкіл м. Києва вивчається
предмет „Мій Київ”, який став своєрідним поєднанням основних історичних,
географічних та біологічних відомостей про рідне місто. Розглядаючи тему
„Рослинний і тваринний світ Київщини. Охорона природи” і, взявши за
основу текстовий матеріал автора підручника, ми пропонуємо наступний
варіант її подання.
Обираємо стандартний урок, але максимально насичений різноманітними
формами та методами роботи вчителя і учнів, який буде спрямований на
глибоке засвоєння знань, умінь і навичок учнів з даної теми і одночасно
не буде переобтяжувати їх.
Методика проведення цього уроку вимагає попередньої підготовки учнів,
роботи з так званим творчим активом класу. Також перед уроком бажано
відвідати природничий музей, зоопарк, або хоча б здійснити екскурсію в
природу.
Мета:
– розвинути в учнів інтерес до рослинного і тваринного світу рідного
краю;
– сформувати цілісне уявлення про природу, закономірності її розвитку і
співіснування з людьми;
– виховувати в учнів любов, інтерес і повагу до рідної природи,
необхідність її оберігати.
Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань.
Обладнання: підручник, ілюстративний та роздатковий матеріал,
природоохоронні знаки, Кримінальний Кодекс України.
Основні поняття: бульвари, ліси, сквери, квітники, газони, Святошинський
та Голосіївський ліси, Володимирська гірка, Парк Вічної слави,
Народницький парк, Гідропарк, Червона книга України.
Хід уроку
Багато хто милується природою, але мало хто бере її до серця, і навіть
тим, хто приймає її до серця, не часто вдається так зійтися з природою,
щоб відчути в ній свою власну душу.
М. Пришвін
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань
уроку
Учитель. На минулих уроках ми з вами вивчили теми, присвячені рослинному
і тваринному світу Києва і Червоній книзі України. Ми дізналися про те,
які зелені насадження є у нашому місті (парки ліси, сквери, бульвари,
квітники, газони, насадження вулиць), а також про тваринний світ
лісопарків столиці (лисиці, зайці, білки, тхори, кроти, їжаки, сови,
кожани, качки, коропи, карасі тощо). Знаємо також про Червону книгу
України, в яку занесено рідкісні та зникаючі види рослин і тварин, яких
нам треба оберігати.
Сьогодні на уроці ми поглибимо наші знання про тваринний і рослинний
світ нашого міста, дізнаємося багато чого цікавого про тих, хто оточує
нас, перевіримо і закріпимо наші знання з даної теми.
Запис теми уроку.
ІІ. Узагальнення фактів, явищ, понять і засвоєння відповідної їм системи
знань
Наше місто розташоване на межі двох природніх зон: лісостепу і лісу. Це
найзеленіше місто світу, в якому 70 % площі – це зелена смуга і лише 30
% – будівлі.
Які природні угрупування є в нашому місті? (Парки, ліси, сквери,
бульвари, квітники, газони, насадження вулиць.)
1. Ліси (опитування: діти називають відомі їм ліси м. Києва).
У знаменитому давньоруському літописі „Повість полум’яних літ” автор
згадує: „…був коло города ліс і бір великий і ловили звірів”.
Отже, як ви вже здогадалися, перше, на чому ми зосередимо свою увагу,
будуть ліси нашого міста.
Повідомлення (підготовлений учень).
1. Ліси
Площа київських лісів становить 49,38 тис. га. У нашій столиці є чотири
ліси: Святошинський, Пуща-Водицький, Голосіївський, Дарницький.
Святошинський і Голосіївський ліси – це в основному широколистяні, а
Пуща-Водицький і Дарницький – хвойні.
Учені дослідили, що 1 га лісу за 1годину поглинає 2 кг вуглекислого газу
(це стільки, скільки за цей час видихають 200 чоловік) і виділяє при
цьому 2 кг кисню. Отже, наша київські ліси, площа яких майже 50 тисяч
гектарів, з 1годину виділяють 100 тон кисню!
Крім того, ліси випаровують велику кількість вологи, але не однаково.
Найбільше води за літо з 1 га випаровують ялинові ліси – 2240 тон,
дубові – вдвічі менше, а соснові – тільки 470 тон.
Є також і різниця в рослинності цих лісів. Давайте їх порівняємо.
Одночасно проводиться робота з трьома групами учнів.
– Усне опитування класу (задаються запитання, які базуються на знаннях
учнів, отриманих з предметів початкових класів „Навколишній світ” і
„Природознавство”).
– Самостійна робота окремих учнів з перфокартками (навпроти кожної
рослини потрібно відмітити знаком „+” той тип лісу, для якого вона
характерна).
рослини У хвойних У листяних В обох типах лісу
Ліщина
Верес
Береза
Суниці
Чорниці
Конвалія
Сосна
Бузина
– Два учні працюють на дошці і заповнюють таблицю, використовуючи
інформацію з усних відповідей однокласників.
Широколистяні ліси Хвойні ліси
2. Парки (розповідь з елементами бесіди)
Особливе значення в зеленому господарстві міста займають парки.
Які парки Києва ви знаєте? (Голосіївський парк ім. М. Рильського,
Володимирська гірка, Парк Вічної слави, Новодницький парк, Гідропарк,
Хрещатий парк, Міський сад, Аскольдова могила, Парк Дружби народів,
Труханів острів, Сирецький дендропарк.)
У київських парках нараховують понад 250 видів дерев і кущів. Найбільш
відомі – київські каштани та пірамідальні тополі.
А чи знаєте ви, що знамениті київські каштани є лише родичами каштана
звичайного. А як насправді називаються ці каштани і які в них
особливості, розповість…
Виступ підготовленого учня.
Київські каштани
Наприкінці весни у києві зацвітає каштан кінський. Розташування листків
у вигляді долоні з розведеними пальцями дає густу тінь, що приваблює
городян.
Білі квіти-свічки мають на пелюстках кольорові плями. На початку
цвітіння вони жовті, потім – червоні. Це ніби сигнал для
комах-запилювачів. У жовтих квітах нектар є, а червоні – вже запилені.
Цікаво, що кожному кольору відповідає і свій запах.
Восени на каштанах достигають плоди-їжачки, всередині яких є одна
насінина. Вона неїстівна, і саме тому дерево називають кінським
каштаном, щоб підкреслити його відмінність від каштана справжнього,
плоди якого вживають у їжу.
Звичайний каштан – це високе, до 35 м дерево, що може жити до 1000
років. Але воно дуже вибагливе до умов, і після 100 років у ньому
з’являються дупла.
На відміну від кінського каштана, у каштана звичайного поодинокі овальні
листки, а у плоді – по 2–4 насінини.
Учитель супроводжує розповідь учня ілюстративним матеріалом.
3. Тварини
Тваринний світ нашої столиці надзвичайно різноманітний. Давайте
перевіримо, як ви його знаєте.
Гра-конкурс „Простіше простого”
Умови гри: участь беруть два учня. Їм задаються по черзі чотири
запитання. Обираються три члени журі, які ведуть підрахунок голосів.
Кожне запитання має три варіанти відповідей. Учні-болільники, яких по
черзі викликають собі на допомогу гравці, вибирають вірну (на їх думку)
відповідь. Гравець або погоджується з відповіддю, або пропонує варіант
своєї. Якщо відповідь вірна, він отримує одне очко (кожне очко – 3
бали).
Запитання для першого учня.
1. В київських лісах водяться:
а) бурий ведмідь, страус ему, нільський крокодил;
б) лисиця, їжак, землерийка;
в) носоріг, кентавр, двогорбий верблюд.
2. У зеленому жакеті галасує в очереті
Хоч і плавати мастак, а не риба і не рак:
а) іхтіандр;
б) жаба;
в) водолаз.
3. Не людина, а живе в хатці:
а) шпак;
б) ІЛ-62;
в) Сірко.
4) Заєць скоріше біжить під гору, тому що:
а) у нього коротші передні лапи, і він не перевертається;
б) має важкий хвіст, яким може підпиратися;
в) знає, що на горі його завжди чекає капуста.
Запитання для другого учня:
1. Хто з мешканців київських лісів є „вампіром”:
а) комар;
б) кажан (прим. „вампір”, але живе в Америці);
в) голодний турист, який заблукав.
2. Щоб не згинути в біді, держить ножиці в воді:
а) рибалка, в якого заплуталася вудка;
б) розлючений крокодил;
в) рак.
3. В мене є великий хвіст,
Я співаю, як артист,
Спів мій радісний усюди
Дуже люблять слухать люди:
а) павич;
б) соловейко;
в) нетверезий сусід.
4. Сіреньке, маленьке, хоч якого кота з місця зсуне:
а) бульдозер;
б) африканський слон;
в) миша.
Оголошення результатів гри і виставляння оцінок.
4. Охорона природи (розповідь, бесіда)
Своєю необдуманою діяльністю людина знищила сотні видів рослин і тварин.
Багато представників рослинного і тваринного світу знаходяться на межі
зникнення. Для того, щоб захистити і зберегти для прийдешніх поколінь
рідкісні види флори і фауни, в світі і в Україні зокрема, було створено
Червону книгу.
Вперше Червона книга України була видана у 1976 році. З того часу вона
перевидавалася кілька разів, але кількість видів рослин і тварин, що
потрапили на її сторінки, не зменшувалася. Зараз вона нараховує близько
400 видів рослин і тварин, що потребують охорони.
Наприклад: зубрю, видра річкова, орлан білохвіст, шуліка рудий, лелека
чорний.
А про рослини, занесені до Червоної книги, дізнаєтесь з підручника
(самостійно, с. 163).
Після самостійного опрацювання матеріалу підручника вчитель пропонує
учням назвати зникаючі види рослин.
Всі ці рослини і тварини оберігаються законом, і за їх знищення
передбачена кримінальна відповідальність (статті 245–249 Кримінального
Кодексу України. Штраф або позбавлення волі на 2–5 років).
А яких правил повинні дотримуватися ми у повсякденному житті, щоб
зберегти природу? (Відповіді учнів.)
Давайте доповнимо і підсумуємо ваші відповіді. розшифрувавши ці знаки.
До якої групи належать знаки, зображені на малюнку? Що означають ці
знаки? Які знаки ще варто було б намалювати?
Правила друзів лісу
Завершити наш урок я хочу віршем А. Костецького.
Читає підготовлений учень.
Метелика ловити я не хочу:
Він – квітка неба, хай живе собі.
Хай крильцями барвистими тріпоче,
Щоб радісно було мені й тобі.
І квітку лісову не стану рвати,
Її додому я не понесу,
Бо дома їй джемеля не погойдати,
І гне попити лапками росу.
І ні стеблинку, гілку чи билинку,
Я не ображу: це страшенний гріх!
Бо в кожній з них живе тремка живинка,
Що світиться довірою до всіх.
ІІІ. Підведення підсумків уроку, виставлення оцінок і повідомлення
домашнього завдання
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
