Прощавай букварику.
Сценарій свята
Ведуча: Зібрались дружно ми на свято
Сьогодні тут останній раз
Щоб наших друзів привітати
Провести їх і другий клас
Багато доброго нового
Життя відкриє ще для вас
Як перша сходинка до нього
Для всіх вас був цей перший клас.
Учень: Ось над містом тихим ранком
Зайнялась зоря.
В школах свято, славне свято –
Свято Букваря!
Учень: В першім класі урочистий
День прощання з Букварем.
Пригадай-но, як колись ти
Був маленьким школярем!
Учень: І дзвінок ласкавий кличе
Першокласників на свято: —
Не запізнюйтесь! Пошвидше!
Час з Буквариком прощатись.
Учень: Любі гості! Мами й тата!
В нас Букварикове свято.
Добре, що прийшли до нас,
В наш веселий перший клас.
Всі: Літера перша І перше слово,
З книгою перша серйозна розмова,
Перша сторінка І друга сторінка,
Перша тривога і перша оцінка.
Навчився читати наш дружний клас.
Ви можете всіх поздоровити нас.
Хай кожен гість перевіря,
Чи знаєм букви з Букваря.
Із-за ширми з ‘являється лікар Айболить.
Ведуча. А ось і перший гість. Доброго вам дня.
Лікар Айболить. Добридень, друзі! Довго добирався до вас я з далекої
Лімпопо. Та чи впізнали ви мене?
Діти. Так. Ви — лікар Айболить.
Лікар Айболить. Приніс я вам на свято літеру одну. Вона позначає звук, з
якого починається моє ім’я. Відгадали? Молодці. Справились! Ось вам моя
літера. Віддає літеру.
Ведуча. З букви А почнем, малята,
рідну азбуку вивчати.
Буква А. А в алфавіті — найперша,
А в алфавіті — найлегша.
А іще ця буква А
І дзвінка, і голосна.
Цю букву знають всі на світі,
В неї – почесне місце в алфавіті,
Весела, гарна, гомінка
І найскромніша — буква А
З-за ширми вибігає Буратіно.
Бурятіно. А ось і я! Ось І я! Зі мною пісенька моя! Та зараз мені не до
пісень. Мальвіна, це капосне дівчисько, дала мені завдання. Потрібно
скласти слова із складів. А мені неохота! Стрибати, гуляти,
веселитися хочеться. Прошу вас, друзі, допоможіть мені. Допоможете,
то віддам вам букву Б.
Діти з складів складають слова:
БІЛ КА БУК ВА БА ТОН
Буратіно. От спасибі! Побіжу, похвалюсь МальвІні. А вам — ось буква.
Буква Б. Буква Б проснеться рано,
Буква Б — як діжка з краном.
Букву Б читай як треба,
Бо вона втече від тебе.
З-за ширми з’являється Ведмідь.
Ведмідь. А це літера моя. Вона така гарна. На крендельки подібна. Так і
хочеться з’їсти. Та повинен вам віддати. Але ви спочатку загадки
відгадайте. А щоб легше вам було відгадувати, підкажу: всі відгадки на
цю букву починаються.
1. Крил не маю, а гарно літаю.
(Вітер)
2. Червоне коромисло через річку повисло.
(Веселка)
3. Що взимку в хаті замерзає, а на дворі — ні?
(Вікно)
4. Який дикий звір любить малину?
(Ведмідь)
Ведмідь. Так, це я. А ще я мед дуже люблю. Піду, попоїм. А вам букву
віддаю.
Буква В.
Привітались на шосе
Буква І та буква 3.
Де ж вони? Ну й дива:
З двох з’явилася одна.
їй дали Ім’я нове — буква В,
Із-за ширми «вишивають» Гуси.
Гуси. Доброго дня. Це тут сьогодні свято? Ми вам вітання від бабусі
принесли і ще ось цю букву. Беріть швиденько, а ми підемо, бо нас бабуся
чекає.
Буква Г Буква Г— як коса, що косар на плечі носить,
Траву в полі нею косять.
Де коса гуляла, голим поле стало.
Із-за ширми «виростає» кущик аґрусу, на якому висить буква Ґ.
Ведуча. У букви Г є сестриця. Це буква Г. Та ось і вона. Давайте
зірвемо, поки хтось інший це не зробить.
Буква Ґ.
Буква Ґ відродилася знову,
Стала всім вона знайома.
Ґанок, ґава, дзиґа, ґрати,
Ґазда, ґрунт і ґелґотати.
За ширмою чути стукіт.
Ведуча. Що там за стукіт? Та це ж лісовий майстер! Відгадали хто?
Дятел. Так, це я. Приніс вам букву, схожу на дім, що будую я птахам
лісовим.
Буква Д.
Буква Д — як в лісі дім.
Живуть птахи дружно в нім.
Дядечко дятел І його дітвора,
Дрізд з діточками своїми двома.
За ширмою пробігає буква Е. За нею женуться лісові звірі.
Ведуча. Ой-ой! Це ж буква Е тікає від звірів. Біжи сюди швиденько, ми
тебе врятуємо. Буква Е.
Е-е-е! — сказала буква Е,
— Звір мене не здожене.
І, махнувши їм рукою,
Е зробилася луною.
Е-е-е! — гукаємо у лісі. —
Е-е-е! — відгукується скрізь.
З-за ширми виходить Єнот.
Єнот. Я — звірятко, яке відоме вам з- казки-мультфільму. Впізнаєте мене?
А чи знаєте ви пісеньку, що звучить у цьому мультфільмі? Мені вона так
подобається. Заспівайте, будь ласка, а я вам допоможу. І віддам букву,
що приніс для вас.
Діти співають пісню з мультфільму «Крихітка Єнот» — «Добра посмішка».
Буква Є.
Є нікуди не втікає.
Є про звірів ще не знає,
Тож лякатися не вміє.
Є завжди лише радіє.
Гляне звір на букву Є
І забуде зло своє.
З-за ширми «вилітають» сніжинки у вигляді букви Ж.
Ведуча. Погляньте, вже літо близиться, а з неба якісь сніжинки начебто
злітають. Видно, сонце їм не страшне.
Діти виконують жартівливий танець «Полька»,
Буква Ж.
Стала сніжинка буквою Ж,
Сонце її не розтопить уже.
З-за ширми вистрибує Зайчик.
Зайчик. Я хочу привітати вас зі святом і віддати вам свою букву. Та
попервах відгадайте загадку. Серед вас є відстаючі учні? А у нашім лісі
є птиця. Назвіть її.
Яка у нашім лісі
Є відстала учениця?
Вона усе життя своє
Співати в півня вчиться.
Вчить його пісеньку вона,
Все зубрить рано й пізно.
Але чомусь І досі зна Лиш половину пісні.
Діти. Зозуля.
Зайчик віддає букву.
Буква 3.
Збоку, знизу і згори схожа 3 на цифру «три».
Є три зуби в букви 3, ними все вона гризе.
З-за ширми несміло з’являється буква И.
Ведуча. А буква И прийшла до нас сама. Колись за свій непослух вона
була наказана: не бути їй великою, жодного слова не починається з неї.
Буква И.
И хороший голос має,
Але слів не починає.
Ти до неї підійди
І скажи їй: «Букво И,
Подивися, як розквітли
Наші ниви і лани».
На дальному плані за ширмою видніється Івасик-Телесик
Ведуча. Цього героя казки впізнали певно всі.
Діти. Івасик-Телесик.
Ведуча. Ловив рибку Івасик-Телесик, та попалась на гачок йому потрібна
нам буква. Давайте покличемо його з берега.
Всі.
Івасику-Телесику, приплинь, приплинь до бережка.
Твоя матінка прийшла, їстоньки, питоньки тобі
принесла.
Івасик-Телесик. Чую, чую, що то голос не моєї матінки, та я якраз до вас
і плив. Ось вам буква.
Буква І.
І підслухало розмову,
І з’єднало слово з словом.
І співає всі пісні —
І великі, І малі.
Над собою крапку носить,
І нічого в нас не просить.
За ширмою їжачок несе на голочках букву 1.
Ведуча. Ой, їжачок до нас у гості завітав. Давайте привітаємо його
піснею.
Пісня «Привітальна».
Ведуча. Ей, стовпчику!
Буква Ї. Я не стовпчик!
Ведуча. Ей, хлопчику!
Буква Ї. Я не хлопчик.
Ведуча. Хто ж ти?
Буква Ї. Буква ї.
Ведуча. Що у тебе на голові? Шапка?
Буква Ї. Ні, дві крапки.
З-за ширми виходить хлопчик у береті.
Ведуча. Ей, малий, ти хто такий?
Буква Й.
Я не хто, а буква Й.
Щоб мене не зплутать з Й,
Я купив берет новий,
Не великий, не малий.
Подивіться, ось який!
З-за ширми появляється Коза-Дереза.
Коза-Дереза. Знаєте хто я? Впізнали мене? І здогадались з якої я казки?
Разом з дітьми (співає).
Я Коза-Дереза, за три копи куплена
На півбока луплена
Тупу-тупу ніжками, сколю тебе ріжками,
Лапками загребу, хвостиком замету,
Тут тобі й смерть… Бррру…
Коза-дереза. І не боїтеся мене?
Буква К.
Вранці Півник в курнику:
Будить всіх: «Ку-ку-рі-ку!
Прокидайтеся, курчата,
Будем букву К вивчати».
Оце — Ж, а оце — К.
Цілий жук і півжука.
З-за ширми виглядає Лисичка-сестричка. Вона наспівує пісню «Я Лисичка, я
сестричка».
Лисичка. Ось і тепер знайшла собі діло, завітала до вас у гості. І
прийшла я не з пустими руками. В мене — чудодійна торбинка. Коли що в
ній знайдеш: то курочку, то півника, то гусочку, а то якось собака там
побував. Б-р-р… Аж згадувати моторошно. Та забалакалась я. Що ж тепер
у цій торбинці? Лисичка одну за одною витягує загадки.
— Швидко скрізь цей птах літає, безліч комах поїдає. За вікном гніздо
будує. Тільки в нас він не зимує.
(Ластівка)
— В синім небі путь моя. Швидше всіх літаю я. Маю крила, хоч не птах.
Люди звуть мене…
(літак).
— Довгі ноги, довгий ніс, по болоту ходить скрізь. Хату свою на хаті
має, жабам всім рахунок знає.
(Лелека)
Буква Л.
З букви Л для цирку збудували гірку,
Щоб катались звірі і жили у мирі.
З-за ширми з’являється Мийдодір.
Мийдодір. Впізнали мене? Я умивальників начальник і мочалок командир.
Дуже я люблю тих, хто дружить з милом, зубною щіткою і пастою. Люблю,
коли букви і слова вимовляють чисто й чітко.
Буква М. Взялись за руки ми і встали.
В ту ж мить на М подібні стали.
Ну ж бо, М, дай руку А.
Ну ж бо, МА, дай руку МА МА і МА, а разом — МАМА.
Це я вже пишу сама.
Треба знати, як писати
Букву М і букву А
Напишу цілий листочок
М і А, МА і МА.
МАМА, МАМА, МАМА,
МАМА-Тихо ручкою скриплю.
Подивись швиденько, мамо, —
Ось як я тебе люблю!
З-за ширми вискакує Незнайко.
`
b
b
?
pI-
‚
ae
ae
Здрастуй, Незнайку. А ти що тут робиш? Таким, як ти, тут місця нема, бо
у нас всі можуть назватися тільки Знайками.
Незнайко. Не вірю, не вірю! Не вірю!
Ведуча. А ти сам можеш повірити і переконатися. Питай, що хочеш.
Незнайко. Ну, добре. Чи знають ці малюки прислів’я? Я буду починати, а
вони нехай закінчують.
— Хто не робить, той… не їсть.
— Поспішиш — людей… насмішиш.
— Треба нахилитись, щоб з криниці води. ..напитись.
— Під лежачий камінь вода… не тече.
— Нових друзів наживай, а старих… не забувай.
Незнайко. От тепер повірив. Візьміть ось букву. Вона мені все-рівно не
потрібна. Ви й справді гідні звання Знайків.
Буква Н.
Он до хати перелаз.
Хоч обходь, хоч перелазь.
Він видніється ген-ген.
Перелаз — як буква Н.
З-за ширми викочується Колобок з піснею Колобка з казки.
Колобок. А чи знаєте, чому я втік від баби і діда? А щоб букву вам
принести, що так на мене схожа. Та й в імені моїм тільки ця голосна
буква. Я дуже її люблю. Вона така кругленька, без кутів. Шкода навіть
розставатися з нею. А ви знаєте казку про мене? — Історію про те, як я
з’явився на світ, І що зі мною сталось далі?
Ведуча. Не тільки знаємо. Ми можемо показати І заспівати.
Пісня «Колобок».
За ширмою появляється Півник.
Півник. Ку-ку-рі-ку, юні друзі, вітаю вас! Чи всі зранку почули мій
спів, не проспали на свято?
Ведуча. Дякуємо тобі, Півнику, що співав рано-ранесенько і розбудив
усіх. Та здається мені, ти чимось, стурбований? Чи когось шукаєш? Так
букви П.
Буква П.
На хокеї, на футболі
Буква П — ворота в полі.
Дві букви Н та П стоять,
Мов поперечники в дворі.
П — для дорослих мам і тат,
Н — для зарядки дітворі.
З-за ширми виповзає Равлик з ранцем.
Ведуча. Ой, дивіться, хто до нас повзе. Дивно, чому ж це Равлик з
ранцем. До цих пір, як мені відомо, ранців Равлики не носили, а тільки
хатки свої. Равлику, чому ти з ранцем?
Равлик. Всі ранком в школу з ранцями ідуть. І мені хочеться, радо б в
школу я пішов, та мене не беруть. Хай хоч ранець поношу. А в ранці я
приніс вам букву.
Буква Р.
Тигреня весь день ричить.
Яку букву воно вчить?
Ну, звичайно, всім відомо.
Буква Р для всіх знайома.
З-за ширми виглядає Солом’яний бичок.
Солом’яний бичок.
Стриб та стриб, скок та скок.
Я — Солом’яний бичок.
Я люблю, коли трава.
Під ногами ожива.
Раз і два, раз і два.
Не затримує слова;
Із соломи голова.
Ведуча. Ти що, справді не знаєш слів?
Солом’яний Бичок.
Трохи знаю, трохи не знаю,
Просто так собі гуляю.
А ви, діти, знаєте? Тоді назвіть мені слова — назви днів і місяців, що
містять букву С.
Діти. Середа, субота, січень, серпень, вересень, листопад.
Солом’яний Бичок. Молодці! А я все одно не запам’ятаю. Візьміть
собі букву, вона вам більш знадобиться.
Буква С.
Сіла мишка у куток,
З’їла бублика шматок.
Мишку налякав наш пес.
Залишилась буква С.
З-за ширми з’являється букет квітів з троянд, тюльпанів.
Ведуча. Букет? Але ж слово «букет» починається з букви Б, а у нас зараз
по порядку повинна б бути буква Т. А ось тут вона і є. В чому ж секрет?
Можливо, в назвах квітів?
Діти. Тюльпани, троянди.
Буква Т.
Буква Т дощу боїться.
Хоч вона без цукру й солі,
Та не може обійтися
Цілий рік без парасолі.
З-за ширми з’являється лялька-Українка в національному одязі. Українка.
Українка я маленька.
З України батько й ненька.
На Вкраїні вся родина.
Всім нам мати — Україна.
Люблю я букву У, бо з неї починається назва держави, в якій я і ви
народилися і живемо. Я знаю, ви любите Україну, її традиції, пісні,
танці. Чи не так?
Ведуча. Ось послухай пісню про Батьківщину та нашу любов до неї.
«Пісня про Україну», муз. А.Філіпенка.
Український танець. Під українську народну музику «Гопачок».
Буква У.
Якось ввечері на даху завивала буква У.
Бо невіглас вітер більш не знає літер.
З-за ширми з’являється «фонтан».
Ведуча. А це що таке?
Діти. Фонтан.
Буква Ф.
Всім відомо без підказки
Буква Ф — як ключ від казки.
Нізащо його від нас
Не відніме Карабас.
З-за ширми обережно виглядає Хом ‘ячок.
Ведуча. А чому, Хом’ячку, ти такий несміливий? Боїшся нас?
Не бійся. Ми тебе не скривдимо. А “щоб інших не боятися, ти повинен
фізкультурою займатися. Подивись, як це роблять першокласники.
Діти роблять фізкультхвилинку «Хомка».
Хомка, хомка, хом’ячок —
Весь смугастенький бочок.
Хомка раненько встає,
Щічки миє, шийку тре,
Підмітає Хомка хатку
І виходить на зарядку.
Раз, два, три, чотири, п’ять!
Хомка сильним хоче стать.
Хом’ячок. Дякую вам, любі друзі. Я обов’язково скористаюся вашою
порадою. А вам ось буква X.
Буква X.
Буква X все ходить, ходить,
Місця собі не знаходить.
Зупинися, букво X,
Не роби з себе сміха.
З-за ширми вискакують два Цапки — білий та чорний.
Ведуча. А чи впізнали ви оцих героїв? З якої вони казки? Та сьогодні
вони не такі вперті, як тоді, коли зустрілися на кладці, їх
помирила буква Ц.
Цапки. А чи відгадаєте ви загадки, що ми приготовили для вас, ідучи
сюди?
— Білий, як сніг, в пошані у всіх.
До рота попав, там І пропав.
(Цукор)
— В ста сорочках ця бабуля, певно, що вона …
(Цибуля)
Буква Ц.
Кінь промчить біля воріт,
Не догнати й соколу.
Цок-цок-цок, — із-під копит
Буква Ц процокала.
З-за ширми появляється Чебурашка.
Чебурашка. Я зайшов до вас на хвилинку. Тільки для того, щоб передати
вам букву. Ця буква дуже цікава і важлива, бо слово, яке вона починає,
дуже цінне і значуще. Ось вам буква.
Буква Ч.
Першій букві в слові «читання» —
Букві Ч моє вітання.
Щука. Я припливла до вас із “^казки «По щучому велінню». Бачу
букви тут майже всі. А чи можуть ваші букви стати живими і скласти
слова, які я вам запропоную?
Гра «Живі букви».
Щука. По щучому велінню, по моєму хотінню, букви, складіть слово УРОК. А
чи зможете скласти слова: щедро, щиро, школа? Ось вам букви Ш і Щ для
цього.
Діти складають слова.
Букви Ш і Щ.
Букві Щ сказала Ш:
«Ти стрибаєш, як лоша.
Я на тебе дуже схожа,
Хоч стрибати так не можу»
— А відгадка тут проста -—
Я з хвостом, ти — без хвоста.
З-за ширми виходить хлопчик Юрасик.
Юрасик. Мене звати Юрасик. Знаю, ви гарно вчились цілий рік. А чи
справитесь ви з моїм завданням? Розв’яжіть кросворд.
Ю
Ю
Воду я – … (п’ю)
Ю
Мама каже: „Муку я … (сію)
Ю Соня каже: „Я… (сплю)
Ю Спортсмен каже: „Я … (бігаю)
Ю
Ю
Ю
Ю
Ю
Воду я — … (п’ю)
Мама каже: «Муку я… (сію)
Соня каже; «Я…(сплю)
Спортсмен каже: «Я… (бігаю)
Юрасик. Я був впевнений, що ви справитесь. Буква Ю.
Як зробити букву Ю
Здогадавсь Іванко:
«Букву І до О приб’ю
На коротку планку».
З-за ширми «виростає» Яблунька з яблучками. Яблунька.
Ось так яблука — повні соку солодкого,
Руку простягніть і яблучко зірвіть.
Став вітер гілочку качати,
І важко яблучко дістати,
Та яблучка ці не прості,
На них букви золоті.
Яблучка зірвете й слово ви складете. Діти зривають яблука і складають
слово ЯРМАРОК. Буква Я.
Буква Я крокує гордо.
На цім світі буква Я
Доповісти всім готова:
«А ви знаєте, хто я?
Ви не знаєте, хто я!
Я — не тільки буква.
Я — буква, склад і слово!» Ведуча.
Хто абетку з вас вивчав,
Різні букви зустрічав.
Кожна з них — від А до Я —
Промовля своє ім’я.
Лиш одна із них німа.
Здогадався, певно, всяк!
Зветься буква — М’який знак. М’який знак.
Це не шість. М’який це знак!
Це повинен знати всяк.
Він у слові «олівець»
Забігає у кінець. (а. Ось і остання літера з’явилась у нас на святі.
еле місто алфавіт. ЙоІЦу сьогодні наш привіт. До нвого нам лягає путь —
У ньому літери живуть. Живуть там літери в словах, А кожне с\ово — звір
чи птах, Травиця чюбарвистий цвіт. за мною вслід.
Аж тридцять три зорі нам світять не вгорі — На білім-білім полі збираєм
і’х поволі. Ці тридцять три зорі у нашім Букварі. А й справді. Цілий рік
нам був у допомозі Букварик. Гортаючи його сторінку за сторінкою, ви
вивчали букви. Та й сьогоднішнє свято називається святом Букваря, а
самого Букваря ще й досі на святі нема. Діти. Букварику, запрошуємо в
гості! З’являється Букварик.
Букварик. Здрастуйте. Дякую вам, діти, що були зі мною рік, що берегли
мене, любили. А тепер бачу, що всі букви вже на святі, отже із
завданнями, що їх вам я надсилав зі своїми друзями, ви справились всі на
відмінно.
37
Ведуча. Літери, шикуйтесь! Вальс дружби — дружби між літерами —
розпочинайте! Всі «літери» танцюють вальс дружби.
1. Букви старанно вивчали, Знаєм їх від «А» до «Я». І сторіночку останню
Прочитали з букваря.
2. Добрий Букварику, мудра книжко! Хочеться навіть поплакати трішки.
Жаль розлучатись, хоч і треба, ми не забудем ніколи тебе. ,
3. Спасибі тобі за добру науку,
за паличку першу І першу букву, За перше слово І першу казку, за першої
вчительки щиру ласку.
4. Ми пам’ятатимемо довгі роки, мудрі й повчальні твої уроки. Прощавай,
Букварику, наш найперший друже! Ми тобі, Букварику, Всі. Дякуємо
дуже. Діти виконують танець з букварем. Буквар. Дякую І я вам за добрі
слова. Але я — це маленька часточка тих великих знань, які дасть вам
школа. Я прощаюсь з вами, бо на мене чекають діти, які ще не вміють
читати. Та замість себе пропоную вам свою старшу сестру — Читанку, яка
вестиме вас далі в світ літератури. Читанко добра, бери естафету, веди
школярів шляхами планети. Пісня «Прощавай, Буквар».
Читанка.
Я — Читанка нечитана, Навчатиму ваш клас. Я з вами говоритиму І вислухаю
вас. Я ваша перша Читанка, Красива в мене свитонька, Цікаві сторінки — Є
вірші та казки. Покажу вам сто земель, Ще й космічний корабель.
Даруватиму щодня І забави, і знання.
Ведуча.
Допитливим, цікавим будь,
Не споглядай байдуже.
В країну знань велику путь
Долай уперто, друже!
•-. На цьому свято наше закінчується. Але шлях до країни Знань тільки
розпочинається. В щасливу путь! Діти. Дякуємо!
Пісня «Ми йдемо у другий клас». Слова Г.Райко, муз.
Ї.ШайкісҐІ
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
