.

Присвячений дню літньої людини (сценарій)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 1637
Скачать документ

Сценарій свята

присвяченого Дню літньої людини

Оформлення: Зал для глядачів. Праворуч, у куті сцени, куточок парку,
клумби із квітами, вигородка альтанки, в альтанці столик й ослін, біля
альтанки акація (квіти затемнені, їх не видно).

До початку свята в залі для глядачів звучать пісні минулих років (М.
Бернес, Л. Утьосов, М. Мордасова й ін.).

1. Пролог – “вітання”

Звучить сигнал до початку свята – фанфари.

Ведуча:      Здрастуйте! Добридень! Найдорожчі, самі улюблені, самі
шановні люди! Люди старшого покоління! У нашому будинку – свято, свято
для вас! Щастя вам, здоров’я й багато, багато радісних днів. Нам дуже
хочеться, щоб ви добре відпочили. І за традицією сьогодні у вашу честь
співає Хорова капела! (виходять учасники хорової капели). Виконуються
три пісні (хорова капела йде).

Поздоровлення від адміністрації й від Ради Ветеранів.

Виходять ведуча з дівчинкою, у дівчинки в руках червона троянда.

ВЕДУЧА:      Дивися, Анечка, яка гарна альтанка.

ДІВЧИНКА:    Так, дуже гарна.

ВЕДУЧА:       Знаєш, раніше такі альтанки стояли по всьому нашому
районі. У парках, садах, у дворах і просто на вулицях. У них
зустрічалися друзі, закохані призначали побачення, співалися пісні й
звучали вірші:

Я встретил Вас и все былое

В ожившем сердце ожило,

Я вспомнил время, время золотое

И сердцу стало так светло.

Как поздней осени порою

Бывают дни, бивает час,

Когда повеет вдруг весною

И что-то встрепенется в нас!

Так, таке дійсно буває, буває в житті кожного з нас. Коли восени раптом
наступає весна, а взимку розпускаються троянди (бере троянду в дівчинки)
– символ вірності й любові!

ДІВЧИНКА:    А коли ж таке трапляється?

ВЕДУЧА:      Таке трапляється, копи людина любить. Адже любов і життя
нероздільні. Від народження й до глибокої старості ми любимо. Спочатку –
батьків, близьких, потім своїх наречених й, нарешті, своє майбутнє –
дітей й онуків. І зберігається ця любов у наших маленьких шкатулочках
щастя, у наших серцях.

АНЯ:          А я знаю пісню про шкатулочку.

ВЕДУЧА:      Правда? Може ти нам її проспіваєш?

ДІВЧИНКА:    Проспіваю (співає пісню). (Під час виконання пісні ведуча
знаходить в альтанці стару скриньку, дівчинка підходить до ведучої).

ДІВЧИНКА:    Ой, що це?

ВЕДУЧА:      Якась стара шкатулочка. Як ти думаєш, що могло б у ній
зберігатися?

ДІВЧИНКА:    Ну, я не знаю, напевно що-небудь таке, що пов’язане зі
спогадами.

ВЕДУЧА:      Давай спробуємо неї відкрити, може, вона повідає що-небудь
цікаве?

ДІВЧИНКА:    Давайте! (Відкриває скриньку, лунає чарівна мелодія, мигає
світло, дівчинка тікає за лаштунки).

ВЕДУЧА:       Здається, чудеса починаються (повертається), Аня зникла,
(звучить фонограма – “спів птахів”), птахи співали, (висвітлюються квіти
на акації), акація зацвіла!!! Але за вікном осінь, а до нас, схоже,
прийшла весна?! (Звучить фонограма пісні “Білої акації грона запашні”).

ВЕДУЧА:      Весна, весна нашої молодості, весна наших спогадів!

ЕПІЗОД №1. “ЗУСТРІЧ”.

ВЕДУЧА:      (на тлі мелодії) Сад було вмито весь весняними зливами…
Знаєте, от у таку ж весняну пору, під теплим дощем, 33 роки тому вперше
зустрілися двоє – він і вона… (Дівчинка виводить через лаштунки
чоловіка й жінки Михєєвих).

ВЕДУЧА:      Знайомте! Олена Євгенівна й Володимир Степанович Михєєви!
Проходите, будь ласка, у нашу альтанку спогадів. (Усе сідають в
альтанці).

ВЕДУЧА:      Хочете вірте, а хочете ні, але в цієї пари любов почалася з
першого погляду. Розповідайте нам, як це було? (Чоловік і жінка Михєєви
розповідають про свою зустріч, про перші дні знайомства, про пригоду на
озері, що і послужило початком їхнього сімейного життя; завдяки
рішучості Олени Євгенівни вдалося уникнути аварії й благополучно
причалити до берега).

ВЕДУЧА      Так виходить, можна сказати, що цей благополучний причал

став вашим причалом на все життя? Як видумаєте, у чому секрет довголіття
любові? (чоловік і жінка відповідають на питання провідної).

ВЕДУЧА:      Спасибі вам за цікаву розповідь і за чудовий приклад для
наслідування. Бажаємо вам ще багато щасливих радісного років.
(Вручається троянда й подарунок).

Виконуються концертні номери для чоловіка й жінки Михєєвих, для всіх
гостей

свята.

ЕПИЗОД №2. “ЯК МОЛОДІ МИ БУЛИ…” (звучить фонограма “Біла акація”).

ВЕДУЧА: “Боже, якими ми були наївними, які ж ми молоді були тоді…”
Так, це дійсно був особливий час. Ми були повні сил й енергії. Нам
хотілося любити й бути улюбленими, хотілися радості й спілкування один з
одним. А як же в ті часи знайомилися молоді люди, як зустрічалися й
проводили час? Ганна Миколаївна й Василь Михайлович Лухіни? Просимо вас,
проходите сюди до нас в альтанку.

(Герої проходять н сцену, сідають на ослін).

ВЕДУЧА:      Ганна Миколаївна’ Розповідайте, де ж зустрічалися із
друзями, як проводили свята? (Герої розповідають про вечірки, танці й
пісні під баян. Як познайомилися на одній з таких вечірок).

ВЕДУЧА:      Як ви згадуєте про тім часі, зі смутком, з жалем або із
вдячністю?

(Герої розповідають).

ВЕДУЧА:      Дякуємо за цікаву розповідь. (Вручається червона троянда й
подарунок). Для вас звучать сьогодні пісні. Концертні номери.

ЕПІЗОД №3. “ПЕРШЕ ВИЗНАННЯ”. (Звучить фонограма)

ВЕДУЧА:      “Целую ночь соловей нам насвистыал, Город молчал и олчали
дома…”

Тільки не мовчало серце закоханого юнака, що після знайомства зі своєї
суженой за три місяці написав їй безліч листів. Але от, нарешті,
закінчена служба в армії, він приїхав і відбулося призначення. Як це
відбувалося? А дуже просто. Сіли з рідними за стіл, посиділи,
поговорили. Він сказав: “Давай одружимося”. Вона відповіла: “Давай!”. И
от уже 37 років ідуть вони по життю рука об руку – Микола Антонович і
Катерина Василівна Лищук! Зустрічайте! (Герої піднімаються на сцену,
сідають на ослін).

 ВЕДУЧА:      Катерина Василівна, Микола Антонович! 37 років – це не
малий строк для родини. Я знаю, що у вас уже дорослі діти, підростають
онуки. А чим ви займаєтеся зараз, що вас захоплює? (Герої розповідають
про роботи на городній ділянці, про онуків, заняття з ними. Катерина
Олександрівна розповідає про свою діяльність у благодійній громаді по
допомозі сліпим і людям із зниженим зором).

За заявкою героїв виконується їх улюблена пісня “Тече струмок”
(Вручається червона троянда й подарунок).

Концертні номери.

ЕПІЗОД №4. “ВЕСІЛЛЯ”. (Звучить фонограма).

ВЕДУЧА:    “Білої акації грона запашні, Ніч безперервно нас зводили з
розуму…” Дивно, але чітко пам’ятається все до подробиць – перша
зустріч, прогулянки в арці, походи в кіно, перший поцілунок І головні
слова – “Я тебе люблю, а ти?” “Так!” – відповіла “вона”. І от простенько
одягнені, (вона – у ситцевому платті, без фати, без обручок), але
безмежно щасливі, розписавшись у Загсі, весело відсвяткували разом із
друзями небагате, але веселе весілля. Зустрічайте молодят – Ніна
Марківна і Яків Гаврилович Горолевич! (Герої проходять на альтанку
спогадів).

ВЕДУЧА:      Ніна Марківна, Яків Гаврилович, розповідайте нам про той
пам’ятний день. Що подарували вам на весілля? (герої розповідають). А
зараз я хочу, щоб ви подивилися на цей стіл (через лаштунки вивозиться
стіл, на якому стоїть те, що було на столі в молодят у день весілля –
пляшка горілки, чавунець із картоплею, буханець чорного хліба). Це вам
що-небудь нагадує? (Герої довідаються свій весільний стіл).

ВЕДУЧА:      Сьогодні, рівно 50 років потому, ми піднімаємо келих за
ваше золоте весілля й нехай збудуться всі ваші мрії. Рада вам, та любов!
Ну а яке ж весілля без гарної пісні? Давайте згадаємо пісні вашого
років. (Ведуча разом з героями й із залом співають пісні минулих років.
Вручається червона троянда й подарунок).

Для вас сьогодні виступають артисти нашої самодіяльності. Концертні
номери.

ЕПІЗОД №8. “СІМЕЙНЕ ГНІЗДО”.

ВЕДУЧА:       (звучить фонограма)

“Білої акації грона запашні, Неповторні, як юність моя…” Неповторні? А
може бути повторим!? Ну звичайно ж повторим!! Ми повторюємося в наших
дітях, онуках. Ми

бачимо в них свої риси, свої звички, іноді навіть свій характер. І це
так здорово! Ти почуваєш себе знову молодим, ти потрібний їм, своїм
рідним кровинушкам, а в цьому, напевно, і є щастя людини! Зараз я
познайомлю вас із подружньою парою, що дуже багата таким щастям.
Знайомтесь   –   Людмила   Федорівна   й   Анатолій

Олександрович Бєлови! (Виходять, сідають на ослін).

ВЕДУЧА:       Людмила Федорівна, Анатолій Олександрович, розповідайте

про вашу родину, (герої розповідають про свою велику, дружну родину). А
як ви святкуєте дні народження? (Герої розповідають про те, що в них у
родині майже щомісяця святкується день народження за Вашим круглим
столом).

ВЕДУЧА:       Я думаю, про ваш будинок можна сказати, що це велике
сімейне гніздо, повне щастя, так ?! (Із залу виходить вся родина
Чистових, усього 15 чоловік. Вручається червона троянда й подарунок. 
Ведуча проводжає героїв у зал. Концертні номери).

ФІНАЛ.

ВЕДУЧА:       Дорогі, друзі! Сьогодні нас по країні спогадів вела
чарівна мелодія В. Баснера з кінофільму “Дні Турбиннх” – чудовий романс
“Білої акації грона запашні”, а зараз пролунає романс у виконанні нашої
солістки. (Солістка виконує романс). (Після виконання романсу Ведуча
виходить із дівчинкою).

ВЕДУЧА:       (закриває скриньку). Дивися, Анечка, скринька наша
закрита.

ДІВЧИНКА:     Чому? Що це значить?

ПРОВІДНА:     Це значить, що на сьогодні всі історії про любов
розказані. Але їх ще дуже, дуже багато, рівно стільки, скільки на землі
люблячих сердець. Так нехай же ніколи не спорожніють і не збідніють наші
серця, наші шкатулочки щастя, і нехай вони відкриваються назустріч один
одному, дбайливо зберігаючи дорогі спогади, передаючи їх дітям й онукам
з покоління в покоління (передає дівчинці скриньку). А тому будуть вони
жити вічно!!!

Виконується пісня “Білий вальс”, учасники концерту запрошують на танець
глядачів.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020