.

Романсу світлі почуття: Методичні поради по проведенню вечора українського класичного романсу

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
350 3197
Скачать документ

Романсу світлі почуття: Методичні поради по проведенню вечора
українського класичного романсу

 Ведуча І.

     З давніх давен людина прагнула відобразити в художній формі глибину
своїх почуттів, найпотаємніші порухи душі. Сповнена глибокого чуття
ллється мелодія солоспіву. Здається виникає вона на самому зламі
незвіданого високого, неповторного. Майже афористично викладена думка
панує у невеликому за розміром творі, де звучання голосу зливається зі
словом та інструментальним супроводом. Винятковість переживання породжує
музичну інтонацію, що стає живою, існуючою назавжди сутністю художнього
образу…

     Ведуча ІІ.

     Таким є романс. Романс посідає помітне місце у мистецькій скарбниці
народів. Інколи він нагадує музичне оповідання, маленьку трагедію або
щоденниковий запис. Термін „романс” походить від іспанського romance. Це
пісня, що виконувалась іспанською мовою, по-іспанськи, тобто
„по-романськи”.

     Романс набув загальноєвропейського поширення. В Україні він
зустрічається починаючи з XVIII ст. Чи не першим із вітчизняних
композиторів цей термін був використаний Дмитром Бортнянським. Відомий
композитор, майстер хорових концертів, оперної, симфонічної та
камерно-інструментальної музики, написав також кілька романсів, що були
надруковані 1793 року .

     Ведуча І.

     Романси починалися з так званих, кантів – хорових побутових пісень.
Основні їх стильові ознаки: куплетна форма, переважно трьохголосний
виклад, чітка ритміка. Тематика кантів дуже різноманітна. Творцями та
виконавцями кантів були переважно представники середніх верств
суспільства: семінаристи, вчителі, дрібні урядовці, нижче духівництво та
інші.

     Ведуча ІІ,

     Поряд із кантами приблизно в той же період в Україні поширюється
так звана „пісня – вірша” або інакше „світська пісня”. Це також один із
перших в українській літературі видів світської поетичної творчості.
Прикладом є „Ой біда, біда мені чайці-небозі”, „Скажи мені, соловейку,
правду” та інші.

     Формування пісні – романсу пов’язано з розвитком світських
тенденцій в українській культурі ХУІІ-ХУІІІ ст., який проходив
паралельними руслами в усіх галузях: літературі, музиці.

     Ведуча І.

     Поряд з художньою літературою чималий вплив на розвиток цього жанру
мав театр. Вже в старовинному ляльковому театрі – „вертепі”, перші
рукописні записи якого відносяться до XVIII ст., зустрічаються, у
вигляді вставних номерів, ліричні солоспіви. Вони вже тоді були близькі
своїм характером до пісень – романсів. Такою є наприклад пісня козака –
Запорожця „Та не буде лучче, та не буде краще”.

     У порівнянні з кантом, який виконувався переважно хором, сольна
пісня була гнучкішою за формою, придатнішою для вияву особистих
почуттів. Не останню роль у цьому процесі відігравала й та обставина, що
якраз у музичному побуті міста проходило активне взаємопроникнення
культур різних народів.

     Ведуча II.

Показовим прикладом щодо цього може служити відома пісня „Їхав козак за
Дунай”, автором якої є, як вважають, український козак Семен
Климовський, На тему пісні „Їхав козак за Дунай”, що поширилась у
Польщі, Чехії, Німеччині, Австрії, Франції, Англії та інших країнах,
створювались варіації, обробки для фортепіано, арфи, гуслів, гітари.
Мелодію української пісні – романсу використали у своїй творчості такі
композитори як Л. Бетховен, К. Вебер, М. Дальвімар та інші.

     (Виконується пісня-романс „Їхав козак за Дунай”).

     Ведуча І.

Важливу роль у розвитку української пісні – романсу відіграла багата
творча спадщина класиків вітчизняної літератури, зокрема,
музично-поетична творчість видатного українського філософа, поета і
музиканта Григорія Сковороди. Такі популярні поезії Сковороди як
„Всякому городу нрав і права”, „Стоїть явір над горою”, є ранніми
зразками українського романсу.

     (Виконується один з романсів).

     Ведуча II.

Світове знання дістала славнозвісна „Наталка Полтавка’ Івана
Котляревського, яка значною мірою побудована на піснях. Деякі з них, як
наприклад, „Сонце низенько”, „Віє вітер горою”, „Ой під вишнею” та інші,
автор запозичив з фольклору, а деякі – „Чого вода каламутна”, „Віють
вітри”, „Ой я дівчина Полтавка” та інші – створив письменник за
народними мотивами.

     Важливе місце пісня – романс посідає, крім „Наталки Полтавки”
І.Котляревського і в п’єсах інших авторів: Григорія Квітки-Основ’яненка
„Сватання на Гончарівці”, Степана Гулака-Артемовського „Запорожець за
Дунаєм”, Марка Кропивницького „Вій”, „Зальоти Соцького Мусія”.

     (Виконується один з названих творів).

     Ведуча II.

Всебічно обдарований Марко Кропивницький, який нам добре знаний своїм
драматичним словом, сам створив рад пісень та романсів, що стали
народними: „Соловейко”, „Ревуть – стогнуть гори-хвилі”, „Удовицю я
любив”, а романс Михайла Старицького „Ніч яка місячна, зоряна, ясная” є
однією з перлин сьогодення.

     (Виконується романс „Ніч яка місячна…”).

     Ведуча І.

Народна лірична пісня поступово переростає в самостійний жанр – романс,
де слово, музика і душа зливаються воєдино …

     Ведуча II.

.th.-/occccccccccccccccccccccccc

а слова Шевченка, де надзвичайно правдиво і глибоко відбито думки й
переживання простих людей. Тут і характерний для творчості поета образ
самотньої, зрадженої і скривдженої дівчини „Ой одна я одна”, „Нащо мені
чорні брови”, образ безталанного козака, який, не знайшовши щасливої
долі, гине на чужині „Тече вода в синє море” і образ чумака, що помирає,
всіма забутий, у дорозі серед степу „Ой не п’ються пива-меди”, і образ
рідної української природи „По діброві вітер виє”, „Плавай, плавай,
лебедонько”.

     (Виконується один з названих творів).

     Ведуча І.

   Чи не найбільше українських романсів присвячено темі кохання. Адже
романс – це перш за все ліричний жанр музично-поетичного мистецтва, в
якому розкривається внутрішній світ людини, її інтимні почуття, думки та
настрої. Романс Д. ічинського „Я тебе люблю” – це сповнене романтичного
пориву захоплене освідчення у коханні.

(Виконується романс „Я тебе люблю …”, сл. В.Вільшанецької, муз.
Д.Січинського або романс „Горить моє серце”, сл. Лесі Українки, муз.
Я.Лопатинського).

     Ведуча ІІ.

     Поетичні рядки покладені на музику перетворюються в прекрасні
романси. Велика плеяда композиторів створила незабутні мелодії. Серед
них і Микола Лисенко.

Лисенкова музика – це хвилюючі розповіді про нерозділене кохання.
Історія того кохання починається від зародження першого юнацького
почуття в „чудовий май” і закінчується тяжкими хвилинами розлуки.

     (Виконується романс „Коли розлучаються двоє”, сл. Г.Гейне, муз.
М.Лисенка).

     Ведуча І.

Багатогранність людського життя, з його спогадами, мріями є основною
темою романсу. І саме через чарівність мелодії так ніжно і тонко пісня
торкається струн душі.

(Виконується романс „Зажурилась бідная удівонька”, муз. С.Людкевича).

     Ведуча II.

Прекрасний образ української дівчини! Неначе уявляєш її перед собою:
гордо відкриту на зустріч усьому прекрасному і готову безжально висміяти
всяку потворність, яка насмілиться зачепити її гординю. Палке серце
дівчини прагне великого самовідданого кохання. Гаряче і пристрасно
проголошує вона свободу власного почуття:

  Нащо питати, якого кохати?

     Серденько зразу вгадало само.

     Справжнім гімном дівочій красі звучать слова пісні „Чорнії брови,
карії очі – темні, як нічка, ясні, як день!”

     (Виконується пісня-романс „Чорнії брови …”. Сл. і муз. народні).

     Ведуча І.

  В піснях-романсах ми відчуваємо оригінальність і неповторність: ніжне
дівоче кохання, біль розлуки, мрії про щастя. І всі ці почуття героїв
розкриваються на тлі мальовничої природи. Свідками їх зустрічей стають
пишна квітка троянди, гілка червоної калини, весняний вітер і соловей –
натхненний співець кохання. „Ой коли б я голосочок соловейка мала…”

     (Виконується „Солов’їний романс”. Сл. і муз. Кос-Анатольського).

     Ведуча II.

Справжній романс народжується не щодня. І тому, він має здатність
торкатися золотих струн душі народної, грати всіма барвами людської
особистості. Витвором живого, тремтливого почуття є широко відомий
романс „Дивлюсь я на небо”. Своєю виразністю, щедрим мелодизмом цей
романс приваблював до себе багатьох любителів співу.

     (Виконується романс „Дивлюсь я на небо”, сл. М.Петренка, муз.
Л.Олександрової).

     Ведуча І.

Картини природи у романсах створюють певний настрій. Вслухаючись у
музику, проймаєшся знайденою автором інтонацією музично-пейзажних
замальовок. В таких творах вже самий початок схиляє нас до спокійних
мрій і почуттів. В окремих випадках образи природи пронизують всю пісню
наскрізь, стаючи ніби самостійними дійовими особами.

(Виконуються романси на вибір: „Стояла я і слухала весну”, „Дивлюсь я на
яснії зорі”. Сл. Лесі Українки, муз. К.Стеценка;  або „Місяць на небі”.
Сл. народні, муз. Д.Січинського; або „Пливе човен, води повен”. Сл.
народні, муз, М.Лисенка).

     Ведуча І.

  Пісні з рухливим і жвавим характером виконання здебільшого до романсів
не відносяться. Проте окремі з них, безперечно, можуть бути названі
піснями – романсами.

(Виконується романс „Дощик”. Сл. народні, муз. М.Лисенка).

     Ведуча II.

Перлиною романсової творчості Д.Січинського є романс „Бабине літо”(
Гей, лети, павутиння). Картина сумної осені відповідає настрою самотньої
людини, для якої згадка про весну є чарівною мрією. До речі, відома
українська співачка С.Крушельницька включила цей романс до свого
постійного концертного репертуару і виконувала на закордонних сценах .

     (Виконується романс „Бабине літо”. Сл. М.Гавалевича, муз.
Д.Січинського).

     Ведуча І.

Український романс – це цілюще джерело, з якого ми черпаємо почуття
краси, ніжності, вічності. Це надзвичайно правдивий, довірливий і
світлий витвір людського таланту, людської долі.

     Романс – це переконливе свідчення високої культури як синтезу
поезії, музики і виконавства. Це трепетний спів серця про пахощі літа й
бентежне почуття, про барви осені й непрості взаємини закоханих.

     В романсі відчувається цілковите злиття картин і звуків, мелодії і
слів, навіть дріб’язкові деталі мають неабияку вагу. А це тому, що
романс позбавлений випадковостей, компонується в плетиво досить чіткого
і виразного стилю письма, як, скажімо, з безлічі пелюсточок утворюється
дивовижна квітка.

     Український романс – це лірична сповідь, це гармонія безконечності
і вічності, добра і краси. Тож, відкриваймо свої серця для цієї сповіді
– і світ тоді стане кращим!..

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020